| Сторінки (2/115): | « | 1 2 | » |
Розпатраний спокій гірких передмість
В пітьмі моїй оселився.
Я зовсім непрошений, пасмурний гість,
Я в домі своєму вицвів.
Я роз'єднав нестерпні кордони
І розбудив жар-птаха.
Хтось купляє в інеті трони,
А хтось є просто невдаха.
Розколотий спокій гірких передмість
Та жовте болото болю.
Хай стогін покійних мені розповість
Про те, що я був з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021
Цілуй, лікуй, одшіптуй і розхитуй,
Пробуджені загони гомонять.
І ти з-поміж усіх занять
Читаєш книгу, досі непрочитану.
А ти рахуєш відстані до себе –
І чарами пронизуєш чоло.
В тобі збіліло, збігло, розцвіло
Це урочисте і прозоре небо.
Дивись у простір, наче в тятиву
Схололого і болісного звуку.
Тягни цю темряву сполохану за руки
І увійди у неї, майже неживу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2021
Мій дід за молодості
Любив пити вино. Лічив кожну
Краплю, що торкалася лінії
Між його губ і втишував шум прибою.
Шукав вістря пожеж, думав
Про неспокій, мовби втягував дим
З цигарки. «Штілє нахт», – співає він про
Себе іноді. Ведвежатина добре смакує –
Якось обмовився.
А я йду і не бачу дороги.
Що мені робити зі своїм малослів'ям?
Спи спокійно, мій діду, поки не
Обезсилений
Ще.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020
1
Ти живеш у особистому вимірі смутку.
Як видозмінити його?
Як створити позитивну реальність, якщо
80% твоїх відчуттів
Приносять 20% результату?
Що робити з пригніченням?
Чи зможуть люди зрозуміти твій біль?
2
Є книга, в якій записано все, що існує,
І все, що не існує.
Довіритись їй, не побачивши заголовку,
Непросто.
3
Це книга дійсності, яка складається
Чи то з чотирьох, чи то з одинадцяти вимірів
(Обидва варіанти – правильні).
4
А якщо вимірів насправді дванадцять, тобто
Існують два виміри часу, перпендикулярні одне одному?
5
Як вчинити тобі у (Мульти)Всесвіті?
6
Відчини свою душу водоспаду –
І через тебе протече
Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788634
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2018
Я би проспав цілу вічність.
Все менше друзів, і все більше болю.
Так хочеться замовкнути з імлою,
Відвідати ранкове потойбіччя.
Ніхто мене від себе не врятує,
Ніхто мене від смерті не спасе.
Я знов і знов зрікаюся небес,
Та чи людині отаке пасує?
І що робити нам, сумним,
У кого є лише самотність
І погляд невблаганний між рівнин?
Куди подітись від тривкого болю?
Я зачиняю вікна дрімоти,
Жоржини квітнуть, там і ти.
І тиша вдосвіта тендітна.
Цей біль мине,
Гірчить полин,
Настане сповідь літа.
01.10.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2017
Вернулась ніч. І осінь. Сигарети.
І плин століть. Приходить забуття.
Я так хотів спитати в тебе: "Де ти?".
Я сам стою. І темрява оця
Нагадує про те, що не вернути,
Сади вночі прекрасні, як завжди.
І догорає твій останній смуток,
І темрява вертається сюди.
Як відійти від знаків каламутних,
Що душу роздирають звідусіль?
Вже нас нема. А є лише трикутник,
Що спогади вихоплює усі.
Я відриваю погляд. Там сади.
Вже нас нема. Та це не назавжди.
15.09.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017
Страх – це те, чого не існує,
Біль – це те, чого в мене нема.
Я пройдуся по веснах всує,
А позаду мене – зима.
Я пройдуся до тебе вкотре,
І розчиню усі вітри.
А до істини шлях короткий,
А до мене шляхи – це ти.
Я не буду писати віршів,
У яких не буде тебе.
Я не буду сидіти втішено,
Поки небо не досягне
Усіх відчуттів приглушених,
Що густі, як червона ртуть.
Поки тишу ще не порушено,
Нехай почуття пройдуть.
05.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2017
Я стою на твердій землі.
Страх чатує, не знає міри.
Я надіюсь (хоч фаталіст)
І молюся за твою віру.
Мені боляче (признаюсь),
Та не буду чекати страти.
Серце славне, мов брава Русь,
Ти не вчуєш від мене зради.
Дух надломлений, та живий,
Я пройду через кров і зими.
Я люблю тебе, ангеле мій,
І борюся за твою віру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2013
Декада слів. Влітає та болить,
Про погляд розтривожений гукнувши.
І вкотре розпанахувати душу
Мені болить. Болить. Болить. Болить.
Декада злив. Спливає і щемить
Красою в черешневій позолоті.
Тебе люблю. У вічності навпроти.
Тебе люблю. У кожному з суцвіть.
Фієста див. Цей броунівський рух
У блідості світанку коротаєм.
Ув'язнення позавтра стане раєм.
Сьогодні я останній відчайдух.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2013
Злотиста рінь. Чумацький шлях.
Півмісяць тінню оповитий.
Змагає тиша на устах -
Її нема куди подіти.
Скорбота, сум, знемога, страх,
І рокіт сліз несамовитий.
Так починалась німота,
Тужним ячанням оповита.
Сльозиться біль, тече журба,
Тобою стільки пережито.
Ти починалася з добра,
В кружінні літепла сповита.
Злотиста рінь. Чумацький шлях.
Півмісяць тінню оповитий.
Я чув, як плакала душа -
Скорботно гола - сумовито.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2013
ти сам собі Гоголь сам собі Рамазотті
вдивляєшся в яму неначе в трагедію плоті
це твій трупний морок твоя нескінченна Дороті
і все що не ти це рани глибокі і колоті
гнила заметіль твій біль розпростерла вихором
ти ранив ти жив ти був безпросвітним видихом
заклякла зима холоне журба невидима
із гнітом у снах півсвіту із нею видихнув
закінчився страх і час поза вами закінчився
волога пітьма легені зі спазмами видерла
ти досі зима і рана що в тебе задивлена
самотня імла глибока кривава скалічена
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013
Сльози не мають імені,
Розпач не має слів.
Cерце лунке, веди мене
В осені золоті.
Жмені землі, прокиньтеся,
Хай розцвітуть ясени.
Небо твоє - обітниця,
Ти його борони.
Серце печаллю вишите
В китицях рік і нив.
Боже, так дай нам вижити
Снами до сивини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2012
я боюсь не дожити до тридцяти
і не обрати свою надію
де я і ти, собака, ліжко, бинти,
і миючий засіб від самоти
мрію
про візерунки біля вікна, які ти колись побачиш
і про цю зиму, яку ми зустрінемо натще
а серце б'ється, як стукіт гільз кулеметних
об землю, на якій ми також помирали
ти дивитимешся на мене поглядом зачарованим,
до серцевої недостатності, з усіма тривогами
а я просто стану на коліна і поцілую в живіт
і буде в нас три донечки і три синочки,
багато іграшок, щастя, каро-зелені очі
(хтось сховався, а хтось підскочив)
і тепер ти знаєш, чого я хочу
тепер ти знаєш, чому живу
я боюсь не дожити до тридцяти,
але в мене є Ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2012
Наливи дотику і втоми,
Впадаю в транс, анабіоз,
І холод порожнечі доз...
В руці дві ампули, судомить.
Спіткає біль нас? Невідомо.
Розмокло світло, пролилось,
Це сни фантомами хоронять
Взаємний подих... overdose.
Помадно-свіжий кріостазис,
Ти п'єш кристали недомов.
