| Сторінки (1/55): | « | 1 | » |
Хочу к небесам дотянутся рукою,
И как-то верхом прокатится на туче,
Хочу по утрам умываться росою,
И домик хочу на обрывистой круче.
Хочу научиться играть на гитаре,
И сделать с дельфином в бассейне кружок,
Хочу я Ван Гога купить в антикваре,
А также свершить с парашютом прыжок.
Хочу чтобы деньги цены не имели.
А хлеб старикам за улыбки давали.
Хочу чтобы люди садили аллеи,
А дети по ним всё крутили педали.
Хочу чтоб пиявки болезни лечили,
Печали ушли все, а люди смеялись,
Хочу чтобы страх закопался в могиле,
И мы никогда ничего не боялись.
Хочу, чтобы жители все на планете,
Были здоровы, богаты, счастливы,
Хочу чтоб имели родителей дети,
И были политики наши правдивы.
Хочу чтобы люди забыли про войны,
И вспомнили веру, надежду, любовь,
Хочу чтобы все соблюдали законы,
И больше нигде не пролилась бы кровь.
Хочу я упорство и силу как в лося,
И буду стараться, мне все по плечу,
Хочу, чтобы все, что хочу я, сбылося,
Я верю, надеюсь и очень хочу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2013
Білі чайки купаються в морі,
Гонить вітер здаля баранців,
Тихо риби викрадують зорі,
Із відкритих чужих гаманців.
То не зорі так сяють, а перли,
Що зірвались колись з ланцюгів,
Їх не втримали лапами ферми,
Біля дивних людських берегів.
Бо перли не люблять кайданів,
Море вперто сховає скарби,
Риби викрадуть зорі в тиранів,
Білих чайок спасуть від журби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2013
Зеркала бывают свои и чужие,
Чужим уделяем внимания больше,
Хотя и свои зачастую кривые,
Другие зеркала нас радуют дольше.
Картинка нас тешит, она ведь чужая,
С такого смеяться всегда веселее,
В зеркалах чужих без отрыва витая,
Душою стаем постепенно беднее.
Зеркала, случается, с нами играют,
И шуточки эти довольно кривые,
В зеркалах бывает и души сгорают,
И люди не люди, а куклы пустые.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2013
Життя - це втеча з каторги,
Й постійний пошук істини,
Це дощ заради райдуги,
І мрій пейзаж на відстані,
Його ціна не в золоті,
Бо блиск його оманливий,
Життя - це ситість в голоді,
Й спокійний сон на камені.
Тут за багатих сироти,
За королів обірванці,
На них полюють виродки,
Раби, почвари й підданці.
Життя-це шлях навернення,
Й любов в серцях оголених,
Тут Бог, що чує звернення,
В піснях людей знедолених.
Життя-це промінь в темряві,
І знак, що все не втрачено,
Це квітка, що на дереві,
Це гріх!...який пробачено!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2013
Мне нравится дождь во всех проявленьях,
Теплый, холодный, прямой и косой,
Дождь за собой несет обновленье,
А следом за ним приходит покой.
Он легкий, тяжелый, мелкий, большой,
Бывает с примесью града и снега,
Случается с крыши льется струей,
Он - ностальгия, боль и потеха.
Дождь - музыкант, играет на струнах,
Видит акорды в любом человеке...
Тихо пролившись болью по скулах,
Верой отрёт наши мокрые веки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2013
Глаза непрерывно скользят по экрану,
Новости, музыка, фильмы, друзья,
В настройках пометка - "Смотреть без рекламы",
В очередь строится дружно семья.
Ищу на ютубе: " Кот да собака",
Ржака такая, что все под столом!
Слышу сигнал - сообщенье "Вконтакте",
В окошке ответ набираю бегом.
Контралтабом листаю закладки:
" Одноклассники", "Твиттер", "Фейсбук",
Очень спешу, сообщения кратки:
"Норм.", "Ок!", "Да кури ты бамбук!".
Я без эмоций, выручат смайлы,
Есть двоиточие, звездочки, скобки,
"Копировать", "Вставить" красивые тайлы,
Все пригодится в безсмысленной трёпке!
Кто-то кричит: "Не качает wi-fi",
В ответ отозвузь, что сейчас посмотрю,
Секунда, другая и digital life,
Течет как и раньше цифрой вовсю,
Думал сегодня встретится з другом,
После решил набрать его скайпом,
Он ведь похожим страдает досугом,
Любит в инете "стучать телетайпом".
Туда, да сюда, гляди - уже ночь,
Глаза, как и прежде, таращатся в сайты,
Хоть просится сон, гоню его прочь,
И дальше по венам текут мегабайты...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2012
...листик вишни замер на стеклышке,
Хочет в комнату, шепчет: "Впусти!".
Птицы в небе роняют пёрышки,
Улетают покой обрести.
Тихо кот мурлычет, довольный всем,
Смотрит мирно на осень в окне,
Где зонтами спасаются люди,
От своих повседневных проблем...
Дождик каплями впитывал краски,
Акварелью стекал из холста,
Ветер с вешалок скидывал маски,
Осень выпита снова до дна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2012
Послушай, "Я"! Скажу сейчас как другу,
Тебя никто не знает лучше за меня,
Заметил я, что жизнь свою по кругу,
Мотаешь ты напрасно й второпях.
А помнишь как з тобой мы сочиняли
Мечты, оставшись вечером одни,
Вдвоем шагали, вместе оступались,
И как встречали й провожали дни?
Скажи-ка,"Я",и как же так случилось,
Что мы с тобою больше не друзья?
