| Сторінки (3/227): | « | 1 2 3 | » |
на вулиці
мінус десять чи навіть чотирнадцять
хтось потребує уваги, а комусь достатньо неба над головою.
моя проблема не ти,
іноді мені достатньо, що ти приходиш
у четвертій вісімнадцять,
і тендітними пальцями зігріваєш, як завше тримаєш рукою.
зимовими вітрами
до нашого міста несуться сніги,
які огорнуть через хвилину, п'ять чи десять вулиці ранкові.
моя проблема не ти,
навіть не буду старатися відпускати,
південні сни,
і довгими пальцями триматиму твої долоні з лініями спільної долі.
знаєш муза,
це наш не останній танець, не останній сон,
де ми насправді щасливі, де не потрібно зайвих слів.
якщо захочеш,
повертайся додому
на звуки відчинених вікон,
десь за берегами різних світів, за тишею спільних морів.
нехай вогнище всередині тіла
палає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013
існують люди
котрі ніколи не просять допомоги.
просто серцем відчувають,
що сильні підтримкою неба і Бога,
що завше знаходиться поруч ближче за хмари сиві.
існують люди
котрі душами своїми теплими переплітаються.
просто тілом відчувають,
що залежать одне від одного,
що потребують слухати спільні для серця разом пісні.
існують люди
котрі день за днем чекають.
просто добре знають,
що кохають насправді так щиро,
що завше залишається для людини чистим і справжнім вночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2013
повернеться той, хто насправді любить,
всередині тіла сильну людину,
бо без неї світ порожній, бо без неї знаєш, ніяк.
повернеться зранку,
а можливо навіть серед темної ночі,
головне дочекатись і обійняти коли вернеться доля,
вірна тобі і лише твоя.
дочекається той, хто насправді хоче чекати,
і не відпустить,
а триматиме міцно руками, за тіло, за душу, за стан.
повернеться обов'язково,
лише варто ще мить відстояти,
і не відпускати її,
коли увійде в теплих мрій океан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2013
досить приємне відчуття,
коли людина вертається у твою квартиру неочікувано,
ти навіть пам'ятаєш, що заради цього,
не зачиняв двері.
вона вертається, просто так, бо сумувала,
сумував і ти,
усміхнувшись повторив собі вголос, дякуючи Господу,
що не просто так небо дарує крила,
що не просто так хмари вертають людей.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2013
Повертайся додому, на тебе тут сильно чекають,
так сильно чекають, немов на повернення теплих південних вітрів.
Знаєш, я за тобою сумую, навіть без міцного чаю,
згадую твою посмішку, що до мене приходить зі снів.
Десь за проспектами ночі, за обрієм вільного сонця,
ти почуваєшся вільною, такою справжньою, відвертою і живою.
Згадуєш все приємне, говориш до янгола охоронця,
щоб почув твою молитву, щоб сказав щось про вранішню долю.
Десь за проспектами тиші, за обрієм молодого місяця,
я залишаюся собою, продовжую вірити у спільне життя.
Згадую все приємне, нехай і мій янгол неба втішиться,
солодкими згадками про тебе, про те, що ти була моя.
Повертайся додому, на тебе тут сильно чекають,
так міцно чекають, що не зважають, як плине повільно час.
Знаєш, я за тобою сумую, навіть без чорного чаю,
згадую спільне небо, як завше єднаюче нас.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2013
Ще трішки,
навіть менше молодого місяця,
і як пишуть вчені, за календарем Майя буде - все.
Тобто порожнеча,
що немає ні виходу, ні входу,
а лише невідомі мотиви, як зберегти тебе.
Навіть якщо не вірити,
і не залишатися допустимим великим думкам,
варто забути про горе і повірити в мрії, любити людей.
Ще трішки,
навіть менше пекучого сонця,
я знайду тебе і не відпущу, принаймні на цей останній день.
зі старого:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2012
Ти пов'язана з музикою досить тонкою лінією,
та, що не порветься від пориву західних вітрів.
Тисячі людей, шукають себе на гранях часу, заточуючись стихією,
та я відчутно шукаю тебе в глибоких кратерах морів.
Під уламками часу навіть боги прирівнюються до людей,
не більше за смертних і в силах завжди відчувати.
Якби моє ім'я знав Всесвіт, я називав би себе Прометей,
той, що приніс світло і вогнем кожну мить, зігрівати.
Палким вогнем душі, що не згасне від темної ночі
бо в кого серце не кришталь, щось чарівне горітиме завжди.
Спить земля, спить вода і навіть ти зачинила очі,
надіюсь, що тобі досі сняться, хороші й теплом намальовані сни.
Ти пов'язана з музикою досить тонкою лінією,
та, що не порветься від пориву східних вітрів.
Здається серце не навчилось кохати, не заточилось стихією,
але знай, що тебе я чекатиму в глибоких пустелях морів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2012
Навіть тоді, коли за спиною буде дихати смерть,
і я відчуватиму кожен її бездоганний рух.
Десь всередині власного тіла розпочнеться протест,
проти незабутніх дій, проти нерухомих і холодних мук.
Коли тіло більше не буде благати морської води,
а душа зігріється, міцним, як чорний бергамотовий чай, теплом.
Одного разу я вслухаюся у свої непокірні, як Еверест, сни,
і нічого не зміню, не вмиюсь дбайливим добром.
Залишусь таким, яким був, чи залишитись мушу,
продовжуватиму спостерігати за діями гордих людей.
Десь всередині тіла, молитвою Господу служу,
хоч не вірю у примхи власних розбитих ідей.
Навіть тоді, коли за спиною буде дихати смерть,
і я відчуватиму кожен її ледь чутний звук.
Для неї відчиню я двері, забуду про власний протест,
що всередині тіла, позбувся небажаних мук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2012
Давай побачимось?
Якщо захочеш завтра, або коли буде час.
В сьомій, десятій чи на пів одинадцяту,
головне, щоб ти пам'ятала, що там ти зустрінеш лиш нас.
Не буде ти, не буде я, будемо лише ми,
досить тихо заговоримо,
на різні теми, про те, що об'єднує спільні мости.
Спалені через минуле,
але ті, що завжди будуються під впливом весни.
Насправді мені просто хочеться, щоб ти знала,
як твоїм гарячим теплом зігрівається моя повільна кров.
Я сумую за тобою, за твоїми плечима,
повертайся під кінець осені,
неважливо коли, але обіймами зустрінь мене знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2012
Ти - мій океан, чистих надій і відвертих бажань,
шкода, що я в ньому так швидко тону.
Безмежно йду на дно, залишаюсь без теплих зізнань,
про те, як ти любиш, про те, як шукаєш полону.
В полоні інших ти відчуваєш себе живою,
як серце б'ється швидше, а з кимось в один такт.
Я не звик здаватися просто так, не звик здаватися без бою,
шукаю себе на полі, словами розбитих атак.
В полоні інших ти залишаєшся вже не собою,
не читаєш моїх віршів, не відповідаєш на чисті листи.
Серце біситься, серце кричить від болю,
знаєш я не такий, я грішний, якщо треба, я зможу піти.
Я - твоє небо, забутих мрій і давно поранених літаків,
шкода, що час крокує швидко, а я в ньому тону.
Якщо буде потрібно згадай про мене, без богами забутих віршів,
поки цього не сталося, мабуть я теж шукатиму полону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2012
Накинь не себе мою куртку,
щоб ти не мерзнула, щоб тобі зовсім не було холодно,
якщо захочеш для повного захвату, ще увімкнемо музику,
ти моя муза, що здається покинула полотно.
Накинь на себе мої светри,
щоб я добре знав, що тобі до несамовитості тепло,
якщо буде бажання, я писатиму листи і буду їх класти в конверти,
чомусь мені здається, що це досить відверто.
Накинь на себе мою душу,
щоб я переконався, як ти, гарячим полум'ям огортаєшся,
якщо захочеш я заварю міцного чаю, я так зробити мушу,
щоб я знав, як ти теплом зігріваєшся.
Накинь на себе мою куртку,
щоб ти не мерзнула, щоб просто я залишався поряд.
Ти моя невідома муза, я тебе вигадую, я тебе огортаю в музику,
якою насолоджуюсь, розуміючи, що можливо, ти лише моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2012
Земна куля огорнута мільярдами невидимих почуттів,
що створюють тихо і непомітно люди.
Хтось знаходить сили проявити їх у одному із життів,
а у когось руки слабі, хтось продовжує справу Іуди.
У когось життя потрібно лише для одного,
залишити після себе, незважаючи нінащо, хоч якийсь слід.
Хтось шукає себе на рівні духовного і сумного,
а у когось в серці, як завше сильно кам'яніє спогад-лід.
Хтось шукає себе посеред мертвої королівської зали,
називаючи себе, як би мовити царем усього німого.
Хтось відвідує виставки, ходить на прем'єри у кінозали,
а в одного із сотні, не залишилось нічого святого.
І все таки земна поверхня огорнута мільярдами почуттів,
незважаючи нінащо кожен залишається собою.
Залишається у пошуках одного із потрібних життів,
оточуючи себе свободою, символічною, а насправді пустою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2012
Не звинувачуй мене,
через те, що я стараюся бути поруч.
просто люблю тебе,
більше ніж може людина, більше ніж дали боги.
На весь ранок, на весь вечір,
на весь даний час, марити лиш тобою, твоїм іменем.
І знаєш відчувати, як це мріяти словом - ти.
Ти - це моя щоденна турбота,
щось на зразок янгола, якого не можливо побачити,
але можливо любити, щиро любити.
