| Сторінки (1/50): | « | 1 | » |
Розгадана історія твого життя.
Скривати більше вже нетреба,
Прості твої бажання,пусті слова.
Твої чомусь засмучені вуста,
Твої задумливі, блакитні очі.
На перший погляд складно все.
Ілюзія – доповнення бажанню.
Тут правила прості,
Ти робиш крок у відповідь зізнанню.
Даєш, не прагнучи вертанню.
Даруєш все, тобі не шкода слів.
Міняєш світ,міняєш звичний вітер.
Зриваєш цвіт, здіймаєш вгору.
Кружляєш вище хмар,
І опускаєш … просто вітер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2011
Прийшла зима, чомусь вона невчасно.
Хотів тепла – натомість холода.
Нажаль, бажання інколи не співпадають.
Твої думки – залишаться лише тобі.
Несказані слова таки пропадуть.
Прийшла зима, вона не скориться тобі.
Бо одинока ти душа.
Протоптані стежки – покриє заново трава.
Твої думки розвіє вітер,
В твоїх очах засвітиться нова зоря.
Пройде зима, настане тепле літо,
Розтане сніг, проснеться вся земна краса.
Прийшла весна яку ти так чекав.
Прийшла Вона, тож все в твоїх руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2011
Пройшов той час,
Коли були ми разом.
Пройшов він скоро,
Але не в цьому суть.
Я не зумів тебе забути.
Я не зумів пробачити собі.
Я довгий час блукав у мріях.
Я часто уявляв тебе,
Твою усмішку часто бачив поряд,
Твій голос відчував в собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2010
Я ангел твій, я джерело,
Якого ти жадаєш у пустелі.
Я світло – тінь,залежить лиш від тебе.
Я спогад твій, який не зникне.
Прекрасний світ, чаруючі зізнання.
Нестримані слова, нестримане кохання.
Палкі слова, прості зізнання.
Так просто все, лиш не кохання.
Заплутані думки,твої зізнання.
Обман покрив усе кохання.
Говориш так, насправді – ні .
Так непомітно відпускаєш…
Шкодуєш. Так – та хочеться нового.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2010
Мій корабель іде на дно.
І разом з ним я теж зникаю.
Це лиш пробоїна мала,
Але це все в собі я відчуваю.
Я погасаю, наче світло в морі,
Зникаю у тумані хмар...
Чому ж я тону, де води немає.?
Чому я захлинаюсь від…?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2010
Сиджу один, тебе немає,
Без тебе день уже не день.
Без тебе світ свою красу втрачає,
Без тебе сонце із землі зникає,
І зорі подають у бік.
Я тут один і я скучаю…
Пробач мені, за те що я вчинив,
Думок зашкодити тобі не мав
Я довгий час до тебе шлях шукав,
Але я шлях не той обрав.
Я зрозумів, що ти одна мені потрібка
Потрібна ти одна, в моєму лиш житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2010
Яка зима коли ти прагнеш літа,
Який мороз коли на серці жар.
Які слова для тебе підібрати,
Як підійти і розказати,
Що ти моя палка любов.
Любов – яке прекрасне й ніжне слово.
Любов прекрасна й водночас гірка.
Для чого дана нам вона.?
Для кого й з ким її ділити ?
Питання це одвічна боротьба,
Цих двох світів, людини й почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2010
Привіт, не знаю що сказати,
Слова так тяжко підібрати.
Мабуть є пару слів, які потрібно нам сказати.
Слова ці ніжні, і лиш вони належать серцю,
Моєму серцю, яке нажаль сумує.
Сумує й б’ється, рветься наче дикий звір.
А серце б’ється, чує й рветься,
Йому не хочеться лишатись в темноті.
А серце наче компас – показує тебе.
А ти неначе білий парус одинокий ,
Блукаєш серед хвиль,а я немовби вітер,
Неначе хвиля, змиваю береги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2010
У кожному із нас живе свій ангел.
І кожного в очах горить вогонь.
І в нас у серці зародилася любов.
Вона для нас усе міняє.
Неначе птахом пролітає,
Любов над нами так кружляє.
Любов це більше ніж слова,
Любов це вище почуття.
Її ми досі ще вивчаєм.
Вона як тайна, яка тривожить нас.
Любов немовби полум’я в очах,
Яке пронизує повністю нас.
Любов вогонь, який ніколи не зникає,
Вона як спис у тіло проникає.
Любов як сонце, якого ми бажаєм.
Бо без любові і без сонця –
Ми просто пропадаємо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2010
Нічого не кажи, мене лиш обійми.
Любов замінює слова,
Любов це є для нас жара.
Жара і тінь яка проймає нас.
