| Сторінки (3/219): | « | 1 2 3 | » |
Скрізь пустелі і скелі сточені
Позабуті міста і символи
Щоб обрати своє оточення
Запасайся мій друже силами
Ну давай, починай все заново
Ці сім днів твій ліміт на створення
Може іншими і не станемо
Та хоча б приберем спотворення
Нами гралися наче шахами
Без можливості йти по правилах
Між бажаннями і між страхами
Все що є на нулі поставили
Сильним - сила і сіль самотності
На всі сторони кілорметрами
Біль - як ліки від безтурботності
Краще так, аніж жити мертвими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864269
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2020
Нас нічому не вчить історія
(Українці - щаслива нація).
Це країна чи територія?
ПереЗамбія. НедоФранція.
«Кожен сам собі пан» - так мріємо.
«Кожен ворог собі» - доведено.
Називали дівчат Маріями,
А сьогодні, чомусь, Мерседами.
Ми повірили в декорації,
За якими ховають згарище.
«Незалежність» у деклараціях -
Просто букви на мовних звалищах.
Так не хочеться стати крайніми,
Поколінням свого завершення.
Українці стають тут зайвими,
«Малороси» усюди - першими.
Так раділи, що пильність втратили,
А диявол з промов політиків
Заховається за держстатами,
І яскравим обманом «звітиків».
Наша мапа втрачає контури.
Нас ковтнула глобалізація?
А навколо кружляють «кондори»
Десь над рештками «Слави нації».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864268
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.02.2020
Я просто мовчки всіх вас #відпущу
Усіх хто тягне геть від світлих стежок
Хто ходить поряд і малює межі
Та не радіє літньому дощу
Такий тягар мені не донести
Я й сам хотів би бути ще сильнішим
Не захлинутись у безодні рішень
Людей з якими ніби був на «ти»
Я просто в тишу вибіжу колись
Розправлю плечі і відкрию душу
Яку ховати так ретельно мушу
Щоб нею інші знов не поклялись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2020
Після сотень обіймів я врешті впізнаю твої,
Що так довго ховали свою нерозтрачену ніжність.
Ти так легко зламала мої зачаровані дні,
Що стрічками тягнулися в нашу незайману вічність.
Ми тремтіли від вибухів десь усередині нас,
Прохолодним світанком ти вперше засяєш для мене,
Кілька зірваних подихів, кілька не завчених фраз
І вуста покриваються дикими чарами меду.
Говорити зап'ястями. Ми на планеті одні.
Переламані стебла наповнюють сутінки соком.
Я таких ще не знав, та очима скажу тобі «ні»
Й розпочну із початку цю муку тобою усоте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2020
В тиші кілька годин,
Щоб почути як дихає Бог.
І якщо ти один -
Не так страшно, напевно, і вмерти.
Залишитись ні з чим
Й не ділити цей всесвіт на двох.
Не шукати причин
Обміняти майбутнє на жертви.
Скільки сили в тобі?
Ти планету несеш на плечах!
Це тягар чи талант,
Що лоскоче оголені нерви?
По осінній траві
Ти босоніж прямуєш крізь страх -
Український атлант,
Що втрачає останні резерви.
Ти звичайний солдат,
Твоя доля - дивитись на Схід,
Де із сонцем у небо
Здіймаються кляті ракети.
І тривожний набат:
Вороги біля наших воріт!
Їх хижацькі потреби
Для нас вже давно не секрети.
І ні кроку назад,
Бо за спинами - тисячі доль.
Не зламатися важко,
І боляче втратити друга.
Пережити цей Град
І тремтіти із листям тополь,
Бо усе це інакше
Із часом повториться вдруге.
Будьте вартими тих,
Хто в окопах виборює мир.
Не словами на вітер,
А з точністю срібних секстантів!
Щоб скоріше затих
Цей пекельний палаючий вир.
І щоб Ангел-хранитель
Беріг українських атлантів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863082
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.01.2020
Скрізь пустелі і скелі сточені,
Позабуті міста і символи,
Щоб обрати своє оточення,
Запасайся, мій друже, силами.
Ну давай, починай все заново:
Ці сім днів - твій ліміт на створення.
Може іншими і не станемо,
Та, хоча б, приберем спотворення.
Нами гралися наче шахами,
Без можливості йти по правилах.
Між бажаннями і між страхами
Все що є - на нулі поставили.
Сильним - правда і сіль самотності
На всі сторони кілометрами.
Біль - як ліки від безтурботності,
Краще так, аніж жити мертвими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863081
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.01.2020
Це ніч заколисала всесвіт мій,
Тепер мені прокинутися важче,
Тепер мені не вирватися з пащі
Тіней-примар в свідомості моїй.
Усе не так. Я сплю в своєму сні!
І ця спіраль закручується в скронях,
Я наче сам у себе у полоні,
Я наче сад без листя навесні.
Куди тепер? Я вивчив лабіринт.
Кого шукати в цій колисці темряв?
Усе, що знав - приховано майстерно,
І все сильніше тисне часу гвинт.
Світанок змиє темряву з повік -
Це просто сон, якому не збуватись.
Та хтось лихий продовжує ховатись
У темряві з якої я утік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859834
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.12.2019
На карнавалі маріонеток
Ти зробиш все що захочуть інші
Про це писатимуть у газетах
Такі новини найважливіші
І хто ти зараз король чи блазень
Хоч владу має і той і інший
Доводиш публіку до екстазу
І тягнеш рейтинги трохи вище
Хтось смикнув нитку піднімеш руку
І покладеш собі не на серце
Тебе обрали як запоруку
Того що завтра не обірветься
Нас забагато щоб не почути
Й на нашу долю накласти вето
Тож обирай ким ти хочеш бути
На карнавалі маріонеток
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859833
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.12.2019
Ти ніколи не знатимеш
Хто на чиїй стороні
Потаємними знаками
Крихти пророчили долю
Ні ворожкам ні знахарям
Богові і Сатані
Зараз не врятувати нас
Колами станем на полі
Ти ніколи не матимеш
Те що не входить у План
Буревієм закрутиться
Твій вічно вдаваний спокій
Материнським платами
Дійсності стане обман
А зіниці не звузяться
Світло хай збуджує поки
Телеграми відправлено
Встигни отримати їх
Скільки ж тут зашифровано
Щастя якому не збутись
Над підйомними кранами
Хмари стираються в сніг
Щоб розплавленим оловом
Кожного нерва торкнутись
Так вже нам начаровано
Скільки не викинеш рун
Вже не зробиш інакшими
Іх навіть полум’ям серця
Між стежками й дорогами
Поміж напружених струн
Залишайся зі справжніми
Вийди з фальшивих півтерцій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858473
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2019
Філософії застаріли,
Нам сучасність не наздогнати.
Ми хапали з чужих тарілок,
Помилково читали знаки.
Розставляли позаду пастки,
Щоб спинити все (а що саме?)
Ми боялися знову впасти
(Чи нарешті прийти до тями?).
З нами ті, хто у нас повірив -
Нам іти так пліч-о-пліч легше.
З нами ті, хто приносить зміни,
Що сколихують нас як вперше.
Нас наповнюють різні люди,
І для інших ми - як криниці.
Бути справжнім завжди і всюди.
Вхід до серця. Пароль: зіниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858472
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2019
Куди прямує твоя країна
Між суперечливих орієнтирів?
Усе навколо - суцільні зміни,
Нові кордони - старим пунктиром.
Колись пшениця, а зараз міни -
Такий врожай у полів на Сході,
Уся історія - на колінах,
Таке майбутнє нам не підходить!
Калина нині іще гіркіша
(Бо концентрує людські страждання).
Був соловейко, настала тиша.
Ця незалежність для нас остання!
І наша хата тепер - не з краю,
Віднині: всі з нас у епіцентрі.
