Сторінки (6/591): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Відпусти, тебе благаю,
Соколе ясненький,
Най собі я політаю,
Ти ще молоденький.
Ще не тямиш ти нічого,
Що я соколиха
Віком старша, знаю всього,
Дам тобі я лиха.
Маю дужих я соколів,
Що мені співають,
Прилітають із просторів,
Мені догоджають.
Не крутися біля мене,
Серце не зворушуй,
Хоч і любо біля тебе,
Ти ще тихий дуже.
І на здобич не хуткенький,
Мало що ще можеш,
Прилетять враз воріженьки,
Ти ж не допоможеш.
Не дивись, що я пишненька,
Я тобі не пара,
Личком світла та гарненька,
Он вже суне хмара.
Відлітай до соколиці,
Що тебе чекає,
До своєї молодиці,
Що тебе кохає.
24.05.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2011
Що то за любов,
Що не вижидає,
Що не гріє кров,
Серце не вблажає?
Що за почуття,
Коли є з нахрапом,
Що за відчуття,
Коли з терпким смаком?
Що за сприйняття,
Коли все шаблонно,
Де серцебиття
Є неунісонним?
Що то за слова,
Що не потішають,
Що то за краса,
Що й не пам’ятають?
Що то за весна,
Що не розквітає,
Що то за одна,
Що себе лиш знає?
Що то за один,
Наче буйний вітер,
Тішиться лиш тим,
Що зриває квіти?
Що то за любов,
Що не виростає,
Не дає покров,
Швидко враз згорає?
23.05.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2011
Ой зозуле-зозуленько,
Що ж ти за матуся,
Діток кинула маленьких,
Інші хай гризуться.
А тобі би політати
І не знати клопіт,
Діточок не доглядати,
Їх не чути цокіт.
Многих літ напророкуєш –
Хтось тебе похвалить,
А комусь ти пожалкуєш –
Злобу той затаїть.
Що ж ти можеш накувати,
Безтурботна птахо,
Чи тобі пророкувати,
Як не маєш страху?
Ти ж не знаєш своїх діток,
Як вони зростають,
Як літатимуть цим світом,
Як їх доглядають.
Чи тебе колись пізнають,
Вирвавшись на волю,
Як із гнізд повилітають,
Щоб кувати долю?
22.05.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2011
Першу сходинку минули
Ми в шкільнім навчанні
І ази вже осягнули
У письмі й читанні.
Ми навчились рахувати,
Додавати числа,
З пластиліну виліпляти,
Малювать барвисто.
Не забудемо Букварик –
Перший наш підручник,
Що світив немов ліхтарик
У читанні звучнім.
Закликав нас дзвоник вчитись,
Час не марнувати,
На перервах веселитись,
Відпускав до хати.
Повела у світ науки
Вчителька найперша.
Перші маємо здобутки,
Далі йдем до звершень!
22.05.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261009
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.05.2011
Вот аромат любви щемящей
Навеял снова ветерок,
Своим дыханием манящий,
К тебе он мысленно увлек.
Колышит радостным забвеньем
Весенний воздух ветровой,
Он вестник буйного цветенья,
Кудесник чувства он хмельной.
Блажащий запах поглощая,
К тебе я мысленно лечу,
Твой взгляд влюбленный вспоминая,
Я встречи чаю наяву.
Где чувством снова воспылая,
Возвышено скажу: «Люблю!
Люблю тебя, ты дорогая,
Другой такой я не найду!»
18.05.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260297
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.05.2011
Спустилась тиха темінь ночі,
Поскрипує періодично віз,
Стривожено глядять їх очі,
Чи не помітив хто, щоб не доніс.
Стійке батьківське виховання,
Церковні настанови в них живі,
Що шлюб церковний – міць кохання,
Лиш в нім поєднуються молоді.
Буремний час післявоєнний
Комуністичні лозунги приніс,
Звеличувався труд натхненний,
Насаджувався всюди атеїзм.
Щоби у церкві обвінчатись,
Попрямували вчителі в село,
Де потай можна їм побратись,
Життя в район сусідній повело.
Вночі тут тихо обвінчались,
Серця з’єднали в шлюбі молоді.
У вірності тут присягались –
Пліч-о-пліч бути в радості й біді.
В духовній величі вертали
Із таїнства, де лиш були свої,
Привітно зорі їм палали:
«Живіть щасливо разом у сім’ї!»
Та все ж дізналися в парткомі
Про цей таємний вчинок вчителів,
Тоді актив зібрали в школі,
Сказали жениху, щоб відповів
За те, що начебто порочить
Освічених радянських громадян:
«Це ж треба в церкві серед ночі
Вінчатись, кланятися там попам!»
І ще багато говорили
Про «світлий» та безбожний комунізм,
Христову церкву все клеймили,
Затято величали ленінізм.
Стояв смиренно та тихенько
Той вчитель, що церковний шлюб узяв,
Згадав дружину молоденьку,
Як в церкві їй на вірність присягав.
Сказав: «Я зрозумів помилку
І не наважусь знов цього робить,
Одну я буду мати жінку,
Повік із нею обіцяю жить!»
16.05.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260023
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2011
Ось нині Ваше свято наступило
Чудовий настрій вранці Вас вітав:
«Із Днем Народження!» - звучало мило,
Приємних Вам сюрпризів побажав.
Лише раз в році день такий буває,
Він підсумки підводить проміжні,
Нову сторінку він перегортає,
Нехай здійсняться задуми нові.
У День народження багато квітів
Нехай рясніють пишно на столі,
Щоби роки окрасились їх цвітом,
Здорові будьте, серцем молоді!
Достатку, щастя щиро Вам бажаєм,
Нехай втішають рідні та близькі,
Нехай Вам сонечко завжди сіяє,
Щоб затишно було Вам на душі!
14.05.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2011
Не мне ли жизнью огорчаться,
Что многого чего в ней нет,
Не мне ли унывать, смущаться,
Что прошлого простыл уж след?
Не мне ль тужить, что нет узоров,
Где молодость моя цвела,
И часто устремляться взором
Туда, где правила мечта?
Не мне ли позабыть кручину
Забот, сказав: «Все не по мне», -
Назад тревоги отодвинув,
И думать только о себе?
Не мне ль закрыться равнодушно,
Не зреть чужую боль, сказав,
Что слишком добрым быть не нужно,
Высоконравственность связав?
Не мне ли испытать судьбишку,
Где все б узнали: «Вот он – Я», -
Увидев самолюбства вспышку,
Что губит душу сгоряча?
Не мне ль накаливаться страстно,
Найдя во обозримом смысл,
И жить надменно-безопасно,
Уйдя как будто бы не жил?..
11.05.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258917
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.05.2011
У полі жайворонок утішає,
Барвистих квітів аромат п’янить,
Земля нас рідна пишно зустрічає,
Це незабутня мальовнича мить.
Проміння сонця огрівне, тепленьке
Нас лагідно вкриває і живить.
В далечині хмаринка є маленька,
Корабликом по небу ген летить.
І наша річка тягнеться далеко,
У неї гарні, різні береги:
Один крутий, на нім стоїть лелека,
Пологий другий сходить до води.
Спокійна течія шумить деінде,
Хлюпоче, по камінню дзюркотить.
Русло ріки валами є примітне,
Старенький міст давненько тут стоїть.
Колише вітер прибережні верби,
Яких місцями дуже наросло.
З них старожили – пишні, величезні,
З яких окинеш оком все село.
Побачиш, хто господар, що майструє,
Хто на городі впорався і як:
Оброблений город красу малює,
А на запущенім – росте будяк.
Близькі для серця всі ці краєвиди,
Де суєта міська йде в забуття.
Душа тут намагається зріднитись
З наочною окрасою життя.
05.05.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258905
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.05.2011
Туманный едкий дым окутал местность,
Днем боевой угар пришлось глотнуть
В сражении, где презиралась смертность.
К Великой Победе осталось чуть-чуть!
Тьму разверзают красные ракеты,
А гармонист развеевает грусть,
Что скоро песня будет та допета,
К Великой Победе осталось чуть-чуть!
Уставший лейтенант сказал комбату:
«Мне бы забыться да к милой прильнуть».
Тот отвечал: «Отдохнеш ты когда-то,
К Великой Победе осталось чуть-чуть!
Лежит на Берлин боевая дорога,
За Родину малость осталось пальнуть.
Хоть эта война огорчала нас много,
К Великой Победе осталось чуть-чуть!»
Принес аромат ветерок на рассвете,
В садах нынче яблони, вишни цветут,
Торжественно-бело они разодеты.
К Великой Победе осталось чуть-чуть!
В Берлине разносится грохот, стреляют,
Рейхстаг окружили и штурмом берут.
Свой взвод молодой лейтенант ободряет:
«К Великой Победе осталось чуть-чуть!»
Алеет над зданием красное знамя,
Бойцам, водрузившим, пришлось там рискнуть,
В последнем бою всех солдат вдохновляя:
«К Великой Победе осталось чуть-чуть!»
«Христос Воскресе!»- по церквям громыхает,
Воскресшему из гроба славу воздают.
И радость великая все наполняет:
Две Великих Победы к нам с миром идут!
08.05.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258295
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 08.05.2011
Прийми, мамусю, привітання,
Із святом Матері Тебе!
Нехай при наших побажаннях
Усе хороше лиш прийде.
Ти нам життя подарувала,
Цей дар безмежно дорогий.
Ти нас ростила, доглядала,
І перші кроки – труд це твій.
Ти нас до себе пригортала,
Лілеяла своїм теплом,
Оберігала, пильнувала,
Зростила під своїм крилом.
За нас Ти все переживаєш,
Щоб ми здоровими були,
Притулиш, втішиш, помагаєш.
Не ціним цього часом ми.
Тобі здоров’я ми бажаєм,
Благих і многих літ, добра.
Тебе цілуєм, обнімаєм,
Ти рідна, мила, дорога!
06.05.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258169
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.05.2011
На зустрічі шкільних випускників
Є що тепер нам пригадати:
Про час, що непомітно пролетів,
Про те, що мусіли вивчати.
Коли ми знали, то до школи йшли,
П’ятірку прагнучи дістати.
Якщо ж не вивчили уроків ми,
Доводилось нам хвилюватись.
Шумні перерви, що у нас були,
Ми пам’ятаємо добряче.
Наповнені пригодами вони,
Там витівки були юначі.
В різноманітних конкурсах шкільних
Приймали участь ми багато,
А перше місце, зайняте на них,
Для нас було як справжнє свято.
І вчителів, що нам дали знання,
Ми будемо все пам’ятати.
І хочемо їм з вдячним почуттям
Літ благих, многих побажати.
28.04.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256887
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2011
Минають, стрімко йдуть роки…
Не можемо ми їх спинити.
Зостались в пам’яті вони
Миттєвостями, блиском жити.
І спогади летять туди,
Де ми були ще зовсім юні,
Там виховання ми пройшли –
У ріднім домі, школі, вузі.
Змінить не можемо ми те,
Що збігло в юності буремно.
Хай буде в пам’яті усе,
Не було це для нас даремно!
28.04.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2011
Вже двадцять п’ять у далеч відійшли,
Здається, наче це було ще вчора,
Коли спішили на уроки ми,
Вивчали теорему Піфагора.
Часи далекі в пам’яті живуть
Дзвінкі, шумні, дитячі та буремні,
Де з кожним днем мудріли ми чуть-чуть,
Прийшли малі, а відійшли кремезні.
У тих часах становлення пройшли,
Де нам любов до знань давала школа.
У ній навчались, формувались ми,
Там у царині знань знайшлась опора.
Шкільна пора – зростання час, що згас,
Минув швиденько, наче непомітно.
У школі вчителі навчали нас,
Ми їм за це вклоняємось привітно.
27.04.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256610
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2011
Христос Воскрес! Ми відмічаєм
Найбільше торжество з торжеств
І один одного вітаєм:
«Христос Воскрес! Христос Воскрес!»
У Світлий Тиждень Воскресіння
У церкві лине мов з Небес
Гучне, уроче славослів’я:
«Христос Воскрес! Христос Воскрес!»
І Богослуження величне,
Святкуєм чудо із чудес.
Нам радісно і чути звично:
«Христос Воскрес! Христос Воскрес!»
Навколо церкви обійдемо
Попереду Господній Хрест.
Тут один одному гукнемо:
«Христос Воскрес! Христос Воскрес!»
Воскресна радість наповняє
Люд кропиться водою весь.
Церковний хор усе співає:
«Христос Воскрес! Христос Воскрес!»