Любов є вільний звір ,
Якого ми для себе приручаєм.
Любов є біль і в той же час і радість,
Любов замінює слова.
Слова пусті не варто їх казати,
Вони лиш звук у нашому житті.
Слова прості, і всі для нас відомі,
Бо ми лиш творимо усі.
І лиш любов – це не пусті слова.
І лиш любов таїть в собі життя.
Твоє життя, яке ти проживаєш.
Твої стежки які сам складаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2010
Прекрасний, серцем оповитий,
Один стоїть, лише один.
В його очах таємне і далеке.
Хоч мовчазний, але привітній,
Хоч не живий, але живе своїм життям.
Хоч крила є, але у небі не літає.
Хоч ангел він, але лише земний.
Це спогад мій, залишений тобою,
Це просто знак залишений любов’ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2010
В твоїх очах така краса, такий вогонь,
Який лиш поглядом обпікає, який палає.
Така краса, незвідана і дивна…
Невинний погляд, чистий і ясний.
Який мене манить,ніколи не лишає,
В моєму серці усе міняє.
А шепіт вуст твоїх….
Слова тут тяжко підібрати,
Словами тяжко розказати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2010
А ми, як ангели – так думаєм про себе,
Але не помічаємо ми, іншої своєї сторони.
Ніхто із нас не був, й не буде ідеалом
Бо ідеалів не існує взагалі.
Самі ми створюємо для себе ідеали,
Бо відкриваємо для себе щось нове.
Ми дивимось на всіх і критикуємо їх,
Але себе не помічаємо,
Бо у своїх очах прекрасні ми.
І дії наші для нас завжди не винні,
Але для інших вони приносять біль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2010
Прекрасні очі, ніжний погляд
А голос кращий за пташиний спів
І тіло ангела немовби,
І дотик ніжний, як сама любов.
Прекрасний образ, ніжний голос
І посмішка немовби неземна
Мене чарує, і дивує,
Дає мені нове життя.
Так дивно все, твої бажання.
Мої думки, цікаві всі зізнання.
Та ненадовго це, проходить все.
Пройде і це кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2010
Я розумію що обман,
Та хто сказав, що все у світі чесно.
Обман породжує обман,
А злість руйнує щастя.
І так постійно в боротьбі,
Ми забуваємо смисл щастя,
Ми наче звірі розриваємо плоть.
Ми нищимо світ, щоб жили інші.
Ти забуваєш почуття,
Довіра повністю зникає.
В очах вже просто пустота.
Слова, ми забуваємо їх.
Не помічаєм ми, можливо це на краще,
Неусвідомлюєм своїх ми дій.
Ми думаєм, надіємось, що буде краще,
Та краще вже не буде, ти повір.
Ми зводимо свій храм,
На березі з піску, ти підганяєш час,
Та підганяти час не варто.
Ти втратиш все, і не повернеш вже.
Повір свій час потрібно шанувати,
Цінити кожну мить свого життя,
Ми неповинні відступати,
Якщо зупинить нас печаль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2010
Можливо страх в мені,
Причина всіх моїх невдач.
Сміливий погляд на життя,
Палкі слова, та мовчазні зізнання.
Неначе книга у руці,
Відкритий текст мого бажання.
Та нерозгадане моє життя.
Я не кричу, хоч зараз тону,
Я не біжу у слід пітьмі.
Я не скакаю в прірву долі,
Я повстаю неначе непокірний звір.
Життєва простота вже не дивує,
Я вибираю тяжкий шлях.
Я неживу, повір минулим,
Мене цікавить лиш наступний день.
Та помилки, таки бувають
Життя, недосконалий його плин.
Пропущені слова, забуті почуття.
Неначе смисл зник твого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2010
Якщо задуматися вчасно,
То можеш ти змінитись на очах.
Якщо тебе загнили в пастку,
Ти крила тільки лиш розправ.
Якщо життя сьогодні не принесло щастя,
Ти посміхнись, і дальше йди.
Якщо в твоїх словах немає правди,
То краще промовчи.
Ми звикли так,але до чого ми,
Є тільки я, і тільки ти.
Можливо час розставить точки,
Тоді ми зрозуміємо до чого йшли.
Можливо усвідомимо чого боялись,
Відкинеш страх, пусті слова.
Та тільки час, його так мало,
Лиш тільки він, він змінює людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2010
Лиш відстань й час,
Нас стримує з тобою.
Все інше подолаємо ми,
Для нас в житті відкриті всі дороги.
Та все в житті міняється,
Від зустрічі простої.
Та зустріч ця змінила хід моїх думок,
Мій світ змінився на очах.
Я зрозумів, що чимось особлива,
В твоїх очах помітив новий світ.
Я зацікавився тобою,
Я дарував свої слова.