Чего такое с нами приключилось,
Что ты теперь не слушаешь меня?!
Ты жизнь мою теряешь понапрасну!
Играя, фальш скрываешь за изящность!
Но жизнь моя з тобою не согласна,
И этот выбор, знаешь, не случайность!
Скажу одно, я слишком изменился,
Хочу сбежать порой я от себя,
Не знаю я, как жизнь моя сложится,
Но в этой жизни места нет для "Я"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2012
Ты очень любила, когда теплый ветер,
Кружил в тихом вальсе листву,
И мило смеялась, когда он из
веток,
Рябиною сыпал в траву.
Запомнилось очень, когда твои волосы,
Мне ветер ложил на щеку...
Корицу из лаймом, сладкие лотосы,
Я з сердца стереть не могу.
Немало прошло, с тех пор, как
расстались,
Ты думала, просто уйду!
Рябина и листья навеки остались,
...и ветер играет в саду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2012
Мне нравится мир, каким он был раньше,
Когда у людей была честь,
Когда в словах было меньше фальши,
А с ушей не свисала лесть.
Вот было время, вспоминаю пластинки,
Когда отец приходил с работы,
Включал патифон, садил на
коленки,
И учил меня, хоть были заботы.
Раньше было совсем по-другому! Иначе!
Помню, были друзьями,
Делили победы на всех, неудачи.
Не замечали чужие изьяны.
Помнится, раньше любить мы умели,
За те глаза голубые!
Ведь было же время, мы искру
имели,
Теперь навеки чужие!
Все, что было лучше, не счесть!
Мне нравится мир, каким он был раньше,
Когда у людей была честь,
Когда в словах было меньше фальши.
Мне нравится мир, каким он был раньше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2012
Порой чтоб жить, нам стоит пробежатся,
Ведь все мечты сбываются в пути,
Бежать, искать, найти и не сдаватся,
И первым быть в забеге у судьбы.
Бежать в жару, средь дюн в пустыни,
Бежать зимой сквозь ветер, стужу,
Пусть пот бежит, пусть пальцы стынут,
Ты человек, беги, так нужно!
Как любит дождь, кто был в пустыни,
И снегу рад, лиш только тот,
Кто летом сжег на солнце спину,
Согнувшись тяжко от забот!
Беги! Бежать не значит трусить!
Беги не от, беги к чему-то!
Беги, чтоб смерть когда укусит,
Ты добежал, хоть было трудно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2012
Я чувствую ветер. Тот самый ветер,
Принес мне когда-то мечту.
Он бурный и нежный, он лучший на свете,
Я жить без него не могу.
Я помню как ветер пришел
на рассвете,
Когда безмятежно я спал,
Сыграл очень громко затем
на кларнете,
И крылья могучие дал.
Те первые взлеты, рывки и паденья,
Мой ветер меня не бросал,
Казалося чувствовал сердца
биенье,
Разбиться он мне не давал.
Но я научился, и в небо как голубь,
Мог по желанью летать,
И в тучи прохладные, словно у прорубь,
Любил я, играя, нырять.
С ветром зарю мы вдвоем разжигали,
В небе ночном над землею,
Она же в ответ нам все ярче сияла,
В жизненом мраке свечою.
Мне нравились крылья, под крыльями ветер,
Чего еще можно желать?!
Казалось, попал я туда, куда метил,
Да только начал забывать:
Что ветер свободен, а я в свои крылья,
Хотел его жадно забрать.
Он вырвался легко, совсем
без усилья,
И начал мне крылья ламать.
Как трудно ходить, когда раньше летал,
Как тревожны теперь мои сны.
Я в полете былом даже
не замечал,
Насколько те крылья сильны.
Уже не летаю, но чувствую ветер,
Он хлещет меня по лицу,
...мурашки по коже и тысячи петель,
Впиваются в спину глупцу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2012
Буваю поза межами, неначе в невагомості,
Щось піднімає й кидає мене з вершини совісті,
І знову я у пошуках, між сходом десь і заходом,
Немов хом'як, що крутиться у колесі свідомості.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347926
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 03.07.2012
Там, де життя, завжди затісно,
Там плачуть діти і трясе!
Я про громадський транспорт звісно,
Він про людей розкаже все.
Сьогодні вкотре їхав у маршрутці,
Вдорозі знову бачив я забаву,
Коли життя старе у новій палітурці,
Нам, пасажирам, ставило виставу.
Ось зовсім поруч мама з сином.
Малюк кричить, бо дуже хоче "Барні",
Ніяк невтішить жіночка дитину,
Він зараз хоче й доводи тут марні.
А біля них якийсь дідусь старенький,
Перебирає вперто у руці монети.
Позаду них сидить дівча гарненьке,
І в телефоні пише милому сонети.
Десь, за спиною, чую шепіт,
Це там, в хвості, закохані
воркують,
Повітря в них забрало трепіт,
Й відчутно всім, як подихи тамують.
Попереду хтось вправно сипе мати,
Це два колеги їдуть із роботи,
Ковтають пиво й лаються примати,
В адресу хлопця, що сидить навпроти.
Життя - це крик дітей, кохання, лайка,
Воно, як блиск монет в старих очах,
Для когось може п'яна байка,
У когось сином плаче на руках.
Життя для кожного з людей інакше,
І скрізь його відчутно звісно.
Однак мені чомусь здається завше,
Там, де життя, завжди затісно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2012
Не розказуй про кохання, коли справді не кохаєш,
Нащо ці слова зухвалі, нащо фрази бездоганні?!