Пробач мені, що не відразу
Я перетворююсь в любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2012
Твоя весна зжовтіла від скорботи,
Очниці ночі скострубіли даллю.
Ти гинула... під поглядом турботливим,
Під хриплу тишу, що тебе вкривала.
Була ти вітром, схлипом і печаллю,
Шатром журби. Глибин судомний спомин
Стрясав біду змарудженим кинджалом;
Твій пильний взір, похилений і кволий
Втинав віки, і присмак передстрати
Зростав стеблом в розхристаних долонях.
В душі скребло, мені було - мовчати...
На лоні смерті, на твоєму лоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2012
Якби геніальність була венеричною,
Ми точно би знали кому чого зичимо,
Що нашими зовсім просохлими венами
Торують пітьму недомовлені демони.
Якби одержимість була проводовою,
Були би ми зв'язані мертвими мовами.
І всі наші втрати і біль - в бомбосховище,
І кожен відчув би: чи довго нам ще.
Якби ми навчились хоч трохи прощати,
Якби відпустили всі болісні втрати,
Якби цінували і батька, і мати,
Ми точно би знали за що не вмирати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2012
День 1.
Згубив три роки. Надрізав горло. Втім, затиснув.
Звали її Марія. Звичайнісінька дівчинка, з очима під нерозфарбованими в колір розпусти повіками, синій светр, джинси, окуляри. Якби побачив в універі, подумав би, що ботанка.
19:15. Поблизу універмагу - бомжі, продавці, бізнесмени. Кожен хто куди. Старість всіх зрівняє.
Смуток наближався до апогею. День - до горизонту.
Невже не судилось ?
День 2.
Кімната. Все нею пропахло. Навіть стіни з боку внутрішньої ділянки спокою. Вибратись ?
Блокнот, ручка, штани, мов на весілля. Здається все. Вітер не вщух. Безнадія теж.
Так хотілося щось зробити. Прийняв себе.
День 3.
Пальто з відблиском свіжовипеченого сонця ще пахло. Було тепло.
День 4.
Нарешті зрозумів. Нічого не має значення.
-----------
День 0.
Вона померла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381513
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.11.2012
Дівчинко, ти жива
Я бачу, як натягується тятива
як пізня весна-імла вливається у слова
і як самої себе у тобі нема
Дівчинко, ти печаль
Знімаєш кофтину, в зажурі солодиш чай
і догорає остання твоя свіча
та ще не час, дівчинко, ще не час
Дівчинко, ти причал
Ось лист з піднебесся тобі примчав,
це останнє нашестя спокою, твій сакрал
це дотик, що тебе наздогнав
Дівчинко, озирнись
Там де вись, дівчинко, там де вись
я досі - тебе у рай, щоб колись
не сказати "ніколи", "прощай",
щоб з твоєї руки в мою
було співвідчутне лиш:
лю...
(люблю)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2012
Щастя - ознака підшкірного смутку лише
Сиджу на подвір'ях, слухаю душу через навушники
Задумливо-тихо, незрушено
Вимріюю сукню, що на тобі
Так це чи ні -
У цій надміру осінній стрільбі
Єдність - єдина мішень,
І важливі лише твої руки
І тонни розлуки, висипані на рану
Роблять лише сильнішим, бо знаю
Що ти моя вічність
(І чую, як дощ з-під ребра періщить)
І все, що до нас видихали:
Напоями із бокалів,
Словами, що не співпали,
Тумбочками, що зламались
Ми видихнемо так само
(Хоч спогадів завжди мало)
На фоні життя нерівностей
Ці прерії майже час,
Що сипле з артерій світло,
Виносить на ношах вітер
І в бажанні себе подіти
Створює кращих нас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2012
В серці злітались чайки
Хмари були боржниками
Дощі віщували ранки
Кавовими кольорами
Миті були лекала
Терпкістю Атаками
Щоб ми уві сні проникались
Зеленими вечорами
Щоб ми уві сні кохали
Щемно і до нестями
Ангели нас обрали
Ангели стали нами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2012
Кохана вітрів, ти плодиш нерівності вулиць,
Широкі проспекти викопують сиву красу -
Твій стяг до свободи, ти шрамом об неї запнулась,
Зідравши всю пам'ять, надщерблену тишею суть,
Твій біль на землі, його вже повільно несуть.
Ти раниш провулки, смертельно сумна і картата,
Строкатим плачем розриваєш кремезну журбу.
Війна розібрала і маму стареньку, і тата,
І брата, сестру, і тебе би живу-неживу
Ковтнула кістлява, та з кров'ю ти ще на плаву.
Це твій тяжкий хрест, хто виніс його - давно щез:
Мільйони безликих, багнетом пробитих імен.
Тримаєш в долоні стежки до закритих небес,
Дві кулі в нозі, та обличчя лускате, німе
Цю старість приймé, а серце - різьбою навхрéст:
На ньому - усі... без надії,
без...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2012
У лімфі каштанів Меркурію
Півмісяцем в тебе занурююсь
(З рум'яністю жовтня), тим паче
Твій вітер я витер із бурями,
На вдих - цей світанок захмурений,
На видих - мовчання гаряче,
Він вижив без літер
(і плаче).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2012
І
Вона любить рожеве. А я - лиш її,
(Ця строката Женева, що на ті-ві,
Не скаже про смерть, це отрута змії)
І я досі кохаю, і досі її.
ІІ
"Хризантеми, - мовляє, - і ще орхідеї:
Основне - щоб від серця, і тільки рожеві."
(І я вірю, що родимка є на спинí)
І торкатись лише би, лише би її...
ІІІ
І губ свіжостиглих, малинно-п'янких,
(Як всоте я танув, і всоте не встиг
Сховатись у сяйві, лише серед них),
І шепотом в горлі - гарячі мости.
Лише би її на руках пронести,
Хоча би - до долі, хоча б - до весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2012
Я закохуюсь.
Шерхіт її дверей
Нагадує дотик, пустку.
Впасти зопалу
В надра її очей,
У плетиво голосу, згустком.
Ти загублена.
Снігом, світами, дощем.
Понад сумом. Самотністю - холод.
Майже рухати
Губи, зап'ястя лише,
Випивати, солодку і голу.
Я волів би, щоб
Фатумом стали слова.
Твоїми терпкими руками.
І сказати усе, що тобі
не сказав. Усе, що
померло між нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2012
Мені не до лиця писати вірші,
Мені би швидше бути по той бік:
Із тими, хто забув про всіх,
Крім себе,
Й без болю проковтнув найважчий гріх,
І так і не пізнав безцінність неба.
Чи краще будувати антипам'ять
Зі снів дітей, що вмерли на війні,
І гріти плач стурбованої пані,
Чиї сини загинули усі.
Та я лиш пил, розкинутий цим світом,
Що кожен раз ховається в кущі.
Таким, як я, судилося лиш тліти
Без цілі, віри, духу, і душі.
Прости же, Боже, блазнів, що як я -
І дай їм шанс колись-таки віддати
На благо людства душі-вороння,
Навчивши світла, і також прощати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2012
Пронизливий колір твоїх очей
не дає заснути
Вечір занадто короткий, аби турбуватись
що буря не стихне
знаєш, я вірю тобі
лиш
огорнись простирадлом
і ця ніч
стане нашою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2012
I. Hell
Ти впадаєш у кому, і кома тебе поглинає
На підстанції карми навіки кінчається час
Ти почав, зашкарубло тікав із човнами
Запроторені звуки пробили дванадцять, хоча
Ні один з них не впав ще у місто розбитих свічад.
Горіла свіча, і в тобі наближалось торнадо
Холодні шакали вінчали ламкі небеса
Ти різав свій час, ти гідно його відпровадив
До ночі зі зрад, що тихо в тобі проросли.