«Брати» за волю вогнем карають,
«Свої» свободу здають за центи.
Нехай потужних сердець багато
Собі поставлять мету єдину,
Щоб спільну долю для нас обрати
З прекрасним іменем «Україна».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857654
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.12.2019
Біліло - зима забирає своє,
Боліло (із цим вже нічого не зробиш).
Ти міцно в долоні стискав все, що є,
На зламі епох і усіх середовищ.
Ти крапля, тобою напились колись,
Ти світло (показував іншим де тіні).
Твої передбачення недозбулись,
І ось: ми на зламі маршрутів і ліній.
Ти просто Людина, і це - головне!
Таких (імовірно) ніколи не буде,
Уся метушня непомітно мине,
А ти наче вічний, тебе не забудуть!
«Сьогодні» для когось - забуте «колись»,
Усе повертається силами часу.
Так хочеться, щоб ми для когось збулись,
Як сни, що збуваються (хоч не одразу).
Ми хвилі: нас тисячі й тисячі йдуть,
Щоб миттю розтанути й зникнути (наче).
Людину завжди обирають за суть,
А не за обгортки, і маски, тим паче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853233
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2019
Справді сильних одразу видно -
Щира посмішка, вічна втома.
З ними затишно. Наче рідні,
Непомітні і невідомі.
В них ніколи не буде масок,
Все по-справньому, тільки щиро.
Їх так легко зустріти часом,
Де життя не кружляє виром.
На узбіччях, у тихих парках,
Вони мовчки несуть цю варту.
Їх так легко зламати жартом,
Їхня доля - це вічна Спарта.
Бути сильним - як вирок. Сумно.
Все ділити на половини.
Це потужні удари струмом,
За усе, в чому ти не винен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853232
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2019
Гортай мене. Благаю, прогортай!
Мої сторінки справді не для тебе.
Ти - темна кава, я - солодкий чай,
Я - вічна тінь, а ти - уламок неба.
Твоїх очей безодня - не мені,
Нехай хтось інший втрапить у цю пастку,
Нехай не мій поламаний магніт
Веде тебе й не дасть тобі упасти.
Нехай тобі не сняться більше сни,
Де є хоч трохи спогадів про мене.
Пробач, тобі потрібні голосні,
А я мов тиша - в цьому вся проблема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852989
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2019
Ми наче доісторичні,
Вогонь відбирає мову.
І зморшками на обличчі
Відблискують грози знову.
З шаленістю ураганів
Вриваємось в інші долі,
Ламаємось і ламаєм
Усе, що нам невідоме.
Словами так легко вбити
(Скількох ти уже поранив?),
А потім на місяць вити,
Ховаючи власні шрами.
І ким ти сьогодні будеш,
Щоб совісті дати жерти?
Загубишся чи загубиш?
То хто ти: хижак чи жертва?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852988
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2019
Не забудь головного - ми все ще ідемо кудись,
І якщо це початок, давай все продовжимо разом,
Із війни випадковостей вихід єдиний - борись
Із усім, що у тебе завжди викликало відразу.
Вічний рух так утомлює, час закрутився в спіраль,
Що все вище і вище пов’ється над стріхою неба.
І якщо це початок - нам буде надважко, на жаль,
Нам ще стежку знайти (щоб дороги дістатися) треба
Перші кроки навчать: помилятися можуть усі.
Не забудь головного - із кимось побільшає сили.
І якщо це початок, ти тільки одне попроси -
Щоб ми більше ніколи нічого собі не просили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852935
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.10.2019
Ледь-ледь торкнеться паморозь воріт
І ти прийдеш, схвильована й відверта.
В тобі неначе полум’я горить.
Я обійму. Хотілося завмерти.
А ти тремтиш, в зіницях - буревій,
Занадто довго поміж нас ні слова.
Усе розкаже тихий помах вій -
Сьогодні це нам буде за розмову.
В таких мовчаннях сховане усе,
З таких мовчань не вирватись ніколи,
В них мудрість бога, знаєш, мила, це -
Замінить все, що маємо навколо.
А ти підеш: з усім і без всього.
Ледь чутно скрипнуть в темряві ворота.
Ми все казали мовчки. А чого? -
В розмовах душ не розтуляють рота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2019
Відкрию секрети: самотніми не стають,
Ти сам обираєш - чи бути для когось світлом.
Коли помираєш - душа вибухає світом
В безмежності всесвіту - люди не просто йдуть.
Це небо для кожного має свій власний план,
(Хтось кличе це долею) просто у неба - бізнес.
Ми не задоволені, що надзвичайно різні,
Глибока стурбованість - наш перманентний стан.
Вдавати емоції - де нас такому вчать?
Ми з цим вже народжені, значить - ходили в школу,
Ми маємо просто з нікуди іти в ніколи,
Закуті в обмеження вигаданих понять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837232
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2019
А без пробачень зло народить зло.
Пора побачень з тими, за ким скучив.
Порожніх станцій вимкнені табло -
Останні краплі наших несполучень.
Знайома суміш: радість і печаль.
Твоїх обмежень більше не існує -
Вони впадуть як камені з плеча -
Тепер ти вільний! Справді вільний, чуєш?
Це виклик небу - бути не як всі,
Долати опір цих сталевих течій.
Твоя душа гартована в росі,
В твоїх валізах цінності - не речі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837231
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2019
Нас кликали по імені сніги,
Снувала тиша закутками серця.
Збираючи минуле у стоги,
Ми далі йшли потомлені та вперті.
Нас вже давно ніхто не зустрічав,
Лише дороги - спереду й позаду.
Кінцевих точок наших переправ
Ніхто не знає (хтось готує зраду?)
Хотілось з вітром зникнути кудись,
Сховати все під власну парасолю.
Є два шляхи: Ніколи і Колись.
Є два цвяхи: для Серця і для Долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817433
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.12.2018
І сонце буде
Знов одне на всіх.
Ти вже у грі -
Гориш в чужих інтригах.
Тебе забудуть.
Ти загубиш сміх.
В календарі
Вросте байдужа крига.
Шматки світанків -
Твій калейдоскоп -
Усе, що ти
Зберіг від самознищень.
Затісно в рамках?
Час казати стоп!
А десь сади,
В їх затінку - всевишній.
Ти розворушиш
Килим пелюсток,
Твої сліди
Мов паморозь на стежці.
У наших душах
Мовчки гине бог.
А ти іди,
Щоб світлом стати врешті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817431
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.12.2018
Тут кожен сам для себе терези,
Зважай і зважуй: вибір за тобою.
Цей світ навмисно сплетений з лози,
Щоб все тобі здавалось просто грою.
З цих лабіринтів виходів нема.
Згасити свічку зможе тільки сильний.
Коли вколише тишею пітьма -
Ти станеш снами в скронях божевільних.
Ти будеш тінню тіні за вікном.
Таких завжди ненавидять до болю.
Ти сам собі наснишся сірим сном
І з нього врешті вирвешся на волю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815873
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2018
Так, всі дорослі брешуть.
Ні, не заради блага.
Гірше з усіх обмежень -
Інформаційна спрага.
Голос зривати марно,
В тиші заховуй сенси.
Небо ставало хмарним,
Зимами стали весни.
Спогади - замість мрії,
Сутінки - замість світла.
Серце чомусь німіє:
Більше не до просвітлень.
Де ж загубилась щирість?
Людяність вже - не в людях.
Зникла уся важливість
Сили, що б’ється в грудях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815872
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2018
А зима за вікном наче дражниться: зможеш - злови!
Перший сніг ніби чари - зникає, не вхопить і погляд.
Срібні пазурі січня подряпають килим трави,
І в обіймах із холодом ночі приляжуть десь поряд.
