| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Сестра душі. Сестра завжди і всюди.
Нас ніц не розлучить,
бо так не може бути,
бо ми такі одні,
такі дурні на світі,
що будемо любить,
страждально, не своїх.
Так завжди було, й буде так, можливо.
Бо доля наша, подруго, така.
Щоб по життю ми вдвох
так гордо і красиво,
ступали стежкою життя.
Та було б добре так,
якби не було інших,
тих підлих і дурних,
красивих парубків.
Тих хлопців, не моїх,
і не твоїх, подруго.
Тих підлих кобелів,
тих красенів, можливо.
І якось так в житті,
складеться та година,
що поруч по життю
з тобою піде інший..
не я, сестра твоя,
по серцю і по думці..
а він - коханий, твій,
твій принц і муж, єдиний.
Ти не сумуй, моя,
ти сестро, лебедина,
я ж завжди поруч буду,
і де б я не була,
моя душа і серце, соколине,
тебе, подруго, любить!
і так буде завжди!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228233
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 12.12.2010
Гадала я на гущі кави,
що випаде мені в житті??!
Чи принц далекий..може дармоїд..
чи, ти, далекий,
й, начебто, вже мій??
А мені ніц не говорила,
вона здригала все моє єство,
"..то кави аромат", мені ти говорила,
ти подруга моя, і ти моє дзвіно.
Ми разом так давно,
що вже не полічити,
о, скільки ми знайшли,
і скільки загубили..
у нашій дружбі, цій
безмежно і шалено
підтримували всіх,
тебе, мене чи нас..
Напевно, так буде,
бо іншого немає.
ми подруги завжди,
й ніщо не розлучить.
Нас. Сестер душі,
і кава не вгадає,
чи завтра, десь, ось тут,
наш принц прийде по нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228232
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.12.2010
Я бачила, калина ще висить,
на голім, сніжнім сухожиллі.
І морозець тріщить, тріщить,
з під ніг моїх..блищать,
блищать сніжинки на стіклі
замерзлого, убогого вікна
і вогника нема,
й обличчя вже нема...
Убогий він, як і моя душа,
напевно.
...Хотіла світла, ніжності, тепла
хотіла щастя, радості,
напевно..
та боса, по снігах, до нього йшла,
та й холодно було
душі (ногам), напевно.
Не знала я, що йшла у небуття,
бо та де він, мене нема,
напевно.
...та все ж таки, до нього йшла,
босоніж по снігах, і холодно,
напевно.
...я бачила - калиноньки нема.
Десь вітер і сніги її голублять,
а я одна, по цих снігах ішла...
...і плакала душа,
бо холодно,
напевно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2010
Молода береза стояла
над водою коси розпустила,
й бід і горя ніколи не знала,
тільки раптом серце затужило,
затремтіло, в грудях закололо.
..і не знала, що буде із нею..
Молодий юнак відважно,
легковажно в груди вістря всунув.
Сік з берези пив він, і не знав, що
кров тече берізки молодої...
Сильно стомився він і упав до долу,
й міцно сонна пляма вкрила його стрімко..
Снився сон йому хороший,
бачив, що берізка
чиста і невинна,
жила й квітла без людської кривди.
Й проснувся та побачив вістря,
й ревно застогнав і гірко плакав
"Що ж, я так тебе паскудно,
зганьбив,
берізко..? ..ти прекрасна!!! "
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228017
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.12.2010