Єва Лавінська

Сторінки (1/87):  « 1»

бо


бо  в  мені  виростають  про  тебе  стрункі  епітети
бо  у  мене  вростають  слова  й  проростають  стрілами
моя  вірність  тобі  цвіте  голубими  квітами
твоя  ніжність  до  мене  летить  голубами  білими
бо  без  тебе  ці  дні  не  бували  б  такими  справжніми
бо  без  тебе  ці  ночі  не  стали  б  такими  віщими
відчайдушно  удвох  намагалися  бути  кращими
та  судилося  нам  перед  Богом  постати  грішними
бо  у  мене  вчепилась  туга  сумна  й  незаймана
бо  в  мені  проростає  смуток  гнійними  ранами,
та  судилося  нам  перед  Богом  постати  крайніми
та  судилось  мені  перед  іншим  відкритись  заново
бо  в  мені  проростають  про  нього  таакі  епітети
бо  у  мене  вростає  мовчання  думками-стрілами
моя  вірність  йому  цвіте  голубими  квітами
його  ніжність  до  мене  летить  голубами  білими...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2015


Маленька сектантка

Маленька  сектантка  -  повторюєш  мантри,  молишся,
Всі  відстані  в  просторі  ти  балансуєш  близькістю,
Слухаєш  "гуру",  мовчиш,  медитуєш,  "йожишся",
і  вміст  свого  серця  на  стіл  висипаєш  з  прикрістю.

А  вміст  твого  серця  смердить,як  каналізація  -
"Любіть  нас  брудненькими,  чистими  й  так  полюбимось"...
Сьогодні  -  метелики,  завтра  -  тупа  прострація.
Маленька  сектантка,  ми  вічно  з  тобою  чубимось.

Кидаєшся  в  крайнощі  (це  якщо  зовсім  коротко)  -  
Вгамовуй  хоч  іноді  дикі  синдроми  лірики!
Маленька  сектантко,  як  же  тобі  не  соромно?
Уміст  твого  серця  -  мовчати.чекати.вірити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2015


Вірим

Мій  смуток,  мов  перевернута  гостра  вісімка  -  краса  незрівняна,  -
Ілюзію  щастя  вбиває  коротким  вистрілом  -  і  ниє,  як  рана.
З  тобою  мені  не  страшні  ні  думки,  ні  відстані,  ані  слова,  ні  драми,  
І  нам  навіть  неба  зараз  мабуть  не  вистачить  загоїти  шрами.

Тебе  не  було  ніколи  в  моїх  поплічниках,  мене  між  твоїх  коханок.
Згорали  секунди  Всевишнім  для  нас  полічені,  як  зорі  під  ранок.
З  тобою  мені  не  страшні  ні  айсберги,  ані  тропіки,  ані  вогонь,  ні  сльози,
Ця  відстань  до  тебе  зростає  руками-кроками  -  і  я  вимагаю  дози.

З  тобою  мені  не  страшні  ні  любов,  ні  пошесті,  ні  книги  Стівена  Кінга...
Руйнує  кордони,  змиває  усі  неточності  усмішка  твоя  безцінна...
І  тільки  одне  "але"  в  цій  короткій  повісті  по  чорному  білим  -

Не  буде  у  долі  навіть  краплинки  совісті  допоки  ми  вірим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2015


Ми?

так  ніби  серце  ріже  колючий  дротик
перетікає  кров  із  артерій  в  вени
все  ще  існую...  і  ти  десь  живеш  без  мене
так  ніби  музика  не  потрапляє  в  ноти

знати  би  як  ти,  з  ким  розділяєш  будні
хто  безупинно  розгладжує  твої  шрами  
і  телефон  не  робить  думки  словами
два  абоненти.  обоє  тепер  відсутні  

ми  би  могли  сидіти  в  кафе  напроти,
грітись  в  обіймах,  не  назавжди  прощатись
просто  так  склалось...  просто  так  мало  статись
...так  ніби  серце  ріже  колючий  дротик

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015


Найшло

І  може  не  варто  знімати  стару  білизну?  -  
Погода  в  цім  місті  ніколи  тепер  не  тішить
Але  коли  ти  обіймаєш  мене  навмисне
Стає  тепліше

І  певність  зі  сталі  проткнула  сталева  ж  куля,
Хоч  іноді  (зрідка)  думки  ще  сягають  моря…
В  мені  прокидається  тиха  тендітна  буря,
Коли  ти  поряд

І  наше  мовчання  до  тла  спопеляє  спрага…
І  я  вже,  мабуть,  віддалася  б  тобі  без  решти…

Десь  зазвучить  найсумніша  у  світі  сага,
Коли  підеш  ти

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2015


Війна

Справа  в  тому,  що  відколи  тебе  нема
Моя  вірність  тобі  одержимо  міняє  течії.
Поки  ти  там  готуєш  їсти,  
Тут  шумлять  майдани  і  йде  війна
Не  цілком  доречна.

Справа  в  тому,  що  відколи  ти  там,  я  тут
Моя  ніжність  до  тебе  стає  невимовним  докором.
Поки  ти  там  складаєш  іспит
тут  під  свистом  куль  наші  хлопці  мруть  –
що  не  день,  то  похорон.

Справа  в  тому,  що  відколи  ти  став,  як  він
моє  серце  болить,  наче  снайпер  у  нього  вцілив.
Поки  ти  там  шукаєш  істин,
тут  грядуть  вітри  незворотних  змін
ну  а  ти  не  вірив…

Справа  в  тому,  що  відколи  твій  слід  простив
Я  собі  поклялась  не  змивати  ні  з  кого  плями.
Поки  ти  там  гуляєш  містом
тут  країну  ліплять  з  нових  шматків  
жаль  що  ти  НЕ  з  нами



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2014


твоя маленька дівчинка

І  знову  твоя  маленька  дівчинка  не  хоче  нікого  бачити    
Не  хоче  вставати  з  ліжка,  варити  каву,  іти  у  місто
Їй  мабуть  потрібен  час,  щоб  прийняти  недавно  втрачене,
І  точно  потрібен  ти,  щоб  набути  нового  змісту

І  знову  твоя  маленька  дівчинка  буде  для  когось  лялькою
Для  когось  колегою,  комусь  другом  і  комусь  тилом
І  мабуть  з  дві  сотні    днів  помандрують  нудною  калькою
Їй  точно  не  стане  гаряче  від  твоїх  поцілунків  милих

І  знову  твоя  маленька  дівчинка  потоне  в  забутих  пристанях        
І  буде  фатально,  нестримно,  вічно  себе  жаліти  
Їй  мабуть  потрібен  час  –  вгамувати  синдроми  відстані  
І  точно  потрібен  ти,  щоб  принаймні  почати  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2014


Відстань

а  може  якби  ти  хоч  раз  не  чекав  на  дату
Зібрав  свої  речі,  сів  на  нічний  останній
Теплом  поцілунків,  смаком  свого  кохання
Ось  так  недоречно  заповнив  мою  кімнату

А  може  якби  ти  хоч  раз  не  зривався  з  горя
Коли  на  емоціях  нас  поглинають  сварки
І  замість  образ  кожну  мить  шепотів  «не  варто»
А  замість  мовчань  кожну  мить  шепотів  «я  поряд»

І  може  якби  ми  були  хоч  на  трішки  ближчі
І  мій  телефон  розривався  від  милих  реплік
Ці  зими  були  б  коротші,  а  ночі  –  спокійно-теплі
І  я  б  не  вмирала  в  холодній  ранковій  тиші
 
Бо  час  не  летить,  а  стирає  всі  мрії  в  порох
І  ніби  у  клітці  без  тебе  реальність  вдавана
Минає  повільно,  немов  корабельне  плавання
Бо  відстань,  напевно,  для  двох  найлютіший  ворог

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2013


мала

може,  давай  без  зайвих  образ  і  винних
просто  прийди  відчиняти  двері  своїм  ключем
і  обнімати  мене  заплакану,  сонну  ще
просто  прийди  –  втихомир  цей  болючий  щем
я  вже  втомилась  дивитися  на  годинник

може  давай  без  зайвих  зізнань  нечистих
просто  скажи  і  я  заварю  найсмачніший  чай
кожної  ночі  читатиму  ніжність  в  твоїх  очах
просто  скажи  і  я  постараюсь  спинити  час
я  вже  втомилась  знімати  зі  стін  ці  числа

може,  давай  хоч  раз  без  фальшивих  віршів
просто  будь  поряд  –  вирішуй  справи,  готуй  салат
я  не  встигаю  за  ритмом  твоїх  сподівань  і  зрад
просто  прийди,  і  не  треба  дурних  принад
я  вже  втомилася  слухати  тільки  тишу

може  давай,  як  вчора  –  весна  цвіла...
просто  мовчи,  розливайся  в  мені  екстазом
кожного  дня  я  вирішую  бути  разом
кожної  ночі  нас  нищать  твої  образи
я  вже  втомилась...хоч  я  ще  твоя  мала

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2013


Сповідь

Відступати  давно  вже  нікуди  –    відвикай
Якось  дивно  сповзає  стеля  і  тиснуть  стіни
Бо  гарячу  ранкову  каву  змінить  холодний  чай
Кажуть,  зміни  на  краще,  та  до  дідька  тобі  ці  зміни

