| Сторінки (1/98): | « | 1 | » |
Коли бурлить суворо вітер,
А дощ вривається в вікно.
Найбільш усього у цім світі
Відчути хочу я Тепло...
.
Тепло любові чи поваги,
Чи навіть пари ніжних слів,
Тепло від чаю чи від кави,
Чи від тремтячих дотиків...
.
Обійми стануть моїм Раєм,
Де я забуду, що було.
Не треба слів. Я так все знаю.
В душі давно все загуло.
.
Коли над нами сірі хмари,
А холод слів ще додає...
Нема тепла у тої пари,
Де хтось із двох не віддає...
.
Коли стихає зимний вітер,
А сонце проситься в вікно.
Ти знаєш, що є цінне в світі?
Бо я ціную лиш Тепло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2018
А ти не вір дощу, як плаче.
І приголуб, коли сумна.
Хоча під коциком й калачем,
Чекаю лиш Твого тепла!
І висохнуть в секунді сльози,
Веселкою загра в очах!
І я забуду наші грози,
В обіймах Твоїх ожива.
Давай нап'ємось зранку кави,
А в день придумаєм сценарій?
До вечора ще щось цікаве,
А далі ніжність нічних магій?
Торкаюсь ніжно твоїх рук,
Торкнись моїх і Ти відчуєш.
Що пропадає десь мій сум,
І я всміхаюсь - як цілуєш!))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2016
Немає часу, щоб пожити? -
Завжди ця сіра метушня.
А за майбутнє говорити? -
Для цього є усе життя.
Як часто згадують минуле.
Без мудрості, як в пустоту.
Не оглядайтесь - все загуло...
Життя - це вже!.. це тут!..
Як добре бачить нас Бог Світу,
Бо нас насправді запросили.
Ми не живемо без ліміту.
І є в нас вибір, є в нас сили.
Немає часу все змінити,
Щоб заново життя почати.
Але є серце, щоб любити,
І є душа, щоб зігрівати.
І є ввесь день, щоб засвітити
Іскру своєї доброти.
І є секунда, щоб простити.
"Немає часу" - кажеш Ти?
1:00, 12.02.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643151
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.02.2016
Не покидай, коли так важко...
Коли над прірвою стою.
Життя моє - не завжди казка,
І хоч я граю роль свою.
Не відпускай долонь гарячих,
Коли у холоді людей
Я так хотіла лиш побачить
Вогонь тепла твоїх очей.
Не розмовляй крізь світ емоцій,
Заглянь із ніжністю в життя...
Бо кожне слово різко точить
Й нема у нього вороття.
І замість лихого й пустого,
Образ, невіри і жалю.
Не віддавай мене нікому,
Я ж так люблю... тебе люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638498
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.01.2016
Поговори вночі зі мною...
Коли ні звуку вже навколо,
Коли так хочеться з Тобою
Побути жінкою простою,
Яка співає серцем... соло.
І розкажи усе, що хочеш...
Усе затаїне до болю,
Усе, що серце прошепоче,
Заплющимо обоє очі,
Запам'ятаю ніжне... Олю.
Я всі моменти закарбую,
Всі дотики, всі звуки ночі.
Любові подихи відчую,
І слово кожне я ціную,
Яке говорять Твої... очі.
Поговори вночі зі мною,
Коли в кімнаті все стихає,
Коли обняті тишиною,
Лиш почуття і ми з Тобою,
І мовчки кожен з нас... кохає.
17:34, 13.08.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2015
Я устала быть сильной, поверь мне.
И мужчина сильнее мне нужен...
Где те чувства? В каком же конверте
Запечатаны мысли о муже?...
Я же так тебя сильно любила,
Отдавала всё то, что имела...
Но устала, Ты слышишь, не сила...
И сказать Тебе как-то не смела...
Я люблю? Я не знаю... мне жалко...
Постараюсь в себе всё исправить.
Жизнь дает мне уроки-подарки...
Не хочу всё так просто оставить.
Постучу я в закрытые дверцы,
Но смогу не полезть за ключами...
Пусть Любовь оживёт в моем сердце!
Не хочу снова плакать ночами.
23:59, 09.08.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598688
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.08.2015
Не заздріть, панове, не заздріть!
І Ви, чародійки, не дійте!
Ця Заздрість насправді лиш Вас їсть!
Прошу Вас, панове, не смійте!
Навчіться любити, навчіться!
І гордість свою Ви заїжте!
Хоч в церквах Ви Перші моліться,
Але хоч не гріште, не гріште!
Про що взагалі Ваші думи?
Життя - лиш одне і все спішки!
Не думайте, що інші люди!!!
Про себе задумайтесь трішки!!!
Навколішках дико я вірю,
Що стане безсилою злоба!
І змії самі знімуть шкіру,
Бо хто стане там проти Бога?
Не заздріть нікому, панове!
Що знаєте Ви? Геть нічого!!!
Що саме пройшла та людина
До цілі чи щастя такого???
Прошу, відпустіть цього духа,
Який Вас зжирає крізь тіло.
Впустіть Ви Любов, дайте руку!
Відпустить вже те, що боліло...
Оля Кравець, 14.30, 15.07.15.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2015
Здається, в мені живе Ангел...
Він розриває в мені сум,
Щей усміхатись заставляє,
Коли я біль в собі несу.
Він поборов в мені пітьму
І запалив крізь всю - свічу...
Обрав мене, скажи, чому?
І місію несеш яку?
Тут так нелегко, бачиш сам...
І матеріальне бере вверх.
І забирає час в обман
Ця сіроденна круговерть...
О Ангел мій, я часто плачу...
Лиш Ти, мій світлий, не хвилюйсь.
Я все зумію, я пробачу...
І за ворогів я помолюсь...
Я так люблю, Ти відчуваєш?...
Мій Друг від Бога на землі...
Тобі я вірш пишу. Читаєш?
Чи Ти все пишеш, лиш в мені?)
18.05.15. 23:14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582125
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.05.2015
Так тепло-тепло і так ніжно
Мене до себе притули...
Любити хочу, знаєш, вічно...
І пронести це крізь віки.
Так світло-світло і приємно
Мені у серце заглядаєш...
А там так щиро і взаємно
Розквітне те, що Ти торкаєш...
Так міцно-міцно і душевно
Давай обнімемось крізь час.
Життя - це іспит недаремний,
Що об'єднав в Любові нас.
Так добре-добре і так цінно...
Тебе любити у всі дні.
Лиш почуття живуть нетлінно,
Моя рука в Твоїй руці.
Так щиро-щиро і безмежно
Я вірю, що Любов - це Бог.
Люблю Тебе, і якщо чесно,
Я вірю в Рай для нас обох...
20:44, 06.05.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579382
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.05.2015
Повій, вітре, глибше в серце...
Повій, ніжний, бо пече!
Остуди мої печалі,
І погладь моє плече...
Повій, рідний, прямо в душу...
Вивітри усе сміття!
Освіжи мої чекання,
онови моє життя!
І повій мені в обличчя,
Щоб прокинутись зі сну!
Розплети моє волосся
І створи в мені весну!
Доторкнись клітинок тіла,
Всю мене Ти обцілуй...
Вітер милий, я б летіла,
Я відкрита, Ти відчуй...
Повій, вітре, глибше в серце...
Повій, ніжний, бо пече!
Остуди мої печалі,
І погладь моє плече...
18:31, 06.05.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2015
Гаряча кава. Обпікаюсь.
"Агов, мала, ну вже не плач!"
Слова твої я відчуваю,
За сум думок мені пробач...
Я містом ходжу, сновигаю.
Проходжу думку я навкруг.
Таких як ти немає, знаєш?
Мій друг близький, мій Друг.
Ти захід сонця навесні,
без повороту каяття...
І знову линуть всі ці дні,
Та вже не ті, це вже не я...
Чому опав так швидко цвіт?
Ти мав цвісти іще не раз!
Цей світ, о Боже, дивний світ!
Він є насправді, чи міраж?
Не хочу вірити, не можу...
Ти є живий, у серці, - тут...
Лиш вітер лагідно шепоче...
Що Бог заповнить пустоту...
Холодний вітер. Замерзаю.
Із теплим світлом летиш ти...
Жаль із вітром відпускаю...
І ти мене прости-прости...
За руку вдячна і за силу,
Коли підняв мене з колін.
Повірив, що я маю крила,
І відпустив мене в політ.
За сцену, мужність і розмову,
Яку так щиро розділяв.
За мрії, плани і промову,
За те, що вірив і літав...
І відлетів... душа витає...
Весна цвіте, але у ній
Лише тебе не вистачає...
Бо вже у небі усміх Твій...
Гаряча кава. Обпікаюсь.
"Вище носа, до мети!"
Остигла кава. Усміхаюсь.
"Ангел Успіху"... це Ти..
Присвячується моєму другові і наставнику, світлій людині Андрію Голді...
18.04.2015. 21:42.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575401
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.04.2015
Тобі здається, живеш вічно?
Розплющи очі - подивися!
Бо навіть в'яне літнє листя
І з неба пада знаки сніжно...
Тобі здається, що мовчанням
Ти проживеш життя солідно?
Тоді скажи, невже негідно
Співати жайвіру із рання?...
"І все так буде" - знов здається?
Ну мало бути вже відомо,
Що ти тут гість, хоч несвідомо,
І що даєш, те і вернеться...
Здається, що живеш нормально?
Ти ходиш в церкву, - несеш гроші.
І всі говорять, - "Ти хороший"...
Ех... пам'ятай, це лиш буквально.
Тобі здається, дуже зимно?
А Ти зігрій найперше душу,
Без нарікань, без гострих "мушу",
І не кажи, що все це дивно.
Тобі здається, що не треба?
Міняти все і бути іншим.
В чужих очах не стати гіршим...
А ти в яких очах для себе?...
І плаче з неба хтось так ніжно...
Чому ж ти плачеш, як втрачаєш?
Якщо ти любиш, то вже знаєш,
Де є тепло, коли так сніжно...
(с) - Оля Кравець (Савчук)
(24.11.14 - 11:11)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2014
Коли не хочеться нічого
і ти у всесвіті сама...
Проходиш мимо в коридорі
повз тих людей, яких нема.