Негідник родився, і з нього озвалися пси:
І перший з них - цинік, надламаних стін мізантроп
А другий - брехун, із третім братався спонтанно,
Що був лицемір, і нехтував сміло Кораном
Лише б довести, що кара - найліпше добро.
І всі вони в ньому зріднилися єдністю - злом.
II. Back
А потім впав дощ - і такий, що ніколи не падав,
У душу всім демонам, навіть і їм западав
Горіла вина, що злилася із вранішнім садом
Герой-антипод, і ангел, немов льодостав
Прокинулись в тілі, що майже на дні зорепаду.
І очі блищали, він біль розливав, як вино.
У келихи правди, що псам вже давно остогидла
Тих псів приручив, показав, що в теплі за вікном
З'являється світ, і їх вже давно і не видно
І все навкруги вже брунатним вогнем розцвіло.
І потім пішов, із дощем він тепер заодно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2012
Танец, как соль, –
Осознание страха,
Касание вдоль,
И промёрзшая плаха,
Что ты в утешенье
Сквозь полночь взмолил.
Cлушаешь Драу
Под робость Парижа,
Тебя зовёт мгла,
Но ты не услышишь.
И каждое «па» –
Сырой крематорий:
Обыденный Бах, повседневная горечь.
Познанье живет в душе из симфоний.
Но ты – растворим… чтоб видеть сквозь цвет,
Что танец в тиши за тобой идет вслед.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2012
The dance is like salt
And full of creations
Of darkness and fear,
That ought to destroy
Like Helen of Troy,
Whom nobody hears.
You listen to Draw
In silence of Aeon.
It’s doomsday premiere,
You perish from hoe.
And every of dance step,
The step that you take
Is ultimate flame, like sharpest of stones.
Beethoven lives and expresses the whole
Truth to believe, that the dance will go on.
Cause dance’s like pain, it’s the earthquake of soul.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2012
Танець, мов сіль, –
Градація стрáху,
Вихор похміль
Перевернуту плаху
Зриває на втіху
(За величі мíхи).
Слухаєш Драу
В Еоновій тиші,
Між рéбер – імла –
Відсікаєш, що нижче.
І кожне із «па» –
Дрібний крематорій,
Усі ми живі та скалічено-хворі.
Бетховен живе у душі між симфоній.
Ти ще не помер, ти танцюєш, у колір…
Бо танець – це біль, а ціна йому – воля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2012
Моя кохана буде мамою,
Найчарівнíшою у світі.
У неї пальчики тендітні,
Душа мов сад, а в ньому - квіти.
Ми повінчаємось у квітні,
Нестиму сонце у руках,
Щоб тільки теплий літній вітер
Мою кохану обіймав.
А потім у серпневий вечір
Торкнешся ніжністю у плечі,
І у душі хитку долоню
Вкладеш слова: "В нас буде доня",
А в мене - сльози на очах...
Моя кохана буде мамою,
Найщасливíшою у світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2012
Я розпи́шу тебе на вірші,
Переклею тебе між заграв,
Безсумнівно, тепер я інший,
І голодний, як мінотавр.
Малослів'я - моя жорстокість,
Ти ховаєшся між дерев.
Я куштую тремтливі кроки,
Безсумнівно, що хтось помре.
Ти рахуєш одвічний спокій.
Я гортаю тебе. Ножем.
Ти - солодка, і ти - глибо́ко.
Совість кров'ю. Стікає. Вже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2012
Твої очі - із ебоніту,
Їх акрилова надтендітність
Розгоряється у зеніті,
Проникаючи у вітри.
Твої вії - осінні хмари,
Опадають дощами арій,
Оминаючи всі бульвари,
Покидаючи серпантин.
Я холону гранітним жаром
(Це фатальна межа Сахари),
Бо остання і смертна кара -
Загубити таку, як ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2012
Кристали марення в'їдаються у плоть,
Причинять амнезію та прокляття.
Розгноєнь більше, ніж сказав би хто
Про Всесвіт, як останній фатум,
Що Гейгером по пам'яті пройшов.
Прозорий шов між "завтра" і "учора" -
Закинута свідомість Атлантиди,
Чи xвойда, що з ім'ям Долорес
Під робою шукає "freedom" -
Преамбулу нового забуття.
Чи вийде пересилити це шоу,
Розбивши лампу - тисячі думок ?
Фіктивні стіни - твій фінальний шок
На вивісках, де буде лиш: "Любов".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012
На ланцюгах розтрощеного неба,
У задзеркаллі сивих берегів
Я грів півсни, а втім,
Кривавий плач і грім ламали ребра,
Каратами стрімкої самоти.
Була це ти - провідниця півболю,
У грудях меч - це ти його дала,
Усі страхи, холодні, мов імла,
Губив ударом, вирвавши на волю
Хиткі обійми - вічні острови.
Готова ти, що нас поглинуть вщерть
Пориви, що розріжуть нас і щезнуть ?
Я болем перетворююся в смерть -
І знову йду - у найтемнішу бездну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012
// сьогодні востаннє
сьогодні //
ти наодинці - я наодинці
кольором вицвів
небом закутий
у вимір покути
зірками у горлі
пройтися по венах
би цілим набором
мені би з тобою
нам би
нам
двоє
двоє в одному
тобі по живому
мені би на шмаття
і потім пізнати
конвульсії неба
твої карфагени
безмір абстракцій
тобі поміж пальців
(спогадів збракне)
і ми помираєм
під знаком
питання
вдихаючи
безмір
вагонів
і станцій
Любов - це діагноз
і гірший від раку
сьогодні востаннє
сьогодні навіки
і кожен - для себе
і кожен - окремо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2012
Білі ангели болю вішались,
Пролітали, розрізані вдвоє.
Небеса опадали вишнями,
Витікаючи з них журбою.
Чорні руки, і завжди зламані,
Їм тепла би й чогось іще.
Ангел щемно вмирає хмарами,
Захлинаючись під дощем.
Нижче болю лунають спогади,
Бо на серці уже не пече.
Лиш молитва, любов'ю сповнена,
Виливається із очей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356750
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2012
Коли вже немає вибору:
жити чи помирати
іти наввипередки світлу
чи втішати пітьму
Задаєшся питанням:
Чому?
і сивієш.
коли всі двері відкриті
загоювати сніги порожнечами
вогнепально розчинятися
чи, бодай, мріяти про сенс
уже неможливо
ти стоїш, а очі в руках
розказуєш свідомості
про сни
намагаючись повірити в те,
що ніколи не станеться...
бо
після смерті лише могила
і ти над нею... забутий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2012
Знаєш, Лялю, я подарую тобі половину місяця
(Так, щоб і часу достатньо, і при зорях було чим світити),
Бо у серці моєму (я знаю це точно) не вміститься
Сонце, що гріє зсередини, мовбито тритій.
Знаєш, Лялю, я руки твої цілуватиму тихо-повільно,
Невтомно знімаючи з тебе щоденні сукенки-печалі.
Я знаю, у тебе таких є направду чимало...
Так що - помчали !
Робити із неба лате, а із помешкання - Вільнюс.
І я, як завжди, не знайду ці чудні орхідеї,
Кольору чорного, мов наджива самота.
Цілунком освЯчу твої повнокровні уста...
А ти, як завжди, чарівлива, мов та Галатея
(I, звісно, молитимеш тишу, щоб я вже нарешті почав).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012
Січень помер
і Лютим воскрес
Березнем стих
він же із тих
що ріжуть уздовж
без довгих промов
без жалібних сліз
він уже змовк
ревом світів
змовк і зомлів
Квітнево хотів
Травнево отримав
у Черево Серп
(cхЛипнувши раз)
і Вереснем зЖовк
Листям сконав
деревами загнаний
наче удав...