Не даруй душі надію, коли сам її не маєш,
Ти руйнуєш усі мрії, що вмирають у стражданні!
Припини свої обійми, ти ж холодними руками,
Тій людині, що кохає, тепле серце обіймаєш.
Не торкайся вуст ніколи, нечуттєвими губами,
Бо цілунком тим лукавим, тільки душу обкрадаєш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2012
Я хочу, чтобы ты улыбалась,
Постоянно, везде, просто так,
Чтоб слеза твоих глаз не касалась,
Чтобы вечно горел в них очаг.
Я хочу, чтобы ты улыбалась,
Обожаю, когда ты смеешся,
Я хочу, чтобы ты не боялась,
Я з тобою и ты улыбнешся.
Я хочу, чтобы ты улыбалась,
И улыбка мне Солнце затмила,
Чтобы небо от смеха взорвалось,
И звездами Землю накрыло.
Я хочу, чтобы ты улыбалась,
Постоянно, везде, просто так,
Чтоб слеза твоих глаз не касалась,
Чтобы вечно горел в них очаг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2012
Душа болит, я улыбаюсь,
Не понимаю, как смеюсь,
Как пес цепной на жизнь бросаюсь,
За кость свою до крови бьюсь.
Не потерплю к себе я жалость,
Я чувства слабые присек,
И пусть пущу слезу я малость,
Она сбежит изнанкой щек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2012
Футбола нет у нас в стране,
Похоже никогда не будет,
Футбол нам снится только в сне,
Пока в нем бесы злые судят.
Карпаты, Ворскла, Черноморец,
Зоря, Кривбас и Металлист,
Динамо Киев, Илличевец,
Й Шахтер в былому хорошист.
А вот сегодня...что сегодня?
Игры "Футбол" не видим мы,
Ведь мяч в крови, на поле-бойня,
За "баксы" куплены умы.
Спихают все на тех, кто молод,
Мол парни слишком гарячи,
Вселяют в души мертвый холод,
С ухмылкой злобной багачи.
И вот теперь нещастный Гармаш,
Попал под руку палача.
Повержен был "футбольный Гаврош",
С ударом злобного быча.
Повержен он, не побежден,
Ведь мы то с вами точно знаем,
Динамо Киевским рожден,
А потому сильнее станет.
Танцуй наш враг и улыбайся,
Ищи себе еще Иуду,
Победой "честной" упивайся,
Отведай з кубка свого смуту.
Недолго праздновать победу.
На бой прийдем к тебе с мячом,
Й ногою честного атлета,
Повержен будеш, как мечом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Усюди лежали розбиті кристали,
Червоні, в промінні теплого сонця,
Люди ходили і нишком збирали,
Щоб потім отримать за них
по червонцю.
А як позбирали пішли на базари,
Ходили, шукали, кому б їх продати,
Або ж обмінять на потрібні товари,
З метою тією, щоб вигоду мати.
"Хоч гарні вони, та нічого не варті,
Не перли вони усі й не топази",
Казали купці, а люди в азарті,
Хотіли продати блискучі "алмази".
"Нічого не вийде з цієї затії",
Ангели тихо на вуха шептали,
"Та вже схаменіться лихі багатії,
Кохання розбите усі ви зібрали.
Жоден не дасть за нього червонця,
Не буде вам грошей, не вдасться вам бартер,
Хоч грають в кристалах промені сонця,
Кохання розбите нічого не варте".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012
Девушки любят красивых й богатых,
Чтоб были в парней олигархами папы,
Девушки любят большые караты,
И на запястьях цветные заплаты.
Девушки любят шикарные тачки,
Майбах, Порше или Бумер х5-тый,
Девушки лябят на острове дачи,
Чтоб на Мальдивах, Сейшелах хотя бы,
Девушки любят ходить в рестораны,
Чтоб были там трюфели, лобстеры, крабы.
Девушкам нравятся очень отели,
С басейном, джакузи и баром отменым,
Короче чтоб звездочек больше имели.
Хотят чтоб любовник был здоровенный,
Черный мужчина на белой постели.
Еще они любят плакать в подушку,
Ночами оставшись однажды ни з чем,
Судьба мол и небо предали их душку,
Рыдают бедняжки и шепчут:
"Зачем?..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012
Так хочеться просто мовчати,
Й дивитись з любов'ю у вічі,
Так хочеться разом блукати,
Й цілунком потрапить у вічність.
Так хочеться разом сміятись,
Над простими б здавалось речами,
Так хочеться тепло всміхатись,
Й ділитись кахання словами.
Так хочеться зірку зірвати,
На вічному дереві неба,
Й бажання разом загадати,
Що нам більше нічого не треба.
Так хочеться стукіт відчути,
Свого серця у грудях навпроти,
І в момент цей прекрасний почути,
Як кохання вибринькує ноти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2012
Глаза цвета лета с искрами света,
В них осень, весна и зима,
Жемчужены эти пленили поэта,
И пьяный бедняга без капли вина.
Глаза цвета тучи, глубоки, зыбучи,
Полны, как луна, и нету мне сна,
И сердце сковали титаны могучи,
Его поднимают за цепи из дна.
Глаза цвета льда, как седая звезда,
Как последнее Солнце вселенной.
И сердце мое согревает мечта,
Звезда эта будет нетленной.
Глаза цвета счастья, с отблеском смеха,
Серые, нежные, просто...твои,
Ничто на Земле для них не помеха,
Для глаз цвета счастья, ласки й любви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2012
Я стою на краю Земли, слушая ветер,
Звезды в небе ночном путают мысли мои,
Чувствую время скользит и срывает все петли,
Оживляя мечты и сияние глаз твоих.
