| Сторінки (1/28): | « | 1 | » |
Они уходили так тихо, как-будто на час,
Как-будто вернутся доплакать заветные строчки.
Как-будто расплывшаяся по бумаге свеча
Позволит ещё дописать эту фразу до точки.
Они уходили так тихо, как тают снега
Под рокот больших городов или звон стеклотары.
И там, где когда-то впервые прошла их нога,
Сегодня цитатами вытоптаны тротуары.
Они уходили… А те, кто бежал позади,
Не остановившись, ушли, будто стадо, инертно.
Чуть позже выкрикивая, как болело в груди…
Поэтов особенно трепетно любят посмертно.
Они уходили, оставив набросанный стих,
Как-будто умышленно пренебрегли тормозами.
Они уходили… А нас оставляли одних…
Довольных наследством… С пустыми, как бездна, глазами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718478
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.02.2017
У Бога поистёрся карандаш,
Рисующий тебе по жизни знаки.
Вначале Он использовал гуашь,
Но понял: ты свободу не отдашь,
Мальчишечка с глазами цвета хаки.
Ты смело шёл по встречной полосе,
А Бог не успевал чертить маршруты.
В своей давно истрёпанной джинсе
Ты, даже внешне не такой, как все,
Метался от Парижа до Калькутты.
И Бог уже схватил рукою мел,
Как саблю для решающей атаки,
Но... вмешиваться больше не посмел:
Ты умопомрачительно летел,
Минуя пыль дорог и божьи знаки.
Летело время, пулями свистя,
Царапая и закаляя душу.
И Бог однажды у тебя в гостях
Обрадовался, прямо как дитя,
Что ты Его ни разу не послушал...
Вот только, мальчик, на краю пути
Ты разберёшься сам, куда идти?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457489
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2013
Где-то далеко, за звездопадами,
Где слова теряются в безмолвии ночей,
Бродит за высокими оградами
Маленький сюжет, совсем по-нищенски ничей.
Глядя ввысь и затаив дыхание,
Отрывая с неба облака по лоскуту,
Он теряет в сотый раз сознание,
Но не поддаётся ни бумаге, ни холсту.
Боль сюжетов временем не лечится –
Все сюжеты любят до последней капли сил.
Потому он взаперти и мечется:
Просто он себя уже кому-то посвятил…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388843
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.12.2012
Я мечтаю о том, что мы просто состаримся вместе
На краю непомерно огромной для счастья Земли.
Просто спрячемся в маленьком, тихом, пленительном месте,
Как обычно садятся на мель отдыхать корабли.
Мы собьёмся со счёта лазурно-бездонных рассветов,
Игнорируя времени непостижимый гипноз.
И не будем искать даже самых банальных ответов,
Потому что любовь – это взгляд, а не чей-то вопрос.
Я мечтаю о том, что мы просто состаримся вместе
На краю непомерно огромной для счастья Земли
В очень маленьком, тихом, на карте потерянном месте,
Но стократно богаче любовью, чем все короли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385158
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.12.2012
Громоотводы не спасут. И волнорезы тоже.
Мы встретимся стихиями заворожённых глаз.
И полетят эмоции по возбуждённой коже,
Как ветром неожиданно подхваченный рассказ.
Твоих волос впадающие в небо водопады,
Моих объятий необузданный водоворот.
Обрывистые фразы, как раскаты канонады.
И твоё имя, заменяющее кислород.
Наших сердец притягивающиеся магниты,
Ресниц от восхищения парящая листва.
Пересекутся наши судьбоносные орбиты
И совпадут, как самые заветные слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382474
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.12.2012
Ты будешь вальсом падающих листьев,
Актрисой без заученных ролей,
Хлопком, который порождает выстрел,
И тишиной задумчивых аллей.
Ты будешь недочитанной страницей,
Законченной словами “может быть”.
Или незримой поднебесной птицей,
Манящей ввысь неистово любить.
Забыв о прошлом и захлопнув двери,
Ты будешь солнцем завтрашнего дня.
Пока дышу, я не устану верить:
Ты будешь этим солнцем для меня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380502
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2012
Нестримне, невідоме, неозоре…
Мабуть, у цьому він побачив знак.
Маленький човник вирушав у море.
І довго озирався на маяк.
Він веслував туди, де квітнуть зорі,
Де хмари тануть у безодні хвиль.