Із церкви радість ми несемо,
І нею ділимося днесь.
Христу хвалу ми віддаємо:
«Христос Воскрес! Христос Воскрес!»
07.04.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256604
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 28.04.2011
Накрапує злегка весняний дощ,
Дрібоче із самого ранку.
По-різному людьми це сприйнялось,
Всілякі настрої з світанком.
Один із нетерпінням дощ чекав,
Він був йому хорошим знаком.
А другий з докором цей дощ сприйняв,
Він прикрим денним був початком.
Дивився перший на весняний дощ,
Природою став милуватись:
Чистенька зелень вивільнилась сторч,
Все почало з дощем мінятись…
Гілля дерев угору піднялось,
Умившись дощиком цим раннім,
Зазеленіло гарно листя, ось
Дерева майорять в убранні.
В повітрі порох із дощем припав,
Вдихається на повні груди,
Приємний аромат весняних трав
Повітря переповнив всюди.
Птахи зі співом радо прийняли
Ранкову вогку прохолоду,
У дощику купаються вони,
Пернаті п’ють свіженьку воду.
Дістала силу із дощем земля
Для щедрого плодоносіння,
Дари врожайні принесе вона
З різноманітного насіння.
Нове зелене, біле убрання
Землею стало розстилатись.
Пухнастим цвітом вкрилася верба,
Спішила приклад всім подати.
За нею і нарциси зацвіли –
Жовтенькі зірочки-голівки.
Рівненько потяглися догори,
У листячку сховали ніжки.
В п’янкім та білім цвіті алича,
Цвітстимуть інші ще дерева.
З дощем весняним шириться краса
Пахуча, пишна та квітнева.
26.04.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256202
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.04.2011
Христос Воскресе! Ныне ликованья!
К блаженной вечности открылся путь.
Терпел Он муки, Крестные страданья,
Да не смущает нас сегодня грусть!
Христос Воскресе! И Ему хваленья,
Пасхальная нас озарила Ночь.
От радости Святого Воскресенья
Летят невзгоды и ненастья прочь.
Христос Воскресе! Празднично обнимем
Друг друга – ныне торжество торжеств!
Прошел свой путь земной Господь гонимым,
Пронёс, терпя, спасительный Свой Крест.
Христос Воскресе! Се триумф, победа
Над смертью, что в погибель нас вела.
И в радости теперь Адам и Ева –
Исполнились пророчества слова.
Христос Воскресе! Радость возвещает
Архангел Богородице с Небес.
И сердце Матери Он утешает,
Что так страдало за Господний Крест.
Христос Воскресе! Пусть уйдут печали!
Марии Магдалине Он предстал
И вместо грёз, тревог, что так смущали,
Он Воскресенья радость ей подал.
Христос Воскресе! Вечером явился
Святым Апостолам-ученикам.
И ум их разуменьем просветился,
Чтоб весть спасенья прозвучала нам.
Христос Воскресе! Было поздравленье
Ко преподобным Киевским святым.
Был Дионисию глас-подтвержденье:
«Воистину Воскресе!» - возносим.
Христос Воскресе! Это замышлялось
В благом совете Троицы святом.
Для нашего спасенья это сталось,
Жизнь вечная нам засияла в Нём.
Христос Воскресе! Ада умерщвленье!
Сие вещают Ангелы с Небес
Пусть славится Христово Воскресенье:
«Воистину Воскресе!» - мчится весть!
21.04.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255588
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 23.04.2011
Христос Воскрес! Прийшло величне свято!
До вічних благ Господь відкрив нам шлях.
Ще в п’ятницю журились ми багато,
А зараз – втішна радість на вустах.
Христос Воскрес! Полинули вітання!
В Воскресну Ніч в нас віра зацвіла.
Хоча були приниження, страждання,
З розбійниками смерть Його була.
Христос Воскрес! Святкуймо люди нині!
Це велич віри, торжество з торжеств.
Пройшов земний Свій шлях Господь в терпінні,
Через скорботи, ніс Чесний Свій Хрест.
Христос Воскрес! Тріумф, це перемога
Над смертю, що до темені вела.
Адам і Єва втішилися з цього –
Збулись пророцтва Божі і слова.
Христос Воскрес! Архангел сповіщає!
Пречистій Діві радість із Небес.
І Материнське серце утішає,
Що так страждало за Господній Хрест.
Христос Воскрес! Відкиньте всякий смуток!
Марії Магдалині Він представ.
І замість сліз та відчаю розлуки,
Він Воскресіння радість їй подав.
Христос Воскрес! Він вечером явився
Апостолам й ученикам своїм,
Блаженно розум їхній просвітився
І проповідь спасіння лине всім.
Христос Воскрес! Лунало привітання
До преподобних Київських святих,
Чув Діонісій відповідь-звучання:
«Воістину Воскрес!» - був голос їх.
Христос Воскрес! Як це передбачалось
В предвічнім Троїцькім задумі святім.
Для людського спасіння все це сталось,
Життя нам вічне засіяло в Нім.
Христос Воскрес! Це ада умертвіння!
Доносять звістку Ангели з Небес.
Прославимо Величне Воскресіння,
Підтвердимо: «Воістину Воскрес!»
15.03.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255585
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 23.04.2011
Малювали діти яйця,
Мама паску вже спекла.
Щоби кошик гарним вдався,
Всі поринули в діла.
Нам дідусь приніс ковбаску,
Шинку копчену, смачну,
Мама витягла окрасу
На нагоду цю значну –
Рушничок, що красить кошик,
З написом «Христос Воскрес!»,
Вкриє він продукти ноші,
Вишитий на ньому Хрест.
Чисто вимив тато вікна,
Наче в них немає скла,
Стала хата в нас привітна,
Як прибрали, мов нова.
Великодні будуть свята,
Час, коли Христос Воскрес,
Ми готуємось завзято
Стріти чудо із чудес.
Ми були у плащаниці,
Поклонилися Христу,
Не видніються зіниці,
Що давали теплоту.
На Хресті замовкло Слово,
Що навчало нас добра
І давало настанови,
Щоби жити недарма.
Стрінемо вночі ми свято
З звісткою: «Христос Воскрес!»
І лунатиме багато:
«Так! Воістину Воскрес!»
22.04.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255383
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 22.04.2011
Йде до кінця земне життя Ісуса,
Гонінь, скорбот немало Він зазнав.
Та все перетерпів, не похитнувся –
Життєвий приклад нам Він показав.
На Тайній Вечері Він зі смиренням
Апостолів навчав і ноги вмив.
При цьому дав ученикам веління,
Щоб більший з них би меншому служив.
Не називав Апостолів рабами,
Земне служіння з Ним вони пройшли.
І друзями вони для Нього стали,
Божественну науку прийняли.
Пречистим Тілом й Кров’ю причащає
Апостолів-учеників Він тут.
«Приймаючи Святі Дари, - повчає,-
До вічності відкриється вам путь».
Не розуміючи Христа науки,
І Юда теж Святі Дари прийняв,
Не мав він покаяння і покути,
Нечистий дух у ньому владу мав.
Одним Дари в спасіння послужили,
Для Юди осуд був лише від Них.
Там одинадцять набирались сили,
Зостався Юда в намірах лихих.
У Гефсиманії Господь молився,
Щоб витерпіти смертний час тяжкий.
Кровавий піт з чола Його котився,
Був у молитві наш Господь стійкий.
І Ангел укріпив Його у силах,
Апостолів зморив, на жаль, там сон.
Раптово мить розлуки наступила:
Із поцілунком Юди зло прийшло.
І повели Христа немов злочинця
Із вартою старанно, як в бою.
Настали допити, биття, в’язниця
І мук багато в п’ятницю страсну.
Понтій Пилат бажав Христа пустити,
Він в Праведнику не знайшов вини.
Сильніше крик юрби став голосити:
«Ісуса засуди та розіпни!»
Обвинувачення з юрби лунали:
«Назарянин Царем Себе назвав,
Хай вмре, не хочемо Його ми влади,
Лиш кесар щоби нами управляв».
Пилат вагався та рішив: так бути
Тому, що люд настійливо просив.
Ісуса присудив він розіпнути,
Розбійника Варавву ж відпустив.
Виснажливим Христос йшов на Голгофу,
Останній шлях скорбот Його проліг.
Не було сил нести вже Хресну ношу
І Симон Киринейський там поміг.
Між двох розбійників Його розп’яли:
Що зліва насміхався із Христа,
Та голос був: «Ми по ділам дістали,
Бійся Бога!» - чулось з правого хреста.
І той, що справа мовив до Ісуса:
«Мене Ти в Царстві Своїм пом’яни!» -
До Сина Божого він так звернувся,
Що постраждав із ними без вини.
Тут милосердя Боже відбувалось,
Воно розбійника у рай ввело,
Того, кому лиш каятись лишалось,
Благих бо діл у нього не було.
Пречиста Діва при Хресті страждала,
Дивилася на Сина, що терпів.
Вона у серці співпереживала,
На плач Її сповна немає слів.
Тут при Хресті нас Мати всиновила,
Коли сказав Христос такі слова:
«Мій ученик буде Тобі за сина, -
А Іоану, - Мати це Твоя».
Розп’ятий на Хресті Христос молився,
За кривдників благав Отця Свого.
Йому подали оцет, щоб напився,
Та, скуштувавши, Він не пив його.
В час хресних мук природа співстраждала
Творцю всього, хто людям дав буття.
Роздерлася завіса, темно стало,
Із шумом потряслася там земля.
З вінком терновим на Хресті розп’ятий
Христос – і невимовні тут слова.
Коли настав обідній час дев’ятий –
Віддав дух в руки Бога і Отця.
Пройшов Ісус Христос земне служіння,
Страждав, терпів і розіп’ятий був
Заради роду людського спасіння,
Вознесений до Себе притягнув.
20.04.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255192
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2011
Прийшла весна, усе буяє!
Яскрава й сонячна пора,
Барвистий килим розстеляє,
Приходить торжество добра.
Привітно сонечко вітає,
До праці закликає нас.
Наснага моці прибавляє,
Щоби не марно плинув час.
Приємно у дворі трудитись,
Щоби гарнішим стало все.
І серце прагне веселитись,
Радіти, що весна іде.
В подвір’ї клумби освіжились,
Там квіти рясно зацвітуть,
Дерева зеленню покрились,
Птахи співають, гнізда в’ють.
Городня праця закипає,
Час для орання і сівби.
Все в русі й праці оживає,
Врожай зберемо восени.
20.04.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255065
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.04.2011
Страсна седмиця, час надходить
Завершити Христу свій шлях земний.
Тут підсумок життя підводить,
Щоб освятився Кров’ю Хрест Чесний.
Передбачав Христос терпіння,
Майбутні муки, смертний час тяжкий
Та знав, що через Хрест спасіння,
На нім відкупиться наш рід людський.
Не прагнув Він мирської слави,
Що так оманлива та нестійка.
Хоча: «Осанна!» - величали,
А потім: «Розіпни!» - були слова.
Ноги Апостолам вмиває
Христос на Тайній Вечері святій
Та Тілом й Кров’ю причащає,
Щоб мали частку в вічності благій.
Знав те Господь, що Юда зрадить,
Того до покаяння закликав.
Однак, цей заклик повз проходить,
Бо у грошах лиш Юда втіху мав.
Кінець служіння – це Голгофа,
Хрест, що обмитий Кровію Христа.
У ад зійшла його основа,
Вершина досягнула Небеса.
Терням увінчано Ісуса
І рани на руках, ногах і кров.
Весь світ із трепетом здригнувся,
Як розіпнули на Хресті Любов.
А після П’ятниці Страсної
Затихло і в очікуванні все.
Не розумів хтось страсті тої,
Питав себе: «Чи це кінець, невже?..»
Та смерть не втримає в полоні
Того, Хто все створив та дав буття.
Воскрес Христос – звістять нам дзвони,
В Нім вічне нам дароване життя!
20.04.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254996
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.04.2011
Долой угрюмых чувств смущенья,
Пришла прекрасная пора,
Что поднимает настроенье,
Насыщенностью чувств пестря.
Пусть зазвучат ей дифирамбы
Лесов, полей, низин и гор,
Пускай исчезнут серость, штампы
При блеске утренних Аврор.
Грядут в природе перемены,
Уходят мерзлость, холода,
Что оказались эфемерны,
Идет цветущая весна!
Она хозяйски управляет,
Стают округи все тучней,
Их красочно преображает
При звуке в небе журавлей.
