| Сторінки (1/30): | « | 1 | » |
Мені казку нашіптував вітер,
що у горах так довго блукав,
де ялиці у шалі сповиті,
пустотливо їх віти гойдав.
Смирні гори в снігах срібнотканних
Підпирають небесну блакить,
Наче в’язні закуті в кайдани,
що чекають заквітчану мить.
Вітер в мандрах блукав по долинах,
Валунами із снігу жбурляв,
Макоцвітну гойдав горобину,
Заметіллю у піжмурки грав.
Обсипав кришталеві мережки,
У литаври вдаряв льодяні,
Дарував всім смерекам сережки,
Шепотів їм пісні крижані.
Мені казку нашіптував вітер,
Про гірську дивовижу п’янку,
І вершини туманом обвиті
Зачаровані й скуті в снігу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298847
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.12.2011
Ваші очі бринять тугою,
Бо життя йшло хвилястою смугою.
Не злічити безсонних світанків,
Що обов’язок гнав спозаранку.
Не вернути проходжені кроки,
Не зміцнити натруджені руки,
Не знайти сподівань довговічних,
Коли вітер шмагав по обличчях.
Підвестись, йти крізь ночі туманні,
Заблукавши, боятись обману,
Городитись від лиха людського,
Захиститись від ока дурного.
Все пройшли, не зламались, не впали,
Коли діти маленькі зростали,
Научали не бути рабами,
Не схиляти голів під снопами.
Не шукати околиць життєвих,
Не витати у хмарах рожевих.
Босі ноги ступають в травицю,
Трунок яблук щокастих іскриться,
Джерельце, що несе порятунок,
Все це доленьки Божий дарунок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278087
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.09.2011
Під бурштиновим промінням простяглись покоси,
І смарагдовим намистом розгубились роси,
Підкрадаються тумани, наступає Осінь
Та пшениці золотої гнуться пишні стоси.
Під дощами нищівними соняхи розбиті,
Донедавна були горді, золотом обвиті.
Заблукало сонце у кудлатих хмарах,
Лиш де-інде промениться у кремезних далях.
Розсипається насіння по вогкому полі,
Та з надією чекає весняної долі.
І курличуть журавлі стомлені прощанням,
Бо летять на край землі може вже востаннє.
Десь під небом пасмурним вітер злий голосить,
«Зачекай, ще не приходь», - Літо Осінь просить…
Та байдужа Осінь рвучко наступає,
І строкатим барвом гілля зодягає.
Р. S. Один з моїх перших віршів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277721
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.08.2011
Закидана простими мідяками,
Вкраїно мила, краля дорога,
Тобі пасують вбрання і оздоби,
якими владарюєш ти одна!
Ти плахтою вкриваєш наші душі,
У серцях сієш вишиті квітки,
Чому жебрачка, чом сумна ти?
Хоч королівна славна на віки?
Кирея зіткана із золота обдерлась,
У стрічках вицвіли на сонці барви всі,
Запали щоки і голодний погляд
Пробіглись темним смутком по красі?
Тебе піднімемо, розчешем пишні коси,
Нехай пшениця яра колос наливає,
Вкраїно люба, вірю в твою долю,
Ще у твоїй короні зіронька засяє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2011
Янголе мій красний, нащо стільки сонця?
Вистачить хоч промінь у моє буття.
Бо душа тремтлива рветься в піднебесся,
Від турбот злиденних прагне забуття!
Бо душа лебідкою у тенетах рветься,
Бо у птахи білої зранене крило.
Янголе мій красний, не потрібні ліки,
Тільки крихта проскури і живе вино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275998
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.08.2011
У шелест трав вплелись пташині коломийки,
У килими мохів обвиті грізні скали,
Ввижаються чи птахів, а чи звірів
страшні гримаси і оскали.
Трембіта щемно будить серце,
Тут під ногами дивні квіти,
Лиш тут ти дихаєш на повні груди,
Лиш тут холодний вітер здатен гріти.
Тут соколом злітаєш попід хмари,
Летиш забувши, що безкрилий,
І з попід хмар забувши все на світі,
Пірнаєш у струмок бурхливий.
Стікаєш краплями в павуче павутиння,
Ряхтиш смарагдами в міжвітті,
У горах розчиняєшся дощенту,
Лишаєшся лиш подихом в повітрі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275806
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.08.2011
Обладунки лицаря Вам тиснуть,
Не пасує Вам вбрання барона,
Ви з цигаркою в потертих джинсах
Вічний мандрівник на тлі перона.
