wona

Сторінки (1/10):  « 1»

Забулось

Просто  промайнуло  наше  кохання,
Забулись  усі  почуття
Ангели  покинули  нас,  лишились  страждання
В  минуле  більш  нема  вороття....
На  моєму  столі  стоїть  фото
Така  мила  усмішка  твоя
На  мене  дивляться  закохані  очі
Вмить  розбилася  мрія  моя.
Ми  часто  бачимось  з  тобою
Та  на  жаль  ти  приходиш  лиш  в  сні
Навіть  тепер  не  даєш  ти  спокою
Так  важко  забути  мені.
Забути  твої  ніжнії  руки,
Забути  солодкі  вуста,
І  коханого  голосу  звуки,
Залишити  десь  почуття.
Ще  біль  відчувається  в  серці
Так  сумно  без  тебе  і  тихо
Не  зможу  забути  про  щастя
Яке  в  мою  душу  прикликав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2011


Егоїзм

І  серед  тисяч  тупих  фраз,
Серед  безлічі  сказаних  слів,
Знайду  я  лиш  влово:  Пробач,
Як  крила  палких  почуттів.
Знаходячись  в  вирі  світил,
Ми  молимось  тихо  Отцю
І  серед  безлічі  мрій,
Я  тільки  щастя  прошу...
Чому  ми  мріємо  про  вічність?
Навіщо  запахло  весною?
Чому  неподумавши  кличем
Й  говорим:  навіки  з  тобою?!
А  потім  питаєм:  за  що?
Чому  це  нас  доля  карає?
Вона  відбирає  усе,
Коли  ми  цього  не  чекаєм.
В  цю  мить  може  варто  згадати
Не  про  вічність,  а  цінність  життя,
На  колінах  невимовно  благати
Про  прощення  в  Святого  Отця!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2011


Неправильно створене щастя

Остання  хвилина,  ти  зараз  підеш
І  уже  не  вернешся  ніколи
А  я  намагаюся  віднайти  ще  слова,
Щоб  побути  лиш  хвилинку  з  тобою.
Так  тихо  впустив  мою  руку
Тіло  моє  затремтіло
В  кімнаті  самотньо,  ні  звуку
Просто  щасливою  бути  хотіла.
Останній  раз  заглянула  в  очі
Такі  самі  прекрасні,  самі  красиві
Без  тебе  нічого  не  хочу
І  жити  немає  вже  сили.
На  щоці  заблищала  сльоза,
І  в  тишині  раптом  почулось
Твоє  останнєє  слово:"Прощай"
А  щастя...  Воно  не  вернулось.
Здається...  Пробачила  б  все
Аби  тільки  ти  повернувся
Аби  поряд  забилося  серце  твоє
Самотньо  і  страшно...  про  мене  забувся.
Ми  так  довго  все  це  творили
Будували  всі  наші  мрії
Та  напевно  просто  забули
Про  те  чого  насправді  хотіли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2011


Они и их любовь…

Они  стояли  смотря  друг  на  друга
И  в  тот  момент  любил  её  как  некогда
Мечтал  он  стать  её  супругом
И  рядом  с  нею  быть  всегда........
Этот  миг  казался  самым  счастливым,
Казалось  вокруг  нет  некого,
Казалось  даже  ветер  игривый
Не  заставит  покинуть  её.....
Но  вдруг  что-то  случилось
И  парень  на  землю  упал,
Девчёнка  над  ним  наклонилась
И  кровь  на  нём  увидала........
Услышала  последнее  слово
Он  сказал  ей:"Люблю"
Его  душа  улетела,
Покинув  душу  твою........
Девчёнка  вдруг  оглянулась
И  увидала-за  ней
Стоял  молодой  парнишка
Из  прошлой  жизни  твоей
В  руках  дрожащих  сжимал  он
Пестолет,  которым  убил,
Девчёнка  его  прокленала,
А  он  ту  девчёнку  любил........

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252685
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.04.2011


Не вмію любити…

Не  треба  виправдань,
Не  треба  зайвих  слів,
Я  краще  промовчу.
Мені  набридло  говорити  всім,
Що  також  я  когось  люблю.
Ви  говорите  я  дивна?!
Так,  тепер  я  буду  такою.
Хоч  би  як  не  любила
Ти  не  візьмеш  мене  з  собою.
Можливо,  щось  роблю  я  не  так?
Можливо,  не  так  щось  сказала?
Минуле  життя  було  у  гріхах
Тепер  ось  доля  карає.
Та  нехай  догорає  свіча,
Я  стерплю,  я  зумію
Гаряче  полумя  тихо  згаса-
Я  просто  любить  не  умію....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2011


Думки по дорозі додому

Не  раньте  душу  вбогого  поета!
Їй  потім  важко  знову  зацвісти...
Ті,  що  у  душі  малює  силуети,
Він  мусить  крізь  роки  нести.

