Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Холодні руки знову тримають мене перед касовим апаратом,звіряючи штрих-ход...Знову смітник,непотрібні розмови,дикі усмішки,адже для нього я непотрібний продукт...
Вчора йому не подобався мій смак і запах,сьогодні я не входжу в рамки його етикету,проте завтра він знову буде насолоджуватися мною,скептично усміхаючись...Він мимоволі торкається руками...Поцілунок...Та ні лише дотик губ...Він смакує мною,а потім спльовує...
Проте усе йде за планом...Вранці він мене знову викине,мовляв,назавжди...Ізнову я лечу обличчям в асфальт...Гіркість,самотність,страх...
Для друзів він каже,що я-його звичка...Я з ним лише тоді,коли йому гірко,або коли у нього проблеми...Бо я його ліки...
P.S .Минув рік... Я сьогодні його бачила...Він пройшов мимо мене,ніби не помітив...Він віддав перевагу іншій,мовляв –це якісніша марка...А я стою і згадую,як нещодавно він ніс мене до касового апарату і я божеволіла у його руках...Хоча знала,що я для нього лише пляшка «Оболонь.Світле.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234044
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.01.2011
Банальний подих поневіреного вітру...
Пластмасові обличчя викликають страх...
А все життя,немов у кінофільмах...
Де всі вирують у своїх думках...
І знов не розумію,де реальність...
Буденність змішує усі мої думки...
І холерично-зимній, млявий настрій
Підштовхує мене у «нікуди»...
Це злам особи...свого роду - пошук слабших
Зі сторони життєвої снаги
Що заважає і блукає в смислах наших
І не дає пройти крізь береги
Де вічні пастки, де мораль покрита
І оповита вітами надій
Які лише заманюють в \"корито\"
Мов тих свиней, що більш не стануть в бій
Тому до всього слід чинити роздум
\"Сім раз відмірь - один відріж\" гласить
Народна мудрість...не дарма голодним
Добро простіш ніж багачам творить!́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2011
Блукає біль у пошуках пітьми
І не знайти йому вагомої відради,
А знав би той, хто дав йому пораду,
Як важко те, про що забув знов віднайти.
Піти...? А може просто зупинитись, стати...?
Під впливом відчаю підрахувати втрати,
І не зважаючи на перешкоди зацвісти.?
Але не так як там, коли було все мертве
Не так щоб знов хотілось усе стерти...
Отой прихід так званий... без сваволі
А може знову ж, - подарунок долі ?
Гм...цікаво...як же ж буде далі,
По ту та іншу сторони медалі ...!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2011