Коли ти дивишся угору,
але крокуєш прямо вниз.
О Боже, дай в житті опору
не провалитися наскрізь.
Коли по ящику новини
оббризкують криваво нас.
Коли у неті-павутині
Забули зміст для слова "час".
А ти все ж скинь пальто сумління,
розбий діряве, сіре скло.
Живи, люби, небес творіння,
І засвіти крізь чорне тло.
Відчуй, вдихни у серце сили.
Ти не одна. У тобі Бог.
Крокуй. Вперед. Біжи щосили.
Зовуть ангели багатьох.
Пустіють стіни, плачуть штори,
Бо вдень живуть, неначе сплять.
Кімнати в пошуках любові,
Душа шукає, де вмикач.
Коли туманять тисячами,
засмійся мовчки непримітно.
Бо часто в людях нема тями,
але для всесвіту ти Світло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2014
Скажи мне, что с тобой, Душа?
Что ищешь Ты? Куда меня заводишь?
Но Ты молчишь. Ты смотришь на меня,
Как буд-то в зеркало глаза отводишь.
И я устала быть, где мне не быть...
Устала делать, что не делать...
Скажи, Душа, ну как мне жить,
Чтоб Ты летать во мне хотела?!...
Смотрю и даже нету здесь окна,
Напротив вижу только ети двери.
Но Ты во мне, я чувствую Тебя.
Спаси меня, прошу, от сей потери.
Я здесь теряю вовсе не Тебя,
Теряю время только невезеньем.
Как странный гость и всё ето не зря.
И только Бог для нас спасенье...
(с) - 19.09.2014 - 15:15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524454
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.09.2014
І знову вчора побачила те, що зачепило мою душу... Я не можу це забути, а тому мушу це увіковічнити... хоча би у словах...
Ідучи собі просто вздовж тротуару, минаючи сотні людей... і переважно всіх стараючись обігнати, - раптом я зупинилась... точніше мене зупинила попереду дивна парочка юних людей... вони зовсім не спішили...
Вона кульгала, ледве крокуючи, а він її вів за руку, міцно тримаючи... Підійшовши ближче було помітно, що дівчині важко самотужки іти, розгублений погляд, вона ледве бачить... а можливо і ні... Своєю рукою він дуже міцно тримав її не тільки ступаючи разом цією тротуарною дорогою, відчувалося, що він її підтримує у всіх життєвих стежках... Вони йшли повільно і обережно, вони тримались міцно, як востаннє... Він погано бачив також, лиш перебирав ногами стійко...
Я вирішила їх не турбувати... перейшла дорогу і на іншому тротуарі я вже втратила поспіх... Навпроти них ще здалека ішла молода, щаслива пара... Вона - у яскравому платті, на підборах... Він - підтягнутий та впевнений в собі. Вони не йшли тримаючись за руки, вони сперечались... Дівчина щось вперто доводила, а хлопець не хотів слухати... і тут вони не помічаючи нічого навколо, будучи необережними і просто занадто стурбованими зокрема, випадково зіткнулись з парою, як міцно тримали один одного... Незрячі просто призупинились і без зміни обличчя далі міцно взявшись за руки пішли... а от зрячі змінились на своїх обличчях і здається, задумались...
Задумалась і я... над чим? Та над всім, що ми маємо... Над тим, що ми цінуємо і не цінуємо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521202
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.09.2014
Побачене я не змогла не пропустити крізь Серце. Вчора (якось випадково) у супермаркеті я помітила малесеньку дівчинку біля каси: така мила, дрібненька, розпатлане волоссячко, замурзаний носик... вона була менше прилавка, напевно десь 4-5 рочків... дійшла її черга і продавчиня, аж заглядаючи, каже: "Малютка, а Тобі чого?" Дівчинка висунула свою маленьку ручку з сірими папірцями і відповідає: "Ми з братиком хочемо чогось солоденького, але тільки на три гривні - і щоб для двох!!!" Продавчиня сумно усміхнулась і показала їй два пакетика розчинного капучіно, "мала" у відповідь дуже радісно обміняла сіреньке на кольорове і швидко побігла додому, втішати солодким свого братика... В цю мить я собі подумала: "як же це прекрасно дарувати бодай би щось приємне своїм рідним і дорогим, і не потрібно мати шалені можливості чи статки, можна просто віддати останнє, що в Тебе є"... (c)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520840
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.09.2014
А вже осінь у гості прийшла,
Вітром теплим у душу війнула.
Листя жовте в руках принесла
Небо птахо-ключем відімкнула...
І схиляються липи міцні
Під всесильною Бога рукою...
І летить жовте листя, як дні,
Що не взяти повторно з собою.
Мила осінь, чи чує мене?
Хай в житті все хороше почнеться...
Хай з деревами ворог засне,
Сонце Миру нарешті проснеться.
Бо в житті головне - то є час.
І ніяка валюта не рівна...
І ця Осінь також лише раз,
Й не кажіть, що Вам знову "все рівно"!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2014
І мамине серце в молитві до Бога
Любов'ю зламає воєнні хвилини...
Хай швидше ясніє до Миру дорога!
Герої потрібні нам тільки живими!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2014
Do you want to know my dreams?
Close your eyes! And fly with me...
I touch your soul and it seems,
That we can fly and we are free...
Do you see this bright sunset?
Can you feel this tender wind?
Do you hear this purr of cat?
Did you feel all Love from me?
Now it's time and now with me...
Keep my hand by strong your hand
With closed your eyes, but you will see
Without words you'll understand.
In the morning kiss wakes up...
In the day my smile lives...
In the evening keep of hugs...
And only night is full of dreams.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2014
А я плачу сегодня как-будто с дождём,
Вижу капли в окне, словно слёзы...
Бьет устало, но громко, - загадочный гром,
Но не страшны его мне угрозы.
Как совпало, не знаю, но вместе сейчас,
И я плачу не часто, признаюсь...
Но как-будто услышало небо тот час,
Как я искренно плачу и каюсь...
За поддержку, спасибо, Тебе, летний дождь,
За то чувство, что это нормально -
После жарких и солнечных дней - душа вдрожь,
И, как облако, рвется буквально...
Слышу... Дождь уж затих, и затихло в душе...
И совпала опять наша сила.
Да, я плакала! Да, я живой человек!
Но сейчас, как земля, я ожила...
(с) - О. Кравець
22.08.14 - 20:30́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518973
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.08.2014
Біль віднесла всі колючі сліди,
Але немає у мене вже сил...
Змотані знову червоні бинти,
Напоготові завжди нашатир.
І відчуваю, як знову вдихаю
Просто повітря і навіть не з гір.
Я виживаю і я повертаю
Свій погляд земний у небесний свій зір...
Серце моє, ти лиш бийся постійно,
Можеш не гучно і навіть не швидко!
Сила не в криці і навіть не в бійні,
Силою хвастатись інколи бридко...
Серце, не слухай, що треба й не треба.
Злі язики хіба знають, що в Бога...?
Людям лукавим далеко до неба...
Дуже захована їм ця дорога.
Заплющу очі, не бачу світла,
І вже закрились куліси вистави.
Дивлюсь у себе, а в мені є квітка,
З крану не хоче, а хоче з канави.
Серце, скажи, а чому я не знала?
Тільки закривши - я щось відкриваю.
Тільки згубивши - я щось відшукала,
Тільки любивши - Тебе відчуваю...
(с) - О. Кравець (16.07.14. - 0:40)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2014
А в небі сіро й так похмуро...
Напевно буде дощ і парить.
А я лечу в думках за мури
Буденності, де світ не хмарить.
Де вічно, тепло і спокійно,
Не відцвітають дикі вишні.
Лечу до Тебе мелодійно,
І бачить це лише Всевишній.
І байдуже, що хочуть люди,
І байдуже минущі гроші...
І знаєш байдуже, що всюди
Говориться про нехороше...
Бо мій політ душі повитий
У світ, який немає часу...
Бо зупинилась стрілка миті.
Життя є вічним, та не зразу.
А знаєш, я сама не можу
Летіти однокрила й рада
Бо я не Ангел і не схоже...
Без другого крила я впаду.
Яка ж в польоті дивна сила?
Любов в обіймах піднімає
У нас тоді на двох є крила.
Тоді у нас і світ літає...
О мій ранимий земний ангел,
Також з одним крилом не можеш.
Ти прилітай, я так чекаю.
Ми не самі, нам Бог поможе.
З одним крилом то лиш думками
Душею ввись я піднімаюсь...
За горами чи за річками..
Відчуй, я поруч... Усміхаюсь...
Відчуй, тепло я шлю і світло...
Повію словом в мить "кохаю"...
Ти відчуваєш дотик вітру?
- Це я насправді обнімаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2014
Люблю закритими очима,
Люблю відкритими ще більш...
І в серці більше половини
Вже зайнято Тобою місць...
І ця любов моя нетлінна...
Я вірю, вічна є вона.
Не зірки часте мерехтіння,
В мені є сонячна зоря.
Ти дивишся на мене знову
І гладиш лагідно мій стан.
І нам не треба тут розмови.
Як я люблю Ти знаєш сам....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2014
1) А зараз світи не між нами,
Між нами немає вже слів.
Не знаєш, як боляче, мамо..
Бродити в дорогах одній.
2) І знати, що Ти майже поряд,
Фізично вдиха на Землі.
Але де душа Твоя, мамо..
Не рветься у очі мої...
Приспів
А я запитую..
...запитую себе..
Для чого я Тобі
є прислана в житті.
Бо ж відштовхнула
і забула Ти про все.
А забуття пройде...
це теж в житті мине...
3) Як холодно в серці буває,
Коли я стрічаю Тебе..
На вулиці і поправляю
Той одяг, який не іде...
4) І хочеться душу зустріти
В очах Твоїх темних, як ніч.
О Боже, дай сил не згоріти
Від жару без духу облич.
Приспів:
Ти знаєш, дивлюсь,
КІШКА КОШЕНЯ
тримає у зубах,
ласкає в його снах..
Так поясни,
закони ці життя..
Не розумію я,
В яких істот серця...