Безнадежно запутаны мысли й события,
Только сердце и небо мне читают их,
Листают страницы, даруют открытия,
Находят тебя средь развалин моих.
Страницы написаны чернилами-мыслями,
И сколь не прошло бы, а вы их читаете,
Только для вас они связаны смыслами,
Сердцем записаны в дневник вашей памяти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2012
В глазах туман и слышен звон,
Как будто сыпется хрусталь,
И в небе темном громко в тон,
Звездой срывается печаль.
Душа ушла, во тьме теряясь,
А может следом за звездою,
Сияньем меркнущим пленяясь,
Упав с небес на пол росою.
А было, что небо нам верило,
Лучами играл наш хрусталь,
Но однажды небо проверило...
... осталася только печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2012
Існує безліч поглядів у світі,
Вони мов тіні десь блукають,
Одні у мороці, а інші в світлі,
Вогнями сяють чи згасають.
Я бачив їх, відчув цей дотик,
Тремтів від поглядів старечих,
Війна і голод ставлять опік,
"Життя прививку" для малечі.
Глибокі погляди в дорослих,
Похмурі часто й невеселі,
Життя дається так непросто,
І хліб пахучий у оселі.
А у дітей він просто сонце,
Довіра в нім і безтурботність,
Надії промінь у віконце,
Дідам похилим в їхню осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2011
Мечты о любви-это ангелов крылья,
На ветре сильны, в обьятьях нежны,
Преграды и дали берут без усилья,
И в них нету перья, одни лиш
цветы.
И все же, бывает, что крылья
слабеют,
У нас оправданье: "такое мол время!".
Мечтам мы не верим, цветочки тускнеют,
И в крылья вростают гусиные перья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2011
Любовь-это свет. Свеча или лампочка?
Вопрос актуален, ведь в мире прогресс,
Идет в наступление "стеклянная лапочка",
Даруя всем "видимость", хаос и стресс.
Не спорю, что лампочка-это удобно,
От ветра не тухнет, не тает как воск,
Мощность и цвет, и все как угодно,
И людям дарует сверканье и лоск.
Искуственный свет, проникает в сознание,
Тебе не подвластен этот
светильник,
Чужой человек вызывает страдание,
Рукою своей выключая рубильник.
Прошло уж немало людских поколений,
А свечи горят все также как раньше,
Надежность и прочность не ищут забвений,
И воск остается собою без фальши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2011
"Поле Чудес"-игра всем известна,
Учасники все абсолютно из нас,
Правила есть, сыграем мы честно,
И да настанет звездный наш час.
Каждый сумеет крутнуть барабана,
А стрелка покажет что там да как,
Выграш реальный, дадут без обмана,
Крути посильнее и думай чудак.
Если серьезно сыграеш, без шуток,
Ну и проявиш немного терпенья,
Выбор получиш ввиде шкатулок,
Может конечно и чуточку денег.
Да только игра продолжается дальше,
Не думай, что деньги все-таки круто,
Колесо крутится также как раньше,
Минутка-другая и станеш банкрутом.
А если стрелочка выдаст каприз,
Так это не страшно, случается з каждым,
Раз за игру случается приз,
И чорный появится в студии ящик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2011
"Така якась шалена осінь,
Це знають білки у лісах,
Вони усі стрибають з сосен,
Немов біжить за ними страх.
Така якась шалена осінь,
Я бачив роги на стовбах,
Та то летіли в вирій лосі,
У них також поїхав дах.
Така якась шалена осінь,
Давно сказала ти бувай,
А я в дворі стою ще досі,
Й кричу очима зачекай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2011
Серед штормів й вітрів нестримних,
Знайшов містечко світлих
мрій,
Там, серед вод завжди
бурхливих,
Казки спочили серед
хвиль.
Я кожен день туди
вертаюсь,
На кораблі "Життя" пливу,
Забутись там я сподіваюсь.
Надіюсь: спокій там знайду.
Хатина тепла там у мене,
Камін вогнями завше грає,
Тріщить й заманює до себе,
Він друг і все про мене знає.
І крісло там старе із кедру,
Від старості давно скрипить,
Воно є витвір в стилі ретро,
Як дід постійно лиш бурчить.
І кіт пухнастий там чекає,
Він любить тертися у ніг,
Постійно за хвостом ганяє,
Такик кумедний...ще малий!
Щось засидівся я із вами,
Пора вже йти ... розпочинаю,
Свій шлях бурхливими морями.
Вже близько дім...я засинаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2011
Свіжий сік березовий з м'якоттю,
П'ю повільно ковтками я рваними,
Плаче Стінг по старенькому радіо,
Що лежить безнадійно поламаним...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2011
Життя, мистецтво, просто мрії,
Заради когось добрі вчинки,
Вернуть в чиїсь серця надії,
І стати відблиском сльозинки.
В кімнаті тихо, в шибці-осінь,
Із інтер'єру: шафа й ліжко,
Бліде обличчя й біла простинь,
І очі дивляться у книжку.
Давно вже дівчина хворіла,
Ставало змученій все гірше,
І хоч життя у ній ще тліло,
Та відчувалось-його трішки.
Одна забава залишилась,
Маленький кущик винограду,
Лоза від вітру ворушилась,
Тож за вікном була відрада.
А час минав й дівча сказала,
Що буде жити до тих пір,
Допоки б осінь милувала,
Листком останнім хворий зір.
