| Сторінки (2/111): | « | 1 2 | » |
Мовчання іноді кричить,
В пустих кімнатах особливо,
Коли важливий хтось мовчить,
В житті здається надто тихо.
Мовчання іноді гнітить,
І звичка ця - не відпускати,
Нічому доброму не вчить,
Хіба масштабно постраждати.
Мовчання б'є по почуттях,
Ти сам себе завів в неволю,
Яка породжує лиш страх,
Яка міняє твою долю...
Мовчання пробирає до душі,
Яка тремтить у грудях так шалено,
Я вас благаю, люди, не мовчіть,
Коли вартує говорити більш відверто...
08.11.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2018
Я не прагну ні більше, ні менше,
Не вимагаю від тебе жодних див,
І неважлива для мене кількість звершень,
Чи кількість гір, які ти вже підкорив.
Не потребую зовсім зізнань у коханні,
Мені достатньо того, що ти вже зробив,
Я тільки мрію, щоб ти щодня на світанні,
Мене своїми цілунками ніжно будив.
Не підпорядковую жодній із категорій,
Любов сліпа, я не бачу вад,
І не хвилюють мене минулі історії,
У кожного з нас свій покинутий сад.
І ти не бійся, я не буду тримати,
Не маю звички прив'язуватись до людей,
Так, я кохаю, це важко приховати,
Кохаю, навіть, якщо я лише трофей.
2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2017
отак йдемо, не знаючи навіщо,
не знаючи куди й для чого,
і молодість марнуємо на будь-що,
аби було, аби на кого.
отак існуємо, не знаючи, а хто ми?
і хто для нас і що судилось?
і кожен день на плечі втома,
ми жити так і не навчились.
отак йдемо до старості повільно,
хоча повільно, нам лише здається,
роки втікають божевільно,
а нам чомусь існується, а не живеться...
20/04/17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2017
Повітря пахне сирістю буднів,
Я не чекаю феєрії від кожного дня,
Я схиляюся перед владою суддів,
Тих, що пишуть книгу мого життя.
Я не прагну щось передбачити,
Знати наперед, чи судилося бути разом,
Очікувати кінцевої дати побачень,
Не хочу пірнати в тебе одразу.
За вікном холодно як на квітень,
Ти більше не пишеш мені листів,
А я чекаю, щоб щось прийшло звідти,
Щоб знову втекти десь туди.
Не чаруй мене своїми словами,
В них я не вірю вже давним давно,
Нелегко, згодом, бути обманутою,
Сліпо вірячи, що щось та було...
Лицемірство і власна вигода,
Все це втомлює щораз сильніше,
Мало хто вартий зватись велично - Людина,
Мало хто розуміє цього слова зміст..
19.04.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2017
Вона повільно йшла уздовж дороги,
В лахмітті, втомлена і боса,
А на плечах тягар важкої втоми,
Задумане здійснити не вдалося.
Вона хитнулась під стрімким потоком,
Машини пролітали зовсім поряд,
Життя, здавалося, вчиняє так жорстоко,
Колись давно палав, цей згаслий погляд.
І тільки крок, один маленький, вліво,
І все закінчиться, можливо, за секунду,
Хіба ж повинно бути так, чи справедливо?
Що бажане так важко досягнути.
І можна було б просто зупинитись,
Чи повернутись знову до початку,
Та мрія не могла цього зробити,
Уздовж дороги, йшла в моєму напрямку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2017
За цими впевненими словами
Ховається невпевнена людина,
Не така ще стара, але моментами сива.
Серйозна і смішна, близька і далека,
Вона не вміє брехати, хоче уникнути пекла.
Ви хоч раз зустрічали таку людину?
Яка здатна витратити на когось години,
Якій не шкода і взагалі не треба,
Щоб ви були крутими чи сяяли б з неба.
Вона ображає лише правдою,
Вона про вас рідко згадує,
Хоча про Вас вона й не забуває,
Просто істинне ставлення приховає.
За цими впевненими словами
Ховається невпевнена людина,
Вона допоможе знайти Вам силу,
І Ви не захочете її відпускати далеко,
Бо поряд з нею Вам не страшне пекло.
10/08/2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2016
Кілька тисяч безглуздих слів,
Пару дійсно вагомих фраз,
Голос вперше в житті тремтів,
Світ реальний - без прикрас.
Правди звук, що розрізав мить,
Серця біль і новий урок,
Тиша вражена і кричить,
Без вагання в безодню крок.
Біль реальніший, аніж ми,
Спокій, втома і псевдо стабільність,
Ми не вміємо бути людьми,
Ми залежні і псевдо вільні.
12/08/16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2016
Звісно я не старатимусь тебе втримати. Не посмію висувати якісь дурнуваті вимоги і встановлювати правила. Я прийматиму тебе цілком і повністю, з усіма тарганами, які часто створюють безлад у твоїй голові.
Я просто мовчки спостерігатиму, якщо ти потребуватимеш мовчання, чи буду без упину говорити, коли тебе буде виводити з себе тиша.
Я з розумінням буду ставитись до твоїх вимушених митей самотності і не нав'язуватиму тобі свого товариства. Я буду тим, ким я є зазвичай. Іноді дорослою і надміру серйозною, а іноді маленькою дитиною, яка ще є десь глибоко в мені.
Я писатиму свої незграбні вірші і буду читати їх тобі час від часу, коли ти цього звісно захочеш. І я не буду тобі брехати про щось, чи чогось не договорювати, бо мої очі все одно викажуть правду. А в тебе є дивна здібність читати мене як книгу, навіть коли я цього не хочу.
І я відпущу тебе, коли ти захочеш піти, я не влаштовуватиму істерик і сварок. Мені буде достатньо того, що така людина як ти була в моєму житті і змінила його.
Я змирюся з твоєю відсутністю в майбутньому, зберігаючи в своєму серці кожну маленьку деталь минулого.
09/08/2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705404
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2016
Ми не надто близькі, але і не зовсім далекі. Ми мовчимо тільки тоді, коли нам є що сказати, а коли говоримо, то говоримо про щось неважливе і зовсім непотрібне. Ми вміємо вимовляти слова з надзвичайною ніжністю, глибокою повагою і нетиповою для нас мудрістю. І цей тон, він тільки між нами обома. Більше ніхто про нього не знає, ніхто про нього не чув і не буде чути, оскільки в кожного свій тон. В кожного він сповнений чогось вагомого, або не зовсім вагомого, щирого або навпаки.
Я помічала в твоєму тоні також невпевненість і невизначеність. Я знала, що мені не здається, що ці нотки справді звучать, але весь цей час я всього лиш обманювала себе, говорячи, що це неправда. Переконувала в цьому свій внутрішній голос, власну інтуїцію і своїх тарганів в голові, які вже тривалий час били на сполох. Але мені було байдуже, бо час, який я проводила з тобою, був вартий уваги. Я не бачила і не чула нікого і нічого. Напевно в цьому глибока суть почуттів, коли ти бачиш тільки свою кохану людину, а всі інші зливаються в одну сіру масу.
Любов сліпа. Як часто я чула ці слова звідусіль. Я чула їх в улюблених фільмах і піснях, читала в книгах і на форумах. Та не хотіла приймати цю просту істину. Мені було добре саме так і ніяк інакше. А згодом я зрозуміла наскільки дурною я була. Власну нерозумність ти усвідомлюєш вже в самому кінці, коли тобі кидають фразу давай залишимося друзями. Так і сталось, ми залишилися друзями, якимись незрозумілими, але друзями. І я читала в твоїх очах потяг і ніжність, я знаходила там бажання поцілувати і розчинитись у цьому поцілунку, але ти більше цього не робив. Поряд з тобою з'явилась більш приваблива і більш цікава особистість, з якою в тебе не виникало проблем, яка була під боком, а не за більш ніж сотню кілометрів. Яка прокидалась і прямувала на кухню варити тобі каву в постіль. А я була не такою, я була зовсім іншою. Я полюбляла пити какао вранці і снідати за столом. Ліжко для мене існувало для ніжностей і обіймів, я хотіла іноді ніжитись в ньому годинами, але це не було за твоїми правилами. Ти завжди кудись поспішав, тобі завжди бракувало часу. І я, впустивши тебе в свій маленький всесвіт, зрозуміла, що для тебе він затісний, що ти ніколи не приймеш мої диковинки і філософські розмови до пізньої ночі. Ти ніколи не звикнеш до моїх дитячих ніжностей і звички засинати в обнімку, слухаючи стукіт твого серця. Ти завжди говорив, що тобі незручно так спати. А я приходила до висновку, що той хто кохає, приймає диковинки своєї коханої людини, саме приймає, а не терпить. А ти терпів і очевидно, що мої диковинки не були коханими, вони були тобі чужими і неприйнятними, тому ти знайшов зовсім іншу, з потрібними тобі диковинками.
10/06/16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705394
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2016
Ми читали не ті книжки
І робили неправильні висновки,
Ми хотіли втекти десь туди
В зовсім ще невідоме місто...
Наступала на п'яти зима,
Через декілька днів вже грудень,
На повторі Скрябін - Спи собі сама,
І нема різниці, яким завтра буде...