Мелодию любви заводит,
Прекрасным наполняет жизнь
При ярко-синем небосводе,
Где солнце шлет свою теплынь.
Пришли с весной душистой нега,
Прилив надежд, бодрящих сил,
Ей оптимизм всегда коллега,
Он к лучшему нас устремил!
31.03.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250777
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 31.03.2011
Мы гороскопов не читали,
Что звезды о любви сулят.
Лишь встреч, как манны, ожидали,
Друг к другу устремляя взгляд.
Загадывать мы не спешили,
Что будущее принесет,
Свиданьем каждым дорожили.
Всему в любви был свой черед.
Вершиной наших отношений
Стал брак, супружеский союз –
Венец двоих сердец решений,
Сплотивший нас единством уз.
Пред Богом верность обещали:
Друг с другом вместе прошагать,
Пройти неведомые дали,
Взаимно в жизни помогать.
В ней были радости, печали
И разное пришлось хлебнуть,
Но мы с прощеньем воскрешали
Любовь и продолжали путь.
Как дар любви – явились дети,
Со временем они росли.
Жизнь поступью дала ответы,
Мы опыт в ней приобрели.
Нам не страшны теперь ненастья,
Их научились утишать,
Не нужно нам другого счастья,
Лишь так с любовью жизнь верстать.
28.03.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250203
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.03.2011
Я сердцем унесусь к родному дому,
Во двор, где ликовала ребятня,
Поддамся ностальгическому зову,
Там точка отправная для меня.
Калитка старая скрипит все также,
Дорожек серых стоптанный асфальт
Воспоминаньем сердце будоражит,
О прошлом затаилась здесь вуаль.
Осталась яблоня стоять на страже,
Ветвями укрывает, шелестя,
Скамейку хилую и возле важен
Орех зеленый высит ныне стяг.
Давно уж нету с ними слив-подружек,
Малины красной, их сменил сорняк,
Промчалось время вишен-убаюшек,
Но вырос у соседей особняк.
Забор воспоминанья заостряет,
Как дружно мы играли здесь в футбол,
И кажется, столбы все подзывают:
«Забейте вы сюда красавец-гол!»
Теперь тут вечером шумят тусовки,
Смех слышен дерзкий молодых ребят,
Бросают под забор шприцы, иголки,
Соломку мелют и станком шумят.
Блестят кресты, неподалёку церкви,
Конфессий разных ныне перебор –
Людей в конфликты разные повергли,
Но молодой спешить туда нескор.
Часы на ратуше вновь пробивают,
Я слышу мамы милый голосок,
Пусть возродится, но не упадает
Родимый, близкий сердцу уголок!
26.03.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250085
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.03.2011
Проносить нас ріка життя нестримно
Через пороги й різні береги.
Що буде в майбутті тепер не видно,
Нам чіткість сьогодення до снаги.
Проблеми виникають та зникають,
Їх вирішення радість нам дає.
Однак, турботи знову прибувають,
Минула радість згадкою стає.
Здається часом, що кінця немає
Постійний пошук щастя на землі.
Згадаймо як Ісус Христос навчає:
«Я є дорога, йдіть до Мене всі.
І віднайдете спокій душам вашим,
А істина дасть волю не грішить».
Керуймося дороговказом нашим,
Нехай нас суєта не тяготить.
Пройти скорботи й досягнути вічність –
Глибинний смисл наповнює буття.
За вчинки наші нас чекає звітність,
Їх змінює на краще каяття.
25.03.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249551
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.03.2011
Пришла пора весенних красок
И солнечно-душистых перемен,
И певчих с торжеством огласок,
И вдохновений новых для богем.
Я окна утром открываю
И радуюсь я первому лучу,
Ночную сонность отгоняю,
К восходу солнца мысленно лечу.
Где полыхает озаренье,
Для новых сил приходит с ним прилив,
И дня отчетливей виденье,
Где доброта – центральный лейтмотив.
Весна цветеньем оснащает
Леса, луга, низы, вершины гор.
В узорчатости утопает
Напыщенных полей и сел простор.
И хочется прильнуть к природе,
Радушно воспевать весны фурор,
Любовь возвысить в обиходе,
Чтобы минор сменился на мажор!
24.03.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249352
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.03.2011
Подступно пав, Адам был изгнан
С селений райских. Весь поблек,
Грехом смертельным сквозь пронизан,
С изъянами стал человек.
И сад Эдемский вспоминая,
Рыдал Адам, что путь закрыт
В чертог блаженств былого рая,
Что будет он землей сокрыт.
Познал добро и зло запретно,
От Бога удалив свой взор,
Стал жить по плоти он приметно,
Сердечный чувствуя укор.
Запретным стало древо жизни
И недоступен райский сад.
Желал себя Адам возвысить,
Пришли же скудость и упад.
Чертоги рая вспоминая,
Адам обетованья ждал,
Которое Бог предрекая,
Послать Мессию обещал.
Слова пророчеств исполняя,
Пришел Христос, как человек,
Спасительно всех наставляя,
Страданиям Себя подверг.
Он израстил нам древо жизни,
Своею Кровию омыв
Честн́ый Свой Крест без укоризны,
К блаженной жизни путь открыв.
К Кресту Твоему припадая,
Владыко, славим мы Тебя,
И раны от гвоздей лобзая,
Жалеем о грехах, скорбя.
Помилуй, Боже, Ты нас грешных,
От древа жизни дай вскусить,
Чтобы познать блаженств утешных
И в Божье Царство нам вступить.
23.03.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249014
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.03.2011
Боже, дай мені прозріння,
Щоби іти з Тобою в путь.
Крізь всі незгоди і боріння,
Ти, Боже мій, зі мною будь.
Мов Вартимей-сліпець взиваю:
«Почуй мене та ізціли.
Я за Тобою йти бажаю,
Хоч і сиджу в пітьмі суєти».
Печаль мирська зв’язала душу,
Тривожить також майбуття.
«Не клич Христа і не примушуй, -
Лунають подумки слова, -
Невже ти цінний в очах Божих?
З чим ти жадаєш підійти?
Ступити кроку ти не можеш,
Щоби не впасти у гріхи».
Та я з сльозами покаяння
Молюся: «Боже, поможи!
Ти виведи мене з блукання
З пітьми мирської суєти.
Сину Божий, Ти помилуй,
Почуй, до Себе підпусти,
Щоб причастився й не загинув,
Мене Ти по життю веди!»
22.03.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248829
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.03.2011
Невже добра нам не чекати?
Чи ми чужі своїй землі,
Де ми зростали, і не знати,
Чи ми потрібні тут, чи ні?
Нам пророкують вимирання,
Спустошення, занепад геть,
На марно сходять обіцяння,
Що влада має совість, честь.
Їй зберегти би честь мундира
Важливіше за свій народ,
Зиск грає роль їй командира,
За нас не має заморок.
Спинились фабрики, заводи,
Що гордістю були колись,
Лиш обороти стали в моді,
І як ти хочеш – так вертись.
По за кордонах наші люди,
Шукають долю в чужині,
Зневірені немов приблуди,
Патріотизм вже не в ціні.
Чи влада в нас прийде до тями,
Не можна ж нищити народ,
Чи стали їй ми ворогами,
Чи діла їй нема з висот?
22.03.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248739
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 22.03.2011
Ночная мгла оскудевает,
Слабеет сонный рудимент,
Багровой явью полыхает
Восхода солнечный момент.
Вдали краснеет ожерелье,
Окутавшее край земли,
На горизонте блеск-явленье
Весенней утренней зари.
Жемчужина там засияла,
Пустила первые лучи,
Росла искристо-величаво
И день рожденье получил.
Несется утренняя свежесть,
Пространством ширясь без границ,
Стал этот час весьма изнежен
Звучаньем голосистых птиц.
Как будто не было рассветов
Такой изящной красоты,
Не было раньше тех сюжетов,
Что рисовал приход весны.
Промеж стволов лучи играют,
Летят на зелень-изумруд,
Пейзаж златисто упестряют,
Живительно тепло несут.
Туман клубится по ложбинам,
Весьма напыщенно раздут,
Придал невидимость равнинам,
Пушистый спеленал уют.
С теплом весенним оживают
Поля, леса, зеленый луг,
Лучистость всё преображает
Цветенье радует вокруг.
21.03.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248601
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.03.2011
Прилетять з країв далеких
Мої літа молоді
Навесні, немов лелеки,
Заклекочуть гомінкі.
Понесуть в часи розкуті,
Де я клопотів не знав,
Думав: майбуттю десь бути,
А яким – не уявляв.
В образах майне пройдешнє,
Час, де був я ще малий,
Де до мами біг найперше,
На питання був хуткий.
Там зоставив свою мрію
В здобутковий, світлий час,
Де плекав палку надію,
Що чекає краще нас.
Щиро вірив в справедливість,
Хоч дідусь мені казав:
«Ти дізнаєш різну прикрість,
Від неправди світ захляв».
До зірок мене манило,
Любував нічну красу,
Серце моє ввись летіло,
Не хотів лиш буть внизу.
Пригадаю знов наснагу,
Збір кипучих диво-сил,
Надихання на звитягу,
Щоб себе я прикрасив.
Колихатимуть розкуті,
Що зажури не несли,
І захочеться змахнути
Мрійно юними крильми…
17.03.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2011
Великий Піст, душа в тривозі
За те, що я зробив в житті.
Хвалитись вчинками не в змозі,
Скорботно в мене на душі.
Я, озирнувшись, помічаю –
Минали дні у суєті,
Робив не те, чого бажаю,
Слова, думки також не ті.
Від вічних благ я відділявся
Без Бога радості хотів,
Відтак гріхами пов’язався
Тепер скорботні в мене дні.
Із покаянням піст проходжу
За свої вчинки вкрай лихі,
Судити брата вже не можу,
Обтяжують свої гріхи.
В пості бажаю відродитись,
Щоб бути ближчим в цім житті
До Бога і не суєтитись,
Радіти в Господі Христі!
17.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247465
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2011
Свет Божий для многих струится,
Нужны усилья, чтоб дерзнуть
Идти к неведомой границе.
Идущий осилит тот путь!
Дорогой на страну далече
Соблазны тянут, чтоб свернуть,
В терпении движешь крепче.
Идущий осилит тот путь!
Здесь разные ждут испытанья,
Приходит коварная грусть,
Сойти увлекают мечтанья.
Идущий осилит тот путь!
Для многих тот путь непонятен,
В чем смысл и какая в нем суть?
Приятней им воздух превратен.
Идущий осилит тот путь!
Нужны тут всегда собиранья,
Посилен от Бога здесь труд,
И важно иметь покаянье.
Идущий осилит тот путь!
По жизни ведет к Богу Церковь,
Зовет нас иначе взглянуть,
Чтоб узкой стезей шли мы крепко.
Идущий осилит тот путь!
Здесь сладостна весть Воскресенья
И хочется к Богу прильнуть,
Пройдя через все искушенья.
Идущий осилит тот путь!
05.03.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246351
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.03.2011
Горько плачет и стенает
Грешная душа моя,
Ко Всевышнему взывает:
«Боже, Ты помилуй мя!»
Уподобилась ты Еве
И позарилась на снедь,
Запрещенную на древе,
Змий завлек коварно в сеть.
Устремилась за Адамом,
Грех желала ты сокрыть,
Стала будто скверным Хамом,
Захотев отца стыдить.
Не пошла ты за Давидом,
Много плакавшим, что он
Любодействовал с убийством,
Слезно написав псалом.
Горько плачет и стенает
Грешная душа моя,
Ко Всевышнему взывает:
«Боже, Ты помилуй мя!»
За чужим была томима,
Как Гиезий, мзду любя,
Струпная болезнь покрыла,
Обнищавшую, тебя.
Соломон, познав всю мудрость,
Возлюбил распутных жён,
И постигла его скудость,
Хоть богат был, славен он.
Ты ж, душе, того желала,
Знала мудрость, но увы,
Любодествовать мечтала
И пришла во скудость ты.
Горько плачет и стенает
Грешная душа моя,
Ко Всевышнему взывает:
«Боже, Ты помилуй мя!»
Подражала ты Исаву,
Первенство продав за снедь,
Возлюбив коварство, славу,
Кайся, не греши ты впредь!
Верность Богу не хранила,
Как Дафан и Авирон,
Их земля живьем сокрыла,
Моисей предрек о том.
Словно Каин возроптала
Ты на брата своего,
В мыслях мстя, ты пожелала
Гибели души его.
Горько плачет и стенает
Грешная душа моя,
Ко Всевышнему взывает:
«Боже, Ты помилуй мя!»