При цьому завше повторювати собі,
я не буду на тебе чекати, за тобою спостерігати,
а лише насолоджуватись чутками,
про те, що наше море досі живе, завжди живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2012
Жовта осінь надто холодна, надто холодна, чуєш?
Неначе води атлантичного океану.
Ти завше повторювала собі, що будеш сильною, а сумуєш,
чому ти мерзнеш у просторі самообману.
Старалася залишатися справжньою, на диво справжньою,
неначе вітри серед пустелі Гобі, серед ночі.
Хотіла знайти себе, старалася бути справедливою і відважною,
поки я тихо сидів і згадував твої очі.
Не забути ні на мить теплий вечір, темний вечір,
неначе завше сидіти тихенько у власній однокімнатній квартирі.
Згадувати майже постійно спільні сни і твої маленькі плечі,
які я щодня обіймав, серед днів, поки ми були щасливі.
Жовта осінь надто холодна, без тебе холодна, чуєш?
Неначе стояти під дощем, серед поганої погоди.
Тепер ти щаслива, ти стала сильною і навіть не сумуєш,
дякую тобі за все, лиш шкода, що мій дах став промоклий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2012
Біля моїх дверей ниточкою із квітів ростеш ти,
і я лише спостерігаю за твоїми діями.
Я спостерігаю за тобою, я бачу, як будемо жити ми,
не лише долею, не лише надзвичайними мріями.
Ми побудуємо власну фортецю із правди і щастя,
подаруємо світові себе і наших дітей.
Їх буде багато, ти любиш коли горить тепла багаття,
ми будемо жити у часі хороших ідей.
Біля твоїх вікон я проростаю зеленою травою,
якою будуть топтатися наші хороші діти.
І ти будеш спостерігати, як надією, як однією тропою,
постелиться спільна дорога, там, де ростуть квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2012
Під уламками часу,
неначе на самотній війні з думками,
ми боролися за нас, за наші втомлені болем серця.
Під уламками неба,
неначе на тривалому бою з богами,
ми молились за нас, за тих в кого тепла душа.
Під уламками долі,
неначе на стародавній дуелі з словами,
ми тримались за нас, за наші відверті тіла.
Під уламками сенсу,
неначе в пустелі з важливими серцю книжками,
ми шукали себе, ми шукали свої почуття.
Залишаючи час.
Я до тебе між снів притулюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2012
Я мабуть ніколи тобі не розповім про свої почуття,
що відчуває моє серце коли ти поруч.
Відчуття тепла, відчуття, що у груди проникає Весна,
осіннім повітрям, серед листя у вірності пору.
Я ніколи не буду в силах дивитися у твої смарагдові очі,
просто через те, що не втримаюсь ні на мить.
І захочу цілувати, серед білого дня, серед темної ночі,
вуста твої, що так хочу, хоч знаєш болить.
Десь всередині чемно болить через те, що ти вільна,
не моя і моя, знаєш більше мабуть не твоя.
Не забуду тебе, ти найкраща, на мить божевільна,
бо знайшла щось в мені, а тепер в тебе інше життя.
Я ніколи мабуть не скажу про кохання ні слова,
і не вправі тебе я тримати у своїх руках,
бо крізь них, через них, проникає наївності холод,
я любив лиш тебе, і любитиму в теплих словах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2012
Ми пили теплий чай створений під симфонію осені.
Наглядали за рисами обличчя у дзеркалі.
Вірили у диво, співали серцем впевнено і натхненно.
Дивувалися коли не знаходили спільної думки.
Жили так ніби в останнє бачимось під покровом ночі.
Літали блакитним небом серед балакучих снів.
Любили разом слухати одночасно хорошу музику.
Вечеряли, бо були надто голодними.
На тепло, на кохання, на відвертість і вірність.
Чекали на життя.
Слухали, як посеред серця калатає чиста-неземна любов.
Жили.
Ми ще зробимо багато, бо ми варті бути щасливими.
Щастя.
І пам'ятали, що все буде добре.
Без слів, без музики, без необхідних речей, бо ти поруч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012
Не наважуючись сказати правду у вічі,
я стою перед власним дзеркальним світом і чекаю.
На невідомі мені дороги, на те, як горітимуть свічі,
доленосні вогні надії, над якими тебе я вдихаю.
Моє непокірне натхнення, моя особлива муза,
якби не уривки твоєї історії, якби не пісня твого життя.
Про що би я тоді писав, про що би мріяти мусив,
якби не твої теплом обгорнені в хмари почуття.
І щодня я би прокидався з думкою не такою як завше,
щоночі засинав би з мрією, що досі пала.
Але ти поруч, ти власне жива, ти завжди віра в краще,
непокірна для мене, ти фактично символ мого життя.
Не наважуючись сказати правду у вічі,
я стою перед вікнами, перед дверима, на вулицях тихих.
Мене чекають невідомі дороги, і досі запалені свічі,
доленосні вогні надії, з думкою твоїх мрій для нас ніжних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012
На перший день осені я хочу усміхатись,
думати тільки про приємне, мабуть про твоє тепло.
На вулицях бачити, як листям стараються огортатись,
сотні людей, що потребують відчути добро.
Мати Тереза казала багато слів і знала у, що їй вірити.
Бути добрим - це забути про себе і думати про інших.
Коли ти щасливий, ти знаєш, як це по справжньому мріяти,
про те, що тобі дороге, без думок холодних і грішних.
Бути добрим - це закрити очі на прояви невдячності,
подякувати навіть ворогу за те, що він зробив тебе сильнішим.
Подякувати друзям, за те, що їх думка завжди у наявності,
допомагає жити, навіть більше, просто бути більшим.
На перший день осені я хочу щиро усміхатись,
думати тільки про приємне: про тебе, про мрії, про час.
На вулицях бачити, як люди навчаються сміятись,
бути не тільки для себе, не тільки для тебе, бути для нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2012
Переборю.
Власний страх висоти перемолю.
Залиши мої сни,
не сміливець, за це ти прости.
Більше болю.
Ти проникла у груди весною.
Забери мої сни,
не згадаєш про мене лиш ти.
За тобою.
Тихим кроком я пішки по морю.
Синій колір бере,
на гітарних акордах баре.
Переборю.
Я за тебе стояв мов горою.
І тепер я ніхто,
і не більше за слово деталь.
До прибою.
Я причалив морською водою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2012
Дві хвилини назад,
я взяв у свої незграбні руки конверт з надписом «Ти не один». Обережно його роздивляючись я просто почав думати, хто адресат, і чому адресовано саме мені?
Хто ця таємниця, що в силах писати листи посеред темних ночей.
Виявилось, що всередині було надто порожньо. Страшно порожньо, ніби руки вітру його писали. Я відкинув погляд від конверту на дзеркало і у зворотньому напрямку, від дзеркала на конверт, по трохи розуміючи, що я пишу сам собі, що пишу тільки я.
Три хвилини вперед,
я взяв у свої холодні руки конверт з тим самим надписом «Ти не один». Обержно підвів його до вогнища, що здавалося вічно в силах палати над поверхнею газової плити,провів його над полум'ям і здається згадав?
Що не варто не любити себе за те, що ти самотній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2012
Серце до серця - морськими вузлами ми сплетені,
згадай лиш для мене, як разом блукали в містах.
Де сонце відверто танцює з богами шаленими,
під музику вітру на вільних забутих мостах.
Ще вчора писали листи, не боялися правди,
а зараз що сталось, забули, як бути разом.
Не в силах кохатись, і серце так просто віддати,
у руки твої, ти для мене лиш зітканий сон.
Я для тебе минуле, не більше за справжні листи,
тільки вчора писав я у сторону теплого вітру.
Ти просто живи, з часом можна усе віднайти,
що загубленим було, що не втратило власного змісту.
Серце до серця - тенетами долі ми сплетені,
ти не одна, а я досі блукаю в містах.
Де місяць шалений танцює з богами відвертими,
під попелом ночі на дивних забутих мостах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2012
Насправді так легко за плечі тримати коханих,
дивитись на зорі і мріяти тишею днів.
Ти десь за кордоном милуєшся запахом п'яним,
чекаєш на сонце, що тихо крадеться між снів.
Чекаєш на те, що у свій його снів повернешся,
доторкнешся до крил і у вирій фантазій злетиш.
Хтось вночі небом плаче, а ти наче янгол смієшся,
ти отримала щастя, і коханням ласкавим тремтиш.
Насправді так легко за плечі тримати коханих,
дивитись на небо і дихати голосом днів.
Ти десь за містами накрився туманом останнім,
живеш ти думками, що тихо блукають між снів.
Чекаєш на те, що твій янгол до тебе вернеться,
зігріє словами, даровані небом тобі.
Усе повернеться, бо янгол твій тихо сміється,
ти грієш коханням, що міцно живе десь в собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2012
Ще один сон, де ти енний раз зігріваєш мене обіймами,
не шкодуєш, що подарувала мені бездоганну мрію.
Де ми посміхаємось і ділимось власними чистими надіями,
де ми пірнаємо під єдину моря хвилю.
Там, де літо утворює сонцем у серці історію,
переповнену щастям і тишею власних думок.
Ми разом перетинаємо в житті не першу колію,
ми разом, тільки я і ти, робимо спільний до вічності крок.
Ще один сон, де ти енний раз обіцяєш мене любити,
не за те, що я пишу для тебе вірші,
а за надію, якою ми звикли крізь будні хворіти,
за слова, що прокидаються під наші спекотні пісні.
Ще один сон, де я радий, що знаю тебе..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012
Неземна,
дивишся з високого неба, ніби чуєш нас.