26.05.2014 (11:35)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501300
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.05.2014
День... І от прокидаємось зранку, спішимо помити обличчя, почистити зуби, вгамувати свій шлуночок чи кашею, чи кип'яточком чаю-кави... потім швидко збираємось, стараємось виглядати зовнішньо хоча б нормально, щоби не було зайвих поглядів... Забігаємо в маршрутки, тролейбуси, як ті мишки в свої коридори, а там всередині їдемо разом з багатьма чужими незнайомими людьми... Їдемо... а час іде. Стараємось його якось використати, як хто. Хтось слухає музику для настрою, хтось молиться для душі, хтось бідкається в думках, і не знає, що насправді годує своє горе на розмноження, хтось мріє і уявляє ніби він вже це має, і також не знає, що примножує своє щастя, а хтось просто дивиться на дорогу і ні про що не думає... Кожен має свій вибір, і користується ним. Вибір починається з думок. Потім прибігаємо на роботу, щоби вчасно, щоби не сварили, щоб ніхто нічого зайвого про нас не подумав, нас просто так виховали, метод сірої маси. Прибігаємо, як та сіренька мишка, в свою конторку, і стараємось позитивно себе налаштувати на день. Якщо чесно, є такі люди, які приходять на роботу, як на карму. Тільки сильні можуть знаходити всюди плюси і знаходити шлях свого розвитку, бодай би духовного. Всі такі серйозні, всі працюють... А час минає... І головне - його ніколи не вернути. А знаєте, що думаємо ми? Хоч би час швидше пройшов, хоч би швидше... щоб додому...!!!...!!!...!!! То це називається наше життя??? Ми і так живемо не 150 років!!! А ми думаємо: Хоч би час швидше пройшов? Чесно, у цьому випадку, ми не найрозумніші створіння... Тобі не подобається робота, так міняй її, тільки не псуй свого Життя!!! Тобі його подарував Бог, як музикальну скриньку, а ми думаємо - хоч би швидше сіла батарейка...? Це безглуздо. Плани диявола дуже легко здійснюються таким непомітним способом. Він же хоче, щоб ми не робили нічого хорошого, не збагачувалися духовно добрими вчинками, а тупо виконували вказівки тих, хто збагачується матеріально, за це отримували платню, як раби, тільки на одежу і їжу, і мріяли, щоб час швидше пройшов!!! Друзі, таким чином наше життя, як один день, зливається в каналізацію, як стічна вода. Коли я на все це відкриваю очі, мені так хочеться про все це сказати. Та як пише в Біблії, будуть мати вуха, та не почують; будуть мати очі, та не побачать. Для кого? От і пишу, можливо хтось впізнає себе серед нас, і в моїх словах відчує в собі зараз, саме зараз вітер, який відчинить двері Вашої душі. І от закінчується робочий день, змучується тіло, а якщо чесно, ще більше змучується душа, бо вона спрагла світла, а ми її тримаємо в темряві... Ми знову розбігаємось по транспортних засобах і їдемо додому... Замість того, щоб щиро і світло обняти рідних людей, подарувати посмішку, обійми, ми змучені це робити... Злі сили добилися свого - і час вбили, і сили, щоб відновитися. Тільки дуже сильні зможуть прийти додому не втомленими, зготувати вечерю, сказати, наскільки ми любимо один одного, цінуємо кожну мить. Ми ж такі притемнені, адже життя може зупинитися будь-якого дня, а ми живемо з думкою - та де там, я обніму пізніше, коли буду мати сили... А коли це пізніше? А? Тоді, коли вже на старості будемо жалітися "ой, якби я жив не в Україні, то би було інакше... або якби в мене були батьки... то я би мав час..." Якщо вже на це пішло, особисто в мене батьків не було в дитинстві і я живу в Україні, і приходжу з роботи змучена... Але я розумію, що завтра може не бути. І я стараюсь... обнімати, як в останній раз, відкриватися, як востаннє, усміхатися, як востаннє... Так, це нелегко. Але ще тяжче, коли я цього не зроблю, а потім після життя буду згадувати, чому я цього не зробила... Та я, все рівно, всього не встигну. Але хоча б це. Хоча б любити на цій Землі, люди, встигайте! Любити - і в словах, і мовчки, але головне - діяти. Ніхто нас не згадає по наших думках. Тільки по вчинках. От я пишу... а час іде... вже 16:40... і його не вернути. І кожен його по-своєму цінує - хтось зараз хоче, щоб він пройшов швидше і додому.... хтось працює над мріями своїх директорів, хтось вже змучений вже ні про що не мріє, хтось вже замотався, а хтось розмотується... Після кінця робочого дня час так само швидко ітиме, не повільніше ніж до, і вдома ми будемо за звичкою грати ролі дуже втомлених в той момент, як можна себе пересилити і творити, а не руйнувати себе і оточуючих. Ми знову напхаємо чимось свій шлуночок, здається заради нього і тільки працюємо все своє життя..) Маленький ротик з'їдає наші гроші, гроші - роботу, робота - час, а час іде проти нас, якщо ми його не цінуємо. Наївшись, в нас прокидається інстинкт сну, ми вже не можемо зателефонувати рідним, чи просто щось хороше придумати для близьких, МИ Ж ВІЧНІ ЖАЛІЙКИ!!!))) Я вже не кажу про спорт!) Якщо людина зранку до вечора на роботі без ентузіазму, то який ентузіазм може бути після?... Тут тільки люди із силою волі ще можуть позмагатися... І от приходить ніч, ми зморені лягаємо спати, навіть не подумавши про прожитий день. Що ми зробили так чи не так? Та ми взагалі не думаємо... нема сили...) Я вже не говорю про ранкову чи вечірню молитву... Взагалі відчувати і говорити з Богом потрібно не тільки зранку чи ввечері... Його можна побачити всюди, якщо Він живе в Твоїй Душі... Ну от, ми заснули. Наша душа літає в снах, дає нам знаки, але ми так міцно спимо, що зранку нічого не пам'ятаємо і навіть не стараємось згадати, бо це все як каже нам стереотип - непотріб. А що тоді потрібне? Та ми самі часто не знаємо. Просто не живемо, а існуємо. От так проходять наші дні... а потім життя, як пісочний годинник, висиплеться... і тут ми не розуміємо, як так? Ми ж здобули стільки дипломів, ми ж збудували такі вілли, ми ж купили такі дорогі речі, де справедливість? А справедливість є. Рідненькі, невже ми не розуміємо, що нас сюди запросили на Землю, як на випробувальний термін практики... Для чого це? Це що - кастинг, конкурс, хто кращий...? З одного боку, всі ми Діти Бога. Та діти бувають різними... І ми такі. Коли закінчується життя тут, ми перейдемо в другий вимір. Ми залишимо все, окрім душі. І незалежно від того, що ми здобували на землі, все матеріальне рано чи пізно стане порохом. Отож, пора задуматись! Мій рідний читачу, не знаю хто Ти, чи бідний, чи багатий, чи чоловік, чи жінка, чи юний, чи літнього віку, я просто дуже хочу, щоб Ти задумався... що ти зараз збагачуєш? Не взагалі, а просто сьогодні? Так, сьогодні, в цей день. Життя воно не набагато ширше як один день... Нам просто так здається. Очі засліпила вуаль буденності. Відкинь її. Ти бачиш?.. Чуєш?... Відчуваєш, про що я?... День...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500381
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.05.2014
Прости, поезіє, мені,
Що так давно вже не писала,
У днях так часто оминала
Й не бачила Тебе вночі.
Втрачала сенс не лиш писати,
А навіть дихати в Тобі,
Застрягла я в такій журбі,
Що не могла Тебе й читати.
Цей рік мене побив в дорозі,
Не було місця вже живого,
Я не хотіла вже нічого,
Душа лежала на підлозі...
І тільки видих і без вдиху,
Як від удару в боротьбі,
Не до поезії тоді,
І навіть не до передиху.
І лише Бог зумів підняти,
Коліна витерла із крові.
І "друзі" стали вже "знайомі",
Завіси впали, ролі знято...
Та я вернулась, бачиш, пишу.
Не знаю, звідки Ти в мені,
Бо не таланило в ті дні,
Бо замість Тебе була тиша.
Прости, поезіє, мені,
Ми є не вічні, та можливо
Хоча б думки свої миттєво
Залишу я навік в Тобі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500368
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.05.2014
Мы с тобою ещё поворкуем…
Будем в старости мы вспоминать,
Как друг друга безумно ревнуем…
Как учились вдвоём пеленать
То, с любовью, рождённое Чудо,
Что уже нарожает своих…
Я, любимый, и в старости буду
Согреваться в ладонях твоих…
Вот представь: Мы седые-седые…
Кресла два и малиновый чай…
Внуки взрослые стали такие…
Где-то молодость шепчет «Прощай»,
А на сердце у нас, как в семнадцать,
И любовь, и душа на двоих…
Мой родной, можешь не сомневаться,
Я прочту для тебя этот стих…
Ты в ответ улыбнёшься, конечно,
И не вспомнишь… Лет сорок назад
Я уже прочитала поспешно
Этот стих… И хранила как клад…
Сделав ставку на чувства земные
И поверив в любовь навсегда…
Знаю, будем когда-то седые,
Но несчастны вдвоём – никогда!!!
И семью на земле создавая,
Бог нам Ангела шлёт с высоты…
Ведь семья – это горсточка рая,
В ней рождаются жизни цветы…
Это всё осознаем попозже…
Ты – судьба, без сомненья, моя…
Для меня всей вселенной дороже
Наш шедевр под названьем «СЕМЬЯ»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475358
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.01.2014
Минає час, - і я усіх минаю...
І серед них я так Людей шукаю.
І ніби всі проходять рівні в праві,
Але серця в них різні і цікаві.
В одних середні, щоб не виділятись!
В одних маленькі, щоби не кохатись!
В одних прозоре, як його немає...
В одних залізне, що не відчуває...
В одних із вати - всі його зминають,
В одних із м'яти, - спокій вони мають!
В одних серденько темне, бо сердите!
І тільки світле серце - то Велике!
Воно навчилось жити і радіти,
Попри усе навчилося терпіти...
І власноруч зашило шрами,
Яке життя давало і не днями.
Воно не втратило із часом віру,
Те серце любить понад дивну міру.
І завжди серцем-щирими-очима -
І ритм його - це вільна, ніжна рима.
З Великим Серцем не зустрінеш часто,
Та лиш воно дарує іншим Щастя!