у Грудні 12-ий раз помирав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012
Сьогодні холод.
Ніч
у вічі.
Придбай себе
свій спокій
відчай
У мене два
життя
і вічність
Один патрон
(тримай, для кітчу)
Зіграти нам дано у відчай
Де ти - навпроти,
Я - у вічі.
- Кохання носить Прада.
- Правда ?
Знімаю скальп.
Не хоч ? І добре
Моя душа тобі
в одежу.
Нехай тебе вже не бентежать
удари спокою
і вічне...
Ховаєш дощ
у тихий січень
Тепер один.
Стріляй
(без свідчень)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2012
В твоїх очах небагато спокою
Більше суму багряного, наперстів
зі слів на оголених пальцях
аж до критичного струму
У венах моїх більше правди, особливо
якщо вони навиворіт і холодно у
гарячій ванні
ти знаєш, що це не так, ти знаєш, що я...
під мокрим від болю ліжком,
фізичні спазми накривають все вище і
глибше, майже до омертвіння...
задихаюсь
дихаю болем, видихаю спомином
дві руки, яким суджено бути воєдино,
ніколи не будуть разом
нам ніколи цього не казали
ми - холодні і вічні підвали
криємось від гострих дощів, зорі пошарпані
крізь сирість підшкірну
не довіряй очам, довіряй їм
зорі більше скажуть
це вони падають із кожною твоєю сльозою
відверто по лініях щік
неврозами з присмаком правди,
від яких банально отруюються і
помирають
так і я
на відстані ста мільйонів
ударів
у кожну мить
твого
голосу
задихаюcь
відлунням
видихаючи нóву зорю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2012
Докопаю до пекла великого
І частину себе туди викину!
© В'ячеслав Шестопалов
Я хворий на сонце, три відблиски неба
Розстрілюють смерчі на праведний гнів.
Бомби літають, у серці потреба:
Поближче до звірів у сірім куті.
Дірка у шиї, пропиті кишені.
Бачити хочуть мораль у труні
Люди, що в серці, і ті, що в легенях,
Мені б їх любити. Та варто чи ні ?
Усіх би залишити, все поховати:
Віру-надію, усе, що у ній.
Темні бажання, мов дегенерати,
Кину їх в пічку. Віддам сатані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2012
Дівчина - душа ангела
Дівчина - сонце
Явлення
Світла в зіницях
очей
Усмішка - небо
Танула
Cнігом у білих
райдугах
Поміж казкових дерев
Ніжити сонце,
бачити
як набувають значення
Губи
Палкі, мов саке
Я вітром у тóбі завмер
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2012
Мрії, немов протоки,
Хочеться їм тепла,
Оберігати спокій
Тої, що простягла
Промені вселюбові
Глибоко до основ,
Очі її - діброви,
Серце її - таро.
Рунами на зап'ястях,
Силою джерела
Нам провіщає щастя
Віра, що розцвіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2012
Тебе чарував затонулий Меркурій,
Розгублений місяць (від старості бурий)
Прострілював темінь зі світлогармат
(Твій сміх одягаючи в стиглий пасат).
Мелодика-погляд (зі смаком інжиру)
Манила в долоні закоханий вирій.
Наділений сяйвом розквітчаних хмар,
Тебе колихав жовтоокий Ікар.
Надворі вже вечір (вінчаються зорі),
Десь крила блукають в стежках неозорих.
Спасибі за спомин (і сльози, і сміх),
Дві ружі червоні, я так і не зміг...
...прости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2012
Розхристані ночі, оголені,
На півночі - місяць, і море не
Зовсім розріджене, зморене.
Розколює сни Оріон.
Посріблені очі, знеболені,
На півдні - сльоза, o dolore mi
Несу на вітрилах зруйнованих
У замок твоєї душі.
Щоб тихо упасти, холонути
У мареві рук твоїх стомлених
(З дощами йдучи в унісон).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2012
У погляд-прозорість
На схилах вітрів
Аортою неба
пролитися
вглиб
Дай мені впасти
до квітів
і ніг
У світ-неминучість
смарагдів-
епох
Де вперше Сатурном
несміло зумів
пошепки щастя
розлити
на двох
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2012
Плекаєм серцеву байдужість
(Її можна тут і сюди)
\\\\ на сльози забракне біди \\\\
лише щоб утратити друзів
щоб
втратити
їх
назавжди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2012
Фрегати твого погляду били полуницями.
Парапсихологія тиші ретушувала порухи,
посипаючи порохом ламано-дотичні Всесвіти.
Бажання встигнути довго ламінувало насипи на зіницях,
розпалюючи напівхолодні криниці сонця по неозорих пустелях
самотності.
Сміливі береги намацували безпроглядну вразливість зим,
вдаряючи блиcкавками-щупальцями в літо, де
бурі поступово занурювалися в катарсис,
тісно обіймаючи об'ємні катрени кучерів.
Тіні вимальовували
жіночість теплими і тремтливими вітрами,
притримуючись чутливості сонноводних теплиць.
Цинізм холоду втрачав кристалізованість перед кожним
вдихом і видихом розігрітого хмарами сяйва, що
щільно тримало мандариновіcть крил, не жаліючи їм
пролісків
та спраглої ніжності.
Езотерика кольору докорінно прострілювала корені від смутків,
вправно випрошуючи в прострацій щиру грайливість незабуток,
поки вибухи
породжували все нові покоління тебе,
бо...
В цей день ти стала весною.
(Вперше)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2012
Місто плекає біль,
Тихо веде туман
Гирлами божевіль
У надвечір'я ран.
Місту потрібні сни,
Дощ омиває кров.
Триста століть до весни
(Вірив - і перейшов).
Вірив - і не забув,
Що затопило дні.
Місто годує шум
(Травми свої черепні).
Місто стоїть завжди:
Триста століть і зим.
Вірити - значить іти
(Або померти з ним).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2012
Ми віримо в те, що придумали,
Вплітаючи небо у повені.
Хіба споконвіку задумано,
Що щастя у ямі заховане?
Хіба виливається олово
Зі шпальт голосів ненароджених?
Чи сонце вкривається холодом
І смуток людей супроводжує?
На вікнах покинутих спогадів
Гартуються миті незгаяні.
Давай не повіримо повеням
І в серці розквітнемо сяєвом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2012
Душа твоя - небо, що прагне наснаги,
Крокуєш до сяйва, долаючи спрагу.
Тебе зустрічають зірки-перехожі,
Молочними снами нехай допоможуть.
У списку покупок - різдвяні обряди,
Букети світанків із піноколади.
Мелодію творять зимові бульвари,
Ліхтар зорепадом змальовує чари.
Гірлянди на вечір, пісні, гороскопи,
Бажання шукають тебе автостопом.
Надворі зима, а всередині тепло,
У дотику рук океани затерпли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2011
Морквяний сік і шоколад,
Грайливі постріли у вічі.
Шабо побільше. Та балад!
І закохатися би двічі!
Ритмує небо серед хвиль,
Мільйон акордів на бажання.
Тайфуни витісняють штиль,
У стилі Rock&Roll, спонтанно.
Зірки загралися у нас,
Вони все ті ж, хіба шалені.
У космосі танцюють вальс,
А ми із ними. Наречені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2011
Ти мариш минулим. Уява-ріка
Вирізьблює контури смути.
Терпкими очима, манливо тонка,
Душа переповнює груди.
Ти схожа на сонце, де обрій небес
Дощами лікує застуди.
Долоні в трояндах, зі смутком і без,
Тобою щемить звідусюди.
Ти старша за вітер, дерева і сніг,
Краса споглядає у вічі.
