| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Секунда за секундою й хвилина проліта,
хвилина за хвилиною - зникають і літа.
Події, друзі, вороги у вихорі життя...,
найкращі все ж залишуться, всі інші в забуття.
А ти герой своєї гри,
один лиш раз живеш,
та знай, що як би ти не грав
Рестарт вже не нажмеш.
Тож будь сьогодні, зараз, тут,
живи, біжи, кохай,
зіграй достойно свою гру,
на інших не зважай!
Не бійся падати - вставай
це буде лиш урок!
Не бійся пригати - взлітай
Зроби в майбутнє крок!
Секунда за секундою
Й година пролетить....
А що за клаптик цей часу
зумієш ТИ зробить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2011
Осінь…. Жовте листя… Прохолодний вітер…
Їх на лавці троє: Він, Вона і квіти.
Він так гордовито дивиться на неї,
А Вона ж на нього і на орхідеї.
Каже Він: «Дзвонила? Що тобі потрібно?»
Вона лиш хустинку зжала непомітно.
«В мене часу мало, я ж тепер в повазі,
Час дорогоцінний, май це на увазі».
А Вона ж не знає з чого й розпочати,
Як йому у очі правду розказати.
«Вітер щось зірвався, мабуть дощ почнеться…»
Ну ось-ось ще трохи і вона збереться.
Все йому розкаже, як його кохає,
Що життя без нього вже й не уявляє,
І про довгі ночі й вечори самотні,
І що в нього очі мов стежки в безодні.
« Ой, а що за квіти? Мабуть якісь двоє
У кохання грають, та це ж параноя!
Дарувати квіти, завжди зустрічатись,
Їм немає в світі чим іще займатись?
Жити з кимось разом, їсти готувати,
А вона невдячна буде ще й кричати?
Чому люди вірять у кохання чисте?»-
Із очей у неї лиш краплинка блисне.
«Мабуть ти щасливий, що цього не знаєш,
Що кохання в серці ти не відчуваєш.
А мені пора вже, вибач, засиділась»,
Встала і побігла, лиш сльоза скотилась.
Осінь. Жовте листя.Прохолодний вітер.
Їх на лавці двоє:Він і білі квіти.
І не зрозумів Він що ж Вона хотіла,
І від чого сльози на очах бриніли…..
Ось пройшло від того вже багато років.
Він багатим став, але одиноким.
А Вона кохання взаємне зустріла
І живе щасливо, і дітей родила.
Кожен своє щастя в світі обирає,
Гроші і кар’єра, Він усе це має,
Але прийде вечір, Він лягає спати
І нема й добраніч кому побажати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2010