AJ

Сторінки (1/10):  « 1»

Пробач

Що  сталось!  Я  ж  іще  жива!
Удари  серця  в  унісон  з  дощем.
У  ритмі  цім  звучать  пусті  слова,
Що  розділяють  митя  життя  з  кінцем.

Погасло  світло,  музика  не  грає,
Закрилася  завіса  забуття
По  той  бік  сцени  Смерть  мене  чекає,
По  цей  немає  вже  життя.

У  цім  житті  я  була  осінь  горем  вбита,
Що  вірила  в  утопію  твою,
Я  була  осінь,  що  навчилася  любити,
А  ти  спалив  мій  світ,  а  в  нім  любов  мою.

У  сім  житті  я  вбила  мрій  багато,
Тепер  я  на  колінах  прощення  молю,
Та  я  б  мовчала,  що  мені  казати!?
А  знаєш  що,  пробач,  та  я  люблю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2010


Последний вдох… (Саше)

Последний  вдох...Смотрю  тебе  в  глаза
И  сердце  замирает  в  тишине,
И  по  щеке  в  последний  раз  слеза,
В  последний  раз  "прощай"  ты  скажешь  мне.
И  в  воздухе  растает  звук,
Всего  лишь  миг  и  нету  ничего,
Под  песни  ритм  услышишь  тихий  стук,
Последних  3  удара  сердца  моего.
В  последний  раз  я  прошепчу  "люблю"
В  последний  раз  коснусь  твоей  руки,
В  последний  раз  с  щеки  сотрёшь  слезу  мою,
В  последний  раз  прочтёшь  любви  стихи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226218
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.12.2010


Шахматы

Сыграем  в  шахматы  –  сыграем  в  жизнь
По  правилам  любви  и  лжи.
Твой  первый  ход,  твой  первый  шаг.
Сыграем  на  любовь,  хоть  ты  не  враг.
Я  знаю,  тебе  нечего  сказать,
Но  также  тяжело  тебя  понять.
Я  скажу  первой,  разобью  щиты.
Теперь  остались  только  я  и  ты.
Я  сниму  маску  и  скажу  в  глаза  всё,
Ну,  твоя  очередь,  не  страшно  это  вовсе!
Так  легче,  легче  без  чужих  страданий,
Храня  лишь  только  нить  воспоминаний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226217
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.12.2010


Амнезія

Так  хочеться  кричати  в  пустоту,
Але  холодна  тиша  убиває  голос,
Я  пам'яті  слова  знайду
І  отжену  на  хвилю  смертний  холод.

Куранти  вже  пробили  життя  мить
І  поїзд  часу  в  небуття  рушає...
Але  в  душі  усе  болить,  болить!
Останній  подих  мій  уже  згасає.

А  потім  амнезія  і  пекельний  холод,
Це  крик  душі,  це  спомин  почуттів!
Пустий  мій  погляд  і  нечутний  голос,
Лиш  мить  остання  залишилася  в  житті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2010


Я не поверю в любовь…

Всё  не  будет  как  прежде,
Мы  подошли  к  концу!
Осталась  только  надежда,
Опять  слеза  по  лицу.
Я  просто  останусь  собою,
Музыка,  кофе,  смех...
Все  мысли  полны  тобою-
Я  скрою  это  от  всех!
Пусть  будут  слёзы  и  боль,
Я  буду  страдать  бесконечно,
Я  не  поверю  в  любовь,
Я  буду  твердить  это  вечно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222330
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.11.2010


Чужі

Живемо  чужим  життям,
Йдемо  по  чужих  дорогах
В  "учора"  лише  каяття,
А  в  "завтра"  не  своя  тривога.

Шукаєм  чужі  помилки,
Плачем  чужими  сльозами...
Життя  усе  навпаки,
Та  тут  не  зарадиш  словами.

