| Сторінки (1/48): | « | 1 | » |
Не давайте мне плохих советов!
Не хочу хороших я,
Жизнь моя полна огрехов,
Жизнь одна-пригожая.
Я люблю свои ошибки,
Глупые истории,
И печаль, и дни улыбки,
Практики, теории...
Идеалы все унылы,
Все они безжизненны,
Но должны кому- то что-то
Каждый день пожизненно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921525
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.08.2021
О чем писать в средине лета,
Когда сплавляется асфальт,
Когда и мыслей свежих нету,
Звучит в мозгах печальный альт.
В ночь испаряются секунды,
И вяло тащится печаль,
Дни не пусты и не занудны,
Но все же отчего- то жаль...
А люди важные проходят,
Не озираясь сквозь меня,
И дом пустынный мой обходят
Злым равнодушием звеня. ..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921134
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.08.2021
Веселой осень не бывает,
Она печально пьет дожди,
Минуты в солнца отбирает,
Шепча злорадно: "подожди"!...
Обнимет страстно грустный ветер
Людей, обиженных судьбой,
Но на вопросы не ответит,
Лишь унесет рыдать с собой.
Прошли весенние надежды
И лета жар от мостовой,
Пора запрятаться в одежды
С понурой мерзнуть головой.
А там зима глядишь нагрянет
И будет только холодней.
Надежда слабая увянет
На понимание людей....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809627
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.10.2018
Люблю я ночь и поздний вечер,
Когда погаснет недожитый день,
И можно лечь, расслабив плечи,
Не озираясь на чужую тень.
Собрать по ниточкам невзгоды,
В один нечесаный клубок,
Не сделала мечта погоды,
Ты скуп, печален, одинок.
Но жить и завтра ты обязан,
И радовать рвешься бытию,
К сухой реальности привязан,
Утром окажешься в строю.
Скрипя, продолжишь улыбаться,
И по спирали вновь брести,
До мрака нужно продержаться,
Покой в ночи чтоб обрести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809185
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.10.2018
Захотелось уйти в нереальность,
Не мешало бы день изменить,
Надоела в делах пунктуальность,
О долгах, о минувшем забыть.
Новый день, чтоб похож на рожденье,
Не грустит по утрам о былом,
Все сначала начать восхожденья,
С ясным взором идти напролом.
Отшвырнуть неудачное бремя,
Пусть не тянет назад, в никуда,
Превратить в наслаждение время,
Не касалась чтоб сердца беда.
Жить мгновеньем, как бабочка может,
С упоеньем, секунды ловить,
Не морочиться жизнь подытожить,
Ведь нельзя ничего изменить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808949
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.10.2018
У нас завелася в будинку
Якась незвична звірина,
Снує вночі, гризе родзинку,
Його помітна тінь одна.
Раптово речі розкидає,
У кедах в ліжку все лежить,
Книжок ніяких не читає,
А в інтернеті лиш висить.
Неголене блукає часом,
Муркоче носом власний джаз,
Їсть у куточку, а не разом,
Ще й насміхається із нас.
Сестра, зізналась: покохала,
Бо виділявся з поміж всіх,
Хіба ж вона, небога, знала,
Що скоро звалиться із ніг?
Зручненько з шийки лапки висять,
Вмостився зграбно на дружині,
Про заробіток він не мислить,
Свобода треба цій людині.
Так прикипіло до оселі,
Від’їло славне черевце,
Тепер сумні ми, чи веселі -
Навіки з нами чудо це...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2018
Теперь я знаю, что не знаю ничего.
И с этим знанием по краешку ступаю,
Грущу порой и стону от того,
Что о себе самом я ни черта не понимаю.
Как не пытайся глыбою восстать,
Но ты песчинка в мире многогранном.
Мудрее хочешь, либо лучше стать,
Свой путь сыскать в реале странном.
Прошел по кругу, бумеранг поймал,
Опять вопросы в вечность запускаешь:
Зачем пришел?.. Ответа не познал,
Вот так ни с чем, со злостью умираешь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808816
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.10.2018
Сдается в аренду сердце? За деньги? На бартер? В долг?
Чужой кто-то это сердце обидеть и бросить смог…
Не нужно его в аренду, отдайте мне просто так,
Его отогрею чувством, с моим будет биться в такт…
С утра увлечемся роком, а вечером вспомним джаз,
Ведь жить нужно крепко, с толком, как-будто в последний раз.