Та лиш воно сердець усіх миліше!
Велике Серце - В Світі Найсильніше!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468288
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.12.2013
Максиму Висоцькому присвячується...
Ти мріяв, Ти завжди ішов Вперед,
Ти так хотів купити Власний Острів...
Життя зіграло в дивну гру "Рулет..",
І ми не розумієм суті досі...
Чому лиш Той, хто нас усіх створив,
Одних з собою в Небо забирає?
Ти молодий, Твоя Душа - Порив,
Тепер у Небі Зіркою сіяє...
Ти як той Ангел, забраний з Землі,
Ти залишив у Серці Тепле Світло.
Воно горить Любов'ю у душі...
Так вічно, сильно й непомітно.
Завжди веселий, руку подаєш,
Ти залишив Добра Проміння.
Лиш не печалься, Ти Завжди Живеш!
Ти з Богом, це Його Веління!
Хай Двері Раю відчиняться Тобі,
а Молитви здійсняють Чудо.
І буде Острів найдорожчий на Землі...
Ти в Божій ласці і все добре буде!
Бог Любить кожного, Ти не журись...
Ти ж залишив Добро в Серцях!
Ти звеселяв, тож посміхнись
Іскрами зірки в небесах!
21:01, 07.09.2013. (с)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468287
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 25.12.2013
Він прийшов до мене зранку,
Він змінив моє життя...
Не чекала я світанку,
Просто день стрічала я.
Він розплющив мої очі
І підняв мене зі сну...
Рідна, мила, а Ти хочеш
залишатись вічно тут?
Там, де я - реальність мрій,
Поле льону все цвіте...
Здійснюй вибір - він є Твій.
Час цінуй - він промайне.
Це життя - то мить одна,
Від дверей і до дверей...
І час ще сиплеться в руках...
В Твоїх руках, а не в людей...
Давай, подумай, не спіши!
Вже двадцять третя йде зима...
Вирішуй просто - напиши...
Не спи, прокинься, вже пора..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2012
Гостем я непрошеним була в цьому світі,
Зараз хтось чекає і так жде мене...
Коли я з'явилась, плакали, мов діти,
Та я усміхалась, бо не знала це...
Гостем я непрошеним завітала ніжно,
І жорстокі досі то не є мій страх.
Світ вітав мене, коли було сніжно:
В хуртовині днів, у холодних снах...
Це навчало зразу - жити-виживати,
Зігрівати там, де змерзає хтось...
Тим, хто є без серця, серце дарувати -
Не чекати вслід щось взамін чогось...и
Гостем я запрошеним лиш була у Бога...
В Нього в силі все, в Нього кожна мить,
Все моє життя, вся моя дорога...
І мій подих там, де мій путь лежить.
Все було колись, жалю вже нема
Раз згадала я, годі... вистачає.
Свічусь я вночі, як зоря ясна!:)
Любий поцілує, сина пригортаю...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012
Відсуваю штори - вже немає ночі...
Заглядаю в небо, а це - сині очі!!!
Я цікавлюсь світом: "Чому тепло досі?"
А мені отвітом: "Це - Щаслива Осінь:)!"
Я вдягаюсь літньо, яблуко у руку,
Відчуваю з Літом дивну я розлуку,
Дякую за дні, навіть за моменти,
Що блищать в уяві, як невзяті центи!
Я живу осінньо, квітку у волосся!
Знову я щаслива! Осені вдалося!:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2012
Вибач мені, що я посміхаюсь,
В душі так глибоко, та щиро я каюсь...
Ти руку свою мені простягала...
А я відштовхнула, а я не подала...
Вибач мені, що я вже сильніша,
І стала холодна для мене ця ніша.
Люблю Тебе, рідна, і так сильно я прошу...
Невже наш зв'язок - то лиш "Дай мені гроші?"
А знаєш, я хочу, щоб щастя відчула,
Тверезо на світ Ти знову зирнула!
Вибач за серце, на вид не жаліло...
А йшла як від Тебе, до Тебе боліло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360814
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.08.2012
Знаєш, милий, я щаслива!!!
Хай і вітер, сніг і злива...
Чашка чаю у руці
І Твій цьомчик на щоці!
Знаєш, любий, мені добре!!!
Хай і люди, наче кобри...
Обнімаю всіх підряд,
Ніжність, віра - мій заряд!
Знаєш, сонце, я так сяю,
А чому? Бо так кохаю!
А чому? Бо Ти так щиро
Промовляєш: "Моє диво!"
Бо так дивишся у очі,
Що нічого я не хочу!
Щастя в серці легко мати,
Якщо вміємо кохати!
Ай, рядки мої прості,
І в читанні теж легкі!
Тож нехай хто їх читає,
Легко щастя відчуває!:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2012
Такий холодний дивний вечір...
І вікно моє в дощі.
Я не можу скласти речі,
Що лежать в моїй душі.
Я замерзла від чекання
На світанок, де є Ти...
Сил нема, нема благання...
Час прошу цю ніч знести.
Я сумую крізь усмішки,
Що, як завше, всім я шлю.
А на серці - чуть, ще трішки...
Я чекаю... Я люблю...
І всміхаюсь зі сльозами
Над подушкою всіх мрій.
Гріє те, що є між нами...
Хоч земний, Ти - Ангел Мій...
Такий холодний дивний вечір...
Зачиняю я вікно.
Поскладало серце речі,
Творчий безлад, все одно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354260
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.07.2012
Я так сумую за Тобою
І на душі, немов дощі...
З Тобою я цвіту весною,
Без Тебе - холодно мені...
Мені бракує Твого слова,
Твоїх обіймів, почуттів...
І я пізнала випадково:
Любові силу всіх світів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349655
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.07.2012
В моїх руках ще сяє щастя,
А хочеш - я віддам Тобі?
Мені не жаль, мені все вдасться,
Пройдусь я сміхом по журбі.
В моїх очах ще світить мрія,
А хочеш - я віддам Тобі?
Ти не хвилюйсь, Твоя надія
Живе, як вдома, у мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344900
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.06.2012
Ангелом хотіла б стати,
Щоб з Тобою завжди бути,
Щоб Твій сон оберігати,
Поруч подих Твій відчути.
Щоб крилом Тебе обняти,
Я готова прилетіти...
Все тепло своє віддати,
Поряд ніжністю зігріти...
Лиш поклич... і я з Тобою,
Хоча б думкою людською...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343180
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.06.2012
Я хотіла якнайкраще,
Але стало тільки важче.
Я хотіла стати літом
У Твоєму холод-світі.
Дарувала промінь світла -
Ти казав, що запривітна.
Дарувала весну щастя -
Ти казав мені, не вдасться.
Я раділа кожній миті,
Де навколо всі неситі.
Я раділа буть з Тобою -
Ти назвав усе нудьгою.
Змучилась, і вже не зможу!
Хочеш, то шукай несхожу!
Не змінити вірну душу,
Я собою бути мушу!
Кого любиш, то прийми
І плюси, і мінуси...
І розплющ повіки сну,
Бережи свою весну.
18:04, 26.05.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340019
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.05.2012
Коли біль та й не мине,
Не залишиш Ти мене...
І коли забудуть всі,
Витреш сльози на лиці...
Коли слабшою впаду,
Ти відкинеш всю біду...
Коли серце розірвуть,
Його ангели візьмуть...
І коли є біль-дощі,
Ти веселку шлеш душі...
Коли в неї наплюють,
Крила світла обіймуть...
Коли друзі - вороги,
Вічний Друг - це тільки Ти...
Коли мучить біль-Любов,
Ти приходиш в серце знов...
Коли ранять без жалю,
Я благаю і молю...
Забирають все моє,
Лиш любов Твоя ще є...
І спиною повернуть,
Лиш до Тебе моя путь...
Кожен день - нові гріхи
І рятуєш тільки Ти...
І ніхто без Тебе я,
Ти - Надія і Життя.
Коли біль та й не мине,
Не залишиш Ти мене...
Дякую!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2012
Хрупотить так ніжно сніг,
Я шукала щастя в Тобі,
Та не знала, що у злобі
Ти мене розбити зміг…
Вітер. Нічка. І вікно.
Притуляюсь я до світу,
Відчуваю біль неситу
І чолом торкаю скло.
І захмарені думки…
Від тих слів… Ну витри сльози.
А в мені, мов грім і грози,
Тільки Ти і тільки Ти…
Ненавмисне топчеш сніг,
А навмисне топчеш душу...
І простити знову мушу.
Тільки жаль, чому Ти зміг...
20.02.2012 р. 09:52.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315411
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.02.2012
Чому Тобі усе прощаю?
Немає гордості в мені?
Здається, гідність серце має,
Чому ж склоняється Тобі?
А я не вмію відірвати
Все ніжне, що живе в мені...
А я не можу відказати
Твоїй Любові словом "Ні"...
Ну що, скажи, мені робити?
Я плачу часом, бо люблю...
Без Тебе вже не вмію жити...
Ти в Душу вже проник мою...
А я стараюсь зрозуміти
Те слово кожне з Твоїх уст...
В собі змовчати і стерпіти
Тим фразам, де відсутній глузд...
Любові ніжній все під силу:
Моя душа живе у ній.
Не любиться, коли насилу,
Та ще є воля у мені...
Сама я винна, коли плачу,
Моя печаль - моя вина...
І я Тебе завжди пробачу,
Бо не простити прав нема...
У молитвах ми просим часто,
щоби Господь простив гріхи!
І вся гординя раптом гасне!
Тепер пробач мені і Ти...
09.02.2012 р., 14:21. Оля С.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312534
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.02.2012
Сонце гріє всі світи,
В Сонці - світло і життя!
В моїм серці Сонце - Ти,
А душа моя - Земля!
Зігріваєш - розквітаю,
Як зникаєш, я - зима...
Бо без Тебе замерзаю
І підсніжників нема...
А я кручусь по орбіті
І схиляюсь ніжно боком...
Ти дорожче в моїм світі, -
Доведу космічним роком...
Буду вірна у системі
Всіх планет і всіх орбіт.
У безмежній Божій схемі
У Любові створен світ.
Все велике із малого,
Все мале відчуй в душі.
І немає тут складного:
Засвітись своїй Землі...)
