| Сторінки (1/23): | « | 1 | » |
Ось музо моя я прощаюсь з тобою навіки,
Бо востаннє вже очі твої заблищать у цю мить.
І незграбно ось так заморгають чарівні повіки,
А у грудях у мене, із щемом щось так заболить.
Моя тиха сльоза забринівши скотиться додолу
Туга голубом в серце мов в прірву до мене впаде
А любов відлетить, не вернувшись мабуть вже ніколи,
І у серці чужому притулок для себе знайде
Що ж робити мені, я змирюся нічого страшного
Просто доля жорстоко зі мною ось так й без жалю
Немов дощ ти для мене серед літа жаркого
Про який я у Бога щоночі невпинно прошу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2012
Шумлять ліси і грім пала у небі,
Дощем косим слова на перекір.
Листок і ручка, залежались в *жебі*,
Біжи ж поете вітру навздогін.
Хай ворон чорний кряче, невгамовно
Твій подих рівний й серце пружно б'є.
Ти є творець, ти твориш неповторно
Нехай у бій цей клич тебе веде.
Склади мечі, перо ж візми у руку,
Думки знайди, що в часі загубив
В просторах ночі, знов, мов запоруку.
Згадай її, ось ту, що так колись любив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2011
Куди, життя, біжиш не оглянувшись,
Ти крок прудкий на хвилю зупини.
Ось лист осінній з гІлки колихнувшись,
Додолу впав, не з нашої вини.
Сухе гілля додолу обвалилось,
Без сил воно, немає вороття...
У дуба також гілля похилилось,
Стоїть він міцно, все своє життя.
Роки ідуть, кора усе міцніше,
А скільки бур, зустрів він за свій вік...
Він гордим був, а став і ще гордішим,
Хоча своїм рокам давно вже втратив лік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2011
По бульварах німих без надії,
Серед парку іду в самоті.
Тихий вітер. Засльозані вії,
Місто спить у нічній дрімоті.
В далині тьмяний вогник уздрівши,
Я до нього стежину знайду.
У яку б далечінь не повівши
Все одно я до тебе прийду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2011
Ніч настала примруживши очі,
Вдивляється у мій силует.
У ставку зорі, гублять пророчі
Всі слова, що в наступний куплет
Мали римою ніжно лягати
Мов ранішня весняна роса
У просторах так вільно пурхАти,
Бути гострими ніби коса.
Тихий вітер згадає про смуток,
Хвилі пісню заграють сумну
Із коріннями вирвавши жмуток
Я трави у тиші зімну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2011
Столітній дуб, зігнув додолу віти...
Чи встоїть він, перед осіннім шквалом?
Чи буде знову, полум*ям горіти?
За корені вхопившися недбало.
Чи зможе сонце, вранці зустрічати...
Надія є в житті, а віра - головна.
Бурі - ніщо, хоч будуть докучати,
Зніме тривогу, батьківська душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2011
О, слово, ти гориш, ти знову запалало,
А я зневірившись, подумав що кінець.
Коли ти в моїм серці калатало,
Не знав тоді, що значило "борець".
Без слів у бій, я рватись намагався,
У бік свободи я не думав - йшов.
З тобою я живу й до нині не "зламався",
Без тебе, ні до кого б не прийшов.
Крізь грім і бурю, не зімкнувши очі,
Хоч вітер дме понині у лице.
З тобою йду, хоч в брід посеред ночі
Ти слово - воїн, не якесь слівце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2011
Хотів би жити знов у горах,
Турбот не знати й хвилювань.
Блукати з вітром у просторах,
Дерев лічити коливань.
У шторм із морем гомоніти,
Надію дати кораблю.
З птахами в вирій полетіти,
Ключем, в підтримку журавлю.
Я душу мрію відпустити,
З полону вулиць цих міських.
Думки я прагну захистити
Від згубних поглядів людських.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2011
Десь сила з духом подівались
У молоді нема мети
Чи ненараком надірвались
Як вгору планували йти.
Уже немає тих кумирів,
В житті, що зводили мости
Немає злетів і проривів,
Немає слави щоб нести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2011
Проживши трохи віку,
Ти мудрості пізнаєш.
Своє життя мов стріху
Соломою латаєш.
Кипітиме робота
В твоїх руках трудящих
І з*явиться турбота,
Одна тоді з найкращих.
Зростатиме повага
До старшого науки,
Палатиме наснага
Пройшовши через муки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2011
Із сонцем вранці, сьогодні я прокинусь,
Знайду в коморі хліб, налагоджу косу
Із вітром в поле, я вдосвіта полину
Струснувши ніжно, я ранішню росу.
Під дуб міцний, я стану відпочити,
Зайду я в гості, до солов*я в гаю,
Жалкую друже, часи прийшли просити
У Бога сили, й надію на зорю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2011
Я хочу вранці, в вирій полетіти.
З птахами разом, в перший свій політ
Якщо не зможу, змушу захотіти
Щоб не лишивсь, в неволі сивих літ.