Напрягшись, задушим слабость, разбившись, сожмемся в кулак,
Нельзя в этой жизни разным вдруг встретиться просто так.
Чужое разбитое сердце, а стоило целых пяти,
Не зря же оно не боялось по крови своей идти.
В потоке людей заблудившись, толкаясь, добра не нашло,
В руки мои человечьи случайно из ада пришло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808692
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.10.2018
Заслали на землю чужую,
И жизнь разложили на дни,
А хочешь судьбу чуть иную-
Родиться ещё раз рискни.
Мечешься, рвешься, пытаясь
Вырваться дальше за план,
Жилы порвал, напрягаясь,
Не веря, что выбор не дан.
Сила с любовью смешались,
Казалось, что сам все решал,
Судьба же с бедой потешались:
"Гляди, ведь стоишь, где начал..."
Ни дня уступать не хотелось,
Боролся с людьми и с собой,
В конце, когда мало осталось,
Уже пожалел, что живой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808682
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.10.2018
Люблю я осень не с концами,
Но все ж кусочек, краешек люблю.
Леса, покинуты певцами,
И грустный взгляд в догонку журавлю.
Тоска, печаль, очарованье,
Опять мелькают чередой,
Конец природы, либо начинанье,
Вся ясность смытая водой.
А завтра будут только холод,
Да лед, промозглые дожди,
Нехватка пчел, цветочный голод,
Уюта в мире долго жди.
В свои уйдем воспоминанья,
Крадучись мягко сквозь туман,
Порою прячась от признанья,
Соткав себе самим обман.
Дает нам осень время думать,
Без листьев мысли разобрать,
Но больно правду с сердца сдунуть,
И от себя уходим вспять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808454
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.10.2018
Заблудиться в городе чужом,
Чудо, настроению под стать.
Раствориться, скрыться за углом,
Научиться заново мечтать.
Так идти, не ведая куда,
За людьми случайными чужими,
Пусть сегодня будет навсегда,
Будто не один ты- вместе с ними.
Кажется, родился первый день,
Новизной своею он приятен.
О вчера и завтра думать лень,
Этот миг пусть будет необъятен...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808379
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.09.2018
Все дело в том, что я умею слушать,
Когда друзья о личном говорят,
Когда с тоскою изливают душу,
Копнуть в себе поглубже норовят.
Ночами глупыми вскрывают себе нервы,
И без страховки опускаясь в глубину,
Из прошлого зубами тащат перлы,
От них охота биться о стену.
Себя послушать днем они бояться,
И норовят укрыться хоть за кем,
Устали бед и горестей стесняться,
Отдать хотят их даром, насовсем.
А я молчу, нужны им только уши.
Еще глаза, открытые во внутрь,
Опустошив до боли свои души,
Они готовы в жизнь опять нырнуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807682
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.09.2018
Свободный человек не должен извиняться,
Коситься на толпу, пред кем-то пресмыкаться.
Пусть за спиной крадется ропот осужденья,
Позволь себе мимо пройти до наслажденья.
Коль в напрвалении своем давно уверен-
Прорвись , забрав с собой того, кто будет верен.
Иди к наградам, или беде-уже не важно.
Прекрасно, что с собой в ладу живешь отважно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807681
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.09.2018
Зачем придумали стихи?
Неужто в прозе места мало?
Чтоб рисовать любви штрихи,
Душа простор иной искала.
Сплетая кружево из слов,
Хотела истин отраженье,
Вдруг замерла среди стихов,
В свое глядя отображенье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277059
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.08.2011
Напишите мне стихотворенье,
Чтоб подняться в небо захотело,
Чтоб за ним я птицей улетела,
Напишите мне в одно мгновенье.
Расскажите старые секреты,
Вспомните о глупостях и былях,
Напишите, Вы же все поэты!
Полечу на Ваших белых крыльях.
Унесите в жизнь свою чужую,
Близко подпустите без сомненья,
Рядом об утрате затоскую,
Посмотрю на Вас без умиленья.
Не ходите ночью одиноким,
Не водите грусть свою в потемках,
Не пристало быть к себе жестоким,
Вспоминать об обозленных волках.