Про це почув один художник,
Що жив також у цьому домі,
Невдач своїх він був заложник,
Та мав здобутки не вагомі.
Художник цей не мав шедеврів,
Не мав замовлень і роботи,
Втомивсь дивитися на двері,
Втомивсь з невдачами боротись.
А час минав, дівча хворіла,
Й надворі осінь, непогода,
Ще й буря вітром закрутила,
У ніч постукалась негода.
До ранку дівчинка не спала,
Дивилась в нічку за віконце,
І небеса весь час благала,
Щоб був листок, як зійде сонце.
Не поспішав чомусь світанок,
Та все ж прийшов, як і завжди,
Зайнявся сяйвом свіжий ранок,
З мільйоном іскорок води.
І як же хвора здивувалась,
Коли побачила листочок,
Один-єдиний не зірвався,
Неначе добрий ангелочок.
Це додало дівчатці сили,
Й надію в світлі небеса,
І підняло слабку з могили,
Вернуло віру в чудеса.
А осінь справді розходилась,
І буря стукала в вікно,
Дощами, вітром дуже злилась,
А лист висів там всеодно.
Та тільки дівчинка не знала,
Що лихо сталося одне,
Земля художника ховала,
Ніхто не знав чому помер.
А той митець, насправді, впав,
Вночі, з драбини, в борю,
Був він дивак, ось так і пропав,
Казали: "загинув із дуру".
***************************
Дівчинка віру і спокій знайшла,
Очі життям палали в вікні,
Ось тільки в листка таємниця страшна,
Він - картинка-шедевр на бетонній стіні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2011
Букет з чарівних квітів,
Для тебе приготую,
З троянд п'яти всіх різних,
Тобі лиш подарую.
П'ять кольорів кохання,
Несу в своїх руках,
В душі моїй зітхання,
А сам я у хмарках.
Одна з троянд там біла,
Це чисті почуття,
І знак, що серцю мила,
Лиш тільки ти одна.
Наступна з них зелена,
Тому що ти весна,
І зірка ясна в мене.
Живеш у моїх снах.
В букеті є рожева,
Й вона-твоя краса,
Така як ти весела,
Казкова й чарівна.
А ще тут є блакитна,
Дочка самого неба,
Вона як ти тендітна,
А більшого не треба.
Щоб знала, що кохаю,
Троянда є червона,
Прийми, тебе прохаю,
Поглянь яка чудова.
Букет з чарівних квітів,
Для тебе приготую,
З троянд п'яти всіх різних,
Тобі лиш подарую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2011
Ах эти шоколодки, ласкают наши губы,
Давно там нет какао, осталось лиш стекло,
И кровь идет из десен, болят во рту все зубы,
У всех, кто ест, по шее, течет из ран любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2011
Я вовк-вовки не плачуть,
Лиш як вони у темряві завию,
Коли в життя капкан потраплю,
Щоб далі жить-відкушу свою лапу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2011
Ведь жизнь-это цирк, а люди все-клоуны,
За маской веселой, не видно их чувств,
Под куполом цирка пестрят балабоны,
И в клетке со львами играется грусть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2011
Я вигадав тебе і ти з'явилась
Росою випала з небес,
У сні колись мені наснилась
Прийшла до мене із чудес.
Коли тебе побачив вперше
Подумав, я що це лиш сон,
Та ні, я знав тебе раніше.
Принаймні так мені здалось.
І погляд той, й вуста чарівні.
А посмішка, немов з казок
В очах твоїх небесні іскри,
Як повні кошики зірок.
Дивилась ти й томила душу,
І вірив я весна це ти
Тобі зізнатися я мушу,
В мені цвіли тоді сади.
Я в мріях жив, де синє небо
І ангелом хотів я буть,
Завжди ходити поруч тебе
У крила тепло загорнуть.
Та не здійснилось, те що мріяв
Від сна свого нажаль проснувсь
Побачив темно-сіре небо,
І в ковдру теплу загорнувсь.
Чому усе таке несправжнє,
Для чого бачим сни і мрієм,
Навіщо нам тоді надії
Чому в казки ще досі вірим.
І знаєш-ми живі бо вірим
В казки, які між нас живуть
Вони даровані нам небом,
Й від нас ніколи не підуть.
А я і далі мріять буду,
Хоча б тому, що мрія ти
Й тебе ніколи незабуду,
Кохання перше назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2011
Коли руки в людей опускаються,
Їх полонять до себе вітри,
Вони крилами в спину впиваються,
І несуть їх вперед до мети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2011
Міста людей, шумні квартали,
В мурашниках життя кипить,
Комахи бігають у справах,
Мурахи люблять гарно жить.
Вогні машин, швидкі експреси,
Й у небесах крилаті страхи,
Новини ЗМІ - одні лиш стреси,
Глибин життя одвічні жахи.
В очах людей вогні погасли,
Давно вже втратили той блиск,
Колись вогнем вони палали,
Були рікой небесних іскр.
Нема в людей живой моралі,
Бо світом править інтернет,
Вже всі стратегію скачали,
"Душі загублення проект".
Стоп!
Прийдіть у себе дивні люди,
Навіщо душі вам губить,
Вдихніть життя на повні груди,
Цініть коротку щастя мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2011
Він стояв понад морем, на скелі крутій,
Обличчям до смерті, спиной до вітрів,
Дививсь на скелет, що звисав з ланцюгів,
Стояв і сміявся, з убитих життів.
На вулиці холод і снігу метіль,
Малесенький хлопчик ішов на вогні,
Позаду стежина уся у крові,
Попереду світ із яскравих надій.