Та зрозумів, коли зустрів тебе я знову,
Що я закоханий немов дитя,
В твій безмежний щирий погляд,
В твої солодкі,запальні вуста.
Я лиш чекав, що почуття ці щирі.
Чекав я відповідь мені у слід
Надіючись, що відповідь почую щиру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2010
Я пишу... Так,
Бо тільки так проводжу вільний час,
Бо час пройде, і буде що згадати.
Згадати все, чим перше жив.
Цікаво, все в житті проходить,
Залишаться лиш спогади твої.
І все що зробиш зараз ти,
Залишить слід в житті.
Проходить час, міняється усе,
І ріки змінюють привичні русла.
Проходить все, лиш спогади твої,
Твої лиш спогади, вони не зникнуть…
Тебе лиш поміняє час,слова твої незміні.
Слова залишаться, а ти підеш.
Бо все написане тобою не зникає,
Бо сказані слова, лишають слід.
Бажання по собі лишити
Лише хороший слід в житті.
Коли тебе згадають інші,
Щоб посмішка була на їхньому лиці.
Бо добре все, ніколи не пропаде.
І щирість є в твої душі.
Цей світ такий, що поряд тебе світло,
І поряд темний звір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226296
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2010
Недосконалий я в житті,
Бо досконалих, їх немає.
Бо кожен має лиш свої гріхи.
Хоч бездоганно їх скриває.
Та перше враження про тебе.
Завжди впливає на людей.
Хоч досконалість є в пошані,
Та цінять люди твій реальних світ.
Тож не старайся ти вдавати,
Ти замість себе інших у житті.
Бо люди люблять довіряти,
Якщо довірився ти їм.
Бо щирість рідкість у житті,
Цей світ такий що довіряти тяжко.
І кожен з нас боїться йти,
Хоч і стояти – це буває страшно…
Та різні люди на землі,
Довіра є, та пору зрада.
Упавши раз, хтось руку дасть тобі.
Бо рівновага є, потрібна лиш пошана.
Повага до людей, які тобі близькі.
Поєднуй все, усі людські чесноти.
Тоді побачиш ти, відчуєш ти,
Що світ, вже не такий пустий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2010
Не люблю я пусті слова,
Бо я ціную все своє життя.
Мій перший крок, я пам’ятаю все.
Мої слова, продумані надії.
Так просто все, на перший погляд.
Так легко тут, та тяжко там.
Неначе несумісні дві ці ролі,
А ти один лише актор.
І смисл тут, його немає,
Проста ця роль, тяжкі слова.
Так легко їм, та тяжко нам.
Бо ми лише прості актори.
Прості ми персонажі у житті.
Та випали для нас тяжкі всі ролі.
І відказатися не можеш ти,
Бо ти актор великого народу…
Так тяжко тут, та честь тобі,
Бо ти один,але всі різні ролі.
Тобі до ніг складають рози,
Тобі пошана і народу крик…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2010
Я досі ще не розумію,
В житті повторюєте все.
Допущені твої помилки,
Ти заново пройдеш усе.
Ми просто неуважні люди…
Проходить все, так робить час.
Та знов повториться усе,
Лиш просто будуть інші люди.
Кінець для тебе, буде лиш початком,
Та не помітиш ти, не звикли ми.
Допущені помилки, не зможеш обминати,
Ти просто зміниш їх привичний ритм.
Та це життя, і дивного немає.
Із мухи робиш ти слона.
Зациклився, і все втрачаєш,
Не помічаєш ти іншої краси.
Та знов кінець,
Та ні, це просто лиш новий початок.
І знаєш ти, і просто час
Лиш зміниш ти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2010
Давай зупинимось на мить,
Бурхливе все твоє життя.
Я не встигаю в слід тобі.
Бо різні в нас в життя стежки.
Ти любиш всіх, а служиш лиш одному.
Збираєш всім, а віддаєш одному.
Таке твоє життя, такі стежки,
І вибір твій, твої думки.
Це все твоє, мені нетреба,
Не хочу я чуже життя.
У мене є своє, свої думки…
Я вільний птах, і небо все для мене.
Бо в небі воля, вільний ти,
Тебе не стримати, не обламати крила.
Усе тобі, бо ти такий.
Усі стежки. Тобі лиш вибирати...
Ти вільний – так,
Та інколи ти опускаєш крила.
Боїшся ти , це просто страх.
Цей страх тобі таки поможе.
Бо страх, він береже людей…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2010
Ти хочеш білих крил,
Та ти ніколи не літаєш!
Любові хочеш ти завжди.
Хоч серце каменем в тобі.
Ти хочеш крил, вони тобі потрібні,
Твоя любов високо в далечі.