І там, у непоступливому морі,
Зникали місяці його зусиль.
Беззахисний, але сміливий човник,
Що веслував у пошуках перлин,
Щомиті думав про далекий вогник –
І знав, що він у морі не один.
Всі календарні аркуші, мов срібні,
Тягнулися намистом по воді.
Стомились весла, милицеподібні,
Іржею покалічено-руді.
І він збагнув: життя, мов білу птаху,
Він бачить поруч – і втрачає час.
І затремтів від болісного страху:
Тільки б маяк для нього ще не згас!
Шуміло море, наче співрозмовник,
Про щось далеке мріяв зодіак…
Розбитий вщент, маленький білий човник
Веслом-рукою обіймав маяк…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2012
Маленький янгол, знявши білі крила,
Самотньо плакав на її плечі.
Ці крила, ця невідворотна сила
Ятрили його душу, як мечі.
Він міг тільки піднесено літати,
А прагнув просто жити на Землі.
І крила стали схожими на лати,
Які він часто скинути волів.
“Хай доля хоч її б нагородила” –
Звучало, як відлуння уночі.
Маленький янгол, знявши білі крила,
Молився й плакав на її плечі…
Коли у сонця вже забракне сил,
І стане ледь помітно вечоріти,
Повісивши на цвяшок пару крил,
Хтось поливатиме росою квіти.
І перестане існувати час
Земним відлунням неземного раю,
Коли торкнуться до Його плеча
І прошепочуть: “Я тебе кохаю”.
Заради цього варто пронести
Твоє ім’я через усі маршрути.
Я знаю: так мене торкнешся Ти!
Я вірю: ми це зможемо відчути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2012
Ты где-то очень, очень, очень, очень близко!
Под тем же небом, в том же вечере… Ты здесь!
Луна склонилась для тебя настолько низко,
Что можно на неё по лестнице залезть.
Ты так близка, что можно помолчать о море,
О том, что где-то ждут зимы или весны.
О полуночном задремавшем светофоре,
Который тоже видит красочные сны.
Закрой глаза! Ты тоже видишь меня рядом?
В полночной, охватившей город тишине
Увидеть можно не одним лишь только взглядом –
Просто подумай, лишь подумай обо мне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376175
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2012
Она была мечтой аплодисментов
И всех ещё не сыгранных ролей.
Ей говорили сотни комплиментов
Все: от обычных слуг до королей.
Ей подражали, ею восхищались –
Она дарила всю себя до дна.
Но лишь аплодисменты утихали –
И снова пусто, и опять одна.
Сыграв полсотни театральных жизней,
Она всё не могла найти свою.
И сцена становилась ненавистней,
Не заменив реальную семью.
А время рисовало ей морщинки
Вокруг всё ещё юных карих глаз.
И роли, как осенние снежинки,
Растаяли до одиноких фраз.
Она с едва заметною печалью,
Уже сама себе даря цветы,
Укрыв остатки под своей вуалью
Раздаренной со сцены красоты,
Спешит по тихим городским аллеям,
Чтобы никто случайно не узнал.
И мысленно сама себя жалеет,
Когда заходит в опустевший зал.
И плачет, нервно шляпку теребя,
Играя наконец сама себя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375963
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.11.2012
Мужчины тоже, как ни странно, плачут.
Как журавли, оглядываясь вдаль.
И со слезами от прохожих прячут
Свои тревоги и свою печаль.
И пусть весь мир смеётся и судачит,
Что плакать - это не мужская роль...
Когда мужчины плачут - это значит,
Что на душе неистовая боль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375257
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.11.2012
До дыр осовремененное время.
Энергосберегающее племя
Часами креативно чешет темя
В надежде изменить банальный мир.
Разбрасывая призрачные тени,
Пытаясь выглядеть совсем не теми,
Самозомбированные мишени
Толпою покидают старый тир.
Придуманная для себя свобода
Их манит за пределы небосвода,
Провозглашённая внезапно мода
Вмиг убивает у мишеней страх.
Но пустоты вроджённая природа,
Расстрелянная в тире год от года,
Погубит даже бездну кислорода
В энергосберегающих сердцах.
*самопровозглашённым "постмодернистам-новаторам"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371629
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 18.10.2012
Когда зимний лес застилает холодный туман,
И ночь укрывает его ледяным одеялом,
А ветер таинственно шепчет слова, как шаман, -
Тогда белый волк начинает прогулку по скалам.