08.02.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012
Місто. Вулиці. Алеї.
Кришталевий пада сніг.
Він спішить, біжить до неї,
Щоб зустріти її зміг.
Сяють щастям її очі,
І сміється обійма...:)
І у серці щось лоскоче
Так приємно зігріва.
- А давай ловити з неба
Ці сніжинки голубі!
- То моменти щастя треба,
Щоб зловили ми собі!
- О, Ти чуєш? Хтось сміється!
- Бачу! Там, дівча біжить!
Біля неї тато в'ється,
Щоб її тай розсмішить!
- Добре так, коли щасливі
Коли вміють так любить!
- І малі, і вже сиві
Хай відчують щастя мить!)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2012
Sometimes we can't forget
Some pain because of word,
But shouldn't we regret
About some past world.
We go again ahead
And start again to dream.
And if the light was red,
We try to see some green.
Don't shut your heart for ray
To say all bad: "Good bye!"
When comes to us new day,
Why we remember? Why?
If we can now forget,
Don't loose this chance by way,
It's difficult, but yet...
Restart your life today!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2012
Якщо Ти любиш, намалюй!
Я буду аркушем надій...
І тонкі лінії відчуй,
І світлих барв Ти не жалій.
Якщо Ти любиш, то заграй!
Я буду чистим нотним станом...
В мелодію весни додай
І піснею життя я стану.
Якщо Ти любиш, то зліпи!
Я глиною для Тебе буду...
Фігуру "Ніжністю" назви
І стане витвір рівний чуду.
Якщо Ти любиш, напиши,
Скажи, станцюй і заспівай!
Лише доводить не спіши,
А просто серцем покохай!
(15:53, 28.12.2011.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302847
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.12.2011
Ми збудуємо свій дім,
Повний ласки й теплоти,
Буде добре двом у нім,
Де щасливі я і Ти.
Ми засвітимо зорю
В небі, де живе наш Бог.
А ім'я зорі - "Люблю"
І зігріє світло двох...
Ми запалимо свічу,
В ній гармонія душі,
І Ти без слів і я мовчу,
Лиш говорять ці вірші.
Просто, але щиро і зрозуміло...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301841
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.12.2011
Прости мені, що так люблю...
Пробач мені, що так кохаю!
Я кожен погляд Твій ловлю
Тону у ньому і блукаю...
Можливо, я ще не остання
В твоєму списку наречен.
Та я так вірю у кохання...
І не люблю прощання сцен!
Лиш не штовхай мене від себе,
Бо у Любові я слабка,
Бо я не можу вже без Тебе,
Як без тепла сумна весна...
Я ніби хвора вже Тобою,
В моїх думках Любов і Ти.
Нічого вдіяти з собою
Не можу, можу не змогти!..
Не думала, не знала, чуєш,
Що так полюблю лиш Тебе!
Моє кохання Ти відчуєш,
Воно в Тобі мене знайде!
І душу вибач, що літає
І так любити сильно вміє!
За все болить, за все прощає...
І ніжно світлом своїм гріє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2011
Миколай всім допоможе!
Він святий і Він все зможе!
А невидима ця сила,
Як ангельські теплі крила...
Щастям ніжним Він зігріє!
Знає все, що кожен мріє!
Знає радості, печалі
Івася, Каті, Віті й Валі!
Миколай ЛЮБОВ дарує!
Все Він бачить, все Він чує!
Усміхайся і співай,
Бо Святий йде Миколай!:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301064
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.12.2011
Без Тебе дихати не вмію,
Бо Ти - печаль моя і сміх...
Любити так вже не зумію,
Бо Ти - найкращий серед всіх.
Без Тебе я це вже не я.
Ти вдих і видих водночас.
І наше світло, як сім'я,
Засвітить нам єдиний раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299397
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.12.2011
А на місто впав туман
І ворони "кар-кар-каррр"...
Люди діють знов "обман",
Не бояться вищих кар.
А у місті шум авто,
Всі спішать по тротуару.
Всім, здається, все одно...
Не цінують життя-дару.
Час не знає слова "Стій!"
І тому всього їм мало...
І суспільство - дивний рій,
Окрім меду, хоче сала...
Всі спішать, біжать, кричать!!!
Аж на голову все тисне!
Та не можу я мовчать
І нервуюсь ненавмисне...
Замерзаючі серця,
Озирніться Ви навколо.
Окрім свого его-я...
Окрім модного, нового,
Ви щось бачите чи ні?!
Чи вже, може, засліпило?
Ну не вічні Ваші дні...
Ваша місія - не пиво!
Чуєте у серці звук?
Ми його не помічаєм.
Це Любов все стук та й стук,
А ми двері зачиняєм...
Написала щойно, 25.11.11, 09:27. Оля С.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295783
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2011
Життя наше – мить.
Та я прошу, не йди!
Я знаю, не спинить.
Тебе вже не знайти!
О милий друже мій,
Скажи мені, чому
Летиш у вічність мрій,
Лишаєш лиш сльозу?
Мій друже, юний, милий,
Не встиг Ти розцвісти.
О Боже мій єдиний,
Його спаси, прости!
Я серцем пам’ятаю
І це вже назавжди!
Як ангел залишаєш.
Ти промінь чистоти.
Будь в небесах щасливий,
Не плач і не сумуй!
Як ангел білокрилий
Ти втіху подаруй!
P.S.: щемить, ще мить... присвячую 15-річному другу Тарасу, який пішов із життя, як Ангел...світла людина, що просто заснув у тумані газу... Життя зникло в одну мить... Досі дуже його люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2011
Життя наше – не солодке,
Життя наше – це не гра.
Таке і довге, і коротке,
Буяє ним земна краса.
Цей світ придуманий давно.
Живемо всі на виживання.
Сильніший кривдить все одно,
Але не вічне це страждання…
Інколи ми дуже скриті,
Будуємо собі стіну.
І ніби двері вже закриті,
І відчуваємо вину…
Різні кривди та образи
Нам не треба помічати,
В світі світлого є більше,
Серце варто відкривати!
І хоч той опік в серці знов…
Хай щиро добре буде їм!
Любити всіх, усім – любов…
Лиш довіру – то не всім.
P.S.: зараз дивуюся, що ці рядки я написала ще в наївному віці - 16 років...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2011
Вже осінь світить у вікно,
Немов мене чомусь втішає.
І знов мені не все одно,
Чому ж Тебе я так кохаю?
І птах у небі десь злетів,
За ним мій погляд не встигав...
А Хтось у небі захотів,
Щоб Ти душею покохав.
А Хтось у небі побажав,
"Нехай зійдуться два серця"...
І нам в зимі подарував
Тепло, де разом Ти і Я.
У небі в Когось є свій план,
Щоби навчити нас обох
Прикласти до душевних ран
Любов, що є Добро і Бог.
Для Нього є можливим все,
В Його руках - всі наші дні!
Для тебе Він прислав мене,
А Ти є присланий мені...
(13:40, 03.11.2011 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290764
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.11.2011
Тобі присвячую Рядки!
Чи відчуваєш їх, скажи?
Чи відчуваєш силу слів
Серед буденних сірих днів?
Тобі присвячую Любов!
Чи відчуваєш її знов?
Чи розівчився вже любити
Серед потреб лише прожити?...
Присвячую Тобі я дні
І радісні, і теж сумні...
Усе сумне нехай мине...
А чи цінуєш Ти мене?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290521
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.11.2011
А я навчусь мовчати,
Коли не треба слів.
А Ти навчись кохати
Так сильно, як не вмів.
А я навчусь прощати,
Коли нема образ.
А Ти навчись казати
"Люблю" мені не раз.
А я навчусь радіти,
Життя люби і Ти!
І хай сміються діти,
Читаючи рядки!:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290520
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.11.2011
Здається, Тебе знаю…
Насправді – дуже мало.
Вгадаю, не вгадаю…
Твій світ – таємна справа.
А твої очі – зорі,
Мої – як нічка темна.
В долонях ніжних долі
Любов ця недаремна.
І світиться до ранку
Кохання незрадливе.
Дарує світ світанку
Бажання мерехтливі.
Мій місяцю журливий
Без сонячних промінь.
Прокинься, мій сонливий,
Зустрінь мене, зустрінь!
Тебе я обігрію,
Тебе я освітлю.
Віддам Тобі надію,
Любов Тобі пришлю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290269
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.11.2011
Ти завжди у Моїх Снах,
Як Той Ангел, Світлий Мій...
Я завжди в Твоїх думках,
Серед Мрій ЖИТТЯ, Надій...
Де б не були у житті,
Ким не були б, все одно,
Я Твоя, а Ти лиш Мій,
Все ЛЮБОВ'Ю так дано.
А Любов, як БОЖИЙ ЗНАК,
Як той вітер, що з Теплом...
Хай завжди звучить їм: "Так"!
Разом добре нам ОБОМ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290267
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.11.2011
Падає, падає, падає листя...
Падає із дерев...
Ну чому у душі
Вітер і дощі?
Падає, падає, падає листя...
Падає до ніг...
І так жаль мені
Золота на землі...
Чуєш, раптом, чуєш, вітер
Все гойдає чорні віти,
Все хитає чорне гілля?
І летить те листя вільно!
І летить, летить, летить, летить, летить, летить, летить, летить…
І падає, падає, падає, падає…
І осінь прощається ніжно, так ніжно.
І скоро дерева укриються сніжно,
Та хочеться ще полетіть
В осінню тривожную мить!
Ти бачиш, що десь там
У небі журавлям
Нелегко покидати,
В нерідну даль літати...
Бо листя опаде
І день так швидко так мине,
І сонце вже не зігріє,
Теплом вже не повіє!
Бачиш, в лісах
І в усіх степах, полях
Усе вдягнеться в листя багряне
Запалає нам осінь вогнями.
Бачиш, в небесах
Нам співає осінній той птах.
Шерхотить так приємно те листя,
Його топчемо так ненавмисне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288543
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2011
Спам’ятайся, народе мій милий!
Подивись, ти вже впав на коліна!..
А щоб встати і жити красиво,
Ти вже їдеш в чужую країну!
Мій народе, тікаєш від горя?!
Потрапляєш в чужинні тенета!