Позабыла Ниневитян,
Покаянный их пример –
Плач, что пепелом пропитан,
Не желавших больше скверн.
Убегай, душе, Содома
И Гоморры, словно Лот,
Будь ты Господу угодна,
Не живи ты будто скот.
Кайся Богу ты, как м́ытарь,
Не гордись, как фарисей,
Будь слезами ты омыта
И крепись среди скорбей!
Горько плачет и стенает
Грешная душа моя,
Ко Всевышнему взывает:
«Боже, Ты помилуй мя!
Как Петру, подай мне руку,
Возведи из глубины,
Не отдай меня испугу
Волн житейской суеты.
Как разбойник, я взываю:
Ты мя, Боже, помяни,
Хоть в грехах я утопаю,
Но по них Ты не суди.
Да войду я в Твое Царство,
Ты очисть меня от скверн,
С покаяньем дай лекарство,
Да не буду я презрен!»
09.03.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245939
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.03.2011
Скорботна хвиля увірвалась,
Надходить покаянний час.
Прощ́енням в церкві всі втішались,
На битву надихав цей глас!
Найперше слово мав владика:
«Простіть усі, чим согрішив,
Увага може невелика,
Яку для вас я приділив».
Він на колінах поклонився,
Хоч мав поважний в церкві сан.
Громади він не сторонився,
Подавши гідний приклад нам.
Священики за ним вклонились,
Прощ́ення попросили теж.
Слова зі смутком розносились,
Сягали наче до небес.
Так один одного прощали,
Скорботний зазвучав псалом
Про те, ще нас гріхи зв’язали,
Ганебно взяли у полон.
На Господа зросла надія,
Народженого від Отця,
Він нищить згубну владу змія,
Що у полон бере серця.
Ісус Христос – це наш фундамент,
Спаситель від гріховних пут,
Життя нам вічне в Ньому дане,
Він Двері, Істина, наш Путь!
06.03.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245401
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.03.2011
Солнечным весенним днем
Мы все дружно вам поем:
Вы примите поздравленья
С Днем Весны и с Днем Цветенья!
Будьте милыми всегда,
Не грустите никогда,
Улыбайтесь вы почаще,
Ослепляйте нас блестяще
Вашей нежной красотой
Как заветною мечтой.
Вы встречайте всюду сказку,
Жизни яркую окраску.
И весеннею порой,
Летом, осенью, зимой
Пусть в вас будет настроенье
Словно майское цветенье,
Милый радует всегда
И сбывается мечта.
Пусть он дарит вам сюрпризы,
Исполняя все капризы,
О любви вам говорит,
Вносит яркий колорит.
Пусть приходит к вам почаще
Состоятельное счастье,
Пусть сияет новизна,
На душе цветет весна!
03.03.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245276
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 06.03.2011
Духовного прозріння час надходить –
Великий Піст, спасительна пора.
Для вічного життя він нас відродить
І радістю наповняться серця.
Для цього покаяння шлях пройдемо,
Оцінимо, що зроблено в житті.
Побачимо чіткіше ми проблеми,
Що приховались в глибині душі.
На Прощеній неділі ми збагнемо:
Що завтра покаянний цінний час.
Не промарнуймо ми його даремно,
За вічність боротьба чекає нас.
Взаємне прощення додасть нам сили,
Полегшивши гріховний наш тягар,
Який на серці десь ми утаїли
Від різних непорозумінь та чвар.
Наш труд духовний укріпить молитва,
Утримання в їді, від лишніх слів.
У піст свідоміша за вічність битва
З оплакуванням всіх своїх гріхів.
Нехай цей піст даремно не проходить,
Потрудимось духовно в нім сповна.
Для вічного життя він нас відродить,
Щоб славити Воскреслого Христа!
16.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244968
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.03.2011
Сонце ясно засіяло,
Віє подихом весни,
На душі приємно стало
І зраділи дуже ми.
Восьме березня – це свято
Виникло не просто так,
Навесні є змін багато,
Що дають нам гарний знак.
Всіх жінок тепер вітаєм:
Наші любі, дорогі!
Щастя, миру вам бажаєм,
Ви цвітіть як квіти ці.
Зичимо ми вам здоров’я,
Щоб достаток прибував,
Утішайтеся лобов’ю,
Щоби милий все кохав,
Діти вдома утішали,
Щиру радість вам несли,
На роботі поважали
Та пошани між людьми.
На кінець ще побажаєм
Вам квітучої весни.
Ми Вас дуже поважаєм
Будьте гарними завжди!
08.03.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244819
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 04.03.2011
Спить дівча, відпочиває
Ручку гарно підкладає
Під голівку темно-русу,
Пригадала в сні мамусю.
Стих малечі денний гамір,
Різні плани, різний намір.
Де була вона лошатком
І маленьким левенятком,
І поважним капітаном
Пропливала океаном.
В бій кидалася безстрашно
З чим було і врукопашну.
Перемоги все бажала,
Шумно, радісно стрибала.
Прокаталася на татку,
З ним зробила разом хатку,
А мамусю попросила,
Щоб вчепила гарні крила,
Щоб їй казку почитала,
Колискову заспівала…
01.03.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244263
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.03.2011
Зима прощанье излучала,
Искрились белые снега,
Под сводом солнечным сияла
Округи каждая верста.
Еще не отошли морозы,
Но где-то истекла слеза,
Капелью отозвались грёзы,
Смежались грустные глаза.
За холод колкий и за льдины,
За лютость, что несла пурга,
За те ненужные седины,
Вразброс лежащих как лузга.
Зима прошедшим волновала,
Где испытала нас судьба
Надменной гордостью бахвала
И тихим ужасом знобя.
Но солнце подало надежды,
Чтоб теплых дней нам ожидать
И не смыкать пугливо вежды,
Идти и веры не терять!
01.03.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244155
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.03.2011
Віяв вітер вечоровий,
Сосни ним гойдались,
Потемніли сині гори
В час як ми прощались.
Місяць хмари заслонили,
Мов ховали щастя.
Час спинити ми хотіли,
Нам ще хвилька здасться.
Ледь побачу твої очі
В цім химернім світлі,
Що розлуку нам пророчить,
Що піймає в сіті.
Ѓору місяць ледь торкає,
Наче разом з нею,
Та пізніше покидає,
Лине за зорею.
Наша зустріч ця минає,
Віддалятись мушу.
Смуток серце моє крає
І тривожить душу.
Пригорну тебе ще трішки,
Втішусь поцілунком.
Збережу гірські доріжки
Красним візерунком.
Пам’ятатиму покоси,
Де ми проходжали,
Як великі пишні сосни
Наче нам шептали:
«Бережіть своє кохання,
Будьте ви щасливі!
Хоч бувають розставання,
Будьте терпеливі!»
Застелялись полонини
Любо килимами.
Як гляділи ми з вершини,
Піднеслись серцями.
Аромати трав пахучих
Гори розливали,
А скелясті їхні кручі
Подих тамували.
Бистра вода все шуміла,
Камінь обмивала.
Наша зустріч пролетіла,
Віра утішала,
Що ми будемо ще разом,
Краще в нас майбутнє,
Лиш приходить тільки з часом
Кохання могутнє.
24.02.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2011
Життя мов блиск метеорита,
Який штрихом чуть заіскрить,
Воно мов зірка непримітна,
Яка лиш трішки мерехтить.
Я не бажав би юнь вернути,
Не прагну тої суєти
І в клопоти її пірнути,
Лиш по життю вперед іти.
Колись досягнення світили,
Хотілось успіхів значних.
З роками мрії відлетіли
Й надії, що були на них.
Подій багато промайнуло,
Вони у пам’яті моїй.
Ні, не даремне те минуле,
Що на землі пройшов я цій!
Серед того, що відбувалось,
Пройшло становлення моє.
Життя до Бога направлялось,
Я взнав: воно тим скарбом є,
Який отриманий від Бога,
Це наш випробувальний шлях.
Для вірного тут перемога
І торжество на Небесах!
21.02.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242488
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.02.2011
Палкі вітання нині Ви прийміть:
Із Днем Народження, мамусьо!
В благих і довгих Ви літах живіть,
Щоб чули лагідне: бабусьо!
Ви наша допомога в тяжку мить,
Тоді в Вас сили все знайдуться.
Коли в Вас серденько за нас болить,
Добра потоки розіллються.
Поступки Ваші – приклад вказівний
Як нам за інших піклуватись.
Часом дорослий, а частіш малий
До Вас приходять лікуватись.
Усім Ви прагнете допомогти,
Щоби хвороби подолати.
Ви разом з ними йдете до мети
І любите поспівчувати.
Нехай Вам Бог сторицею віддасть
За Ваші добрі вчинки й справи,
Здоров’я, щастя та любові дасть,
Щоб діти й внуки Вас втішали!
20.02.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2011
Найдорожчу маму й бабцю
Ми вітаєм нині.
День народження у неї –
Свято у родині.
Наша мама і бабуся
Наймиліша в світі,
Знають добрі її вчинки
І дорослі, й діти.
Хочемо, щоб мама й бабця
Все була із нами,
Помагала як не ділом –
Добрими словами,
Її посмішка ясненька
Нас розігрівала,
Слово лагідне, тепленьке
Смуток проганяло.
Побажаєм їй здоров’я,
Миру і любові,
Щоб над нею дороѓою
Все ясніли зорі.
Хочем ми, щоб мама й бабця
Ще сто літ прожила,
Була радісна й весела,
Щоби не тужила.
20.02.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241849
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2011
Він стояв в лікарнянім віконці,
Говорив: «Ви, бабусю, не йдіть,
Розкажіть, що в селі, як там хлопці,
Будьте тут та ніде не спішіть.
Чи маленькі пташки вже літають,
Чи зміцніли їх крила слабі?
А мене лікарі не пускають,
Кажуть: хворі, жовтушні ми всі.
Сумно бути в лікарні без мами,
Все в палаті, чуть вийду на двір.
Так хотів би я бути із вами,
Задивлятись на обрії гір».
Відказала малому старенька:
«Ще недовго пробудеш ти тут,
Знай: хатина зробилась гарненька,
Біля неї вже айстри цвітуть.
Відлетіли у вирій лелеки,
Ластівчата вже дуже хуткі.
Собачата тепер є маленькі,
Кошенята ж великі такі.
З дідусем ми картоплю копали,
До цибулі вже черга дійшла,
Ми квасолі багато зібрали,
Груша наша врожаю дала».
Вже хотіла бабуся прощатись,
Та малюк заблагав: «Ще не йдіть,
Я хотів би за тітку дізнатись,
Щось іще ви мені розкажіть».
Розказала бабуся про поле,
Зріс великий у тітки буряк,
Сонце ввечері далі червоне,
Проскакав вчора гарний лошак.
Знов прощатись вона захотіла,
Із віконця же голос лунав:
«Ще дізнатись мені закортіло,
Що сьогодні дідусь заспівав».
Ще і ще не пускав він бабусю,
Все, що міг він її розпитав:
Про машини, забавки, Ганнусю,
До якої ходить полюбляв.
Що казати старенька й не знала,
Що могла, говорила йому,
Газетярка сльозу аж пускала,
Співчутлива була малюку…
17.02.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2011
Я повернусь з Почаєва вже іншим,
Ніби почну по-новому життя.
Засмутить те, що був раніше гіршим,
Та утішає серце ціль буття.
У Лаврі час інакше протікає,
Свою оцінку вічність подає.
Душею розумієш, що втрачаєш,
Коли є суєтним життя твоє.
Сильніший намір тут його змінити,
Щоб час земний не марно протікав.
Заради вічності бажаєш жити,
Якої подих наче рідним став.
В стовпі вогнянім Діва тут явилась,
Пречиста освятила місце це.
Стопа тут Цільбоносна залишилась
І Божа благодать відтоді є.
Почаївська ікона нам сіяє,
Зорею вказівною постає.
Дитятко Богородиця тримає,
Любов всім материнську подає.
До преподобних любо тут молитись,
Іова і Амфілохія святих.
Мощам нетлінним хочеться вклонитись,
Як до живих звернутися до них.
Оплотом православ'я стала Лавра,
Міцний останній, західний рубіж.
Нехай тут лине Господеві слава,
Спішімо на молитву ми скоріш!
30.06.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241605
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.02.2011
Чают в клубе гармониста,
Он на танцах рулевой.
Жизнь становится лучиста,
Как придет тот заводной,
Что душою на распашку,
Что всех музыкой влечёт,
Снимет важно он фуражку
И аккорды наберёт.