Скеля впивалась зубами до ніг,
Він йшов безупинно, ішов і тремтів,
І хоч у крові був позаду весь сніг,
Він ніби сміявся з своїх почуттів.
Аж раптом почув він поблизу десь крик,
І знов тишина, і сніг знов рипить,
Прислухавсь малий, і почув ніби писк,
Неначе звірятко поблизу кричить.
Зійшов зі стежини, і нумо гребти,
Замерзлими пальцями сніжні хребти,
Аж раптом малий з головой провалився,
Упав в кочугуру і роздивився.
Там жінка замерзла під снігом лежала,
На грудях маленький комок ворушився,
Малий здогадався, малеча кричала,
Її пригорнув, теплом поділився.
І далі пішов, ішов і всміхався,
Собі говорив: "Лише не здавайся"
Нехай ти у ранах, нехай руки
стинуть,
Живеш не для себе, ти маєш встигнуть.
Аж раптом побачив поблизу вогні,
Хатинки стояли спокійно у сні,
Обрав найбагатшу, постукав у двері,
Нічого крім еха, у темній печері.
Подався малий до насупної хати,Та видно хазяї лягли уже спати,
Ходив з двору в двір, пройшов усе місто,
Маленька кричала, хотіла вже їсти.
Коли той хлопчинка не знав, що чекати,
Побачив фургончик і нумо благати,
Бродягу-артиста, що в ньому сховався,
Однак той бурчав, й немовби вагався.
Ще й вовк цирковий непускав
до теліги,
Сидів біля неї і скаливсь навтіху,
Старий нестерпів, від жалості здався,
Малечу впустив, із ними зв'язався.
Під світлом лампадки побачив він жахи,
Зіниці дівчатки осліпли навіки,
Вселялись в філософа темнії страхи,
Коли піднімала маленька повіки.
А як обернувся, побачив страшніше,
Бо хлопчик маленький всміхався і плакав,
Бродяга згадав, що бачив раніше,
Маленьких дітей, у веселих цих знаках.
В часи тих героїв та й в наші також,
Багато таких, що крадуть діточок,
Обличчя потворять для втіхи вельмож,
Абож як рабів для пренцес-тіточок.
Старий приютив маленьких сиріток,
Розтер їх замерзлих, і їжу віддав їм,
Бродяга став батьком знедолених діток,
Життя їм вернув, і щиро любив їх.
Прошу, не судіть усіх хто сміється,
Можливо у когось це доля така,
Можливо цей клоун життю не здається,
Й під маскою сміху сльоза бідняка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2011
Я музику люблю-я меломан,
По світу я збираю звуки,
Ось щойно вдарив барабан,
Комусь приємно,в когось муки.
Це грім у небі пролунав.
І трішечки заклало в вухах.
А дощ гітарою бринить,
Прислухайтесь, це справді так
Це він по стрісі тарабанить.
І скрипка зараз трохи плачить,
Верба задумавшись стоїть,
Від неї звук іде неначе,
Так жалісно вона скрипить.
Річки в своїм репертуарі,
Спокушують близькі їм береги,
Тихенько грають їм на арфі.
І звук ось цей лише в води.
А вітер нам на флейті грає,
Ні, не нам, далекій хмарці.
Бо він закоханий романтик.
Лиш у доща тяжке зітхання,
Постукує він дівчинці в вікно,
І грає їй мелодію кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2011
Найкраще лиш сліпі малюють,
Вони життя інакше бачать,
У снах в світах своїх мандрують,
Збирають фарби там на вдачу.
Картини їх життя вертають,
Ключем живим у душах б'ють,
Сліпі секрет той дивний знають,
Бо воду мрій із неба п'ють.
Найкраще лиш глухі так грають,
Що зацвіта в серцях весна,
А звуки всі в думках збирають,
Відкіль в думках, ніхто не зна.
Послухайте, вона серця лікує,
Відлунням вічного бринить,
Собой черствих людей чарує,
І совістю в умах звенить.
А дурні чисто так кохають,
По справжньому, не так як всі,
У хованки вони не грають,
В провулках темних навесні.
Розумні те сказали: "Дурні"!
Що знають підлі "знатоки"?
Невже вони і справді мудрі,
Можливо це все навпаки?)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2011
Коли сонце в небі утоне,
Й теплий вітер роздмухає зорі,
Я з надією сяду у човен,
І подамся далеко за обрій.
Я пливтиму як завжди до лісу,
Що росте із великої хмари,
Він корінням обплутує стріху,
Мого друга чарівної хати.
До балкону я вправно причалю,
Через двері ввійду до кімнати,
І з товаришем вип'ю я чаю,
Запашного з ромашки і м'яти.
Розповім як життя, що нового,
І чому я так рідко буваю,
В цій гостині у друга старого,
Я скажу йому просто-"Кохаю".
Я знайшов свою зірку чарівну,
Вона в небі для мене палає,
Я не можу заснути від світла,
Вону в душу мою проникає.
Цю розмову зупинить годинник,
Ми почуєм ударів дванадцять,
Мій товариш залишить будинок,
В нього справи, а я-відсипатись.
А проснуся вже в себе удома,
Свого друга я знову згадаю,
Хоч краде в усіх сни він свідомо,
Він товариш, йому пробачаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283926
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2011
Тримай удар, не падай з ніг,
Коли життя тебе лупцює,
Колись вже вистояв. Ти зміг.
Що не уб'є, те загартує.
Тримай удар, терпи свій біль,
Нас час поволі сам лікує,
Він зробить мазь тобі із мрій,
І в серці рану зарубцює.