Ніби наші кроки уздовж земних доріг настільки голосно прораховані, що помилитись у пошуках маленьких дитячих для тебе ніг неможливо. Я слухаю тишу, а ти слухаєш нас, чи чуєш, як я молю, вернися хоч на мить і подаруй уривок із пісні, що наспівувала ти в дитинстві, про життя, що в пошуках тепла.
Неземна,
я люблю гортати казки, що читала ти мені.
Дивитися на хмари і очима з них творити уривки своєї уяви, народжувати з них щось неймовірне, відчуття, що я про це тільки мрію. Будувати у собі справжнього чоловіка, старатися дбати про сім'ю, вірити у дружбу, бути закоханим у жінку, що не відчуває до мене нічого окрім дбайливого друга - жити.
Неземна,
дивишся з високого неба, ніби бачиш нас.
Ніби ми тільки зараз народжуємось у твоїх думках, і дбаємо кожен сам про себе. Я сумую, як і сумують усі, що були ближчими до тебе ніж чоловіки, які тебе кохали, ніж друзі, що тебе обожнювали, ніж сонце, що променями тепла зігрівало тебе.
Неземна,
з низької землі, ми твої діти дивимось на високе небо і пам'ятаємо тебе,
бо серце любить все, що є в тобі, все..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012
Ще вчора над небесними схилами народжувалися зорі,
питання чому, для чого і як?
На колір чудові, шкода, що вони не прозорі,
бо їх бачили люди, вони, як у морі маяк.
Допомога для бідних, багатих і тих хто блукає,
серед сотень доріг, серед тисяч асфальтових трас.
Я не знаю де ти, я зоря, що твій погляд шукає,
загубився між хмар, що зникають між тишею мас.
Батько здавна казав не блукай у чужинських просторах,
не літай серед хмар, що загублять твій погляд сліпий.
Зупинися на мить і згадай, що не в твоїх коморах,
проживає любов, що лікує твій шепіт глухий.
Вже сьогодні серед моїх снів блукатимеш ти,
питання чому, для мене і як?
Ти потрапила в світ де з тобою давно я знайомий,
я шукаю твій смак, наче в морі від Сонця маяк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347803
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2012
В тебе дійсно все буде добре, ти тільки не переживай,
шукай нові джерела натхнення, закохуйся і живи.
На той час я сидітиму на кухні і робитиму нам чай,
з думкою про те, що більше не відчую на собі твої сліди.
Серед давніх друзів, ти, як завше знайди щось нове,
запропонуй їм поїхати у подорож, підкорити цілий світ.
Допоможи знедоленим знайти серед світла себе,
допоможи найкращим розтопити у серці весь лід.
Серед найкращих закоханих , ти, як завше побачиш нове,
розповіси про почуття, так буває для тебе завжди.
Допоможи найкращим вернути у пам'ять тебе,
а я як завжди шукатиму в небі забуті сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2012
Просто треба, так для щастя, як мало нам треба,
відчувати любов на собі, на гарячих долонях,
що малюють на собі останні вагони до неба,
відправляюсь до тебе у думці, що тягнеться в скронях.
Серед неба, серед хмар там літають відверто,
сотні птиць, що танцюють з зірками один на один.
Ми планети, що живуть не єдиним секретом,
так відверто люблю я дивитись за межі тих стін.
Що ховають обличчя твоє, моя муза, моя Есмеральда,
бачив тільки у снах, і на стінах у тиші картин.
Мало треба, накривають нас осінню пальта,
і ховають у спокій хвилин, що блукає відтінком годин.
Простір неба, серед хмар, де літають комети,
я дивлюсь на твій сон, я чекаю, що впустиш у рай.
Намальований нами, що тримає у часі планети,
я для тебе зупинюсь, я для тебе заберусь за край.
У пошуках музи,
у пошуках нового світла, зупиняюсь і слухаю пісню небесних птахів..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012
Змінилось все!
Люди не бачать, як гине навколишній світ,
але пильно і дотепно обговорюють досі живих.
Що забули, як це болить маленький у серці лід?
Забили на Землю, спалили уривки із книг.
Модою стало тримати в руках цигарки,
і вбивати себе насолодою мертвих подій.
Робити із болючих історій, веселі наївні казки,
не вірити в долю, не вірити в списки надій.
Надії на краще, на краще для тебе, для всіх,
випивати, вбивати, робити із себе тварин,
хижаків, що полюють для себе на смерть і на гріх,
залишатись наодинці, без власних для щастя хатин.
Люди не дбають про себе і ближніх людей,
брехнею окутані тонуть у власних морях.
Цікаво, а через років 50 робитимуть із лайків дітей?
Люди забули, як це кохати в боях.
Боротись за небо, боротись за власні дахи,
забули ми все, загубили свій світ - ідеал.
Над нами панують лиш темні на погляд страхи,
Люди не будьте дурні, перемкніть цей канал.
За останні кілька десятиліть, змінилося все: країни, етикетки на продуктах, відносини і кохання до людей, стосунки між серцями, змінився світ.
Я не готовий сказати, що це погано, що час в якому ми живемо жахливий, просто знаю, що для когось це моменти щастя, а для когось втрачені ідеальні моменти життя.
Просто хочеться передати одну маленьку думку, що варто перемкнути телеканал у якому світ повен брехні і хоч трішки жити не тільки заради себе, а ще заради ближніх, бо хто ти в цьому світі без них? Просто пусте..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012
В моїй кімнатній пустелі надто холодно,
посеред неї немає тебе, посеред тиші немає вас.
Люди хіба вам зовсім не соромно,
залишати найближчих в важкий для них час.
Залишати на дорозі, неначе купу великого сміття,
не нарікати на печаль, жити в собі.
Для себе будувати досить непогане життя,
а друзям дарувати тільки сухі корінці.
Залишати на проспектах, не даючи їм надії,
ніякої допомоги, і думки про майбутнє для них.
Безнадійні залишайтесь сильними, моліться до Діви Марії,
все буде, все буде, все буле для тебе й для всіх.
В моїй кімнатній пустелі надто холодно,
бо в ній посилилась печаль, на мить, на час.
Знаю друже, що тобі зовсім не соромно,
бо кожен живе тільки для себе, життя дається лиш раз.
згадка..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2012
Ти завітала в мої сни, навіщо й для кого,
дала мені можливість зрозуміти, що на світі не один.
Я не заслуговую стояти коло життя твого,
не заслуговую слідкувати за кількістю наших хвилин.
Кольором сонця накрита з головою до ніг,
чекаєш на щастя на протязі безглуздих ідей.
Знаєш, а колись можливо я завітаю на твій поріг,
щоб побачити квартиру наших майбутніх дітей.
Перегляну з радістю фотоальбоми твоїх батьків,
діти, ще такі веселі і пошуках щастя.
Шукали його серед гір і вершин, в снах морів,
бо не вірили в спільне для неба, для себе нещастя.
Ти завітала в мої сни, можливо для мене,
щоб дати можливість закохатись в очі твої живі.
Знаєш я житиму тільки для тебе,
щоб відчути майбутні хвилини на нас, на собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2012
Ти моя маленька непокірна мрія,
неприборкана вітром, не залишена сонцем на самоті.
Грудям боляче, але в серці не гасне надія,
залишитись у тобі світлом, що танцює на висоті.
Небо звикло від болі ридати,
краплями дощу падати на обличчя стомлених людей.
Опісля того, якось довірливо на тепло чекати,
і дарувати посмішку для маленьких-щасливих дітей.
Небо звикло на ніч засинати,
включати місячну лампу, і ховатись за парами хмарами.
Прокидатися зранку і частинку себе віддавати,
кропити землю своїми небесними чарами.
Ти моя маленька непокірна мрія,
подарована Богом і шовковистими хмарами мені.
Грудям легше, але в серці не гасне надія,
залишитись у небі світлом, що дарують хмарини тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2012
У моїх снах зірки повільною ходою котяться до моїх ніг,
а ти розповідаєш, як стомлене сонце лягає спати,
як завше на захід, на бік, на вчорашній поріг,
прокидається вранці, словом слово я звик відчувати.
Народився тоді коли місяць співав колискові,
для самотніх людей, що чекають зустрічне тепло.
На холодній дорозі, ти читала газети казкові,
серцем десь відчувала, як щастя у гості зайшло.
Разом випили чаю, насміялись на тисячу років,
пригадали минуле, без сліз, без образ, без журби.
Я до тебе летів, без загублених хмарами кроків,
і для тебе писав низку віршів, без днів боротьби.
У моїх снах зірки повільною ходою котяться до твоїх рук,
а я розповідаю, як сумно провів без тебе час.
Віриш, а так хочеться жити, без смутку, журби, сонних мук,
прокидатися вранці, як завжди читати про нас.
У газетах, у книгах, у творах. Прочитати про нас, прочитати про теплий, як чай - тихий час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2012
Засинай у моїх обіймах під мелодію щирих небес,
під гуркіт хмар, під стогін постійного вітру.
Не дивись у майбутнє, не будуй проти мене протест,
подивись у минуле, що сердито крокує по місту.
Не згадай про любов, не дивися сумні мелодрами,
не чекай, що постійно чекатиму на тебе я.
Я збудую життя, не подібне на плями реклами,
де ти просто моя, але часом якась не моя.
І не згадуй про час, що в годинниках вибив 12,
не мандруй по думках, що для тебе створив уві сні.
Ти збудуєш життя із закінченням на 18,
де я буду лиш твій, де потрібен твій світ лиш мені.
Відчиняй свої очі у обіймах під світло небес,
напиши на вустах, слово - тільки потрібен мені.