Устоять здесь невозможно,
В танец просится душа.
Кто-то движет осторожно,
Кто-то пляшет сгоряча.
Кружат вальсом любо пары,
Отбивают польки такт,
Разных танцев вихри, шквалы
Будоражат зал стократ.
Чуть устал там заводила,
Но нальют сто грамм ему,
Пальцы бегают игриво,
Отдых в общем ни к чему.
Улетают прочь печали,
Для знакомства здесь уют.
Не один сюда причалит,
Здесь влюбленные цветут.
Уважают гармониста
За его посильный труд,
Что останется насвистан.
Вновь с почетом позовут.
16.02.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241436
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.02.2011
Он шмыгнул незаметно украдкой,
Будто с ветром его унесло,
Ночевать в комнатушке чердачной –
Стало лучшим теперь для него.
Потянулся по лесенке запах,
Он и друг, и предатель ему.
Заклеймят то в проклятьях, то в штампах:
Бомж, бродяга и словом ты – фу-у-у...
Что минуло – ушло безвозвратно,
Той квартиры уже не узнать.
Окна-рехау, стены опрятны,
Но каштан продолжает стоять.
Вспомнит будто бы добрую сказку,
Как жилья он хозяином был,
Жизни яркой былую окраску,
Где с женою он долго прожил.
Но остался один средь знакомых,
Приходилось ему тосковать,
Впечатлений искал он все новых,
Потихоньку привык выпивать.
Уж не помнит, что там приключилось,
Но пришел он однажды домой,
Дверь входная совсем изменилась
И замок был какой-то другой.
При подъезде накиданы вещи,
Позже понял, что это его,
Слышен голос: «Беги, изувечим!» -
Всё пугал, громыхал для него.
Не нашел он своих документов,
То, что можно с собою забрал.
Принимали сперва с этикетом,
А потом он ненужен всем стал.
Где-то «здрасте» летит суховато,
Остальным он как будто чужой.
Сторонятся его жутковато,
А ведь был он когда-то им свой.
В ЖЭК пошел, но сказали: «Всё «чисто».
В УВД: «Документ предъяви».
Рассмотрели то дело небыстро
И сказали: «Ты лучше уйди...»
Лезет в мусорку, там копошится
Поживиться, найти бы чего.
И бродяга-сосед разозлится,
Если больше добычи в него.
Но однако беда их сплотила,
В стужу, холод костер разведут,
То съедят, что судьба подарила,
И картошки себе испекут…
15.02.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241259
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.02.2011
Согбенная идет старушка,
Тихонько туфельки шурш́ат.
Приветлива и добродушна,
Проходит мимо, не спеш́а.
Груз лет ее одолевает,
Ушедших будто в никуда,
Прошедшее обременяет,
Пожалуй было лишь вчера...
Та непоседа-побегушка
Слонялась любо иногда
С намотанной с тряпья игрушкой
В час перерыва от труда.
Больная мама на кровати,
Отец измученный сердит,
Не знает сколь продуктов хватит,
На сердце у него щемит.
Бурьян зловещий вырастает,
Корова в стойле замычит,
Игриво пес все поджидает,
Слегка полает, зарычит.
Конца и края нет работе,
Круговорот туда-сюда,
Проходят дни в такой заботе,
Час перерыва кой-когда.
Случалось, вырвется на речку
С девчушками там поиграть.
Отцовский голос – гром сердечку!
Домой приходится мотать.
Ах той свободы детской малость
Бывало чуточку всегда.
«Вот выйду замуж, - ей казалось,-
И жизнь изменится тогда!»
Мираж – супружеское счастье
Рассеялось, как с ветром дым,
Муж ко спиртному был пристрастен,
Со змием сделался худым.
Но утешали ребятишки,
Молила Бога все она,
Чтоб полюбили они книжки,
Чтоб жизнь их лучшая была.
О муже тоже все просила,
Чтоб пьяный избежал беды,
Прошли года – и схоронила,
Детишки выросли милы.
Снесла все тяготы лихие
Старушка – милая душа,
Идет молится в церковь ныне,
Проходит мимо, не спеша...
10.02.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240308
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.02.2011
Важливо нам надіятись на краще,
Це у житті нам сили додає.
В таких очікуваннях різних наших
Рік поза роком поступом іде.
Не все збувається чого хотіли,
Життя свої уроки подає.
Давайте зміряємо наші сили,
Оцінимо реальність – те, що є.
Нехай не зникнуть в нас любов і віра,
По своїм силам змінимо життя.
Щоб зацвіли добро і правда щира,
А щезли недовіра, лють, брехня.
08.02.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239707
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.02.2011
Ты с косой по земле всё шагаешь,
Устрашится тебя вмиг любой.
Как траву ты людей пожинаешь,
Кто бы ни был хороший иль злой.
Причаишься в укровном местечке,
Неожиданный гром для души –
Очутилась в смертельной уздечке,
Черный ворон над нею вскружил.
«Как же ты для меня нежеланна,
Должен быть здесь наверно другой», -
Отозвется душа препечальна,
Осилкована темной уздой.
Упоенны тебе крик, рыданья
По ушедшим в последний свой путь,
На котором их ждут истязанья,
Нелегко там мытарства минуть.
Жизни нить оборвать всем ты властна,
Но не вечной, а только земной,
Ты для грешных забвенна, ужасна,
Что живут только похотью злой.
Опаляют тебя христолюбцев
Вера, любовь, надежда, дела,
Но приятны тебе душегубцы,
Над которыми власть ты взяла.
Ты для праведных есть обретенье
И итогом земного пути,
Своей памятью служишь спасенью,
Ты лишь мостик, чтоб к Богу взойти.
06.02.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239420
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.02.2011
Вот прошло время битв и баталий
Той жестокой, кровавой войны,
Гордо, рьяно они прошагали
Злой Германии верны сыны.
Спепелив города и селенья,
Ради фюрера жизнь их была,
Чтоб державы свершить построенье,
Где б арийская раса цвела.
Но сконал краткоусый безбожник,
Что людей миллионы губил,
Демонической силы художник,
Что на нужных, ненужных делил.
Им стоят пред глазами те дети,
Плачут женщины и старики,
Для которых нет места на свете,
Их сожгли где в избе, где в печи.
Иль зверье при крестах, иль мы люди? –
О себе разобрать не могли.
Там бывало их совесть помучит,
Но награды и слава влекли.
Что посеяли – то получили,
За колючкой опухли они,
Их зловонные раны прогнили,
Беспощадны для них теперь дни.
Чтобы хлеба подать всё стенают,
Конвоиры стоят начеку.
К той ограде идти запрещают
Обозрительны тексты вверху.
Но горит у прохожих к ним жалость,
Хоть и много беды навлекли,
Но нутро человечье осталось,
Им бы что-то поесть принесли.
Вдруг прохожая к ним подбежала,
Перебросила хлеба в толпу,
Что измученной грудой лежала,
Где от голода каждый опух.
Выстрел в воздух пошел с автомата,
Убежала, что милость дала
Тем немецким пленным содатам,
Может жизнь там кому-то спасла...
03.02.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238570
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 03.02.2011
В тишине зимний лес почивает,
Без окрасок деревьев стволы,
Белый бархат низы покрывает,
Гребешком колким ветви видны.
Чуть запружит по в́етру кустарник,
По округе разносится свист.
Заиграет в ветвях ветер-странник,
Зашуршит где-то скомканный лист.
Ударяет в березу осина,
Рыхлый иней со снегом летит.
На пруду ледяная равнина,
След протоптан далёко извит.
Громоздятся местами сугробы,
Намела их ночная пурга.
Притрусились лесные чащобы,
Их покрыли пушисты снега.
В белизне где-то рдеет рябина,
Ярко-красочны гроздья видны.
С ней сдружилась по цвету калина,
А шиповник наставил шипы.
Процокочет, упав, шишка с ёлки,
Вмиг зарылась в сугробе она,
А вокруг рассыпные осколки,
Знать – для белочки вкусной была.
Застучал по стволу прытко дятел,
Покоробит немножко его.
Труд стучанья тот вкусен, занятен,
Под корою букашек полно.
Желтоваты порхают синицы,
Те просторы на корм им скудны.
Хоть в деревне разыщут крупицы,
Но раздолью лесному верны.
Так рисует лесные сюжеты
Властно ныне хозяйка-зима,
Обаятельны, в песнях воспеты,
Перемены несут холода.
01.02.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238152
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 01.02.2011
Тяжкі ті дні – часи останні,
Коли від Бога люди відійдуть,
Коли лиш житимуть в бажанні
Грошей, гріха, його облудних пут.
Про це апостоли сказали:
Прийдуть часи невіж та глузіїв,
Запеклих, гордих до нестями,
Осудливих та діл лихих майстрів.
Їх вигляд – наче благочестя,
Але у дійсності його зреклись,
Що величатимуть безчестя,
Зрадливі, горді, люблячі кор́исть.
Напужені, лихі, без правди,
У цьому виявиться безум їх:
Безрезультатно вчаться завжди,
Що люблять розкіш та усякий гріх.
Від них потрібно відвертатись, -
Павло апостол ревно закликав, -
В любові, вірі укріплятись,
Терпіти все, що би Господь не дав.
Зміцнятись в благодаті Божій
Він Тимофія пильно наставляв,
Щоб йшов від вчителів негожих,
Благими вчинками себе вкрашав.
Ціль настанов – це благочестя,
Сумління добре, віра та любов
До Бога, ближніх, що від серця,
Щоб час земний даремно не пройшов.
27.01.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238026
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2011
Життя – це скарб, отриманий від Бога,
Це не даремний, випадковий дар,
Це тимчасова подорож, дорога,
В нім вірний досягає вічних лавр.
Багато тут приходить і відходить,
Тут невгамовна суєта суєт,
Хто прагне, в Бозі сенс життя знаходить,
Проносить із терпінням даний хрест.
У притчах мудрий Соломон говорить:
Хтось начебто нове в житті знайшов,
Але пізніш до висновку приходить,
Що хтось раніш до цього теж прийшов.
Свій час, під сонцем місце кожній речі,
Те, що минуло, повтор́иться знов,
А блага Божі вічні та безсмертні,
Неперевершена Його любов!
26.01.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237040
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.01.2011
Любо залюбуюсь
Поглядом твоїм,
Ним я зачаруюсь,
Щирим, осяйним.
Ти моя кохана,
Серденько моє,
Краща, незрівнянна,
Ти втішаєш все.
Голос твій почути
Прагну завжди я.
Із тобою бути –
Веселіш життя.
Прилечу на крилах
Із любов’ю я,
І примножить в силах
Вірне почуття.
Теплим поцілунком
Привітаюсь я.
Стане подарунком
Бесіда твоя.
Любо залюбуюсь
Поглядом твоїм,
Я щасливим чуюсь,
Молодію з ним!
24.01.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2011
Сумрак город покрывает,
Время дышит тишиной,
Сердца пыл с ним остывает,
Мысль становится благой.
Желтым светом от высоток
Замаячил город наш.
О прошедшем отголосок
Прячет сумрачный пейзаж.
Гул машин, чуть тараторки,
По асфальту шин накат.
Светофор особо зоркий,
Огоньки его горят.
Тени городом мелькают,
Спешно тянет всех домой.
Звезды в небе полыхают,
Месяц скрученный дугой.
Лай собаки где-то слышно,
Рада темени она,
Погулять из дома вышла,
Засиделась там одна.
Ветер шебаршит вечерний,
В мыслях день, как бы мираж.
Ищем лучших уяснений,
Чтоб не тяготил багаж.
Тех событий, миновавших,
Вдаль унесшихся в закат,
Днем бывало нас смущавших,
Что теперь пошли на спад.
19.01.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235782
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 19.01.2011
Лине звучно коляда
По землі вкраїнській,
Голосисті в нас свята,
Радісні від звістки,
Що Христос до нас прийшов,
В яслах ліг в печері.
Там притулок Він знайшов,
Відчиняйте двері!
Щоб в серця Він увійшов,
Їх зігрів любов’ю,
Щоб відчули Божий зов
Та жили в здоров’ю.
Звізда ясна майорить
В вуличнім вертепі,
Із ходою він дзвенить,
Дійства там дотепні.
Щебетушки в строях йдуть,
Вишивка й намисто,
Так затягнуть коляду
Дзвінко й голосисто!
Спів цей душу молодить
Нашого народу,
Час Різдва – чарівна мить
Спаса в світ приходу!