Всі розмови глибоких ночей,
Зберегти так хотілось на плівку,
Ми так схожі на щирих дітей,
Хоч дорослі, та у пошуках світла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2016
Яким був невблаганним час,
Та кожен крок вимірювався вічністю,
Ми йшли, та в протилежний бік, від "нас",
І як не дивно, з цього було смішно.
Не було сліз, істерик чи пробачень,
Лиш серце чуло шепіт: - "Вже пора!"
Пора позбутись фарсу, ну і фальші,
Бо ціле вже - поділене на два...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2016
Незграбно зібрані слова в рядки,
Насправді я писати вже не вмію,
Коли зібрався мовчки хтось піти,
Я не затримую, бо якось вже не смію..
І на папері цей потік думок,
Написане вже значення не має,
І я тепер самотній вовк,
Який у серце вже нікого не пускає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2016
Цих кілька слів - вже пройдений етап,
Мені тебе назавжди буде мало,
І з тисяч книг я не знайду цитат,
Щоб пояснити, як тебе не вистачало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2016
Мені хотілось дощу, чи може вина?
Я не питала у серця чого воно хоче,
І у своєму житті я пірнула до дна,
Але чи випливу? Знати не можу...
Я не дивилась назад і навіть вперед,
Не дозволяла собі будувати плани,
І про життя за вікном дізнавалась з газет,
Не вИходила ніяк з апатичного стану...
Мені хотілось забути про біль і слова,
Що виривались, мов демони, так агресивно,
І прямо зараз в кімнаті я зовсім сама,
І мушу визнати - більше не сильна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016
Моя муза мовчить,
Я спокійно п'ю каву.
Без думок якось все не так,
Кожен день наступає ліниво ранок,
Опускає вуаль, на те, що було у снах.
За вікном дощить,
У вухах серця стукіт.
І не хочеться знов відкривати очі,
І окутує душу знайомий пан смуток,
Він єдиний, хто ще зі мною - досі.
Стукіт в двері,
За ними, як завжди, мама,
Сверлить поглядом мою спину,
І я чую питання: - Що трапилось?
По щоках моїх сльози - без упину.
Роблю спробу,
Ледве чутно шепочу,
Згодом голос стає гучнішим,
- Все прекрасно, - брешу мамі в очі,
Витираючи в ковдру своє обличчя.
Чую впевнені кроки,
І тихе зітхання,
Розрізає в кімнаті цю тишу навпіл,
- Може кинеш, нарешті, ці марні страждання?
Через тих, хто тебе і краплі не вартий.
І слова ці як ліки,
Проникли в серце,
Привстаю і пірнаю в обійми мами,
І шепочу на вухо: - Маєш рацію,
Більше моє життя не буде драмою.
03/06/2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683841
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2016
Я черствію!? Чуєш, я черствію,
Заслуга в цьому є твоя,
Я вже не мрію, вже давно не мрію,
Я вже не пишу, як колись, щодня.
І вже не мучить, чуєш, вже не мучить!
Спустошена і випита до дна,
Ночами душить, так безжально душить
Безглузда ця любов моя...
І я вертаюсь, кожен день вертаюсь
В зруйнований вже нами дім,
По правді кажучи я каюсь,
Бо і моя вина є в тім...
А ти не клич вже більш - не треба,
Я спільне все спалю дотла,
І не погляну я востаннє вже на тебе,
Тієї, що кохала вже нема...
2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2016
Не шукай більше в моїх очах порозуміння,
Не розглядай їх під мікроскопом власних "але",
Ти весь цей час сиплеш мені на груди каміння,
А я так і не розумію як витримую це...
Не тримай більше мене у полоні власних маніпуляцій,
І не шукай в мені підтримки якої я не дам,
Ми обоє вже на межі прострації,
Я тут в собі, а ти десь далеко там...
Не злись на мене, нам видно не судилося,
Чіпляти разом на небо власні зірки,
Просто в один момент "ми" зупинилися,
А через мить тільки я продовжила йти...
11/06/16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2016
Не кожен день, не кожну ніч,
Душа вже збилася з рахунку,
Коли тримаєшся за руку,
Та ця рука зникає вмить.
У грудях знову щось болить,
Рішуче терпиш власну муку,
Мовчиш, забувши про розлуку,
Десь там, твоя любов вже спить.
Укутаєш себе у покривало.
Ніч непроглядна за вікном,
Твої думки у боротьбі зі сном,
Якого так катастрофічно мало.
Холодні руки, не зігріти їх ніяк.
Зроби можливим неможливе,
Серед непотребу ти виділиш важливе,
А в почуттях той самий запитальний знак.
Ця ніч мине, за нею ще одна,
Очей знайомих буде зустріч
І почуттів незрозуміла суміш,
Яку глушитимеш бокалами вина.
На ранок ти підійдеш до вікна,
Поглянеш на самотнє ліжко,
В якому він будив тебе так ніжно,
А потім ти залишилась сама.
Нашвидкоруч одягнешся вільніше,
Ухопиш вчора зібраний рюкзак,
Через годину відлітає твій літак,
І не важливо, що було раніше.
Забудеш все, що тут тримало,
Зачинеш спогади у закутках душі,
Тривалий шлях приводить до межі,
Цього життя тобі уже замало...
16/05/16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2016
Мої слова пусті, вони ваги не мають
І моє серце зачерствіло вже давно.
Куди я йду? І цього я не знаю,
Знайду я шлях чи ні - вже все одно.
Не маю зовсім права на помилку,
Будь досконала! - чую шепіт я,
І кожен день мене гнітить провина,
Що у когось в очах я вже не я.
Пробачення просити - не попрошу!
Не буде виправдань і зайвих слів,
Всі почуття здаються зношеними,
І в голові звучить сумний мотив.
Не буде кинутих на вітер обіцянок,
Не буде вже зализування ран,
Не буде нагромаджених загадок,
Я вся в собі - це мій постійний стан.
Мої слова пусті, вони ваги не мають
Мовчати вчусь я протягом життя,
Я вмію розчаровувати - знаю,
Але без цього я була б не я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2016
Ти завжди будеш моїм болем і найдорожчою згадкою водночас,
Будеш моїми гальмами, щоб вберегти від помилок,
І я зараз достоту сповнена горем,
Щоб уникати власної божевільності думок.
Ти завжди будеш по-особливому особливим,
Вічно дорогим і безмежно коханим,
Мої сльози котяться по щоках зливою,
Настільки сильно я не хочу тебе втрачати.
Моє кохання злить мене і зводить з розуму,
Чому не в змозі просто забути?
За це кохання мені потрохи стає соромно,
Чому ж воно не може просто минути?
Ми наче комети, що летять в різних напрямках,
І в коханні цьому немає жодного сенсу!
Як це я вмудрилася в тенета ці потрапити?
А ти вмудрився добавити в колекцію ще одне серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016
Пригнічені і зламані - недокохані,
Чому ж любов взаємна не була?
Чому ви почуваєтесь як в океані?
Чому надія на взаємність ще жива?
Самотність, що так грюкає у двері,
Її ви боєтеся все життя?
Ви краще черствості позбавтеся нарешті,
І викиньте із голови усе сміття.
Ще не кінець, попереду дорога,
Якою Вам призначено пройти,
Дозвольте вже собі і подаруйте змогу
Своєму серцю когось іншого знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016
Люблю - не люблю
Звідки мені знати?
Міцно, не міцно?
Трохи чи назавжди?
Здається, я не вмію кохати,
Здається, я уникаю таких як ти.
Чи любиш ти?
І цього я не знаю також,
І так злітають будні дні,
А я собі тихенько зважую,
Чи варто бути разом нам, чи ні.
Любов приходить, кажуть, з часом,
Любов не спалах, кажуть, але втім,
Я теж вам хочу впевнено сказати,
Що не приходить з часом, зовсім ні.
Вона тебе знаходить так зненацька,
Що зрозуміти не встигаєш що і де,
Любов, коли ти відчуваєш щастя,
Яке із кожним днем в тобі росте.
Любов приходить з поглядом чарівним,
Який десь в натовпі тебе шукав,
І світ стає вже не таким гамірним,
Бо зустрічаєш ти людину, яку знав.
Не знаєш звідки, де, коли, відколи?
Але це відчуття, як все життя,
І ця людина наче гавань після шторму,
Тебе приймає разом з твоїм "Я".
І не буває випадковостей, не треба
Мене так жваво переконувати в цьому,
Любов, коли ти ладен прихилити небо,
Любов, коли людина стає домом.
05.10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2016
Самотній, милий вовк,
Ти не ховай очей, коли хтось поряд,
І не мовчи, коли вже так болить,
Тебе як завжди видає твій погляд,
Що десь у далечінь спрямований на мить.
Самотній, дужий вовк,
Чому ж тікаєш так далеко?
Чому не промовляєш більше слів?
Для тебе вже свобода як потреба,
Ти завжди поспішаєш до лісів.
Ти вовк, я знаю, але все ж не треба
Ховати своє серце від усіх,
Бо є достойні ще вовки,
Що схожі так на тебе,
Які не прагнуть в тобі жодних змін.
Вони приймають твою мовчазливість,
І поважають твою самоту,
Але читають у очах твоїх вразливість,
Коли ти не знаходиш виходу.