Знову ранок морозний засяє гірським кришталем,
До кісток пробиратиме свіжозчарована мряка,
І загубляться рішення всіх дощових теорем,
Перехожі зупиняться, всюди проявляться знаки:
І птахи майже стихнуть, і небо нависне шатром,
Навіть всевсвіт сповільниться, тихше згасатимуть зорі.
Та зима не зупиниться й в кожного наче тавром
Її холод вкоріниться, доки вона на престолі.
А зима за вікном вже бере все навколо в полон.
Збережи трохи спогадів ніжним теплом десь у серці.
Ми цю кригу розтопимо світлом гарячих долонь,
І весна співом ластівок знов у життя увірветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815729
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2018
Таким людям не заздрять,
Їх просто обходять інші.
Їх не кличуть у гості,
Не шлють на Різдво вітання.
Їх ніколи не зрадять,
Їх кров наче з соком вишні.
Їх не люблять дорослі,
У чергах вони останні.
Їх зіниці широкі
Крадуть сині клапті неба,
За їх спинами крила?
Я бачив, мені здалося.
Говорили пророки:
Нам більше таких не треба!
В них незвідана сила,
У пасмах волосся - роси.
Їх хода невагома
Тихіша за зиму в лісі.
Їм на зустріч виходить
Світанок у срібних лозах
Вони всюди як вдома,
Їх душі як небо чисті,
Їх невидима сповідь
Розчиниться у покосах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815728
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2018
Ковтати слова опівночі,
Дивитися в ніч крізь сльози,
Доросле життя тебе навчить
Ділити усе на дози.
Потрохи всього і вистачить -
Звикати не варто, друже.
І серце болить. І не болить.
Ти очі на сонце мружиш.
Яскравих завжди обманюють
(Приводять до псевдотями).
Поганих частіше згадують -
Вони залишають шрами.
Звикай до тремтіння в голосі,
Ховайся поміж містами.
Усе віддавай за молодість
(Допоки тебе не стане).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814031
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2018
Це не мій марафон!
Як усе повернути назад?
На самісінький старт,
Щоб ніколи не знати де фініш.
Хай цей сірий бетон
Перетвориться знову на сад.
Ти казав, що це жарт,
І ніколи мене не покинеш.
Не мовчи, говори,
Я так згадую все, що було!
І усе, що могло
Поміж нами раптово забутись.
Не змогли. Не змогли.
Поцілую холодне чоло.
І на серце лягло
Все, чому відтепер не відбутись.
Це картате життя!
Хто тебе вишиває таким?
Чорно-білі нитки
Вже, здається, століття не в моді.
І нема вороття -
Я повільно вдягаюся в дим.
Я туди, там де ти:
Я без тебе тут жити не в змозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814030
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2018
Престол порожній
Тиша звідусіль
Таких повернень не було й не буде
І все одно чи бог чи просто люди
Хтось просто мусить виїсти цю сіль
Ти маєш врешті
Встати із колін
І розігнати воронів навколо
Вже сходить сонце он за частоколом
І гірко пахне змінами полин
Останній погляд
Хрипом із легень
Твій світ зникає в срібних краплях ртуті
Чужі пунктири на твоїх маршрутах
Зітруться в попіл. Ти відкриєш день
Поважна Доля
Вічний шум узбіч
Сьогодні ти натрапиш на дорогу
Лише вперед а всі твої тривоги
Це тільки пил на віях у сторіч
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812692
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.11.2018
Вже скресає остання крига
Воскресає світанок сонний
Дописали велику книгу
Освятив її місяць повний
Серед темряви в різнотрав’ї
Назбираєш відьомських чарів
Від сьогодні ти станеш справжнім
Станеш тим ким постійно марив
У дорогу рушаєш рано
Не сполохати б всіх навколо
Йдеш рахуючи власні шрами
Безкінечним ранковим полем
Так далеко заходять сильні
Так ретельно ховають віру
Так тремтить серед хвиль вітрильник
Від могутніх обіймів вітру
Не зважай на усіх забудуть
Не гадай наперед навіщо
Всесвіт знає коли ти будеш
До своєї мети найближче
Допроведено паралелі
І доведено теореми
Ти здолаєш найвищі скелі
Щоб побачити врешті де ми
Під мелодії колисанок
Світ засне щоби стати гіршим
Ти загубишся між мостами
Відтепер ти насправді інший
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812217
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.11.2018
Останнім часом думаю про тебе
(Я сподіваюсь це тобі не шкодить).
Так під моїм розбитим сірим небом
Потрохи знову райдуга виходить.
Складний діагноз: дихаю тобою.
Лише б на двох нам вистачило сили
Спинити світ тремтячою рукою,
Допоки хтось із нас не стане сивим.
Усю цю кригу веснам не здолати,
Її нам вічно міряти і пити.
Колись ти знову зможеш покохати,
Колись мені не вдасться розлюбити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2018
Як алхімік
Тебе вигадував
І шукав між забутих формул
Неспокійно
І небо падало
Я поводив себе як бовдур
Серед речень
Розбитих комами
Твій секрет розчинився наче
Небезпечно
Я все спростовую
Але знову тебе не втрачу
У молекулах
Поміж атомів
Я відчую твоє тяжіння
Знаєш деколи
Я тебе хотів
Загубити і стати вільним
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808011
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.09.2018
Вся справа у тому,
Що більше не буде «завтра»,
Нічого не зміниться:
Хочеш іти? Іди.
За обрій, додому.
Загасне остання ватра.
А доля на милицях
Просить ковток води.
Запалено факели,
Стань хоч для когось сонцем!
І витягни з холоду,
Серце чиєсь зігрій.
Ми стільки вже втратили,
Нас роз’їдає стронцій.
Наскільки ж це дорого:
Час продавати свій?
Весь космос зупиниться.
Винятками із правил
Ці межі безмежності
Сплуталися навкруг.
А доля на милицях
Мовчки й рішуче править.
Ти (в’язень залежностей)
Знову вступаєш в гру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806965
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2018
Хололо сонце.
Час людей збігав.
Ховались тіні в сонячний годинник.
Всі знали, хто це -
Той, хто все почав -
Наш вічний Пастор,
Сивий грізний мрійник.
Він йшов поволі,
Тріскалась земля,
Летіли зграї в свій останній вирій,
На зустріч долі
(Кожному своя),
На зустріч війнам, що зростали в мирі.
Торкатись вітру
Поки стане сил.
Мій шанс на крила вирвав перехожий.
Я втратив віру
Але я просив,
Щоб світ новий на наш був трохи схожий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806964
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2018
Це небо так низько,
Не дай йому далі впасти.
Ми наче прибульці -
Шукаємо інший всесвіт.
Ми начебто звірі,
Яких не лякає пастка,
Які замість клітки
Завжди обирають - вмерти.
Перони, перони,
Для кого їх стільки, Боже?!
Для кожного в світі
Існує своя пустеля,
Свої забобони -
Хтось зможе, а хтось не зможе,
Й потоне повільно
В солодкій цій карамелі.
Пронизані струмом,
Ми майже єдине ціле.
Для когось у серці
Постійно бракує місця.
Хтось вектори зсунув
Й торкнеться до твого тіла.
І осінь, нарешті,
Прийде забирати листя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806127
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2018
Солона спека
Я для тебе мить
Моєї долі чорно білі кадри
Летить лелека
З ним наш час летить
Й дороги наші - невідомі карти
Холодний погляд
Втома на плечах
Твоїх світанків стримані обійми
Я буду поряд
Навіть в сірих снах
Твоєї влади вічної невільник
Осінній спокій
Зцілить ритм доріг
Дозволь мені подихати тобою
Я одинокий
Мій найбільший гріх
Що сплутав якось цей полон з любов’ю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805586
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.09.2018
Не лякайся багать, хай ця осінь палає для нас!
