| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Сум не можна в мовчанні втаїти.
І безвихідь не можна сховати.
І я можу повільно дотліти,
Як останні рядки дописати...
Я не знаю: навіщо нам спати
Із відкритими навстіж серцями?
Коли в вікна поставлені грати
Та й самі ми давно вже без тями.
Ніби начебто досить привітні.
Або,можна сказати,- веселі.
Закрутили нам голову літні
Переїжджі до нас каруселі...
Можна навіть сказати - відверті.
І вже зовсім безглуздя: що щирі.
А в душі ми насправді: обдерті,
Непостійні, інертні, зрадливі...
Можна навіть сказати-чутливі.
Або (навіть вже смішно): що чуйні.
А насправді- не досить дбайливі
Й не такі уже ми і розумні.
Можна навіть сказати - доступні.
Або ще посміюся: що дружні.
А насправді- лихі і підступні.
Не розчулять нас слізні калюжі...
Я поставлю вже крапку, нарешті,
Щоб, нарешті, усе роз\"яснити.
Чому ти підкоряєшся решті,
Коли МОЖЕШ ВСЕ САМ ЗРОЗУМІТИ?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2010
Вогні пригаснуть і зотліють,
Неначе сон в пустому ліжку.
Люди кричать або німіють,
Беруть замало або з лишком.
Не відчуваючи прощають,
А відчуваючи лютують.
І не кохаючи кохають,
Або кохаючи сумують.
Чекають зустрічі даремно,
А зустрічаючи - ідуть.
В все й має бути так напевно
Це є життя, це наша суть.
Суть суперечностей, незгод.
Це є життя, це ми і є.
Ми не шукаємо пригод,
Нам їх задарма хтось дає.
Вогні пригаснуть і зотліють,
Маленькі вогники в очах...
Люди живуть й не розуміють,
Що їх життям керує страх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207028
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.08.2010