ПокИ крило, ще сильне і надійне
Ще віра в тілі, не згасла і бринить.
Допоки море, спить собі спокійне
Поки ще серце, ідеєю горить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2011
Якщо уже немає сили друже,
Щоб не боротись, а просто так іти
Коли тобі, усе набридне дуже,
Ти постарайся на пядестал зійти.
Душа нехай ту пісню заспіває,
Що в мить скрутну, не раз вже підніма,
Тебе з колін, серденько хай ласкає,
В твоєму тілі, громи нехай здійма
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2011
Несе свої води бистра річка далеко за кордони нашої країни. Вона бурхлива. В повінь, її хвилі зносять все живе на своєму шляху. А чи можна взагалі нашу землю назвати країною? Якщо ні, то значить, що нас не можна назвати справжнім українським народом! Справжній народ, котрий цінує надбання своїх предків, ціною свого життя повен добиватися визнання. Так невже ми більше не народ?
З цими думками вже кілька літ не міг розлучитися Михайло. Його старе, але й досі гаряче серце, час від часу несамовито билося в грудях. Йому було боляче споглядати на страждання, які змушений був терпіти його народ. Адже він був одним із небагатьох, кому непроглядна тьма ще не оповила дурманом розум. Щоразу вона накривала собою все більше і більше людей. При здоровому глузді було зрозуміло, що шансів поновити боротьбу не було ніяких. Занадто багато людей було взято в стальні лещата, вирватися з них рідко кому вдавалося...
Михайло полюбляв походжати берегами тієї річки, однак, з кожним роком вона зменшувалася. Її води не були такими бурхливими як колись. Повені вже годі було чекати. Михайло вбачав у цій річці Україну, її народ. Він був виснаженим від тривалої боротьби проти сонця, що яскраво палало вгорі.
Одного разу, Михайло прийшов на звичне місце коло річки, де він частенько полюбляв сидіти й спостерігати за красою природи. Його
погляд був холодним, з очей потекла сльоза.
Він промовив:
"Ми не народ, ми не раса,
Ми вже просто сіра маса..."
Річка всохлась. А та єдина сльоза, впала на те місце, де колись текла вода.
Йшов час, блукаючи темними вулицями, що лише іноді ледве-ледве пронизувалися блідим світлом вогнів. Вони миттєво танули у тінях ОДНОМАНІТНИХ будинків. Сонце палало сильно, ще дужче ніж колись, добре припікаючи їм дахи.
Дивно, але враз сонце згасло. Вогні запалали по-новому, однак, тіні будинків не зникли. Вони й надалі продовжували перешкоджати ясному світінню полум*я....
Раптом, нізвідки, з*явилася гроза, наповши річку водою. Та річка текла не в тому напрямку, змінивши своє звичне русло. Про вогні вже давно всі забули, байдужі стали вони і тіням, і невблаганній річці, що несла свої води, наперекір усьому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248135
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 19.03.2011
Не зупинЮсь писати ніколи,
Хоч який оберУ собі шлях
Не будУть мені вищі докори
Забивати до творчості цвях
Хоч які ті будуть страждання,
Щоб вирватись в вільний політ
Не знатиму я про ридання
Відкриючи в небо прохід.
Все вище і вище здіймуся
І не одного візьму навздогін
Хоч ніколи я не зірвуся,
Я ніколи не впаду на покір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2011
Куди ти думко линеш моя,
У ніжний вальс віків,
Чи тьмяне сьогодення?
Де тихий шепіт поля,
Порушить крик світів.
В минуле откровення?
Здіймешся вгору вмить,
Чи впадеш каменем в траву,
Як скажуть тобі "цить",
Чи в чорну , загорнешся канву?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2011
Серед сну, що розірве вмить спалах,
Що застане в негоду табун
У степу серед трав у примарах,
Постане бог грому Перун.
Темна ніч охопе пітьмою,
Серед хмар пролетять десь граки
У просторах небес під канвою
Розкладаючи зорям пастки
Темні очі наповнені страху,
Серце б'ється невпинно під шум,
Проростаючим квітам із праху
По крові пускаючи струм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2011
Останній вірш лягає на листок,
Всохлися чомусь мої чорнила
Я відірву душі шматок
Щоб слід у пам'яті по-мЕні лишила.
Впаду я з неба разом із дощем,
Сумну мелодію ми з ним зіграєм
Рани серця отрутою поллєм.
У небі зіркою, ми ясно запалаєм.
До сонця вдень я хочу полетіти
Відчути холодні погляди очей
Я хочу як струна бриніти,
Під таємничим покривом ночей
Не зміг приборкати я дику риму
Що палає в мене на твоїх устах
Я не любив, але любити кину,
Полину з вітром блукати на мостах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2011
Небесне сяйво, сонця блиск,
В душі заповненій бажанням.
Це наш життєвий творчий зиск,
Залишене нестерпне існування.