Ти  нарешті  попрала  постіль,  запах  його  зачах
І  притихли  істерики  в  морі  минулих  вражень
Бо  спокійний  сон  у  його  обіймах  змінить  самотній  страх  
Кажуть,  час  пролетить,  та  плювати  тобі  на  «кажуть»

У  колонках  твоїх  думок  безупинно  лунає  крик
хай  там  що  пишуть  скайпи,  і  хай  що  там  говорять  твітери
Він  коріннями  в’їся  в  душу  тобі  і  (небезслідно!)  зник
Ти  сама  його  вибрала,  тож  хороша  моя,  терпи  тепер

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2013


моє так

Бо  він  мені  наче  незаймане  тихе  диво
із  присмаком  сонця,  емоцій,  чуток  і  відстаней
Тривожить  думки  і  пронизує  серце  вістрями,
по  венах  тече,  як  туга  божевільна  злива

бо  він  мені  наче  гойдатись  на  хвилях  ніжності,
плести  павутинки  у  шовкову  теплу  лірику
читати  уривки  із  книг,  цілуватись,  вірити,
що  час  пролетить,  мимоволі  зітре  розбіжності

бо  він  мені  наче  незаймане  тихе  диво
і  хай  кожен  вечір  мене  обпікає  відчаєм
та  поруч  із  ним  мені  більше  боятись  нічого
бо  він  моє  «так»  серед  темних  безоднь  «можливо».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013


Над ліжком

Змоделюй  мені  вічність  –  зі  снів,  почуттів  і  дротиків
Намалюй  мені  сонце  –    надію  завжди  палаючу
Я  тобі  віддавалась  без  зайвих  вагань  і  дотиків
Я  ліпила  тебе  із  уривків  і  сліз  вмираючи
Я  тобі  віддавалась,  і  серце  зривалось,  колячи
Я  ліпила  тебе  з  зачарованих  звуків  нишком
Я  в  тобі  розчинилась,  тепер  не  кажи,  що  боляче
Намалюй  мені  сонце  –  я  повішу  його  над  ліжком…



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2013


всі мої музи…

Розпізнавати  почерк  цієї  осені  –  просто  кайф.
Всі  мої  музи  ходять  з  ногами  босими,  дудлять  чай.
Миються  снами  холодними  й  неквапливими,  курять  дим.
Падає  небо  тугими  словами-зливами,  чорт  із  ним.

Розпізнавати  почерк  цієї  осені  –  дивний  фах.
Всі  мої  музи  десь  пропадають  допізна  просто  так.
І  без  пояснень  лізуть  мені  у  голову,  п’ють  вино.
Світиться  небо  срібним  відтінком  олова,  все  одно.

Не  розпізнати  почерк  цієї  осені  просто  гріх.
Всі  мої  музи  звЕли  мости  над  просинню,  не  для  всіх.
В  передчутті  завмерли,  коли  ж  відкриються  двері  в  рай.
Всім  моїм  музам  без  тебе  ні  дня  не  мріється,  приїжджай!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2013


давай забудем

давай  забудем...  файли  мого  флуду
ніякий  вірус  не  зітре  з  афіш.
змиваю  душу  від  мовчань  і  тиш,
заллю  слова  у  шоколадний  пудинг.

давай  забудем,  хто  тоді  осудить.  
Чекати  вже  втомився  навіть  Львів.
ще  зовсім  трішки  -  90  днів.
мене  облиють  тонни  цього  бруду.

давай  забудем...біль  від  твого  блуду
ніякий  дощ  не  вимиє  з  думок.
Львів  пахне  димом  і  до  нитки  змок.
Я  так  втомилась  тут...  давай  забудем  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2013


Нащо?

Він  тебе  виростив,  виплекав,  він  тебе  вичекав
Виніс  із  самого  дна,  і  самОго  пекла
Він  пригорнув  тебе  міцно  і  душу  вичавив
З  ним  навіть  осінь  була  незбагненно  тепла  

Йшли  поїзди  і  минали  як  дим  околиці
Бігли  слова  по  устах  розпашілих  в  попіл
Ти  і  сьогодні  за  нього  сумлінно  молишся
Ти  і  сьогодні  достоту  не  знаєш  хто  він

Він  тебе  викохав,  він  був  таким  незвіданим
Ночі  повзли  крізь  долоні,  думки  роїлися
Він  напоїв  тебе  чаєм  з  своїми  бідами
Ти  і  сьогодні  жалкуєш  що  ви  зустрілися

Ти  і  сьогодні  клянеш  його,  прокидаючись
Зливи  шумлять  у  гарячій  липневій  пащі
Він  тебе  виростив,  виплекав,  не  кохаючи
Ти  і  сьогодні  достоту  не  знаєш  нащо  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2013


хтось

І  лилася  темрява,  і  ніч  написала  лірику,
і  ноти  звучали  так  чітко,  і  місяць  спав,
і  хтось  ненавмисне  навчив  когось  сліпо  вірити,
і  хтось  ненароком  серце  чиєсь  забрав,
і  хтось  не  прийшов,
хоч  хтось,  мабуть,  й  не  чекав.

і  цокав  годинник,  і  стрілки  звивались  нитками,
і  сонце  шукало  притулок,  і  вітер  млів,
і  хтось  щиросердно  комусь  обіцяв  не  зникнути,
і  хтось  відчайдушно  долю  свою  змінив,
і  хтось  обманув,
хоч  хтось,  мабуть,  й  не  любив.

і  ранок  сміявся,  і  день  розквітав  подіями,
і  хмари  окутали  небо  у  ніжний  шовк,
і  хтось  безсердечний  когось  розучив  надіятись,
і  сам  покохав,  і  сонце  в  собі  знайшов,
і  хтось  озирнувся,
хоч  хтось,  мабуть,  вже  пішов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2013


Передосіннє

Дні  добігають  коми
А  потім  «досить»
Просто  зізнайся  хто  ми  
Чому  нас  зносить

Вітер  безпечних  сексів
Вогонь  і  правда
Перешматують  серце
А  потім  пауза

Мокнуть  діагоналі
Холоне  літо
Просто  скажи  як  далі
Без  тебе  тліти

Падають  з  неба  каплі
Тривожним  ритмом
Дні  добігають  крапки
Чому  так  швидко?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2013


Останнім часом

Було  прощання,  залите  фарсом  
(воно  й  не  диво)
Всі  мої  ноти  останнім  часом  звучать  фальшиво

Були  ридання,  було  мовчання
(мабуть,  не  гоже?)
Всі  мої  сльози  останнім  часом  ідуть  "на  Боже"

Були  образи,  бо  ми  не  разом
(невже  насправді?)
Всі  мої  вірші  останнім  часом  якісь  несправжні

Впивався  вечір  солодким  джазом  
сумної  пісні
Всі  наші  мрії  останнім  часом
уже  не  дійсні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2013


Хтось нагорі

Перетерпіти,  перепочити,  переписати  мрії  в  листи.
Надто  далекі  ваші  орбіти,  надто  високі  ваші  мости.
Не  дочитати,  не  дочекати,  не  долюбити  і  не  дійти.
Прагнути  словом  думку  схопити,  вічність,  як  річку  перепливти.
Перекусити,  перепочити,  з  полум'я  в  попіл  вмить  перейти.
Хтось  нагорі  вже  готує  вас  сито,  щоб  пересіяти  ваші  світи
Недокурити,  недоказати,  недоламати  правди  шматок,
Хтось  нагорі  вже  поставив  дозатор  ваших  поразок  і  помилок
Переступити,  перемовчати,  перетерпіти  деякий  час...
Хтось  нагорі  лиш  вказав  вам  початок,
Хтось  нагорі  вже  втомився  від  вас!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2013


Без

Тиша  стоїсть  така,
що  не  збагнути,  хто  я  є
Кнопка  мого  дзвінка
вимушено  простоює

Дні  загубили  лік,
темрява  біль  проковтує
Спогадів  мертвий  блік  -  
все,  що  мене  оговтує

Місто  змінило  темп
Хтось  зупинив  годинники
У  лабіринтах  схем
Винні  стають  невинними

Надто  глухий  цей  кут:
гублюся  між  повіками
Поруч  зі  мною  тут
тишу  терпіти  нікому

Серед  правдивих  тез
щастя  покрилось  інеєм
Боляче  жити  без...
Боляче  жити  змінами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2013


Мені б

Мені  би  тебе  до  завтра  в  прокат  узяти
Випити  каву  у  «Мапі»  -  одне  горнятко  на  двох
Розлити  кохання  і  спокій  в  усі  кімнати
Не  доварити  тісто,  не  прогулятись  містом
Зафіксувати  на  камеру  мить,  що  вартує  мільйон  епох
Мені  би  тебе  на  вечір,  щоби  твої  прибори  
не  фіксували  надмір  моїх  думок
Мені  би  тебе  на  хвильку,  щоб  навстіж  відкрити  вікна
Вдихнути  твої  обійми  –  у  нас  не  буває  зим
Торкатись  плечей  і  долонь,  до  яких  ще  не  зовсім  звикла
Слова  -  тільки  попіл  -  сідаю  у  потяг..
Кохаю  тебе,  а  кохаюсь  чомусь  із  ним.