Літати краще ніж ходити,
Сьогодні тут, а завтра там...
У нашому житті буває все,
І сніг на сонці, він не тане.
І дощ не стримує вогня.
Змінився світ, його привичні ролі.
Звикати легко у житті,
Та забувати завжди тяжкою.
Протоптана трава… так легше йти.
Якщо ти знаєш світ, то все прекрасно.
Приходить час і хочеш ти кричати,
Так стане краще, ти повір.
Звільнити все і заново почати,
Забути все чим перше жив.
Такий цей світ, заплутане усе.
Змінився він, а ти борись.
Бо світ неначе бурне море,
А проти хвилі не підеш.
Ми розбиваємо могутні хвилі.
Ми море вивчили усе,
Усе в житті ми покорили.
Та час нескорений людьми…
Можливо ти стоїш, а час іде…
Ти контролюєш все, а час тебе.
Обманиш ти мене, та час тебе знайде.
Так складно все, та все пройде.
Нескорене підкорить інший,
Не пройдене, пройдуть усі.
Загадані твої загадки,
Та відповідь почують всі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2010
Життя неначе біле полотно,
В твоїх руках, а ти художник.
І пишеш ти своє життя,
Таке незвідане і дивне.
Хоч за спиною глядачі,
Та вся увага на тобі.
Та ти вважай не помились.
Бо вибір цей належить лиш тобі.
Бо на зіпсовану твою картину,
Не прийдуть подивитись глядачі.
Усі штрихи твого пера,
Слідкуй, бо це твоє життя.
Хоч помилки таки бувають,
Бо затремтить твоя рука.
Але ти виправиш усе,
Бо це усе твоє життя.
Пройде твій час, закінчиш ти картину.
Де було біле полотно,тепер твоє життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2010
Ви вимагаєте кохання,
А получаєте страждання.
Ви вимагаєте покори,
А получаєте повстання.
Винити світ, та це не так!
Бо вині лиш у цьому люди,
Такі як ми з тобою люди,
Які забули про мораль.
Бажання все собі забрати,
Собі до ніг склонити світ.
Людей, людьми не називати.
Себе вважати головним.
Та це не так, бо ми повстанемо,
Ми є народ, єдині ми.
Можливо різні в нас бажання,
Та батьківщина в нас одна.
Ми різні. Так, нічого тут не скажеш,
Та об’єднає нас усіх любов.
Бо України ми лиш діти,
Бо в наших венах українська кров.
Жили до нас, на цій землі,
І після нас тут будуть жити.
Бо войовничий ми народ,
Бо нас нелегко так зломити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225613
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.12.2010
Твій перший крок земний,
Твій перший змах крила.
Незвіданий цей світ,
Таємна ти душа.
Скривається в тобі і ніжність і краса.
Чим ближче ти, тим дальше я.
Чим більше загадок в тобі,
Тим цікавіше все твоє життя.
Бо знаючи у світі все,
Не прагнеш нове відкривати.
Бо маючи усі земні скарби,
Не прагнеш нові відшукати.
Постійно в пошуках в житті,
Цікаво так, а що же дальше.
Що давши крок вперед –я не пропаду.
Упавши на коліна, набравши сил, я встану.
Бо сила духу – це велика сила,
Скривається в тобі, в твої душі.
Бо лиш твоя душа – це ключ,
І ключ ... Повір, він неземний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2010
Ще крок, досягнення мети.
Бажають всі, а робиш ти.
Ти інструмент в руках народу,
Ти сталь, гартована вогнем.
Нескорений в чужих очах,
Не кинутий на розтерзання звір.
Це все ілюзія проста,
Це кинуті на вітер всі слова.
Так просто все, прості слова.
Стають для всіх неначе дивні.
Прості слова – задумались усі.
Попробуйте і ви, проста це гра.
Прості слова, їх послідовна думка.
Можливо це лиш пустота.
Та може ні, цікаво вам.
Читають всі, а пишу сам.
Скривати це,немає смислу,
Можливо зникне це колись.
Та зараз час такий, це все цікаво.
Тому напишу ці нові рядки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2010
Ця арифметика життя.
Я думав формула проста,
Розгадані усі життєві кроки.
Не зміниш ти чуже життя.
Та це не так ,міняють все слова.
Мої слова з пера почнуть збігати,
Твої думки я покладу в рядки.
Бажання всі, заплутані стежки.
Прості слова для тебе будуть,
Неначе спалах спогадів твоїх.
Рука тремтить, коли зізнання.
І серце зміняє привичний ритм.
Можливо скажуть з сторони,
Що я заплутався в житті…
Та це не так, я розкриваю лиш думки.
Прості думки… слова які усе міняють.