Не бійся, вовче, бо ніхто вже не приручить,
І серце твоє вільне і легке,
Ти сам від себе, вовче, змучився,
До чого ж ця самотність доведе?
Самотній, милий вовк,
Хіба ж самотній ти насправді?
Чи віра похитнулась у вовків?
Достойні є вовки - це правда,
Не будь самотній у самотності своїй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651482
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.03.2016
Давно знайомий світ та незначні деталі,
Довкола знов колючий дріт,
І запитання в голові: - що далі?
Куди спрямуєш далі свій політ?
І що для тебе зараз є важливим?
Яких думок ти уникаєш в голові?
Де ти завжди черпаєш сили?
І як ти дотепер ще не на дні?
Любов, моя любов, що незабутня,
Ще дотепер жевріє у душі,
Хтось інший вже б давно забувся,
Але не я, це не про мене - ні!
Кохання, що старанно окриляло,
І дотепер мене ще береже в мені,
Воно як рятувальний пліт для мене стало,
Тому я на плаву, а не на дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2016
Йдіть далі, не вертайтеся туди,
Де вас не оцінили, не дослухали,
Де було вдосталь суму і біди,
Де ви відчули себе слугами.
Не тратьте невблаганний час,
Який не повернути навіть силою,
Не створюйте в житті ви дисонанс,
Який вас часто робить нещасливою.
Не застрахують вас від помилок,
Щасливчиком ніхто не народився,
Ми є залежними від кількості думок,
Що нас ночами так катують дико.
Зробіть порядок в власному житті,
Своїм думкам нарешті дайте раду,
Цінуйте час, бо молоді роки -
Єдиний спогад в старості й відрада.
24/11/14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2016
Мій далекий-близький ніхто,
Я про тебе нічого не знаю,
І ти наче ілюзія! Хто ти? Ну хто?
Відгукнися, бо я ще чекаю...
Невідомий мій, рідний-чужий,
Я тут сидцем сиджу як в в'язниці,
Ну скажи мені! Хто ж ти такий,
Що болиш мені в грудях так сильно?
Мій безликий, але чарівний,
Я з тобою говорю ночами,
Діалог наш, як завжди німий,
Але мої лікує він рани...
Мовчазний мій, але все ж ніхто,
Я ж тебе так довго чекала,
І я завжди питала: - Хто ти? Ну хто?
Хоч і відповідь давно знала...
14.11.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2016
Зимовий вечір сповнений казок
І шибка замальована узорами,
І ти попадешся як риба на гачок
В полон пори цієї - холоду..
Не треба зараз вже думок,
Ти просто насолоджуйся моментом,
Зима - завжди пора казок,
Із кожним чарівним фрагментом.
Зима - це завжди чистий лист,
Що помилками ще незаплямований,
Хоча, який тобі із нього зиск,
Коли малюєш ти по намальованому...
5.11.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2016
Солодка тиша - лагідні слова
І все це сон, і треба схаменутись,
Я там де маю бути, я жива!
І до минулого я вже не зможу повернутись.
І все це наче, справді, на яву,
Я хочу чути стукіт твого серця,
Бо цю любов я довго вже несу,
Що скоро вона вічністю назветься.
Ти був і є у моєму житті,
Десь глибоко на дні моїх прогалин,
Я пам'ятаю серце відраховувало дні
До зустрічей, з тобою мій коханий.
А потім спогади ставали як туман,
За роком рік і я вже забуваю,
Оте тепло, коли мене ти цілував,
Я разом з тими згадками зникаю.
Пусти, я йду, бо вже приходить час,
Нарешті саме там, де маю бути,
Але я пам'ятатиму про "нас",
Про "нас", довіку я коханий не забуду....
27.11.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016
Більше ніж просто люблю,
Менше, ніж жити не можу,
Можу жити, але з жалю
Більше тебе не тривожу.
Часто приходиш в сни,
Часто говориш: - кохаю,
Мені б дочекатись весни,
Вона мене очищає.
Скільки безсонних ночей?
Скільки розмов кількагодинних?
Ти наче мій Одісей,
Такий неповторний і єдиний.
Кохаю тебе щодня,
Кохаю тебе щогодини,
Ти, справді, доля моя,
Бо ти став для мене дивом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2016
Хіба в тому, що я сильна є щось погане?
Я обожнюю весняні зливи і лікую рани,
Що завдані були тими, кого любила,
Які певний час мені дарували крила.
І я як побитий собака себе відчуваю,
Я начебто є, та насправді мене немає,
Я наче живу, але ні, насправді існую,
Я читаю книжки, разом з ними мандрую,
Я співаю пісень, у своїй на ключ закритій кімнаті,
І ночами я вже давно не можу спати.
Я шукаю людей серед тисячі інших,
У яких погляд не такий як у більшості.
І мені добре, я не можу сказати, що погано,
Я щовечора міцно обіймаю маму,
Я говорю про свою любов завжди щиро,
Я живу і існую водночас, як це не дивно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634972
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 11.01.2016
Припливи до мене з своєї далекої гавані. Відкрий мені красу цього божевільного світу і сповісти мене про це доторком до мого волосся своїми такими втомленими руками. Розкажи мені як тобі було там, за горизонтом твоїх стражденних мрій, з кількістю твоїх розчарувань і з кількістю твоїх поранень, нанесених гострими ножами в спину твоїми колись дорогими і коханими? І навіть мною, в якісь мірі, бо була настільки горда, що не змогла розгледіти очевидності речей. Скажи мені, як бувало тобі, коли я байдужіла і скидалась на самотню вовчицю, не чіпайте і не торкайтесь, бо кусатиму як божевільна? А я навзаєм розкажу тобі, якою я в такі моменти була вразливою, самозруйнованою і зламаною, як нова іграшка в руках маленької дитини. І це було настільки важко бачити, як ти кохаєш мене і відчувати наскільки сильно я кохаю тебе, але не озвучити цього, а тримати в собі всіма можливими силами. Тікати від твоєї присутності, від твоїх обіймів і тим паче від твоїх поцілунків.
Люди ідіоти, і ми були ідіотами також. Бо це було настільки щиро і настільки сильно, і настільки довго, тобто, аж дотепер. Хіба кохання має кінець? Кохання як той горизонт, в який ти зник від мене. Далекий, невідомий і нескінченно вічний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634748
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2016
Це як замкнуте коло кохати тебе,
Зробити з себе приречену, без взаємності,
І кожен вечір чекати поки біль мине,
І тримати свої почуття в цілковитій таємності.
Це як сховатись в темницю від життя,
І почати боятися денного світла,
Бути там, де чотири стіни і я,
І кілька блокнотів жадно списано...
І не вірити в жодні почуття,
Говорити, що це казки і вигадки,
Всі ми викинуті наче сміття,
Всі ми не можемо не скиглити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2015
Пиши мені, хоч рідко, без жалю,
Потрать хоч декілька хвилинок часу,
Мені здається незабаром я згорю,
Від того, що з тобою ми не разом.
Дзвони мені, хоч раз на рік,
Розказуй як минув без мене він шалено,
А я питатиму, ну як ти міг?
Із почуттів створити нам проблему?
І як ти міг поїхати туди?
І як ти міг мене не цілувати?
Як серце чуло шепіт: тільки ти!
І кожен раз хотіло повертатись!
До тих думок, що повні почуттів,
Які писали вірші на папері,
Які старанно добирали слів,
Які залишили відкриті двері.
І серце моє знало куди йде,
І розум розумів, що все вже скінчено,
Та це кохання, ну хіба воно мине?
Якщо ти досі є у моїх віршах?
Якщо ти досі є у моїх снах,
Приходиш наче давній друг у гості,
О Господи, якби ж ти знав,
Що не кохати я тебе не в змозі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2015
Не вір очам і розуму не вір,
Повір лиш серцю, що як треба зверне гори,
У кожному живе малий та дикий звір,
Ти не годуй його, бо він приносить горе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2015
Шкода, що я тебе не кохаю,
Шкода, в тобі справді щось є,
Але я так низько літаю,
А ти, ти сягаєш небес.
Шкода, що я не така як треба,
Шкода, що вчиняю неправильно так,
Але мені вистачить свого неба,
А ти такий благородний і вільний птах.
Я не вмію зараз бути оптимістом
І в моїй голові безліч думок,
Я кохала тільки раз і це звучить смішно,
Але зараз я не готова бути з кимось вдвох.
І в цей момент я хочу бути відверта
З тобою і з власним серцем також,
Я знаю, що я не та кого тобі треба,
І на цьому нам прийдеться попрощатись.
10/12/15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2015
Вір в себе і будь тим, ким хочеш бути,
Не дозволяй своїм рокам марно минути,
Прямуй туди, куди душею прагнеш,
І говори собі, що ти висот досягнеш.
Не говори, що в тебе щось не вийде,
І завтра сонце зранку знову зійде,
І матимеш ти додаткову змогу,
І власним кроком вимостиш дорогу.
Дорогу, що веде тебе до мрії,
Що у думках формує твої цілі,
Що не дає тобі нікуди повернути,
І ти як той цілеспрямований зануда
Так вперто йдеш шляхом тернистим,
Бо мрія твоя справжня й чиста,
І ти ніколи вже назад не вернеш,
Допоки справу свою не завершиш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626417
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 05.12.2015
Привіт, мій милий, рідний друг,
З тобою хочу я поговорити,
Про вже надмірну кількість чорних смуг,
Які старанно треба обходити.
