Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
Пішли хлопці на базар,
Купили горівки,
Сіли в Нуськи обмивати
Василя кросівки.
Він купив чи вкрав на гумі
Ніхто точ не знає,
Основне, що є причина
І пів села бухає...
З ними були ще й дівки
Такого же роду,
Що лице, а що мозги,
Як дріждже після броду.
Ось і келих, потім другий,
А там і вже з горла,
А як зкінчився напій,
Наступила юрбі торба:
Обригали Нусьці сад
Так, що пасти ніде,
А в Миколи зняли дах
Всю худобу з'їли..
Насрали в ринку,
Кришков закрили,
Поставили на газ
Типу, бульбу варили.
А неподалік в сусіди
Так в стайні ричало...
Більшість сходиться до думки,
Що то теля сміялось...
Та уж ніііі, кажу вам друзі,
Правда де страшніша.
Насправді, то водили
Петра до кобили...
А та Нуська - сільська пуцька...
Та й так ся любила,
Що десь вночі на зарінку,
Цицьки погубила.
У Василька — біляк:
Кроси на спині,
Штанки нема
Подерта свитина.
Ходить, гукає,
Ніби та примара.
Виліз на дах ,
Каже, що хмара :)
І над ранок раненький
Село мовчало,
Навіть літаки
І то обминали...
Будун замість туману
Пропала аж ріка,
Дограла нічна драма,
“Кросівочне життя”...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011
Настає новий рік,
Падають сніжинки.
Ми не можем відійти,
П'яні від ялинки.
А на неї Дід Мороз
Виліз по потребі...
Бо довкола повно люду,
А сходить десь ж треба.
З боку грає дискотека,
Поплавського крутят,
Там снігуронька танцює!
Дупов гроші мутить...
Мер по центру гуляє,
Трима за дружину,
Бо напився як свиня,
Аж з писка пре слина...
Бабки, як пінгвіни,
Ходять шнурочком,
Щоб бодай не зачепити
Дурного типочка.
Дівулі на шпильках,
Хоч сніг по коліна,
Яку не підчипили,
Та замерзла й сина.
Ксьондз бігає з відром
Пяних поливати.
На дворі ж то мінус двадцять,
А він рятувати й рятувати...
Настає новий рік,
Падають ялинки.
Ми не можем відійти,
Нам, погано — синку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291446
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.11.2011
Візьму клабтик паперу,
Візьму чим писати,
І стану в мить поетом славним,
Будуть люди знати...
Дивитимусь на них я із гори,
Пташино-гордого польоту,
А як читатиму рядки,
Усі казатимуть: “то модно”.
І бджоли на “дуру цензуру”,
І нащо отого смислу,
Головне трістись як бовдур,
І скакати з свистом.
Кинути у натовп купку слів
Так щоб голови зависли,
От: ”Курити попіл сигарет,
Чи, з думок сплести намисто.”
Файно, правда?)
І я поееет, письменник чааасу,
Вам повідаю про життяааа,
А сам живе як та зараза,
“Бетонна муха, гопотня”.
Коли ж доспіло таке щастя?
Чому росте цей прикрий фальш?
Куди поділися оті люди,
Що словом сварять, люблять, вчать..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2011
Тільки раз потрібно бути
Поряд, щоб Вас відчути,
А потім все чекати і чекати...
Тільки раз, хочеться почути,
Як розмовляєте-співуче Ви,
І кожен день це програвати.
В своїх думках, тримаючи руками,
Ваші руки - це зараз мрія,
Що в просторі дуріє,
Бо хоче цього щастя теж.
Як дитина, як квітка, як творець.
Вабить п'янко мене,
Тягне, в глибокий тон тієї усмішки,
Що пішки ходить по Ваших очах, вустах.
В думках, я ангел...
Я бережу Вас, люблю.
Так просто, сито і постійно...
Я невгамовна піщинка часу.
Я впав з-неба і виріс із землі...
І тягнусь не до сонця, у віконце,
Що в нім виглядаєте,
Цей чудовий світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2011
Ще учора був жонатий
Був щасливиииим і струнким!
А вже нині дід лахматий,
Щей залишився самим...
Друзі буууули, кращі з кращих
Ну прям як сім'я,
Тепер навіть і не глянуть,
Як от пройду поряд Я...
Жінка, як і всі кобіти
Захтіла ровера,
Поскакала до тих файних
І міліонерів.
Діти пішли світом,
Про мене забули,
Бо виховував не так!
Як би мало бути...
Чудиииив як жив...
Не думав про долю,
Дивився тіко за спідницев,
І мріяв про гроші.
А тепер,
Тепер на пеньочку,
Сиджу в роздертій сорочці
Тягну піпу й гадаю,
А чи мож те є змінити?
Я ж не хочу; не хочу - отакої жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2011
Прилетіла пташечка,
Прихопила прутика,
Гніздечко сплела,
Чекаааає...
Сонечко світить,
Буянить трава,
Сад на замовлення
Муууузику граає.
І мов ота пастка,
Так гарно, й цікава,
Зробив цей звірок,
Щоб створити забаву,
Щоб в цім милім,
Прекраснім садку
Надибати пташку,
Красуню свою.
І день,
А там і другий,
Минають у сяйві
Цих милих прилюдій.
І що вже не чудить,
І як не співає,
Й танцює, стрибає,
Отооо вже життя..))
А доля всім вдячна
Й зусилля не марні,
Сидять, он в гніздечку..
Такі, такі - гаааарні :)
Ну все!
Не будем їм заважати.
Хай балдіють собі,
Ці пухнасті малята..