Прості слова, але усе міняють.
Слова – це зброя кожного із нас,
Вони дарують все, та інколи вбивають.
Що скажеш тут, вже не повернеш там.
Слідкуй, бо всі слова зрадливі,
Твої слова приносять біль.
Ти впорядкуй свій хід думок,
Ти поміняй привичні ролі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2010
Світло народжує тінь,
Любов породжує життя.
Твої думки залишать слід,
Твої слова розтоплять лід.
Твоє життя – змінився світ.
Цей звичний світ, доведено усе,
Приходиш ти, міняється усе.
Я погляд свій відвів лише на мить,
І втратив слід,це перший крок,
Який для мене був, такий привичний.
Цікаве все, життя твоє.
Міняєш ти, міняється усе.
Даруєш ти нове життя,
Складаю я нові слова,
Чаруєш ти, дивуюсь я.
Наш перший крок,
Наш перший взмах крила,
Цікавить все, думrи і почуття.
Заплутані рядки, цікаве це життя.
Пропущені слова, забуті почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2010
Проснувся я, проснулась поруч ти.
Ну як тобі, бажання всі мої.
Скажи хоч щось, бо час мені іти.
Попрошу я, щоб ти залишилась у мене,
Бо щось в тобі чарівне є,
Я це відчув, коли була ти поруч.
Це все в мені, ще досі є.
Можливо це любов, а може ні.
Скажи мені, що хочеш ти.
Мої бажання і твої,
Можливо щось співпаде.
Бо я такий, якщо захочеш цього ти,
Я можу й покохати…
А може, ні, ти краще йди.
Так буде краще нам,
Та ні, можливо лиш мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2010
Я одинокий звір, який шукає здобич.
Я лист, який впаде тобі до ніг.
Я посмішка, яка не тішить око.
Сльоза, яка впаде з повік твоїх.
Я зрозумів – усе в житті проходить.
Проходить час, який ти так любив.
Як жаль, що мало так живемо,
Що скоро нас не стане тут.
Бо час тебе таки зламає,
Хоч ти боровся сміло так.
Бо вічно ми тут не живемо.
Це лиш зупинка у нашому житті.
Ти зрозумій, життя – це море.
А ти лиш човен в далечі.
Воно тебе поглине скоро,
Якщо опустиш парус свій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2010
Я в’язень тут,я в не своїй тарілці.
Я ангел скинутий з небес,
Я грім, який пройде і зникне,
Холодний сніг, який розтає навесні.
Я тільки тінь, яка не гріє.
Я спогад твій, який розтає.
Згадай усе, що перше було,
Згадай мене, мою любов.
Згадай той день, коли мене любила.
Забудь той час, коли була сама.
Сама, не значить – одинока.
Я не один у тебе був…
Хоч перший я, але у тебе будуть інші.
Повір у це, бо час іде.
Твій перший крок, нові бажання.
Його слова, твої страждання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2010
Ти, що так швидко здався?
Уклонив додолу свої крила.
А я ще ні, я досі ще живий.
Коли повстану я, повстануть інші.
Твої гріхи, за них і говори.
Не лізь в моє життя,
Відходь у майбуття.
Я маю час усе змінити.
Почати заново життя.
Пробачити усім хто міг щось причинити.
Забути гріх, який не я вчинив.
Злетіти вище хмар, але не скласти крил,
Бо крила склав лиш ти, і цим себе згубив.
Хоч ангел я лише земний,
Хоч крила ви мені зламали,
Мене самого полонили,
Кайдани в тіло застромили.
Це марно все-бо я живий.
Бо темнота мені не сила.
Я сонця світло у пітьмі.
Я звір, який вбиває винних,
Я захист твій, тож ти до мене йди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2010
Набридло це життя, де вже немає світла.
Одна лиш темнота,одна лиш пустота.
Тобі немає місця в моєму світі,
В твоїх очах лиш темнота.
Із вуст твоїх злітають лиш пусті слова.
Винити тут мене … та це ж твоя вина.
Повір мене вже тут не буде,
Я йду туди, куди ти знаєш так.
Кричи, моли, повір-це марно.
Життя іде, а я іду із ним.
Усе міняє час,
Усе зриває вітер, змиває все вода.
І темнота іде у слід за світлом.
Повір у це, прийми це каяття.
Бо це лиш чорна полоса,
Твого буття,мого життя.
Повір, ще зійде сонце над тобою,
Згорить в тобі вся темнота.
Побачиш ти красу, відчуєш насолоду.
Але не зміниш те, що досі ти сама…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2010
Коли відчуєш смак моєї крові,
Покірна станеш лиш мені.
Повернеш все, щоб бути поруш.
Ти зрадиш всіх, якщо захочу я.