13.01.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234633
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 13.01.2011
Новий Рік ми поправляєм,
По-старому зустрічаєм,
Линуть знову побажання
Щастя, миру, процвітання,
Щоб в любові гоже жили
Та даремно не тужили.
Хай дає це новоліття
Добрим справам розмаїття,
Щоб родилось і велося,
Золотіло в нас колосся,
Щоб здоров’я прибувало,
Усмішок не бракувало,
Затишно було в оселі,
Злого не впускали в двері,
Щоб на серці була радість,
В силах кріпость, в діях жвавість,
Щоб в житті у нас було
Файно, ладно, на добро!
13.01.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234557
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 13.01.2011
Йорданське свято підсумок підводить -
Вінець Різдвяних світлих святкувань.
На проповідь Учитель наш виходить,
Щоби спасти людей від мук, страждань.
В Йорданських водах Хрещення приймає
Спаситель світу в образі людськім.
Хоча Христос гріхів зовсім не має,
Його смирення – приклад нам усім.
В пустелі попередня вість звучала,
Могутні було чути тут слова
Предтечі Іоанна, що лунали:
«Із покаянням приймете Христа!»
Час всякій правді сповнитись надходить,
Відкрите Небо, диво настає,
І Отчий голос з Неба так говорить:
«Благовоління в Сині є Моє!»
Йорданське свято радістю сповняє,
Воно нам віри в Бога додає.
Вода Йорданська зцілює, зміцняє,
У ній купаємось у свято це.
09.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234437
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 12.01.2011
У світі спокою ніяк немає,
І часто нам скорботно у житті.
Та Заповіт Новий нас утішає:
Радіймо, браття, в Господі Христі!
Христос на проповідях наставляє:
«Прийдіть до Мене струджені усі,
Душам знайдете спокій, що вблажає».
Радіймо, браття, в Господі Христі!
На Тайній Вечері Христос навчає:
«Вам плач, а світ радітиме тоді,
За смутком прийде радість, що втішає».
Радіймо, браття, в Господі Христі!
Не раз Павло Апостол зазначає,
Що з часом все проходить у житті,
Лише любов у Бога не минає.
Радіймо, браття, в Господі Христі!
А світ в спокусах далі ворохобить:
«Згрішіть – щасливі будете тоді».
Та порожнеча із гріхом приходить.
Радіймо, браття, в Господі Христі!
Ми грішимо, нажаль, в житті багато
І не приходить спокій до душі.
Та з покаянням і Причастям – свято.
Радіймо, браття, в Господі Христі!
В житті людей багато непримітних –
У кожного можливості свої.
Та милосердям утішаймо ближніх,
Радіймо, браття, в Господі Христі!
«Якщо хтось навіть світ цей весь здобуде, -
Христос повчає, - та душа в біді,
То користі йому тоді не буде».
Радіймо, браття, в Господі Христі!
Знайомих прихожан не раз стрічаєм,
З одної чаші нам Дари Святі.
Спілкуючись себе ми наставляєм:
Радіймо, браття, в Господі Христі!
В молитві ми підносимось до Бога
Турботи забуваємо земні.
До Бога нас веде вузька дорога.
Радіймо, браття, в Господі Христі!
Хоч як би нам не тяжко було нині,
Та був Ісус розп’ятий на Хресті,
Але Воскрес в величній Божій силі.
Радіймо, браття, в Господі Христі!
08.04.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234425
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.01.2011
Белоснежность зимой уравняла
Горизонты обширной земли,
Их покрыв пеленой покрывала,
Что полярные ветры снесли.
Поглядеть мне на то – сердцу милость,
Всё под спудом пушистых перин
С кутерьмой белоснежной укрылось
На просторах холмов и равнин.
Вот в лилейных и тучных нарядах
Зарисованы ели вдали.
В новогодних шикарных тирадах
Пели песни, стихи им прочли.
Пригляделись мне инея чары,
На стволах он рыхлисто застыл,
И сверкают игривы оправы,
Что деревьям мороз подарил.
Запоет иногда шумно вьюга,
Шепчет: дома тепло нам беречь.
Всё любимей стает мне супруга
И приятней на слух ее речь.
Во дворе ребятишки брыкают,
На санях с ветерком катят вниз.
В рассыпную пушистый летает,
Озорной раздается там визг.
К Рождеству нас все клонит погода,
Чтоб любовь Бога к людям воспеть.
Прочь уходит из сердца тревога
В Ночь, когда облетит миром весть,
Что Христос к нам пришел во спасенье,
В Вифлеемской пещере лежит.
Торжествуйте в духовном веселье!
С нами Бог! Пусть никто не грустит!
11.01.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234208
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 11.01.2011
Знов і знов трива любов,
Що серця нам зігріває,
Час її давно прийшов,
Хай ніколи не минає!
Не знайду я всі слова,
Щоб осяжно описати –
Ненаглядна ти одна,
Іншої не хочу знати.
Знов і знов трива любов,
Що у хвилях прибуває,
І звучний її прибой
Мелодійно в нас лунає.
На просторих берегах
Квітної завжди любові
Втішно наяву, не в снах,
Хоч й вони для нас чудові!
Знов і знов трива любов,
Що в розлуках не згасає,
Бути разом – любий зов,
Зустріч нас сильніш єднає!
01.01.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2011
Пригадую сільське дитяче літо,
Канікули веселі, жваві дні,
Коли ми з радістю лишали місто,
Злітались дружньо у сільські краї.
У полі бігали ми за комбайном,
Шукали, де на річці є улов,
Піднесення було і незвичайно,
Коли дитячу будку збили знов.
Влаштовувались нами велогонки
Дорогами селом та між лугів.
Ремонтували дружньо ми поломки,
Ділились досвідом: хто що як вмів.
Пішли у вічність деякі ті друзі,
По-різному раптово взяв їх час,
Немов траву, що скошена у лузі,
Немов світильник їх від вітру згас.
Дитячі ігри пам’ятаю з ними,
Як ми м’яча ганяли повз ріки,
Запам’яталися вони прудкими,
Наче з водою відплили роки...
10.01.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233919
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.01.2011
Христос родився, прославляйте!
До нас прийшла Любов з небес,
В колядках звучно величайте,
Хай звеселиться світ увесь!
На небі зірка запалала
І Ангели співають днесь,
Дитятко Діва сповивала,
У яслах стелиться овес.
Вітають пастирі вже Спаса,
Милуються малим Дитям.
Яскині й ясел Він окраса,
Де затишно волам й ослам.
Волхви в дорогу поспішають,
Щоб здріти це мале Дитя,
З зорею путь свій направляють,
Що до Небесного Царя.
Христос родився, прославляйте!
Пророцтвам давнім це вінець,
По всьому світу сповіщайте:
Із нами разом Сам Творець!
07.01.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233350
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.01.2011
В исполненьи ожиданья
Мир с Израилем затих,
О Христе обетованья
Ждали млад и хил старик.
Что придет в наш мир Мессия,
Победит того врага –
Древного худого змия,
Власть которого сильна.
Много споров, размышлений,
Разных слухов разнеслось:
Даст обильно Царь знамений,
Он желанный в доме Гость!
Но пришел Христос в скитаньях,
Места лучше не нашлось,
Как пещера, а не зданья,
Там родиться довелось.
В бедном нищенском вертепе
Спас пришел и с Ним дозор,
Там явился благолепен
Пастухам небесный хор.
Слава Божья воспевалась
В небесах и на земле,
Благость к людям возвещалась
При явившейся звезде.
Зрели чудное виденье
Пастыри и простецы,
Не нашли благоволенья
Книжники и гордецы.
Издали звезда сияла
Ясным светом трем волхвам,
Ко Христу всех направляла,
Уясненных горсть лишь там.
Мы ж прославим Божью благость,
Что пришел к нам сам Творец,
Возвестим по миру радость
Гласом звучным от сердец!
06.01.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233183
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 06.01.2011
В цю Різдвяну Світлу Ніч
Вірою серця сповняєм.
«Слава в Вишніх Богу!»- клич,
Бога прославляєм!
Засіяла вже зоря
Блиском, що зі Сходу,
Здріти хочуть вже Дитя
Волхви царського роду.
Сповістило пастухам
Воїнство небесне
Про печерний тихий храм,
Про Різдво чудесне.
У печері дивина:
Тихий спів лунає,
Дитя Діва сповила,
Сина колисає.
І ми також славно десь
Христу заспіваймо,
Хай радіє рід увесь,
Бога прославляймо!
05.01.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232982
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 05.01.2011
Звеселімся люди днесь,
Торжествуймо нині!
І звучать на світ увесь
Дивнії новини.
Щоб засвідчити любов
Неземну, небесну,
Бог на землю цю зійшов
У Різдві чудеснім.
З Ним і Ангели святі
Пастухів звіщали,
Бога славили вночі,
Гласно величали.
За зорею в путь пішли
Волхви царського роду,
Цінні понесли дари
На значну нагоду.
Хочемо, щоб свято це
Вас втішало нині,
Хай вам блага принесе
Та Вашій родині.
Побажаємо вам ще
Днесь колядувати,
Небо й землю злить в одне,
Співом їх єднати!
Про Божественний прихід
До людського роду,
Що звістив небесний гід –
Зірка, що зі Сходу!
05.10.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232980
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 05.01.2011
(з думкою про останні дні)
Відшуміло життя моє бурею
І на серце прийшла тишина,
Турбувався я часто зужурою,
На останок вона відійшла.
У подіях життя розпорошене,
Воєдино вони мов судьба,
Знав із малку, що все буде скошене,
Та здавалось, що цього нема.
Малювались в уяві фантазії
Про щасливе життя на землі,
Там були для біди лиш оказії,
Щось віщали мені журавлі.
Їхній голос нас кличе до іншого,
Про залишення рідних земель,
Про життя в небесах з Богом втішного,
Де постійний ясний Божий День.
Для відльоту наповнитись силами
Літком прагнуть усі журавлі,
Щоб не бути в польоті їм хилими,
Не марнують вони літні дні.
Журавлине «курли» лине осінню,
Як стихає пора гомінка.
Відшуміле життя вкрило просіддю,
Мій відліт сповіщає вона...
03.01.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2011
(для сестри милисердя Львівського
православного братства
апостолів Петра і Павла)
Роки невпинно ідуть і час минає,
Ми в них різноманітними були.
Важливе те, що зміст їх наповняє,
Чи з вірою у Бога їх пройшли?
Труди во славу Божу незабутні,
В яких лишали трішки Ви себе.
Любов і віра в Бога в них присутні
І хочемо відмітити ми це.
Роботою з сирітками малими
Ви відкриваєте до Бога шлях,
Як мати Ви опікуєтесь ними,
Осиротілих часом при батьках.
Був час – Ви першою колись стрічали
Церковних прихожан, що йшли у храм,
Свічки давали й служби оформляли,
Смиренний приклад подавали нам.
В послушництві церковнім та у справах
Постійно вміло лагодите Ви.
Хай Бог воздасть Вам у духовних благах,
Щоб Царство Боже унаслідовать могли!
01.01.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232435
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2011
Настало нині Ваше миле свято:
Родина та знайомі і близькі
Вітають Вас з повагою завзято
Дарують квіти гарні запашні.
Цей День є особливий і незвичний,
Підносять подарунки тут нові.
Із них життя– Вам став найбільш величний,
Отриманий в давно минулі дні.
Нехай у нім все будуть подарунки
В духовних вимірах та грошових,
Де зігрівали б Вас слова й стосунки
І вірність друзів давніх та старих!
01.01.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2011
Уехать вдаль, чтобы другим вернуться,
Ту цель себе я часто задавал,
На свою жизнь иначе оглянуться,
Смотря: что приобрел, что потерял?
В житейской кутерьме меня кидало,
Терзанья были, горечь и печаль,
Знавал разочарований жало,
Средь них стремился я с надеждой вдаль.
По многоликости любил промчаться,
Поразмышлять: как, с чем живет наш люд?
Чтоб в самости своей не уплетаться,
Искал в любви и в милости уют.
Кому-то долюшка сулит печали,
Иному радости дает она,
Смотреньем Божьим их нам преподали,
Нам всё понять сполна власть не дана.
31.12.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232267
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.12.2010
Запам’ятаймо ми минулий рік,
Хто в радості, а хто в печалі.
Він весело ступав на наш поріг,
Відходить вже в небесні далі.
Комусь приніс він миру та добра,
Давав надії, сподівання,
Його стрічала радо дітвора,
Лунали славні побажання.
Без смутку проведемо Рік Старий,
Що було щось у нім даремне,
Підемо життєствердно в Рік Новий
З надією лиш на приємне.