Тримай удар і правой дай,
Життя не грає в піддавки,
Останній бій за пояс "РАЙ".
За тебе в небі всі зірки.
Тримай удар, тримай завжди,
Колись почуєш: "Переміг".
Цей бій вдалось тобі пройти,
Боєць, ти вистояв... ти зміг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2011
У лісі, лісі темному,
У мороці й тіні,
По дубові зеленому,
Щось ходить увісні.
А ще очима блимає,
На дереві сова,
І дощ вночі і гримає,
Й Воно встає зі сна.
Спускається по дереву,
Купається в дощі,
Кігтями гладить черево,
Витягує кліщів.
Стрибає вверх і дивиться,
Шука дівча, що спить,
Побачить їжу, скривиться,
Щодуж туди біжить.
І кігтем скельця виріже,
В зачиненім вікні,
В кімнаті темній вилізе,
Візьме дівча собі.
У ліс її приволоче,
Накриє стіл, поснідає,
Не з'їсть одне плече,
Землей його прикидає.
Залізе знов на дерево,
Й тихесенько засне,
Розквітне в небі зарево,
І сонечко зійде.
Дівчатка, бійтесь темряви,
Воно по вас вже йде,
Давно спустилось з дерева,
І в шибочку шкребе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2011
Випий чаю солодкого з м'яти,
І в коричневе дзеркало глянь,
Може зможеш кохання впізнати,
І пригорниш його без вагань.
Ти не бійся, підходь до каміну,
Щоб відчуть на собі його жар,
І тим іскрам маленьким назміну,
Ти запалиш кохання пожар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2011
Їжак прокинувсь на світанку,
Побіг на промисел у сад,
Зібрати яблук до сніданку,
Поласувати ними в смак.
Біжить собі тихенько брат,
В траві густій сопе в росі,
Й втомившись наший неборак,
Присів спочить собі на пні.
І сталось так, що ненароком,
Побачив Зірку Світанкову,
Він ліг на пні, дивився вгору,
Боявсь моргнути навіть оком.
У небі ранок загорався,
Що хвилі Зіронька зникала,
Поволі мило в небі тускла,
І згодом в синеві пропала.
Ще довго так лежав Їжак,
Задумавшись, між хмар літав,
Забув чого прийшов у сад,
Й назад собі помандрував.
Весь час він мучився, не спав,
Так довго день його минав.
Він дочекався-ніч прийшла,
Зірки горіли вже чиїсь,
Вогнем палала й Їжака.
Лежав колючий на спині,
За голову заклав був лапи,
Не звично так для їжаків,
Напевно це кохання чари,
А може сни старих садів.
"Яка краса...чарівно...дивно,
.....й такі приємні почуття,
Щось сталося зі мной напевно,
Прекрасно так...до забуття.
...і серце швидко стало биться,
Що трапилося?Так не звично!
...чого б це раптом на спині,
Голки почали ворушиться?
...вона така...така красива,
нікому не віддам...моя,
...вона так сяє...справжнє диво"
Отак лежав Їжак і мріяв.
Щоночі так дивився літом,
І осінь всю прожив в надіях,
А час прийшов лягати спать,
Вже випав сніг...мороз...зима!
Він зачинив у хатці двері,
І ліг у ліжко спочивать.
Не довго він усе ж проспав,
Проснувся посеред зими,
Полежав трішечки і встав,
Ходив туди, ходив сюди,
А в голові лише вона,
"Якби іще хоч раз побачить,
Яка ж тепер моя Зоря?
На хвильку вийду я на двір,
Вночі, коли вона так сяє,
Погляну ввись, і легше стане,
Вона ж на мене там чекає".
Відкрив поволі в сінях двері,
І лапку простягнув одну,
Піймав біленьку він сніжинку,
І пісню затягнув сумну.
Незвичною, тремтячою ходою,
Піднявся він на сніжну гору,
Востаннє він дихнув поволі,
Й побачив Зіроньку свою,
Сказав тихенько: "я з тобою".
Враз оченята стали льодом,
Сердечко вдарилось ще раз,
Не бачив більше він нічого,
Й замерз замріяний ураз.
Зима той рік була сувора,
Морозом дихала завжди,
Й на полотні своїм узором,
Кохання вишила сліди.
І Їжачка прозорим льодом,
Ще зберігала до весни.
А він був зовсім як живий,
Дивився високо у небо,
Із Зіркой жив в країні мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2011
Kpaп.Kpaп.Ocь знoвy кpaпля кpoвi,
Здивoвaнo вдивляeшcя ти ввиcь.
Чoгo цe нeбo плaчe кpoв'ю?
Heнaчe xтocь тaм зaжypивcь.
Ocь дo чoлa вiдчyлa дoтик,
Пip'їнкa впaлa iз нeбec,
Koльнyв тeбe мopoзy дpoтик:
Cьoгoднi дeнь oдниx чyдec.
Haвкoлo тeбe пyx кpyжляє,
A ти дивyєшcя coбi,
Ha плeчi нiжнo тaк лягaє,
Лocкoчe дyшy вiн в тoбi.
Вдивляєшся у синє небо,
Хмаринку бачиш лиш одну.
Це все вона кидає в тебе,
Вдогін кричить: "Тікай-знайду".
Не бачиш, ти:на хмарці цій
Маленький ангелок присів,
В очах лиш біль і ніж в руці
Людиной стать він захотів.
І пух летить в крові спина,
Навіщо жить, в хмарках літать?
Лиш ти потрібна... ти, одна!
С тобой стежками крокувать.
