| Сторінки (4/304): | « | 1 2 3 4 | » |
Сьогодні так мало любові,
І слово спотворили це.
Кохання звели до професії
І люблять інтимний процес.
Коханню не треба вчитись,
Кожен дозріє сам.
Інтимність солодка в подружжі..
Все решта -- гріховний обман.
Та ми вже не так убогі,
Щоб сексом затьмарити світ.
Творець нас створив з любові
І кожен відчути це зміг.
Ми маєм задатки чудові,
Широкі, мов світ , почуття.
Ми здатні усім співчувати,
Проводити в мирі життя.
Любов нас спонукує жити,
Щоб гідність людську берегти.
Терпіти заради інших
І шляхом нечесним не йти.
Любов не шукає лиш свого,
Далекий від неї обман.
І правдою тішиться вельми,
Не вірить лукавим словам.
Любов вище власних амбіцій,
Не мстить, безкорислива вся,
Порядності норми не зрадить –
Ніколи не згасне вона!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2011
Який величний людський розум!
Таких вершин сягнув на шляху
пізнання.
Планета, мов домівка стала,
В найдальший закуток не підеш
навмання.
Історія підводиться з руїн,
Уламки фактів зводяться в єдине
І всупереч легендам і байкам
Стає вагома, переконлива і
зрима.
Здавалось би, у поросі віків
Нікчемність, зраду можна
приховати.
Та правда і гармонія повік,
Не може світ без цього існувати.
Поміж помпезних ритуалів і
брехні,
Де сильні світу мріють про
безсмертя,
Попри безглузді філософії сліпих,
Є Документ, що вічність Ним
підперта.
І всі ватаги ворогів,
Відкритих, буйних і таємних
Пішли в неславі в забуття,
А решта – у почесній черзі.
Де губельмани, косідовські де?
Марксистсько – ленінська еліта!
На них трудились армії писак,
Їм наукові біографії творили.
І нині генеральний командир,
Улюбленець усього зарубіжжя,
Цар православної Москви
Прилюдно зізнається в атеїзмі.
Та й запізнілий патріот,
Що вміє розсудити, засудити..
Як Лис Фарбований в чаду
На ноті цій не міг блудити.
Події їх лякають і знаки,
В страху нікчемнім екстрасенсів
бачать.
Хто атеїстів страхом полонив,
Хто засліпив їх голови гарячі?
Ховаються за сиву давнину,
Часи традицій і марних обрядів
Відколи предки в римлян
змавпували
Культ Сонця названий Хрестом
Либонь латину добре знали,
І греки б їм допомогли,
Бо Хрістос, що прийшов від Бога
Царем став неба і Землі.
Допоки світу князь панує,
Не просто до ладу дійти.
На нашій славній Україні
Релігій десь з півсотні завели.
То демократія панує,
Народ всезнаючий вирішує усе…
Додаймо ще півсотні партій
І «єдність наша понад все!»
От вам стратегія і карти,
Сам Вавилон у всій красі.
Та Бог йому призначив кару,
У Біблії подробиці усі…..
..Піднятись мусить до вершини
Все лицемірство і брехня,
Щоб кожен діло зміг пізнати,
Не вірити пустим словам.
Екзамен буде без шпаргалок,
Без підкупу і кумівства.
Герої, що безпечно жили,
Як нефіліми, підуть в небуття.
Вузька дорога довга і терниста,
Сама людина нею не піде.
Тому Творець послав на землю
Сина…
Хто чистий серцем, по слідах іде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2011
Я вже дожив до сивини
І пережив усякого багато.
Та досі не наважусь на слова
Щоб Край свій так закохано вітати.
Як серед тисяч пустофраз
Почути щиру і правдиву мову.
Як пропаганду відрізнити від знання,
Щоб бачити рабів Мамони.
Помпезність, величавість напоказ,
Фальшива і блискуча позолота...
О, як набридли бутафорні королі.
Князі, що вилізли з болота.
Коли закінчиться вертеп?
Коли ми накінець прозрієм...
Бо мусить небо і земля
Змінитись, відтворитися новими.
Та поки що – змагання на словах,
Високі норми в рамках і футлярах
Як пропуск на занедбаний Олімп,
Де рима виміряється в доларах
Старі, маститі, в лаврах і вінках
Хитають схвально гривами сідими,
Коли наївні не побачивши життя
Беруть найвищу ноту, ніби зрілі.
Облиште врешті трафаретних муз,
Принизливі лакейські дифірамби,
Пізнайте справжнього Царя...
Для всього світу Він Начальник!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2011
Колись не легко було знати
Хто чим живе, яке його буття.
Роками парубки вдивлялись
І неуками були все життя.
Як ми просунулись далеко !
Як легко жити, все доступне до кінця
Не треба бути ханом, мільярдером
Щоб надивитись танець живота.
Колись роки минали дармо
Щоб «мухи в носі» дівчини знайти,
Сьогодні все як на вітрині –
На носі «мушки» золоті
Давніш ходили по музеях,
Щоб бачити мистецтво і красу…
Сьогодні – виставки ходячі –
М е т а л о п і р с і н г і тату.
Нещасні папуаси – недоумки
Терпіння «пекла» зазнають.
А наші славні мастаки – хірурги
Без болю – чи відріжуть, чи вкладуть..
Як легко дихати, плисти за течією
На кожнім кроці заповітний атрибут:
На всі смаки елітне пиво,
Горілка без смаку і аромати дурману!
І гордість огортає душу,
Коли з екрану, ніби знають нас,
Дають пораду, як найліпшим друзям :
«Ви варті того, все для вас»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2011