Про біль, що серце розіб'є,
Про всі розчарування і про втрати,
В житті насправді все мине,
Просто старайся ти надії не втрачати.
Не бійся йти туди куди веде
Тебе твоє мрійливе серце,
І пам'ятай, що лиш воно одне
Знаходить шлях до височин далеких.
Не бійся, друг мій, просто йди,
Прямуй вперед поважним кроком,
Терпінням запасись і досягнеш мети,
Відродишся неначе фенікс з попелу...
11/11/15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626308
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.12.2015
Я не люблю тебе, повір, вже не люблю,
І ці слова я пишу з легкістю німою,
Без вороття назад, і зовсім без жалю,
Без твоїх виправдань, що зводились стіною.
Я не малюю вже давно прихід,
Твоє повернення, як завше, довгожданне,
В очах твоїх мій зупинявся світ,
Тебе собі я малювала бездоганним.
Я не наївна більше, зовсім ні,
І серце моє зліплене до купи,
Я наче побувала на війні,
І аж тепер змогла усе збагнути.
Кохання не буває тільки раз,
І ти пливеш як човен серед моря,
І тонеш ти, бо основна валюта - час,
Який марнуєш дивлячись на зорі,
А він біжить собі, злітають дні,
І молодість твоя ще досі квітне,
Не слухай розум, він говорить: -ні,
А слухай серце, що веде тебе до світла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2015
Мрія - будь сильніша від обставин,
Хай вітрила будуть повні вітру,
Хай у серці не залишиться прогалин,
Хай душа подорожує світом.
Уникай ти метушні людської,
Зосередь себе на власних цілях,
Відчувай себе неначе воїн,
Що кувалдою ламає стіни.
Після кожної невдачі треба встати,
Взяти себе в руки і зібратись,
Жодної хвилини не втрачати,
Йти вперед і більше не боятись!
Моя дорога, маленька мрія,
Я стараюсь досягти тебе щосили,
Я настільки щиро в тебе вірю,
Ти і є мій величезний стимул!
19/01/15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2015
Я до неможливості нікудишній друг,
Навіть словами іноді не в змозі зарадити,
Я тільки те і роблю, що слухаю,
Але аж ніяк не наважуся щось порадити.
З мене справді поганий друг,
Іноді я мовчу більше ніж потрібно,
Не думаю про кількість чорних і білих смуг,
А як вже говорю, то аж занадто різко.
В моїх словах в основному печаль,
Що відбитком стає на обличчі,
Мені себе ніколи не було жаль,
В якому б я не перебувала відчаї.
В мені щирості цілий вагон,
Правда це вже ніхто не оцінить,
В першу чергу потрібно бути другом,
Який не осудить в твоєму житті зміни.
І, справді, той хто зветься друг,
Якщо справжній, отже, надовго,
І що б не відбувалось у тебе навкруг
Справжній прийде тобі на допомогу.
Я до неможливості нікудишній друг,
Бути достойним другом треба відважитись,
Скільки ж напевно потрібно заслуг,
Щоб справжнім другом називатися...
12/09/15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2015
Нестерпно гаряча кава,
Кілька порваних сторінок,
Я так давно не писала
І на стелі шукала зірок.
За вікном дощ, начебто,
Крізь нього гуляє вітер,
Бережи себе, десь зазначено,
І не буде надміру боліти.
Так ховаєшся в власну ракушку,
Та чи стане від того легше,
Іноді ти не в змозі зарадити,
Навіть тим, хто займає першість.
І вже охолола кава,
За вікном дощ триває,
Я так давно не писала,
Видно замало відчуваю...
20/11/15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2015
Поговори зі мною!
Просто скажи привіт,
Ну і хоча б декілька слів для пристойності,
Твій образ весь час у моїй голові
І серце не виміряє ніяк твоєї вагомості.
Я дзвоню і в трубці звучать гудки,
І наче крізь вічність твій ледь чутний голос,
В своєму житті я вже зустрічала таких,
Такі, зазвичай, робили боляче.
Та хіба важко? Просто поговори,
Скажи мені як ти і де ти?
Хоча б іноді трубку бери,
Мені якось до неможливості сумно без тебе.
Поговори зі мною!
Просто скажи привіт,
Ну і хоча б декілька слів для пристойності,
Твій образ весь час у моїй голові
І серце не виміряє ніяк твоєї вагомості.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2015
Дівчина з зеленими очима
Загадка, яку не розгадаєш.
З усіма відверта, максимально щира
Іншу ти таку не відшукаєш.
З тих хто слухає і хоче чути,
Не втече і не відвернеться ніколи,
Просто так не дасть себе забути
Не кида на вітер голосні промови.
Вмить сумна чи вмить весела
Найщиріше вірить в Бога,
А душа її неначе кришталева,
Зрозуміє іншого з пів слова.
Серце має розміром з Канаду
Вірить в інших більше аніж в себе,
Не брехатиме, а скаже правду,
Іноді буває дико вредна.
Кожен має свої таракани,
Але в неї ці створіння особливі,
Через них вона до всього ще й романтик,
Але ще крім того вона сильна.
З всього в світі не потерпить наглість
Деяких людей не переносить,
Кожного на місце вперто ставить,
Має трішки гіркуватий досвід.
Любить тільки довго й до нестями,
І цінує в людях їхню справжність,
І підтримкою завжди зарадить
Зі сміливістю прийме невдачі.
Дівчина з зеленими очима
Справді заслуговує на щастя,
Просто не зустріла ще людину
Із якою все повинно вдатись.
Для Ірини :)
28.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617907
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.11.2015
Серед хаосу, в темряві чи при світлі
Я втрачаю дар мови, куди ж я йду?
Ні, не йду, я просто стою на місці,
І з власного щастя кую біду.
Серед хаосу, в селі чи в місті,
Я загублюсь посеред цих всіх людей,
І кричатиму пошепки: - випустіть мене звідси,
І рахуватиму час недоспаних ночей.
Серед хаосу, поряд з чужими і рідними,
Я мовчу, щоб зайве не було зірване з вуст,
Я з всіх сил стараюся стати гідною
Достатньо гідною, щоб жити тут.
Серед хаосу, в мріях і в реальності
Не даю собі ради в своїх думках,
І стаю поступово дико банальною,
До неможливості банальною в власних рядках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617902
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 02.11.2015
Про що мовчиш, коли у грудях буря?
Про що говориш як переболить?
Неначе випущена з пістолета куля
Безжально прямо в ціль летить.
Твоїх думок я чую стогін
Та дозволяю самоту,
В твоєму тілі безліч переломів,
Яких я зцілення ніяк не віднайду.
Пробач мені мою відсутність,
Я прийду коли буде слушний час,
Тобі добавить сили ця самотність
І забере з думок навіки страх.
Забудь про все що було вчора,
Життя як божевільне пролетить,
В кінці кінців ми повертаємось додому,
Тоді, коли нічого не болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606779
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 15.09.2015
Тебе любити було дуже складно,
Та не любити було ще складніше
Тебе чомусь хотілося чекати,
Чомусь тебе, але ніяк не інших...
З тобою сонце було яскравіше
Осінній вітер теплим-теплим,
Я так тебе любила сліпо,
Що навіть не розгледіла сюжету...
Він був простим, таким елементарним,
Що згодом я собі вже дивувалась,
І як би не звучало це вульгарно
З тобою я конкретно за...довбалась.
Мене ти зруйнував і просто кинув,
А я, а я любила як дурепа,
Душа хотіла так кричати в спину:
-Не йди, благаю, ну не йди, не треба.
Здоровий глузд взяв верх над серцем
І я мовчала, усвідомлюючи правду,
Мене ти використав так відверто,
І без вагань мене відверто зрадив.
03.07.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015
Загартовані до болю люди
Ті що не ламаються ночами,
Ті що не бояться бруду,
Ті що сильними так рано стали.
Зачаровані прекрасною весною,
Кожен день стрічають як останній
Їм завжди не досить волі,
Їм не бути частиною зграї.
Завжди вперті у своЇх переконаннях
Не нав’язливі, але завжди привітні,
Не прив’язані вже навіть до кохання,
Що тут ще сказати — дійсно вільні!
18.05.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604640
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 06.09.2015
Ти будеш для мене однаково знайомим,
Бажаним, коханим, потрібним і просто другом,
Будеш моїм болем, відчаєм, сумом і навіть радістю,
Моє тіло пробиває щоразу струмом,
Коли серце моє так хоче тебе побачити.
Далеким, близьким і до болю необхідним,
Жаданим, омріяним, ідеальним і неідеальним,
Побритим і з жорсткою щетиною
До якої я звикла тертись щокою щоночі,
Ти будеш моїм єдиним можливим стимулом
Щоранку відкривати свої втомлені очі.
Кохати, ненавидіти і навіть бути байдужою,
Старатись, доносити, щирою на всі сто бути,
А потім по-завершенню стати знайомою,
Непотрібною, зломленою і втомленою,
Але такою закоханою в твого серця стукіт.
12/01/15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2015
У кожного поета є момент,
Коли натхнення вмить зникає
І це стає ключем проблем,
Що вперто правильні замки шукає.
