| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
В житті, як і на полі, слід викорчовувати бур’ян,
інакше виродиться гарне насіння.
Навряд чи хтось із нас повірить у вислів Л.Глібова,
що “катюзі, як кажуть, буде по заслузі”.
Розбиту чашку можна склеїти, як і серце,
але сліди завжди будуть нагадувати про себе.
Велике діло – зв’язки,
бо вони дуже швидко ведуть до розв’язки.
Краса править світом – звучить старомодно,
повелитель світу – гроші...
Життя складне,
А інколи буває і тернистим,
І смерть – його кінцевий результат.
Життя, як і погода,
інколи буває з проясненнями.
Люди, як собаки, злі,
але інколи лащаться.
Вислів “добро завжди перемагає зло”
сучасниками сприймається як фікція.
Тваринний світ наслідує суспільство,
в якому виживає сильніший.
Родичі – найбільші гівнюки у світі,
а ввесь світ – це лише одні родичі.
Сестра сестрі – не брат,
як і брат брату - не сестра.
Життя, як і книга, пишеться кимось.
Сучасне життя – базар: кожен купує те, що до смаку та по кишені.
Сучасну освіту також розпродують на базарі,
Але інколи її можна
придбати за знижками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245862
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 08.03.2011
Скільки шансів дано людині у житті? Це питання настільки риторичне, наскільки непізнане, як і наша внутрішня сутність, наша екзистенція!
Одним життя такі шанси дає щодня, іншим – щогодини, декому – майже ніколи!
Інколи шанси дає людина іншій людині: ми даємо шанси, як і нам їх дають. Інколи ми ці шанси використовуємо, а деколи просто ігноруємо.
Інколи ці шанси у нас просять, інколи благають, а ще рідше – просто вимолюють! Та чи варто? Чи варто, коли особисто для тебе цей шанс уже не вартісний, бо він втрачає свою вагу, свою внутрішню цінність. Та й чи варто таким чином робити в першу чергу себе меншовартісним!? Даючи шанси, ми самі того не підозрюючи втрачаємо шанс стати щасливими!
Я не хочу ніяких шансів! Я не хочу тебе з моїми шансами!
Я вважаю, що людина іншій людині може дати стільки шансів, наскільки вона погодиться з власної волі бути нещасливою!
Я маю право на щастя!
І я благаю Бога:
- Подаруй іще один шанс!!!
Я не хочу ніяких шансів!
Я не хочу у шансах тебе!
Я так хочу! Ти чуєш!? Я хочу…
Научитись любити себе!
Я не хочу земного кохання!
Я не хочу пустих балачок!
Я так хочу! Ти чуєш!? Я хочу…
Загасити останніх свічок!
Я не хочу нещастя п’янкого!
Я не хочу для нас майбуття!
Я так хочу! Ти чуєш!? Я хочу…
Вишивати яскраво життя!
08.03.2011 23:09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245857
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2011
Писати не хочу – і край! –
Любити не хочу, не сила!
Лети ти від мене, за край,
Лети, моя пташко, зрадлива!
Сидіти не можу, не варто
Отак в самоті на одинці!
Весною запахло занадто,
А в серці думок вже по вінця!
Життя прокидається стрімко,
Пташки вже співають грайливо,
Зі стріх сльози капа так дзвінко,
Думки виграють так мінливо!
Вже пахне весною підсніжник,
Веселкою гра гіацинт,
Надією став цей провісник,
Як сонце, сія первоцвіт!
Земля прокидається сонно,
Душа вже співає романс,
Жену ті думки невгамовно,
Що серце бентежать в цей час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2011
Життя – абсурд, абсурдні в ній герої.
Екзистенційний вимір не-буття
Лежить в основі виміру людського,
В основі нашого приватного життя.
Людина, екзистенція, свобода –
Це категорії сучасного життя.
Та справжне існування – віра в Бога,
Невдача, страх, тривога, самота.
Провина, дуже тяжкая хвороба,
Загроза смерті, чи її передчуття,
Кохання, що постало, як хвороба,
Чи просто негативні відчуття.
Межовість скрізь: у спогляданні і любові,
В щоденній праці і у дружбі є,
А ще вона у нашій з вами мові –
У підсвідомості вона живе.
За Сартром, вибір є й не вибирати,
Бо вибір мій і це моє життя.
Тому знайдіть свій ключ до свого щастя,
Хай навіть щастя - це страждання все життя.
Життя сучасне – низка парадоксів,
Невдач, несправедливостей – всього,
Що позначає та “межовість” ситуацій.
Невже ви нещасливі? А чого?
Життя – абсурд, абсурдні в ній герої.
Екзистенційний вимір не-буття
Лежить в основі виміру людського,
В основі нашого приватного життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2011
А за віконечком – яснеє сонечко,
Світлі, веселі, погожії дні.
- Як моє сонечко, як моя донечка?
Голубе-вітре, скажи.
Ти полинь на подвір’ячко,
Та зібравши насіннячко,
Подивись -
Як моє сонечко, як моя донечка?
Та швиденько вернись.
А я буду тебе чекати,
За твоїми рухами спостерігати,
Мову вчувати -
Як моє сонечко, як моя донечка?