Не треба до болю, що хтось не вберіг,
Думки ж бо горять на узбіччі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2011
Трепанація часу. Постріл.
Життя вимальовує простір.
Манжети заходять у гості
(Людей не придумали досі).
Усе неймовірно просто:
Хтось тягне за липові троси,
А зорі вриваються в постіль
(Спектаклі у гіперголоссі).
Під ніжними криками - роси
(Пухнасто-німі альбатроси).
А я - поміж ними - і босий,
У райдугах твого волосся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2011
Цілуєш, мов лезо
(Безболісно тонко).
Впиваєш тверезо
В свою ополонку.
Цитуєш мовчання
(Надвимірно ніжно).
Осяяно рання
Та білосніжна.
Торкаєш астральне
Космічністю сили.
Кохаю тотально.
Душею. Навиліт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2011
***
Параною буденними снами,
Іду в хороводи доріг.
Я ланка в частині програми.
Без мене ж не випаде сніг!
***
Готую поживні гарніри,
І м'ясом наповнюю дні.
Хотіли залізти під шкіру?
Вкажіть же на місце в труні!
***
Стираю свідомість у справах,
Збираю себе по шматках.
Овець буде більша отара
Чи зграя вовків у лісах?
***
Екран синтезує ідею,
В купюру збирає рабів.
А квіти хай будуть окремо,
Хай сонних годують корів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2011
Гартований спокій картини.
Затишшя і стогін. Вона.
Морози годують хвилини.
Могильна самотність вікна.
Обстелена порохом тиша.
Замовкле до болю дівча.
Пітьма все густіша і глибша.
Згорає порожня свіча.
Розпечений вітер лиця
В безодні шукає притулок.
Затупленим лезом різця
Безжально по шиї тиснуло.
Бордовими вістрями ночі
Розплескує січень сльозу.
Допоки безмовно шепоче
Фантом самогубці. Внизу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2011
Межа сприйняття - параноя,
Ти і вина - вас двоє,
Терпкість води у каное,
Дерево м'ятне, хвоя.
Одвічне питання: "Хто я?"
Може, вас більше? Троє?
Окислена холодом зброя,
Загострений страх, параноя.
Довірився внутрішнім ноям,
Між іклів усмішки злої -
Свідомість на лезі прибою.
Хвороба затисла горло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2011
.
* "Noli foras ire, in te ipsum redi:
in interiore homine habitat veritas."
(Aurelius Augustinus. De vera religione. 39, 72)
—1—
Скерований словом в тунелі ідей:
Десь у кінці майоріє трофей.
Вдумливо зважуєш кожен ярлик,
І ліпиш на лоба (мабуть, уже звик).
Вдягаєш свідомість у пишні трактати,
Щоб потім докупи cебе не зібрати.
Життя - у коробці, душа - шкереберть.
Розпалюєш его, дозуючи смерть.
Розум облудний метає тобою.
Коли вже ти будеш готовий до бою?
—2—
Хочеться жити?! Заглянь собі в очі!
Можливо, помітиш угіддя урочі:
Цвітіння гербер, міріади озер,
Де вітер спокійний, як гіпнотизер,
Що душу очистить від грізних проваль,
Красою із лотоса змивши печаль.
І все це в тобі. Не бійся, заглянь!
Бо серце - це більше, ніж орган зізнань.
-----------------------------------------------------------------------------
* "He стремись вовне, обратись к себе самому: во внутреннем
человеке обитает истина." (Cв. Августин)
-----------------------------------------------------------------------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294013
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2011
Холод стримував біг крові, поки ти дозволяла мені
насолоджуватись дзеркальною глибиною своїх очей
Недоторкано-таємничий погляд не давав і шансу заснути у виріях
надпрозорого дихання, що непомітно підштовхували
холодні від очікування долоні до шовкових долин
всі дороги сходилися на вигинах кришталевих рік,
які не припиняли кричати про допомогу,
бо знали, що лише ти вміла наповнювати їх спокоєм
Ця спокуслива манера мовчати надавала небесам ідеї
що кожною краплиною стікали по твоєму горизонту
я просто стояв на зупинці
ти ж розчинялась
(у небі)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2011
Ти любила батогом
Дотиком катани
Ззаду - стіни катакомб
Спереду - вулкани
Біля тебе доктор Мом
З ліками-губами
Поцілунки - кип'ятком
(Що позаздрять дами)
Підкоряється ногам
Дуже ніжність любить
Хай цілує тебе там
Пристрасно (до згуби)
Задіває за живе
І цілує далі
Ніжно язиком пливе
в потаємні далі
Жар і стогін, майже крик
(Дуже тебе любить)
І стікає по губах
Смак солодкий згуби
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293791
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.11.2011
Ніхто не пом'я́не смертельно самотніх,
Жорстоко розбитих безсиллям об сміх,
Що впали на днище гіркої безодні,
І вічність вплели в найболючіший гріх.
Не буде ні квітки на темних могилах,
Де час пророкує лавину журби,
Тут янголи плачуть, ламаючи крила,
Повільно холонуть сторічні дуби.
Відречені смертю, з клеймом самовбивці,
Знівéченим тілом у ямі-труні,
Їх душі літають в загубленій висі,
Посмертно забуті, посмертно сумні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2011
В абсолютному безсонні
відчиняєш зорі
нагадуєш
той день
і ніч
коли їх стало не
розрізнити
оживляєш простір
очима
кучерями
чистотою
попутньо відчиняючи
чиєсь серце
(навстіж)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2011
У кожному з нас живе вона:
в когось - велика, в інших - мала
Проте щоразу і все більше росте:
Байдуже - агресією чи гнівом
Бо вибору, по-суті, немає:
Ти просто падаєш
(і вбиваєш)
Ти просто
Мішок
зі
злом
(Яма)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291769
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 09.11.2011
Світанок. Промені навколо
(Стихають відстані рікою).
Чийсь вітер дограває соло
(І дві душі стають одною).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291642
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2011
Душі почути трепетливі кроки
Довіритись очима кольорам
Віддати серцю всю любов і cпокій
І мовчки увійти у власний храм
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291349
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.11.2011
Повз лід словесного кокетства
Учіться вчитися любити.
Любов - це більше, між мистецтво:
Це "ми". Духовність. Серце. Діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291334
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.11.2011
В агонії свіжих руїн
Проколюєш голкою небо.
Для сильних знайдеться плацебо.
Для інших - труна... (героїн)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291258
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2011
Приготую тебе на вечерю,
Пів на сьому (космічно, з вогнем),
І скуштую оголену фею
(Еротично-малиновий джем).
Ти намокнеш, як вранішні трави
(Кинеш поглядом через поріг),
Ти богиня кохання і кави,
Цілуватиму нижче (між ніг).
Ти принцеса ночей (асфодела),
Я грітиму щем твоїх вій,
І відкрию таємні джерела
(Нагадавши, що ти водолій).
Наш вібрато трощитиме сцену
(Вибиваючи небо у рай),
І, зустрівши спросоння Єлену,
Я почую від неї: "Кохай".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290817
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.11.2011
Переплетеною на шиї осінню
воскресає ніч
Твої очі ледве встигають наповнюватися листям
роз'ятрюючи кожен передостанній подих
вразливою самотністю
в той час як
дощові попередження відчайдушно
пролітають повз
(а хто ж їм заборонить?)
...
Лише б ніч не розлучила ці дві зорі
які ненароком були названі
нашими
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2011
Пелюстка крові на долоні,
Плачем удари по душі;
Обличчя шовкове холоне
У гирлі страху на межі.
Шматок смарагдової віри
В світлині полум'ям горить.
Пронизують терпкі ефіри
Його єства родиму нить.