Тож побажаємо родині всій
При дзвоні келихів з шампанським
Довершення всіх заповітних мрій,
Здоров’ям тішитись спартанським!
грудень 2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2010
Новий Рік уже іде –
Нову радість нам несе,
І надії й сподування,
І найкращі побажання
Звідусюди линуть вже.
Хочемо Вам побажати
Миру й радості у хаті,
Скутків гідних та любові,
Щоб були усі здорові,
Щоби цей наступний рік
У здобутках в Вас протік,
Все лихе Вас оминало,
А достатку прибувало,
Щоби доля усміхалась
І удача зустрічалась,
Щоб нарешті зацвіла
Ера злагоди й добра!
29.12.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2010
Войду я в церковь помолиться,
Утешит сердце Божий дом.
Оно в нем светом озарится,
Уют и радость в доме том.
Сверканье свеч, лампад мерцанье,
Святые мощи, образа,
Кадильный дым, бряцанье,
Здесь окрыляется душа.
Хор умилительным напевом
Ум устремляет к Богу ввысь,
Диакон служит басом резвым,
Чтоб мы усердствовать взялись.
Звучат здесь к Богу обращенья,
Чтоб благодатью осиял,
Чтоб миловал, давал прощенья,
Наш разум в горнее вперял.
Звонарь трезвоном ударяет,
Молитвы глас звучней взлетел.
Священник нас благословляет,
Чтоб путь спасенья наш прочнел.
Дары Святые он готовит,
Слышна с амвона его речь,
С молитвой всё благоустроит,
Чтоб Божью благодать привлечь.
Он Чашу Жизни преподаст нам
И причастимся мы Святынь,
Чтоб вечности нам быть причастным,
Дары приять не в суд, но в Жизнь!
27.12.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231522
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.12.2010
Прощальні миті час шліфують,
Чи стрінемо минуле ще?
У пам’яті вони карбують
Цей рік, що скоро відійде.
В них підсумок життя підводить,
Що досягнули ми за рік?
Що з ним в історію відходить,
З якими скутками протік?
Були на краще сподівання,
Що доля усміхнеться нам,
Були натхнення, намагання
Поганому зробити злам.
Здійснилися не всі ті плани,
Надії вогник ніби гас,
І сили наче полишали,
Коли зневажили десь нас.
Однак, не падаймо ми духом,
Хороші вчинки все в ціні,
Залічені вони прибутком
Тим, що є легкість на душі!
25.12.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2010
Бывало как-то обо мне сказали:
«Ему несдобровать в скорбях теперь».
Но я иду сквозь разные печали.
«Не падай духом, - зная,- только верь!»
С трудом учеба в прошлом мне давалась,
Пугали: «Невозможно одолеть».
Труды ж без результата не остались:
Не стыдно на учебу ту смотреть.
Бывало как-то обо мне сказали:
«В любви не избежать ему потерь».
Но я обрел любовь и замечали,
Как и тогда – я счастлив и теперь.
Работы мне когда-то набросали
Как будто бы так вышло невзначай.
Смотрели: «Справится тогда едва ли?»
Я говорил себе: «Ты не серчай!»
Бывало как-то обо мне сказали:
«Его никак не покидает хворь».
Но братья во Христе мне помогали,
Молились, чтобы здравым был я вновь.
Вот бури времени сего восстали,
Средь них лишь о спокойствии мечтай.
А я спешу в дорогу, еду в дали –
В Почаев, в Лавру чрез родимый край!
01.10.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231080
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.12.2010
Із свят значних, що відмічаєм,
Є свято миле від усіх,
Коли всі радо зустрічаєм
Із нетерпінням Новий Рік.
Це свято нас веде в дитинство,
В чарівну казку зимову,
В танок веселий при ялинці,
У ніч яскраву і ясну.
Там побажати нам приємно
Творить добро, любити всіх,
Там все найкраще ми беремо
У цей наступний Новий Рік.
Нехай палаючі салюти
В цю Ніч сіятимуть сповна,
Ми з дзвоном келихів з шампанським
Гукнемо: «Миру вам й добра!»
грудень 2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2010
Нет, не напрасность то, что было!
Хотя тревог уж прошлых нет.
Немножко в сердце защемило,
Что перешло за сорок лет.
Те годы пронеслись нежданно,
Но не желаю я стареть.
О том, что в жизни миновало,
Теперь не хочется жалеть.
С того я выношу уроки,
Как мне сегодня поступить,
Планирую в какие сроки.
Что может опыт заменить?
Я жизнь теперь ценю дороже,
И в ней хочу быть со Христом.
Поступки измеряю строже,
Чтоб не оплакивать потом.
03.02.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230864
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.12.2010
«Прощайте ближніх! Й вам проститься!»,-
Глибокий зміст у цих словах,
Блаженна вічність в них іскриться,
Що досягається в трудах.
Події у житті минають
І ми лиш гості на землі.
Блаженствувати всі бажають,
Уяви ж різні на умі.
Щоб з Богом бути, слід старатись
Зібрати скарби неземні,
В прощ́еннях Богу вподоблятись,
Що жив із нами в простоті.
Не мав Христос земних достатків
І гнаний був у цім житті,
Зціляв, підводив із упадків,
Прощав, коли був на Хресті.
Він роз’яснив прощ́ення Боже
У притчі з лютим боржником,
Що з другом вів себе негоже –
Чуть боргу він жадав цілком.
А перед цим йому простили
Борг величезний та значний.
За лютість борг той відновили,
Бо не простив він борг малий.
23.12.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230711
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.12.2010
Любви обширно крылья распуская,
В избытке чувств я обниму тебя.
И радостно на крыльях воспаряя,
Скажу, что ты - жемчужина моя!
Обретана ты вовсе не случайно,
Хоть кажется: знакомство наше фарт.
Для жаждущих любви путь жизни – тайна,
В нем невпопад любви приходит старт.
В высоком чувстве жизнь преоразилась,
Крепчали крылья красочной любви,
Что тем жемчужным светом озарилась,
Что солнечному кажется сродни.
Хоть временами складываем крылья,
За паузой нас тянет воспарить.
Сердца согрев домашнею теплынью,
Крылатее становится любить!
22.12.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230491
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.12.2010
Новый Год всё ближе, ближе,
Тот приход не за горой.
Время к нам его всё движет –
Часовой услышим бой.
Ветром быстро разнесется
Весть, что сделан шаг вперед,
Елка яркая зажжется,
В вышине – салютный лёт.
Полетят с ним пожеланья
Счастья, мира и добра,
Под бокальные звучанья
Громко крикнем мы: «Ура-а-а-а!»
Сказка снежная вернется,
Всё худое отойдет.
Дед Мороз к нам улыбнется
И Снегурочка споет.
Раздадут подарки детям,
Чудеса им сотворят,
В хороводе разноцветном
Заведут они ребят.
Новых красочных мечтаний
Сбыточности будем ждать.
Запрягнуть бы этак сани,
К ним на тройке бы умчать!
По сугробам белоснежным
Пронестись бы с ветерком,
И с бубенчиком тележным
Новогодний дать бы звон.
Праздничной поддаться власти,
Пожелать, чтоб был успех:
«С Новым Годом, с Новым Счастьем,
Подравляем мы вас всех!»
22.12.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230446
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.12.2010
Вугілля в кухні догоряє,
Моргає полум’яний блиск,
В хатині тиша наступає,
Приносить відпочинок зиск.
Ще запах супу духмяніє,
Пашіє з овочів букет.
Невдовзі сон заволодіє,
Ніч наведе свій паритет.
В матраці з свіжої соломи
Пахтить ще сонце осяйне.
Шепіт молитви та поклони –
До Бога тітка глас несе.
На ковдру киця шмигонула,
Піймала тут вона свій шанс,
Під руку голову попхнула,
Мурличе – гладитись їй час.
Корова в стайні роги точить,
Телятка чути голос: «Ме...е...», -
З курчатами квоктуха квокче,
Скликає лізти під крильце.
В віконце місяць заглядає,
В дворі із вітром шерхнув в’яз,
Відгомонівши, все змовкає –
Сільський відпочинковий час.
20.12.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2010
На лик твой чудный девственный взирая,
Мы пред иконой молимся твоей,
Великомученице ты святая,
Варваро, помогай среди скорбей!
Ходатаицей будь ты нам пред Богом,
Ему молись нам помощь ниспослать,
Чтоб Царство Божье было нам итогом,
Чтоб утешала Божья благодать.
Пришла ты к Богу через размышленья,
Что темные кумиры – суть обман,
Как может сотворять все украшенья
Пустой, окаменелый истукан?
Отец твой Диоскор построил башню,
Скрывал тебя от посторонних глаз,
Хранил для прибыли тебя прекрасну,
К удачному замужеству припас.
Святая! Ты с крещеньем просветилась
Священником, что был как бы купец,
И чистым сердцем к Богу устремилась,
Приняв, терпя, страдальческий венец!
Три окна упросила сделать в башне
Тебе во образ Троицы Святой,
В купальне крест оставила на камне,
А на ступенях – след стопы босой.
Отец же не внимал словам о Боге,
Что их произнесли твои уста,
Но за тобой погнался в лютой злобе,
Хотя убить за проповедь Христа.
Когда нашел тебя отец в пещере,
Жестоко бил, под стражу заключил,
Желал суда правителя скорее,
И после пыток сам же умертвил.
Прими, святая мученице дево,
Глас величанья, похвалы от нас.
Тебя мы будем прославлять напевом,
Заступницею будь в прискорбный час!
17.12.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229389
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.12.2010
Вірного кохання береги
В житті нам супроводом стали.
Пліч-о-пліч поспіль я і ти,
Нас береги не відпускали.
Манив десь інший круговид,
Та наші береги зближали,
Єдине русло – для нас щит
Не раз в житті це осягали.
При цих ошатних берегах
Нам вірність розкіш подавала.
Ріка любові вклала шлях,
Життя пороги проминала.
16.12.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2010
Ми зі святом Вас вітаєм –
Щедрим, добрим Миколаєм.
Взимку цей святий приходить,
Коли снігом хороводить,
Про добро припоминає
І нужденним помагає.
Діточок він дуже любить,
До молитви серце будить.
Уночі він прибуває,
А коли – ніхто не знає.
Подарунки він розносить
І за нас він Бога просить,
Щоби жили ми по правді,
Не в духовному упаді,
Бідних, сиріт навіщали,
Їм розраду подавали,
Щоб жадоби ми не мали
І спасіння досягали!
16.11.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2010
Сніг закружляв у світлі ліхтарів,
На дротах трохи налипає,
Цей вечір снігопадом нас зустрів,
Дворами заметіль гуляє.
Нав’ючених снігів тепер пора
Бадьоритись нас закликає:
Для лиж готова не одна гора,
Каток ковзанярів чекає.
Виліплювати баби снігові –
Обќатне дітворі заняття,
Хуткі жбурляння снігу ігрові,
Влучання в ціль – сніжне завзяття.
Ялинки й сосни в білому вбранні
Лілейно-огрядними стали.
Берези й липи з цього є смутні –
Вбрання їм чуть подарували.
Малює візерунки на вікні
Морозним подихом погода.
Світліють довгі ночі на дворі,
Біліє казкою природа.
15.12.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2010
(памяти схиархимандрита Димитрия,
подвизавшегося в Почаеской Лавре)
Уверенною поступью идёт он —
Насельник лавры, схиархимандрит.
Встречают старца многие с почётом,
А кто-то возразил: «Что за старик?»
Дозорным взглядом он слегка окинул
Собравшийся на исповедь народ,
Который зашуршал, поближе двинул,
Стерёг там кто-то, чтобы был черёд.
Пути свои паломники верстали,
Кому-то близко, кто-то сдалека.
На разных языках они шептали,
Но вера православная одна!
Из места горнего сей старец молвил
О том, чтобы стяжать нам благодать,
Чтоб каждый к вечности себя готовил,
Чтоб Царство Божие желал искать.
Пройдут невзгоды, разные боренья,
Но крест свой нужно верно пронести,
Нам набираться надобно терпенья,
Духовно в вере мы должны расти!
Прибегнем мы, молясь, к Пречистой Деве,
Явившейся здесь в огненном столпе,
Прославим в умилительном напеве,
Прильнём к Ее иконе и стопе!
Наполнены любовью слова старца,
Небесным светом речь озарена,
Как бы жемчужины текут от гласа
И проникают в верные сердца.
Пришло поисповедываться много,
Всех тех желающих не мог принять.
