| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Мне некому написать новый стих,
И не хочется глупых строчек,
Я как в бездну лечу все сильней и сильней
Вспоминая любви кусочек.
Ах, какой у меня жалкий вид,
И стоя на крыльце небоскреба,
Я вдыхаю наново жизнь
Чтобы знать, что нигде не болит.
По пути мне встречаются люди,
Очень странные и глупцы,
Есть и умные и прекрасные
Но все, Господи, не как Ты.
Кто попутал меня той осенью
Всю дорогу смотреть в глаза?
Мне же было всего 19
Черт, я серьезно так влюблена?
Да, и не ангел ты впрочем, задумайся,
Разве ангелы дадут умирать,
Когда сердце з душой от боли грезящей воротится,
Где в итоги: таблетки, уколы, кровать.
Наконец-то время протикало,
Как-то стало все на места,
Я сменила место жительства
Чтобы больше не видеть тебя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615849
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2015
Я ищу тебя средь прохожих
Я всегда ищу тебя, милый мой,
Сквозь безумные скважины ветра
Верю – ты всегда будешь мой.
Мой безумно красивый ангел
Ангел неба, земли и гроз,
Ты всегда был желанный мною
В безудержный вечерний дождь.
Помнишь? Солнце в бокале,
Песни, пляски и взгляд родной?
Был необычайно нежный со мною
Мой любимый, дорогой.
Я б полсвета отдала тебе летом,
Чтобы на минутку побыл со мной
Я мечтала с тобой о рассветах,
Чтобы бок о бок, не стороной.
Так чего же ты взгляд отводишь?
Почему не вспоминаешь ту
Где зимой у скамейки в садике,
Первый раз мне сказал люблю?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615845
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2015
На моєму серці шрами в чотири рядки,
вони, як глисти, кожного разу відроджуються,
не даючи жодного шансу на загоєння.
Слова – так уїдливо закуйовдилися,
між вранішніх осінніх нот,
що я ненавиджу цю пору за одну тільки згадку,
про твоє єство,
за одну тільки думку про твій безжальний погляд,
за усе, що кроїться у погляді тих вечірніх прогулянок.
Ти ж теж, мабуть, вариш мене у казанах,
вбиваєш ночами, проклинаєш у світлі місячнім.
А я вивертаю кишені,
розсипаючи додолу наші трамвайні квитки,
дихаю тільки твоїм киснем, лягаю спати поруч з тобою,
обираю в магазинах сорочки, готую борщ,
молюся так пошепки, що тіло пронизують
мільярди мурах, які від холоду випинаються назовні,
щоб не загинути від двохсторонньої тиші.
Вечірнім неспокоєм ти збирав мені кульбаби,
обабіч просторих полів,
загоював рани росою пекельною,
бо боліло так страшно й не звично, що вже
неодноразово писала: «привіт. як справи ?»,
знала, що добре, тому знову тліло й мліло під 40.
- Милий, ти ж не завдаш мені болю двічі ?
- Мила, вибач, я ж бо забув тебе навіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607739
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2015
Вдихаю ковток повітря, воно пахне тобою,
заплющую очі, і все, що поряд – вишнева посмішка немов у
янголят на картинах Гапчинської.
Ти робиш зі мною такі абсурдні речі, які до тебе, ніхто собі не дозволяв:
порушуєш закони, не афішуєш
стосунки,
закриваєш мене від усіх полотном своєї душі.
У моїй пам’яті погойдуються твої невимовні слова, небесні вчинки,
Ти той
Хто змушує мене усміхатись навіть тоді, коли підкрадається думка, що ми
ненадовго, лише на мить.
Ти заставляєш калатати серце настільки гучно й сильно,
що інколи здається, я не в змозі його втримати.
Між вокзальним пероном стою з квитком у майбутнє.
Нам ще рухатись надалі у двох ?
Чи як завжди одній ?
Кутиками губ малюю на шиї ластівок, щоб пам’ятав –
Ти вільний.
Знаєш, кажуть, що коли приручаєш надто сильно – хочеться бігти,
а коли відпускаєш надовго – не хочеться йти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605715
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015
Я розправляла для тебе крила,
А ти кидав мене на дно
У чому, скажи, твоя сила?
Хоча, мені уже все одно.