Розмовляєте прищурившись про вічне,
Про одвічні істини – так модно?
Коли потяг Вам привітно свисне,
Посміхнетесь попрощавшись скромно.
Потяг цей для Вас – похмурий замок,
Ви у ньому лицар без надії,
Обладунки лицаря Вам тиснуть,
Задихаються у клітці Ваші мрії!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275777
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.08.2011
Відкоркую неспитий ранок,
Бризки неба блакиттю іскряться,
І думки, мов відважні бджоли,
Спозаранку натще юрмляться.
У зіницях сховався місяць,
Вії зорі ясні колишуть,
Та проміння яскраві сонця,
Мій збентежений сон покришать.
Пригорну я весь світ думками,
Свіжий ранок – життю онова,
В день грядущий іду розділяти:
Де зернятко, а де полова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2011
Старе древо, скуцюрблені віти
Похилилися вниз до землі,
Варикозним корінням обвите,
Як артерії бурять ґрунти.
Злим вітрам у німій непокорі
Наче привид із дАвнішніх днів,
Була свідком козацької долі,
Зневірянь і кривавих боїв.
Та кільце за кільцем наростали,
Відмирали навколо світи,
Нові весни воскресло стрічала,
Щоб кубельця в ній птахи звили.
Цвіт духмяний вкриває мов ковдра,
Полонить стоголосі рої,
Засіває злотистим насінням
Неозорі рідні краї.
Шелестить зелен-листом до вітру,
Стиглим медом бринить жовтий цвіт,
Оберегом стрічає нас радо,
Як матуся, не злічиш їй літ.
У крислатій тіні задрімаю,
Розкажу їй всі свої жалі,
Пригадаю, як нас пригортала,
коли були ще зовсім малі.
Доля нас розкидала по світу,
Не стелила нам м’яко листву,
Та завжди потепліє в серденьку,
Як згадаю я липу стару.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269638
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.07.2011
Черепахою тягнеться час,
Серце в кавову гущу стрибає,
Скільки часу залишилось в нас
Лиш годинник ненависний знає.
Лий вино, розмовляй крадькома,
Ховай очі в кремезних долонях,
Хай тремтить бутафорна сльоза,
Хай пульсують вени на скронях.
Ніжна музика хміль добавляє
В коктейль слів, що так стрімко п’янить,
Краще в джазі у такт серцедзвонам
Зазнімкуєм у пам'ять цю мить.
Не потрібні ні розпач, ні втіха,
Не потрібно пірнати у біль,
Розминемось в цім світі навіки,
Хай не точить цвіт спогадів міль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269632
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.07.2011
Ще плач, надірвана струна
Без тебе скрипка не заграє,
Мелодій ніжних серця щем
В душі промінням не палає.
Стривож симфоній дивограй,
Поринь в мою душевну тишу.
Ні сум, ні грізні відчуття
В своєму серці не залишу.
Нехай мелодія п’янка
В моїх думках віднайде спокій,
І відійдуть у небуття
Всі мої помисли жорстокі.
Закрий усі відкриті рани,
Спали жагучі всі думки,
Не спопеляй лише надію,
Ще плач, не рвися, ще живи!
Ще підіймай серця з безодні,
Даруй веселок відчуття!
З останніх сил струна заграла,
Зірвалась, скрасивши життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2011
Спитаю моря, де та хвиля,
Що нас зносила в глибину,
Солодкий спогад знову плине,
У ньому знову я тону.
І сіль ядуча труїть душу,
Бурхливим прагненням надій,
Та плюскіт хвиль лякає тишу,
І зойк у серденьку: «Ти мій!».
На дні морському безліч скарбів,
І флот загиблих кораблів,
Та все це втрачене назавжди,
У склепах древніх вапняків.
Так серце тоне у глибинах,
Свавільно падає на дно,
І море скривджується виром
Та кров уже – гірке вино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267090
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.06.2011
Крізь хащі до вершини
Ступаю кволим кроком.
Похилі скали гір, -
Зриваюсь ненароком.
Крізь терни до зірок,
Ходи однак не стишу,
Протоптаних стежок,
В міжтрав’ї не залишу.
Крізь льодяний потік,
Плисти немов латаття,
Студено у думках,
Та у душі – багаття.
Босоніж по стерні
Ходити до нестями,
І тамувати крик
Веселими піснями.
І повз байдужі мури
Злітати – далі йти.