Я для тебе сховав трохи серпня в улюбленій книзі.
Я тебе обійму. Дуже скоро все зміниться. Раз.
Кілька кроків і ми знову змерзнемо в січні і кризі.
Перестиглі слова. Під повіками світлі дива.
Що було би якби ми з тобою тоді не зустрились?
Я для тебе живу. Дуже скоро все зміниться. Два.
Ми навчились всьому, тільки щастю, чомусь, не навчились.
Серед чар перехресть нас підхоплять осінні вітри,
Я стомився від мрій, що збуваються тільки без тебе.
Заклинаю цей час! Дуже скоро все зміниться. Три.
Я так хочу добра. Це моя найсильніша потреба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805466
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.09.2018
Говорити з тобою.
Так тихо.
Так дико.
Вперше.
Мов за тисячу років
Побачилися на мить.
Ніч укриє імлою,
Так хочеться просто здерти
Цей одвічний неспокій,
Що кожну грозу болить.
Так буває під ранок,
А ніч розсипає роси.
Найтемніша із митей
Збирає свої пастки.
Ми блукали містами,
Заплетеними у лози,
Нам хотілося пити,
Хотілося далі йти.
Тихо-тихо навколо,
Я буду таким, як хочеш.
Нам ще тисячу років
Чекати подібну мить.
Небо срібним півколом
В твої переллється очі.
Хай побуде там поки
Заручником у століть.
Говорити з тобою.
Шукати слова.
Відверто.
Захлинатися римами -
Погляд не скаже це.
Я торкнуся рукою,
Ти будеш мовчати вперто.
Проростеш в мені зимами.
Тисячу років.
Все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791874
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.05.2018
Пробачити справді легко.
Побач хоча б трохи більше.
В полоні чужих електрик
Тебе самота залишить.
В магнітних полях планети
Заплутуй меридіани.
Розгадуй чужі сюжети,
Вдавай, що усе за планом.
Таке вже бувало, ніби,
Хто автор твоїх історій?
Життя роздавало німби,
Життя підкидало солі.
Іди. Тебе спинить тиша.
Ти вперше відчуєш спокій.
Під тінню старого тиса
Стоятимеш одинокий.
Туди не усім дістатись,
Паролі давно забуті.
З тобою це мало статись -
Ти довго ховався в люті.
Тепер хай бояться інші.
До всього в житті звикають.
Тобі вже не буде гірше,
Вертайся, тебе чекають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791732
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.05.2018
Каламуть їх сердець
Не дозволить нам більше цвісти
Вибач, що не зумів
Малювати тебе кольорами
Все життя нанівець
Я не хочу так більше а ти?
Тільки б не догорів
Цей невидимий всесвіт між нами
Парасолька небес
Протікає іржею. Біжи!
Не хапайся за сни
Ти не зможеш їх взяти з собою
Може згодом і десь
Де навколо не буде чужих
На задвірках весни
Нам насниться реальність без болю
Не докрапає дощ
Нам ніхто не кричатиме вслід
Цей розхитаний міст
Розкидає найслабших по світу
Бути сильними? Що ж
Сила – це найтвердіша з порід
Найвеличніший хист
Який нам довелося носити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790379
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.05.2018
Ця жінка була не такою як всі навколо,
Ніколи нікуди не квапилась й не чекала.
Вона рано вранці завжди розмовляла з полем,
Вона пізно ввечері ночі тенета ткала.
Усі таємниці ховала собі під вії,
І сни заплітала в свої неслухняні коси.
Таких не буває. Хтось викрав її у мрії!
Таких, як вона, хтось щоночі у Бога просить.
Вона чатувала світанок на підвіконні
І слухала вітер в обіймах старої липи.
Таких не буває, вона як весняна повінь:
Спочатку потопить, а потім примусить жити.
Самотня і вільна. Ій в спину кричали: "Відьма!"
Таких проклинають і спалюють на багатті.
Таких забувають - вони щохвилини різні.
Вона не чекає і мовчки стає лататтям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782302
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.03.2018
Захиталась душа
Тектоніка
Відчуваєш себе мішенню
Тільки не поспішай
Твоя рука
Зараз міцно стискає Землю
Тільки не спокушай
Твоя рука
Десь на пульсі вселенських зрушень
Ти на лезі ножа
Тепер звикай
Не ховатись за стінки мушель
Не дивися назад
Той світ зачах
Загартуйся в майбутній битві
І пустеля і сад
В твоїх очах
Все навколо лише твій витвір
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782112
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2018
Трохи холодно у долоні.
До весни почекати, кажеш?
І обходити всіх сторонніх
(На яких ти мені покажеш).
Ти на всіх себе не поділиш -
Хтось один відірве найбільше.
Не тому, що потрібно. Віриш?
Просто так хоч комусь ще гірше.
Не заплутайся в цих рівняннях:
Невідоме усіх лякає.
Найщиріші завжди прощання
(Бо за ними сліди зникають).
Не хвилюйся, таких багато,
Ти ніколи не будеш першим.
І це небо не нам латати.
Та від цього (чомусь) не легше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780534
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2018
Сни зшивались нитками темряви
І народжувались крізь сльози.
Ти будила мене невпевнено,
Бо не знала, що це серйозно.
Ти будила мене півподихом,
Коли треба було кричати.
Все навколо ходило обертом -
Ніч стискала свої лещата.
Святі символи обезсилені.
Ти будила мене словами,
Що здавались тобі красивими
(Так дітей своїх будять мами).
Як прокинутися не зміненим
І всю решту життя не спати?
Розбуди і, прошу, спаси мене!
Щоб і я міг тебе спасати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778214
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.02.2018
Ти виходиш у ніч
Навіть сніг зупинився на мить
Щоб ніхто не зумів
Твоїх кроків порушити спокій
Незнайомих облич
Незворушність уже не болить
Кожен з нас як умів
Відкладав все важливе на потім
Як нам бути тепер
Кожен подих віднині на лік
І за тебе уже
Хтось викреслює з вічності дати
Із прадавніх печер
Демон мороку тінями втік
Передвісник пожеж
Що ось ось заволіють палати
Хто незламний агов
Зупиніть цю вселенську спіраль
Хай іржаві боги
Повертаються з вічних туманів
Перехрестями знов
Ми не станемо більше на жаль
Нас не вкриють сніги
Нас роз’їсть сіра паморозь зламів
Ти виходиш у ніч
Замету за тобою сліди
Три рази обійду
Свій поранений всесвіт навколо
За собою не клич
Просто тихо навіки піди
Й забери всю біду
За своє зачароване коло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777893
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.02.2018
Ну, а далі - лише обирай, хто заплаче у слід,
І у затінку пагорбів мовчки стоятиме вічно.
Ось і сонце проходить останній (для тебе) зеніт,
Щоб тебе засліпити. Рукою прикриєш обличчя.
Ось і темрява, друже, - за мить від закритих очей.
Позолоти опали: так легше зробити свій вибір,
Осягнути усю незбагненну природу речей,
І зустріти Його, що на зустріч напевно вже вибіг.
Як єднання епох: раз на всю безкінечність часів.
Ти його не впізнав, бо спочатку потрібно - пізнати.
Та забулося все: що хотів, у що вірив, що вмів.