Недаремно з космічних просторів
Ця земля – СИНЬО-ЖОВТА планета!
Схаменися, народе квітучий!
Ой Ти, молоде, юне насіння!
Мов із терен, корону колючу
Ви заклали Вкраїні на тім’я.
А корона – це першість у світі!
Тая першість у нас – алкогольна...
Бо вже молодь і діти споїті
Безнадійністю, горем свавольним.
Та не всі ще здались до краю,
Ще палає вогонь визволяння!
Ще всміхнеться країна сумная
І здійсняться всі щирі бажання!
І тому, я прошу, мій народе!
Не давайся спокусі в кайдани!
Розірви і стопчи злі полони
І токсичні, заманливі плани!
І не їдь ти в незнані країни,
Не зрікайся свого через гроші,
Бо безпечніше всіх – Україна,
Наша рідна та бідна, хороша!
Об’єднаймося, мудрий народе,
Мов достиглі зернята в колосся.
Лише разом ми здвигнем колоди,
Щоб Вкраїну піднести вдалося.
І відкиньмо нудьгу і спокусу!
Гляньмо серцем високо у мрію!
І Всевишньому Богу, Ісусу,
Помолімось Пречистій Марії!
Помолімось ангелам небесним
І борімось за вольнії крила!
Лиш тоді буде влада в нас чесна,
Україна в нас буде щаслива!
Оля Савчук, у 18 років, осінь 2008 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288539
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.10.2011
А дощ плаче, не сміється,
Бо не змочить вже Тебе!
Сонце в хмарах і, здається,
Що туман серед небес...
Жовте листя опадає...
Холодно. Іде зима.
А душа вже відлітає
Там, де вічна скрізь весна.
Надворі так сиро, мокро...
Там, де Ти - тепло душі!
Надворі так сумно, сіро...
Там, де Ти - веселі дні!
Ми у чорному блукаєм,
Ти із білими крильми!
Ми ридаєм, та не знаєм,
Що щаслива в Бога Ти!
Присвячую своїй рідній сестричці, яка стала світлим ангелом... 19.10.10 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287160
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.10.2011
Україно моя! Найрідніша з усіх
Із країн Ти у серці єдина,
Лише мова твоя, солов’їний твій спів...
Наймиліше слова Твої линуть!
Україно моя! Знай, немало бійців
Задля тебе свій подих віддали.
Вони мали надію, вони мріяли всі,
Що досягнеш ти волі і слави.
Україно моя! Твої вірні сини
Кров’ю землю твою захищали.
Українці твої – це герої війни,
Вони мук неземних зазнавали.
Україно моя! Знай, герої твої
Молоді офіцери й солдати.
Знай, герої УПА за сьогоднішні дні
Не боялись життя віддавати.
Україно моя! Я не хочу, щоб ти
Так печально у даль заглядала,
Бо із темних небес твої вірні сини
Так не хочуть, щоб ти сумувала.
Україно моя! Ти цвіти-розцвітай!
Хай розквітнуть сади і діброви!
Солов’їним хай співом заллється твій край!
Усміхнись і подякуй героям…
P.S.: здається, що це - прості банальні слова, але все банальне є істинним... 2007 рік...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287159
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.10.2011
Скільки часу злетіло?
Скільки літ вже пройшло?
Не минула Вкраїна ще горя...
Ті рядки, що писав наш Кобзар так давно,
Ніби нам про сучасність говорять!
Ті рядки, як на диво, в сьогоднішні дні
Нам розкажуть про горе народу.
Ніби волю ми маєм, та народ весь в біді
І щасливим не був він ще зроду.
Лише мрія Вкраїни про майбутнє своє,
Як у думах Шевченка гуляла,
Так і в наших серцях вона досі живе,
Як не дивно, вона не вмирала.
Ну чому нам так довго потрібно чекати?
І терпіти ярмо нам навіщо?
А Шевченко казав нам кайдани зірвати!
А на що ми чекаєм? На гірше?
Та вже гірше не буде! Просто вірте словам!
Бог не дасть нас образити знову.
Як у мріях Шевченка розквітне земля,
Українська земля, барвінкова!
І здивуються всі, не повірять очам:
Україна щасливою стане!
І як гілку замерзлу цілує весна,
Як та гілка, розквітне держава!
2007 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285908
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2011
Можна словом втримати,
Можна відпустити...
Можна ним нагримати,
Можна прихистити...
Словом серце гріється,
Словом замерзає...
Слово в душах сіється,
Там і проростає...
Словом можна вдарити
За свою свободу!
Можна словом марити
І за ним - у воду!
Словом можна ранити,
Можна ним зцілити...
Можна з ним розтанути
І навіки жити...
Можна словом віяти
В паруса любові...
Пестити і вірити...
Чудо є у слові...
Можна і підняти
Словом ніжним ласки,
За живе узяти
Може слово-казка...
Слів є так багато,
Як зернят у житі.
Але день - не свято,
Коли словом вбиті...
Слів є так багато,
Як гілок в гаю.
То ж даруйте свято
І скажіть - "Люблю"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285466
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.10.2011
Чого я хочу? Чому нудь?
Чого рядків не обминуть?
Тривожить щось?
Ці роздуми свого буття,
Чогось я прагну від життя?
Люблю когось?
Кого у світі я люблю?
Де милий погляд я ловлю?
Ну де цей хтось?
Цей хтось, що вірно так чекає,
Мене шукає і не знає,
Що тут я, ось!
03.10.2008 рік. У пошуках справжньої любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285288
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.10.2011
Зі мною Ти думками...
Я завжди відчуваю.
Хоч відстань поміж нами,
Ти поряд, я це знаю...
Торкнутися руки,
Відчути теплоту...
Запалюють зірки
Чудес зорю ясну.
Торкнутися плеча,
Обняти, мов крилом...
Невидима свіча
Серця зігріє двом...
Присвячується К. М.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285287
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.10.2011
А я мовчати буду,
Хоча сказати хочу.
Образи не забуду,
Але погляну в очі.
Без Тебе я - пустиня,
Хоча колись цвіла.
Я вже закрита скриня,
Але ключі дала.
Тепла мені бракує,
Бо серце замерзає.
Мене воно не чує,
Але Тебе кохає.
Чому ж тоді здаюся?
Чому не доведу?
Чому Тобі сміюся
І знов кажу: ЛЮБЛЮ?!
Це слабкість є моя?
А, може, це є сила,
Бо там, де Ти і Я,
Чи є в Любові крила?!
Є... вірю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2011
Вікно. Дощ. Скло. Летять з неба сльози, але я не відчуваю їх. Ні долонею, ні душею. Хтось дуже сумує і ридає, аж ввесь світ чує. Дерева співчувають, хитаючись благально своїми стовбурами та гіллям. Вони переймаються Його чуттям. А я? Чому я не можу так? Я хочу, як всі: і раптового літнього дощу, і вередливого осіннього вітру, і навіть, зимового сну...
А я можу лиш одне - торкнутися скла... і уявити. Моє життя в руках того, хто підливає. А життя мого хазяїна також в руках Того, хто підливає: але не мене одного, а всю Землю...
Не спиться... Вікно. Дощ. Скло. Летять з неба сльози, але вазон на підвіконні їх не відчуває...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280545
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.09.2011
А серце так болить…
Тобі лиш все одно.
Твоє кохання спить,
Хоч дощ б’є у вікно.
Впадають з неба сльози,
Моя душа тремтить,
Твої слова, як грози,
У сонячную мить.
Я винна і не винна,
Але прости, прости!
Я знаю, що повинна
Цей біль в собі нести.
Скажи, хіба не жаль
Тобі моїх очей,
В яких горить печаль
І плач серед ночей?
Не покидай мене,
Хоч серце пожалій.
Цей дощ мене заллє,
Коли будеш не мій.
Я ж так тебе люблю,
Все знають ці рядки.
Присвячую, молю,
А ти? Ну, а що ти?
А ти мене кидаєш.
Це гордість, ну скажи?
Казав, що так кохаєш.
Мовчиш? Ну і мовчи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2011
Ти прийшов в моє життя
Так нежданно і раптово.
Що ж… втікаєш, бо нема
Почуттів. Не все так скоро.
Моє серце ти відкрив,
Не знайшов собі нічого…
Не хотів, але розбив
Промінь світла золотого.
Ти є зовсім не такий,
Як до того зустрічала.
Ніжний, щирий та сумний.
Ще таких не помічала.
Але це лише обман:
Середина - не поверхня.
Гостре слово, як наган.
Я не можу бути зверхня!
Мені боляче, що ти
Просто-напросто не віриш!
Як мені тепер, скажи?
Серце навпіл не поділиш!
Недовіра - це найгірше!
Ну чому змінився ти?
Та нехай… бо я вже більше
Не буду назустріч йти!
Вір, не вір! Час все покаже…
Чи я ангел, чи ніхто.
Лиш тобі одному скажу,
Бо мені вже все одно…
Я така, яка я є.
Так, я не свята, а грішна!
Так, я вірю, що живе
У світах любов правічна!
Ти десь думаєш, що я
Надто світла і чутлива,
Що вразлива є душа,
Вона сяє так мінливо.
Твоє слово – лезо гостре.
Ти смієшся – мені жаль.
Ти – кросворд, що так непросто
Розгадати всіх питань.
Вже зима спішить повільно
І впаде нам білий сніг.
A мені вже все, все рівно,
Що ти міг, але не зміг!
Зацвіте душа весною
І зігріє всіх тепло,
А я буду лиш собою
І засяю все одно!
Лекція із соціології...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2011
Де б я в світі не була,
Найріднішим все одно,
Буде місце, де росла,
Де все перший раз цвіло!
Де я вперше крокувала
По прямій, сільській дорозі,
Де я вперше покохала
Сонця промінь на порозі.
Де би я не побувала,
Не забуду аж ніяк
Те, що ніжно турбувало,
Де мій пульс забився в такт.
Де я вперше усміхнулась,
Як погладила листок,
Де і вперше я спіткнулась,
Як побігла у садок.
Мій Настасів – казка рідна,
Що без неї не живеться.
Серцю рідне так потрібне,
Бо тоді душа сміється!
Тут у рідному селі
Пізнаю людськеє щастя,
Як цвіте все навесні,
Вітер пестить крила пташці.