Твої очі, як дві планети,
Що курсують на різні шляхи
Я між ними немов у тенетах,
Розриваюсь на всі боки.
Сотню раз відкривала незриму тишу,
І говорили ми ні про що,
Я терпіла, чекала, боліла,
Та це не сюжет з простого кіно.
Хотіла небо чисте-чисте,
Почуття світле, особисте,
І хто надіється на ту кляту весну?
Якщо між нами стоїть табу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015
Я цілую тебе у снах,
Тепла злива знову пронизує нас.
Час нестерпно женеться роками,
Почуття у судинах, цвітуть павутиннями й будяками.
Кожного вечора лягаючи спати,
Чомусь до огиди нестерпно знову чекати.
Все, що треба мені – револьвер,
Дати відсіч думкам, ще віддавна й тепер.
Недосяжно тягнуся до прозорого неба,
Серед тисячі пройдених мною доріг,
Віриш, більшого мені і не треба,
Просто будь біля мене як оберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Мої спогади злом обвіяні, твої зустрічі радістю зіткані.
Ми з тобою давно на відстані, заколисую в пам’яті відліки,
тих останніх травневих днів…
Ти провалюєшся у сон як під кригу, встановлюєш правила,
проповідуєш істину. Серце глухне від того що солодко,
я відчиняю двері в кімнату, ти тривожно спиш, спина зігнута серпом,
відчинене вікно, твоя постіль кольору перестиглої чорної
смородини наповнена ранковим холодом.
Твої руки мною ціловані, твої губи мною заковані,
твої очі мною фарбовані, твоє тіло мною цитоване.
Я писала на ньому кожного вечора своїми нігтями – ставила автографи,
викарбовувала знаки, нотувала числа,
фарбувала у багряно-сині плями місця теплотою рук.
Пахнеш грейпфрутом і м’ятою, жіночими парфумами в перемішку з димом,
шматками ягід, які я на тебе розсипала, щоб тільки ними й дихати.
Я люблю тебе до паралічу, до бездихання,
до останньої краплі в океані, до останньої появи сонця.
Мої судини тобою плетені, моє серце тобою ліковане,
мої руки тобою гріті, моя душа тобою наповнена.
Під ногами бите скло, руки сині від холоду, закарбовані нотним ключем,
на тілі молочно-білий атлас, скроні вишнево-малинові,
оживлені твоїм поглядом, спи мій хороший, ми заснемо сьогодні грішними….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537881
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.11.2014
І кожен день, немов перший чи то останній,
Я розсипаюсь на крихти у своїй спальні,
І пам’ятатиму місяць той, день чи годину,
Коли дивилась жадано я без упину.
Ті безмежно далекі дороги-шляхи,
Що роз’їдають судини, чорно-білі квитки,
Вони ж висмоктують нерви, псують життя,
Заповнюють нутрощі сумом ниття.
Ти став настільки безмежно коханим,
Що я безнадійно граюсь словами,
Пишу вірші, літаю за хмари,
В пусті кишені збираю каштани.
І десь там далеко в кінці Барселони,
Ти цмуляєш пиво, нотуєш закони,
В тобі так багато страшного й дурного
А хочеться трохи легкого й земного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2014
Де ти? Мій відчайдушний перехожий !?
Мені бракує сил знову прийняти тебе відкритою душею.
Цей постійний анамнезис, щоб не сказати скалічує,
проте вибухує тихим гнівом.
І поруч твої холодні очі, від яких завмирає серце,
кров пульсує хвилями по скронях, і я ніяк не можу розчепити коло обіймів,
без краплі радості вештаюся дворами.
І до біса цю чортову субординацію, жалюгідні, неосяжні для мене слова.
Мені невистачає цих кістлявих долонь, неголених щок, іронічних посмішок.
Мереживне біле плаття уже замурзане гіркими душевними сльозами,
пам’ятає світанки. У моїх судинах давно завелася цвіль та міль,
ця внутрішня сіра самотність виголошує для мене нову сентенцію «забути».
Я захопила пригорщу зимового повітря, забрала часточку твого міста.
У пам’яті ця невблаганна боротьба пристрастей,
божественна свобода і твоя невиправна брехня. Навколо холодні білі підлоги,
солодкий жаль у серці стукає по моєму горлу.