Никто никогда не тревожил его тишины.
Его силуэт виден всем, будто из-под вуали.
Он просто гуляет, и эти прогулки полны
Величественной и подвластной лишь волку печали.
О чём он молчит? Кто приснился ему наяву?
Чей образ томит его сердце сильнее осколка?
Чьим голосом скалы его в эту полночь зовут?
Ответ лишь в глазах одинокого белого волка…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370147
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.10.2012
А.Б.
Я не знал, что я так боюсь холода
И безумно боюсь тишины.
Синь небес проводами проколота,
Тучи серые от седины,
И туманы туманят сознание.
Уподобившееся врачу,
Смотрит окнами строгое здание,
Будто знает, о чём я молчу.
Ветер с севера веет неистово,
Застилая листвою пути.
Только имя твоё, будто исповедь,
От безумия может спасти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357888
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.08.2012
Ти тільки не забувай
Паролі до мого серця!
Хоча б підсвідомо знай:
Я більше їх не зміню!
Очей твоїх небокрай,
Замріяних два озерця…
Ти тільки відповідай,
Коли уві сні дзвоню!
Ти тільки не відлітай
Туди, де холонуть мрії!
Я вимолю тобі рай
Із сотень можливих доль.
У серці мільйоном зграй
Підносяться твої вії.
Ти тільки не забувай,
Що ти – це і є пароль!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2012
Не ищите святое там, где рассветы темнее ночи!
Не питайте пустых надежд, глядя в звёздные небеса!
Сердце, глупый, наивный раб, прекрати верить в чудеса,
Даже если их так давно аритмия твоя пророчит!
Не давайте мечте имён, цвета глаз ей не нужно тоже,
Ведь она так боится тех, кто сперва на неё похож,
Тех, кто взмахом своих ресниц вызывает по телу дрожь,
Но летать, как могла мечта, не захочет... да и не сможет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350477
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.07.2012
Они такие же, как мы.
Лаская воздух волосами,
Они бегут среди зимы
Туда, куда не знают сами.
Рисуют новые пути
На картах сомкнутых ладоней,
Надеясь ещё раз прийти,
Не оказавшись посторонней.
Их души посреди зимы
Самоотверженно нагие.
Они такие же, как мы, -
Вот только мы уже другие...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326322
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.03.2012
Весь мир очерствел, будто кем-то не съеденный хлеб.
Остатки своей же души распыляют во времени
Все те, кто уже онемел, и оглох, и ослеп,
Потомки когда-то умевшего чувствовать племени.
Заложники собственной славы, щедрот и доброт,
Поникшие души давно от себя уже прячете.
Я каждому словом, как пулей, бы выстрелил в лоб,
Но вы ни от боли, ни даже от смерти не плачете.
Я буду терзать свою душу до крови и слёз!
Я буду гореть под дождём, освещая упадочность!
Лишь только бы я так, как вы, никогда не замёрз,
Найдя усыпившую души вам самодостаточность...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295876
рубрика: Поезія, Поэтические манифесты
дата поступления 25.11.2011
Її блакитні очі посіріли від буденності,
Колись граційні руки вже стомились від прикрас.
Ховаючи емоції під шаром манекенності,
Вона за кимось бігла чи тікала від образ.
Розхристана душею на пронизливому холоді,
Вплела собі у зачіску великий білий бант.
Вона була байдужою до усіх слів і поглядів,
Підстрибуючи в небо на кінцівочках пуант.
На неї озирались, на щасливу і розгублену,
Але весь світ неначе просто зник і онімів.
Її тендітну мрію, у шкільні роки загублену,
Як і тепер, ні він, ні цілий світ не розумів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290146
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.11.2011
Твої роки посивіли на скронях,
Юнацькі мрії тихо розійшлись,
І доленосні зморшки на долонях
Тебе вже не цікавлять, як колись.
До кілометра зменшились маршрути,
І погляд став приречено німим...
Життя давно примусило роздути
Надій на зустрічі солодкий дим...
Ти став на себе вже давно не схожим,
Колишні друзі тихо розійшлись...
І тільки випадковим перехожим
Ти можеш посміхатись, як колись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285510
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.10.2011
Я до тебе прилітатиму ночами,
Щоб не перервали нашого побачення.
І тоді весь світ із усіма речами
Вже не матиме для нас і граму значення.