Подарите мне свое веселье,
Отпустите смех в чужие руки,
Разлюбите серое безделье,
Позабуду с Вами я о скуке…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271754
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.07.2011
Я тебе перестав розуміти,
Ти мене і раніш не старалась,
Нам нема більш про що гомоніти,
За плечима кохання зосталось.
Мало гарні в собі складові:
Пристрасть, дружбу і вічну повагу.
Перша згасла давно вдалині,
Інше злилось в потворну зневагу.
Голосив я: «Без тебе помру,
Все життя ладен даром віддати!»
Ти принесла одну лиш біду,
Дні щасливі нам марно згадати.
Де нам хімію нову знайти,
Підживити слабенькі флюїди?
Знову в серце твоє не ввійти,
Не зуміли ми вічно любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2011
Сірникова коробка розкрита на скрині,
Там існує життя у її середині,
Розмістився ввесь світ на поверхні тісній,
Цей обмежений світ називається: «Мій».
Не пливе до морів, океанів чи пляжів,
Там не роблять щодня спинам тайських масажів,
Є обов’язків шмат, ще шматок із роботи,
Купа різних питань, та тривог і турботи.
А велике життя говірке та летюче
За стіною мине різнобарвне й блискуче,
Посміхнеться зубами старих сірників,
Скаже: «Мало вершин досягнути зумів».
І допоки не зміг свій розширити світ,
В тісноті проживеш аж до старості літ,
Не вдалося уповні розправити плечі-
Споглядатимеш збоку найцікавіші речі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2011
Пірнула у кохання водограй,
До дна дістала й виплила нагору,
Покинула себе та рідний край,
В минуле не знайде сумну дорогу.
Несли у хмари дужі відчуття,
Вбираючи до крихти насолоду,
Не знала ні журби, ні каяття,
Після сраждань приймала нагороду.
Покинув свій, чужого обняла,
Віддала нерозтрачені цілунки,
А та, у кого серце відняла,
Ковтає з гіркоти пекучі трунки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2011
Я не люблю, коли ганебна злість
Хапа за руки, лізе вперто в душу,
Борюсь, допоки не відчую млість,
Бо знаю- вільно існувати мушу.
Гріхи вночі тихцем переберу,
Їх у собі ніколи не здолаю,
Із діжки сліз образи надберу,
І до сміття охайно поскладаю.
Навчу себе спокійно споглядати,
Чужі думки, що власним протирічать,
Сьогодні вкотре мушу нагадати,
Що хиже зло мене не покалічить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2011
Туман окутав мої ноги,
Заплющив очі непокірні,
Вже не знайти назад дороги,
Шукаю напрямки довільні.
Навколо морок, порожнеча,
А може світу вже немає,
Була потрібна мені втеча,
Самотність краще відчуває.
Чи хтось один, чи нас багато,
Від негараздів не рятує,
Життя моє давно не свято,
Вже не сміється, не жартує…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2011
Чи знаєте ви котів, як добре їх знаю я?
Чи вірити ви в котів, як вірить моя сім’я?
Чи бачили ви в тварин настирливі очі сумні,
Чи були вони до вас прихильні всі ночі, всі дні?
Я знала одного кота, що вартий кількох людей,
Такого крутого кота, що вир викликав ідей,
Бувають же і в тварин по-справжньому вірні коти,
Такі закривають вмить неввічливі людські роти.
У грудях того кота не серце -любові шмат,
Він став для одних людей не просто, як кіт, як брат.
Не треба було собак сімейству багато літ,
У домі кількох людей, де мешкав цей справжній кіт.
Роками блукав, як тінь, лиш погляд людський ловив,
А якось на старість літ недбалість дурну зробив.
Курчат у сусіда двох, даремно в льоху спіймав,
І кару важку за те терпляче, як воїн, приймав.
На ранок похмурого дня, відчувши себе у мішку,
Забився, занурився, стих, образливо носом в ріжку.
Відвезли в чужі краї за тридцять далеких миль,
І рвучко сказали: «Геть! сховайся, вражино, згинь»!
Пробігло багато днів, відколи котяра зник,
Та він до людей прийшов, допоки не вмер, ще встиг.