Зашумлять зелені липи –
Молодість кругом кружляє
І солодкий запах літа
Доля змучена вдихає.
Мій Настасів – серце юне:
То сміється, то зітхає,
То в гостях зима і осінь,
То весна вже розцвітає.
Я люблю своє гніздечко,
Як голубка, що літає,
Дивиться на світ широкий
Тай додому повертає,
Де чекають, дожидають
Найрідніші, милі очі,
Де крилом так пригортають
У безстрашні темні ночі.
Хай Господь благословляє,
Захистить від всяких бід,
У Настасів посилає
Промінь ласки на весь вік!
У 19 років, 20.12.09 р. 10:15.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2011
У нашому світі, у цьому житті
Не кожен в душі розуміє,
Що щастя і радість, омріяні дні
Не в грошах ховатися вміють.
Великі багатства, коштовні скарби,
Смарагдів, кришталю краса -
Не можуть зрівнятись ніколи вони
Із щирістю, вчинком добра!
І радість в багатих – це сила в грошах:
Як гнулись, так гнуться столи!
А щастя у бідних – це щирі слова,
Це злагода, дружба і мир!
Багатство – не вічне, не вічні і ми
Живемо без думки цієї...
Закінчиться шлях і залишимо все,
Крім вчинків, які в нас з душею!
Багатий не той, хто багато набув
Просторих і царських палаців!
Багатий – це той, хто ще не забув
Про добрість і мрії крилатість!
У 16 років, 6 вересня 2006 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279744
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2011
Ти вибач, що турбую
Твоє чутливе серце.
Ти вибач, що дарую
Слова, що ллють джерельцем.
Немов струмочком тихим,
З Тобою розмовляла.
Над ним туманом сизим
Твоя душа витала.
До Тебе я чомусь
Щось дивне відчуваю.
Немов себе саму,
Ціную й поважаю.
Говорять люди з нужди,
Що щастя не буває,
Та в нас це щастя – дружба.
Вона нас освітляє.
Вона нас зігріває
Небесною любов’ю.
У серце завітає
Розмовою з Тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267280
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.06.2011
You can, you can my heart to see,
But you don’t try, don’t try for me…
I always dream to be with you.
Without you what can I do?
Your love is star… So high, so light.
This light can win the darkest night.
You’ll be with me, I’ll be with you
And all good dreams fulfill, come true.
We like each other, we just love!
We try to find the lightest star!
We want to fly in happy way!
Open your heart, let shy your ray!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266598
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.06.2011
Сценарій нашого життя:
У ньому - Ти, у ньому - Я.
І все навколо є краса,
Де є земля і небеса...
І наша сцена без куліс,
А декоратор - чудо-ліс,
В якому стежка є одна,
Що нас веде і нас єдна.
В руках у Божого Творця
Любов ця щира без кінця.
І світиться вона Теплом,
Дарує щастя нам обом.
І наша роль є теж єдина:
Любові-вірності людина.
Цінуй усе, що зараз маєш
І роль, яку Ти обираєш.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266597
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.06.2011
Моя підтримка - слово теплоти,
Любові сяйво гріє безкоштовно!
Моя порада - голос з-висоти!
Не слухати - це беззмістовно!
Моє життя - дорога без асфальту,
Вона росте й цвіте безмежно.
Із фальшем жити нам не варто,
А то не встигнем жити чесно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266418
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.06.2011
Ти, як мелодія натхнення,
Ти - моя музика чарівна...
З Тобою дні вже не буденні.
Любов - невинна і нетлінна.
Як сонячне проміння ніжне,
Ти мою душу зігріваєш.
Для багатьох я дуже сніжна,
Для Тебе я лиш розквітаю.
Як квіточка, я дивлюсь в небо
І дякую, прошу, молю...
Я розумію, що без Тебе
Не знаю, що таке "ЛЮБЛЮ"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2011
Якби моменти були вічні,
Коли з Тобою я щаслива...
Моє життя - таке магічне,
Лиш час, на жаль, такий мінливий...
Якби секунду зупинити,
Але вона вже відлетіла...
Якби завжди ось так любити,
Я б так хотіла, так хотіла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266054
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.06.2011
Для мене іншого немає,
Для тебе піснею я стала.
Душа моя тепер лунає,
Мелодія звучать почала.
Без Тебе бути - біль предивний,
Для Тебе зіркою я стала.
Для мене Ти лише єдиний.
Нікому так ще не писала.
Немов лебідка, я сумую,
Для Тебе квіткою я стала.
Себе втішаю і лікую,
В полон любові я упала.
Для Тебе різною я буду,
Для Тебе буду лиш одною.
Любов мою Ти не забудеш,
Душею разом Ти зі мною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266051
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.06.2011
В коридорі плач звучить,
Хоч надворі тиха ніч.
Це дитя чуже кричить
Із собою віч-на-віч.
Мати кинула його:
Із роддому утекла.
А дитяті, все одно,
Буде кращою Вона.
Наймиліш усіх звучить
Слово мамине \"Я ТУТ\"...
Та дитя лише кричить...
Ну невинний СЕРЦЯ СТУК!!!
Де ж Ти, мамо, озовись!
Я ж маля твоє, дитя.
Оглянись, ну зупинись!
Лиш Тебе чекаю я.
Але Ти все йдеш і йдеш,
А мене Ти залишаєш!
Стежку щастя не знайдеш,
Бо одного Ти не знаєш:
Твоє щастя - то є я!
Я - дарунок світлий з неба!
Мама... Мамочко моя!
Ну невже мене не треба?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2011
Why dear people leave us,
When we don’t want to let?
Why hand in hand so shivers?
It’s hard to understand!
Oh please, oh please, don’t leave.
I love you and believe…
My heart is like a train,
Its beating brings me pain…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265425
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.06.2011
When people want too much,
When they don’t like a church, -
They want to reach the sky,
But then they fall and cry…
When you don’t give your hand,
Don’t even understand,
That Love is our Tower,
And God – the biggest Power.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265256
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2011
На добраніч, милий мій!
Та до снів ти ще помрій,
Як тебе я обнімаю,
Ніжно-ніжно пригортаю.
Прилітаю уві сні,
У яскраві сонні дні.
І душею освітляю,
Бо тобі добра бажаю.
Ми зустрінемось в думках,
Злетимо на подушках.
І тепліше всіх перин
Нас загріє сон один,
Де ми будемо квітками
З медом, чудо-пелюстками.
Поцілуєш Ти мене.
Сон, як мить, і тут мине…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2011
Десь далеко за горами,
А може, за садком…
Десь далеко за морями,
А може, за струмком…
Я його єдиного,
Як сонце відшукаю.
Я його коханого
Відчую і впізнаю.
Десь далеко за полями,
А може, за кленами…
Десь далеко за містами,
А може, за селами…
Він мене, єдину,
Тільки як побачить,
То навік кохану
Для себе призначить.
Десь далеко у країнах,
А може, десь за кроком…
Десь далеко в цілім світі,
Знайду за поворотом!
Немає значення, що ми
Зійдемось близько чи далеко.
А головне – це долями
З’єднають вірністю лелеки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263977
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.06.2011
Мамо… І в серці щось щемить.
Мамо… Це слово знають всі.
Дитя радіє їй у кожну мить,
Як квітка ранішній росі.
Мамо… І кожен з нас згадає
Печальні очі материні.
Мамо… І в серці заридає…
Чому ми не цінуєм нині?
Мама… у кожного своя.
Життя у муках нам принесла.
Недосипала, як зоря,
Світилась завжди щира й чесна.
Її сумна, тяжка сльоза
Тече лише заради нас.
Вона так часто і сама.
А ми жалієм просто час…
Життя людей, як ті сади,
Сьогодні квітнуть, завтра в’януть,
Зумій з любов’ю зацвісти.
Сніги байдужості хай тануть.
Цінуйте мамині слова
І не стидайтесь цінувати
Її затруджена рука
Завжди нас хоче обійняти.
Цілуйте мамину сльозу.
Цілуйте усміх материний.
Скажіть їй просто: «Я люблю»
І що вона для Вас єдина.
Хіба вона не варта слів?
Не варта щирої любові?
Згадайте своїх матерів
І подаруйте хоч розмову.
Цінуйте кожен мамин день!
Цінуйте, завжди так не буде.
Не в день концертів і пісень,
Даруйте радість в сірий будень!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263760
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.06.2011
То вам, люди, є не “шутка”!
Як везе усіх маршрутка!
Часто всіх нас підкидає!
В тій машині все буває!
То було велике свято,
Бо людей було багато!
Всі так дружньо дожидались,
Зговорились, посміялись!
Але тут…як жовта хмара
Та маршрутка вже пригнала!
І мов вже війна настала –
Дружба порохом припала!
Цьотка пишна, із сумками
Пробивала шлях руками.
Якийсь вуйко враз за тою
Пропихався вже ногою!
Десь старенькая бабуся,
Не така вже і слабка!
Щоб пролізти в того буса,
Дала діду шлапака!
Пхаються, немов востаннє!
Кожен хоче сісти там!
Бабці в голову кохання,
Нагадалося в думках.
Один дід собі старенький
Сів на крісло і сидить.
Бачить він, шо тут близенько
Файна бабця та й стоїть.
Думає дід, дума, дума
Та й собі вже нагадав.
Молодість свою надумав
Та й бадьоро мужньо встав:
Пані, пані, ви сідайте!
Бабця була не з простих!
Та й сказала: Не зважайте!
Я ше ого! Я не із слабких!
Дід не здався, як на фронті:
Я не сяду більш, кажу!
Ліпше вдарте ви по морді!
Ви сідайте, я прошу!
Баба гордо обернулась:
Я не буду, я – сильна!
Я ше можу, й усміхнулась,
Нести повних два відра!
Дід затрясся аж поблід:
Сквасилось лице: Ой прошу!
Зашарілась баба вслід:
Ой не треба, ой не можу!
Коли була молода,
Хлопці все мене просили!
А я не була дурна,
Хоч за мною всі ходили!
Один хлопець молодий
Раз сказав мені: Сідай!
Він був хитрий, недурний,
Запросив на лавку в гай!
Я сказала йому: Ні!
Мама так мене навчила!