Мені  би  тебе  сьогодні,  серед  світанку  тихого,  
а  ти  не  приходиш,  коли  я  не  можу  дихати…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2013


Трохи про Єву

Єва  вдягає  сорочку  з  глибоким  вирізом,
їсть  чорноснив,  запиває  зеленим  чаєм
З  Євиних  рук  ненароком  неспокій  вилизнув.  -
хтось  його  знайде  й  дістане  своє  "навзаєм"

Єва  п'є  каву  з  нестерпно  солодким  присмаком
Єві  не  страшно  рубати  з  плеча  і  злитись,
Єва  щоразу  видовжує  звичні  відстані,
Єва  не  звикла  болем  своїм  ділитись

Єва  не  плаче,  хоч  Єві,  мабуть,  не  байдуже
Єва  не  хоче  ковтати  дешеві  фрази
Та  він  подарує  їй  квіти  весняно-райдужні,
і  знову  по  колу  ніби-навіки-разом.

Він  повернеться  до  Єви  разом  зі  зливою,
димом,  гітарою,  вишнями,  криком,  кавою
Єва  з  порога  зустріне  його  щасливою.-
Єва  із  ним  споконвіку  була  ласкавою.

Єва  вдягає  футболку  із  дивним  написом
Б'є  тарілки,  вечорами  читає  вірші
Єва  вже  вічність  не  може  собі  зізнатися.
Єва  втомилась  кохати...  а  Єву  кохають  інші

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013


Болем

Сніг  розтане  і  витече  болем  у  дощоприймач,
ця  зима  навесні  незбагненна,  хоч  трішечки  вчасна.
нас  залишили  в  межах  пісних  нейтральних  "пробач"-
нам  залишили  вітер,  німий  щоб  у  серці  шастав.

Порожнечу  заповним  холодним  ранковим  дощем
Ми  загубимо  "нас"  в  монотонному  цоканні  ранку...
І  розквітне  бажання  в  обіймах  когось  там  ще.
загубитись,  забутись,  і  врешті  поставити  крапку.

Сніг  розтане  і  витече  болем  у  дощоприймач.
Час  зітре  гіркоту,  і  твої  смс  в  телефоні
А  між  тим  будуть  інші,  та  їхнім  сухим  "не  плач"
не  зігріти  ніколи  холодні  мої  долоні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013


А ліжко давно не пахне твоєю шкірою

А  ліжко  давно  не  пахне  твоєю  шкірою,
Хоч  зараз  на  кухні  ще  досі  той  самий  посуд.
Ти  вибрав  мене,  коли  я  вибирала  вірити.
Ніщо  не  зникає  безслідно,  -  лишає  осад.

Тікають  думки  і  кінець  наближають  музики.
А  з  нею  і  щастя  втече,  як  пісок  крізь  ноти
Боялась  розплати  так,  що  почало  нудити.
Розставила  крапки,  зважила  "за"  і  "проти",

Та  ліжко  уже  не  пахне  твоєю  шкірою
І  я  ще  навчусь  відділяти  слова  від  правди,
Кохання,як  виклик  -  сліпо  фатально  вірити
Прощання,  як  вирок:  боляче  і  назавжди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013


Пазл (просто так склалося)

Просто  так  сталося.  Навіть  чомусь  не  снилося...
Плавали  небом,  ховали  туман  між  пальцями...
Разом  так  легко  жилось.  Так  шалено  билося
серце,  як  брязкальце,  грало  словами  й  вальсами...

Просто  так  склалося.  Може,  ніхто  не  вірив  би,
Навіть  якщо  називали  їх  надто  вдалими
Ангели  вкрили  їх  мріями  сніжно-білими,
і  первоцвітом  знялись  над  снігами  талими.

Просто  так  склалося.  Хтось  зупинив  годинники.
Падали  низько,  і  страшно  було  побачити
пустку  в  очах,  які  вчора  були  невинними.
Просто  так  сталося.  Це  вже  не  має  значення.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2013


Нотка

Ти  нотка  у  тиші  незвично-самотніх  сцен,
Моїх  небезпечних  ілюзій,  моїх  емоцій...
Ми  бачимось  там,  де  так  важко  дивитись  в  очі,
І  я  ледь  пригадую  миле  твоє  лице...

Ти  нотка  чекання  в  домашності  мильних  днів,
Холодних  ночей  і  розмов  солодкаво-п'яних...
У  мене  забрали  вічність  -  у  мене  рани!
І  ти,  мабуть,  вловиш  мій  натяк  між  цих  рядків.

Ти  нотка  в  мелодії  надто  складних  проблем
Ти  пахнеш  так  свіжо,  собою  мене  лікуєш...
І  я  би  піддалась,  і  я  би  зірвалась,  чуєш?
Якби  тільки  знала,  що  ти  не  зів'янеш  ще...

Мене  не  лікують  ні  сльози,  ні  біль,  ні  страх,
Ні  липові  друзі,  ані  солодкий  присмак...
У  мене  забрали  вічність  -  у  мене  кисло
І  в  танго  мого  кохання  усе  не  так

Ти  сонячна  нотка,  та  в  мене  ідуть  дощі...
На  кінчику  мрій  я  твоєю  уже  не  стану
У  мене  забрали  вічність  -  у  мене  рани
У  мене  без  шансів...  але  не  стихай,  звучи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2013


Місто

Місто  пірнуло  в  осінь.
темрява  вкрила  вії...
Запах  його  волосся  
Більше  мене  не  гріє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2013


Після

Березневий  туман.  Розглядала  його  непотріб...
Недодивлені  сни  прошмигнули  в  діряві  двері...
Він  кохання  тримав  у  долонях  брудних  і  мокрих,
І  наосліп  кував  їхнє  щастя  в  своїй  манері.
Снігопад  навесні.  Запивала  вагання  чаєм
Ейфорія  втекла,  стала  пристрасть  занадто  кисла...    
Рахувати  їм  дні  навіть  Бог  вже  не  поспішає...
Щастя  дало  відбій,  і  залишилось  тільки  "після"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2013


З такими не…

З  такими  не  ходить  під  шлюбний  вівтар,  забудь
З  такими  не  ділять  ліжко  «на  дві  країни»
У  нього  в  обіймах  я  тану,  я  тону,  гину
Його  поцілунки  напевно  мене  порвуть
З  такими  не  ходять  під  шлюбний  вівтар,пробач
З  такими  не  плачуть,  таким  витирають  сльози
Мене  розриває,  я  знов  вимагаю  дози
Мене  роз’їдає  розпач  його  невдач
З  такими  не  ходять  під  шлюбний  вівтар,  на  жаль
А  може  колись  я  іще  раз  повернусь  в  літо
І  «ті  самі  граблі»  не  зможуть  мене  спинити
Такі  не  кохають...  Такі  відправляють  в  рай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013


Наше

Наше  кохання  в  кредит  мало  місяць  літа:
Леза,  лазанью,  сльози,  маршрутки,  ноти...  
Він  був  невтішний  і  надто  п’янкий  на  дотик...
Тільки  шкода,  що  не  встигла  його  змінити.
Наше  кохання  в  кредит  мало  місяць  лютий.
Він  добігає  кінця  і  вростає  в  стіни  
Мабуть,  уперше  весна  означає  фініш.  
Тільки  шкода,  що  не  встигла  його  забути.
Небо  на  двох:    зізнання,  брехня  і  втрати!
Ніби  не  винні,  бо  нам  не  судилось  "разом"...
Серце  втомилось  і  сонно  знімає  стрази..
Ми  за  кохання  в  кредит  ще  сповна  заплатим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2013


читати думки не треба

Читати  думки  не  треба:
коханням  намокла  постіль...
я  маю  в  долонях  небо,
коли  він  приходить  в  гості...
не  варто  зізнань  будити  -
нам  пистрасті  не  бракує...
я  маю  в  волоссі  вітер,
коли  він  мене  цілує...
вагань  не  зупинить  вечір  -
я  надто  від  нього  п'яна...
я  тільки  його  малеча,
коли  він  на  мене  гляне!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2013


зроблю йому кави

Зроби  мені  кави,  я  надто  втомилась  спати
і  спробую  вдати,  що  більше  не  божевільна...
Твій  запах  впливає  на  мене,  як  кінофільми  -
задивдені  нами  до  сліз,  неповернені  у  прокати...
Крізь  дощ-порошок  протікають  незвичні  жарти,
кімната  приймає  заїжджені  афтер-паті...
Здається,  ти  більше,  ніж  хтось  у  моїм  форматі,
та  менше,  ніж  вічність,  яку  ми  програли  в  карти.
Додумує  небо  останню  свою  сонату...
Так  пахне  туман  у  осінніх  німих  сонетах...
...і  серце  вже  вкотре  питає  у  мене,  де  ти...
Зроблю  йому  кави,  бо  можу  лише  мовчати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2013


Такі, знаєш, принци…

Такі,  знаєш,  принци  тут  водяться  через  два,
І  це  (зрозумій)  аж  ніяк  не  червона  книга.
Час  від  часу  "іде  на  ви"  покачати  комусь  права
І  закутаний  спить  по    вуха  в  своїх  інтригах...
А  насправді  вони  не  більше:  слова,  слова...

Знаєш,  днями  я  тут  сказала  собі  "мала,  
А  чому  не  тримати  (він  так  фатально  просить):
Він  забив  на  обручку,  на  відстань,  на  особистий  простір
На  свої  лише  20,  мої  уже  22...
Ми  кохаємось  з  ним,  а  субтитрами  осінь..  осінь...