Побачивши кволе єство й невідане досі натхнення,
Благали злі люди в кота навколішках справжнє прощення…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2011
Я ніхто,себе не відчуваю,
Вже й питань давно не задаю:
Нащо взявся тут, чого блукаю,
Людям що навколишнім даю?
Сивим став, а мудрості бракує,
Все що зрозумів:нема пуття,
Я голосю, та ніхто не чує,
Кажуть, просто вибився з життя.
Довше я живу і менше знаю,
В молодості думав:вундеркінд.
Хмуро збоку правду споглядаю,
Знав би як - від себе точно б втік.
Де знайти психолога, чи друга?
Де для себе взяти мудреця?
Щоб мене відкрив й пропала туга,
Правильно дійти щоб до кінця…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2011
Коли дідусь ще був маленьким,
Кохання лапки простягло,
Скрутилось кошеням тепленьким,
В куточку серця прилягло.
Прогнати те чарівне диво
З косою жита на плечі
Було із серця неможливо.
Писав їй вірші уночі.
Плекав роками мужню ніжність,
Носив додому на руках,
Кохання мало чисту свіжість -
Отак було в старих віках…
За руку дівчину цнотливу
Привів у червні під вінець,
Їх пару молоду, щасливу
У храмі повінчав отець.
Мов вазу з кришталю коштовну
Додому ніжно жінку вів,
І в шлюбну ніч дівочість повну
Дідусь порушити не смів.
Він обіймав тремтячі плечі,
Уста губами цілував,
Казав прекрасні, вічні речі,
І повноліття любої чекав.
Теплом обвила шию вдячно,
Довірливо лежить вона,
А завтра стало дико й лячно -
До світу вдерлася війна…
Села вціліла половина,
Бійців забрала чужина,
Вже повнолітня та дівчúна,
А в косах срібна сивина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2011
Мені нема чого втрачати,
Раптово втратив все, що міг,
Забув кохання приховати,
Його відкинуто до ніг.
Відчув натхнення та свободу,
Уже не раб своїх надбань,
Дістав за зраду нагороду:
Набув важких та нових знань.
Тепер непросто налякатись,
Боялись ті, хто щось та мав,
Я можу плакати й сміятись,
Раптово стало безліч прав.
Хочу звільнятись від маєтків,
Втрачати цінностей багаж,
Тоді можливо сподіватись,
На свіжий вітер, на кураж.
У собі часто сумнівався,
Старим боявся ризикнуть,
Тепер зі страхом поквитався,
Подамся вільним в новий путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2011
На дитячому майданчику сумно блукав хлопчик, років п’яти, не маючи бажання до забавок, не розділяючи захоплення таких же юних, але, на диво, безтурботних хлоп’ят. Він знову чекав на маму, яка завжди поверталась пізно і дуже пізно...
Так хлопчик жив, відколи себе пам’ятав, відколи пам’ятав маму і тільки її: близьку та теплу. Всі інші люди зливались в різнобарвні, постійно нові картинки, як в калейдоскопі. Приходили ще якійсь няні, вони не були погані-дозволяли дивитись мультики цілісінький день, їсти печиво без міри, зачинятись наодинці у ванній, аби це все робилось тихо. Вони не були погані, вони були ніякі.
Іноді навідувався дядько, але так іноді, що, можливо, й не навідувався. А ще був якийсь чоловік у дірявих шкарпетках, йому мама готувала справжню їжу, а хлопчикові вона не готувати, лише замовляла десь, адже мама дуже далеко працює, дуже далеко та безмірно довго… З часом і цей незнайомець непомітно розчинився в тому ж калейдоскопі.
Але поруч, зовсім близько живе чоловік, він яскравий, особливий, його неможливо переплутати з жодним іншим. Він такий міцний, він найвищий, а очі його знають все на світі, все про автомобілі, коней та чоловічі страхи! Так,вони існують, і це ніяка не вада, не слабкість… Сусід так близько, до нього щодня можна доторкнутись пальчиками. Проте... Проте, в нього вже живе дівчинка, донька, його справжня донька! Він пестить її так щиро, і точно, однозначно точно любить її, як тільки це, напевне, скоріш за все, буває між батьком та дитиною, і він ніколи не поспішає, якщо донька поруч, ніколи не пропускає непоміченим її щебетання… Але хіба, хіба в нього немає, не повинно бути сина? Адже в нього немає сина! А в когось, зовсім поруч немає батька, а мав би бути, хіба ні? Хіба це не було б справедливо?