Не стримуючи волі
Єством всім – до мети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266945
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2011
Якось вирішив Грицько, що пора женитись,
Адже старим парубком не хоче лишитись.
Ліг під деревом у тінь думати-гадати
Яка ж йому дівчина буде пасувати?
Ганзя дівчина вродлива, проте норовлива,
В Галі вуха клаповухі, та й дуже сварлива,
Катерина некрасива, худа наче шкапа,
А Орися як сідає, то тріщить канапа.
Мирослава зависока, ходить наче тичка,
А сусідська Стефанида зовсім невеличка.
У Іринки криві ноги, ніс великий дуже,
А Оленка як сміється дуже лоба мруже.
А Маруся шепелявить, шуткувати не любить,
А Наталя дуже грізна, і не приголубить.
Всіх дівчат перелічив, жодна не підходить,
По характеру ніяка і зовні не вгодить.
Розтривожився думками, не може збагнути,
Як йому на світі та й без пари бути?
Думав й вирішив собі: хлопець я нівроку,
Гожий, добрий, роботящий,
Я не п’ю і не курю, дуже я путящий!
То нічого, що картавлю й двох зубів не маю,
Зате смішні коломийки гарно я співаю!
Ростом зовсім невеличкий – теж не є проблема,
А вженитись вряди-годи – от ото дилема!
Ні, женитися не буду, іще погуляю,
Бо немає тут такої, яку покохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266830
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.06.2011
Вогняна куля жаром дише,
Пекуче світло розкидає,
В морських дзеркалах чепуриться,
Від ночі землю зігріває.
Немов багаття велетенське
Хтось запалив в небеснім ґанку,
Нестримно іскрами жбурляє,
Що дотлівають до світанку.
І відбиваючись у росах,
Проміння лагідно жевріє,
В лісах, садах пахучі квіти,
Нестиглі яблука леліє.
І не сховаєшся від сонця,
Що промінцями плюскотить,
Грайливим сонячним зайчатком
В твоїх долонях миготить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266277
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.06.2011
Із завмиранням серця ти чекала дива,
Коли скарби невидані впадуть до твоїх ніг,
і з того часу будеш ти щаслива,
як будеш мати коштів оберіг.
Ти так хотіла зодягатись в дивні шати,
Під звуки арф кружляти у танках,
З альтанок сиві гори споглядати,
Під шелест віяла вся в мережках.
З горнятка кави розпочавши ранок,
Гуляти між магнолій у саду,
І безліч голосів на балах:
«О панно, можна Вас вкраду?».
Ні, залицяння не для тебе,
Для величі немає простоти,
Так і минають для царівни,
Марніють в розкоші роки.
Царівна чи нещасна краля?
Ти маєш все, не маєш почуттів,
Не знаєш радості зітхання,
Краси кохання поготів!
Вмить промайнуло все чарівне,
Поникли квіти у вінках,
Дівча сонливо позіхало,
Царівни тільки у казках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2011
Чом така ти полохлива,
сіренькая пташка,
Чом ти дзвінко не співаєш,
Пташка-бідолашка?
Може хтось тебе образив,
чи завдав лиха,
Чом поживи не шукаєш,
Сидиш ледь не диха?
Чом по гілках не стрибаєш
По кущах густеньких,
Пташенят чом не піклуєш,
Пташка дорогенька?
Як колись я мала пару,
Звили ми кубельце,
Дарував мені коханий
Все співоче серце,
І знесли яєчка білі
В листянім гніздечку,
Заливались дивним співом
В рідному краєчку.
Пташенятка знайшлись згодом,
Пухнасті клубочки,
І до мене простягали
Жовтенькі дзьобочки.
Та одного разу в гай
Забрела людина,
Пустотлива, галаслива,
Розбитна дитина.
І у нашеє гніздечко
Камнем запустила,
Всю мою сім’ю й сердечко
Навіки розбила!
Не чіпайте пташок дітки,
Хай пісень співають,
Нехай людське серце й душу
Радо звеселяють!
Кожна пташка
І домівку, й пташеняток має
Не є доброю дитина,
Як пташок займає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264291
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.06.2011
Гостював Іван у кума, час вже йшов до ночі,
Були вони з кумом до розмов охочі.
Спохватився, що вже пізно, треба йти додому,
Та від чарки і від співу відчув млосну втому.
Рідний хутір недалеко, та чвалати трохи,
От і вирішив йти лісом, ледве несли ноги.
«Хоч і пізня вже година, я ж не із лякливих,
Та й немає в нашім лісі хижаків жахливих!».