Не дивись у минуле, не будуй проти мене протест,
подивись у майбутнє, що дарує надію тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2012
З часом я покину місто і огляну Європу,
не буду боятися стати зайвим у книгах відомих людей,
бо побудую власну незабутню на смак історію,
де відчуватиму щирість твоїх незабутніх ночей.
Прийде день порахую усі теплі словом моменти,
перегляну світлини, твоєї - моєї Весни.
Вивчу майже напам'ять недописані пальцем сонети,
по самотньому склі, у місцині де сховані сни.
Прийде ніч пригадаю де ми зберігали надію,
де гортали книжки й подарований долею час.
Усміхнусь, повернусь, власним серцем у тебе я вірю,
говорила мені, коли думкою думав про нас.
З часом я покину Європу і повернусь у місто,
не буду залишатися один, дочекаюсь я серцем весни,
лід у грудях розтане, вірш наповниться сонячним змістом,
я напишу що ти, досі твориш зі мною мости.
Що об'єднують нас, віру, тишу і небом наповнений час..©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2012
Зацікавлено і вперто дивився я на прозоре скло,
відчував, як ледь тихо билось маленьке серце,
серце дитини, що дивилася у зустрічне вікно,
душа людини, яка цінує небесне сонце.
Ми звикли говорити за спиною найкращих найгірше,
дивитися на те, як страждають друзі немов вороги,
а потім звичайно сказати, а мені від цього не ліпше,
і навіть не розуміти, що вони такі, як і ми.
Будувати ілюзії, у повітрі, у тиші, у кімнатах,
не надіятись на краще це звичка самотніх людей,
блукати і робити у житті кроки немов ідеш по канатах,
і чекати, що одного дня про тебе напишуть сотню епопей.
Зацікавлено і вперто я наглядав за прозорим склом,
не дивлячись на дорогу, без думки про майбутнє,
і чув, як билось залякано маленьке серце за вікном,
дитини, що живе теперішнім, а не минулим.
Цінуй мить за те, яка вона є, за те, що саме вона справжнє, а минуле, залиши у спогадах, спогади зазвичай гарна річ..©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2012
Якщо люди створені одне для одного вони звичайно довгий час будуть щось шукати, щось своє: на проспектах, автострадах, супермаркетах, шосе, але з часом знайдуть. Будуватимуть майбутнє, усміхатимуться і скажуть привіт почуттям, відчинити їх варто на мить, але це слова.
З часом у їхні двері постукає грубо і холодно гість розлука і на нову мить, вони знов загубляться у пошуках ідеалів, будуть шукати людину мрію, кожен по бажанню, але все таки знаходитимуть одне одного. Будуватимуть майбутнє, повірять у казку, запишуть іменна коханих на сторінках хронічно забутих конспектах і називатимуть - найкращими.
Але з часом прийде гість самотність і на мить варто забути про минуле і жити майбутнім з думкою одне про одного. Ніхто не зробить крок, бо самотність порушила їхні наголоси на тишу і тепер у пошуках чогось хорошого, вони шукатимуть себе, щоб одного дня прийти і сказати: "а, все таки ти моє..". Будуватимуть майбутнє, згадають минуле, пригріють теперішнє, обіймуться на мить, намалюють кохання, обговорять проблеми, що завжди присутні в квартирі і забудуть заради спільного тепла.
Але з часом прийде гість "подумай" і що миті перед тим, як засинати, вони будуть шукати одне одного у очах, плечах і часі. Знаходитимуть і розумітимуть, що саме це їхнє кохання, що варто чекати..
По скрипту: Якщо люди створені одне для одного вони будуть губитися серед сотні доріг і завжди знаходити те, що веде у спільне майбутнє. Якщо люди створені одне для одного їхнє майбутнє записане на небесах, а Бог не робить помилок..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2012
Подивись ти на сонце, на воду, на мене,
як багато навколо чудових миттєвостей дня.
Я не знаю чому, досі йду по дорозі без тебе,
ти не віриш у казку, що подібна на спільне життя.
І не знаю чому досі птахом тебе я шукаю,
у маленьких містах, епіцентрах найкращих подій.
Будеш йти ти сумна, я твій погляд здалека впізнаю,
бо без тебе життя, наче думка без вічності мрій.
Бо без тебе не я, і без тебе життя не весна,
а закутане в холод вчорашніх забутих надій.
Серед тисячі слів, я шукаю тебе в теплих снах,
бо без тебе мені бракуватиме від серця дій.
Подивлюсь я на місяць, на хмари, на тебе,
зрозумію, що варто чекати тебе серед снів.
Я не знаю чому, але ти є для мене, для себе,
бо без тебе не я, пишу теплі відвертості слів.
20-21.04.2012
Муза. Модель. Мрія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2012
Твоя тиша зупинилася на паралелі моєї вулиці,
щоб розповісти, як живуть досі мої не оглянуті сади.
Віриш, а я живу більше минулим аніж майбутнім,
так не краще, так не треба, але там досі є ти.
Мовчки, загубиться погляд кинувшись тінню за твоїм,
він знає до зупинишся ти, коли йтимеш додому,
де за містом фантазій линуть дощі не моїм,
зачарованим днем, що відстоює вічність на сьому.
Сьома ранку, а сонце ще досі говорить із небом,
хмари тишком летять в нікуди, десь на право життя.
Я чекаю на нас, я чекаю, як завжди на тебе,
надто тихо навколо, зазвичай навіть тінь не моя.
Твоя тиша зупинилася на порозі вулиці Едель,
я впевнений,що досі не навчився людей відпускати.
Ти муза, що повинна жити у віршах, Ти моя модель,
я впевнений, що досі не навчився людей чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2012
Чи знаєш ти, що я хочу прокидатися з тобою,
і дивитися палким серцем, як танцюють птахи,
але ти далеко, і не живеш цією весною,
але ти не близько, і не тримаєш моєї руки.
Обіцяла бути поруч, називала, як не як найкращим,
а я тішився немов маленьке заспане дитя,
так подібна на мрію, відвідану життям нашим,
повір сонце, в мене досі до тебе почуття.
Почуття гарячі - відчуття холодні, я не поруч, знаю,
хтось повинен був просто так піти,
залишити у спокої, і віддати щастя, зникаю,
щоб тобі було краще, дивитись, як літають птахи.
Чи знаєш ти, що я мрію засинати з тобою,
і слухати палким серцем, що співатимуть зорі нам,
але я далеко, і не живу твоєю весною,
але досі надіюсь, що ми переплетемось незабутнім життям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2012
Коли твоя мрія досягне краю великої зеленої Землі,
я гляну на небо і можливо пошепки скажу,
сяй сонце, течи вода, співайте зорі, шуміть вітри,
і обов'язково твою незабутну мрію наздожену.
Я усміхнусь неначе навчений так жити,
з посмішкою на вустах, з щирим серцем в глибині,
а душа, як хмаринка, буде небом синім летіти,
за мрією переповненою вірою і надією теплої весни.
Ти посміхнешся, бо звикла як завжди радіти,
будувати віру у щастя, будувати найкращі сни,
де смієшся і плачеш, де щастям ти вчишся хворіти,
де рятуєш усе, що знаходиться досі в мені.
Коли моя мрія досягне краю великої синьої Землі,
я гляну на тебе, на вушко щось тихо скажу,
сяй сонце, течи вода, співайте зорі, шуміть вітри,
і у маленької людини - велике серце відчиню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2012
Посміхатись і без заперечень відчувати справжнє щастя,
бути частинкою світу, бути частинкою тебе,
відчувати тепло і без думки про стисле вчорашнє,
загубитись у хвилях, де кохаєш - цілуєш мене.
Полонити весну і знайти щось приємне у собі,
раз в житті ми у праві хвалити звичайне усе,
що навколо присутнє, щось тримається тепле у тобі,
раз в житті ми у праві відчути кохання своє.
Бути вічно голодним на щирість і вірну надію,
що прийдеш і обіймеш, за руки мене ти візьмеш,
хочу бути з тобою, та й чекати здається я вмію,
Сонця промені в холод у серце маленьке приймеш.
Посміхатись і без заперечень дивитися у твої очі,
не боятися жити, і щастям ділити усе,
наші мрії гарячі, загубились під ношами ночі,
зачекати весну і не раз ще відчути тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2012
Ти звикла жити щастям і перед сном посміхатись,
бути неприступною немов забута стіна,
пам'ятати про те, що не варто ніколи боятись,
ти звикла бути світлою немов морська вода.
Ти звикла чути тишу і з теплом обійматись,
дивитись на годинник і чекати прихід весни,
опісля чого вишневими вустами посміхатись,
і лагідною думкою летіти у приємні сни.
Криниця з бажаннями ніколи не буде пустою,
мрії серед світла, сонце серед зими,
гріє і пестить, ти вважаєш весну живою,
і чекаєш її десь у берега річки Десни.
Ти звикла жити щастям і перед сном посміхатись,
любити бути справжньою, не думати про біль,
який руйнує те, що так звикла чекати,
ти звикла бути світлою і ставити перед собою ціль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2012
Надто довго блукати у спіралі твоєї долі,
бути непомітним немов сльоза,
обертатися й боліти від нестачі волі,
прокидатися і слухати, як тремтить земля.
Бути вірними слугами самообману і декору,
немов меблі, стілець, стіл і стакан,
переповнений майбутнім без відсутності синдрому,
не вирішуючи власної долі потрапити в капкан.
Бути залежною частиною твого буття,
ділитись думкою, читати не до римовані вірші,
а потім боліти, як не як – це життя,
де ми непомітними кроками зникаємо немов пісні.