Ножем він вдарив по спині,
Востаннє крик...у небі грім
Хмаринка вся його в крові,
А в нім кохання, радість в нім.
Упав з небес, обняв її,
Він про кохання розповів,
І про свої думки-рої,
Що лиш для неї тільки жив.
Вона всміхнулася на мить,
Це вітерець пробіг по ній.
Немає пуху-легше жить,
...а вітер плів волосся їй...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2011
Солдати зроблені із сталі,
В печі великої війни,
Із гнізд своїх прямують в далі,
Ідуть із дому назавжди.
В подвір'ї мати тяжко плаче,
Не знає рідная про те,
Востаннє сина свого бачить,
Додому той вже не прийде.
Сестра ридає на плечі,
В чоло цілує свого брата,
Вже не побачить карі очі,
Мабуть, даровані від тата.
А дівчина до губ припала,
Крізь сад вишневий повела,
Йому хустинку свою дала,
Така красива, хоч й сумна.
В окопі згадував солдат,
Як його рідні проводжали,
В руці своїй хустинку м'яв,
Вдивляючись у димні хмари.
Пішли у наступ вражі танки,
Металу рокот, рвуть гранати,
Повсюди жах, криваві рани.
У стрій здіймаються солдати.
За своїх рідних та країну,
За тих, кого уже нема,
І за коханую дівчину,
Яка залишилась сама.
Біжить солдат, у ціль стріля,
А кулі в такт йому свистять
За ним лише його сім'я,
Ось це одне лиш пам'ятав.
У грудях біль, в очах туман,
Все більше манить його в даль,
В руці повис друг-автомат,
А в голові: невже програв?
Вдихнув востаннє і завмер,
В очах його застиг кришталь,
Він посміхаючись помер,
Хустинку в кулаці тримав.
Не плачте добрі матері.
Сестрички не ридайте й ви,
І вірте у своїх братів,
Вони в серцях, відтак живі.
Солдати зроблені із сталі,
В печі великої війни,
Із гнізд своїх прямують в далі,
Ідуть із дому назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2011
Втонуть в твоїх очах-родитись у коханні,
В країні світлих мрій розтануть в почуттях.
Росою на світанні, із присмаком надій,
Торкнутися вустами і жить в твоїй душі.
Пробігтися щоками, коли ще тихо спиш.
І теплими дощами весну в тобі будить.
Зорею впасти з неба, лиш для твого бажання.
Й сніжинкой торкнутись легенько до повік.
Струною серця грати мелодію зітхання.
------------------------------------
Втонуть в твоїх очах-родитись у коханні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2011
Не хочу золота й півжмені,
Воно-тягар в земній дорозі,
Смерть виверне усі кишені,
І скарб розсипе по підлозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2011
Немає серця більш у мене,
Його роздав я по шматочкам,
Охочим витягнув із себе,
Зробив із нього всім брилочки.
Та виграв я і став багатшим,
Й тепер в серцях людей живу,
Я не рахуюся програвшим,
Вогонь свій в людях запалю.
Не принесеш мені ти болю,
Твій ніж мене вже не візьме,
Шматочок ти візьмеш з собою,
Добром в тобі він спалахне.
Подумай ти чи все це варто,
Навіщо душу викрадать,
Чужих сердець в людей багато,
Чужі яскравіше горять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2011
Лиш древній ліс...мільйон життів,
І світла відблиск у листві,
Меленький ангел десь присів,
Людські серця шука в приціл.
Ось пенькнув лук-летить стріла,
І крик глухий...почув удар,
Вогонь зійшов...пала душа,
Сміється ангел - він попав.
Звенить у вухах тишина,
І світло срізь - зірки не сплять,
Взірвалась святом вишина,
Вогні в лісах ще більш горять.
Невже і ти в цю ніч не спиш?
Можливо час вогню настав?
Ну признавайсь, чого мовчиш?
Маленький ангел все ж попав?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2011
Я потрапив у жар твoїx нiжниx oчeй,
Я вiдчyв нa coбi їx вoгoнь,
Biн пaлaв як мaяк cepeд тeмниx нoчeй,
I зaбpaв мoє cepцe в пoлoн.
Xoч тiкaв вiд вoгню, нe збepiг я ceбe,
Я зaплyтaвcя в шoвкy, yпaв,
Я пoтpaпив в кaпкaн, ти впiймaлa мeнe,
Biд вoлoccя твoгo я пpoпaв.
Tи звязaлa вcьoгo i пaлилa мeнe,
Я гopiв, пoтiм пoпeлoм cтaв,
Tи caмa oбpaлa тy зaбaвy з вoгнeм,
I цeй пoпiл дo вycт твoїx впaв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2011
Я бачив життя, що проходять повз мене,
Я бачив старих у ще юних очах,
Вдивлявся у долі, знаходив там себе,
В пустелях палючих, де заздрість і страх.
Я слухав розмови, а інколи крики,
Й ночами до мене доносились стони,
Побиті життями зривалися в рики,
Хотіли без болі пройти перегони.
Запрошеним був на жахливі вистави,
Де сльози сховались за чорні вуалі,
Там ігри без правил, там прикрі забави.
І очі заплакані дивляться в далі.
Аж раптом від крику свого я проснувся,
Все чаще приходять ночами кошмари,
Пора на роботу - швиденько вдягнувся,
І сонячнии ранок розвіяв примари.
Здається забув уже образи ночі,
Принаймні ішов я від неї все далі,
Та глянув дитині в старечії очі,
І жінку зустрів я у чорній вуалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2011