Ти пишеш, а воно не йде
І все клубком стає поперек горла,
І як це так, що начебто твоє,
Але постукала до творчості твоєї втома.
І ти не пишеш знов і знов,
І це повільно наче четвертує,
Сидиш як завжди за своїм столом,
Але на вухо вже ніхто не надиктує.
Моє натхнення, я прошу прийди
Не залишай мене на самоті із болем,
Бо порятунком завжди є рядки,
Що заспокоюють душі моєї стогін.
12/01/15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603438
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.09.2015
Будьте вдячні
За те, що прокинулись зранку,
За те, що зустріч відбулась із новим днем,
Без зайвих страждань налийте собі кави
Чи може чаю, без зайвих але.
Будьте вдячні
За те, що ви самотні,
За те, що доля дає вам шанс
Поринути у глибини безодні,
Побачити на власні очі океан.
Будьте вдячні
За те, що буде завтра,
За те, що сьогодні у вас є ви,
Бо люди зазвичай сильно ранять,
Бо люди не цінують таких як ви.
Будьте вдячні
Навіть за відсутності вибору,
Все Ваше в самому кінці Вас знайде
І як там кажуть голодний не товариш ситому,
Особливо, коли свобода понад усе...
18/12/2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2015
А що я можу? Хіба що стояти осторонь.
Чи просто мовчки корчити гримаси,
Чи стати для тебе найсмішнішим у світі клоуном,
Чи просто ніким для тебе стати.
А що я можу? Я ж елементарно смертна,
Мої слова і дії абсолютно нічого не змінять,
Допоки, ти, дорога мені людино, не будеш здатна,
Безумовно і щиро повірити в власні мрії.
А що я можу, коли ти мовчиш і не кажеш?
Що ж тебе ночами болить найбільше,
Боїшся, що я як і інші зраджу,
Що я належу саме до цієї більшості.
А що я можу? Хіба що шукати виправдань,
Але це вже якось не в моїх правилах,
Я ж просто намагаюся бути щирою,
Не завдаючи тобі додаткових поранень.
А що я можу? Бути поряд і то не завжди,
Говорити з тобою пів ночі про вічне,
При цьому знаючи, що ти не озвучиш правди
І повір, не мені від того ставатиме гірше.
А що я можу? Я по-справжньому ще не жила
І не мені тебе цьому вчити,
Просто ти собі пускаєш сум по жилах,
І забуваєш хоча б іноді радіти.
А що я можу? В моєму житті хаос,
Який розповсюджується наче вірус,
Я згодом казатиму: - ну так склалось
І тут вже ніяк і нічого не зміниш.
А що я можу? Я мовчатиму з тобою,
Коли тобі справді це буде потрібно,
Але так і знай, я не здамся без бою
І в кінці кінців навчу тебе радіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
Ти насправді більше ніж просто вічність,
Ніж просто списані чорним чорнилом сторінки,
Ти маєш якусь особливо-тривожну здібність,
Аж занадто глибоко в'їдатися в думки.
Ти, здавалось, занадто просто
Ставишся до складних речей,
Твоє серце неначе гігантський острів,
Що вміщає багато чужих людей.
Ти дозволяєш себе читати як книгу,
А потім миттєво рвеш важливі сторінки,
Любиш гуляти посеред літньої зливи,
Приходиш тільки тоді, коли хочеш прийти.
З тобою, іноді, до істерики складно,
Важко дібрати потрібних слів,
Та сперечатись з тобою не варто,
Завжди наспівуєш свій мотив.
Ти наче шторм серед спокою ночі,
Я ж наче тиша на дні океану,
Ти залишаєшся більше ніж вічність і досі,
Я ж наче мить, що давно розтанула.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2015
Не повертайся до мене,
Не край більше моє серце,
Не потрібна мені дилема
І я не мститиму з пересердя.
Це фінал історії давньої
І вже ніяк і нічого не зміниш
Шкода, що почуття були марними,
І зараз оточують тільки голі стіни.
Не повертайся до мене,
У мене нарешті життя почалося
Без драматизму і зайвого гемору,
А ти минуле, яке вже відбулося.
13.11.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2015
І кожного з нас викидали на смітник
Топтали наче квіти в чистім полі,
Бруднили душу наче чагарник,
А серце прагнуло крізь терни відшукати зорі.
І кожен бачив як душа горить
Яскравим і далеко непростим багаттям,
Як у очах спалахували вмить
Маленькі відблиски промінчиків кохання.
І кожен знав, те, як воно болить,
Коли один хтось просто не кохає,
До цього не готовий ти зазделегідь,
Бо не зародиш почуття яких немає.
А згодом, просто сил піти
Знайти потрібно десь в собі глибоко,
Щоб ні себе не мучити ні тих,
Хто просто в когось іншого закоханий.
18.07.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2015
Плюс-мінус, я не твій вже полюс
Чуєш!? Хоч і душу віддаю!
Вже чекає на пероні поїзд,
Що ж, бувай тоді - адью!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015
Будеш мріяти, - клич,
Я помрію разом із тобою,
Серед сотень людей,
Серед тисячі лиць.
До самого світанку
Давай порахуємо зорі,
Хоч частину із них
З своїх власних орбіт.
Я не буду питати
Про день вже минувший,
Просто буду мовчати
Про весь світ забувши.
І лише після того
як збивши рахунок,
Я тебе поцілую
так ніжно в щоку,
Бо це стане для тебе
останній дарунок
Перед тим як назавжди
від тебе піду.
11.04.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2015
Оберігайте тих, хто гріє Вашу душу
Присутністю розвіює печаль,
Хто йде до Вас з своїх морів на сушу,
Кому на Вас свого часу не жаль.
Оберігайте тих, хто не покине
І не старається кудись піти,
І навіть після часу плину
Вас здатний серед натовпу знайти.
Оберігайте, справді, не вагайтесь
Не йдіть туди, де Вас не ждуть,
Якщо минуло вже не озирайтесь,
А всі думки і біль - вони пройдуть.
Оберігайте, ну ж бо, сміливіше
Не бійтеся Ви власних почуттів,
Хіба Ви знайдете хоч щось цінніше
Ніж люди, що намарно не кидають слів?
Оберігайте і не відвертайтесь
Життя мине, а спогад зовсім ні,
За кожен прожитий момент тримайтесь,
Живіть і дихайте допоки молоді!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
В житті трапляється,
Що втримав чи не втримав,
Прийшов - пішов і справді наче поїзд
І іноді для тебе тягнеться хвилина,
А десь-колись і день минає як година,
І через час змарнований турбує совість.
В житті трапляється,
Що добрим чи недобрим,
Буваєш ти на себе іноді не схожим,
Але приходить потім час і ти самотній
І в цей момент ти схожий на безодню,
В якій себе ти так уперто топиш.
В житті трапляється,
Що справедливий чи не зовсім,
Буваєш ти так часто по відношенню до люду,
Але приходить згодом містер досвід
І заселяє в твою душу осінь,
А потім зиму, щоб очистити від бруду.
В житті трапляється,
Що все трапляється не марно
І помилки, і люди всі покинуті тобою,
Це все, що змушує тебе собою стати
І більше вже нікого і нічого не втрачати,
І досягти в душі своїй спокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2014
І нічого справді не хотілося
Якось все було надміру,
В голові думки роїлися
Серце спокою благало хоч хвилину.
І нічого справді не відбулося,
Все було неначе у тумані
Дві стихії взяли і зіткнулися,
Кожен викладався аж до грані.
І нікого справді не знаходилось
Всі були далеко - їх не видно,
Вибирати у ту мить вже не приходилось,
Але серце ще боролось, як не дивно.
І нічого просто так не забувається
Кожен часточкою протікає в твоїх жилах,
Бідний мозок завжди так старається,
Але серце, серце любить без упину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2014
Мій вірний, наймиліший друг
Тебе ніколи я вже не покину,
Після усіх життя складних потуг
Я відчуваю подих вітру в спину.
Я відчуваю подих теплоти
І щастя водоспадом наче ллється,
І як далеко не прийшлося б йти
Не все так важко як завжди здається.
Мій вірний, найрідніший друг
Хіба можливе щастя без нещастя?
Те, що ти впав не є важкий недуг
Ти просто вчасно й вміло підіймайся.
І кожен вірить в допустимість меж,
І кожен знає, що не може здатись,
Мій вірний друг, куди ж ти йдеш?
Де ти зібрався щастя розшукати?
Мій вірний, наймиліший друг
Одне єдине маєш знати,
Що щастя є в тобі - це дух,
Твій дух, який ніколи не зламати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2014
Не питай мене чому я тут,
Не питай мене чому безсила.
В грудях цей шалений стук
Просто ще не все переболіло...
Не питай мене куди іду,
Не питай чому я знову боса,
Ми удвох накликали біду,
Ми удвох не знали слова досить.
Не питай чому чекала дотепер,
Не питай чому зосталась,
Після тебе час завмер
Я вперед не йшла і не верталась.
Не питай куди тепер іду
Не питай чому для тебе шлях закритий
Ми удвох накликали біду,
Але я зумію це спинити.
Не питай чому все саме так,
Не питай чому вже маю силу,
Я відчула вічність у вітрах,
Я відчула щастя й осміліла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2014
Мені вірити чи не вірити
Що вже завтра все буде краще?
