| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Невідома особа затягує ремінь,
відходить від ліжка із нею у темінь.
Тінь ще стояла в проході хвилину,
а потім не було від неї і сліду.
Наступні три дні вона дико кричала ,
чому життя так вчинило із нею- не знала.
Можливо,життя,що було вибране нею
не підтримувало жодну моральну ідею?
Можливо,вона просто шукала себе,
а яким там шляхом- та кого це гребе?
Наркотики,травка,літраж непомірний -
ну й ,звісно, з ним секс неймовірний.
Вибач,дурепо,але Ти затупила!
Невже тебе мама для цього ростила?
Ну звісно,мала,так Ти просто в омані
і таким дивним шляхом рятувалась на дивані.
Я все розумію,що має причину.
А Ти хоч знаєш,що є цим,дитино?
Коли годинні і денні спроби порятунку
не приносять кращого,ніж синтетика, дарунку.
Ти ж,звісно,розумничка,гарно вчинила.
Але навіщо ж його називати "скотина"?
Він молодець!Він відкрив тобі правду!
Яку? Та ту,що Ти більшого й не варта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2011
Губи синіють, життя не повернути.
Осінні думки нам не збагнути.
На пальчиках до твоєї кімнати...
Ні, проходу немає, залізні ґрати.
Надії немає, ну що ще казати.
На мене сунуть люди в халатах.
Прошу дуже, беріть мою душу!
Я більше нікому й нічого не мушу.
Більше ніде не найти притулку,
не сховаєшся в темному провулку.
А правда всередині у вогні
палає і хоче шепнути тобі.
Що саме? Не знаю, може просто звук,
щось ,що не передати і мовою рук.
А який сенс в щирих думках?
Ми з тобою не живемо в казках.
Якщо падати вниз,то тільки з надією,
що знизу це все назвуть великою подією.
Втрати завжди людьми цінувалися,
а втрачені життя назад не поверталися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282830
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.09.2011
У вечір місячний одна
блукала дівчина сумна.
Ішла повільною ходою,
стелячи усе тугою.
Ішла.Не витримала - впала.
Зламала крила - заридала...
Один п’янкий ковток повітря,
і ще б обіймів трохи вітру!
Підвелась, сіла на коліна,
помінялась скрізь картина:
тепер скрізь сніжно, прохолода,
немає бруду і болота.
В руках у дівчини коробка ,
де справжнє серце- не підробка.
І сумом сліз її вгортає,
в своїх обіймах зігріває.
А вогник серце ледь палає,
лишилось мало - помирає.
Дівчина з біллю відчуває,
що сили в серці вже немає...
Це було серце її друга,
якого втратила у муках...
Колись він був для неї всесвіт,
котрий любив її,і пестив!
Та світ оцей лишень ОБМАН!
Емоції і почуття - ОБМАН!
Нічого справжнього, підробка!
І вийняток,що згас в коробці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262452
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.05.2011
Мій дім -це великий смітник ,
моє місто - глибока калюжа ,
[мої мрії спкалюжені іншими!] ,
моє сонце затягнуте хмарами
і ми бродимо в світі примарами!
Усміхнись!Заспівай!
Підніми свої очі до сонця!
І життю скажи Ти "Хай!",
і зігрій наші мрії в долонях!
Я є поруч, із тобою!
Будеш спраглим - Я водою,
буде душно - а Я вітер,
Я як ангел, лиш безкрилий.
І ще зрання бродиш всюди ,
біжучи через калюжі .
Будеш бігти, де схід сонця
тепло грає по віконцях.
Десь отам, за горизонтом,
де танцює вітер з сонцем,
там , де небо ясне, щире
посміхається всім піплам!
Усміхнись!)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262451
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 30.05.2011
Довго бродиш Ти в нікуди
Вже кричать від болю руки ...
Серце плаче , вже не може!
Зупинитись швидше хоче!
Під дощем Ти...Скаженієш .
Чом живеш - не розумієш.
І до неба тягнеш руки
в марних пошуках розлуки.
Ти не віриш...Ти не хочеш!
А знайти Ти правду можеш!
В божевільні цього світу
Ти прожив не одне літо.
Не вмирай ,наповни груди
п’янким смаком з невідкуди.
Не згаси Ти іскри в серці,
і отямся... Лиш не вмерти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2011
Я знаю , Я не єдина ,
хто молиться в світі.