Саме ці дні я зможу назвати кінцевою зупинкою моєї наївності та дитячості і
пересісти у потяг цинізму та байдужості…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502391
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.05.2014
Я забула подих твоєї душі,
не можу пригадати кольору твоїх парфумів ,
запаху твоїх очей.
Стаю надривно-драматичною від чого стає нудно.
Ти вириваєшся з мого серця силоміць,
хоч я стараюсь ще там тебе залишити.
Відійшов далеко у тінь і ми стали один одному чужими.
Мої пекельно-гарячі спогади спалюють мене дотла,
і грудна клітка розривається від болю.
Ти часто приходиш у мої сни,вони настільки малиново-солодкі,
що прокинувшись зранку все наповнюється холодом.
Бачу тебе повсюди, згадую найприємніші моменти і найщасливіший день.
Занадто довго ношу в собі тандем позаминулої осені.
Запиваю чаєм з м’яти твої обійми найтеплішої пори.
Це немовби касета зі старого чорного магнітофону,
яка безжалісно грає на мікронах мого серця.
Ти знову цілуєш моє зап’ястя ,все міняється,що найбільше-ти.
Моє дихання зупиняється і я пірнаю до самого дна своєї душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452099
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.10.2013
Чому мені хочеться кожного разу постійно усе забувати?
Я неначе пташка у золотій клітці,
яка у несвідомості хоче вирватись на волю.
Проходячи довгі вулиці по дорозі додому,
боюсь не розтанути у сірому тумані.
У тебе настільки велика апатія до моєї присутності,
що мимоволі здається,
що у твоїх венах протікає сплямована кров наших спогадів.
Я пам’ятаю як довго пульсували теплом твої долоні,
які зараз немов льодяна крига тануть у моїх руках.
Я перестала чекати твоїх дзвінків,які щоранку мене будили.
Я перестала чекати твоїх неочікуваних приїздів.
У запліснявих стінах чую болісну тишу.
Ти став цинічним критиком,
який у пориві життя забуває про щастя.
Останніх півроку я їм чайними ложками сльози,
а хотілось б їсти радість.
Ми стоїмо по обидва боки барикад,
де ніхто не може зробити першого кроку.
З сотні шляхів,ти загубив один-найважливіший,
який час від часу міняє свій курс.
Я втомилась від скандалів,
у мене не має більше сил будувати життя з розбитих цеглинок.
Ще досі не розумію,разом ми чи ні.
Твої поранені слова,скалічили душу і вмістились у серце,
яке час від часу стискається від болю до міліметра,
і здається,уже ніколи не відпустить.
У самотності я стаю беззахисною і, здається,
на 18-ому році життя я стану сильнішою,
тою яка не даватиме більше ніяких шансів.
Я збиратиму холодний попіл твоїх листів і висипатиму в шкатулку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409046
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.03.2013
Gut Morning! І так все життя,
Ніколи любий, не тікай в майбуття,
Бо там лицемірство, нашестя нещастя,
Там безліч сміття й непотрібне багатство.
Там день чорно-білий, вповитий брехнею,
Там пекло, неначе твір-епопея.
Скалічені душі, нездійсненні бажання,
Там схильні до сили та немає кохання.
Я хочу, щоб ти ніколи не плакав від болю,
Хай зробиш ти гріх, але я все з тобою.
Не завжди, не поруч, а тільки в думках.
Цінуй це. Спасибі. Я повертаюсь назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012
Ти став поліглотом моєї долі,
Безбарвним відчуттям краси,
На засніжених ранках чужої любові,
Перегортаю торішнього літа листки.
Викарбовуєш вірші, цитати, нотатки,
Там кожнісіньке слово не те,
Поміж тисячі фраз про кохання,
Забуваєш помало мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2011
Я завжди пам’ятаю про тебе,
І ті ночі й щасливі ті дні,
Ті години, хвилини й секунди,
Закарбовуєш в моєму житті.
Я завжди пам’ятаю про тебе,
І усмішку, і розпач в очах,
Це все я була винна, я знаю
Та минуле не повернеш назад.
Я завжди пам’ятаю про тебе,
Чисті ранки, короткі гудки,
Всі прогулянки, крики, мовчанки
Десь залишились там в глибині.
Я завжди пам’ятаю про тебе,
Часто пишу тобі я вірші,
Я кохаю тебе до нестями,
Зустрічаюсь з тобою у сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2011