Йде, мугикає щось стиха, раптом бачить:
На стежині хтось стоїть до лиха!
Вигинає спину, лапи простягає,
Льодяним, нелюдським страхом Івана проймає!
Вже затерпли руки й ноги, змокла одежина,
Та стовбичить біля нього та лиха тварина!
Невідома чупакабра чи химерна мавка?
Ще й якась така на носі страхітлива вавка!
Тільки зробить крок Іванко, те за ним ступає,
Ще й неначе морду звіра й очі вовка має!
Вже Іванко отетерів, пропала відвага,
«А що як воно не одне, а ціла ватага?»
Так Іванко налякався, пересохло в горлі,
А що, як воно захоче Йванової крові?
Так стояв Іван дивився, що робить не знає,
Та тварюка чудернацька й кроку не ступає!
Як на голову йому, впаде щось із вершку,
І потворі, і Івану дасть у головешку!
«Тьху, - Іванко засміявся, -тіні я злякався,
якби не та добра шишка, до ранку б боявся!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263952
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 08.06.2011
У світанку сірі очі, мигдалевий подих,
У небесній далині свій тамує погляд.
Солов’їним дзвоном тишу розбиває,
В напівсонних просіках ялиці гойдає.
Дотліває ватра, що всю ніч палала,
Й пустотливим світлом весь гай осявала,
Хто палив ту ватру? Хто не мав спокою?
Зникла таємниця вінком за водою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263930
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.06.2011
Похмурий день,
Принишкле море,
На дні смарагдових очей…
Ти мрійник, бачиш тільки обрій
Незіграних людських ролей.
І не лякає послідовність,
Відсутність справдження натхнень,
В контексті слів шукаєш долі,
Уяв химерних мов Гомер.
Летиш думками у безмежність,
І розсікаєш звичний світ,
Ти відчуваєш присмак моря,
Що як полИну дивний цвіт.
Приносиш подумки зізнання,
Знаходиш іскорки в думках,
Відкривши очі, споглядаєш
Мінливу мушлю у руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263579
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2011
Не обтинайте мріям крила,
Нехай мов промінь осяйний
Приносять радість і надію,
Душі розбурханій моїй.
Всі мрії крихти-сподівання,
Чекають відблиск майбуття,
І осявають темні грані
Терпкого присмаку життя.
Витають мрії мов жар-птиці
В солодкім світі мрійних див,
Ти мрій, щоб ти чарівну птицю
За хвіст омріяний схопив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263187
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.06.2011
Життєдайної краплі чекає
Заскорузла, спрагла земля,
І бадиллям до сонця вмовляє,
Бо боротися сил вже нема.
Вітерець зачепився в верхівках,
Бавить стомлені віти верби,
У задусі тяжкій квилить стиха,
І благає у неба води…
Та небесна блакить непохитна,
Невблаганне і сонце палке,
Все ж, не може палати безмежно,
Самоцвітами хмар розтає.
Набубнявіли грізні хмарини,
Порозбурхував грім небеса,
Блискавками шугає за вирій,
Й сльози неба на світ пролива…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261875
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.05.2011
Демократична цнота
у пошуках ідей,
Та майорить багряним
прапором тіней,
Чом «недолугі скирти»
страчених людей
Ходили за колоссям,
щоб вкрасти для дітей?
Невже цього замало,
щоб висновки зробити?
Інакше нам довіку
сльозами біль сушити!
За тріскану хлібину
і за голодну мати…
Відповісти не хочуть,
бо в силах ми прощати!
Застугонить земля під вами,
що бід зазнала цілий міх,
Розплющте очі, бо над вами,
Застиг багряний кривди гріх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261573
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.05.2011
Не зітхай так сумно, вже сивіють скроні
Я увесь твій смуток візьму у долоні.
Хай летить мов пташка, лине над полями,
Забренить пір’їнкою тихо над ставами.
Потім розіллється сонячним промінням,
І біля водиці проросте з насіння,
Пагони буяють і долають камінь,
Так і ми твій смуток разом подолаєм.
З джерела п’янкого ти попий водиці,
Не шукай у небі грім і блискавиці,
Не шукай ти внічку, де зоря упала,
Не шукай насіння, де лоза зростала…
Ти проснешся рано, засміються роси,
І ти скажеш смутку: «Сумував я, досить!».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2011
Захотів собі кабанчик стати видним паном,
Не схотів з корита їсти кашу з картоплями,
Стану, думав, - благородним, ронькати не буду,
Краще я переберуся у собачу буду,
Хочу ставлення другОго, гідності, поваги,
Згодом в дім переберуся жити з хазяями.