Значить ти вже прийшов - це і є твій черговий Початок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777327
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2018
Несприятливе середовище
Захищайся як хочеш
Марно
Світ навколо нас опадав дощем
Ти молитви читаєш
Хмарно
Трохи розпачу трохи спогадів
Від ілюзій не стане
Легше
Ти і сам не знав все чого хотів
Ти сьогодні розтанеш
Вперше
Всі чекають сигналу «боляче»
Щоб поранити трохи
Далі
Твоє серце тепер не колеться
Твою душу немов
Продали
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775934
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2018
Я чекав тебе як знамення
Щоб почати усе це знов
Я носив тобі воду в жменях
І беріг так як міг від змов
Ти проходила зовсім поряд
Розставляючи світла знак
Ти не слухала що говорять
І гортала цей всесвіт вспак
Ти літала для когось листям
І нестримна як буревій
Розірвала вогні столиці
І палала багаттям в ній
Розчинилася в перехожих
І годуєш птахів із рук
Ти даремно сюди приходиш
З лабіринтів людських розлук
Тихо тихо
Присядеш поруч
Наче кимось забута тінь
Ти не слухаєш що говорять
Я чекаю тебе
Амінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774489
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2018
Хотілось дзвінкої тиші
І трохи надій на завтра.
Щоб обрії стали вищі -
Така от простенька мантра.
Повторювали щоранку,
Вночі заклинали небо.
Нам знову бракує ланки,
Ми просто чиїсь потреби.
Комусь прикриваєм спину,
Комусь відкриваєм очі.
Давайте усе зупиним!
Ці знаки вже не пророчі!
Для себе знайти шпарину
Нам буде дедалі важче.
Не вбийте в собі дитину! -
Це справді у нас найкраще.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770214
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.01.2018
Соната лунає солдатам не бракне куль
Нічні канонади морозу зубата паща
Земля під ногами і рідна і геть пропаща
Так хочеться дива а дива насправді нуль
Життя як кульбаба від вітру залежить все
Так солодко спати під цю колискову снігу
Де міцно плететься чергова чиясь інтрига
І буде як буде бо нам не збагнути це
Давай рахувати хтось скаже за тебе раз
Ти знову не встигнеш і будеш пасти всіх задніх
А люди навколо на будь що на світі ладні
Лише б хтось дозволив на мить зупинити час
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711483
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2017
Ти чуєш молитви і бачиш занадто добре
Залиш цю кімнату без світла на півхвилини
У темряві важко відчути себе хоробрим
У темряві богу бракує на тебе глини
Тремтіння всередині значить що ти готовий
Виходиш за рамки ні стіни тепер ні стелі
Не спинять твоєї сили а завтра знову
Опинишся серед своєї ж таки пустелі
Це карма чи кара назви її як захочеш
Тебе вже обрали і далі лише так само
Ти чуєш молитви і богу вночі шепочеш
Таке не спинити це писано десь над нами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708069
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2016
На гойдалці долі ми знову то вверх то вниз
Оббито пороги останньої в світі сховки
Колись в цьому місті почне проростати ліс
Колись в тому лісі хтось вперше завиє вовком
Всі в черзі за чимось а вихід завжди один
В старенькій валізі затерті дитячі фото
Усе що ти знаєш постало колись з води
Усе що ти маєш говорить про тебе хто ти
Повільно в колисці розгойдуються роки
За нашим майбутнім нічому тепер не бути
Так хочеться впасти на берег Його ріки
Так хочеться просто побути колись почутим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707750
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2016
Дорога чекає не хочеш води попити
Ти знаєш чогось не дуже мені на серці
Ну добре тоді ми будемо як магніти
Тремтіти із ритмами в тисячу мегагерців
Ти знаєш а я потрохи уже звикаю
До знаків розставлених кимось не там де треба
До спалахів сірих неба чужого краю
Де кожен чомусь не разом а сам за себе
Вирішуй чекати марно ідемо далі
Колись хтось напише про тебе в своїх романах
Бо нам ще встромляти у землю високі палі
Комусь вистачає дрібничок а нам все мало
Ти знаєш насправді нам просто замало місця
Чудова можливість забути про забобони
Дивись все життя опадає на землю листям
Допоки ти мовчки малюєш свої кордони
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706863
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2016
Дай мені синього/сильного Твого неба,
Древнього спокою величі гір похмурих.
Дай мені голосу, голос – це все, що треба.
Більше нічого. Благаю, не треба мурів.
Дай мені мудрості пити лише з криниці,
Тиші світанків й ранкових густих туманів.
Подиху, погляду. Світла в Твоїх зіницях.
Дай мені спогадів. Спогадів без обманів.
Дай мені в темряві чути Твої молитви,
Полум’ям свічки тремтіти в чужих безоднях.
Найжахливіше – не вміти когось зігріти.
Найважливіше – не бути в душі холодним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703404
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2016
Ти встанеш стомлена
Рано-вранці
Промовиш тихо
Свою молитву
Здається іноді -
Всі ми бранці
І нам ще трохи до леза бритви.
І нам ще літо
До половини.
А що там далі
Не так важливо.
Ми наче квіти
В руках дитини:
Нас теж зрізали колись наживо.
А нам казали,
Де старт, де фініш,
Де дна немає
У цьому морі.
Колись ти просто
Усе покинеш
І щастя втопиш в чиємусь горі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701229
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2016
Боже, яка ж ця осінь!
Де ти таких знаходиш?
Небо в її волоссі
З всесвітом заплелося
Хвилями океанів,
Холодом гір високих.
Ніч із підйомних кранів
Зорі збирає в соти.
Завтра ми станем трохи
До Андромеди ближчі.
Ти не рахуєш кроків,
Все, що позаду, нищиш.
З всесвітом заплелося
Небо в її волоссі.
Де ти таких знаходиш?
Боже, яка ж ця осінь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700858
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2016
Хороший ранок:
Туман і кава.
Ти п’єш по трохи і те і те.
Ковтаєш.
Терпко.
Такі от справи.
Тривога в серці чомусь росте.
У місті сніжно,
У снігу справи –
Як слід прибрати
Усе земне.
Усе це небо
Його по праву
Ще кілька митей і все мине.
А потім – сяйво –
Воно повсюди
Засліпить людство,
Очистить світ,
Запалить знову
Вогонь у грудях.
У Нього плани. Усе як слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700636
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2016
І вітер вщух, і більше не дощить,
І ніч іде провулками пустими
Цей світ для тебе просто сіра мить,
В твоїх світах нещадно правлять зими.
Атлантам вже несила це нести
І з кожним вдихом в грудях менше сили
Побудь зі мною трошечки на «Ти»
Розправ мої понівечені крила.
А ти в мені, будь ласка, не минай,
Твій біль піде із грозами під вечір
Останній крок і ти стаєш на край
Таких, як ти, спиняти небезпечно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698177
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2016
Він чекав листопада,
А той все барився чомусь.
Гомоніли цикади,
Він довго не чув їх розмов.
Можна я поруч сяду? -
Ця ніч прошепоче йому.
Посередині саду
Удвох зкам'яніли немов.
Все кружляло навколо
Й вона - найтихіша із тиш,
Колисала планету,
І серпень невпинно холов.
Зачароване коло:
Всі ходять, а ти ж - стоїш
І ламаєш сюжети,
Що мали відбутись знов.
Сильних мало, побачиш,
Бо сила знаходить своє.
Гомоніли цикади,
А ти як самотній вовк:
То смієшся, то плачеш,
І віриш у те, що є:
Що колись з листопадом
До тебе прийде любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686759
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.08.2016
Весь твій сум опаде,
Наче листя із сонячних верб.
Бо така вже пора –
Просто осінь стоїть на порозі.
А над нами пливе
Недосріблений місячний серп,
Так буває коли
Не чекаєш приходу морозів.
Цей таємний обряд –
Коли небо цвіте золотим –
Спадкоємець часів,
Коли людство ще вміло літати.
Не було темних втрат –
Було вдосталь живої води.
Та чомусь почали
Ми самі собі зводити грати.
Тож літає за нас
Жовте листя тепер восени.
Передвісником змін
Позолочує стомлене небо,
Прикриваючи шлях
Для приходу нової весни.
Ми літаємо з ним.