Хто звільнить мене?
Глянь мені у вічі!
Візьми за руку,
поведи проти всіх.
Я покажу правду -
давай змінимо світ!
... Я найвище сиджу,
Я всіх бачу згори.
Я тебе тут діждусь,-
коли прийдеш, коли?
Тут такі краєвиди!
Заворожують очі...
Вони не бачуть це диво!
Вони просто не хочуть....
А Я сиджу звисока,
бачу кожну істоту .
Тут до неба - рука!
Але ж інші не хочуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2011
Кожен день і кожну ніч
Я усвідомлюю одну печальну річ:
Я тебе безмежно кохаю
і без тебе життя не уявляю!
Банально звучить,слів таких безліч,
але краще не зможу ,і відчуваю неміч!
Але таке життя,інакше не буде-
але знай просто:Я тебе не забуду.
І з кожним подихом із моїх уст
налетять сумніви і мене згризуть!
Але по(ікс)(ігрек)й на це,бувало і гірше!
Тільки тримати в собі не можу Я більше...
Велика сила слова
Творила не одну долю
І в прембулі болю
Я сказати зберу волю!
Але не сьогодні... І навіть не завтра,
тому що Я знаю : це робити не варто.
І якщо подумати : що таке почуття?
Рано чи пізно піде в небуття...
Я скептик?Я цинік?Можливо,припускаю.
Але просто в собі це почуття так убиваю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262112
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.05.2011
Чи все це, що я бачу- існує?
Чи може "хтось там" дуже підло жартує?
Чому в безкінечності межі відсутні?
Чому задаю я питання безглузді?
Чому так здається,що все це - неправда,
чому всі вважають,що життя чогось варте?
Чому всі не кажуть,що все це - обман?
Чому наші очі такі повні вагань?
Чому всі сумні, але весь час регочуть?
Чого "досягти" безтямно щось хочуть ?
Чому протестують власній натурі?
Чому у всіх в голові повно дурі?
Чому всі жорстокі і лицеміри?
Чому на взаємність такі крокодили?
Чому все заплутано , навіть в простому,
коли бачать рішення - чують утому?
Чому ти читаєш оце на підхваті?
Ковтаєш рядок за рядком так пихато.
Ти знаєш цей свій може краще за мене?
Тоді доведи це ,пограєм в дилему.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259400
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.05.2011
Пелюстки троянди летять із під ніг...
Обірвати життя ти так легко їй зміг!
І втоптавши у землю те серце її
ти рушив бездушно на зустріч "меті"
І ти ідеш..Чи то пливеш,
і не знаєш,чого ти ждеш.
Небесні сльози тебе вмивають-
вони твій шлях вже добре знають!..
А ти ідеш ,чи то пливеш,
легенький вітер-і впадеш,
утонеш в тих небесних сльозах-
це буде їхня тобі помста!
І ось якось раптом ти очі відкрив,
і де ти мав серце -з'явився там лід.
І біль дуже гостра пройшлася тобою,
і забувши про все-ти вдавився тугою!!
І ти підеш,та ось -впадеш!
Ще трішечки -і просто вмреш!
А люди збоку пробігають,
тебе бездушно оминають.
А ти підеш -та знов впадеш!
Чоло своєю кров'ю втреш!
І мов у долі у полоні
ти згинеш полум'ям із стоном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2011
Це почуття огортало їхню молоду душу-
вони надіялись на краще, хотіли жити дуже.
Вуаллю невідомості прикрита їхня доля
роками завдавала їм нестерпнішого болю.
Мінорні ноти із мелодії клятої буденності-
вони б зробили все!Лиш би не даремно це.
Ціною сотень спогадів було одне життя-
та все уже "оплачено",немає вороття.
Хотілось лиш на мить в обіймах потонути,
зробити подих глибше,триматися за руки.
Час біг вперед нестримно,зовсім непомітно-
прийшла і їх пора прощатися тендітно.
В його погляді злилися всі їхні історії:
як гуляли вони по степу просторому,
як ділились касетами зі звуками блюзу-
вони так і не стали більше,ніж друзями.
Останні його подихи,меланхолійний погляд-
хірург вже надягає операційний одяг;
вводить чудо-розчин,що уносить в інший світ-
немає більше вічного,немає більше їх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2011