Я віддам усе, що залишав навіки,
Все, що з почуттями нашими пов'язане,
За твої напіврозплющені повіки,
За чуже ім'я, але тобою сказане.
Я до тебе прилітатиму ночами,
Поцілунками і віршами уквітчаю...
І якщо ти навіть не прийдеш до тями,
Я кохатиму тебе на грані відчаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2011
Безсонна тиша підсвідомості.
Невтомний сонячний ліхтар.
Розчинення у невагомості
Загубленою тінню хмар.
Ловити неосяжні обрії
Зіницями краплин роси,
До неба прокладати колії,
Змінити час і полюси...
Прокинутись від вірша, танути,
Неначе мрії на вогні.
Буденності у вічі глянути
Дощем ілюзій на вікні.
В холоднім серці нереальності
Словами розтопити лід.
Світ рятувати від банальності,
Чорнилами білити світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280358
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2011
Зламалась тиша. І цьому причина -
Асфальтові мелодії авто.
Шалено мчить розбурхана хвилина -
А я не чую... Зараз я ніхто.
Здивованими поглядами неба
Рясніють вікна. Тисячі зіниць...
А я сліпий. Мені цього не треба!
Лежу посеред світу горілиць.
На вулиці така зимова спека,
Що знову роздягнувся до душі.
Довкола люди, вулиця, аптека -
А я пишу закохані вірші.
Почувши те, на що так сподівався -
Чарівні злети невагомих вій -
Я дописав Тебе. І закохався
У мелодійний образ моїх мрій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2011
Чуже життя, чужі надії
В своєму серці пронести,
Немов безмежно чисті мрії,
Мов ненаписані листи.
Чужий докір жорстокій долі,
Без адресату каяття,
Бажання вирватись з неволі
Одноманітності буття.
Чужі незіграні акорди,
Невиповідані думки,
Давно розгадані кросворди,
Комусь обіцяні зірки,
Чуже багаття із емоцій,
Кохання... Безпідставний страх...
Чуже відлуння в кожнім кроці.
Свої рядки ілюзій у віршах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2011
Зупинись і не рухайся! Бачиш? Навколо ілюзії.
Це ті мрії, що вибухом знищило наше минуле.
Тільки контури тіней, помічені після контузії,
Тільки страх і вразливе бажання, бездумно поснуле.
У свідомості - хаос, а логіка гине в реальності.
І її не рятують ціною життя у безодні.
Навіть промені сонця бояться своєї дзеркальності,
Бо, зіткнувшись, розіб'ються, зникнуть, навіки холодні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237627
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 29.01.2011
Життя поета варте тільки згадки,
Недолею спаклюжене навік.
Мов промінь сонця, на його нотатки
Впаде сльоза з примружених повік!
Згадається все те, що промайнуло,
Залишивши відбиток у віршах,
Все те, що не зламало й не зігнуло,
Але вселило невимовний страх.
Слова, такі прості і доленосні.
Розбурхана свідомість, мов листки,
Які штурмує вітром пізня осінь,
Безсильна, щоб затьмарити думки.
Згадаються наївні сподівання,
Сюжети і палітри почуттів,
Миттєвості свободи і кохання,
Що варті тисяч прожитих життів.
Ілюзії безмежності і волі
У відблиску розтрачених років...
Життя поета, наче спалах долі,
Римує біль і смуток між рядків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237356
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.01.2011
Хвиля авто за стіною високою,
Прірва самотності серед людей -
Вбивців наївності, тиші і спокою,
Руйнівників божевільних ідей.
Гори контрастів і незрозумілості,
Сотні артерій нікчемних подій,
Погляди пихи і зарозумілості
Тих, що навіки позбавлені мрій.
Місто - німий механізм без ліричності,
Все швидкоплинне: ти був і не був.
Тільки секунда безмовної вічності...
Ти ще не робот, якщо її чув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237351
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.01.2011
Він був прозорим, болісно тендітним,
Навшпиньки міряв кроками світи...
Його життя здавалось непомітним,
Бутоном, неспроможним розцвісти.
Він мав уявні, вигадані крила,
І відлітав за обрій, наче птах,
Шукав її. Вона його зустріла,
Розтанувши зорею на вустах.
Вона кохала, вдаючи байдужу,
А полум'я кохання берегла,
Боялася спалити йому душу -
А він замерз, жадаючи тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2011