Надто довго чекати тебе серед пустелі,
любити страждати і залишатися на самоті,
не потрібно мені, хочу у світ твоєї оселі,
віддатися заради думки і ще не раз почути твої пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2012
Не я, не ти, творили спільне щастя,
а щира ласка Божого тепла,
коли тобі я говорив будь ласка,
ти ніжно говорила, я твоя.
Ти завжди поруч думкою тримаєш,
мій світ в якому ти лишень моя,
мій світ де янгол неба пам’ятає,
як я писав тобі свого листа.
Ти не одна, я також не один,
але самотність розлучила нас.
Не думай про відсутність тих годин,
які єднали у приємний час.
Не я, не ти, створили наше щастя,
а ніжна ласка Божого добра,
я буду поруч, це лиш наша казка,
не разом, але в пошуках тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2012
Не відпускай, за руки ти тримай,
його любов, його міцні зап'ястя.
Коли забула, в думці пригадай,
як він кохав, і дарував лиш щастя.
Небесний янгол поруч пролітав,
і стріли в серце, кількість непомітна.
Потрапили у вічний перевал,
де ти для нього ніжністю помітна.
Як буде зимно, доторкнись долонь,
щокою притулися до обличчя,
а він зігріє тишу твоїх скронь,
і кава зранку, як не як - класична.
Не відпускай, поклич його за край,
він янгол, неземне й святе життя.
Він буде поруч, просто пам'ятай,
хто зцілить твої ніжні почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2012
Розгублений між стінами, що чують,
мій спокій, мою тишу – однину.
Чекаю, що вітри мій біль відчують,
і забируть скорботну данину.
Коли хотів я бути трішки старшим,
коли дитинство своє відпускав,
боявся стати повністю несправжнім,
під маскою свій біль я заховав.
Я заховав усе, що вірить в диво,
проблеми, біль й печаль сумних сердець,
кохання, що приходить вранці – щиро,
я - власник долі, я – життя митець.
Розгублений між стінами, що бачуть,
як я чекаю на прихід весни.
Прихід тепла, що так багато значить,
на разі йду подивлюся на сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2012
Послухай пісню про політ птахів,
як вічність загубилася у танці.
Ти не помітиш смак до відчуттів,
прокинишся для неба, рано – вранці.
Послухай те, як вітер заспівав,
ти крила розпути, лети до неба.
Будь кращою за грішність у руках,
дощем напийся, бо цього так треба.
Так треба, ще почути про любов,
про вірність і майбутню насолоду.
Про те, як я проникну в ніжний сон,
де я шукаю твою теплу вроду.
Послухай пісню про майбутнє ночі,
ти ще відчуєш стомлений запал,
моїх бажань, що гріють твої очі,
не раз почуєш те, як я кохав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2012
Коли навколо тебе лиш дощі,
і світ що вірить, часто критикує,
ти краща них, ти краща за вітри,
моє тепло, твій світ весни цілує.
Коли тінь ночі ходить по стопам,
ти хочеш щоб тебе лиш обійняли.
Навколо пусто, й через років сто,
я буду поруч, хочу щоб ти знала.
Я знаю досі ти не зрозуміла,
для тебе хто моя сумна душа?
Ти так хотіла щоби полетіла,
але тебе тримаю досі я.
Коли навколо буде шторм морів,
бажаємо так двоє захотіти,
хоч раз побути під теплом дощів,
разом наш серпень спогадом зігріти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2012
Благаю поділися мріями, дай мен можливість бути кращим ніж я є насправді. Благаю будь поруч, заради неба, заради моря, заради нашої майбутньої дитини. Благаю будь моїм щастям.
Кожен ранок я прокидаюся і відчиняю очі, неначе мій внутрішній світ це магазин, що переповнений корисним товаром – мріями, які лиш нан ніч стають забутими і втіленими у снах, у власних снах. Але деякі мрії, як і товари псуються, через що сьогодні я бачив жахливі й неприємні сни. Було холодно.
Кожен день я продовжую мріяти, про світле майбутнє, про сім’ю, про батьків (тиша в голові, зал переповнений думками мовчить в унісон).. і про Тебе. Мрію я про тебе. Йду по вулицям свого ненаситного міста з мріями, читаю: газети, книги, журнали з мріями, проживаю день з мріями. Було тепло.
Кожен вечір я вертаюся додому - стандартне місце для відпочинку, де ніхто не заважає побути наодинці з собою. Я це справжній я: без маски, без гриму, без тебе, думками у собі – тільки у собі. Мене не тішить телевізор, інтернет, павутиння, що окутало навколишній світ, мене тішать мрії, солодкі і смачненькі думки спрямовані у правильне русло. Було солодко.
Кожну ніч я засинаю, а ще: розкладаю постіль, чищу зуби, вмиваюся, опісля чого читаю втомленими вустами молитву і усміхаюсь (найприємніша мить – посмішка, диво посмішка).. і що ви думаєте я роблю далі? Так, я мрію і поступово йду у світ талановитих музик, звірів говорунів, кумедних людей і привабливої весни, тобто мріями живу, щиро й усміхнено живу. Було солодко, приємно, тепло (не описати словами, я птах у вільному небі)..
Кожен ранок я прокидаюся і повторююсь – благаю поділися мріями…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2012
Якби я мав можливість обійняти,
віддав би вічність за твою красу,
радів тому, що маю день, щоб мати,
твою весну веселу і сумну.
Якби я знав що ти мене чекала,
писав соннети й віддані вірші.
Твоя душа на мить одну відчула,
для кого я присвячую пісні.
Твоя душа напилась б вічним щастям,
трималася за сонні ліхтарі,
а ноти тісно зв'язані з нещастям,
зникали у твоїй – моїй весні.
Якби я мав можливість описати,
як я чекаю, інколи мовчу,
я б не мовчав коли хотів кричати,
про те як я весну твою знайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2012
Коли тебе забудуть люди й світ,
не чутимеш що хтось у даль гукає,
згадай на мить, хто розтопив твій лід,
радій що ти потрібна, хтось кохає.
Коли тебе обіймуть ті вітри,
що нас давно у тиші зігрівали,
згадай на ніч, хто будував мости,
радій, бо ми надіялись й кохали.
Коли тебе захопить туга й біль,
не тішишся що я тебе шукаю,
згадай раз в день свою небесну ціль,
радій що ти потрібна, що кохаю.
Коли тебе згадає голос мій,
поглянь на зорі в чорних небесах,
згадай на мить, що я навіки твій,
радій, бо ми знайшлись в одних містах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2012
Єдиний Бог на небі щиро бачить,
як люди заховали у серцях,
надію в краще, віру у майбутнє,
наш Бог живе на синіх небесах.
Чужі вуста ти смачно цілувала,
не знала що у серці пустота,
ти не чекала й вічно відпускала,
холодне серце у чужі міста.
Як хочу я твоєї допомоги,
дай руку і за пальці ти тримай,
римуй кохання з теплими словами,
і Сонце ти зі мною зустрічай.
Всевишній Бог на небі часто бачить,
куди відносять стомлені хрести,
тепло солодке так багато значить,
не йди, сьогодні Сонцем ти не йди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2012
Мій світ для тебе навчений чекати,
життя ще досі вірить у дива.
Чекатиму, щоб світлом розказати,
яка без тебе сонячна весна.
Ми звикли під сумним дощем прощатись,
не можу я без тебе, не моя.
У відповідь вартує нам вітатись,
ти залишись впродовж печалі дня.
Коли ти поруч серце відчуває,
як Сонце пише стомлені рядки.
Нема куди зникати, серце знає,
що нас єднають ті пусті мости.
Ми звикли під сумним дощем вітатись,
ти зупинсь, на мить одну лишись.
Не варто нам із веснами прощатись,
ти залишись, з обіймами вернись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2012
Ми надто сильно поспішаємось, когось назвати другом, а когось ворогом. Ми надто сильно поспішаємось, відчувати серце з першого дня знайомства. Ми надто сильно поспішаємось малювати собі ідеал людини при цьому не розуміючи хто вона: друг чи ворог, це ми надто сильно поспішаємось..
А в результаті? В результаті, ми залишаємось з пусткою у серці, з сумним образом тиші у думках, і лиш приємні спогади минулого колихають нашу втомлену душу. Іноді варто зупинитись, пригадати власну віру і зачекати. Просто зачекати.. ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2012
Вчора ти була щаслива, усміхаючись раділа митєвостям життя, з думкою про нас. Вчора ти кохала до без тями, бо вірила у справжні почуття.
Не плач, бо ти ще не відчула як це бажати, як це мовчати дивлячись у очі ближнього з бажанням палко поцілувати і прошепотіти - ти мені потрібен. Думками поруч, а така далека.
Сьогодні ти сидітимеш одна з думкою про мене, з думкою про нас. Сьогодні ти будеш сумувати, годуючи свою пам’ять спогадами минулого – прекрасного минулого.
Не плач, бо ти ще не відчула, як це жити заради когось, як це бути для когось світом, небом і землею. Думками поруч, а така далека.
Завтра ти будеш найкраща у обіймах Сонця, з думкою про нас. Завтра ти зрозумієш як це жити у долонях неба, і бути сенсом іншого життя.
Не плач, бо ти почуєш щирості слова, бо ти відчуєш як це проникати у найкращу мить життя де хмари побудують нам мости. Думками поруч, а така далека.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012
Ще вчора ти була мале дівчисько,
чекала що відчиниться весь світ.
Обійми неможливі, надто близько,
і ти тікаєш і забуті сни.
