| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Напишу я вірша злободенного
Про адиктів нашого часу
Всі ознаки писати даремно
Бо ти й так їх впізнаєш одразу
Прорісши корінням в стілець
Примруживши очі червоні
Живуть жертви примарних світів
У комп'ютерному полоні
Їхні пальці зрослися з мишею
Спини, мов знак питання;
Щоб їх ніхто не займав -
Ось єдине бажання
Книги читати не модно
Бібліотека - "відстій"
Лізуть у гру безтурботно
Знову вступають у бій
Кличе до кухні мама
Винести просить сміття
Нема на це часу, в них драма:
В "перса" забрали життя
В "Лінійці" розрада єдина
Вона їм за маму і тата
Ніж перса свого прокачати
Немає кращого свята
Як дерево тягне до неба
Так їх затягнуло у гру
Не підкажете, як подолати
Інтернет-залежність дурну?
А на вулиці так кольорово!
Весна в душі принесла радість...
Деградуємо ж ми поступово
Через лінощі і слабкість
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2011