| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Твоя забобонність така ж незламна,
Як тіло останнього Далай-лами.
А я ж, ти знаєш мене, кохана,
Ходжу до храму.
І я не вірю в твою нірвану
Ні навіть грама,
Бо я ж, ти знаєш мене, кохана,
Ходжу до храму.
А я ж у храмі Христу Ісусу
Молитись буду.
Якщо захочеш, я помолюся
Й за твого Будду.
А ти своєму молись святому
І вір у нього,
Коли ж зустрінемося на ТОМУ,
Спитаєм в Бога…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2013
Чужа душа — то, кажуть, темний ліс…
Л. Костенко
Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.
Чужа душа – для інших потайне.
А хтось хіба в свою уже заліз?..
Навчіть мене…
Чужа душа – як тисяча боліт,
Яку чорти дбайливо бережуть.
Свою б спочатку змірити убрід,
А то чужу…
Чужа душа – і в Африці чужа.
Її отак не візьмеш голіруч.
В яких кістках захована душа?
Скажи, не муч…
Чужа душа – для іншого табу.
Не лізь у душу іншого і ти.
Дай, Господи, бездушному рабу
Свою знайти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2013
Від мовчання у горлі дере.
Відстороненість – гірше за злочин.
Це як сонце крізь листя дерев,
що не гріє, а тільки лоскоче.
Закричати б уголос чимдуж,
щоб здригнулись і сонце, і квіти,
щоб із тисячі мертвих душ,
хоч би кілька змогло ожити.
Закричати, щоб знову мовчать,
і вважати себе яничаром…
Я країну іду зустрічать,
щоб із нею уголос мовчати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2013
Ми – не «Проти війни», ми – «За мир»,
як учила нас мати Тереза.
Нам би жити змогти самим
і сприймати життя тверезо…
В голові барикади думок,
у душі революція родить.
Ми врізнобіч уперто йдемо,
ведучи в нікуди народи…
Ми справіку були навпіл,
аж від заходу і до сходу.
Нам би сісти отак за стіл
й між собою дістати згоду…
В нас, напевно, помер Антей,
ми для себе самі померли…
Революція знову йде
Підкоряти нові говерли…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2013
На самому проспекті, на розі вулиць,
Напівмертво будинок зігнувся,
Як старіша за світ бабуся,
Про яку забули.
А довкола будинку – новобудови,
Довгані понадміру пихаті.
Де подітись столітній хаті?
Де шукати схову?
І стоїть той будинок пополатаний,
Розіп’ятий вітрами і віком,
І неначе доходить з вікон
Запах ладану.
І навіщо його ось тут поставлено?
Ні пожити, ні вмерти спокійно.
І стоїть він, немов покійник,
Вкритий саваном.
По руках і ногах розбитих скований,
Той будинок вгрузає в каміння,
Як в останнє своє спасіння
Непоховане...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2013
Ми – звичайні садові равлики,
що не здатні порушити правила,
що в химерному світі мушлевім
заспіралено жити змушені.
Ми від батька і діда-прадіда
звикли жити всіма неправдами,
звикли жити отак непоспіхом
і постійно гнівити Господа.
Ми – звичайні садові равлики,
що давно все життя проґавили.
Наші спини скорили вертепами.
Ми ж бо терпимо.
Мовчки терпимо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2013
Я лускаю насіння самоти
(хай час летить сто байтів за секунду)
і намагаюсь Істини дійти,
яку давно пізнав покійний Будда.
Як кажуть, що посієш, те й пожнеш,
а я плюю лушпиння на підлогу
та Істини чекаю. Чи прийде ж?..
І все сильніш себе вважаю Богом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2010
Я, мабуть, Платон чи Сократ,
бо шукаю відповідь на вічне питання:
як збагатіти в стократ
уперше й востаннє?
Ой як же тих грошей хочеться.
З ранку й до ночі уперто гуглю.
Мені б бодай півмільйончика
замість дулі.
Сиджу у позі Сенеки,
читаю розумні цитати.
Там пишуть: мільйон – це легко,
треба лиш працювати.
Але працювать не для мене,
бо я поет і філософ.
Мені б тих грошей та й з неба,
а я із носом...
Сиджу в монітор упершись,
і де такий спосіб береться,
щоб клацнуть пальцями й зі спроби першої
зробитись Гейтсом?
А може, й справді знайти роботу?
Цей метод, кажуть, усіх віншує...
Нехай на нього клюють ідіоти,
а я не такий —
я займусь фен-шуєм!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2010
Дощ капотить,
наче кінь копитом,
в кожне вікно.
О!
Знов
у вікно
тупотить,
капотить.
Кап!
Кап!
О!
Ти?!
Ти...
Цить!
Дощ!
Дощ капотить,
копитом тупотить.
Кап!
Кап!
Кап!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2010
Стихала ніч. А ми з тобою вдвох
за столиком світання зустрічали,
й високий стиль твоїх пересторог
гірчив мені неохололим чаєм.
Й коли благословлялося на світ,
ми вже сиділи в присмерку ілюзій,
у кожного був чай холодний свій,
і все мовчали.
Друзі чи не друзі.
Між нами стіл і зігнута свіча,
а ще очей твоїх ранкові чари.
А може, я тебе й не зустрічав?
Та де ж тоді узявся присмак чайний?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2010
Розкричалися чорні ворони,
розкричалися на біду.
На усі на чотири сторони
я за щастям своїм іду.
Розкричались і розлетілися
в чорно-білі свої світи,
тільки щастя, яке хотілося,
ні позичити, ні знайти.
Жовтим листям шляхи встеливши,
передбачливо вітер стих...
Хтось Адама створив безгрішним,
і у тому найбільший гріх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2010
Усміхнене небо
і схоже на тебе,
і схоже на очі твої голубі.
Яка ти красива,
коли ти щаслива.
Ці небо і радість пасують тобі!
А сонечко сонне
в розкриті долоні
вкладає проміння - дарує тепло.
Яка ти чарівна,
прекрасна царівно,
прекрасна княгине,
богине,
Афр́о.
Розпещений вітер,
тобою зігрітий,
торкає вустами гарячі вуста.
А серце півп’яне
тобою, кохана,
в твою голубінь відліта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2010
А дерева вже тиждень як лисі,
і морози зриваються з губ.
А в далекому білому лісі
білий голуб сидить на снігу.
А у нас і не пахне заметами,
ця зима нам дається взнаки,
лиш до неба благально підведені
заморожені чорні гілки.
Білий вітер снігів не колише.
Білий голуб закрився крильми.
Там, де біла божественна тиша,
тільки білий засніжений мир.
В нас із лісом багато розбіжностей:
тут ще осінь, у ліс ? зима.
Щастя ж бо не в багатстві чи бідності,
а у мирі, якого нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2010