Хоч безкрилим цього і не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686443
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.08.2016
Якщо у тебе велике серце,
Воно й болітиме трохи більше –
Немов посипане сіллю з перцем –
Це як читати осінні вірші.
І ніч щоразу стає темніша,
І ти чорнилами правди пишеш:
Твоє життя – це суцільна тиша,
Яку ти мовчки комусь залишиш.
Тобі кивають дахи-невдахи.
Та все не так, як тобі здається:
Колись ти станеш могутнім птахом,
Якщо у тебе велике серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684453
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2016
Ця дорога в нікуди
І там не росте полин.
Навіть осінь не часто приходить сюди присісти.
До морозу у грудях -
Ти встанеш колись з колін
І в нікуди підеш опадати на землю листям.
Ця дорога в нікуди,
Так буде і так було,
Сто чумацьких шляхів не освітять твоїх півтемряв.
Світ по-трохи забуде
І зморшками на чоло
Проявлятися буде. Почне проростати зерня.
Ця дорога в нікуди.
Ну ось і прийшли, сідай.
З всіх криниць не нап'єшся і час обирати власну.
До морозу у грудях -
Ти скажеш своє "бувай".
І в нікуди підеш: божевільно-повільно. Вчасно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683220
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.08.2016
Ранок в чужому місті,
Місце в чужому ранку,
Луди читають "Вісті" -
Людям потрібні танки.
Доля на лабутенах,
В лінзах сліпа Феміда:
Все це пройде крізь тебе
Грозами на Тавриду.
Символами епохи
Стали мости в нікуди
"Всім зберігати спокій!
Всім, хто хоч трохи люди..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665598
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.05.2016
А колись ми були містами
Й говорили лише про відстані.
Нас міняло життя місцями,
Розліталися світом листям ми.
Вітер західний, сни похмурі.
Ми допишемо всі літописи.
Заховалось життя за муром,
Наші долі блукають глобусом.
Посередині. Це - екватор.
Де б ще сили знайти, скажи мені.
Нам не можна тепер програти.
Вийшли веснами, прийдем зимами.
Ночі з грозами. Наче близько.
Вже світанок, дивись, на обрії.
Не ламайте чужу колиску -
Ми ж для іншого зовсім обрані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645926
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.02.2016
Видається, що нам вже замало звичайних «бувай»
І якщо вже прощатися – варто спиняти планету
Не шукай зайвих слів. Просто мовчки зітхай і звикай,
Що хтось інший тепер говоритиме тихо «А де ти?».
Кажуть, доля сліпа, кажуть, доля занадто проста
Хто ж пояснить, чому всі за щастям шикуються в черзі?
Знову довгі пальто, і шарфи, що ховають вуста
Говорити не варто. Гортатиму прозу поезій.
Ця зима не нова, тільки зимам тепер не до нас -
Заметуть і підуть, і ніяких тобі світлих чарів.
Якщо темно в душі – це не значить, що ти уже згас.
Вже багато було, а хвилює одне – і що далі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636178
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.01.2016
Вона як ти: сама собі зима,
В її країнах гори невисокі,
Яка різниця - з кимось чи сама?
В душі вона частіше одинока.
В її очах – сніжить, сніжить, сніжить,
А серце вкрите памороком ночі.
Тебе чекати завтра? Ну скажи!
Я сам собі розлуку напророчив
Вона як ти: її вгадати – зась,
Крокує поруч з віхолами часу
Її вулкан заснув але не згас,
Вона життя міняє як прикраси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634945
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2016
Ми десь на зламі -
Епохи гинуть.
Котився спокій
Під три чорти.
Ми всі чекали
Чиєїсь сили,
А треба просто
Було іти.
Таких мелодій
Уже не пишуть.
Чомусь хотілось
Втекти кудись.
Не друг, не злодій,
Він просто вийшов.
Тобі наснилось
І сни збулись.
Ну все, до завтра,
Наш час збігає.
Ще стільки треба
Здійснити мрій.
Радіти варто
Коли чекають.
Дивись на небо
Але не стій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633390
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.01.2016
Що там завтра?
Хмарно,
Сильний дощ і вітер.
Говорили марно -
Сліз ніхто не витер.
Ти мене
Зустрінеш,
Ми підемо поруч,
Щоб ставати кимось
І ділити горе.
Так минають
Люди
І згасають зорі.
Кілька днів і будем
У чужому морі.
Ось і все,
Зупинка.
Щось пече на серці.
Якщо є хвилинка,
То побудь відвертим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632003
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.12.2015
Димарі, димарі.
Тільки ранок похмуро зітхав
Серед тисяч дахів, припорошених середньовіччям
Місяць знов на горі
Посміхався і не догорав,
Розглядаючи душі, йому не потрібні обличчя.
Згас останній ліхтар,
А дерева чекають весну.
І здається ось-ось вся планета наповниться щастям.
Хтось на когось чекав
І, напевно, тому не заснув.
Так, буває, проте, так буває доволі не часто.
Ось і перші птахи -
Значить день буде повен пісень.
Розпочни його так, щоб хотілося дихати вільно.
Час відкриє шляхи
І ти зможеш побачити все.
Головне – просто вір, будь натхненним, терплячим і сильним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631984
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 28.12.2015
Ви молились, скажіть, торік,
Коли небо на землю нашу
Опадало як перший сніг,
Щоб зробити цей світ інакшим?
Коли маками на граніт
Хтось упав і не зміг піднятись -
Ви молились тоді? Та ні...
Мовчки думали - буде якось.
Коли дзвони усіх дзвіниць
Розірвали холодну тишу
Ви ховалися від облич,
Та вони уже не облишать.
Хай запалюються свічки
Там, де душі колись гасили.
Післясмак назавжди гіркий:
Ви сміялись, а ми молились.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631282
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.12.2015
Вони вже десь поруч, поруччями нашпорять, чуєш?
Два кроки ліворуч і ти постираєш відстані.
Хтось ніби навмисно усі поїзди скасує,
Щоб ми не забули, що треба ставати різними.
Ти будеш молитвою, будеш моєю тишею,
Останньою краплею вічних дощів на сході.
Такою новою, до болю комусь колишньою,
Я буду десь поряд, допоки не скажеш "годі".
І, будьмо відвертими, довге чекання втомлює
Я вірив би дужче, лиш знаки тоді подай мені.
Вони вже десь поруч емоції знеособлюють,
Два кроки ліворуч і знову стаємо зайвими .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628594
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2015
Ну, тоді зрозуміло,
Бувай- бувай.
Це твоя незалежність -
Залежність не за.
Ти напевно в купе
І замовиш чай
Ти напевно принцеса,
Та де ж та вежа?
Я з такими як ти
Рахував зірки
Тільки, правда, дивився
Чомусь не в небо.
Із тобою мій мед
Не ставав гірким.
Я не знаю чому,
Але знаю,
Що так і треба.
Це закони природи.
Ось кава.
Ай!
Обпеклася, бідненька,
А я відчую
Ти забула ті зорі?
Тоді віддай
Я віршую на них.
Ти ж не чуєш.
Чую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2015
Випробовуй мене,
Загартовуй суцільним мороком,
І торкайся повік своїм поглядом ніжним дуже.
Розфарбовуй - мине,
Свої символи викарбовуй,
Все що хочеш роби, але тільки не будь байдужа.
І тавром на таврі
Залишайся на шкірі опіком,
Перелистуй мене, наче книги свої потерті.
Як нотатки старі,
Як листи про любов заховуй,
Загубися зі мною у дивній цій круговерті.
Перетнути межу
Надто просто, бо важче - встояти
Коли губи твої від закоханості відверті.
Хочеш, я розкажу?
Ну послухай мене, хоч спробуй...
Але ти замовчиш, а мовчання подібне смерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2015
І так завжди: початок і кінець.
