Олександра Майданюк

Сторінки (1/8):  « 1»

За півгодини до світанку

За  півгодини  до  світанку
день  дає  ночі  прочуханку,
але  що  буде  не  відомо,
якщо  хтось  з  них  впаде  у  кому.
Ніч  вип’є  морок  до  краплини?
День  спалить  гнізда  солов’їні?
На  щастя,  зорі-санітари
пізнали  реанімочари,
тож  Бог  вмостився  й  споглядає  —
цей  бойовик  не  набридає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220510
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.11.2010


Солодких снів

А  що,  коли  весь  світ  -  лиш  сон,
чийсь  сон,  і  ми  -  лише  наснились?
Як  вирватись  із  цього  недосвіту
у  справжній,  вільний?  У  нічий.
Аби  не  жити  за  чиїмсь  каноном,
не  рахувати  дні  відпустки,  що  минула...
Якщо  це  сон  -  тут  можна  все!
Влаштуєм  бунт
за  право  не  піддатись  грі  в  абсурд.
Якщо  цей  світ  -  лиш  сон,
чи  є  тут  Бог?Як  виглядає?  Є  у  Нього  ролі?
А  може,  весь  цей  сон  -  Його  то  сон?
Тоді  все  добре.  Ми  в  безпеці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219341
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2010


Ліки від зневіри

Крізь  долоні  летять  хвилини  —
їх  політ  ти  ніяк  не  спиниш.
Безнадії  в’язку  перину
просто  так  аж  ніяк  не  скинеш.
Може,  в  тебе  не  та  робота...
Може,  й  досі  ти  незаміжня...
Це  не  привід  шукати  дроту  —
є  інстанції  дещо  вищі,
які  знають  коли  й  для  кого...
Вірю  в  їхню  безмежну  мудрість.
Варто  жити  хоча  б  для  Бога!
Світло  —наша  реальна  сутність.
Може,  твоє  минуле  —  темінь,
і  не  знаєш,  як  все  змінити...
Знаєш,  в  кожному  з  нас  є  демон,
але  ангел  навчить  любити!
Роззирнися,  бо  світ  —  то  диво!
Буде  райдуга  лиш  по  зливі...
Відігнавши  скорботу  сиву,
зможеш  бути  щодня  щаслива!



P.S.  Присвячується  одній  зневіреній  особі.  Борися!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2010


Роздуми в місячну ніч

Ухопити  б  окраєць  місяця,
   золотавий,  шалено  хрумкий...
А  над  ранок  тоді  що  залишиться,
   як  орлом  пролетить  день  стрімкий?
Що  залишиться?  Кусень  місяця
   недогризений,  дуже  смачний
І  дружина-зоря  побіситься:
   вкрали  любого  шмат  значний!
Спати  вляжеться  зоря-матиця,
   пожаліла  його  жона.
Десь  за  місяць  новий  вродиться,
   а  старого  уже  й    нема!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212301
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.09.2010


Дощова філософія

Дивлюсь  на  світ  вологими  очима:
У  Львові  дощ,  а  я  без  парасолі  —
Така  ось  нерозумная  дівчина.
Та  знаю,  що  негода  —  тимчасова.
За  хмарами  так  само  синє  небо,
Що  не  роби  —  ніяк  не  потьмяніє,
Й  вода,  що  навіжено  нищить  греблі,
З  того  ж  дощу  і  з  того  ж  неба  мліє.
Можливо,  весь  наш  світ  —  то  чорна  хмара,
Що  затуляє  небо  завжди  чисте.
Дивлюсь  на  світ  цей  (чи  ж  він  не  примара?)
І  думаю,  що  дощ  —  таки  пройдисвіт...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211898
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.09.2010


Порівняльний аналіз

Ти  ефемерний,  наче  місяць  в  повні,
немов  зі  мною,  але  все  ж  не  мій.
Зігнорувавши  світ  умовний  ззовні
всередині  ти  вільний  і  нічий...

Ти  —  мовби  тінь,  яку  не  наздогнати,
але  занадто  ясний  для  тіней.
Мені  тебе  ніяк  не  вполювати,
належачи  до  сонячних  дітей.

Ти  —  як  вода  для  спраглої  в  пустелі
чи  спогад,  вельми  ніжний  і  п’янкий.
Прошу  крізь  порівнянь  цих  цитаделі:
як  не  зловлю,  впіймай  мене,  стрімкий...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2010


Надпиваючи з келиха кохання

Закохана:  нема  де  правди  діти.
Закохана  —  і  сонця  ллються  в  хмари.
На  дворі  забавляються  десь  діти,
А  тут  мені  на  шару  в  кару  з  дару
Прийшла  моя  закоханість  панічна,
Розхрещує  думки  у  візерунки.
Вчуваю  десь  в  середині  магічність  —
Закохана…  —  то  найсолодший  трунок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2010


Невзаємність

Сталеві  погляди
Ножі  сталеві  в  спину
Сталеве  сонце  гріє  тільки  сталь
Сталевий  хлопчику
З  сталевим  серцем
Невже  тобі  мене  не  жаль?
Сталеві  усмішки
Сталеві  вікна  й  двері
Сталеві  вірші  спурхують  в  пісні
Сталеві  люстри
   зі  сталевих  сліз
Позичте  ну  хоч  краплю  сталі!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2010