Мама чомусь відмахується від таких простих і потрібних мрій, мрій, без яких ледь можна існувати. Мамі не потрібний батько-вона доросла і заклопотана, і сама знає усі відповіді. Проте, це байдуже, це неважливо, бо можна підійти і просто, ні для чого, не окликаючи, не питаючи дозволу, сказати те, що так стискає горло, так видирається крізь зуби на повітря, сказати прості, банальні для когось і неможливі для іншого слова. Можна ж, можна просто назвати його "Батьком", тихо, лише для себе, щоб хоч раз почути ,посмакувати, дізнатись,що і йому це доступно, що і він теж так може... Він може, і скаже, і почує…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262055
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.05.2011
Не став собі великих цілей
І не розжовуй сенс життя,
Наш світ не чорний і не білий,
Ми всі йдемо до забуття.
Кому потрібно сенс шукати -
Найвищу точку, бізнес-план?
В добрі давайте існувати,
Здоров’я мати гарний стан.
Із юних літ наміть дорогу,
Про Бога думай та працюй,
Журбу обходь, обходь тривогу,
Від крайнощів себе рятуй.
Зрости дітей чужих та власних,
Кохання у бою здобудь,
Знайди людей терплячих, класних
У цьому сенс буде мабуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2011
Человек, что выбился из стада,
Потеряет часть своих друзей,
Возвращать назад его не надо,
Он, возможно, лучший из людей.
На земле не просто удержаться,
Каждый день ступая по краю,
Не пристало жизнь свою бояться,
"Бей",-кричал,-"я гордо устою!"
Он идет своим путем, не важно,
Что кому-то все не по нутру,
Одиноким волком быть опасно,
И, пожалуй, я за ним пойду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260532
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.05.2011
У пошуках пригод блукала світом,
І на хатинку щастя набрела,
Там в тиші чаювали осінь з літом,
Я повз пробігти просто не змогла.
Вмостилася на лавку біля печі,
Розпитуючи осінь про ліси,
Ми згадували з літом теплі речі,
Наповнені зеленої краси.
Ввійшло тихенько щастя пригорнуло,
Навчало, як позбутися образ,
У душу мою ніжно зазирнуло,
Задуматись просило зайвий раз.
Ми ходимо до щастя у минуле,
І завтра, що не день, його чекаєм,
Та досі головного не збагнули,
Навіщо з сьогодення відпускаєм?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2011
Почуття роздирало на шмаття,
Де текла вчора кров - там нектар,
Полум’яний, неначе багаття,
Замість вдачі отримала дар.
Меж немає в любові до сонця,
До повітря, до неба й батьків,
Вітер рвучко зриває віконця,
Не пита, чи цього ти хотів.
Хтось роками випрошує долю,
Хоче здатися щастю в полон,
Вона палко трималась за волю,
Й відкидала кохання закон.
Про одруження видав невчасно,
Та кохання чомусь не втекло,
Лиш з очей її полум’я згасло,
А у грудях вогнем запекло.
Тиша рвалась,це туга кричала,
Намагалась себе відпустить,
І надумала йти до причала,
В хвилях зраду чужу утопить.
До кохання востаннє дзвонила,
Щоб потрібні сказати слова:
«Ти пробач мене», - знов говорила, -
«Що невчасно до тебе прийшла».
Його тіло примусили жити,
Але згадки з гори не жбурнуть,
Не умів він так страшно любити,
Хто ж умів, більше тут не живуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2011
За вікнами ховають свої долі
Безліч істот, народжених на волі,
Мільйон людей закрили свою душу,
І я також свою сховати мушу.
Коли по склі ковзнуть байдужі очі,
Я їх ловити буду до півночі,
Раптом майне у когось побажання
Моїй душі поставить запитання.
Прохожим людям враз вікно розчиню,
Відверто кинусь, навіть якщо згину,
До них притулю спраглу свою душу,
Закон людський нарешті я порушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2011
Він стояв , опустивши повіки,
Він стояв, хоч здавалось, що вмер.
І не знав, як буде існувати
В цьому світі самотній тепер.
Його біль був могутнім, мов море,
Його постать не мала лиця,
А невтішне, заплакане горе
Переповнило все до кінця.