Таким,  знаєш,  принцам  тут  завжди  дають  на  чай...
У  нас  з  ним  щодня  відбувається  щось  шалене,  
Бо  я,  знаєш,  вже  вісімнадцять  днів  наречена...
В  долонях  записка:  "йди!",  а  в  думках  "Не  пускаЙ  тримай!"

і,  знаєш,  принцеси,  як  я,  не  ковтають  сліз  -
Вдягаєш  обручку  -  рада,  знімаєш  -  рада...
Між  нами  зима,  два  міста,  неясність  і  стук  коліс...
Сьогодні  в  обіймах  солодких  мене  задушила  зрада
І  марно  нашіптував  ангел:  спинись...спинись...

...  бо  кожне  "востаннє"  часом  їдять  "на  біс"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2013


Талант не буває зайвим

Більше  мені  не  соромно  тримати  порожнім  ворд;
Ковтати  устами  сонними  цей  рідкісний  дивний  сорт
Брехні  в  переспілих  ягодах  з  вершками,  і  шоколад
Образ  його  надто  лагідних,  бальзам  із  його  порад...

Невміння  псувати  враження  –  сьогодні  потрібний  дар!
Натхнення  піде  ображене,  в  компанії  із  примар.
Бойкот  застарілим  пристроям,  -  у  мене  душа-як-чіп,  -
В  останній  дуелі  вистояв,  і  в  сутичці  п’яній  «вгріб».

Поставлю  себе  на  музику,  -  зіграю  одну  із  тиш
І  піду  в  обіймах  з  музами  писати  двохсотий  вірш...
В  мені  оживає  сяйвом,  рушник  із  чужих  весіль  -
Талант  не  буває  зайвим,  талант  убиває  біль!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2012


Помилка

Ти  мені  дотиком,
відчаєм,
спокоєм  зміщеним,  
слабкістю,  
бризками  течій,
несвіжим  печивом,
ти  мені  запахом,
променем,  
смаком  ромовим,  
жалісним  стогоном,    
зливами,  
вітру  поривами,  
ти  мені  золотом,  
осінню,  
мріями  босими,
ліжком  порожнім,  
змінами,  
злими  стінами,  
ти  мені  світлом
посагом,
розбитим  посудом,  
знаком  питання,  
коханням,  
втомами,  
ти  мені  –  помилка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2012


Єва купила радіо

Єва  купила  радіо:  перемикала  станціі.
Єву  сьогодні  зрадили  –  Єва  впивалась  танцями.

Єва  блукала  стінами  в  пошуках  зони  доступу  –
Єву  сьогодні  кинули!  Єві  зробили  послугу!

Єва  купила  радіо  і  босоніжки  кітчеві.  –
Єву  сьогодні  зрадили!  Єві  втрачати  нічого!

Краплі  над  парасолями  Єві  здавались  віщими.  –
Єві  зробили  боляче,  Єву  сьогодні  знищили!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2012


Спам

Твої  сльози  –  як  рівний  категоричний  спам,
алкогольним  теплом  витікають  з  глибин  артерій,  
тануть  в  хвилях  повітря  і  мостяться  на  папері,
здобуваючи  вічність  тривожним  твоїм  думкам.

Твої  запахи  мерзнуть  мінорним  відтінком  слів
на  порожніх  вокзалах,  самотніх  зупинках,  сценах,
щоби  дотиком  сонним  востаннє  прийти  до  мене    
і  забрати  недоїдки  кисло-солодких  днів.

Твої  очі  фальшиві  –  сірий,  безжальний  щем.
Він  мене  накриває  миттєво,  немов  наркотик.
Я  віддала  би  душу  за  те,  щоб  пізнати  хто  ти
Я  зустріла  би  старість  поряд  з  твоїм  плечем.

Твої  сльози  незвичні,  і  трохи  гіркі  на  смак...
у  мені  розтопилась  твереза  холодна  осінь.
Я  віддала  би  душу  (шкода,  що  ніхто  не  просить)
За  шалений  азарт  в  лабіринтах  твоїх  атак.

Твої  сльози  –  як  рівний  категоричний  спам
алкогольним  теплом  витікають  з  глибин  артерій,  
тануть  в  хвилях  повітря  і  мостяться  на  папері...
Там  і  я  залишаюсь..  Далі  ти  підеш  сам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2012


Хтось

Замовчали  останні  шанси
Каламутним  дощем  на  мить.
Розчинила  слова  у  склянці  
Ніжних  снів  і  сказала:  «спіть»!
Хтось  ледь  чутно  плече  погладив  
І  за  вітром  скотився  вниз...
Я  до  нього  не  знала  зради,  
Я  за  ним  не  встигала  скрізь.  
Забувати  було  не  варто  
Цей  потік  емоційних  злив.    
Я  його  лікувала  фартом  -  
Він  собою  мене  зцілив.  
Неймовірно  потрібне  вміння,  
Чи,  можливо,  мені  здалось?
По  асфальтах  мого  терпіння  
Відступав  одинокий  Хтось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2012


Букети сухих жоржин

Тітка  Матильда  щоранку  пекла  торти
Вдягала  рудий  халат,  усмішку  і  бігуді
Очі  у  неї  були  засині,  а  кучері  заруді
Тітка  Матильда  була  звичайна,  як  не  крути

Тітка  Матильда  любила  свого  кота
Давала  йому  варення,  водила  його  в  кіно
А  вечорами  пила  червоне  сухе  вино
Слухала  блюз,  витирала  пил,  рахувала  чужі  літа

Часом  вона  відкривала  фотоальбом
Пильно  вдивлялась  в  очі,  тим,  кого  вже  нема
Тітка  Матильда  свій  біль  лікувала  сном  
Тітка  Матильда  давно  вже  жила  сама

На  вихідних  ходила  в  осінній  сад
В  дім  приносила  букети  сухих  жоржин
Знала  десятки  віршів,  сотні  казок,  тисячі  балад
І  не  боялась  тутешніх  холодних  зим

Тітку  Матильду  любили  чоловіки:
Лисяча  хитрість  і  грація,  ніби  в  кішки
Кожен  хотів  опинитись  у  неї  в  ліжку,
Вічність  віддати  за  дотик  її  руки…

Все  було  звичним,  тільки  лиш  раз  на  рік
Тітка  Матильда  безслідно  кудись  зникала  
І  притулившись  чолом  до  гранітних  плит
Спершу  сміялася,  потім  нестримно  ридала…

Тітка  Матильда,  мовчала,  що  в  неї  син,
Вічність  зустрів  не  прийнявши  життєвих  правил…
В  дім  приносила  букети  сухих  жоржин  –
Квіти  без  нього  цвісти  там  не  мають  права

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2012


без назви

Міняєте  правила,  ніби  цей  світ  для  вас
Так  ніби  земля  не  кругла,  а  ми  не  люди.
І  хто  вам  сказав,  що  фіналу  уже  не  буде?
І  хто  вас  запевнив,  що  можна  спинити  час?

Міняєте  ролі,  з  новими  «привіт-прощай»,
Міняєте  думку,  частіше  аніж  білизну,
І  всі  ваші  мрії  мають  солодкий  присмак,
Коли  замість  цукру  кидаєте  їх  у  чай.

Ця  осінь  прийшла  силуетом  міських  заграв,
І  скинула  листя,  приспала  останні  квіти…
Міняєте  щирість,  на  лампове  псевдо-літо,
І  Хтось  нагорі  так  хотів  би  вас  зупинити…
Та  в  Нього  наразі  занадто  багато  справ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2012


…і не прокинутись

Просто  скажи,  як  далі?  Я  догораю  враз  -
В  завтрашньому  журналі
Більше  не  буде  нас

Свіжа  ранкова  преса
Вже  не  напише  слів,
«В  тебе  була  принцеса,
І  ти  її  так  хотів»…

Просто  скажи,  як  бути,  -  
Я  пропадаю  скрізь…
Хочу  лише  заснути
…і  не  прокинутись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2012


Совість

Совість  приспали  ми  дикими  оправданнями,
І  не  тривожте  більше  її  завчасно.
У  лабіринтах  брехні  я  давно  пожинаю  щастя:
Снідаю  ним,  запиваю  його  ваганнями…

Я  заблудилась  в  долонях  чужих  затиснена,
В  нотах  зі  слів,  у  самотніх  дощах  із  відчаю...
Й  ніби  спокійна,  бо  більше  втрачати  нічого,  -
Сліпо  тиняюсь  від  пристані  і  до  пристані!

Хто  його  знає,  коли  ви  мене  побачите,
Може,  «мактуб»  -  я  згнию  у  підводних  течіях:
Скована  болем,  залишусь  його  малечею,
Тільки  без  нього  ніщо  вже  не  має  значення.