Паломники при нем стояли долго,
Хотел там каждый больше разузнать.
Давал настановленья и советы,
По-дружески вел с ними разговор.
Он исповедникам искал ответы,
На вечность с Богом устремлял их взор.
Но не искал себе сей старец славы,
Во славу Божью направлялся труд,
Чтоб были верные духовно здравы,
И чада благодарно старца чтут!
15.12.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228912
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.12.2010
Апостоле Андрію Первозванний!
Уклінно шану віддаєм тобі,
Ти Скіфію пройшов, цей жереб даний,
Став благовісником нам на землі!
Ти рушив за Христом на Іордані
З цікавості, де наш Господь живе.
«Прийдіть, побачите!» - слова звичайні
Призвали йти за Господом тебе.
Привів ти брата Симона з собою
До Вчителя Божественних речей.
Сказав до вас Господь: «Підіть за Мною,
Зроблю, що будете ловить людей».
Рибальські сіті й корабель лишили,
В житті попрямували за Христом,
В апостольських трудах незмінно жили,
Служінню Богу віддались цілком.
Святий апостоле, нам проповідник!
Ти хрест воздвиг на Київських горах,
Звіщав, що Бог учинить місце плідним –
Тут благодать сіятиме в церквах!
Терпіти довелось тобі печалі
За проповідь спасіння та Христа,
Камінням у Синопі побивали,
Та вижив і творив ти чудеса!
Зціляв сліпих, недужих, тяжко хворих,
Висвячував єпископів Церквам,
Незмінно у трудах були дороги,
Пройшов гоніння, дав ти приклад нам.
У місті Патрах був ти розіп’ятий,
Три дні звіщав з навскісного хрест́а,
Із др́ева не давав себе знімати,
Звіщати голос твій не перест́ав.
Небесне світло лик твій осіяло,
Не переносив це звичайний зір,
Десь півгодини явище тривало,
Так ти вознісся у Небесний клір.
Тебе як вчителя ми величаєм,
Прийми від нас подяки й похвали,
І як заступника ми ублажаєм,
За нас Владику ти завжди моли!
13.12.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228463
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2010
«Так добре бути там, де нас немає», -
Багато хто цю приказку казав.
І в ті моменти подумки літає:
«Якби ж це я фортуну упіймав!
У мене би життя пішло хороше
У насолодах, радостях земних,
Моментів прикрих бути там не може,
Пожив би в задоволеннях своїх!»
Мінлива дійсність нас не раз повчала,
Що невідоме наше майбуття.
Десь ніби насолода нас чекала –
Гіркотним виявилось там життя.
Христос в Євангелії нас навчає:
«Впаде лиш волос з волею Отця,
Ніхто і зросту сам не прибавляє,
Лиш, коли Божа воля є свята».
Матеріальних благ не обіцяє,
Схвалив дві лепти бідної вдови,
Безумним багача Він називає,
Що з урожаєм думав: «Лиш живи!!!»
Сказав, що нам дорога в Царство Боже
Прокладена серед скорбот земних.
У Царство грошолюб ввійти не зможе,
Лиш вірний та творитель діл благих.
10.12.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228379
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2010
Час покаяння - це розчарування
В тих днях, коли я утопав в гріхах.
Згасають там надії, сподівання,
Що фарбувались в звабливих тонах.
Там знову прибігаю я до Бога
З зажурою у серці й на вустах,
Що не видніється мені дорога,
Щоб йти до радості на Небесах.
Пізнав обман гріховної свободи,
Цей фальш: живи, гріши і знай себе,
Немає ніби страху, перепони,
Роби собі, що в голову прийде.
Став з нею віддалятись я від Бога,
Відчув ці віяння гріховних хиз,
Що хибна та оманлива дорога,
Коли грішиш, ти котишся лиш вниз.
Знаходжу у молитві я відраду,
Мій глас – до Богородиці й святих,
Щоб гнали цю гріховную принаду,
Щоб уникав я тих оман земних.
21.08.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227695
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2010
Життя прекрасне знову обіцяють:
«Лиш треба більше затягнуть паски.
В Євросоюзі нас уже чекають,
Швидкими темпами ми будем йти.
Настав цей переломний час для зрушень!
Вперед сягнем до світлої мети!
Погане зараз – наслідки порушень,
Що перешкодою раніш були.
Попереду чекає нас прекрасне,
Там буде всього вдосталь, лиш живи,
Кредити будуть нам, як сонце ясне,
Піде пенсійний вік чуть догори».
Скептично ці слова народ сприймає,
Втішали обіцянками не раз.
На ділі результатів так й немає,
Хоч обнадіювали дуже нас.
Двадцятий рік ідуть експерименти,
Крутійству цьому вже немає меж.
Хто наверху – чекає лиш моменти,
Якби нагріти вчасно руки теж.
Доречно нам згадати про минуле,
Про «Руську правду» в Київській Русі.
Тодішню справедливість в нас забули,
До правди нас вели закони ці.
Закони правдою колись назвали,
В сьогоднішніх ти правду ледь знайдеш.
Правдивість наші предки поважали,
Тепер: «Не збрешеш, то й не проживеш!»
Господь в Святім Писанні зазначає,
Що дім розділений не устоїть,
Спільноті тій, що Бога зневажає,
Суд Божий гнівом, карами грозить.
Кому довірено від Бога більше,
За це належний звіт Йому він дасть.
Хто рано відповість, а хто пізніше,
Суддя спитає грізно за цю власть!
09.12.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227690
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2010
Сіяє нам Почаївська ікона,
Возносимо свій молитовний глас:
«Нам затишніше в Лаврі, ніж удома,
Почуй, Царице Преблагая, нас!
Заступницею будь Ти нам в скорботах,
Любов’ю материнською зігрій
Нас заклопотаних в мирських турботах,
В яких ми грішимо на розсуд свій.
О Мати, Богородице Святая!
Молитвами святими поможи,
Щоб досягнути нам вершини рая,
А не зійти в безодню мук і тьми.
Ти православну віру в нашім краї
Звелич і в ній спасіння покажи,
Щоби до благочестя вів Почаїв,
Щоби сюди спішили ми завжди!»
21.10.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227458
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2010
Земні багатства й славу ти лишила,
Із хрещенням премудрість Божу прийняла,
Небесного Владику полюбила,
Уневістилася Йому твоя душа.
Ще юною античність ти пізнала,
Твої краса і розум вабили людей.
Та нареченого ти побажала
Багатшого, що знає більше ще речей.
Від старця, що в печері подвизався,
Ти взнала: «Є Жених у величі такий,
Ще з Ним ніхто красою не зрівнявся,
Багатий неосяжно, щедрий, осяйний!»
Увірувала в Бога ти й хрестилась,
І від Христа у сні ти перстень прийняла.
З Небесним Женихом так обручилась,
Звіщати мудрість Божу сміло почала.
Великомученице Катерино!
Ти мудрістю здолала дужих мудреців,
Христа звіщала мужньо та активно,
І імператор стратити тебе звелів.
До Бога багатьох ти навернула,
Увірували мудреці і палачі,
І смертна кара їх не похитнула:
Пішли на вогнище, підпали під мечі.
Господній Ангел поламав знаряддя,
Якими імператор Максимін грозив,
Вражало багатьох твоє завзяття
І те, що Бог твої недуги ізцілив.
Зосталась вірною Христу до смерті,
Ти без вагань за Жениха на смерть пішла.
Сподобилася ти благої честі,
Щоб поруч з Богородицею ти була.
Прийми від нас хвалу, святая діво!
Ти приклад вірності, любові, чистоти.
Нас в вірі укріпи своїм приміром,
Щоб досягнути нам блаженств і висоти!
09.12.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227455
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2010
Ты ближних полюби без колебаний,
Памятозлобий, с искренней душой,
Чтоб мысленно ты избегал шатаний,
Что кто-то гнусный, жуткий и плохой.
Ты ближних полюби, отбрось сомненья,
Хоть что-то делают они не так,
От них не жди себе ты угожденья,
Всё, что случилось, в Божиих руках.
Ты ближних полюби и не напрасны
Благодеяния, что сотворял
Ты неимущим, сирым и несчастным,
Когда взамен корысти не желал.
Ты ближних полюби и жизнь изменишь,
Преобразишь, украсишь ты ее,
Пройти чрез искушения сумеешь,
Чтоб расцветало возле нас добро.
Ты ближних полюби, приклав усилья,
Чтобы худое убежало прочь.
Любовью чистой побеждай насилье,
Чтоб ненависть и злобу превозмочь.
Ты ближних полюби, пусть не убудет
Свет Божией любви в твоей душе,
И угрызений совести не будет,
Что ты напрасно жил на сей земле!
март 2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226155
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.12.2010
Цініть життя мов ту дорогу,
Що неодмінно мусите пройти.
Там радість стрінете й тривогу
Поки дістанетеся до мети.
Батьки на неї наставляли,
Життя - це дар отриманий від них.
Вони поводирями ст́али
В дитячих Ваших кроках нестійких.
Цініть життя мов ту дорогу,
Де стрінете багато Ви людей.
Хтось дасть Вам сили і підмогу,
Хтось клопотів, недоспаних ночей.
Тут стрічні будуть різне вчити
Як з успіхом дорогу цю пройти.
Та з вірою у Бога жити
Бажаємо незмінно Вам завжди
Цініть життя мов ту дорогу,
Що може Вас до Бога привести.
З подвижниками йдіть у ногу,
Благочестиво завше живучи.
Нехай труди на ній бувають,
Які би принесли рясні плоди,
Що на спасіння наставляють,
Щоб вічного життя Вам досягти!
11.08.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226154
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.12.2010
Жизнь протянулась безвозвратно,
Где время бывшее вчера?
Не возвратится все обратно,
Ушло то будто вникуда.
Далёки мне теперь тревоги
Тех лет, когда был молодым.
И нет назад уже дороги,
То унеслось как с ветром дым.
И грёзы юности мятежной
Не беспокоят уж меня.
Мои года и опыт прежний –
Багаж сегодняшнего дня.
Жизнь вносит часто коррективы
Не всё сбывается всегда.
Бывает грусть: «Нет перспективы!»
Но да творим дела добра!
Послужим людям, жизнь украсим,
Благим да озарим ее.
Так превозможем все ненастья,
Да сокрушится в мире зло!
02.02.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225895
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.12.2010
Багато храмів має княжий Львів –
Архітектурних п́ам’яток доволі.
Лиш вибирай, який би захотів,
Такі нам звичні зовні та знайомі.
У центрі Львова з них один стоїть,
Що видається наче непримітним.
На Короленка храм цей височить
І виявився він для нас привітним.
Георгій є заступником його,
Цей мученик святий веде до бою
Із силами пітьми, гріха і зла,
Щоби пройти дорогою вузькою.
Із храму Львовом дзвін гучний летить,
На Службу Божу вірних закликає:
«Прийдіть до мене, ви усі прийдіть,
Хто Бога в серці славити бажає».
Там образ Пресвятої Діви є,
Написаний на острові Афоні,
Що сили нам духовні подає
Стояти в православ’ї тут у Львові.
Ікони в церкві багатьох святих,
Нетлінні мощі їхні зустрічаєм.
Молитви глас підносимо до них,
У радостях й скорботах прибігаєм.
Свята Варвара мучениця тут
В мощах нетлінних з нами є присутня.
Вона указує спасіння путь,
Заступництво її в житті могутнє.
Нам затишно у храмі цім малім,
Молитва щиросердна в нім лунає.
На Богослуженні, хоч би й тривкім,
Тут милість Божа прихожан втішає.
У храмі ми пізнали шлях вузький,
Що у житті людей веде до Бога.
Хоч він тернистий, наче заважкий,
Та зміцнює нас Божа допомога.
січень 2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225894
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.12.2010
Ось я стою пред царськими вратами,
До виносу Святині плине час.
Згадав, де словом, думкою, ділами
Прогнівав Бога та грішив не раз.
Зажуру знов душа моя відчула:
В гріхах я необачно утопав.
Це перейшло, позаду і минуло…
Я з покаянням прощення дістав.
Духовна легкість стала прибувати,
І намір не грішити я прийняв,
Ділами праведними наверстати
Те, що колись з гріхами я втрачав.
Отримав я благий кредит довіри,
Що по ділах своїх не заслужив.
По Божій милості черпаю сили,
Щоби по Заповідях Божих жив.
Як запоруку вічності із Богом,
Для зцілення недуг, які терпів,
Йду до Святої Чаші із поклоном
І причащаюся Святих Дарів.
11.08.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225670
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.12.2010