Його горе було незбагнене,
Нереально велике й гучне,
І здавалось чужим та знайомим -
Він ніколи його не знесе.
Очі більше не бачили світу,
Та і світ вже не бачив свого,
Він відніс їй улюблені квіти
І за тиждень не стало його…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2011
Я зажбурну мобільний телефон,
Чужі в «мережі» вікна зачиняю,
До себе підізву затишний сон,
На сірих хвилях мрії погойдаю.
Відверта ніч наблизиться впритул,
Відкриє диво справжнє випадково,
Тривоги марні вітер легко здув,
І зашумів про спрагу загадково.
Дереться з нір настирливий прогрес,
Краде смачні години насолоди,
Втечу в поля, подамся до небес,
Дорогу віднайду до чистої природи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2011
Ти пішов, так було комусь треба,
Не мені, не тремтіла б душа,
Не здіймався би смуток до неба,
Й не давала б усім відкоша.
Та кого запитати, навіщо
Викидають нас геть з почуттів,
Бо любити щасливо -то грішно,
Хоч страждати ніхто не хотів.
Як, напевно, було б ідеально
Всім роздати кохання на двох,
Припинивши навіки блукання
Половинок чужих багатьох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2011
А потом, по утру, она клялась, что вчера это был последний раз…
А.В.Макаревич
Чому її тягло до інших?
Чому не спалося вночі?
Несло до кінних і до піших,
Втіха кружляла на межі.
Кохання серце розпирало
Любила палко одного,
А тіло спокою не знало,
Жадало щастя іншого.
Нагадувала спрага п’янство,
Невмілий пошук забуття,
Це був не виклик і не чванство,
Її несло у небуття.
Близьких втрачала і не дуже,
Огида жмакала життя.
Вона знайде щось, надолуже,
Чи знов порине у ниття?
Він нависав-вона корилась,
За горло брав-вона клялась,
Боротись з тінню заморилась,
Хоча сто раз уже бралась.
Потворні образи з дитинства
В страшних поривах виринали,
Напевно оргії безумства,
Саме відтіль початок брали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2011
Біда, Миколо! Я товстію!-
Галина скрикнула із печі,-
Втиснутись в сукню не зумію,
Допоможи! Штовхай у плечі!
Коханий друже, що робити?
Себе, ой ґвалт, не вберегла!
Кого мені тепер винити?
Як я дожитися змогла?
Згадай, яка струнка дівчина
До тебе, злидарю, прийшла!
Твоя, заразо, це провина,
Що ледь у двері вже ввійшла.
Нещастя поки нагодуєш,
Напхаєш нагле черевце,
Усе в тих горщиках смакуєш,
Щоб було добре те і це.
З тобою, ледар, переїла
Літри борщів та тони сала,
Була вже й на дієту сіла,
А ти прийшов - і знову встала.
Куди тепер накажеш бігти,
На схуднення де взяти силу?
Навік зі мною мусиш бути!
Згубив мою ти перспективу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259508
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.05.2011
Время - лучший учитель, но, к сожалению, оно убивает своих учеников.
Гектор Берлиоз
Розшумілось життя невблаганне:
«Найцінніше ніколи не згубиш,
Залиши», - шепотіло, бездарне, -
«Кинь її, завтра кращу полюбиш».
Не прожив, а по долі пробігся,
Не пізнав, а читав між рядків,
І від себе самого відрікся,
Яким став, себе знать не хотів.
А хвилини були кришталеві,
Молодим не зумів це збагнуть,
Розкришились об нерви сталеві,
Думав, нові назавтра прийдуть.
Із душі виривається розпач,
Зло на себе й байдужих людей.
Рвусь назад накохатися вдосталь,
Й цілувати кожнісінький день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2011
Розімкну свої пальці стальні,
Відведу пусті очі в пітьму,
Заберу спраглі ночі та дні,
Тінь твою із собою візьму.
Я тебе, мов скажений кохав,
Марив вдень і вночі шаленів,
Кожну думку твою я вже знав,
Більше кисню тебе я хотів.
Невгамовною пристрасть була,
Зупинити себе я не вмів,
Крадькома ти від мене пішла,
Не сказавши і декількох слів.