Колись письменник (Гаррі Кейто)
Блистів, як папороть роси.
Зі спритною дочкою Мері
Ловили ангелів краси.
Проміння cонця вивертали,
(Парфуми щастя гріли сон)
Кидали райдугами шквали,
Що, мабуть, їх було мільйон.
Та прокотився дивний дотик
Очима радісної квітки.
Містично-загадковий поклик
Загнав її свідомість в клітку.
Кошмаром розшаріло Гаррі:
Від доні сліду і нема.
Стаканчик віскі та сигара -
В машину махом заліта.
І навпростець усюди їде,
Биття у грудях під акцент.
Куди ж могла податись ? Ніде!
Миттєвий спалах, шум, ущент.
Розкривши ледве-ледве очі,
Крізь біль пролазить із машини.
Туман суцільний, сніг і розпач:
Не видно поки ні стежини.
Та все ж, блукає попри холод,
Шукати Мері не припинить.
Ступає насліпо на коло,-
Шаленим криком рвуться хрипи.
Роздерта плоть і два крила,
Півлоба зрубано та зшито.
Страшенний монстр виліта,
Мішком із крові щоб упитись.
Біжить, мов вітер, Гаррі дико,
Ударом падає на землю.
Рука чиясь хапає стрімко
Й миттю закриває двері...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289532
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 30.10.2011
Їх загадковість -
над зорями
(мовчки)
дотиком світла
(чи неба)
Колір
жонглює
фотонами ночі
Райдуги душ...
(Андромеда)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2011
Відчувши
п'янкий
запах
смачного
сніданку
тремось
об господаря
випрошуючи
якнайбільше
рабства
бо
ми -
нікчемні
тварини
на руках
власної
але
вибраної
не
нами
долі
[30 березня 2011 р.]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2011
Я подарую тобі
чистий
лист
Бо лише він
здатен
розповісти
про красу
невимовлених
слів
як і тиша
яка навіки поєднала
наші серця
[7 травня 2011 р.]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2011
Коли
серце
розкидано
на сумніви
наступає час
для терапії
щоби
зібравши все
докупи
розтрощити
ударом
об свідомість
і здути
попіл
катастрофами
ілюзій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2011
—1—
Щоденно одітий
в лахміття думок
Не здатен зробити
хоча б один крок
Ідеш навздогін
за ідолом-тінню
Упевненість в'яжеш
брехнею та лінню
—2—
Чи кинеш сміливо
ти душу в тенета?
Агов! Озирнися!
Бо ти - не чернетка!
—3—
Допоки живеться,
живи і радій,
не міряй себе
очима повій!
А зміряєш - зляжеш!
Чому? Не питай!
У славі чужій
Не віднáйдеш ти рай!
—4—
Не хочу давати багато порад,
Й робити з поезії бал-маскарад.
Та все ж, у жовтнево-морозній добі
Одне би порадив зробити тобі:
Повірити в себе
на повні легені,
І більше не бути
Рабом у кишені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2011
Мені не потрібно гламурних коханок,
Бо серце лунає в казкових тонах.
Окутаю радість у барви сопрано,
А смути фантом перешлю в альманах.
Мені не потрібні аморфні стилети,
Аби проганяти подалі думки.
Де небо жбурляє зірки-амулети,
Свідомість моя загубилась-таки.
Мені не потрібно спіральних алюзій,
Де розум шукає пухнастий аванс.
Хай сонце озвучує тенор Карузо,-
І ритміка пульсу зіграє романс.
А те, що потрібно,- усе і нічого:
Бузковий світанок і трішки трави,
Гармонію серця і вітру п'янкого,
І два вічних слова: "радій" і "живи".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2011
А: Зомлієш?
Б: Зомлію! Гляди ж, не проспи! По вії на мрію,- розділим страхи!
А: Де смерть твоя, чуєш?
Б: На хвилях вітрів!
А: А стрáжі де?
Б: В полі! Хоронять птахів!
А: А як же "учора"? Як "завтра" знайти?
Б: Содом і Гоморра! Пропащі світи!
А: А серце?
Б: Що серце?
А: Куди за ним йти?
Б: Спитайся у Бога! Це храм чистоти!
А: А що ж буде далі?
Б: Стривай, підожди! Настане світанок,- хіба не проспи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286039
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2011
I. Грамотність
Пишіть вірші без мовних помилок. Адже, наприклад, граматичні помилки сильно знецінюють поезію.
II. Наголоси
Наголоси мають бути правильними, оскільки зміна наголосу - це грубе порушення норм української мови.
III. Рими
1. Бажано, щоб рими були граматичними (тобто коли римуються різні частини мови, напр. жало - замало [іменник в називному відмінку і прислівник], {на} тілі - переспілі [іменник в місцевому відмінку і прикметник], cистем - ковтнем [іменник в родовому відмінку і дієслово]) або іменниковими (напр. суть - каламуть, хист - свист), оскільки прикметникові свідчать про нестачу майстерності поета. А особливо примітивними є дієслівні рими, оскільки дієслівних форм в україньскій мові небагато - і тому дієслова дуже легко римувати. //Їх, звісно, можна використовувати, але про це - в кінці статті//
2. Стосовно іменникових рим (та й рим загалом), то бажано, щоби вони були точними та неординарними, наприклад, очі - тамагочі, сіть - хіть, асфальт - шпальт. Бо неточні (життя - вуста, знову - додолу, сні - душі, рани - шрами) та банальні (очі - ночі, кохання - страждання, день - пень) не мають ніякої поетичної цінності.
3. З іншого боку, відсутність рими зовсім не свідчить про бездарність поета, оскільки зазвичай білі вірші та верлібри передають зміст чи емоції набагато глибше та сильніше, ніж римовані вірші, оскільки поет в такому випадку стає вільним від кайданів рими.
IV. Ритміка і мелодійність
Ці два компоненти є досить важливими у поезії, оскільки вони підкреслюють якість віршів. Зі "збитим" ритмом вірш буде сприйматися читачами набагато гірше, ніж із гладким рівномірним ритмом, незважаючи на поетичну цінність написаних рядків. А щодо мелодійності, то українська мова - 2-га наймелодійніша після італійської (Чому б цим не скористатись?). Наприклад, передавши мелодику у вірші за допомогою асонансів, можна якісно піднести цінність написаного вірша.
V. Слова
1. Слова повинні бути поетичними та подаватися у вигляді художніх засобів та образів, оскільки відсутність останніх свідчить про слабкість поезії митця. Без них слова сплітаються у потоки прозаїзмів, а прозаїзми - один з найбільших недоліків сучасних поетів. Старайтесь кожним словом у вірші передавати поезію, а не примітивну буденність, яка є ворогом поетичності.
2. Старайтесь не самоповторюватись (не повторюйте однакові художні засоби, слова та художні образи у своїх віршах). Розширюйте свою свідомість, читайте різноманітну літературу (поезію, прозу і т.д.), виходьте за рамки - і тоді ваша поезія набуде з часом певної цінності та унікальності.
3. Слова та їх переплетіння повинні передавати щось важливе: або незвичайну красу, або глибокий зміст, або таємничу символічність, або епатажну експресивність, або глибоку душевність. Якщо слова утворюють звичайні речення, які об'єднані римою, то такі вірші будуть мати зовсім невисоку поетичну цінність.
VI. Поступ
Поет повинен усвідомлювати свої недоліки в поезії та наполегливо їх виправляти. Як казав Бєлінський: "Хто не йде вперед, іде назад: стану нерухомості не існує". Але не приймайте занадто близько до серця критику на вашу адресу. Врахуйте її, усвідомте те, що у вашій поезії є недоліки, - та виправляйте їх. Це допоможе вам піднести власну поезію на якісно новий рівень.
