| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Запалене сльозами сиве небо
Чекай, не рви мости! Я йду до тебе!
Розбурхані вітри і сірі силуети
Над головами – страх, зникаючі комети…
Сповільненої дії заплакана самотність
Кусає моє серце, зі смертю грає в кості…
Проклята недостатність то сил, то сили волі
Зриваюсь і стихаю у почуттів полоні…
Дощі і стигла осінь замерли на контрастах
Бажання мов чуже: себе у тебе вкрасти…
Ловити дикий слід, що п’є з долоні небо
Завершити дзвінки, які ведуть до тебе.
Ножем по суперечностях, сильніше і до крові
Серця кохали віддано! Серця були готові!!!
Ми недопили – сталось так, ми були страхом хворі
Ти розірвав хиткі мости під падолистом долі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2010
А повернутись до «тепер» немає сили
І як завжди хронічна втома плаче, скавулить…
Із крайності у крайність окунаюсь
У розбраті з думками. Ще болить.
Чия вина у тому, що таки МИ різні?
Чия у тому, що й не було НАС?..
Мій вечір засинає в сльозах й павутинні
Твій з віскі, сексом і під тихий джаз…
На протиріччях грати надто важко!
За твоїм правилом безправ’я, ти - король.
Я ж не підлегла! Зрозумій! Свавілля в крові!
Ти ревності хотів? Помнож на нуль!
Зачіпки дикі…і в наївності – дитячі…
Мене болять твої знервовані «привіт»
Чекання бісить і направду вже дістало!
Чужі обійми замінили білий хліб…
І тільки інколи… коли й не пригадаю…
Загадки очі: холод у вогні…
Тоді здається поцілунків ТВОЇХ хочу…
Наснись мені, наснись мені…мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2010
У подертих блокнотах слова
Соромливо просвічують душу
Ностальгію прожЕне журба
Паритет цей весна порушить
Нових фарб і палітру думок
Жмуток музики, голос чийсь… тихше!!
Це у бійці зомлілих думок
Моя вітряність мрію колише…
Заспокійливим шелестом травень
Розпаковує збірки дарунків
Щось забуте у серці щемить
І приймає навали цілунків
Записник пацифіста – в вогонь,
А розхристаний спокій – у воду!
І стабільність моя – новий зрив!
І емоції в ціль свою – з ходу!
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2010
Кава водить містику за руку,
Осінь оплесками вітру рве листки…
Я за спогади тримаюсь, за повітря,
Проводжаю поглядом розведені мости.
Закривавлені розлуками дороги,
Сльозами залиті поїзди,
Телефон ображений, немає звуку!
Голос милий не розріже темноти…
В протихід собі прямують зорі…
Гаснуть, падають і дивляться в вікно…
Ти вже п’яту палиш - дим до неба,
А в думках-словах нема зв’язку…
Недобачені кохані щирі очі,
Спогади калейдоскопом на вікні…
А квартирою пустою і самотньою
Ходить сум, загорнутий у сни.
Ранок дихає в твої відкриті очі,
Чашки дві дрімають на столі…
Ти собі звичайно зробиш кави
Містика зостанеться мені…
Вже чекання стине на порозі,
Вимальовую терпіння у собі,
А тремтячі і холодні вірні руки
Просять два по два співати у вхідні…
Стримано і досить хаотично
Тихий стук і мовчазний замок
Ти чекав-таки! Усміхнена – відкрито!!!
Очі в очі… серце. Вибух. Крок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2010