Я шукав тебе лютий, мов вовк,
Нападав на сліди запашні,
А побачивши, зблідло замовк,
Бо відчув-не кохаєш вже, ні.
Я добився б тебе, якби міг,
Аби смутку мого не пізнала,
Але мозок осяло : « Гріх»!
Ти своє вже давно відкохала…
«Двічі в воду одну не ввійти, -
Переконливо вела ти мову, -
Якщо любиш мене-відпусти,
І когось покохай собі знову!»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2011
Покохайте її хто-небудь!
Покохайте! Не ждіте загину!
Народила й змогла позабуть
Гарна мати негарну дитину.
Пригорніть хтось її, пригорніть!
Якщо вірність вам люта потрібна,
Оцініть же її , оцініть!
Чиста щирість її безподібна!
Зупиніть всіх на мить, зупиніть!
Вся розкрита,мов квітка, чарівна,
Збережіть же її, збережіть!
Захистіть, бо вона є царівна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2011
Зануривши ноги у літо,
Ковтаю початок тепла,
Нарешті я зможу збагнути,
Наскільки холодна була.
Розправлю за птахою крила,
З очей скину пасмо сумне,
У небо стрілою полину,
В лугах не шукайте мене.
Із цвіту зберу насолоду,
Заповню себе нею вщент,
Чекатиму сонця заходу -
Замовила ніч на десерт.
Наїмся, теплом навтішаюсь,
Полишивши мотлох в кущах,
А ранком назад повертаюсь,
З відталим добром у очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2011
Лишь животным дано понимание,
В чем заложено их назначение,
Им природа дарила внимание,
А борьба для них не развлечение.
Вместе вряд ли они соберутся,
Обсудить житие под кустом ,
У них умные тоже найдутся,
Они ходят, виляя хвостом.
Все понятно и все однозначно,
Выбор в жизнь совсем не велик:
Тут свои, там враги и не важно,
Для чего нужен миру их лик.
Не мудрят, не кусают колени,
Свои силы не выбросят зря,
Нет ни зависти в них, нету лени,
Почему нам вот так же нельзя?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259069
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.05.2011
В старому вулику у липні, посeред лугу у жнива
Родилась бджілка молоденька, доволі квола та жива.
Шість ніжок в’яло простягнула, крила чотири на спині,
Поглянула в блискучу краплю: "Собі подобаюсь, чи ні?
Мабуть гарненькою родилась, пухнаста в мене голова,
Смугаста спинка, гарні очі, антена зовсім ще нова.
Навколо медом пахне, воском, тепленько й музика гуде,
Вологість стала, гарні рамки, життя чудовим тут буде.
Почну роботу з умивання: животик, попу розітру,
Залізу лапками у вічко і ненадовго там замру.
А може взятись до уроків, почати в домі з прибирання?
Я до роботи неготова і непридатна до навчання.
Пройдусь по вулику, оглянусь, який об’єм нарядів є,
Котра робота веселіша, яка поважність придає".
Над дітками багато няньок - годують медом, молоком,
На кухні повара мішають дитячу кашу із пилком,
Прийшли із відрами до входу нектар приймати в збирачів,
Там виконроби підзивають в ремонті вмілих діячів.
На стражі у льотку солдати обнюхують прийдешніх бджіл,
Щоб вдалий мед приготувати - нектар вантажиться на стіл.
На сотах трутень з товстим тілом відкинув хобот і лежить,
До нього хутко жвава бджілка, піднявши вусики, біжить:
«Чию, скажіть, у нас посаду Ви так успішно зайняли?
Чи маєте велику владу, як на роботу Вас взяли»?
Жив трутень в вулику привільно, вода була і їжі шмат,
Мав в розпорядженні щоденно бджолинь гарненьких цілий штат.
Вважав себе багатим паном, главою в домі, основним,
І не задумався небога – нема пишатись власне чим.
Бджола без досвіду літала, у світ не навчена прийшла,
Здалось, що трутня покохала й своє призначення знайшла.
Пройшли дощі, промчали грози, вже липня день за днем спливав,
В сім’ї робочого народу невмілий трутень зайвим став.
Його вхопили попід руки , голодним в поле провели,
І на дорогу кусню меду, води чи хліба не дали.