В  німих  снах  ховаємо  біль,
Вдягаємо  зранку  усмішку,
Брехня  лиш  у  фразі  пустій:
"В  коханні  ми  атеїсти!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2010


Принцеса

А  вона  не  вірила  тільки  в  біль.  Адже  він  –  все  її  життя.  Всі  казали  що  вона  наївна…  Наївні…  Вона  була  занадто  сміливою  щоб  померти  і  занадто  сильною  аби  жити.  Вона  не  вірила  в  своє  щастя,  але  кожної  ночі  плакала,  бо  ніколи  не  буде  з  Ним.  Її  називали  «закоханою  в  небо»,  а  вона  просто  не  хотіла  аби  хтось  побачив  її  сльози.  Вона  довіряла  тільки  тиші,  бо  ніхто  окрім  неї  не  чув  її.  Вона  раділа  сльозам,  бо  лише  вони  тихо  стікаючи  по  її  блідих  щоках  заміняли  руки  найдорожчої  людини.  Вона  картала  себе  за  те,  що  вірить  в  його  казки,  але  не  хотіла  дивитись  у  реальність,  там  його  немає…  Вона  годинами  сиділа  на  гойдалках,  слухала  музику  і  бродила  по  пустих  вулицях.  Її  вважали  дивною,  уникали,  боялись.  Ніхто  зі  знайомих  не  звертав  на  неї  увагу,  але  гуляючи  містом  її  проводжали  захопленими  поглядами.  Вона  любила  запах  кориці  і  ромашки.  Раділа  дощу,  так,  як  інші  сонцю.  Осінь  була  її  життям.  Вона  марила  минулим  і  холодно  відштовхувала  майбутнє.  Вона  була  самотньо,  нікому  не  потрібною,  звичайною,  на  її  думку,  дівчиною.  Вона  не  вірила  нікому,  ніхто  ніколи  не  бачив  як  вона  плакала.  Вона  була  тою,  яка  завжди  заспокоювала  усіх,  але  її  заспокоювали  тільки  сльози.  Її  гріли  тепла  кава,  рукавички  і  усмішки  рідних.  Отакою  вона  була,  не  такою  як  усі,  частиною  усіх,  пустою  для  всіх,  життям  для  думок.  Ніким,  ніким  в  житті  дорогих  їй  людей,  але  принцесою  болю  и  сліз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222051
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.11.2010


моя осень…

Я  смотрела  как  плачет  мой  дождь,
Моя  осень  смеялась  зловеще,
Нераздельны  правда  и  ложь:
Я  забыла  свою  надежду.
Я  смотрела  на  тучи  печали
Что  души  моей  небо  закрыли,
Боли  молнии  небо  порвали
Поломали  ангелам  крылья.
Я  смотрела  на  лучик  надежды,
Моя  осень  глаза  закрыла
Он  лица  коснулся  так  нежно,
Я  шепнула:  "Ведь  я  же  любила"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222049
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.11.2010


все важное в жизни проходит…

все  важное  в  жизни  проходит,
остается  одна  лишь  жизнь,
трезвости  уже  на  исходе,
я  пьяна  от  вашей  лжи!
в  памяти  запах  страха,
в  глазах  все  та  же  боль,
нельзя  от  молчания  плакать,
не  нужно  верить  в  любовь!
с  последними  жизни  вдохами
сорвите  маску  с  лица
пусть  видят  ресницы  мокрыми,
поймут  пусть  всю  жизнь  по  глазах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221969
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.11.2010


морфій

Боса  танцюю  по  склі,
Під  морфієм...
На  сірому  неба  тлі
Спомин  з  пороху.
Може  все  ще  люблю?
Без  пам`яті...
Секунда  без  сліз  і  жалю,
Не  мій  вже  світ.
Знову  вдихаю  життя,
Солодкий  біль
Три  удари  й  кінець  майбуття  -
Душі  згоріть!
Боса  танцюю  по  склі,
Під  морфієм...
В  очах  застиг  вічний  біль  -
Душа  в  пітьмі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2010