Про Рай ти мрієш днями і ночами,
коли лягаєш спати, за вікном,
літає ангел що живе між нами,
я буду кращим перед твоїм сном.
Життя біжить, здавалось буде важче,
і твої сльози – смутку водоспад.
Не бійся мила, завтра буде краще,
і Сонце ще засяє нам не раз.
Ще вчора ти була мале дівчисько,
хотіла відчинити цілий світ.
І хмари були завжди надто близько,
ти відчини, розтане серця лід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012
Все не так, і ми не ті, якщо не брати до уваги наші кольори очей, і наші проникливі невтомні голоси. Я не пам’ятаю про що ми заговорили вперше. Я не знаю, як я відпусти тебе вперше. Я не чую що ти відповіла вперше, але згадую, я просто згадую, що відчув вперше. Відчув твоє тепло, твої вуста що ледь пошепки наспівували мелодію вітру і погляд, який бемежно мене чарував і кликав за собою, за часточкою душі.
Сьогодні зимова ніч, місто закутане снігом, шосе мовчить, ти бачиш не останній сон, а я, що я? Я просто згадую Тебе, переповнюючи свої думки черговими спогадами Сонця. Сонце в моїх долонях, хоч і навколо близький друг зима, а я прошу не покидай мене, благаю не залишай. Бажаєш відпусти - відпусти. Хочеш забути - забудь, але з часом згадай. Сонце в моїх долонях, ти моя перша Весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2012
Чи пам’ятаєш ти ті незабутні ночі? Де небо нас єднало майже у спільному танці, а тиша ланів ледь чутно наспівувала мелодію літніх днів – чудова мить. А чи знаєш ти, що я ніколи не мав змоги примусити тебе бути найкращою? Тому що я не ідеальний, і ти не ідеальна – ми не надзвичайні, але подарувати ледь помітну надію на те що ми найкращі я міг, що й робив до часу дощів.
Сонце, хмари, небо й дощ.. Від гарячої пристрасті до холодних розчарувань завжди лиш крок, як і у зворотньому порядку, як у теперішньому порядку, коли тобі до вподоби слухати розповіді забутих поетів, невдалих письменників і крилатих людей, що наче янголи присутні у житті кожного з нас.
У час дощів моя душа наче птах примушена була летіти у вільне небо для пошуку чогось нового, для втілення мрій у реальність, але під час таких моментів я просто забував що краща моя мрія це Ти, яка як завжди знаходиться від мене лиш на крок…
Мені до тебе крок – тобі до мене мить, прошу будь блищою, просто будь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2012
Тебе так мало у моїх думках,
будь поруч і тримай мене за пальці.
Я хочу бути кращим в теплих снах,
де холод загубився поміж станцій.
Тебе так мало у моїх піснях,
Гітари звук збудив мою реальність.
Будь поруч у живу і у віршах,
приємно відчувати твою радість.
Приємно відчувати кращий сміх,
по клавішам життя ледь натискати.
Лунає щастя – краща нота втіх,
які навчають між небес літати.
Тебе так мало серед тиші днів,
будь поруч і тримай за дві долоні.
Я хочу бути кращим в світі снів,
і у житті, на серці – у полоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2012
Мені ніколи не зрозуміти хто ти?
Чуєш хто ти, муза чи життя?
Мабуть марно я шукав тебе посеред кімнати,
мабуть марно ти проникла у мої небеса.
Мені ніколи не зрозуміти як ти?
Чуєш як ти, проникла у моє життя?
Стежками відчаю, чи через поранені канати,
мабуть через хвилини, що заблукали у мережі відчуття.
Мені ніколи не зрозуміти де ти?
Чуєш де ти, залишила спокій мій?
Десь посеред поля переповненим тобою,
чи посеред думок, де я на хвилину тільки твій.
Мені ніколи не зрозуміти чому ти?
Чуєш чому ти, муза мого життя?
Мабуть через те що я безмежно кохаю,
мабуть через те що ти як і я Боже дитя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2012
Сьогодні ніч коли відчує радість,
єдиний світ, що створений теплом.
Сьогодні ніч, ти відчуваєш слабкість,
що створена різдвяним тим добром.
Сьогодні вечір, Бог наш народився,
прийшов на світ, щоб врятувати нас,
пастух з ягнятком в полі загубився,
йшов за зорею в тихий неба час.
Сьогодні вечір, з Діви воплотився,
щоб нас зігріти зоряним теплом,
до кожного щоб янгол притулився,
у тиху ніч, зігрів нас перед сном.
Сьогодні ніч, різдвяна тиха ніч,
ти відчуваєш зорі в небесах,
ти не говориш рідним слова ні,
ти просто той хто вірить у життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2012
Ти не одна, я поруч коло тебе,
а місяць колискову нам співав,
коли в останнє згадкою про мене,
ти відпускала все що я віддав.
В житті буває мрії ті згасають,
які годують сонячним теплом.
В житті буває сонце помирає,
на ранок окунувшись перед сном,
у водах затонувших океанів,
у мріях ледь прихованих від нас,
у холоді захоплених капканів,
у діях протилежних в тихий час.
Ти не одна, я буду коло тебе,
коли заплаче сонячна струна.
Ти просто будь потрібна коло мене,
не згасне серцем стомлена свіча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2012
У Новий рік я хочу загадати,
багато сміху, сніжного тепла,
щоб люди розівчились сумувати,
за тим що не дорожче за життя.
Щоб люди мали крила і літали,
у мріях, серед снів де цвітне Рай.
Було б так добре, якби пам’ятали,
про Сонце й дивовижний Неба край.
Щоб діти сміхом денним накривались,
мов ковдрою, що гріє почуття.
Було б так добре, якби ми навчались,
дивитися передом на життя.
Щоб люди до пізна не залишались,
у пустці, що мабуть така німа.
Було б так добре, якби закохались,
і цінували посмішку щодня.
У Новий рік я хочу нагадати,
що кожне слово гріє почуття.
Ти можеш те що хочеш пам’ятати,
лиш не забудь мелодію життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2012
Коли чекати Сонця не навчилась,
повір у щастя, глянь за Дивокрай.
Ти надто довго за теплом дивилась,
забула де захований наш Рай.
Мабуть десь у полоні мого серця,
ховається надія мов кришталь,
так само чиста, з почуттям відверта,
звучить немов Весни живий рояль.
Мабуть десь у полоні твого серця,
будуються колони і мости,
які відчинять потаємні дверці,
у світ ілюзій, ти мене впусти.
Потрібно пам’ятати що на серці,
зростають мрії з присмаком життя.
В душі небуде забагато Сонця,
коли чекаєш ти його тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2011
Чомусь для мене тісно на Землі,
занадто мало снів посеред неба.
Я віддаю останній день тобі,
ти забираєш те що мені треба.
Занадто довго серед снів блукав,
шукав найкращу мить свого життя.
Я так бажав, щоб небом я літав,
ти так шукала мої почуття.
Десь поруч білим птахом пролітав,
а ти мовчала, бо боялась знати,
що поруч я, не перший хто кохав,
ти так боялась Сонце відчувати.
Сьогодні я мовчатиму, а ти?
А ти смієшся, інколи ридаєш,
але в душі лунають ті пісні,
що досі твоє серце зігрівають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2011
Зустрінемось в четвертій вісімнадцять,
на розі вулиць, у сезон дощів.
У серці тихо, на вустах сімнадцять,
дитячі числа з смаком почуттів.
Зустрінемось коли відчуєм радість,
коли навколо тиша, ти і я.
Гітари звук цілує спільну слабкість,
думками поруч, але не моя.
Побачимось коли захочеш знати,
як небо плаче спокоєм дощів,
відчуємо, як вмієш відчувати,
дитячі мрії з смаком почуттів.
До зустрічі у тому що найкраще,
почуємо взаємну тишу дня.
Думками поруч – серце відчуває,
як ніч говорить досі ще твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2011
Будь поруч незалежно від обставин,
я буду сильним й підіймусь з колін.
На серці заживуть печальні рани,
я посміхнусь тому що не один.
Не залишай, тримай мене за плечі,
тримай за пальці і не відпускай,
а за вікном зимові ноти втечі,
зовуть до неба, ночі темний край.
Але ти поруч, будь зі мною поруч,
дай волю своїм ніжним почуттям.
Я буду сильним, заховаю морок,
туди де ми сильніші за життя.
Будь поруч незалежно скільки часу,
ми разом мандрували серед снів.
Найкраща мить прийде одного разу,
коли знайдемо спільну тишу днів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2011
Не залишивши сміху на вустах,
ти відлітаєш за земні кордони.
Неначе птах, що залишає страх,
ти відпускаєш цю холодну втому.
З надією у стомлених очах,
я відпускаю словом – прощавай.
З молитвою на різаних губах,
кричу до неба лиш не забувай.
Буває холод захопив бажання,
а страх оволодів моїм життям.
Триматимусь за сонячне кохання,
дам волю пригорівшим почуттям.
Прощатимусь з словами – пам’ятай,
з подякою за кращий день життя.
Мене в колисці ти не забувай,
а я дам волю сильним почуттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2011
Так хочеться хвилини описати,
і дарувати посмішку щодня.
Твій ангел коло тебе десь літати,
буде сьогодні, не будеш одна.
Ти усміхнись, піднявши в небо руки,
скажи: так хочу трішечки тепла,
і світ віддасть усе що може бути,
найкраще, називай себе Весна.
І світ навколо буде посміхатись,
та дарувати посмішку щодня.
Дорога світла буде відчинятись,
для тебе, щоб ти вірила в життя.
Так хочеться секунди описати,
і твою вічність, щось про почуття.