Чи я зможу цей шлях осилити?
Чи просплю все життя ледащо?
Мені вірити чи не вірити
В благодатний шум моря?
Перестану колись я скиглити
І ввірвусь у життя історію.
Мені бачити чи не бачити
Найпрекрасніший в світі схід сонця?
Коли я пів життя потратила,
Щоб дивитись ночами на зорі.
Мені слухати чи не слухати
Голос розуму чи голос серця?
Неможливо усе продумати
До дрібниць у своєму пеклі.
Мені вірити чи не вірити
Що вже завтра все буде краще?
Я все ж можу цей шлях осилити,
Я не буде тепер ледащо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2014
Давай з тобою сперечатися хоча б про щось,
Твоя байдужість є для мене гірше смерті,
Не хочу на заміну я когось,
Не так вже й легко буде тебе стерти…
Давай ми просто порахуємо зірки,
Шукаючи сузір’я поміж неба,
Пробач не можу просто так піти,
А ти іди, якщо тобі так треба…
Давай ми як колись помовчимо,
Щоб спокою набратися на цілу вічність,
Щоб вдосталь спогадів в кінці було,
Щоб у душі не було так гамірно.
Давай забудемо на мить про все
Згадаємо як було там - посеред літа,
Не дивлячись на те, що все мине,
Душею спогади нам не дають старіти.
03/10/13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2014
Життя як люди, люди як життя,
У цій країні мало що зосталось
І ледь відчутне кожного серцебиття,
Яке колись достойну Україну будувало!
Життя нестерпне, людяність пішла,
А ми як вівці загнані в куточок,
Вже втомлені і виснажені до кінця
І кожен іншого неначе топить…
Та ж схаменіться вже нарешті люди
Хіба отак повинно бути між людьми,
Руйнуєте усе до чого доторкнулись
Неначе перед Богом втратили страхи.
Прийде урешті суд на ваші душі
І що у виправдання скажете своє?
Що на землі не так як тут ви були,
Що там спокуса забере своє.
Згадайте ж, що людьми ви народились
І людяність основа із основ,
Ви надто вже байдужості навчились,
І надто вже забули про любов.
12.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539976
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.11.2014
Я не прагну бути поряд,
Зовсім, ані трохи,
Не впіймаю більше погляд
Сповнений тривоги.
Я не прагну бути більше
Ніж вона, насправді,
Просто тихо пишу вірші
І завжди говорю правду.
Я не прагну бути кимось
Досконало-ідеальним,
Просто вірю дуже щиро -
Це вже якось машинально.
Я не прошу покохати
Не мішаюсь під ногами,
Просто так чекаю страти
І прощаюсь із дивами.
Ну хіба цього так мало?
Щирості, що зараз поряд
Ти шукатимеш роками
Теплий мій і вірний погляд.
Я не прагну бути кимось
Ну бунтаркою хіба що,
І від того я щаслива,
Що у серці ще відважна.
Я не прагну пам'ятати
Дотики і погляд,
Я чекаю просто страти,
Бо ти кат, що зветься доля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2014
Затримайся на мить - не йди.
Мене незрозумілу ти послухай,
Там де нема людської теплоти
Блукає закапелками пан смуток.
Затримайся, ще трішки почекай,
Хіба уже забув безсонні ночі?
Коли додому аж під ранок відпускав,
А я не в змозі мамі глянути у очі.
Ще мить, послухай і підеш
Я дурнувата надто захопилась,
Розмріялась, що все це не мине,
А воно взяло і як скло розбилось.
Поглянь востаннє на розбите скло
Це скло єдине, що від мене залишилось,
І всього цього наче й не було,
Але життя як завжди взяло і навчило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2014
Вічність бачити
В здавалось чужих очах
І захоплено
До кінця дослухати.
Цю історію про
Далеких двох.
Що кохали нестямно,
Але не стукали.
Що старалися блиск
Приховати в очах
І нічого більшого
Не вимагали.
Це Вам не жарти
Сказав якось страх.
Вміти бути і вміти кохати.
І дивитися на зірки,
І за руку когось тримати.
Це Вам не жарти казали Вони
Вміти по-справжьому щиро кохати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2014
Віриш не віриш
Давно вже не та,
Без рожевих окулярів
І без своєї наївності.
Можливо як раніше
Людина непроста,
Але вже прагну від життя
Значно більшого.
Віриш не віриш
Давно без почуттів
Втомлена, зламана
Але собі вірна.
Дотримуюсь хіба що
Тільки своїх мрій,
І прагну бути хіба що
Менш манірна.
Віриш не віриш
Та час лікує все,
Хіба що ностальгія
Поболює часом,
Але життя нажаль
Не буває просте.
Воно в основному
Межує з фарсом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2014
Божевільна, як можна кохати такого
Невже не здатна побачити правду?
Любов здатна з тебе зробити сліпого
І спустошити повністю без остатку.
Навіжена, зробити ідеал з такого
Моментами небритого і пихатого,
Любов робить з тебе часто сумного
І потім ти вже не в змозі щиро плакати.
Нещаслива, але сама будеш винною
В своєму коханні сліпому і чистому,
Він брехав так нагло за твоєю спиною,
А ти любила, бо він був тебе частиною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2014
Я любити не вмію
Для мене уже табу
Бути десь в піднебессі,
А потім летіти вниз
Розуміти в кінці,
Що усе це не на яву.
І тремтіти від сорому
Ховаючи кількість сліз.
Я любити не хочу
Це боляче як завжди
Бути щирою і відкритою
І приймати у себе когось,
І впускати у душу,
Щоб потім вже не змогти
Розірвати зв'язок,
Щоб з'явився інший хтось.
Я не можу тримати усе в собі
З мене досить і я вже бачу край,
Там, де мав бути Він палають мости
Стоячи на краю чую слово "стрибай".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2014
А ти знаєш, щоб бути щасливим багато не треба,
Тільки прокинутись зранку і каву зробити,
А потім вмити обличчя, щоб ясно бачити небо
І за собою двері на ключ зачинити.
Тобі приходилось бачити справді нещасних,
Таких знедолених, вбитих і наче пустих?
Вони сповна надивилися в очі страху
І ніби так ненароком перетворились в старих.
Тобі всього 18-ть чи може вже більше,
А ти себе до нещасних уже записав.
Лише скажи мені правду - чому так поспішно?
Немає люду у світі, який не страждав.
Усе це просто насправді — бути щасливим
Та ми ускладнюєм здавна намічений шлях,
Нещасним бути так просто і бути безсилим,
Коли не в змозі здійснити того, що собі обіцяв.
А ти дивися крізь себе і бачити спробуй,
Чого бракує на даний момент у твоєму житті?
Все ж наче просто, бракує хіба що розуму,
В всіх своїх бідах, зазвичай, винуваті самі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2014
Не жалій себе не жалій
З цього користі дуже мало.
Краще часто і щиро мрій,
Щоб душа твоя не вмирала.
Не озлобся в житті - не смій
То є гріх тяжкий і великий,
Ти частіше ночами мрій,
Ти частіше вільніше дихай.
Не розтрачуй себе на всіх
Тільки часто буде боліти.
Там де чується щирий сміх
Треба бути і треба жити...
Не здавайся ніколи в думках
І спокійно прямуй до мрії.
Те що часто являється в снах
Є твій прихисток і надія...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2014
Трагедія на тлі людських емоцій,
Нестриманість зриває миттю дах,
Ким стали вже, ким були досі?
Невизначеність найстрашніший жах...
Заплутані серед цієї неосяжності.
Незрозумілі більшістю в цей час,
Ми будем тими, ким так прагнули.
Перебуваючи в незвіданих світах.
Це доля може чи самоіронія?
Хто є ти, де ти, дихатимеш чим?
Коли опинишся на стадії агонії
Відчуєш серед натовпу себе рудим!
І цей момент запам'ятається навічно,
Бо скільки б там не було берегів,
Лиш твій причал світитиметься світлом
Таких далеких і незвіданих світів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2014
Вина далеко не в мені
І не в тобі, якщо на це пішло вже,
Вина у моїй простоті
Ну і в невпевненості, що тривожить.
Вина у моїх мріях і думках,
Що наче струмом б’ють ночами,
Вина у тому, що ти хочеш бути сам
Без мене із моїми тарганами.
Вина, подекуди, в засмучених очах
Звичайно моїх, ясно що не твоїх,
Ти хочеш бути з кимось іншим “сам”
А я всього лиш навсього була собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014
Ця історія не про нас,
Це ілюзія чогось далекого
І вогонь, що горів погас,
І стежки спільні вже заметено.
Ця любов наче відгук віків,
Вся потерта, обідрана, змучена.
Через кількість наших гріхів,
Вона так і не була озвучена.
Це як запис старих пісень,
Ледве чутних, але прекрасних,
Коли ти розумієш, що день
Наче вічність у спогадах ясних.
Це як сильний порив вітрів,
Що безжально так б'є по обличчю.
І вогонь, що палати хотів
Раптом стане частиною відчаю.
Це як шум прибою вночі,
Коли вперше ночуєш край моря.
І тобі повертають ключі
Від розідраного серця любов'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2014
Мені холодно! Я не там,
Де здавалось хотіла бути
І в душі триває ураган,
Я не це хотіла відчути...
