| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
Вечір. Тихо і солодко твій аромат проходить по моїх вустах. Я сиджу на сірому підвіконню і дивлюсь на сумних дощ, який повільно стікає по склу,немов мої сльози. Я знаю ти мене знаєш,можливо, не так близько,як мені цього хотілось,але я не втрачаю надії і вірю. Вірю в минуле,яке дуже важко забути,вірю в теперішнє,яке важко пережити і вірю в майбутнє,в якому сподіваюсь побачити тебе. Ти – це іскринка в моєму серці,яка ніколи не згасне. Можливо,це безглузді мрії,які огортають мене не мов полум’я беззахисну і суху деревину,а може, це моя бурхлива фантазія вирвалась на волю і робить все ,що їй заманеться. Буденні дні – це лише частинки того світу,які не дають розкритися великому таланту. Тільки слова “ I love you” можуть підбадьорити мене в найсумнішу хвилину. Як це не звучить банально,але ці слова справді можуть передати ті почуття ,які ховаються за маскою веселої та життєрадісної людини,за тими усмішками ,які сповнюють нас щастям щоденно,за тими яскравими очима,які штучно блищать при поглядах інших людей. Я знаю ,що ще дуже маленька і не здобула великої мудрості. Також не можу когось за щось осуджувати,але я маю свою думку, таку дитячу,але по справжньому щиру та відверту,яка не залишить байдужою, мабуть, кожну людину. На мою думку, любов – це чиста і прозора ріка,яка тече у безкінечність і ніколи не закінчується. Я розумію,що в моєму віці ще рано роздумувати про таке, але як можна тримати свої почуття в , коли душа розривається на сім частин, коли закипає кров і сочиться крізь вени,як можна мовчати у такому стані? “Don’t worry!” – це стандартні слова, якими підбадьорюють мене,але це лише зовнішня маска,це захисна оболонка для лукавих людей. Їхні дії змушують мене рвати волосся та сходити з розуму, мій словниковий запас безсилий проти них. Людей ,які змогли б зрозуміти мене не так вже й багато. Але знайте,щоб не сталось це не кінець,це лише продовження життя,яке незважаючи ні на що має дуже великий сенс. Просто будьте самі собою і не ховайтесь за маскою протилежних вам людей. Знай те ,що кохання – це звичайні почуття,які несуть за собою масу різних емоцій,з якими потрібно вміти справлятись. Просто вірте в диво,яке колись обов’язково збудеться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252287
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.04.2011
Чому так важко?
Чому болить душа?
Розбита чашка,
І вже не склеїти назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2011
Я просто летіла,
Не бачила нікого,
Лиш тільки хотіла,
Доторкнутись до нього.
Відчути його аромат,
І рук його силу,
Але сталось не так,
Бо це лише мрії.
Мрії і сни ці безмежно грайливі,
Торкають душу мою,
Кожну хвилину.
Я була настільки наївною,
Просто тонула в його очах,
Глибиною подібною,
В безкраїх морях.
Зроблю крок вперед,
Зіллюсь з його вустами,
Але знаю наперед,
Що є стіна між нами.
Можливо це слова прощання,
Можливо це і ми самі,
Можливо лише звук ридання,
Який ми чуємо у вишині.
Але знай ти завжди зі мною,
Зі мною, у моїй душі.
І не залишу у покої,
Наші спогади сумні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2011
Мы не видим,
Что с нами происходит,
Но есть такой зритель,
Который все время за нами ходит.
Он смотрит что бы каждый день,
Наше настроение минялось,
Что бы мы успели все и везде,
И не смотря на все улыбались.
Он видит все,что делаеться в нашей душе,
И постоянно меняет в ней краски,
В секунду,в менуту,как в падеже,
Просто ему не хватает ласки.
Мы даже не догадываемся о нем,
Но он живет на этом свете,
Такой пустяк,но у кого,
Вся внутрь в красном цвете.
Он помогает нам жить,
Но он тоже не вечен,
Мы не знаем,как без него быть,
Но узбегаем с ним встречи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249298
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.03.2011
Перше слово,яке вимовила я,
Було МАМА-це любов моя.
Вона єдина в світі така,
Вона для мене тільки одна.
Всяке буває в житті,
І незгоди,і помилки.
Ти все для мене віддаш,
Але можу не подякувати тобі за вчас.
Русі коси для мене стежина,
Яка веде у бездонну днину.
Сивина для мене - це доля,
Яка не залишить мене у покої.
Я не можу без тебе і дня,
Бо ти дала мені життя.
Поклоняюсь я до твоїх ніг,
Схиляю голову я низько,низько,
Бо ти для мене оберіг,
І біля серця близько,близько!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249292
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.03.2011
Что ты делаешь со мной,
Как же поступаешь.
Мне же больно,ты не мой,
Лиш только вспоминаю.
Как с тобой мы летели в небеса,
Как с тобой мы хотели счастья.
Но вдруг настала пропасть,
Пропасть и ненастье.
Мне жаль тебя,
Да ты сам немного желеешь,
Ты почти идеальный,
Только любить не умеешь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249017
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.03.2011
Что ж такое философия ,спросите вы?
Или это наука или фронты?
Или это лесы или полюсы?
Трудно дать ответ на этот вопрос,
Но постараюсь,что б не возникло лишних слов.
С одной стороны-это наука про природу,про зверей,про птиц и про людей.
А с другой сторони-это моральное учения про духовное удовлетворения.
Это все про все,как умственная енцеклапедия,
Как лутшие борения,
Но я думаю,что это
Глубина серца которая хочет открытся,но не может!
Которая хочет извениться,но не поможет!
Ну что? Ну что такое философия?
Это все вместо взятых,
Это как подруга,
Эта как дневник,
Эта как ростенье,
Эта как весь мир!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248975
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.03.2011
Все мои чуства лиш пустота,
Туда попадают многие слова.
И про жизнь,и про любовь,
Но больше не могу их произносить внов.
Какой же это жестокий мир,
Но хоть ты меня пойми.
Почему? Говорим все мы,
Но это лиш момент мглы.
Жизнь такая кароткая,
А что мы успели?
Люди такие жистокие,
И нам так надоели.
Спрячешься в свой угол,
И сидишь,ждешь,
Когда какой-небудь поступок,
Тебе принесешь.
А взамен что?
Пустата?
Тебе будет обидно,
Но ты должен сказать ДА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248878
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.03.2011
Вот настала та полоса,
Которую я так боялась.
Стук в дверь.Она вошла,
А я просто ротерялась.
Момент тамноты и ты молчишь,
Кто-то тихо шепочить на ухо,
Прости меня, это от любви,
Ти закричала как будто от испуга.
Упал листочек,
Ты ушол,
Нету больше слов,
А он остался.
Вопрос почему?
Почему не зашол?
К тебе навсегда попрощаться.
Он остался тебя поддержать,
Что бы не было так больно,
Это паследняя ночь,
Где ты можешь летать,
Не просто так,
А дествительно вольно.
Но листочек таки не простой,
А вольшебный наверно.
Он всетаки снял ту боль,
Которая осталась посмертно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248875
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.03.2011