- Світ пізнавати -
...Вечір спускається тихо-претихо.
Вітер, як голуб,
здіймається ввись.
- Спить твоє сонечко, спить твоя донечка!..
...Не журись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2011
Ніч осіння,жахлива, холодна і темна…
Я щаслива, а, може,усе це даремно!?
Дощ сумний,несподіваний, злива, фурор…
Я – підсудна, а він– мій п’янкий прокурор.
- Я щаслива, - вигукую голосно фразу.
Він: «Це все? І чому не сказала одразу?»
Я: «Чому? Ти коли це востаннє питав?»
Він так дивно очима своїми знизав.
-Я– красива – вигукую дзвінко я фразу.
Він: «Це все? І чому не сказала одразу?»
Я: «Так ти ж свої очі сліпії відкрий,
А хоча… уже досить…про мене й не мрій».
-Я– розумна, для тебе була я дурна…
Але більше не буду…для тебе мене вже нема.
-Я– Матуся, я – Жінка, а ти …чоловік?
Сумніваюсь! Бо згине він раз і навік.
Ніч осіння,жахлива, холодна і темна…
Я щаслива, а, може,усе це даремно!?
Дощ сумний,несподіваний, злива, фурор…
Я – підсудна, а він– мій п’янкий прокурор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2011
Грустно летать, но падать больно.
Нет сил взлетать…душа безвольна…
Сердечко ноет, тело стынет…
Боюсь, что ум куда то двинет…
Зима застыла, снег холодный,
Ищу тепла, мужик голодный…
Снежинка падая кружится,
А в душу белый снег ложится.
Замерзла вся, нет сил терпеть…
«К теплу и солнцу пора лететь!!!»
Рыдаю, плачу, ноют мысли…
«А ты давай, душа, не кисни!!!»
Стою, застыла, нету сил,
Холодный ветер мозг сносил…
Но я стою, потом взлетаю –
К теплу и солнцу – и не таю!!!
Снежинки вниз, душа все выше,
Их нет, а сердце наше дышит!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244593
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.03.2011
Осінній холод у душі моїй гуля,
Немов примхливе й неспокійне немовля,
А хтось кричить: любов’ю і теплом..!
Це все, що треба немовляті загалом.
Осінній дощ думки мої брудні змива...
Забудь про них і, як дитя, повір ти у дива.
Відкрий альбом новий свого життя,
Бо у минуле вже не буде вороття.
Падіння листу, мов падіння зі стільця,
Неначе тихо, але плачеш від синця.
Так і в житті дорослому бува…упав…
Піднявся…та крило своє зламав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2011
Привет, родной, уж солнце встало!
Проснись и пой!!! Иль тебе мало?!
Жизнь хороша, она прекрасна!
Она одна! Добавь ей краски!!!
Теоцентризм – основа мира,
Но ты художник – это мило!
Но ты творец судьбы своей!
Но ты кузнец…и спать не смей!!!
Все, что вокруг черно и тускло,
Раскрась красиво, но не грустно;
Озвуч весельем, громким смехом
И счастье будет вечным эхом…
Возьми побольше ярких красок
И не рисуй ты больше масок…
Твори себя, свои мечты,
Ведь жизнь – листок, художник – ты!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244461
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.03.2011
Я все смогу, я все сумею…
Но не сойду, не оступлюсь.
Тебя и всех теплом согрею,
От всех невзгод я увернусь.
Я все смогу, я все сумею…
Хоть упаду, но поднимусь.
Себя никак я не жалею,
Назад и шага не вернусь.
Я все смогу, я все сумею…
Пускай одна, потом пускай.
Все беды я переболею…
Но жизнь одна, она – как май)))
Я все смогу, я все сумею…
Ведь ради счастья надо жить,
Ведь ради деток можно й плакать, -
От счастья надо слезы лить!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244161
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.03.2011
День, как и жизнь, постепенно уходит...
В ночь, что темна и страшна...
Я - это то, что с ума тебя сводит.
Ты - та любовь, что давно уж прошла.
Сердце мучительно плачет дождями,
Руки небрежно рисуют закат...
Я так открыто бросаюсь словами.
Ты помолчал...и оставил все так...
Глазки теряют естественный блеск...
Тело холодное в поисках счастья...
Я - умерла, Ты, конечно, - воскрес!!!
Вот и конец...и конец всем ненастьям!!!
День, как и жизнь, постепенно уходит...
В ночь, что темна и страшна...
Я - это то, что с ума тебя сводит.
Ты - та любовь, что давно уж прошла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244159
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.03.2011
Інколи стає спокійно й тихо…
Спить, здається, у кутку голодне лихо,
День приспала ніч холодна й темна,
І родина вся дрімає чемно!
На печі муркоче котик сонно-любо,
Спить матуся й тато…Геть, погано Згубо!!!
Сплять солодко діти, ой, як невгамовні!
Геть, ідіть від хати сльози невимовні!
Ніч…дрімає місяць, не поснули зорі
З ними я блукаю у небеснім морі,
З ними я сумую і милуюсь ніччю,
Ой, як хочу дуже, щоб жили Ви вічно!!!
21:53 26.02.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2011