Ти пам’ятай що поруч буде завжди,
той ангел, провідник твого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2011
Птахи летять туди де вічне літо,
шукають щастя де живе весна.
Я зникну тихо й зовсім не помітно,
неначе птах, що в пошуках тепла.
Дивись на захід, сонце ще палає,
а діти трішки думають про час.
Дивись на серце, досі відчуває,
твої бажання з думкою про нас.
Такого не буває що зникає,
людина просто з чистого життя.
Такого не буває що вбиває,
людина що відчула почуття.
Птахи летять туди де сяє світло,
між небом і тобою відчуття.
Тут досить легко відчувати літо,
і спогади вчорашнього життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2011
Зима навколо, десь там пахне снігом,
ми будемо щасливі, бо разом.
На разі заглядатиму за літом,
у свій вчорашній недопитий сон.
Моя планета відчуває сонце,
у моїх мріях щастя поміж нас.
Я бачу й чую що в твоє віконце,
летять птахи без запитань про час.
Я бачу й чую що говорять люди,
про нас, про щастя і зимовий сніг.
Я залишаюсь бо так хочу бути,
і хмари підкладати на поріг.
Зима навколо, снігом заметає,
вчорашні мрії, холодно разом.
Хай наше сонце поглядом шукає,
твою весну, я прийду перед сном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2011
Ледь сонне місто розбуди надію,
даруй кохання і співай пісні.
Ми творимо казкову нашу мрію,
і фарби вибираємо самі.
Червоним фарбувати на папері,
Зеленим прикрашати поїзда.
Ми просто діти, стомлені й веселі,
завжди боялись що прийде зима.
І білим – білим нас усіх прикриє,
не бачу щастя, хочеться тепла,
десь серед поля вовченятко виє,
а я чекаю щоб прийшла весна.
Ранкове місто поверни надію,
так хочеться взаємного тепла,
щоб місто пам’ятало мою мрію,
щоб ти ніколи не була сумна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2011
Мені потрібна твоя допомога,
але мовчу, на ніч до стін кричу.
Не вправі стати коло твого Бога,
я стомлений на ранок замовчу.
Ніколи не чекав від тебе неба,
в руках надію зовсім не тримав,
як було страшно я тікав до тебе,
у серці допомоги я шукав.
Як було темно, я чекав на зорі,
вони мій шлях освітлюють завжди.
На небі сяють чисті й кольорові,
ми діти неба, ми його зірки.
Цитуй поетів, гарантуй свободу,
дивись у мої очі і благай,
щоб я просив у тебе допомогу,
щоб я зігрів холодний з цукром чай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2011
Це твій політ – останній подих вітру.
Тікаєш від примарної зими.
У небі ти співаєш пісню хитру,
чекаєш на повернення весни.
Летиш крізь час, крізь стомлені кордони,
у даль, туди де неба видно край.
Тебе хвилює відстань, не закони,
ти вільний птах, про це не забувай.
Розпустиш крила, в думці відлік часу,
цю кількість днів шукатимеш тепло.
Холодне сонце чує пісню вашу,
небесний місяць віддає добро.
Це твій політ – лети і повертайся,
відпущу, але ти не забувай.
Зима натхненна скаже посміхайся,
про літо тепле завжди пам’ятай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2011
Холодна ніч й тремтить струна гітари,
немов шукає вічного тепла.
Зима відчула що говорять хмари,
забув, як жити без твого життя.
Дивись на зорі, щось їх ніч турбує,
поглянь на місяць, досі ще живий.
Моє бажання твою тишу чує,
в майбутнє двері ночі привідкрий.
Холодна ніч й мовчить струна гітари,
на завтра заварю солодкий чай,
і залічу давно забуті рани,
живи, кохай, тепла не забувай…
Ми будемо з тобою відчувати,
звук сонця і пісні його тепла.
Ми будемо з тобою пам’ятати,
наскільки близько спільна тиша дня…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2011
Надія завжди ходить коло нас,
лікує віру і дарує щастя.
Найкраща мить, коли холодний час,
ховається, забравши все нещастя.
Ми - діти неба, ми - його зірки,
звичайно темно, холодно і лячно,
але боротись варто нам завжди,
боротися, щоби не було страшно.
У кожному із нас живе тепло,
що кріпить серце, прикрашає душу.
Не бійся дарувати ти добро,
піднявши руки, крикни в небо «мушу».
Я мушу бути сильним і сміятись,
радіти сонцю і сумним вітрам.
Я мушу бути кращим, не ховатись,
боротися у серці з почуттям.
Надія завжди ходить коло нас,
будь сильним і скажи до неба «хочу».
Я хочу подолати смуток й час,
з теплом у серці, впевнений що зможу!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2011
На вечір прокрадусь у спільний сон,
де ти літаєш разом з літаками,
де ти нас бачиш досі ще разом,
де я крокую босими ногами.
По хмарах, по зволоженій траві,
сміюсь до тебе, крилами літаю.
Ти бачиш щось приємне у мені,
ти чуєш, як я дихаю – кохаю.
Ми серед неба летимо разом,
начхати на вчорашній смак свободи,
але це сон, це тільки вічний сон,
така далека, час без наслоди…
На ранок відпущу наш спільний сон,
ти вільна, ти подібна до птахів.
А серце досі б’ється в унісон,
мені дала усе що я хотів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2011
Цілуй мій холод, запали бажання,
зігрій мене, зігрій моє життя.
Ти надто близько до мого кохання,
ще ближче сяють твої почуття.
За словом – слово, за вустами тиша,
тьмяніє вечір, ледь звучить струна.
Я відчуваю твою шкіру – ніжна,
в осінній вечір не будеш одна.
Зігрій мій холод, щастям ти напийся,
зруйную стіни, протягну мости.
На ранок після ночі посміхнися,
цілуй мене без певної мети.
Цілуй мій холод, ночі ти не бійся,
послухай, як тремтить суха трава.
Почуй, як осінь огортає листям,
цілунки, що огортані в слова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2011
Мільйони мрій літають серед хмар,
над чистим полем, сірими містами.
Горять немов запалений ліхтар,
ми з’єднані звичайними мостами.
За вільним небом – вільний птах живе,
його чарує сяйва зорепад.
За чистим небом, хмарами пливе,
самотній янгол, на вустах гранат.
Його чарують дивовижні мрії,
одна про сонце, інша про любов.
Наповнені частинкою надії,
він бавить мрії часто, знов і знов.
Мільйони мрій літають серед хмар,
ти просто вір і збудеться колись.
Забутдь про страх прихованих примар,
живи, люби, до Бога ти молись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2011
Топтатися по клавішах життя,
без крил іти, не навчені літати.
Ми боїмось що зникнуть почуття,
але руйнуєм те що можем мати.
Дарує світ тепло нових ідей,
ми думаєм, що не такі як всі,
і скидуєм осінній груз з плечей,
але тримаєм в серці ноту мі.
Дарує небо сміх близьких людей,
дає що може, але нам начхати.
Ми не цінуєм від життя гостей,
ми не цінуєм те що можем мати.
Топтатися по клавішах буття,
сміятися над потерпілим болем.
Хоч раз поглянь ти на чуже життя,
навколо щастя, досі плачеш горем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011
У повний місяць хочу прокидатись,
свободою окутаний до дна.
Не хочу безпритульний я ховатись,
від слухів ночі, тиші твого дня.
Холодний місяць кличе десь у небо,
сідай на ровер: їдь, біжи і мчись.
Це тільки ти шукаєш шлях де треба,
то тільки ти мов хмара волочись.
Один, один. Ти справді знов один,
але в руках довіра від життя.
В руках тепло, між пальців сміх годин,
в долонях ти тримаєш почуття.
Не сором полонив твої бажання,
не справа у небесних ліхтарях.
Це вірш про те що люди і кохання,
поєднанні у спільних почуттях…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2011
Ти просто підійшла щоб обійняти,
вуста до вуст, разом танцюють вальс.
Я просто хочу серцем відчувати,
як ти чекаєш, мов на перший раз.
Хтось мовчки скаже сенсу не існує,
чекати на повернення вітрів.
А холод на віконці намалює,
усе що я відчути захотів.
Тебе і квіти, літо і кохання,
бажання не наврочити вітрам.
З тобою разом я відчув страждання,
без тебе залишився знову сам.
Ти просто підійдеш щоб обійняти,
вуста до вуст танцюють разом вальс,
тримаю мрії за тонкі канати,
і щиро вірю мов у перший раз…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011
Ти хто? Мій погляд дивиться у очі,
у дзеркалі, там я і тільки я.
Самотність полонила довгі ночі,
я згадую вчорашню тишу дня.
В руках життя ми лиш маріонетки,
слідкуй за моїм подихом із губ.
З обличчя л’ється дощ, ми без серветки,
змиваєм бруд, брехні осінній бруд.
Боїшся бо нитками ти прикутий,
до пальців рук, до рук свого життя.
Смієшся ти над тим, що став забутий,
а плачеш, бо забув про почуття.
Ти хто? Твій погляд дивиться на небо,
шукай ножі, нитки усі порви.
Життя говорить будь моїм так треба,
ти вільний від життя, від боротьби…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011
За дикістю ти просто чоловік,
і не важливо перший чи останній.
Ти львівський син, твій рід не перший вік,
навчає віддавати сміх коханій.
За львівським небом досить кольорів,
які бажають твою тінь сховати.
За брамами ледь чутно сміх вітрів,
які не в силах просто наздогнати.
За холодом приховане тепло,
яке ти хочеш у собі сховати.
За гордістю заховане добро,
ти вчишся серцем – серце відчувати.