Коротке "і" між ними - Божа милість.
Пропащий син, борець і не борець,
Настане день і зможеш йти без милиць.
Настане мить і стане всеодно:
З яких вокзалів їхати в нікуди,
Коли остання кістка доміно
Впаде і в тебе запече у грудях.
Це твій симптом, твоя повільна смерть,
Твоїх думок останні урагани.
Коли душа заповнюється вщерть -
То далі що? А далі - сльози мами.
Такий вже час: давай, про головне,
Не до дрібниць нікому окрім тебе.
Сьогодні так, а завтра - все мине.
Бо завтра - це окрема книга неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2015
Іди, не роздумуй. Вертатись не змусиш.
Дорога не зрадить, тримайся слідів.
Ти кроками теплі дощі каламутиш
У пошуках щастя, що хтось вже зустрів.
Твій погляд як небо, всі двері відкриті.
Якщо не сьогодні, то, друже, коли?
І кроки робили минуле розмитим,
Своє павутиння прощання плели.
Ось так і буває – звертаєш за обрій,
Присядеш на хвильку, а повз – все життя.
Найбільше багатство – лишатися добрим,
Лишатись собою, лишатися Я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607389
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2015
На цій землі не так багато місць,
Де ти колись відчув себе щасливим.
Де дві душі в одну переплелись,
Де хтось тихенько вкрив тебе від зливи.
Де кожен ранок сповнений надій
І кожне слово дихає любов'ю.
Та слів не треба. Просто мовчки стій
І врешті-решт відчуй себе собою.
Таких хвилин чекають все життя.
Такі слова пригадують за чаєм.
Я б так хотів, щоб спогадом був я.
- Пробач, та гарних днів не позичають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2015
Не знаю, чи стане сили
Боротися з поворотами.
Хіба ми цього просили?
Просили. Та я боротимусь.
Мій вітер, твої вітрила -
І безліч шляхів на вибір.
Де в біса тебе носило,
Мій проклятий третій вимір?!
Сьогодні старі маршрути,
А завтра, ти ж пам'ятаєш?
Ти мусиш мене забути
Й навряд чи колись згадаєш.
А поки - побудь зі мною,
Послухай моє мовчання.
Любити тебе такою.
Любити тебе востаннє.
Пробач, та я хочу тихо
Прощатися і прощати.
Чомусь ми чекали лиха,
А треба було кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015
А ми, очевидно, побачимось вже не скоро -
Цей поїзд на захід без чаю і без зупинок.
Там в тамбурі курить чомусь не солдат, а морок
І все недолуго, неначе стільці без спинок.
Тобі пощастило - ти любиш свою дорогу
Чи стежку - як хочеш - ти йдеш нею майже прямо.
Хоч іноді в серці заб'ється, бува, тривога,
Тебе надихає спекотний липневий ранок.
Ніхто не зупинить. Хотілось перепочити,
Зійти на секунду на тихе старе узбіччя,
Тобі не щастило. Ти просто захочеш жити
І хтось тебе спинить рукою за передпліччя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2015
Минала вічність. В кожного своя.
Минали дні. Здавалося, так треба.
Ніхто тепер: ні ми, ні ти, ні я,
Не буде знати, де чий клапоть неба.
Забракне слів, не вистачить прощань
І голоси розсипляться луною.
Давай тепер іти без озирань
І відчувати погляди спиною.
На кілька кроків далі, ніж тоді
На кілька років довше, ніж востаннє
Можливо десь в наступному житті,
Ми все ж таки програємо. Коханню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511454
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2014
А ти іди.
Сліди, сліди, сліди –
Чиї вони, на будь-які не схожі?
Ковтни води.
Сади, сади, сади.
І ми колись садами станем може.
А ми клялись:
Колись, колись, колись
Проте усе на світі забувалось.
І сни збулись.
Забулись і збулись.
Лиш ми з тобою так і не збувались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
Вже зап'ястя болить. Ти тримаєш так міцно. Тримай.
Ми загубимо шлях. Нас вестимуть сліпі переходи.
Не лякайся, але серед тисяч однакових зграй,
Кожен з нас за свою, бо шукає окрему свободу.
Тихий відлік назад. Марнотратство несказаних слів.
Збережи після мене хоч трохи тепла, наче спогад.
Бо коли я тебе серед тисячі інших зустрів –
Я одразу збагнув – ми приречені гаснути поряд.
Шепочи наче сніг. Наче буря мені шепочи.
А повз нас хай снують. Ти тримай мене міцно. Тримаєш?
Як відпустиш – чекай. Я до тебе прийду уночі.
Я по тебе прийду. Але ти вже мене не чекаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
Пригадайся мені
Вересневим холодним дощем,
Першим золотом лип
І снодійним дурманом багаття.
Пригадайся у сні,
Щоб заснути хотілося ще,
Пригадайся коли
Я найбільше чекатиму щастя.
Не вгамовуй слова,
Не тамуй теплі дотики рук.
Розставання тепер -
Це не просто сліпі кілометри.
Як жовтіє трава -
Так марніємо ми від розлук.
Ніби поруч. Але
Від самотності хочеться вмерти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450538
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2013
В слова – печаль, у руки - камінці.
Давай, збирай, – вези додому море
Хіба можливо море – у руці?
Можливо все! Думки ламають гори!
В обійми – вітер, в очі – небеса,
І якщо раптом схочеш повернутись
Туди, де з щастям будеш сам на сам,
Потрібно просто спогадів торкнутись.
Пісок, сліди: твої і не твої
Ведуть до хвиль. На небі тануть хмари.
Десь там так само тануть кораблі
І нам лишають тихі світлі чари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2013
І як мені
До тебе говорити,
В скількох словах
Приховувати суть?
Нехай твоїх очей
Метеорити
Мене до тебе
Мовчки проведуть.
Мовчання ми
Мовчаннями зап'ємо.
Та хтось таки розгубить
Жменьку слів
Порожніми,
Порожні ми стаємо.
Пробач, та я
Розлук перехотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436629
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2013
Розсипати пісок з волосся
І від сонця ховати щоки.
Не здійснилось, але здалося,
Розумієш мене?- Про що ти?
18 хвилин до сходу.
Сонця-місяця? – без різниці.
Каламутить мовчання воду,
Нас чекають нові столиці.
Розсипатися на частинки,
Розчинятися в колах течій.
У волоссі твоїм – піщинки
Як завжди тепер недоречні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436448
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.07.2013
Давай, моряче, скидай вітрила.
Морська хвороба. Розлито ром.
Коли стихія тебе корила,
Ти не повірив старим таро.
Шукаєш щастя своє деінде,
Малюєш мапи, втрачаєш слід.
Тобі безодня неначе рідна,
Найменше море замінить світ.
Що далі, рифи? Безлюдний острів?
Скарби і слава? Тож обирай
Хотів свободи, а це – непросто,
Свобода – пекло, свобода – рай.
Кінці у море, кінці у небо.
Такий не тихий цей океан!
Пливи, як хочеш. Живи для себе.
Життя як казка – лише обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436055
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.07.2013
Сильними зливами, синіми сливами літа
Хмари хитатиме срібний терпкий полин.
Сонце і соняхи, на підвіконнику – квіти -
Все, як ти любиш: і вітер, і мальви, млин.
Зрізані косами трави запахнуть уранці,
Світлом і росами нам розпочнеться день.
Небо розпечене вплетене в протуберанці -
Все, як ти любиш, о сонце моїх пустель.
Все за сценарієм: дощ трохи згасить багаття,
Дим, як завіса, закриє лаштунки дня.
Ти не забудеш цей вечір, і зорі, і щастя.
Все, як ти любиш: це літо, кохання, я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2013
Змовою, мовою, болем і відчаєм
Ми пробивалися, сльози нам личили.