Ця  порожнеча  притихла  в  режимі  ковзання,  -  
Біль  розтікається  ніби  чорнило  в  зошиті...
Ти,  що  заповнював  простір  в  мої  душі
Будеш  у  дУші,  без  натяків  на  продовження.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2012


Сонце на Захід

Сонце  на  Захід.  Осінь  прийде  спокійним  дотиком  зливи,
от  тільки  втомилась  трішки  бути  щаслива  у  ніжних  його  обіймах
і  засинати  у  різних  куточках  ліжка…
Ночі  тривожні.  Якби  лиш  могла  зігріти,  літом  залити  і  випити  болю  склянку
Ні,  не  здаюся:  я  просто  втомилась  тліти  і  замерзати  в  холодних  його  світанках
Сонце  на  захід.  Ця  осінь  прийде,  напевне.  
Золотом  відчаю  вкриє  серцеві  стінки…
Я  оступилась  в  зізнаннях  його  непевних  –
Він  засинав  без  мене,  а  я  …  прокидалась  з  іншим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2012


Я

Я  вимірюю  час  по  ранкових  пустих  маршрутках,  
по  прочитаних  книгах,  осінньо-зимових  куртках…
І  минає  тільки  одна  доба,  не  більше
(а  ніби  вічність)...  
На  вечерю  готую  півжменьки  тепла  і  фальші,  
вибиратиму  колір  для  нашої  кухні,  спальні,
поскладаю  в  валізи  речі  свої  щоб  потім  
не  сісти  в  потяг…  
Одягну  діадему  і  туфельки,  як  принцеса,  
обіцятиму  комусь  вірність  свою  і  чесність,  
і  навчусь  прикидатись  (  ніби  комусь  на  милість),
що  я  змінилась…
Я  варитиму  борщ,  витиратиму  пил  покірно,  
і  кохатимусь  мовчки,  і  буду  до  скону  вірна...
Ну  а  замість  донькИ,  (і  чия  тут,  скажіть,  провина?)
народжу  сина…  
І  поглине  мене  товстий  безкінечний  цикл  
із  тупих  заборон  і  правил,  жорстких  енциклік...  
я  б  хотіла  зліпити  якусь  непорожню  мрію  –  
але  не  вмію…  
У  мені  переспіли  спогади  і  зів'яли:
в  нетрях  серця  мого,  я  його  все  життя  вбивала..
Починала  з  початку,  шукала  нових  коханців...
але  без  шансів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2012


а пам'ятаєш???

А  пам'ятаєш  ту  осінь  два  роки  тому?  -  
В  майже  порожніх  кишенях  твого  плаща
сповнена  щастям  ховалась  моя  душа...
І  засинала  спокійна  у  тебе  вдома.

А  пам'ятаєш  тишу  напівзимову?  -
В  ковдрі  картатій,  купленій  восени,
так  недоречно  зігрілися  мої  сни...
Й  стихли  словами  в  ранкових  твоїх  розмовах.

...Я  вже,  мабуть,  не  впізнала  б  твого  плаща  -
Два  роки  тому  нам  мало  було  весни...
Мерзнуть  на  вулиці  втомлені  мої  сни...
Містом  блукає  порожня  моя  душа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2012


Пусто

Пусто,  коли  не  читаю,  а  він  не  пише...
і  замість  музики  вдома  лунає  тиша...
сльози  -  лише  вода,  і  нічого  більше.

Пусто,  коли  мене  залишають  рими...
надто  багато  привидів  за  дверима...
ми  обіграли  їх  знову,  щоб  стати  ними.

Пусто,  коли  я  втому  лікую  снами...
і  не  чекаю  більше  дзвінків  від  мами...
ми  лише  тіні,  зіпсовані  помилками.

Пусто,  коли  я  мрії  свої  втрачаю...
вечір  зустріну  кавою  замість  чаю...
грію  у  серці  справжнє..  і  відпускаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2012


Inventato

Мені  б  тільки  ще  раз  пройтись  з  ним  осіннім  парком...
Послухати  в  натяках  майже  невинних  днів,
Як  вітер  нахабно  розбурхує  дим  зі  слів,
А  він  (попри  все)  бездоганно  тримає  марку!
Мені  б  лиш  навчитись  повірити  в  наше  диво:
У  нас  буде  Єва  –  маленьке  крихітне  ангеля...
Така  сіроока,  як  він,  і  така  ж  принцеса,  як  я...
У  нас  буде  щастя,  якщо  не  поранять  зліва
Ножі  його  слів…  Я  на  мить  зупиняю  час:
Мені  б  тільки  ще  раз  в  обіймах  його  зітліти,
Надпити  спокуси  і  стиха  прошепотіти:
«Останіми  днями  HE  пишеться  HE  про  нас»!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2012


Іншість

Іншість…
Яку  підібрала  зі  смітника
І  відчайдушно  спробувала  на  смак..
Мабуть  дурненька,  вітряна,  не  така…
Ніжно  –  солодка,  втомлена  і  п’янка..
я  намагалася  бути  твоя…ніяк..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012


Читай

Читай  мене  з  запалом,  з  чашкою  теплого  чаю,
По  шороху  ночі,  застуджених  криках  моря,  
Читай  по  обгортках  цукерок,  які    залишаю
Коли  поспішаю  в  обійми  чужих  коридорів.

Мій  том  номер  два  залежався  у  темній  шухляді,
Мої  сторінки  позлипались  під  сонними  віями...
А  може  зручніше  тобі  у  новому  форматі  
(Натиснути  «плей»  і  почути,  що  все  в  шоколаді)
Заткнути  мій  біль  мережевими  псевдоподіями!?

Читай  мене  ніжно,  а  може,  постав  на  музику
Синхрони  істерик,  сонети  пліток  і  лірику...
І  в  гості  заходь,  зі  своїми  очима  й  музами.  -
Та  тільки  пробач,  що  не  вмію  їм  більше  вірити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012


Недолюбила, а нехай…

Недолюбила,  а  нехай...
Розлився  твій  холодний  чай  
Підлогою...
У  міжнебессі  між  думок  
Знайшовся  твій  вузький  райшток.
Для  чого  ми
Бездарно  крали  гаманці
І  часто    йшли  на  манівці
На  вулиці...
Безногий  хворий  телефон  –  
Моє  спасіння,  твій  полон...
Минулося..
Переборщила,  та  мабуть...
Мої  уста  його  порвуть
Від  ревнощів...
Любов  минула  як  напасть...
Коли  вже  він  мені  віддасть
Взаємністю..
Недолюбила...як  шкода
Була  у  нас  одна  біда    -  
Боялися...
Біль  витікає  по  щоці
Як  жаль,  що  ми  були  як  всі  –  
Не  склалося.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2012


15 хвилин

На  15  хвилин  відкладаємо    звичні  правила  --
Він  заходить  без  стуку,  без  квітів  і  ..без  обручки...
І  у  спальні  моїй  я  навіки  його  заручник
(А  казала  що  крапки  над  і  вже  давно  розставила).

На  15  хвилин  я  ховаю  його  під  зливами
Півм’яких  подушок,  під  дощем  з  кавоварки,  фільмами...
І  у  клятвах  своїх  ми  продовжуєм  бути  вільними,
Бо  пороги  мої  недаремно  НЕ  ним  оббивані.

Так  безхмарно  жилось,  так  шалено  нам  разом  мріялось,
Цілувалось,  сміялось..  боліло!  (мабуть,  стократно)...
Відчайдушно,  наївно,  і,  на  щастя,  безрезультатно
За  15  хвилин  я  забути  його  надіялась!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2012


Прогнози невтішні

Прогнози  невтішні:  бо  ти  не  втамуєш  біль
Пігулками  наніч,  брехливим  самонавіянням…
Хіба  тільки  встигнеш,  відчути  його  під  віями
Сумнівним  потоком  навколо  її  свавіль.

Погода  «нелітна»:  у  грудях  зібрався  страх.
Його  не  зігрієш  ні  чаєм,  ні  сподіваннями…
Ти  ситий  по  горло  гіркими  її  «коханнями»  --
Рятує  лиш  вечір  і  ніжність  в  її  очах.

Її  не  підкупиш:  букетом  захмарних  мрій.
Вона  не  зів’яне  в  мовчанні  ледь-ледь  відчутному…
Тебе  лихоманить  від  смаку  її  присутності…
Прогнози  не  втішні:  ти  не  втамуєш  біль!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2012


Назавжди!

Сьогодні  знову  були  справи,
Думки  і  тіні    у  калюжах…
Він  цілий  день  мене  паплюжив:
Ковтав,  плював,  і  йшов  байдужий
Кудись  на  дно  –  купити  кави.

Це  місто  дихає  туманом  –
Ховає  тишу  незнищенну…
Він  цілу  ніч  немов  шалений,
Кохав  мене,  і  йшов  від  мене
Кудись  за  край  –  зустріти  ранок.

А  завтра  знову  будуть  втрати…
Я  все  життя  його  шукала...
Назавжди  –  це  коли  замало
В  одну  хвилину  помирати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2012


Я  так  легко  палю  мости,
Що  самотністю  не  натішитись…
І  шукаю  причини  йти,
замість  просто  залишитись.

Я  надії  чиїсь  дотла
спопеляю  дрібними  крихтами.
Я  в  тобі  тільки  мить  жила
і  не  встигла  зникнути…

Восени  назбирала  слів,
Влітку  збулося,  змилось,  стерлося..
Боже,  як  ти  мене  хотів
У  своїх  непевностях!

Незворотній  кохання  яд
Не  відчуєм  більше  ми..
Ідеальна  була  сім’я
Я  шкодую  віршами…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2012


Мам

Казали  тобі  -  не  звикай,
Бо  зловиш  від  нього  кайф
І  будеш  смоктати  душу,
Як  ягідний  чупа-чупс
(від  цього  і  я  тащусь)...

Просили  тебе  -  не  дурій,
Бо  виймеш  його  з-під  вій
І  будеш  вбивати  совість,
І  пити  вино  до  дна
(бо  він  -  не  твоя  вина)...