Моєю рабинею надовго будеш.
Мої слова ти покладеш в закон.
Життя своє забудь, його немає,
Для тебе, буду я твоїм життям.
Повір до цього привикають люди,
Привикнеш ти , забудеш всіх.
Щоправда час пройде,
І ти мені набриднеш,
Захочу я нового відчуття.
Таке моє життя, – можливо, чимось дивне.
Спочатку я будую все, а потім, нищу сам.
Себе не варто тут винити,
У цьому лиш моя вина, але страждаєш ти,
Повір, для мене це лиш гра.
Проста лиш гра, де правила прості.
Міняються для мене лиш гравці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2010
Я друг тобі, на цьому все.
Нерідна ти, але і не чужа.
Не згадуй те, що краще нам не знати.
Забудь, забудь усе,
Зроби як я – убий, усе чим перше жила.
Забудь моє ім’я,
Зітри мене з свого життя.
Не варто знов нам зустрічі шукати,
Не варто сліз, повір вони,
Для мене вже пусті.
Почни нове життя,
Я знаю, це буде тяжко.
Не ти одна, до тебе були інші,
Вони пройшли, пройдеш і ти.
Вони живуть, захочеш жити й ти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2010
Прості слова, пуста любов.
Чия вина,тупа любов.
Життя як гра, в якій тобі,
Диктують все.
Куди іти, коли вдихати.
Цей світ здурів.
Хоча усі до цього звикли.
Ти сам ідеш, та ні,
Тебе штовхають.
Злетіти хочеш,хоч немає крил.
Ти ангел – звір,
Який зігнаний був із раю.
Ти раб її який немає сил.
Корись її, а може ні, повстань.
В тобі ще скрита сила.
Повір у це, зміни усе.
Почни життя, почни нове.
Відкрий свої нарешті очі,
Помітиш все, що перше пропускав.
Відкрий нарешті нові двері…
Роби, роби хоч щось,
Живи, крутись, не стій на місті.
Не піддавайся темноті,
Немов метелик з темноти,
Лети на світло.
Але дивись не обгори.
Бо світло може,інколи й убити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2010
Довіра – знак , а зрада – біль .
Кохання гріх, який тебе склонив.
Усе життя, неначе сніг.
В її руках безслідно тане.
Любов одна, але яка?
Чия сльоза – кого вона?
Можливо ти, можливо я.
Жорстокий звір, чи ангела краса.
Палка любов,…ні,а може гра.
Якщо це гра – то хто її створив.
Якщо любов то хто її убив.
Повір кохання гріх,
Палка любов для нас лиш міф.
Солодкий гріх,палкий вогонь,
Холодний слід її долонь…
Холодний взмах її крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2010
Зав’ялі квіти на столі,
Це все, що залишилося від мене.
Лиш спогади твої про все,
Залишаться у тебе.
Немає почуттів, вони пусті.
Винити тут мене нетреба,
Бо вині ми, не зберегли.
Згубили ми своє кохання.
Тепер змінилося усе,
Мої всі почуття, з твоїми
Вже не співпадають.
Твої слова, для мене вже пусті.
Можливо все, та більше нам нетреба,
Змирилися з усім, неварте боротьби.
Ми зрозуміли – це все пусте кохання.
Неначе ми були чужі…
Та краще так, хоч зараз нам погано,
Це просто крок наступний у житті…
Прийде нове твоє кохання,
Забудеш все, неначе сон.
Ми з цим змирилися,
Забуті, всі нездійснені бажання.
Покора – краще за страждання,
Довіра – краще за обман.
Бо довіряючи, ти любиш,
Бо любиш, значить не обманиш.
Якщо забудеш все,ти просто зрадиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2010
Сліди на снігу… Залишені тобою,
Я їх ще досі бережу.
Пройшло усе, лиш тільки спогад
Це все, що залишила ти мені.
Це лиш зима, винити тут нетреба,
Замерзли всі бажання й почуття.
Погас вогонь в очах твоїх.
І погляд став такий пустий.
І лиш зима нагадує про тебе,
Та хоч мені це все одно,
Та інколи так хочеться згадати,
Згадати все, що перше в нас було.
Та я не хочу повертати все,
Бо час пройшов, пройшли і ми,
Нам нецікаво старе повертати,
Нас лиш цікавлять нові почуття.
Бо все що в переді, воно все цікавіше,
Бо час іде і нам пора вже йти.
Я вдячний. Цікаво так було усе,
Щасливі ми, бо все пройшло.
Це лиш проста любов, прості слова.
Не розуміли ми це все життя.
Для нас це була просто гра.
І знала ти, і знав це я…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2010
Ти лізеш вище синіх хмар,
Хоч ти боїшся висоти.