Хмари звивалися, падали гронами,
Ми – між спасінням і між забобонами.
Світло ліхтарне руде і пригнічене.
Скільки лишилося? – Не перелічимо –
Кроки загублять сліди у прогресії,
У геометріях десь під колесами.
Кроки бруківкою, каменем, долею.
Небо прив'язане десь над тополями.
Вірю-не-вірю… Та досить! Награлися.
Наче й не жили, а так, намагалися…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2013
Рахувати,
Згинати пальці,
На зап'ястя стрічки в'язати.
Хто ми? Досі неандертальці?
Але краще цього не знати.
Ми з тобою –
Старі платівки,
Наша музика відлунала.
Наша музика – наша тільки,
Але доля цього не знала.
Дивна музика,
Зайві ноти.
Недопаузи, недоритми.
Ми спинилися не навпроти
Щоб очима не говорити.
Не спинилися, -
Зупинили.
Кілька рухів замінять воду.
Танцювали – а наче жили,
Тамували свою свободу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2013
І буває
Тебе немає
І день і два
Стіни обертом, очі стомлені, а слова
Наче вирвані, ніби спалені
Запечуть.
Коли тіні ранковим маревом заснують.
Небо бісером
Над карнизами
Синім тлом.
І накоїли вже до біса ми. Напролом
Незавершені будем вештатись
Хто куди
Потім зрештою все ж зустрінемось у води.
Берег з берегом
Скріпим ниткою –
Оберіг.
Руки зв’яжемо, - і до космосу на поріг.
Будем сонячні, неприборкані,
А тоді
Станем хмарами і розтанемо.
Молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2013
Наші ночі тепер
Стривожені
І крутись, не крутись – не виспишся
Наче сковані. Як стриножені.
Ти мені ніби вірші
Пишешся.
Перелічені
Перелякані
Ми пліч – о – пліч з плечима іншими
Ми загублені поміж знаками,
Між майбутніми
І колишніми.
Все навколо –
Відтінки сірого.
Кола крейдою. Воду святимо.
Ти опівночі запроси мене.
І я знову тебе
Втрачатиму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2013
Автостопом.
Шрифтами Брайля
На узбіччях старих шляхів
Ти залишиш мені
Послання
Наполоханих зграй птахів.
Серед срібних пустель –
Криниці.
(Ангел Півночі вкаже де)
Між стежок проросте
Суниця,
Між слідів де-не-де зійде.
Пил і сонце.
Примружу очі.
Роздоріжжя до всіх столиць.
Ти не віриш, а я не хочу,
Щоб ставало все
Як колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2013
Твоїх кишенькових, моїх кишенькових грошей
Нам стане хіба що на кілька квитків до завтра
І нафтою цих зачарованих Богом очей
Гадатиму довго: чи варто-не варто – варто.
Між нами розряди. В повітрі запахло дощем
Дванадцяте небо так низько, тремтять циклони.
Ще кілька зупинок і наче від себе втечем
Ще декілька крапель і наші "але" потонуть.
Нам часу забракне раптово, щоб бути на «ти»
На кінчиках пальців застрягнуть слова і рухи
Кінцева зупинка, а нам ще іти. І ти
Нічого не скажеш, а просто відпустиш руку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2013
Приходь до мене. Чайник на плиті.
Я кожен день на подих твій чекаю.
З усіх розлук болять найбільше ті,
В яких немає з ким попити чаю.
З усіх чекань, найтяжчі – не свої,
А ті, коли чекають не на тебе,
І так пече, хоч світ перекрої!
Я подзвоню! Напевно… Вже не треба.
Міняти світ? Змінитися? Та ні.
Я все одно на двох запарю м’яту.
Перед вікном скорочуючи дні
Я не втомлюсь на тебе не чекати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2013
Увірвалась в мій світ без пробачень і без озирань
Я і гадки не мав, що таке почуття назовні
Ти любила коли на вікні не цвіла герань.
І чекала грозу, і вмивалась її озоном.
Ти любила коли завірюхи ламали дахи,
Несолодку, гірку і міцну, наче морок, каву.
Ти тремтіла коли до вікна прилетять птахи.
І так часто чомусь їм услід крадькома зітхала.
Забивала у двері і стіни іржаві цвяхи
Тихо ткала свій сум і волосся на сон чесала.
Шепотіла комусь про птахів і про їхні гріхи
І кричала, кричала, кричала…
«Я теж літала»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013
Цих коротких дзвінків, нескінченна невидима суть.
Тихі порухи рук і нестерпні хвилини чекання.
Я сказати забув - так і ти вже, напевно, забудь,-
Ми навмисне тепер за півкроку до неповертання.
"Компостуйте життя. Хтось із вас не платив за проїзд!
І змиріться, що всі півпорожні зупинки вже ваші."
Ми так прагнули вверх, але вічно тікаємо вниз.
Так простіше, на жаль, але серцю від цього не краще.
Ти чекаєш? Алло! «Абоненту не стримати сліз…»
І не вистачить слів. Та й для чого тепер говорити?
Ця зупинка для нас. Ми на ній вже сідали колись.
І тоді хтось казав: «Я благаю, в душі не смітити»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013
Кружляти містом, ховати спини
На тому ж місці. 7:47
Ніхто не перший. Ніхто не винен.
Ми просто різні, передусім.
Погані карти, нові маршрути,
Давай вдавати, що все окей?
Мені здалося, що нас не чути
І серед тисяч чужих очей
Шукай найглибші, там, може, душу
Сховав Всевишній від зайвих бід.
Дивись, як води полонять сушу.
І знов по колу. - Привіт, -Привіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013
Твої ненульові меридіани,
Розхитують мій світ - сейсмічні зони -
Минулих днів зализуючи рани
Хтось тихо наплює на забобони.
І стрімко вниз. І стрімголов угору
Невже тепер довіку цей неспокій?
Коли ти кров'ю скріплював угоду
Свого спасіння, демон синьоокий.
Не зволікай, чекання не рятує
І не шукай спасіння серед люду.
Твої сади життя заасфальтує
Йому, повір, для цього стане бруду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2013
Якщо завтра - біда, хто тебе заховає від всіх
І послухає все, що тобі ворожили негоди?
Дорахуєш до ста і на землю посипиться сніг.
Не лякайся, бо це - я для тебе чарую погоду.
Якщо завтра на склі хтось залишить коротке "люблю..."
Чи волошок букет - це для тебе вигадує ранок.
Ти потрібна мені як вода, як моря кораблю.
"Ти потрібна мені!" - за вікном промайне наостанок.
Якщо завтра на світ обірвуться уламки небес,
Не примружуй очей, не полохай зневірену душу.
Хтось постукав. Це я. Я так довго шукаю тебе!
Не відкриєш. А я повертатися вкотре не мушу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2013
Мій янголе, не довіряй вітрам,
Якби ти знав, як я боюся віри!
Втрачай усе, і серед піктограм
Шукай одну, яку не перевірив.
Її для тебе вічність берегла:
читай, ковтай, завчи і захлинися.
Коли тобі не вистачить добра,
ти зупинись, як світ колись спинився.
Застигне все, тепер лише чекай,
Коли тебе покличуть звідусюди.
Таких, як я - у тебе через край,
Таких, як ти - у мене вже не буде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2013
Солоні дні запий міцним вином,
А вечір хай зігріє теплим чаєм.
Коли зима завіє за вікном,
Подумай, що мене не вистачає.
І щосекунди сотні тисяч раз
Прошепочи про що кричати хочеш
Ця ніч тепер тобі - іконостас.
Згадай мене, коли закриєш очі.
А на останок - головне, не спи!
Чекай ту мить, як небо запалає.
І уяви, торкнись думками тих,
Кого тобі, на жаль, не вистачає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2013