А  потім  у  тиші  днів
Ковтати  свавілля  слів
Ховати  його  від  світу
Так,  ніби  останній  він  -
Між  темних,  холодних  стін.

Здійматись  з  ним  до  небес,
Віддати  йому  себе
І  гріти  у  лоні  янгола
З  очима  і  ДНК,
Такими,  як  в  юнака...

Казали  тобі  -  не  звикай,
Бо  він  подарує  рай...
І  зникне  назавжди  вітряно
В  обіймах  якихось  дам...

...  а  янгол  вже  каже:  "мам"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012


Так собі

Думки  витікають  зграями  -
Мій  час  переходить  в  free...
Ми  знову  даремно  граємо:
Вином  запиваєм  брі

І  бродим  пустими  пляжами  -
Свій  біль  заливаєм  фарсами...
Мовчанням  долоні  в'яжем  ми...
У  нас  все  стабільно  "так  собі"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012


«with you»

Тихенько  всміхнусь  і  скажу,  що  мені  все  одно
Ти  просто  не  знаєш,  як  боляче  слухати  тишу
І  знов  розгрібати  несказане  нами  ла*но
І  знову  молитись  на  те,  що  тебе  не  колише
 
Важливий  не  факт,  що  я  більше  тебе  не  люблю
Важлива  самотність,  важлива  байдужа  образа
І  статика  часу,  пісочний  годинник  «with  you»
Холодні  долоні,  так  зимно  сьогодні  «without  you».
 
Триває  життя…  ну  пробач,  я  забила  на  все
І  те  що  пов’язане  з  нами  поволі  зникає
А  вітер  емоцій  твої  почуття  віднесе
Та  мій  телефон  їх  давно  вже  чомусь  не  приймає…
 
Я  знову  з  тобою  в  обіймах  гарячих  стою
І  знов  біля  тебе  нікчемність  свою  помічаю
Мені  так  спокійно,  мені  так  чудово  «with  you»
І  так  божевільно  я  розум  втрачаю  «without  you».»
 
Я  плачу  від  щастя,  і  знов  розчиняюсь  в  тобі
Цей  стукіт  коліс  на  пероні  мене  розриває
Ще  раз  поцілуй,  ну  а  потім  залиш,  далебі…
Тривожна  хвилина  зі  швидкістю  світла  минає…..
 
Я  просто  боюся  зізнатися  в  тому,  що  ти
У  серці  моєму  давно  замінив  порожнечу
Чекання….самотність…і  страх  перемін…і  листи
Зізнання,  що  скучив,  іронія,  натяк  на  втечу….
 
Важливий  не  факт,  що  я  мабуть  тебе  люблю
Важлива  деталь  –  тебе  зараз  поряд  немає…
Я  просто  втрачаю  свідомість  коли  я  «with  you»
Я  просто  вмираю  поволі,  коли  я  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012


Не про кохання

Вимкнути  б  світло...А  може  я  вимкнула  б  час...
Надто  обтяжливі  сни,  безпідставні  зізнання..
Може  весна,  може  злива  врятує  нас..
Пізно,  не  варто..  Я  зрештою,  не  про  кохання..
 
Іноді  хочеться  щоби  рука  у  руці...
Разом  помріяти,  разом  пограти  в  мовчання..
Стиха  сказати  (і  щиро)  «я  вірю  тобі»..
Все  це  позбавлене  сенсу..  Я  не  про  кохання.  
 
Тільки  удвох...Може  десь  там  на  краю  землі...
В  ніжних  обіймах  водою  спливати  до  рання..
І  усміхатись  звабливо  вечірній  зорі...
Це  неможливо..  Я  зрештою,  не  про  кохання...
 
Вірити  в  диво,  читати  думки  по  губах...
Знати  напевне  про  всі  найпалкіші  бажання...
Дотиком  вбити  тривогу  і  знищити  страх..
Все  це  мабуть  не  потрібне..  я  не  про  кохання..
 
Разом  без  всякого...В  радості  чи  у  журбі
І  кожен  день  зустрічати,  немовби  востаннє..
Це  не  слова,  просто  я  усміхаюсь  тобі...
Ніжно...тривожно...і  зрештою,  не  від  кохання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012


Ніч

Вулиці  пахнуть  сухістю  і  непевністю
Місто  мовчить..  бо    його  пожирає  спека
Місто  втомилось  від  тьмяних  буденних  реплік
Двоє  на  тротуарі  ледь-ледь  віддають  взаємністю

Я  назбирала  повні  кишені  справжності
І  роздаю  перехожим,  що  просять  помочі
В  тихому  морі  ілюзій  спонтанно  тонучи
Я  відпускаю  назавжди  думок  кораблики

Ніч  зазвучить  по  нотах,  теплом  засяє  
Я  вже  не  кваплюсь,  ковтаю  безмежну  тишу
Мій  найдорожчий  і  чийсь  безнадійно    ніжний
В  холодні    ночі  більше  мене  не  чекає

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2012


Рядки

Позбирай  зіпсовані  слова
В  дорогу  непопулярну  книгу…
Уночі,  від  сонних  рим  оклигуй,
Вдень  твори  свої  напівдива.  

Ти  поет  –  султан  і  падишах,
Та  чомусь  неспокій  коле  спину,  
Якщо  хтось  лише  наполовину
Впізнає  себе  в  твоїх  віршах.

Шарудять  потерті  сторінки…
У  безодні  слів  таких  гарячих
Всесвіт  набуває  нових  значень  –
Я  люблю  в  тобі  твої  рядки..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2012


Забери мене в осінь…

За  7  днів  до  початку  цієї  сумної  осені,
Коли  злива  до  лоскоту  гладить  засмаглі  душі,
Ми  по  небу  востаннє  знову  гуляєм  босими.  -
Поміж  хмарами  вперто  шукаєм  частинки  суші.

В  павутині  думок  настрій  часом  буває  підвішений
Між  горбатих  «але»  і  спокусливих  «може  й,  правильно».
Місто  дихає  снами…нам  лишились  хвилини  лічені...
Полічи  моє  щастя,  і  втікай  за  своїми  справами.
 
Холод  дурить  словами,  заставляє  в  мовчання  кутатись
І  ховатись  від  зрад  в  лабіринтах  з  туману  й  сосен.
У  обіймах  твоїх  зовсім  легко  на  мить  заплутатись...
Забери  мене  в  осінь,  в  свою  безпідставну  осінь…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2012


Кіт

Йому  дорікали  в  чесності,  небезстрашності,
Безглуздості  ненав’язливих  карм  і  правил...
Йому  говорили:  позбудься  уже  домашності,
Бо  вмреш  тут,  у  ліжку,  обкладений  фільмокавою.

Йому  25,  він  втомився  ковтати  з  відчаю
Холодну  і  білу,  що  робить  його  недоумком...
Нічні  пиятики  ставали  дедалі  рідшими.
І  врешті  погасли  на  стадії  «біль  приховано»!

Байдуже  чомусь,  що  самотність  в  обіймах  стиснула:  
Вона  не  відпустить,  та  йти  уже,  мабуть,  нікуди.
Ця  вічність  в  сльозах,  що  здавались  доречно  кислими
Вбирала  слова,  і  ховала  думки  над  «Ніконом...

Тут  знову  без  шансів:  в  цих  стінах  безодня  крилася  -
Фортеця  думок  і  в’язниця  сумного  фатуму.
Тут  все  надихає,  та  тільки  б  йому  хотілося
Купити  кота,  чорно-білого  і  окатого.

Вчувати  ледь-ледь  вечорами  холодно-свіжими...
Коли  на  плиті  щось  незвичне  тихенько  вариться,
Як  тишу  кімнатну  солодко  так  пронизує  
Глухе  муркотіння  ще  сонного  вже  товариша...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2012


Мене

У  безодні  квапливих  днів
Так  приємно  спати
Я  не  хочу  твоїх  віршів
Перестань  писати

В  павутині  зі  слів  пустих
Загубилась  певно
Я  не  буду  до  тебе  йти
Не  чекай  даремно

Люди  кажуть,  що  це  мине
Відлетить  зорею
Тільки  ти  пам'ятай  мене
Коли  будеш  з  нею

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2012


хлопчик

Твій  хлопчик  ще  зовсім  юний  маленький  принц.
Його  поцілунки  ніжніші  за  дотик  шовку.
Вдягаєшся  в  спокій,  коли  засинаєш  з  ним,
А  вранці  (банально?)    вдягаєш  його  футболку.

Твій  хлопчик  це  мікс  ілюзій  і  дивних  сцен,
І  часом  в  думках  його  відблиск  німих  емоцій...
Як  сонячний  зайчик,  він  пестить  твоє  лице,
Коли  ти  цілуєш  його  ідеальні  очі.

Безглуздо  сміється  в  тенетах  лукавих  дам,
Зворушливо  плаче,  вигадує  дивні  мрії...
Цей  хлопчик,  мабуть,  єдина  твоя  біда.
Цей  хлопчик,  мабуть,  остання  чиясь  надія

Готує  вечерю,  і  кличе  до  нього  в  сни...
Заходить  у  гості  і  містом  твоїм  блукає,  -
Затьмарює  розум    -  він  серце  тобі  п’янить...
Твій  хлопчик,  здається,  надто  тебе  кохає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012


Кохання не стерпить

Ковтала  усі  його  істини...  Міряла  відстані
Між  потягом  Київ-Львів  і  рейсом  Париж-Москва...
Вона  ще  змивала  з  себе  запах  його  мелісовий,
Коли  він  складав  докупи  її  слова.