Бджола кохання пережила, привчатись стала до робіт,
Щоб відновити тихий спокій , і розпочати свій політ…
Життя не дуже справедливе ніі у людей, ні у комах,
І щоб щасливим в світі бути варто обходити невдах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2011
Я тебе відігріти не вмію,
Хоч у грудях постійно щемить,
Про минуле питати не смію,
Може, з часом саме відболить.
Хто тебе понівечив, навіщо?
Хто надії й бажання забрав?
Ти блукаєш ночами зловіще,
Так до мене колись заблукав.
Сонце мудрості кликати стану,
Відвезу тебе там, де весна,
Доведу до щасливого стану,
А за тім залишуся одна.
В світ оновлений вільно поринеш,
Відчувати навчившись добро,
Вбите серце любов’ ю заміниш,
Щоб до щастя тебе привело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2011
Думка люду занадто важлива,
Я ненавиджу це з юних літ,
Суб’єктивна неправильна сила
Не дає розгорнутись в політ.
Підробити себе під «середність»,
Школа вперто штовхала давно,
Скоро втілюсь в якусь посередність,
Раптом стане мені все одно.
Помилки серед істин шукаю,
Намагаюсь себе осягнуть,
З небанальністю вдень заблукаю,
Не злякаюсь з дороги звернуть.
У простому зловлю особливе,
Не помічу зневагу митців,
Нехай нове буде невродливе,
Зате створене з власних синців.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2011
Подарите мне кусочек мая,
Насладиться я спешу теплом,
Он в зеленой кепке убегая,
Подружился с мартовским котом.
На минутку я к нему присяду,
Пусть обнимет после холодов,
От акаций тонкую усладу
Мне положит рядышком с зонтом.
Забросает белыми мечтами,
Обещаний наберу сполна,
Насладимся новыми стихами,
У него их целая копна.
Ароматом голову закружит,
Равнодушно дальше побежит,
С нынешней весною плохо дружит
Но об этом тихо утаит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258700
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.05.2011
Сам обираєш шлях свого життя,
І гарну долю змалку намалюєш,
Сьогодні маю інше сприйняття,
З уламків не багато набудуєш.
Силенна зграя луснутих сердець,
У кронах ясенів десь спочиває,
А нам шепоче грамотний мудрець,
Що власну колію хтось обирає.
Замало бачимо в житті обранців,
Із парадоксів ліпиться істота,
Уп’ялись в плечі лямки ранців,
І в кожному гойдається скорбота.
То як же так, чому не поскладали
З цеглинок знань широке майбуття,
Не всі, напевне, рівні шанси мали,
Важка хода до справжнього життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2011
Хіба ти не чуєш? Це мій соловей
У травні щороку співа з-за дверей,
До нього на гілку готова летіти,
Про вірність пташину тихцем гомоніти.
Згадає розлуку, сімейне кохання,
Розкаже уповні впритул до світання,
Всю душу заповнять невидані трелі,
З природою станем нарівні веселі.
Співає не пташка, її там замало,
Щоб взятись за серце так тонко та вдало,
З вечірніх туманів той сплетено спів,
Вітрів у нім шепіт, і гомін садів.
Не жди ні хвилини, ввірвися у гай,
Пташині найкращій привіт передай,
Сховайся під вишню, притихне струмок,
Ковтай насолоду, допоки не змовк…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2011
Ти казав, що і там є життя,
Є робота, є книги та друзі,
І провівши роки без пуття,
Повернувся озлоблений в тузі.
Оступився, бо сам завинив,
Можеш молодість також винити,
Ти нічого в житті не зробив,
Що хорошого міг би зробити.
Озирнувся, та кращим не став,
Було б смішно на краще чекати,
Справжній сенс у житті не пізнав,
Де тепер нам тебе відшукати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2011
Щоб піти, не потрібні слова,
Очі змучені правду розкажуть,
Ти втечеш у поля, де жнива,
Колоски шепотінням розважать.
Себе кинеш у річку хлібів,
Будеш землю сльозами вмивати,
Ти жаліти себе не хотів,
Але мусиш колись відпускати.
Кажуть, слабкість твоя -то сльоза,
Певно, мало у світі страждали,
Вся тернистою була стезя,
Втрати смачно тебе пожирали.
Залиши собі зраду на згадку,
Не даремно тебе наздогнала,
Старі мрії склади по порядку,
Щоб одна тебе знов покохала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2011