В блакитне море йдеш,
Хоч страх в тобі, боїшсь ти води.
Дак дивно все, і страх тебе не спинить,
В думках твоїх лише вона.
Можливо дивний, інші скажуть.
Бо не дізналися вони.
Тебе веде нестримане бажання.
Твої думки затьмарені усі.
Тебе хвилює лиш її кохання.
Усе життя забув вже ти.
Кохання вічне тема на землі,
Та вічні не бувають люди.
Любов одна, міняються лиш люди.
І це лиш гра, це визнали з тобою ми.
Цікава гра, хто лишиться в пошані,
Хто скаже перший – не люблю.
Чи просто краще нам мовчати.
Почати заново усе.
Та я не хочу так зриватись,
Давай це скажеш ти.
Так краще буде всім,
Та ні,…… можливо лиш мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2010
Привіт тобі, при зустрічі скажу.
Ми рідко бачимось,
Але не значить це, що ми чужі.
Хоч час пройшов і все пройшло із ним.
Хоч сніг зійшов, розтали всі мости.
Але при зустрічі ми ввічливі завжди.
Хоч інколи нам хочеться кричати.
Залишити усе, і просто погуляти.
Сказати те , що в серці затаїлось.
Сказати правду, хоч вона гірка.
Нам надоїло цілий час брехати.
Нам надоїв цей весь обман.
Ми хочемо змінити все,
Але з чого почати...
Ми хочемо створити щось нове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2010
Що не кажи, життя прекрасне.
Чарівний світ в якому ти живеш.
Цінуй усе,що маєш, і будеш мати.
Цінуй життя, бо це життя твоє.
Бери усе, що можеш взяти.
Цінуй людей, які для тебе дорогі.
Кажи слова які не ранять серце,
Повагу май, в своєму ти житті.
Не падай з висоти
Яка для тебе завелика.
Не лізь в вогонь,
Коли боїшся ти жари…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2010
Моє життя стає нестерпним.
І кожен день для мене наче кат.
Вбиває ніжно і прекрасно,
Не робить рани, лише вбиває суть.
Для мене тяжко зрозуміти,
Чого боїшся ти? Чого боюся я?
Одне лиш знаю, що без тебе,
Я не зможу жити, без тебе я,
Згоряю як свіча,
Яка приносить світло всім,
Дає надію і тепло.
Але дає за це своє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2010
***
Проходить день, і ніч так швидко пробігає.
І час летить, його так не хватає.
Проходить час і змінює усе.
Лише у вчора ми були лиш разом,
Сьогодні я уже стою один.
Нам мало дня, щоб розказати те,
Що в серці затаїлось.
Нам мало слів, щоб передати –
Всю свою любов.
Нам мало часу, бо він летить.
І не зважає він на нас.
Ми лиш живем в шаленому потоці,
Ми лиш існуємо наче с палах у горі.
Ми наче тінь – затулюємо прекрасне.
Ми мовби вітер, пройдемо в саду,
І лиш черкнемо опале листя.
Ми лиш оставимо сліди – але для кого?
Ми лиш залишимо по собі – прості сліди,
І лиш болючі рани.
Але це значить, що живеш.
Ми робимо щось, ми не проходим поряд.
Нехай це біль, але воно щось значить.
І ми не винні – бо життя таке.
Це все пусте бо ми до всього привикаємо.
Нам з часом біль стає солодкий.
І ми не помічаємо, сльози в очах.
Ми стаємо черстві, і навіть в чомусь дивні.
Нас не цікавить більше вже краса,
Для нас усе стає одного світла,
Любов для нас стає проста,
А все що в ній – для нас лиш вітер.
Нас більше не цікавлять –
Зустрічі й прощання.
Нас не дивує більше вже життя.
Все змінюється, коли ти розумієш –
Яка була вона, для тебе дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2010
Ти думала солодка біль,
Та це не так, солодка лиш хвилина.
Ти думала життя складеться як картина.
Забудь. Життя не гра,
Тим більше не картина.
Життя твоє – повір єдине.
Єдина посмішка твоя.
Єдиний крок, бо ти – людина.
На цілий світ одна єдина.
Бо різні ми, можливо зовні схожі,
Але в душі несхожі ми.
Палкий вогонь очей твоїх,
З заходом сонця не зрівняти.
Солодкий звук із вуст твоїх,
У світі не знайдеш такого.
Прості мої слова,
Але чомусь тремтять твої вуста.
Прості сліди твого життя,
Німі стежки до забуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2010
Якщо твій поцілунок – яд ,
Нехай мене він склонить на коліна.
І дотик твій – такий один,
Чомусь тремтить від нього тіло.
І серце рве несамовито груди.