І  клав  у  валізу  мрії,  назавжди  втрачені,
Порожні  розмови,  квіти,  думки…думки…
З  порогу  лиш  кинув,  що  «це  вже  не  має  значення»
І  дзенькнув  ключами  об  ніжність  її  руки.

Вона  ще  чекала  на  погляд  його  проколотий.-
Зливалась  з  вікном  в  порожнечі  осінніх  злив...
Кохання  не  любить  нікчемних  поривів  холоду!
Кохання  не  стерпить  надміру  порожніх  слів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012


Осінь

Перечитати  класику  ніби  вперше
Проза  із  тьмяних  буднів  –  в  банальні  рими
Пристрасть  з’їдає  серце,  приправить  перцем
Ті,  що  кричали,  стали  на  мить  німими

Бачити  місто  в  дощах,  рахувати  кроками
Чиїсь  слова  в  телефонах  лякати  фільтрами
Осінь  замінить  нас  безпідставним  спокоєм
Злива  зітре  обіцянки  і  зробить  вільними

Світ  без  тепла  помістився  в  плащі  картатому
Зайві  слова  перестали  так  сильно  злити
Я  вже  й  забула,  що  мушу  його  утратити
Осінь  прийшла.  І  нахабно  забрала  літо

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2012


Холодний

Зависнути  тут  і  сказати  «люблю»  у  відповідь  –
Байдуже  «люблю»  у  коктейлі  зі  сліз  і  поглядів…
Всю  ніжність  твою  невибаглива  осінь  викроїть,
і  висмокче  літо  з  моїх  вередливих  спогадів.

Ти  скажеш  «пройде»,  а  я  зникну  на  хвилях  радіо,
в  екранах  ТБ,  і  на  шпальтах  газет  нечитаних:
Я  просто  втомилася  світ  годувати  зрадами,  -
Погрузла  в  образах  й  словах:  відпочити  би…

Холодний  вокзал  зустрічає  вином  і  зливами,
дарує  на  згадку  ще  мить  до  твого  відправлення.  
Прощай,    все  одно  ми  ніколи  не  були  щасливими,
І  сльози  в  очах  твоїх  точно  не  стануть  справжніми.

Зависнути  тут  між  «було»  і  «ще,  мабуть,  збудеться»
І  сумніву  краплю  затерти  об  свіжість  відчаю
Ти  просто  підеш,  я  залишусь  у  світлі  вулиці
Чекати  на  спокій,  який  називають  вічністю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2012


Остання

Дощ  пестить  нічні  калюжі...
Ця  злива  для  нас  остання.  -
Вже  завтра  в  чужому  душі
Я  змию  твоє  кохання...

Між  нами  повзе  повільно
Солодка  зваблива  втома.
Вже  завтра  я  буду  вільна!
Вже  завтра  ти  будеш...  вдома.

Не  зникне,  мабуть,  ніколи
У  серці  помийна  яма...
Між  твій  поцінунок  кволий
Вплітаю  своє  "ti  amo"...

Вже  завтра  в  чужому  душі
Я  змию  твоє  кохання...
...І  смуток  мене  задушить...
Ця  злива  для  нас  остання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2012


Море всередині

Всередині  море  стихло,
Та  я  не  жалкую  більше...
Твій  біль  над  душею  скиглить
Півкроку...  і  мертва  тиша.

У  місто  вселилась  згуба  -
Ці  грані  такі  прозорі...
Тобі  не  зізнаюсь,  любий,
Що  я  загубила  зорі.

Між  дотиком  і  словами
Мене  викрадає  втома...
У  рай  кришталеві  брами
Відчинені  всім  й  нікому.

Всередині  море  стихло...
Я  знову  межу  втрачаю.
Мовчання  між  нами  скиглить:
Ти  поряд  -  Тебе  немає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012


Єва

Єва  хотіла  знайти  ідеальне  яблуко  -
Відчаю  сльози  ховала  в  холодній  склянці...
Очі  і  мрії  здавались  давно  побляклими:
Єва  хотіла  забрати  в  Адама  шанси.

Єві  під  серцем  звивалися  змії  сумнівів.
Снідали  ніжністю,  пили  вино  із  чесності...
В  темряві  місяць  з’явився  і  сум  навів,  -
Єва  втомилась  надії  примарні  пестити.

Єва  горіла  в  котлі  (не)любовних  злочинів.
Тихо  вагалася:  що  їй  тепер  важливіше?
Йти?  Залишитись?  Любити  його  чи  ні?
Єва  хотіла  забрати  в  Адама  тишу.

З  запахом  болю,  зі  смаком  терпкої  пряності
Єва  мовчала  про  ніжність,    весну  і  квіти...
Не  залишивши  по  собі  ні  краплі  справжності
Єва  пішла…  і  забрала  в  Адама  вітер.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2012


Надто

Ніч  загубилась  в  горнятку  кави  –
Бавилась  гіркотою,
Я  віддалась  без  бою.
Ти  знову  тікаєш  (справи)…

Місяць  світив  крізь  відкриті  штори
І  простирадло  гріло
Моє  тендітне  тіло
Пахне  твоїм  amore…

Темрява  влила  краплинку  раю
У  паперову  склянку.
Мріяла  до  світанку…
Надто  тебе  кохаю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2012


а ти?

Розворуши  моє  мовчання:
Терпких  ілюзій  ніжний  смак...
Твоя  не  перша  і  остання.
«ми  ще  зустрінемося?»,  «Так!».

Нікчемна  мрія  без  продовжень...
Вечірня  злива…  У  дощі
Вплітаю  я  тебе  надовше...
На  згадку  сонце  залиши.

Перетерпи…  У  нас  ще  будуть
Обійми,  весни,  і  листи...
Нехай  весь  світ  мене  осудить  -
Я  так  люблю  тебе…а  ти?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2012


Злочин

Не  писати  про  нього  –  злочин:
Він  зриває  із  мене  маски…
В  нього  надто  глибокі  очі  –
Він  дає  мені  шанс  на  казку.

Під  ногами  затихла  злива…
Відчуваю  його  долоні.
Він  дає  мені  віру  в  диво  –
В  нього  вії  звабливо-сонні.

Він  устами  мовчання  гріє,
Він  моя  золота  оправа,
Він  даремна,  примарна  мрія  –
Я  на  нього  не  маю  права…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2012


У різних містах

Мовчи  і  ховайся  від  мене  у  різних  містах,
Збирай  свої  сльози  в  сумне  веселкове  намисто,
Втрачай  наші  мрії  щомиті.  Кохай  мене  так,
Немовби  розлука  торкнулась  долонь  ненавмисно…

Шукай  мене  в  натовпі  поміж  усмішок  чужих,
Відтворюй  мій  голос  по  звуках,  по  фразах  і  нотах…
Давай,  забувай  усе,  що  тоді  пережив!
На  землю  спускай  наші  спраглі  мінорні  польоти…

Дивлюся  у  вічі  і  «я  так  тебе  не  люблю»,
Але  не  руйную  твої  безпідставні  надії.
Ця  злива  розмиє  навпотемки  правду  мою,
Слова  забере,  а  мовчання  за  вітром  розвіє…

Поглянь  за  вікно  і…  втопи  у  мені  свої  сни.
Кажи  все,  що  думаєш,  думай  усе,  що  ти  скажеш.
Прийди  і  зізнайся,  а  потім  навзнак  прокляни,  
І  відчаю  крапку  постав  на  чолі  моїх  вражень…

Кохання  дозріло  у  рамках  незвичних  «але»,
І  крилами  билось  об  надто  короткі  хвилини…
Я  тішу  себе  відчуттям,  що  з  тобою  незле,
А  ти  біля  мене  літаєш  чомусь  безпричинно.

На  заході  слів  це  мовчання  у  різних  містах  
Навряд  чи  загоїть  твій  біль  чи  скорочує  відстань.
Наш  час  зупинився.  Годинник  іти  перестав.
«Кінцева,  виходьте.  І…  Дякуєм  за  поїздку»!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2012


знайдеш?

Ти  знайдеш  ще  мене,  мабуть,
Коли  вітер  розвіє  зміни,
Коли  з  відчаю  дні  проллють
Чорний  сніг  на  твої  коліна.

Ти  розвієш  мій  біль  дарма…
Серед  спогадів  сни  загубиш…
Ти  моя  мовчазна  зима,
Ти  мій  теплий  відтінок  згуби.

Ти  знайдеш  мене  ще  на  мить,
 Заховаєш  в  своїх  долонях…
І,  напевно,  переболить,
Скиглять  мрії  у  телефоні.

Забувай  мене  –  забивай…
А  як  сnупиш  на  край  безодні,
Дощ  підкаже,  що  я  твій  рай
Ти  знайдеш  мене  вже  сьогодні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2012


Налий мені чаю

Дош  у    сніг,  сніг  у  дощ...Нескінченно  відчутна  тривога...

І  даремність  проблеми,  і  смертність  сухих  тротуарів...

Полум"яним  згорає  беззахисний  ранок  за  рогом,

І  незграбно  зітхає  промоклий  асфальт  від  ударів...

Сніг  у  дощ...Знову  сніг..У  блуканнях  думок  вечорових

Перегорнеш  сторінку  десь  там,  на  узбіччі  одчаю...

Вже  набридли  давно  монотонні  непізнані  лови.