Ти Лева син, ти справжній чоловік,
не бійся дощ, дивись на сніг і грати.
Ти львівський син, твій рід не перший вік,
у боротьбі навчив тебе чекати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2011
Це ти забула, що таке страждання.
Це ти поклала край моїй журбі.
Це ти єдина, що була остання,
я засинаю під чужі пісні.
Це я останній і мабуть не перший.
Це я забув, що коштує життя.
Це я зникаю у чужій мережі,
ти бачиш сни про мої почуття.
Це ми сміємось над холодним болем.
Це ми блукаєм серед пустоти.
Це ми забули, як то жити з горем,
лягаєм спати під пісні весни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2011
Босоніж ти ходила серед хмар,
примушено до вітру посміхалась.
Боялася прихованих примар,
із вітром ти над ними насміхалась.
Десь поруч серед неба і зірок,
тебе вітали сонце і планети.
Усміхнена до щастя робиш крок,
у пошуках небесної комети.
У тій кометі віра у тепло,
за нею прийде неба зорепад,
це мрії залітають у вікно,
а вітер просить сонячних порад.
Босоніж ходиш серед білих хмар,
і щастя поруч, береже тебе.
Коли смієшся не бува примар,
і щастя на руках тебе несе…
01.11.11р
Для Катрусі, сонячної і зоряної дівчинки:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2011
Він буде сильним, буде посміхатись,
згадає, як зустрів своє життя.
Він буде сильним, буде насміхатись,
з минулого, згадавши почуття.
Так буде краще, з часом зрозуміє,
а погляд туго дивиться на вас,
на фото, він пробачити зуміє,
з подякою за тишу і за час.
Ти будеш сильна, будеш посміхатись,
забудиш біль, і смак його образ.
Ти будеш сильна, будеш насміхатись,
майбутнє скаже, спробуй ще хоч раз.
Так буде краще, ти це розумієш,
чекатиме у спільній тиші дня.
Тримаєшся, що сил і не шкодуєш,
так буде краще, бо вона твоя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2011
Я свій щоденник ще не дописав,
залишений на столі промвочить,
в душі холодний потяг не мовчав,
на аркуші вогнем пустим горить.
Залишу у словах осінній день,
залишу вічність, бездоганий слід.
Вивчаю текст твоїх сумних пісень,
у грудях б’ється потерпілий лід.
Я свою вічність ще не описав,
не розповів про тишу твого дня,
ще скільки я на ранок не мовчав,
засну в негоду, на дворі зима…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2011
Так тихо ти торкаєшся до слів,
на ніч приходиш і не відпускаєш,
коли ти поруч не важливий гнів,
ми разом, на приємне спонукаєш.
Ти пальцями торкаєшся до скронь,
теплом годуєш, серцем відчуваєш,
як рухом моїх стомлених долонь,
говоримо, про те як ти кохаєш.
На ранок ти залишиш на столі,
рядки, куплети, тишу і слова.,
про те, що я сказати не зумів,
про літо і вчорашні почуття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2011
Брудні думки, руйнують твою юність,
загублений між тінями тепла.
Руйнуєш день і губиш власну мудрість,
любов віддати мабуть не змогла.
Вона для тебе нотами звучала,
і звуком літа з присмаком вина.
Вона для тебе вірші зачитала,
у тиші ночі, в спільній тиші дня.
Вона для тебе кольором сіяла,
для неї з неба зорі дарував.
Вона для тебе пісню заспівала,
а ти кохав і ніжно цілував.
Твої думки, руйнують колір ночі,
заглянь у тишу з присмаком життя,
не зачиняй свої холодні очі,
ще буде краще, звільниш почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2011
Мовчить твоя остання висота,
на небі холод, холодом бере.
Ти знаєш, чуєш, не будеш одна,
у серці струни підберуть баре.
Мабуть у горах завжди пустота,
окрім тепла, що сонце нам дає.
Межа між нами мов туман тонка,
зробивши крок, щось тиша віддає.
Мовчить твоя остання висота,
ти чуєш щастя, чуєш лиш мене.
Мабуть щасливий бо така одна,
живе у серці. Я люблю тебе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2011
Під львівським небом погляди шукати,
дивитися на хмари і на нас,
ми будемо осінній день втрачати,
здивовано дивитися на час.
У центрі міста лиє дощ бурхливий,
під парасолі люди йдуть щодня,
а на обличчі посмішки щасливі,
нагадують про спільну тишу дня.
Під львівським небом разом засинати,
дивитися на знимки і на нас,
ми будемо гарячий чай ковтати,
під звук гітари, закордонний джаз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2011
В руках гітара – шестиструнний друг,
а поруч ходять незнайомі люди.
Він забуває твій минулий рух,
його забуть, забуть, що значить бути.
Акорди тиші голосно звучать,
ти слухаєш і серцем відчувєш,
як пальці рук пронизливо тремтять,
як серце у мережі калатає.
Ведучий щось півпошепки сказав,
мабуть це мікрофона перевірка.
Почула звук знайомий, хтось зіграв,
і голос тихо «я твоя підтримка».
В руках гітара – шестиструнний друг,
в полоні тиші радіо лунає.
Ти чуєш? Це новий у тишу рух,
для тебе ще не раз він заспіває…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2011
Палітрою барвистих кольорів,
малюєш вечір, ледь схилив зап’ястя.
Торкаєшся ледь дотиком вітрів,
відчувши осінь, неповторне щастя.
В твоїх руках натхнені кольори,
в душі бажання, щось нове створити,
мозолі пальців тянуть вісь руки,
у даль паперу, створений творити.
Палітрою шалених кольорів,
малюєш день, ледь дотиком зап’ястя.
Відчуй цю тишу, слухай спів вітрів,
шукай у собі споконвічне щастя…
«Порівнюю із творцем надзвичайного, бо ти сам творець власної долі, і тобі вирішуати, які фарби будуть використовуватись у житті…»
По скрипту: Для Юрка.. 19.10.11р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2011
Якби я був птахом, то в першу чергу завітав б до тебе, у зелений куточок твого раю, якби я був птахом я б зустрів тебе.
Впевненим голосом я собі говорю «він мене не чує, просто не чує..», на той час, як душа пошепки мовить напиши і передай лист у руки Бога. Мабуть Господь знає, що робити з такими листами, мабуть Господь знає, що таке щастя.
Тому пишу Тобі з подякою за день, з подякою за ніч, з подякою за тишу. Хвилює одне, чому сум закликається у серці, чому мені бракує тепла? Хочеться бути птахом і завітати туди де не буде страху, нема печалі, а тільки маленька кімната, два стільці і стіл з гарячою чашкою чаю у осінній вечір. Хочеться принаймі бачити йогосилует і сонливим голосом говорити «а ти б мене зрзумів!» і у відповідь чути «я тебе розумію!». Посміхатись від того, що найкращий з мого життя поруч.
Знаєш що? Я хочу у листі написати принаймі про спільну тишу дня і про те що Ти даруєш тепло у серце, весною. Принаймі я вірю, що це Ти мені посилаєш весну і незабутнє тепло.
Мабуть скоро прийде ніч, я просто залізу під ковдру, як завжди ввімкну музику і усміхнусь. А, ще сьогодні я мабуть з Тобою трішки побалакаю, якщо ти не проти? Бо не все передати словами у листах, не все можливо написати..
Господи попорошу одне. Коли будеш читати цей лист не шукай у ньому помилки, бо з українською мовою в мене не дуже склалося. І коли будеш готовий передати лист моєму таткові, щоб він міг відчути, що зі мною все добре, але трішки сумно, передай йому будь ласка, щоя сьогодні усміхався. Його завжди тішила моя посмішка. Посмішка примушує щастя бути з нами у складні хвилини життя:)
По скрипту: спасибі з спільну тишу дня.. 19.10.11р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287224
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.10.2011
На дах, як завжди в пошуках скарбів,
вилазить кіт, старий забутий кіт.
Нікчений, без тепла і почуттів,
холодний наче сніг, неначе лід.
Ніщо не гріє, крім твого тепла,
така далека, нічого сказати.
Коту потрібна кішечка руда,
він хоче її лапкки відчувати.
Крізь вікна й час, він дивиться на вас,
на кішечку, із поглядом чарівним.
Холодний кіт лиш думає про час,
про те, як хоче бути він щасливим.
Усе здійсниться тільки почекай,
на дах вилазить, дивиться на місяць.
Вони разом п’ють молоко і чай,
на відстані, щось серце їхнє тішить…
P.S.. У серці менших також є любов..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2011
Поглянь на місяць, пальцями закрий.
Він завжди буде освітляти шлях.
Повір у вічність, я назавжди твій,
відкинь образи й незалежний страх.
Поглянь на хмари, просто відчинись.
Вони за небо, почуття за нас.
Повір у тишу, ніжно усміхнись,
я буду поруч, не дивись на час.
Поглянь на сонце, очі привідкрий.
Разом запалим світло ліхтарів.
У тиші дня для мене ти відкрий,
до серця двері, все, що я хотів...
P.S.. з теплом у серці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2011
Мій друг тварина, я такий як він,
самотній, чимось схожий на вовків,
загублений у спільній тиші днів.
Мій друг тварина, я такий як він.
Мій друг хижак, а я такий як він,
холодний, без душі і почуттів,
у хвилях часу чую вий вовків.
мій друг хижак, а я такий як він.
Мій друг це я, самотня тиша дня,
не кращий за найкращу мить життя,
один у тиші, вірю в почуття.
Мій друг це я, самотня тиша дня…
По скрипту: Опис моєї душі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2011