VII. Майстерність
Вірш повинен переконувати читача у душевності написаних рядків, будучи водночас технічним (тобто підпорядкованим основним мовним та поетичним нормам). Хоча ці норми "забирають" душу з віршів, оскільки глибина душі, обмежена кайданами слів, знівельовується, зате майстерний поет здатен гармонізувати ланцюги неперевершено підібраних слів з проникливою душевністю. Ця майстерність пропорційна до мудрості людини. А мудрість - це дочка досвіду. Звідси випливає, що МАЙСТЕРНІСТЬ (тобто вміння гармонізувати глибоку душевність та високу технічність в поезії) ЗДОБУВАЄТЬСЯ ІЗ ДОСВІДОМ.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Геніальність
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ: слідування усім поетичним нормам не є обов'язковою умовою для створення справді хорошої поезії. Вірш може бути хорошим навіть якщо у ньому, наприклад, збивається ритм, наявні зміни наголосів та дієслівні рими. СЛУХАЙТЕСЯ СВОГО СЕРЦЯ. Воно вам підкаже, коли можна обійти правила. Як писав Роберт Рождественский: "гениальный порядок привычных нот, гениальный порядок обычных слов." - от де справжня геніальність поезії. Найяскравіший приклад - це геніальність слів (навіть буденних) Тараса Шевченка. Таким геніям не потрібно обмежувати себе усіма нормами поезії, бо вони відчувають, коли серце їм дозволяє переступити межу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285739
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2011
Не перша ця порція струму,
Засліплено шум. Апогей.
Жорстокі, нав'язливі думи.
Громади живих надлюдей.
Криваву зголошено повість,
І душу пришито до ніг.
Героям приписана совість:
Посмертно очистити всіх!
Калік, ненароджених, голих
І тих, кому злоба чужа.
Усіх, хто не буде ніколи
Молитись на лезо ножа!
Горітимуть правда і воля,
Залишаться лиш королі.
Прокотиться свастика долі,
Схоронить цей світ у імлі.
Не довго кишітиме темінь,
Утопиться в крові німих.
І слабкість завиє у венах -
Надія останніх живих.
У серці гартуючи віру,
Повстануть на благо живі,
Здиратимуть з нелюдів шкіру,
Пролиють багряні дощі.
Останньою краплею струму
Проллється величність ролей.
Навіки сховаються думи,
Криваві хрести Іудей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2011
Cміятися... багато і замало
Байдужістю горіти у дощах
Трощити кригу скам'янілим жалом
Впускати смерть у віру і слова
На відстані неволити світанок
Шматок душі стискати у руках
Скляним потопом пропікати рани
І тишею кривавити вуста
Іти хрестами проти світла й долі
Отрутою ковтаючи слова
Прощати сонце... й темряву поволі
І бачити... крізь дотик... навмання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2011
Тиша розрізала очі,
Лезом кричиш до нестями.
Болем загоїти хочеш
Душі нерозділені рани.
Смута окроплює холод,
Мороком топиш самотність.
Сльозами розпечений молот
Кров'ю омиє хоробрість.
Болем поховані очі,
Більше душі і не треба.
Смертю загоїти хочеш
Шепіт розбитого неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2011
Дівчина із серцем-орігамі, кучерями золотого крою і усмішкою в хризантемах...
Бавишся зорями, допоки місяць нашіптує вірші надвоє розділеним сяйвом.
І ніжиш терпку осінь, вимочуючи самоту на ванільно-небесних антенах,
Поринаючи в надсолодку душевність незримо-пульсуючим драйвом.
Тобі до вподоби збирати розніжені танці суцвіть,
Мандруючи поміж планет таємничою легкістю равлика.
І пестити вітер, красу віковічних століть,
Бо у серці - жаринка, крилатий дарунок журавлика.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282105
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 22.09.2011
Коріння падає уламками систем,
Колюча слабкість дихає у тілі,
Давай, мій друже, радісно ковтнем
Ці світлі смутки, майже переспілі.
Розстелим вічність солодом доріг,
Самотній вітер одягнемо в шати,
Прикрутим темінь призмою до ніг
І будем осінь ніжно обіймати.
Я знаю, друже, тиша навесні
Цінніш за совість в спаленому домі,
Давай розтрощимо капкани у душі
І вдягнемось в оранжево-червоне.
(А хто не з нами, хай допише сни,
Бо синє - тепле, чорне - невагоме.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2011
Дозволь, кохана, опуститись нижче,
Минаючи дощем тендітний стан.
Хай тихий дзвін вуста твої колише
У сяєві любові без оман.
Лічить зірки на ангельському тілі,
У вигинах вмлівати до безтям.
Цілунки залишати майже білі,
Про подих твій співати солов'ям.
В твоїх очах світанки зустрічати,
І пити теплих рук гірський кришталь.
Шовкових марев сонячні плакати
У серце заховати під вуаль.
Дозволь коліна ружами вкривати,
І, небо прихиливши до повік,
Метеликом душі твоєї стати,
Крилатим пухом надвечірніх мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2011
Стараючись спіймати цих зайчиків,
які грайливо ніжаться райдугами
я досі забуваю, що вже давно
потонув у цих яскравих оченятах
десь поміж пальчиків
В промінчиках
ще не розквітлих
поцілунків
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2011
Ти падаєш з неба смертельним дощем,
Градами крові розкидуєш сіть.
З хижістю демона ріжеш вогнем,
Трояндами зла вдовольняючи хіть.
Ріки розкреслюєш кольором помсти,
Вдаряючи в душі уламками скла.
Усе, що живе, ти підштовхуєш впасти,
Нещасних сердець позбавляєш тепла.
І темінь душі розцвітає листвою,
Король Люцифер воскрешає дитя.
Воно може бути тобою чи мною,
У серце Землі вкорінилась пітьма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277195
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2011
Чи зможеш ти злічити числа,
Роз'єднавши 2 і 2 ?
Нуль і сімку повінчавши
І додавши 22 ?
І піднести до квадрату
Всю чисельну каламуть,
Не зумівши роз'єднати
Цифр двох магічну суть ?
Це любові вища сила,
Я є ти, а ти є я.
3 і 9 - нероздільні,
Двох сердець одна душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2011
Розум - ілюзія, мара, несправжність,
Думками загублена сутність.
Чи зронить дерево сльозу,
Пречистих гір могутність ?
Чи встелять зорі океани,
Де сяйво-ніч жевріє ?
Чи процвіте душа вітрами
Й темряву розвіє ?
Чи зможеш ти знайти стежину
З мороку у вічність ?
Розкрити серця полонину,
Шлях у потойбічність ?
Усе життя - одні питання,
Слів шизофренія.
Глянь душею на світання,
В нім - твоя надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276820
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.08.2011
Сьогодні ми на секундочку хворі
Тонко роздріблені цікавістю
очікуючи кожний новий момент
який так прагне настати
і вразити свого творця
непередбачуваністю
викарбовуючи
в його
свідомості
певну реакцію
яка спричинить
щось
невідоме
але що точно станеться
допоки він спить
наяву
Так і зародиться
мрія
яка стане його частинкою
продовжуючи певну невизначеність
ще одним сном
який зовсім не сон,
а радше стрибок в позасвідоме
за межі, що вже
не сховають
істини
від того хворого розуму
який завжди даватиме
всьому зміст
хоча треба просто
навчитись відчувати
бо нічого не існує
й не існуватиме
допоки ти не довіришся
своєму серцю
Так що
Заплющ очі
Бо сьогодні
ти народишся
вперше і востаннє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274885
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2011
Коли течією з душі
затоплено сонце
Заспокоювати самого себе
в пітьмі німого пульсу
більше не доведеться
Адже тепер це мій вибір -
нести сяйво любові з
перебинтованим серцем
І залишатися живим серед
шипів, проектуючи
біль подалі від тебе
Але ти ніколи
не побачиш мене
в цих могилах
Бо сяйво - тобі,
а все інше... не варто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2011
Квітучий сад... Лагідні промені сонця ледь торкаються наших образів, які з цікавістю переплітаються у таємничій мові спілкування, перераховуючи очима листочки прекрасних, ніким не пізнаних троянд. Я вкотре переживаю ці грайливі стуки серця, тримаючись за твій погляд неземними ниточками райдуг, які ти так довірливо даруєш кожним своїм подихом. Закривши очі, може від щастя, а, може від нестримних імпульсів переживання, протягую руку...
