smiluk

Сторінки (1/7):  « 1»

Осенний листик

Осенний  листик  во  дворе,
Он  хочет  улететь  –  не  может,
Остаться  он  не  хочет,  грусть  везде,
И  в  черно-белых  красках  потерялся  он  уже.
Стал  незаметным  и  ненужным,
Его  теперь  легко  втоптать  и  сделать  дым,
А  он  лежит  и  не  яснеет,
И  ежедневно  кто-то,  но  жалеет,
Ну  да,  он  мертв,  но  не  был  болен,
Его  топтали,  а  он  жизнью  был  доволен…………

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2010


Что делать?

Ну  почему  на  старость  мы  одни?
Еще  есть  время,  ты  люби,
Живи  и  радуйся,  плыви,
Не  по  течению,  по  зову  изнутри,
Ты  вспомни  детство  и  мечту,
И  как  легко  било  сказать  «Прости,  я  не  уйду»
Теперь  же  сказаны  слова,
Ранят  больно,  словно  лезвие  ножа,
А  раны  кровоточат  и  гниют,
И  не  найти  им  ни  покоя,  а  ни  приют,
Пожалуйста  скажите,  как,  а  может,  почему,
Забыть  труднее,  чем  войти  во  тьму?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205492
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.08.2010


К близким…

Не  уходите  навсегда,
Не  уходите,  время  как  вода.
Все  уплывает  и  течет,
А  жизнь,  она  по  берегу  идет,
Не  оставляете  никогда,
Не  оставляете  никогда...
Не  оставляете  без  звонка,  
Не  забывайте,  не  бросайте  в  никуда,
Вас  ждут,  вас  любят,  вы  поймите,
А  боль  вы  бросьте  и  простите,
Простите  все  обиды  и  грехи,  
За  жизнь  короткую  успейте,  
Сказать"Люблю"  своей  семи,
А  без  прощаний  их  оставить  не  сумейте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205491
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.08.2010


?

Не  надо  больше  слез,  
Обид  и  мыслей,  словно  грез
Не  надо,  не  хочу  я  боли  и  угроз,
И  жизни,  словно  паровоз,
И  торопиться  не  хочу…
Ведь  просто  так  остановиться  не  могу.
Не  надо,  вы  не  делайте  так  больно,
Душа  давно,  давно  кричит:  «Довольно!!!!!!!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2010


Одиночество

Одиночество  –  что-то  плохое,  
Одиночество  –  грусти  страшней,
Это  страх,  или  что-то  иное,
Когда  ты  в  окружении  темней.  
Это  боль,  когда  ты  слишком  болен,
Это  то,  что  сказать  ты  не  волен,
Одиночество  –  карма  на  годы,
В  нем  осколки  души  молодой,
И  предательство,  а  последствие  -  слезы…
Шум  и  молния  в  летние  грозы,
Одиночество  –  жизни  прощание,
Крах  мечты  и  ее  огорчение,  
Когда  сердце  на  волю  стремится,
А  потом,  потом  только  молиться,
Это  то,  когда  страшно  закрыться,
Когда,  в  мыслях,  там  просто  убиться,  
Одиночество  в  дождь  еще  хуже,
Он  убьет  все  былое  и  туже,
Затянуть  в  его  власти,  снаружи…
Одиночество  –  души  отражение,
Одиночество  –  стража,  возникновение,
Одиночество  –  путь  предсказание,
Одиночество  –  жизнь,  не  молчание…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2010


Невидимий шлях

Ти  тут,  тебе  шукала  я  неначе  волю,
Та  ти  завжди,  завжди  зі  мною,
А  я  не  бачила,  не  чула,  не  любила,  
Щось  наче  гострим  лезом  по  душі  водило,
Із  дня  у  день  чекала,  вірила,  ходила,
Та  не  знайшла  того,  чого  бажала  і  молила.
Щодня  виню  себе,  бо  це  моя  провина,
Глибоко  десь  в  душі  живе  не  та  людина,
І  мрія  передує  розум,
Ну  а  насправді  –  вітер,  далі  –  посух,
Він  дме,  здіймається  неначе  буйні  хвилі,
Руйнує,  й  все  життя  мов  у  могилі,
Тоді  не  знаєш  де  найти  і  що  шукати,
Любити,  вірити  чи  просто  погибати,
Ну  а  тоді  вже  вибір  за  тобою,
Чи  бути  на  плаву,  розбитися  або  ж  іти  юрбою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2010


*

Життя  прекрасне,  та  не  факт,
Ми  всі  ростемо,  та  не  так,
Ми  досягаємо  вершини,  але  ні,
Ми  розуміємо  причину,  та  не  всі.
На  безліч  запитань  є  відповідь  одна,
Ми  просто  безнадійні,  та  думка  в  нас  не  та.
Щодня  змагаємось  за  успіх  у  житті,
Але  не  знаємо:  потрібен  він  чи  ні.
Можливо,  треба  просто  жити,
Радіти,  бачити,  любити,
Без  горя,  без  страждань  і  без  біди,
Щодня  услід  за  правдою  іти,
Та  чи  можливо  бачити  усе  
У  чорно-білих  спектрах,  де?
Це  не  реальність,  просто  мрія,  
І  мрійники,  і  видумка  чужа.
Ця  роль  завершилась,
Й  завершилося  наче  все  життя.
Ми  завжди  разом  будемо  іти:
Надія  й  думка,  що  існуєш  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205215
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.08.2010