Мені страшно! До зірок
Так хотілось летіти
Та зробивши єдиний крок
Довелося тебе зустріти...
Випадковість чи ні, хтозна,
Випадковостей не буває,
Коли в серці буяє весна
Очі по-особливому сяють...
Потім якось вже все одно
Як історія закінчилась,
Світ — це наче велике кіно
Головне, що я чогось навчилась...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2014
Ще заскоро засинати,
Ще дитячий час,
Краще зорі споглядати
На безхмарних небесах...
Ще не час про щось жаліти,
За чимсь плакати не час.
Кожен день треба радіти
Забуваючи про страх...
Ще не час когось забути,
Розлюбити ще не час.
Розгубити атрибути
Серце може і не раз...
Ще не час нам помирати,
Хоч морально, та не час...
Треба вміти відпускати,
Те, що руйнувало нас..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2014
Люди не дозволяють собі відчувати, як це не сумно, але через людей. Людей колишніх, теперішніх чи навіть майбутніх. Просто бояться відчути той самий біль, той самий розпач. Бояться, щоб хтось не застряг в їхньому серці глибоко і надовго. Щоб хтось не заволодів їхніми думками, не заволодів ними в цілому.
Не відчувати - це як інстинкт самозбереження, тільки проявляється в іншому. Небажання знову любити, небажання бути прив'язаним настільки сильно, що від самого себе верне, наскільки ти безсилий перед почуттями. І ти тримаєшся за оті почуття, наче вони єдине, що робить тебе повноцінною людиною, частиною чогось справді прекрасного. Чогось - що не проходить повз тебе, а торкається і торкається глибше, ніж будь-що на світі. І єдине, що ти можеш, єдине чого ти хочеш - це насолодитись моментом, без гарантії, що цей момент буде тривати вічність, хоча б кілька хвилин, але таких прекрасних хвилин, незабутніх, які застрягнуть в твоєму серці на все життя. Застрягнуть в думках, в снах і будуть перемотуватись наче кінострічка перед очима. Ці хвилини будуть твоєю соломинкою, адже, вони навчили тебе відчувати: щастя, неосяжність, кохання, безмежність і вічність. Саме відчувати, а не не відчувати. Нас ламає те, що нас згодом лікує. Життя дарує випробування, щоб потім подарувати щастя. І яким би ти шляхом не йшов, якими би стежками не блукав, пам'ятай про те, що навчило тебе відчувати, бо не відчувати - це те саме, що померти..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521920
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.09.2014
Мені хотілося його кохати
І дарувати крапельку тепла.
Згорати аж дотла і відчувати,
Що все це не дарма і я жива!
Мені хотілось вірити у щастя
І рахувати цілу ніч зірки.
Не думати, що затра може статись
Тримаючись за руки просто йти...
Мені потрібно було сподіватись
Плекаючи надію на любов,
Він навіть не спромігся постаратись
Донести правду без дурних розмов...
Мені потрібно було зрозуміти.
Чому все саме так - не навпаки?
Щоб рухатися далі - жити,
Та час минав, втрачався назавжди.
Мені хотілось чути всю відвертість
На той момент прихованих розмов,
Але ховалась за закриті двері
Кричала "це кохання" знов і знов.
А згодом вже нічого не хотілось
Зібрав валізи, грюкнув і пішов,
Розбилось серце, руки затремтіли
З тих пір я вже не вірю у любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2014
Говорять про любов, щоб просто говорити,
Але не відчувають ні краплини почуття.
Частіше лиш ведуть себе як діти
Не слухають свого серцебиття...
Пусті неначе й тріснуті мов вази
І більшого від них вже не чекай,
Дійшли до краю і відречення як фаза
Їх огорнули злоба, страх, печаль...
Хіба бувають часто прикрими моменти?
Хіба життя зациклене лиш на одних?
І фразу “не кохає” включать як сирену,
Не даючи ні серцю ані нервам вихідних.
Ви втомлені від світу і від люду
Хіба не видно очевидності речей?
Кохання не минає як застуда
І не рахує днів безсонних і ночей.
Воно лиш попервах старається чекати,
А потім як приходить відлік на роки
Ви починаєте повільно забувати,
Тепло тих рук, які важливими були.
І з часом вже не в силах ви змінити
Того, що так хотіли зберегти
Кохання не навчилось вічно жити
Його як завжди жадно забиратимуть роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2014
Це як бути кимось і бути ніким
В цій історії надто багато болю,
Кожен вірш видається справді сумним,
Але просто зламатись собі не дозволю...
Це як вміти літати і падати вниз
Стрімголов без можливості знову злетіти,
Ти мій кат чи спасіння прошу відізвись?
Я ж хотіла з тобою єдиним старіти...
Це як бути самотньою серед людей
І ніколи про істинне щастя не знати,
Я не в змозі торкнутись прекрасних речей,
Я не в змозі без тебе навчитись літати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2014
Будь моїм міцним вітрилом,
Будь моїм поводирем
Я осліпла, я безсила,
Просто стала тягарем...
Будь моїм яскравим сонцем
В чистім небі в день ясний,
Будь моїм хоч і не довго,
Але хоч на мить моїм...
Будь моїм шаленим серцем
В цьому є відверта суть,
Будь моїм життям і смертю
Моїм справжнім щастям будь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2014
Треба вміти більше, ніж просто бути.
Всі ці вирвані з грудей сторінки з іменами
Я не можу тих хто дорогий забути,
Я дотепер не бачу початку фіналу...
Хіба ти більше ніж поряд чи як зрозуміти?
Коли ти в серці глибоко застрягнеш навік
Я маю йти, маю бігти, щоби не здуріти,
Щоб більше пальці твої не торкались повік...
І я не знаю чи плакати вже, чи сміятись,
Я вже не знаю нічого і знати не можу
Я просто більше не хочу нікого втрачати,
І знов чекати всю ніч у самотності сходу...
І я не знаю де йти, і чи когось шукати
Все так у всесвіті склалося раптом непросто,
Що кожну мить хтось повинен морально вмирати,
Це як чекати на літо, а опинитися в осені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014
Заарештуй мене і посади за грати,
За грати серця глибоко у душу,
Я так втомилася на тебе вже чекати,
Але вже нІкуди іти - я мушу...
Побудь зі мною, просто поговорим
Ти розкажи про себе, ну а я промовчу,
Бо ностальгія часто пробирає болем
Та і від тебе цей тягар я відгороджу...
Повідай ти мені історію життєву,
А я тихенько усе в собі перетерплю
Ти любиш так її, ту свою королеву,
А я тобі лиш друг чи може жертва...
Заарештуй мене і посади за грати,
За грати серця глибоко у душу
Ніколи ти не будеш знати правди,
А я із цими почуттями жити мушу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2014
У твоїх відповідях бракує щирості
Напевно тому я мовчки дивлюсь в підлогу
Неначе раб на страті чекаю милості,
А подумки вже спакувала валізи і зібралась в дорогу.
Я виправдань не чекаю, не хочу це слухати
Хіба потрібно щось казати коли завинив,
Достатньо того, що сказав пробач і вирішив постукати
Хоча ти місяцями так і не дзвонив...
І досить було любити тебе до втрати свідомості,
Прощати тобі найгірші на світі гріхи,
І бути неначе в трансі у стані невагомості,
Щоб потім тобі дозволити просто прийти...
А згодом чекати дзвінка у двері і плакати,
Бо з нас двох валізи спакувати наважився ти
Не буде милості, закінчиться все стратою
Мене ти не любив і вирішив піти..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2014
Дивно, Ви хочете, щоб Вас любили і в той самий момент, не кохаючи розбиваєте комусь серце. Повільно, але настільки впевнено, що біль потім не минає роками і люди стають самотніми, без маленького бажання впускати когось у своє життя. А потім все повертається, б'ючи Вам по обличчю бумерангом, за те, що в якийсь момент Ви не думали про когось, а тільки про себе, про своє егоїстичне бажання бути комусь потрібним, бути кимось коханим. І в той же час не відповідали взаємністю, бо хтось ще квартирував у Вашому серці. А потім нарікаєте на долю і кажете, що це несправедливо, що Ви цього не заслужили. А Ви подумайте, в який саме момент Ви схибили, кого вбили своєю байдужістю, кому наплювали в душу, кого викинули наче сміття. Згадайте, скільки болю завдали і достойно прийміть те, що повернулось проти Вас. Бо на все в цьому житті є причина, без причини не буває падінь, без падінь не буває злетів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509257
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.07.2014
Ти знаєш від любові помирають,
Нехай і не насправді, не буквально,
Лише у грудях щось болить страждає
І дах ночами зносить капітально...
Ти знаєш від любові просто гаснуть
І вже ніколи більше не палають,
А потім все стає настільки страшно,
Що в серце вже нікого не пускають...
Ти знаєш за момент коли щасливий
Приходиться багато заплатити,
А потім рік чи два немає сили,
Щоб взяти і забути — відпустити...