Не дурніший від собаки чи кота-ліньтюха
Хочу, щоб мене чесали кожен день за вуха,
Щоб давали різні страви: шпондер, м'ясо, рибу…
Щоб вели відпочивати в різьблену колибу.
І винця хоча би келих, кожен день до їжі,
І солоних помідорів повні, чисті діжі.
Щоб цирульник особистий кожен день приходив,
Щоб хазяїн був культурним, чемно мені годив...
Так розпанькався бідака, ніц не хоче чути,
І не їсти і не пити – тільки паном бути!
Посидів голодним трохи, спати вже не може,
Та відмовитись від плану поготів негоже!
От хазяїн подивився: захворів неначе,
Бідолаху зарубати все ж не час одначе.
Каже жінці: «Ти готуйся, буде свіженина,
Така нині файна для роботи днина!»
Як кабанчик те зачуяв, враз як стрепенеться:
«Теє враже благородство добром не минеться!»
Мерщій кинувся до їжі, заходивсь хлебтати:
«Те, що я є благородний, буду собі знати…»
Так буває заманеться стрибнути до неба,
Та дістати все ж не може – пнутися не треба!
Хто свинею народився, не буде літати,
Хіба тільки-но для себе, те на думці мати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261172
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 23.05.2011
Затремтівши хмаринкою в небі,
Заросивши пахучі луги,
Вечір тихо ховає до скрині
Всі турботи, події й думки.
Так минають і літо, і спека,
І шумливі птахів голоси,
Проживають щасливі хвилини,
Розтривожені сонцем ліси.
Кожна мить закарбована в вічність,
Розмаїття всіх подихів мрій
Струменить, та застигне навіки
У бурштиновій краплі німій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261116
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.05.2011
Прошу, надрапай жмих бузку
У пролісах зеленолистих,
Я подих квітів весь вберу
І захмелюсь на ціле літо.
Бузковим хащам не збідніти
Якщо вламаєш кілька гіль
Мені ж, радіти ціле літо,
При згадці квіт пахучих рій.
У морі синяво-бузковім
Солодко-терпко голові,
Прошу надрапай трохи квітів,
Щоб звеселитися мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258914
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.05.2011
́́Скуйовджені столітні граби
Гойдають шепіт самоти,
та плаунів стрункі свічада
Гаптують в гущі килими.
І сновигають сонні птахи,
Що стрепенулись від вітрів,
Забувши свої звичні страхи,
Зринають з терну островів.
Застуджено зоріє небо,
Збирає подихи лісів,
Переливається відзвоном
Краплинок свіжості п’янким.
Ранкові заіскрились далі,
Заграва сонячна, витка,
Вдягає ліс у теплі шалі
І нічка стомлено зітха…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258652
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.05.2011
Не чекай з надією - марні сподівання,
Не нагадуй квіткою, що зустріч остання,
Не засмучуй казкою, жалю ніде діти,
У полоні серденьку солодко горіти.
Не підходь усміхнений, не шукай сумління
Не підводь розлукою доленьки веління,
Не ятри розбитого спогаду крихкого,
Не пригнічуй тугою болю неземного.
Не чекай з надією - марні сподівання
Не буди недоленьки, зустріч ця остання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258383
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.05.2011
Троянда в небо закохалась, у ясні очі голубі,
Вона у затінку зростала в квіткові роки молоді.
Закохано дивилась в далі, заквітчано гляділа ввись,
І росяних чекала ранків, щоб небо знов витало скрізь.
В віночку з пелюсток червоних, і оксамитові листки,
Та квола, не така яскрава, як інші ружі навкруги.
Вони пихато хизувались своїм вбранням розкішним,
І розкидали пелюстки неквапливо, неспішно…
У нові шати зодягались, і в росах лагідних купались.
У тінь дивились зрідка, щоб посміятись з квітки.
Засмучена й безсила, в сусідстві з пишним мохом,
Вона дивилась в небо своїм тендітним оком.
Тягнулася стеблиною, пускала пагінці,
Зіпнулася терниною у неспокійнім сні.
Розбито і безсило до тину потяглась,
І радісним світанком до неба простяглась.
Розквітла і пахуча, весела і струнка
Звисока поглядала на небосхил вона,
І пліті простягала до неба запашні,
В’юнкою ружа стала, квітує мов в вогні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258382
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2011