Несказані слова, нестримані бажання.
Тепер вона твоя,усі твої бажання.
Солодкий слід твого кохання,
Прості слова, тремтять її вуста.
Чаруєш ти, твоя краса.
Бажання всі, для нас лиш гра.
Бажання всі твої, навіщо тут межа.
Для нас лиш гра – де правила прості,
Де переможених немає.
Всі наші почуття таки згорають.
Нестримана любов,
Навіщо тут страждання.
Яскравий слід від вуст твоїх,
Солодкий слід твого кохання.
Вже пройдено усе,
Загадані усі твої бажання.
Мої думки – нестримане кохання.
Таємний погляд з сторони,
Це мовчазне чекання.
Незвіданий цей світ,
Доповнює твоє кохання.
Не пройдений весь шлях,
Таїть в тобі бажання.
Несказані слова – пусті зітхання.
Ці мовчазні зізнання,
Цей перший крок ,
Не дасть тобі пізнання.
Таємне все життя моє.
Цікавить всіх моє зізнання.
Цікавить все, усі бажання.
Усі сліди, твого кохання.
Всі помилки, пусті страждання.
Усе життя, усі його спіткання.
Боїшся ти мого кохання,
Боїшся слів, боїшся ти страждання.
Цей погляд з сторони,
Навіщо тут усі зізнання.
Відкинь усе, забудь свій страх,
Зроби лиш крок,
Що я тебе таки помітив.
Відчуй цей смак,
Який несе бажання жити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2010
Я йду вперед, мене вам не спинити,
Ілюзія в житті, привична нам.
Вдаємо одне, натомість інше,
Скриваємо ми свій реальний світ.
Привичний світ, несе в собі тривоги,
Твоє життя привичний плин,
Чекаєш ти бурхливого зізнання,
Натомість лиш проста любов.
Обман ми звикли відчувати,
Все інше забуваємо ми.
Втрачаєш те, що варто здобувати,
Ти просто забуваєш світ.
Ти вже забув, що значить жити.
Весь світ не скориться тобі,
Бажаєш крил –та ти не ангел .
Твоє життя лише земне.
Вдаєш це все, що прагнеш мати,
Це не скарби, повір це не вони.
Це почуття які ти прагнеш відчувати,
Можливо це проста любов.
Та це не так , любові мало,
Проста любов, пусті слова.
Та інколи нам її хватає.
Бо звикли ми, це все обман.
Скажи, кому потрібно довіряти,
Скажи ,чи це реальний світ?.
А може сон….Потрібно все міняти.
Набридло нам пусте життя.
Можливо це обман,
Та хто ти є такий?, –щоб це казати.
Твої права придавлені давно,
Твоє життя, а контролюють всі.
Не звик,якщо сказати чесно.
Ілюзія, її самі створили ми.
Та вірять всі, можливо буде краще,
Та це не так, ілюзія затьмарює життя.
Та не помітиш ти, привикли ми.
Нам легше нищити,
Ніж нове будувати.
Ми втратили людську мораль.
Так просто все, та більше нам нетреба,
Пусті слова наповнюють життя.
Винити світ, можливо і нетреба,
Бо вині ми, не зберегли….
Ми нищимо цей світ,
Хоч нам по ньому ще іти.
Ми риємо яму їм, та це не так,
Готуємо ми її собі.
Скажи чого ти прагнеш у житті?,
Чого коли потрібно вибирати,
Ти довіряєш пустоті.
Ти закриваєшся в своєму світі.
Привикли ми, не прагнемо боротьби,
Людське життя і пустота,
Повір, ці речі несумісні.
Бо нам потрібні почуття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2010
Ти відпускаєш моє серце,
Та біль чомусь не відчуваю я.
Я знаю, що чим дальше буде тяжче,
Що серце заболить не раз.
Та зараз відпускаю я тебе.
Можливо серце не захоче,
Можливо біль, він вб’є мене,
Та час, він не спасе мене…
Я не кажу, що я згасаю,
В моїх очах ти не помітиш жодної сльози.
Та це не значить, що я тебе вже не кохаю.
Кохаю я, і відпускаю я.
Нехай говорять всі, що я невірний,
Нехай кричать у слід мені.
Та відповідь почує лиш єдина,
Можливо нею будеш ти…
Можливо скаже хтось,
Що час є ворог наш.
Але лиш тільки він відкриє всі слова,
Він змінить всі привичні ролі,
Він змінить і твоє, і моє життя.
Та час, лиш тільки він пройде,
Я не поставлю крапку.
Я буду жити далі, ти повір…
Я знов повіру у кохання,
Я знов скажу, що я люблю.
Я знов відчую чужі губи,
Я знов відпущу, бо люблю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2010