І веліла так мені,
Шоб я з хлопцем не сиділа!
Дід обурився як рак:
Ти шо, стара, із дуба впала?
Я старий, но не дурак!
Сідай, кажу, ти вже достала!
Шо? Стара? Та я ше еге-ей!
Душа моя цвіте, як вишня!
Не можу я серед ночей
Приспати свою юність пишну!
Ой качка копнула б тебе! –
Старий вже сів і так сказав:
Чи ти здуріла, чи шо таке?
Бо час вже юності пропав!
Стара, ти подивись навколо!
Нема вже твоїх кавалєрів!
Зморщилось чоло як море!
Та ми вже всі – пенсіонери!
То є не правда! – знервувалась,
В маршрутці крикнула бабуся:
Поки душа ще не зламалась,
Я молодо усім сміюся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263759
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.06.2011
Я так люблю життя, повірте!
Думками я лечу у далечінь.
Понад степами і лісами вітром
Промчатись хочу я на крилах мрій!
Моя душа підноситься у небо,
Коли пишу оці прості слова,
Коли пишу вірші про Тебе,
Прекрасне Ти, моє життя!
Я так люблю життя, повірте!
І дотик вітру відчуваю,
Коли цілує й пестить ніжно –
Невдачі вдаль десь відлітають.
Зустріну ранок і відкрию
Я знову двері в милий світ.
З любов’ю я ще мріять вмію
І скажу я: “Життя, привіт!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263611
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2011
Сиджу собі у травах,
Читаю “Чорну Раду”.
Прийшла гуцульська тета,
Дала мені розраду:
- Чого сидиш, сумуєш?
Дивися, скільки ягід!
Малини і суниця!
А хочеш, нарви афин!
Піди у гори вище
З Марічкою під руку,
Побачиш, як гуцули
Роботою б’ють скуку.
Пішла я крок за кроком
У гори по травичці.
І задом, і вже боком
Іду я без привички.
І думаю, гадаю:
Не так вже й легко жити
У тих Карпатах, горах
Не рівною ходити.
Краса собі красою,
А всюди є робота.
Гуцули не зітхають,
Бо б’є в серцях “охота”.
І працювать на полі,
І в ліс ходить збирати,
А я то все гадала:
Там тільки віддихати!
"Теті" Ганусі з Ясенова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263610
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.06.2011
Живемо раз. Єдиний день.
Доба, немов єдина пісня.
Мій музикант... Соль-фа-мі-ре...
Нехай лиш "Ля" буде опісля...
Моя душа, як піаніно...
Твої слова, як вмілі руки...
Мелодія сердець повільна
Нехай дарує світлі звуки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263469
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.06.2011
I don’t know what I feel.
It’s so hard now to live.
I want reach love with you,
But don’t know what to do.
You don’t want feel my way.
Listen to me, what I say.
Feel my heart, open it,
But don’t crush what complete.
Word and word, meet and meet.
Every moment was so sweet!
And my hand was in your hand.
Time will help to understand.
Now I hear in my head:
Question, question, I feel bad!
Why so difficult for me
To be lover, just to be?
Please, don’t shut for me your doors!
I will enter, I’ll be yours
As an angel, but you try
Not to cut my wings to fly.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263468
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.06.2011
Гудить автобус, хтось спішить,
У когось море справ кипить.
Десь гавка пес, сміється хтось,
Напевне, радість є в когось.
Ще всі віконця не стемніли
У тон тернопільської ночі.
Ще всі серденька не зітліли,
Душа іскрить і спать не хоче.
Десь хлопець йде по тротуару -
Проблеми жити не дають.
Борги. Погрози. Ті долари
Засіли в голову і жмуть.
А тут стоїть старець убогий!
Він очі в землю навернув.
Його відкрита лиш долоня.
Яким колись в житті він був?
А, може, був він бізнесменом,
Як хлопець той, що так хотів
Щасливим бути, та з грошима
Знайти він радість не зумів.
Вони його в полон узяли,
У свої павутиння справ.
І так йому байдуже стало,
Що поблизу старий стояв.
Нехай прохає, доробився
Така йому, напевне, кара!
І той юнак не додивився,
Що той старець – то правда яра!
Що гроші – то пустеє діло,
То папірці, що крутять тілом!
Лише душа одна страждає,
Простого світла вимагає.
Не треба в світі цім спішити
Ставать багатим і відразу,
Бо може так нас закрутити,
Що лишаться одні образи.
Господь про всіх нас ніжно дбає!
Щебечуть взимку снігурі,
Але не плачуть, не зітхають
Найщасливіші на землі!
Ти чуєш, десь співає пташка?
Ось за вікном щебече нам!
Ну, а чого ж зітхає важко
Отой бідненький стариган?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263115
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.06.2011
Якби він знав.
Якби…
Якби він знав мене.
Якби сказав.
Якби…
Якби сказав: «Мине…
Мине твій біль.
Мине…
Мине цей біль душі,
А літо принесе
В суху печаль дощі…
Хай почуття.
Чуття…
До нього линуть теж.
Моя любов.
Моя…
Не має в світі меж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263114
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.06.2011
Нарешті в душі я збагнула
Печальну, тривожну ту мить,
Коли вже сама я відчула,
Як сильно у серці болить.
Я думала: сонце радіє
У кожнім, у кожнім лиці.
Я думала: небо ясніє
І тішаться люди усі.
Я думала, мріяла, бігла,
Торкалась руками дерев.
Сміялась, втішалась, раділа.
І все обнімало мене.
І промені, золотом злиті,
Загрались зі мною навкруг.
І очі від щастя залиті,
Аж поки не вчула той звук.
Той звук був мені незнайомий.
Не транспорт це був і не крок.
Це була людина без кроку.
Це був інвалідний візок.
І в серці веселість втопилась,
Застигла із тишею я.
Коляска собі покотилась,
А в мене котилась сльоза.
Хотіла догнати хлопчину,
Хотіла його врятувати.
Та де я візьму тую силу,
Щоб міг із візка свого встати?
Йому дуже важко у світі,
Де люди проходять повз нього.
Вони у житті ще не ситі,
Їм мало, все мало усього!
Йому не потрібно багатства,
Лише, щоб не плакало серце,
Що хоче звільнитися з “рабства”,
Що плаче в душевне відерце.
Він прагне з візка свого встати
Й піти із людьми, як усі,
Побігти зі мною, помчати
Із вітром у мрії свої.
І прийде той час ненароком,
Коли його віра спасе.
Щасливий той крок і за кроком.
Він щастя своє віднайде.
Але ще не може піднятись,
Прикована міцно стопа.
І віра так хоче ввірватись,
Порвати кайдани візка.
О Боже, благаю і прошу,
Спаси тих людей, сохрани
Людей, що хворіють й не можуть
Здоров’я дорогою йти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263008
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2011
Десь там сумуєш Ти,
Десь тут сумую я.
Там, де твої стежки,
Моєї там нема.
Я мрію і лечу,
До тебе знов і знов.
Запалюю свічу
Із полум’ям «Любов».
Десь там смієшся Ти,
Десь тут радію я.
Зійдуться два шляхи
Твого й мого життя…
Як травам навесні,
Чекання шле нам час.
І поки лиш вві сні
Зустріне щастя нас…
Десь там згадаєш Ти,
Десь тут згадаю я,
Зустрінуться думки
Іскрою звіддаля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263007
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.06.2011
Тобі відкрила душу
І знаєш, не жалію,
Та шкода, що до Тебе
Лиш вітром я повію.
Понад горами сміло
Через річки, рівнини
Мої слова летіли
В зелені полонини.
До Тебе так далеко,
Та серце дуже близько.
І нам обом нелегко.
Ти – високо, я – низько.
Тебе я не забуду,
Слова я подарую.
Та знай, як поряд буду,
Тебе я розчарую.
Тому що завжди будем
На відстані з тобою,
Як літо і зима,
Як осінь із весною.
Тобі відкрила душу,
Та знаєш, не жалію.
Та шкода, що до Тебе
Лиш вітром я повію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262578
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.05.2011
А ми такі знайомі,
Як місяць й сонце в небі.
Собі ми невідомі,
Та любимось в потребі.
Здається, Тебе знаю…
Насправді – дуже мало.
Вгадаю, не вгадаю…
Твій світ – таємна справа.
А твої очі – зорі,
Мої – як нічка темна.
В долонях ніжних долі
Любов ця недаремна.
І світиться до ранку
Кохання незрадливе.
Дарує світ світанку
Бажання мерехтливі.
Мій місяцю журливий
Без сонячних промінь.
Прокинься, мій сонливий,
Зустрінь мене, зустрінь!
Тебе я обігрію,
Тебе я освітлю.
Віддам Тобі надію,
Любов Тобі пришлю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262577
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.05.2011
Чуєш мене, відгукнись!
Чуєш мене, де Ти є?
В серце моє подивись, подивись!
Моє щастя, чекаю Тебе!
Вітер у полі гуля,
Сонце сміється в полях,
Тільки мені, чуєш, тільки мені
Чогось сумно в хвилини такі!
Чуєш мене, ну скажи!
Де Ти блукаєш, де Ти?
В серце у гості до Мене зайди,
Затріпочеш крильми назавжди!
Квітку цілую знов я!
Жаль, що одне лиш життя!
Та я живу, лиш Тобою живу!
Моя мріє, з Тобою лечу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260136
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 17.05.2011
Ми не вічно дихаємо тут.
Ми не вічні гості на Землі.
Нам пізнати треба ту мету,
Поки ще минають наші дні.
Нам не завжди зрозуміти суть.
Біжимо, не знаємо куди.
Для чого ми створені, чому?
Відповідь у небі променить!
Ну скажіть, чому так часто ми
В темряві блукаємо самі?
Світло – це є вічність доброти,
Це є шлях рятунку для душі!
О який безмежний Божий світ!
Нам його ніколи не збагнуть.
То скажіть, чому ми на Землі
Хочемо до неба досягнуть?
Ми, немов мурахи, є малі.
Дихаєм, не вічно живемо.
То чому ж є горді на Землі
І живуть не знають для чого?
Бог – наш батько добрий і святий,
Бог нас любить, кожного із нас.
Ми для нього є лише дітьми,
Ми повинні жити для добра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260134
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 17.05.2011