Я просинаюсь... Крижаний холод пронизує мене своїм безжальним лезом. Нестерпний шум у голові трощить свідомість, як ураган, який неочікувано вибухає і по-хижацьки проноситься вулицями, перетворюючи їх в мотлох разом з тисячами будинків, які вже гниють разом зі сміттям. І щось невідоме розриває мене зсередини... Посеред мертвої тиші, яка охопила не лише мене, а й все, що навколо. І не можу пригадати... Цей біль... Він вирвав усе... До останнього шматка... Зі ще не зігнилої котлети, що чомусь не припиняє боротися за існування. Сотні питань... І всі – без відповіді...
Зібравши всі свої сили докупи, скидаю з себе ковдру і встаю... Невеличка кімната... Тікання годинника люто роздирає спокій... Пора вибиратися із цієї параноїдальної клітки... Відчиняю двері... Тихо... І ні сліду від того, що тут хтось колись жив. А звідки мені знати ? І хто я взагалі такий ? Безпомічна людина, яку закинули туди, де їй не місце ? Чи психопат, який сам замкнув двері в свою свідомість, зробивши себе рабом підсвідомого ? Одне лише зрозуміло: треба діяти, розібрати все по поличках, дати всьому пояснення, згадати все, що й так немає значення. Минуле ж мертве... Але я відчуваю... Біль… Треба знищити його... розбити в кров...
Зрозумівши, що тут мені не місце, виходжу з цієї халупи... Коридор, сходи... Щось не так... Навкруги туман... І ні звуку... Ніби все живе зникло з лиця землі... Крокую назустріч невідомому... Кілометрами одноманітних, але водночас незрозумілих вулиць... Могильний спокій... Це гниль, невидима кров, яка повсюди... Я це відчуваю... Ці всі загублені крики, стони, благання... Суцільні ріки болю... Чисте зло, яке трансформувалося в тишу... В туман... Впевненість у цьому злі, в торжествуванні правосуддя хоч трішки заспокоювала мене... Моральні виродки, які нарешті притихли. І ні сліду від них. Це карма, правосуддя Всесвіту. Думали, що все їм зійде з рук. Що зможуть безкарно грабувати, вбивати, нищити, знущатися, різати, зневажати... Закінчилася їхня забава ! Туман забрав їх... Але чому ж ні душі навколо ? Хіба зло досягло свого апогею і Богові прийшлося вирізати його невідомою досі людям силою ?
Прагнучи зрозуміти, що насправді сталося, гублюся поміж суцільного туману... Але продовжую рухатися далі... І в якусь мить страшний біль пронизує мій череп... Як би не старався втриматись, падаю… Бачу незвичний образ... Образ дівчини... Вона все ближче підходить, а я вже й не можу навіть поворухнутись. Вся в чорному, одіж її розтерзана, з усюди просочується кров... А очі... Глибоко розбиті... Почорнілі... Підійшовши і нахилившись до мене, промовляє: “Ти знав...”. І в цю мить... Вона зникає... Я звільняюся від невидимих пут, встаю – і продовжую йти. Хто ж ця дівчина ? І що вона хотіла мені сказати ? Раптово туман починає душити мене... Стараюся дихати всіма силами, але щось блокує потоки повітря... Втрачаю свідомість...
Цей сон... Вкотре... Рай, який я досі не можу осягнути... Ці вії... Ці витончені риси обличчя... І квіти навкруги... І моя простягнута рука... Розплющую очі – і бачу янгола... Тебе... Цю щиру посмішку, невинний погляд... Ти береш мене за руку... І тепло... Крізь серце... Але якась рідина починає текти по руці... Кров... Твоє тіло починає розриватися ранами, а очі – болем... Пекельний жах охоплює моє тіло... А ти продовжуєш дивитися на мене і тримати за руку... Я відчуваю смерть... Холодні вуста порушують тишу: “Ти знав... Але нічого не зробив... ТАК ВІДЧУЙ ТЕПЕР МІЙ БІЛЬ !”
З нестерпним криком я прокидаюся... Ця сама маленька кімнатка, але вже зовсім не така... Всюди кров... Стіни, підлога, стеля... Все кровоточить... І серце... Дикий біль з жахом, мовби мене запхнули в одну клітку з монстром, прикувавши ножами до стіни... І не вирватись... Стіна, яка захищала мене від спогадів, розвалилась... Посипалась градом болю, який малював жорстокі картини... Я згадав... Усе... Це я, хто прирік тебе на муки... Це я, хто не зміг допомогти тобі у найтяжчу мить... Це я... через кого ти... обірвала нитку свого життя...
Посеред холоду... Тиші... Безлюдних вулиць... Наодинці з болем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264046
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.06.2011
Сорок градусів болю...
Заколотий холодом
відсутності
щирих
очей
Клітка безнадії...
Штурмую кров'ю
відстань
до твого
образу
Розрізи рук...
Вибухами серця
малюю
картини
любові
Все ближче...
Крізь пекло
кидаюсь
у руки
янгола
І ми... знову разом...
Серед сотень тисяч надій і сподівань...
В океані небес... дотику губ... погляді...
Розкривши очі... cерце... душу...
І все розчиняється...
Подихом... коханням...
Нам вдалося...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2011
Оживаючи
піснею
твого
погляду
вдихаю
живописи
весняних
повік
У розквітлих
вишнями
очах
сплітаю
вузлики
небесно-
солодких
хмаринок
Безмежно
радісними
щічками
спускаюсь
у лагідність
пломенистих
губ
І ти
потихеньку
засинаєш
під шелест
листочків
в обіймах
неземної
гармонії
наших
душ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2011
Душа моя
горить сльозами
Вони для тебе
Кожна крапля
зігріє сильніше
за усі слова
і неважлива відстань
коли всі пелюстки
я дарую лише тобі
Клітинами
ще живого серця
Загою твої рани
Кожною миттю
вдихатиму в тебе життя
Бо ти - мій всесвіт
Сонце і душа
Заплющ оченята
Відчуй красу
Я цілуватиму
твоє серце
Бо це навіки
Ти і я
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2011
Ніхто не розгадає ритму серця
Таємні знаки - зорі й небеса
Твоїх очей тендітні скельця -
Незриме сонце, вічність і краса
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258174
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.05.2011
День за днем впадати в кому
Кольори сплітати снами
Губ солодких перевтому
Куштувати під дощами
Бачити душею зорі
Ніжитись у сяйві рук
Твої очі - апріорі
Серця мого вирвуть стук
У обіймах - притяжіння
У очах - палкий вогонь
Почуттів дзвінке сплетіння
Втілим в дотику долонь
Як Орфей та Еврідіка
Впáдемо тихенько в транс
І пізнаємо навіки
Стуків серця резонанс
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2011
Приближаясь
всё ближе
чувствуя
взглядом
касаясь
ладонями
мы всё
легче
расстворяемся
в романтике
безсонного
рассвета
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2011