Складається уява про життя,
Нещасні муки, душ ридання.
Духовне значення чуття,
І не помітне хвилювання.
Чому у серце лізуть ці думки,
Чому вони, насичені бажанням,
У руки взяти батоги
І воювать за виживання.
В країні нашій повелося,
Що бидло в владу подалося,
Щоби добитись визнання,
Яке не варте, бо сміття.
Якщо у нас сміття угору пнеться,
Не дума й митті про народ.
Тоді нехай війна почнеться,
Ми доб"ємось людських чеснот.
Ми будем вірні Україні,
Бо з нами в серці назавжди
І рідна мова у перлині,
І крик незламної жаги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241693
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 17.02.2011
Ревуть воли в хліву й надворі.
І рве, і мече вітер в полі.
Бушує грізно океан,
Кричить душа від болі ран.
Бринять й пала слова в устах,
Вже чути гомін у степах
Розквітла віра у серцях,
Рушійна сила у бійцях.
Програли сурми йти до бою,
Щоб вмитися святою кров*ю.
І нести славу невмирущу,
Надати тілу силу сущу.
Ворон кряче десь в просторі,
Пророче долю в віщім бої.
Залізна брама приоткрилась,
Кров блакитна вже пролилась.
Мечі брящать, щити міцніють
Вороги під шквалт німіють.
Палає сонце над горою
Недаючи бійцям спокою.
Пала у небі й не згасає,
Теплом ідею зігріває
Нас закликає до мети,
Щоб долі кращої знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241063
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.02.2011
Нестерпна біль душі прилине,
Серцева нота змінить свій тонал
Коли мені ця мить відчине,
Безмежний світ чужих похвал.
Не знаю я, і знать не хочу,
Коли струна зірветься з лір,
Коли мені це скажуть очі,
В безмежнім полі, диких вір.
Не знаю я, чи зможу промовчати,
І не захочу цей змінити світ.
Однак, не буду я стояти,
Й дивитися як впаде стіг.
Не дам загарбать мову рідну,
Не дам позбутися і нас.
Я ключ старий візьму й відкрию
Шалену віру в кращий час.
Прийде той час, а він не за горами
Відчуємо наявність вічних сил.
Ми підемо кровавими стежками,
Покинемо на призволяще тил.
Ми думку свою виразим в бою,
Не змусять нас довік мовчати.
Ми слово сильне від вогню,
Нащадкам будем дарувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240574
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 12.02.2011
Прокинеться завзяття в тілі,
І більше толку буде в ділі.
У змореній убогій долі
В нас з*явиться жага до волі.
До рук ми зброю всі візьмемо,
І ниву всіх плодів пожнемо.
Не зник в душі порив завзяття,
Не згасло в серці в нас багаття
Терпке життя було в народу,
Так дай же Боже нам свободу.
Дай силу слова, дай здобути,
Даруй нам пам*ять, щоб забути
Всі біди страшні що були,
А сам дорогу осяйни.
Нехай ми станем в дикім полі,
І не скуштуєм смаку болі.
В нас випустять хоч сотні куль,
А ми покажем сотні дуль.
Не боїмося ми померти,
За рідну мову всі завмерти.
На віки- вічні полягати,
Зате в могилу все забрати.
Встаньмо, браття, Ви не бійтесь
Терпіння,браття, наберітесь.
І виступіть на смертний бій
В житті не майте більше мрій!
Добивайтесь правди й долі,
Не підкоряйтесь вражій волі.
У сурми, браття, Ви заграйте
Франка слова старі згадайте.
Почуйте голос духа в тілі,
Зафарбуйте плями білі.
Історію перепишіть,
Козацьку славу не миніть.
Бо зроду віку Українці,
Дарують ворогам гостинці
У вигляді гармат і стріл,
Накриймо, браття, ми їм стіл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240425
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.02.2011
Стара фотографія на поличці в кутку
І радісний вспомин од неї,
Над руїнами хати в зеленім садку:
Кінець страхітливій Помпеї.
Старий \\\"пепеша\\\" і обдерта шинель,
І пагони прості як в солдата
Пройшов ти вже путь, що зветься тунель
Страшного життя у медбрата.
Страждала земля під тупотом ніг,
Що й кров*ю полита й донині,
А скільки солдат упало на сніг,
А лягло їх ось там - у долині.
В Карпатах ти в німців стріляв,
Хоча воював ти за волю
Не знав ще тоді кого прославляв,
Не знав як скаліче він долю.
Тих тисяч солдат, що в боях помирали,
Не було їм ліку могил,
Своєю хоробрістю фронт проривали,
Не тікали ніколи у тил.
Стояли в боях вони міцно як сталь,
Боязкими їх не назвати
Не знали роками нічого про жаль
Не знали як слід і брехати.
На питання казали всю правду у очі,
Відкривши на ворога рот
Не спали вони іще жодної ночі,
Бо ніколи не спить Патріот!́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240370
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.02.2011