Тіло  хоче  у  душ,  а  душа  вимагає  чаю.

Перевернута  сніжність..Думки...Ніжний  острах  утрати..

І  юрбою  кишить  мабуть  вщент  переповнене  місто...

Тут  сьогодні  так  звично...І  трішечки  хочеться  спати...

Ну  а  завтра  -  як  завжди...Будильник..Без  снігу..Без  змісту...

Світанкова  імла..У  чеканні  розтопиться  острах..

Оберемки  надій  у  глибини  алей  поспішають..

Обпікає  долоні  сплетіння  із  променів  гострих...

Дуже  зимно..Зимово...Будь  ласка,  налий  мені  чаю..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2011


Відповідач

Я  не  думала  про  майбутнє
телефон  розривався,  млів..
абонента  нема  -  відсутній
абонент  ще  не  все  пояснив.
я  змінила  мільйон  мелодій
телефонів,  гудків,  карток..
але  він  неспівмірний  жодній
есемисив  щодня:  "все  ок"..
розгадала  незняті  кадри
перезняла  наново  світ,
а  його  смс:  "не  варто"
проникало  у  мій  живіт..
"абонент  недоступний,  сорі!
абонента  нема,  пробач.."  -  
у  мінорному  слів  повторі
заїкався  відповідач....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2011


Він поряд

Він  поряд...І  серце  стихло..
І,  мабуть,  не  треба  більше,
Емоції  вмить  застигли...
"Прощайтесь"  -,  шепоче  тиша.

Так  ніжно  тримає  руку,
І  погляд  його  містичний...
Між  вами  вино..Ні  звуку...
Між  вами  війна...Незвично..

Мовчанням  розплавить  мрії,
Замінить  печаль  на  жарти...
Ледь-ледь  поцілує  в  вії...
Між  вами  війна  -  Не  варто..

Хтось  скаже  :  "Немає  сенсу
(І  сльози  тут  недоречні),
Пускати  його  до  серця...."
Між  вами  стіна...Нарешті..

Ти  більше  не  віриш  в  диво,
І  біль  у  сльозах  гарячий...
Між  вами  війна?  -  Можливо.
Між  вами  любов?  -  Наврядчи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2011


Побродити центральною

Побродити  центральною….  
І  уперше  побути  не  зайвою,
І  не  сісти  в  трамвай…  
 
Перед  зоряним  вечором  
Один  одному  бути  доречними.  
Насміятися  вкрай…  
 
 Бубоніти  стривожено
 І  триматись  за  руки  знеможено,
 І  читати  листи…  
 
Озиратись  від  ревнощів,
 Милуватись  зимою  напевно  що:  
«Вибачай,  треба  йти»…    
 
 І  назавжди  любитися…  
Обійнятися  і…одружитися,  
І  померти  разом…  
 
..Побродити  центральною,  
І  ніколи  не  бути  зайвою  –  
Так  буває..  часом

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2011


Теорема доведена

Теорема  доведена  пристрасно,
 зірвані  відстані

І  можливо  на  те,  щоб  змінитись
 не  вистачить  сил

У  півтемряві  днів  моїх  щастя  холодне  
не  вистоїть

Спалахне  наостанок  лахміттям
розірваних  крил...

Береги  постраждали  від  повені
Правду  приховано

Нетривкі  поцілунки  змінила  вагань
Глибина

Ти  в  мені  ненадовго,  прокляттям  
У  серце  закованим

Я  з  тобою  назавжди  приречена
Бути  одна

Я  з  тобою  люблю!  В  лабіринті
 Чуттів  необтесаних

Усміхатись,  кохати,  кохатись,  
Читати  листи....

Я  з  тобою  напевно  приречена
Бути  принцесою

ти  в  мені  ненадовго..  приходиш,  
щоб  знову  піти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2011


Малювала

Малювала  її  у  червоних  сандалях.

Олівцем.  І  пастеллю  фрагментами...

І  в  мені  визрівали  моментами

силуети  Матильди  Стендаля.

Малювала  її  без  фатальної  зливи  -  

сірооку  і  безсердечну..

І  здавалось  не  зовсім  доречним

робити  її  щасливою..

Малювала  її  з  кольоровими  віями,

накривала  волосся  золотом...

В  неї  серце  здавалось  проколотим

нездійсненними  мріями.

Незнайомою,  трішки  рідною

Малювала  її  -  між  іншим,

у  граничній  кімнатній  тиші

малювала  її    -  потрібною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2011


Есе про час?

Ти  думаєш,  не  самотня:  тут  надто  людно  і  галасливо…
Це  місто  вбирає  мене  повільно  і  швидко  кудись  веде,
Це  місто  вбиває  мене  безцільно  у  ритмі  чужих  ідей…
Це  місто  –  сумна  безодня…  Ти  думаєш,  я  щаслива?

 …бо  стрілки  не  мають  сенсу,  хвилини  не  мають  значення,
 Коли  я  шукаю  у  собі  іншість:  вдихаю  чужі  листи…
 Коли  я  читаю  у  тобі  вічність:  не  можу  піти,  втекти...
 І  час  зупиняє  серце:  на  мить  забуваю  втрачене!

Годинник  стоїть  на  місці.  А  стрілки  біжать  примхливо...
Це  місто  живе  в  потребах  і  мрії  не  ділить  порівну,
Це  місто  живе  без  тебе:  ну  як  же  йому  не  соромно?
Тут  сльози  не  мають  змісту…  Ти  думаєш,  я  щаслива?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2011


Буває

Мізерні  тривоги,  буденні  думки  –  прозаїчно

Вливаються  в  душу  заїждженим  «мушу»

І  тануть…доречно…незвично

 

Осінній  вокзал  ще  вологий  від  сліз  –  зачекає

Незайману  мрію  зізнанням  під  вії

Фальшивим…одурить…зламає

 

Усмішки  залишу  на  завтра,  побуду  як  вчора:

Солодко-  зваблива,  фатально  щаслива

Мінлива…Приречена..  хвора

 

Звикаю  до  кайфу.  Безглуздо-самотня  –  на  диво    

А  ти  не  зникаєш.  Ночами  блукаєш

Між  снів.  Між  рядків.    Без  мотиву…

 

Тікала  від  себе,  від  тебе,  добігла  до  краю

Хотіла  піти,  і  спалити  листи  

Та  Невчасно…кохала…буває!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2011


Та

Ту,  що  чекає..  повільно..  вільно..  не  поспішаючи

Ту,  яку  називають  дивною,  винною,  надто  нестримною…

Ту,  що  візьме  твою  руку  і  стисне,  сама  себе  лаючи

Ту,  яка  мрії    наївно  ховає  за  спиною

Просто  люби.

Надто  її  не  лякай

Ніжно  торкайся…  пригортай

Обіймай  і  жадай..  кохай

Більше  не  йди

 

Може  вона  ще  захоче  Назад  повернутися

Та,  яка  тоне  без  тебе  у  власних  думках  і  бажаннях

Та,  що  кохатиме  палко..  і  ніби  востаннє

Тільки  не  бійся  до  неї  сьогодні  торкнутися

 

 

Ту,  яку  ти  відпускати  уже  не  захочеш

Ту,  яка  вже  не  захоче  тебе  відпустити

Ту,  яка  любить  дивитися  тільки  в  очі.

Просто  люби.  Просто  дозволь  їй  любити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2010


Я не забуду

Крапля  оголених  слів  і  сліз  
Вільно  сповзає…

Радує..  Падаю…  Каменем  вниз.
Не  вистачає

Льоду..  На  сходах  ще  запах  твій
Ніжних  баталій..

Плавиться..  Квіти  летять  з  –  під  вій..
Знаєш,  що  далі?...

«Як  ти?»  -  А  так  собі!  Правда  вмре!
В  холоді  втоми…

Небо  зупинить  тебе,  зітре
Може…  І  хто  ми?

Вітряно..  Пристрасно  ляже  сніг
В  час  кофеїну!

Щем  від  безхмарно  -  ворожих  втіх
Лізе  на  стіни..

Бачиш,  ти  значиш  для  мене  ..все?
Мовчки  без  бою..

Сварки.  Інтриги.  Кохання.  Секс.
Вже  не  з  тобою.

Вільною..  сильною  ..  клаптики  снів
Майже  і  всюди…

Хай  тебе  світ  назавжди  змінив..
Я  не  забуду…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2010


Мовчи

Слова  вимагають  суті.  Застуда.
Я  жертва  твоєї  люті.  В  нікуди
Летить  пересічне  місто..  Дощі…
Слова  вимагають  змісту.  Мовчи!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2010


Пограти в слова

Іноді  доза  буває  занадто  мала…
І  коли  я  твоїх  рук  випадково  торкаюсь,
Щось  там  шепочу,  чомусь  загадково  всміхаюсь…
Іноді  просто  замало  пограти  в  слова…

Злишся  чомусь.  Намагаєшся  бути  як  більшість,
Потім  вкладаєшся  спати  посеред  розмови,
Щось  там  приховуєш  поміж  зізнань  міжрядкових..
В  цій  порожнечі,  напевно,  ти  трішечки  інший…

Я  поміж  них  (випадково)  фальшива  була:
В  галасі  ночі  твоїх  я  очей  не  шукала…
І  без  оглядки  б  віддалась  тобі  на  поталу…
Іноді  доза  буває  занадто  мала  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2010