І до поки літо,
І аааж до зими,
І так усе по-ко, по-ко, по колу
Будуть, разом Вони :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2011
Ой, як гарно зеленіє,
Яблінка в садку,
А як тремтять над нею бджілки ,
Джу, і джу, і джу...
А поряд, біля плоту,
Гуси у болоті
Дуріють мов оті малята,
Розкинувши білі крильчата.
За ними гордо споглядає
Собака Бурик, він ж газда,
За те, що хороше так служить,
Хазяїн кістку підкида...
Шпачки щебечуть у тіньочку
У них тепер уже сім'я.
Отож й радіють досхочу,
Малята в них - ж така краса...
І вітер розкидає трави,
А там чатує хитрий кіт,
Він думає, що то забава,
Й стриба на вже припавший лист.
Клекочуть бузьки біля хмар,
Напевне дощ гукають.
Затягнулось синє небо,
Грозу навіває...
Косить парубок в садочку,
Пісеньку співає,
Як приємно на душі,
Як дівча кохає...
Повітря тут немов нектар,
І дух такий вже вільний, вільний.
І просто й затишно, без всяких чар,
А любо й без міського “тління”...
Голова вже не болить,
Нема придуманих турбот...
Заснути просто в купі сіна,
Чи йти по їжу на город.
Усі ці блага не важкі,
Вони досить приємні !
То люди трішки є дурні,
І роблять зайве, ще й даремно...
Тому в наших очах — село,
Це свині, сало і гімно,
Постійно раком на городі,
Горівку хлищеш, й б'єш по морді...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2011
Новий день, нове життя,
І час летить із теплим вітром,
Цвіте садок, пташки співа,
А там десь кіт драпає кітку.
Грається усе довкола,
Радіє мить земна.
Лелека в небі малює коло,
А бджілка квітку пригена.
Любляться метелики в повітрі
І сонце їм сміється там з гори,
Гукає лебідь свою лебідку,
Стрибає коник по траві.
Прудкі рибини
Танцюють під променями світла,
Звивають гамір
На тихому дні.
Знаходять люди
Свої половинки.
Стають вірні,
Люблячі собі...
І гарана, різна, кольорова
Картина, котру малюєм МИ.
Ведемо пензликом по світу так,
Як хочем, все це бачити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2011
Докотили вже ми
До самої ями
Скоро впадемо у неї
І що буде з нами?
Чи ви може не тутешні,
З іншої планети,
Чи ви дійсно все забули
Про те, хто ми й де.
Нащо вам “другі закони”
Нащо по дві хати,
Жийти, щоб душі жилося
Ітак будем вмирати.
Самі робите проблеми,
Як маленькі дітки,
А потім лишень ридаєм
Бо куди вже дітись.
Не лінуйтеся подумать,
Багато читайте,
Пізнавайте це життя
В “битон” не тікайте.
Уявіть як ви живете,
Що ж буде далі?
Чи ви просто так помрете
І забули, пропали...
Та просто не буває,
Все має результат,
А дивлячись на люди
Тягне лиш на “важкий мат”.
Міняйтеся, прошу вас
Бо ми ж під одним “дахом”.
Самі підети спати,
І життя піде в слід крахом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2011
Якби знали про майбутнє,
То чи жили б ми тепер?
Постійно вгадуючи будні,
Куда, нас тоді занесе?
Усі проблеми і негоди,
І взагалі весь світ,
Буде напевне, як пряма дорога
Без перешкод, веселих сліз.
Чи будемо власниками щастя?
Чи зможемо любити?
Чи варто буде взагалі,
Дихать, Їсти, пити?
І біль, яка вона тоді?
І сни, чи кольорові?
Душа не зможе певне йти
Кудись по власній волі.
Смислу не буде, усе відомо.
Захочеш щось міняти, то нічо!
Не зможем, бо тут знову
Усе відомо, як і до цього було!
Не буде нарікань, турботи,
А буде, спокій, наче вакум.
Життя залишеться без роботи,
Усе минуле стане крахом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2011
Віддаєш людині серце,
Віддаєш свої думки,
Й сам живеш заради неї,
Ця людина як весь світ.
Так й повинно бути, щоб
Будувать життя нам миле,
Бо інакше не зліпити
Ці фігурки воєдино...
Дві людини - це майбутнє,
От і посудіть,
Які вони у світі білім,
Така й наступна буде мить!
Бо ми творці сого буття.
І просто так — НЕМА!..
Усе, що коять ці фігурки,
Потім вливається в життя.
Повинні ми це розуміти!
Повинні думати й любити!
І вірно, вірно цілувати
Щастячко, й його ростити.
Віддавати людині серце,
Віддавати свої думки,
Й самому жити заради неї,
Ця людина як весь світ.
І в радості, і в горі
Молитися до Бога.
Триматись обома руками
За неї, доля за вами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2011
Маєм ми в нашій державі
Цікаву систему
Не вкрадеш не будеш мати
А вкрадеш посадять...
Всім завідують оцим
Дядьки фест пузаті
Має пупец перед себе,
Щоб гроші було де ховати.
Люди живуть поряд з ними
Їм любо догоджають,
Бо вони їм раз у рік
Рекламки пускають.
На говорять, на цяцяють
Гори і під ними,
А вже скільки онди років
Видно лиш могили.
А ми далі: “Якось буде”,
“І ми запануєм”
Та хіба вже на тім світі
Як “жид” замордує.
Ніц в ці голови не лізе,
Народ ніби стадо
Топчеться в оцім “гівні”
І слова не скаже.
А Пупці радіють,:)
Бо найшли худобу
З нею мож по всякому,
Вона не дасть ти в лоба.
“І ще не вмерла України
Ні слава, ні воля,
І ще колись, і ще колись...
Нам Всміхнеться доля”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2011