Ти знаєш, що любов усіх ламає,
Щоб кожен раз довести, зрозуміти,
Що ті, хто серед терну не блукає
Не вміють так по-справжньому любити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2014
Настане мить, коли я говоритиму про тебе
Цей діалог буде між мною, ну і кимось,
Впродовж життя нічого нам не треба
Окрім тепла близьких і справді щирих…
Прийде момент, коли не буде вже нічого,
А я згадаю випадок простий, але важливий
В цьому житті не залишається нікого,
Хто б не зробив помилок застарілих…
Настане день, коли я зрозумію,
Що це життя не є таким прекрасним,
Але моментами я повертатимусь до мрії,
Що до сих пір веде мене дорогою до щастя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
В кожного в житті бувають особливі люди. Особливі не чимось конкретним, особливі в цілому, не такі як інші. У них, начебто, все таке як у людей, але поряд з ними, ти почуваєш себе зовсім по-іншому, не так як в натовпі. Поряд з ними ти відчуваєш спокій і ейфорію водночас, коли здавалось нічого більше не треба, тільки поговорити, або просто помовчати, неважливо, головне, щоб саме з цією особливою людиною.
Можливо ми самі робимо їх особливими, можливо вони є особливими і для інших, але для нас вони більш особливі, особливі по-особливому. Такі люди вчать тебе мріяти, тягнуть тебе у свої висоти і не дозволяють впасти. Вони ні на мить не схожі на інших, насправді у них відблискує сонце, проміння світить у їхній бік. Вони особливі просто так, не задумуючись, вони вчать тебе бути справедливішим, рішучішим, вони вчать ставити високі цілі і досягати їх. Їхні мрії досягають далеких глибин космосу, коли твої ледь торкаються неба. Ці особливі люди ненадовго залишаються у твоєму житті. Вони вчать тебе, а потім ідуть підкорювати власні страхи і ставити власні цілі. Вчись бути сильнішим, навіть без особливих людей. Вчись бути особливою людиною. Вчись бути тим, кого не хочеться просто так відпускати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494153
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.04.2014
З дня у день старайся бути кращим,
Обіцяй собі здійснити абсолютно все,
Не кажи собі, що завтра буде важче,
Докладай зусиль, бо течія знесе…
Вірним будь і максимально щирим,
Будь надійним і ніколи не підводь,
У житті знайди для себе стимул
І на пройдені стежки вже не заходь…
З дня у день ти зміцнюй власну силу,
Віру непохитну підіймай,
Впевнено крокуй і безупину
Створюй ти себе і підростай…
Залишайся серед натовпу собою
Серед часу «своїх» не згуби,
Будь готовий кожен день до бою
З страхом, лінню і приходами журби…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014
Чого варті слова,
Що незграбно кидають на вітер?
Чого варта любов,
Що, мабуть, не любов взагалі?
Не потрібно словами
Відкриті ще рани ятрити,
Не потрібно це псевдо,
В якому по вінця брехні…
Чого варте страждання,
Що серце миттєво зазнало?
Чого варті всі щастям
Наповнені дні?
Було б легше і краще
Якби я не знала,
Було б добре,
Якби ти пішов навесні...
Чого варта ця мить
У якої вже термін короткий?
Чого вартий цей біль,
Що коріння у груди пустив?
Не потрібно тягнути
Мене у безодню,
Не потрібно мені
Океанів, морів...
Чого варті слова,
Що незграбно кидають на вітер?
Чого варта любов,
Що, мабуть, не любов взагалі?
Ну будь ласка, не треба
Вже досить вдавати, що діти,
Ну будь ласка іди,
Куди прагнув, куди так хотів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014
Твоя байдужість вбиває мене в мені...
Хіба тобі недостатньо вже мого болю?
Я пам’ятаю кожну мурашку, що по спині
Пробігала, і немов постріл у скроню...
Твоє мовчання - це відповідь на усі
Давно поставлені запитання,
Ти показав себе в всій красі,
Ти боягуз, що зганьбив кохання...
Так відчувати, але втекти
Це все насправді на тебе схоже,
А я шукала куди піти,
А я шукала, хто допоможе...
Вся ця історія назавжди
Карбує місце в моєму серці,
Лишилось тільки свій шлях знайти
І спогад про поцілунки стерти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Задумані ми були наперед,
Зображення не стерті з цих полотен,
Хтось здатний був піти на смерть,
Але не ти, не здатний досі.
Кохання битва вже давно розпочалась
А я й сьогодні ще не знаю правди,
Куди і головне за ким пішла
Без сумнівів, ну і без краплі страху.
Ти віриш чи не віриш у цей біль,
Ти віриш чи не віриш в павутиння долі?
Я серце кинула тобі до ніг,
А ти як і раніше прагнув волі.
Біжиш, тікай куди хотів,
Я більше вже не зроблю крок назустріч,
Усе життя тікатимеш від почуттів,
Усе життя самотнім будеш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Ти залишишся, коли холод
пробиратиме до кісток?
Коли сум відбиватиме
блиском у моїх зіницях?
Коли час пролітатиме
наче крізь пальці пісок?
Коли я запроторю
свій оптимізм у в'язницю?
Ти зостанешся поряд
у натовпі незначних?
Ще раніше важливих,
а зараз мені непотрібних?
Ти залишишся поряд,
щоб потім нас двоє старих?
Зустрічали і бачили,
як це - бути щасливими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
Здавалось казкою, а сталося брехнею
Я не осуджую і вже нічого не чекаю,
Кричав, благав, щоб стали ми сім'єю,
Через роки сказав, що не тримаєш...
Хотів як інші, щоб до старості за руки
Триматися і з ніжністю дивитись,
Як виростають діти, а згодом онуки,
Хотів як всі душею не старіти..
Здавалося, що в щасті будем жити
Та кожен день не проходив без сварки,
Ти йшов на ліво, ну а я, щоб не сидіти
Збиралася з дітьми і йшла до мами.
І вже на ранок поверталася додому,
Де ти лежав на ліжку в зюзю п'яний,
На жаль не втримаю на плечах я цю втому
Не хочу я тут більше залишатись.
Життя буває іноді нестерпним
Та тим не менш буває і прекрасним,
Ми разом так обожнювали серпень,
Але на жаль ми більше вже не разом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
Осінній день мені нагадує про тебе,
Осіння ніч приносить спогад вітром,
Єдине, що просила часто в неба,
Щоб ти не заблукав посеред світу..
Осінній день уже спадає листям,
Осіння ніч усипалась зірками,
А я не сплю, я тихо броджу містом
І думаю, чому це сталось з нами?
Осінній день востаннє зійде з сонцем,
Осіння ніч несе листа через пів світу,
- Я не приїду, - написав знайомий почерк,
- Перегорни і ти вже списану сторінку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013
Минуле, ти тримаєшся за душу
Не відпускаєш ні на мить мене,
Хіба я завжди пам’ятати мушу?
Хіба ця мука вже ніколи не мине?
Минуле, ти вхопилося за серце
Воно не в змозі вже без тебе жить,
Надіється, що щось та повернеться,
Бо шрам на грудях до сих пір болить..
Минуле, ти вчепилося за думи,
Повсюди ти зі мною і в мені,
А я стараюсь відновити струни
Вже стомленої від минулого душі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013
Серед сотень доріг
Вибираємо ми, та не ті,
І блукаючи в темряві вихід шукаємо.
Ким ми були, ким є ми у цьому житті?
Скільки спроб збудувати себе витрачаємо?
Але все ж ми самотні в самому кінці.
Серед сотень цих втрат
Про якісь ми шкодуємо,
Ну а потім приходить змиритися час,
Постарілі мости ми бездумно руйнуємо,
Не помітивши в дзеркалі погляд, що згас.
Серед часом провірених
Вірних знаходимо
І здобувши усе що хотіли в житті,
Вже у серці ніколи ми стіни не зводимо
Доживаємо в щасті відлічені дні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2013
Усі думки, що лилися роками на папір,
Які перегорали в грудях аж на попіл,
Які десь мріями були серед морів
Ті що на ранок тільки знаходили спокій.
Уся печаль, яка котилась по щоках,
Яка солоними потоками нестримно
Старалась загорнути серце в сталь,
Щоб більше вже не було болю видно…
Уся любов, що стримана була,
Любов, яка стікала в середину,
Любов, що відповіді не знайшла,
Любов, що вибрала не ту людину…
Усі слова, що сказані були,
Які незграбно кинули колись на вітер,
За певний час свої місця знайшли
Закриті на полицях долі вже навіки…
Усі образи вже забулися давно
І серце відбиває темп спокійний,
І щоб в житті не сталось, не було,
Твоя душа назавжди буде вільна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2013
Вбила, втоптала у багнюку
Вразливе серце вірного поета,
А він так ніжно ухопив за руку,
Немов востаннє доторкнувся неба…
Принизила, зламала вже навічно
Очищену від бруду душу,
Тепер він часто їде по зустрічній
Щовечора п*ючи якусь отруту…
Достукалась і стала квартирантом
В кімнаті серця, з виглядом на море,
А він ночами працював офіціантом,
Щоб ти побачила весь світ просторий…
Пішла, не спромоглася попрощатись
Без зайвих слів, істерик, докорів сумління,
Сказала, що не бачиш сенсу залишатись
Позбавила поета його вміння..
Забула і прожила з іншим вічність,
А він чекав і не писав ні слова,
Фатальний виїзд знову на зустрічну,
Забрав життя в поета так раптово…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2013