Не  раньте  душу  вбогого  поета!
Його  вірші-  це  все,  що  має  він,
Це  почуття  і  вічності  портрети
І  вбогості  низький  уклін.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2011


Кава

Куди  подівся  від  мене  мій  ангел
Неначе  все  життя  промайнуло
Хтось  говорив  ще  щось  про  кохання
Та  серце  вже  не  відчуло.
На  столі  охолонула  кава,
В  повітрі  запахнуло  димом
Я  так  довго  на  тебе  чекала,
Я  так  ніжно  тебе  любила.
Заглянула  в  твої  сумні  очі,
Засміялась  вже  мертва  душа
Над  вухом  десь  біль  ще  регоче
По  щоці  покотилась  сльоза.
Так  важко  відпустити  кохання
Обірвати  його  білі  крила
Лиш  сигарета,  біль  і  страждання,
Це  все  нам  любов  залишила.
Я  тихо  встану  з-за  столу
Тобі  так  хочеться  крикнути  стій
Та  біль  стискає  лиш  горло
Я  піду,  тепер  ти  ангел  не  мій.
Мені  також  хочеться  зупинитись
На  губах  залишився  смак  кави
Тепер  напевно  доведеться  забути
Хоча  так  божевільно  кохала.
Ти  візьмеш  ще  одну  сигарету
Дістанеш  запальничку  з  кишені
І  тихо  спокійно  закуриш,
Тримаючи  щастя  у  жмені.
А  воно  задихнулось  від  диму
Ми  його  зберегти  не  зуміли,
У  тебе  була  я  єдина
Лиш  тебе  одного  я  любила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2011


Це був лише сон

Лише  для  тебе...

Просто  наснився  сон,
А  я  так  надіялась  на  щастя,
Гарячий  мороз  за  вікном,
Я  проснусь,  а  він  у  мандри  подасться.
Такі  щасливі,  усміхнені  обличчя,
І  очі  повні  любові,
Твій  ніжний  погляд  з  собою  кличе,
Лиш  радість  в  щасливій  розмові.
Такі  приємні  твої  поцілунки,
І  ніжні  подихи  вітру,
На  ранок  обійми  в  дарунки,
Здається,  що  так  буде  вічно.
Наші  по-справжньому  щирі  усмішки,
Ми  не  розуміємо  що  таке  пафос,
Чашки  гарячого  чаю,  плюшеві  мішки,
Це  все  для  нас,  ось  справжня  радість.
Та  за  вікном  уже  ранок
Я  знову  о  шостій  проснулась,
І  чашечка  кави  це  весь  мій  сніданок,
Навіщо  в  реальність  вернулась?
Важко  вдихнула  холодне  повітря,
Захотілось  від  болю  кричати,
Відкрите  вікно  і  подихи  вітру,
Та  нема  більше  крил,  щоб  знову  літати.
Прожити  цей  день  і  знову  до  тебе,
Знову  у  сни,  знову  у  мрії,
Блукаєш  за  світлом,  тому  що  так  треба
Зустрітись  у  сні,  ось  всі  ті  надії.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2011


Жорстоко сміялся доля

Озираєшся,  нічого  не  розумієш,
Кричиш:"Люди,  не  треба,  я  хочу  ще  жити!".
Вернути  ніщо  не  зумієш
Просто,  не  змогла  полюбити.
Навколо  могили,  так  тихо,
Лиш  чується  голос  вітру,
О  Боже,  так  негадано  ввірвалося  лихо
І  в  вашому  фільмі  йдуть  уже  титри.
Так    швидко  скінчилася  казка,
Відіграли  уже  усі  вальси,
І  зірвались  з  лиця  ваші  маски
Заглянуло  в  очі  нещастя.
Подивишся  вгору  -  літаюь  там  круки,
Так  страшно  здригнулося  тіло  твоє,
Опустились  замерзлії  руки,
Смерть  заспівала  щастя  своє.
Розумієш  -  недовго  лишилось
Кричиш:"О  Боже,  не  забирай!"
В  долоні  зжимаєш  сльозинку,
А  серце  розбилося  вкрай.
Ідеш,  за  собою  лишаєш  сліди,
Які  давно  политії  кровю,
Навколо  так  тихо,  лиш  голос  з  труни:
"Ти  не  біжи  за  любовю!"
Почувши,  здригнулась,
Замерзлії  губи  хотіли  ще  щось  прошептати
Та,  як  тільки  вона  обернулась
Душа  її  навчилась  літати.
А  тіло  упало  таке  недоступне,
Білеє  плаття  заливалося  кровю.
Та  чувся  десь  регіт  підступний:
Сміялася  доля  над  палкою  любовю........

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2011


Йому дуже хотілося б

Він  не  річ  він  має  душу,
І  так  само  як  і  ти  він  хоче  жити
І  так  само  заслуговує  на  щастя
Він  має  право  полюбити.
Він  може  віддаватися  комусь
А  може  лиш  для  себе  існувати
Має  право  ненавидіти
І  має  право  покохати.
Він  може  посміхатися  щодня
А  може  в  тишині  ридати
Він  може  тихо  думати  "одна"
А  може  на  весь  світ  кричати.
Він  може,  та  ти  в  нього  відібрала  все
Відібрала  серце,  останню  надію
І  як  би  палко  він  не  мріяв  би  про  це,
Цього  ніколи  він  вже  не  зуміє..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2011