| Сторінки (2/183): | « | 1 2 | » |
Немає дозволу в мовчанні та тебе воно обіймає,
Я притихла від сну в якому тебе віднайшла,
І ці білі обличчя - їм нічого вже розказати,
Поміж копій чужих я лишаюся завжди твоя.
Серед сірих дощів зачекалась на щирість між нами,
Коли рвуться нитки, а у долі нема вороття,
Де стискається день на розбиті слова між словами
І зникає ілюзія... Скромність...
Між нами весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2021
Він поселився де туман і тиша,
Де ніч межує з тінями зими...
Ніхто не вірить у його мовчання -
Я ж бачу, як ти хочеш знов втекти.
Там серед тих людей тобі затісно,
Заболяче прийняти цю війну...
Зломили крила і не стало сили
Любити там її весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021
Серед людей, серед чужих очей
Залиш мені хоть пів секунди щастя
Для тих ночей, які ще проживу
Шукаючи в одних із них розп'яття.
Жахливий сон з якого почнеш день
Чекає каяття і розуміння,
Де легше ніж слова і важче молитов
Одна любов і цілий вік служіння.
І посеред пустих, як віднайдеш своє
І всі тумани випадуть дощами,
Залиш мені себе із присмаком життя
Для щастя, що на пів секунди з нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2021
Тепер поплач...
Із криком і на взрив.
І не шукай слова, тут нічого сказати...
Коли душа шукає небеса
Поплач зі мною посеред кімнати.
Не треба бути правельною знай.
Я обійму так міцно, так як вмію.
В мовчанні люди більше пізнають
Я все пробачу і все зрозумію...
І якщо ти захочеш темноти
Я світло виключу й на тебе зачекаю.
Нехай горять всі спалені мости
Я серед сотень душ твою впізнаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2021
Вже мене не чекай... Я чекати тебе не посміла.
У чужому житті я лишилась сама у собі
Тільки тішуся, що не бачиш, як я склала крила.
Самота не лікує ті рани ще досі в душі.
І щоб крик не лунав я закрию міцніше всі двері.
Мої руки в крові, а у спині твій ніж - забири.
Той урок у житті твоя гарно - красива ідея.
Тепер знаю ціну всім словам, що сказав ти мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2021
Ти серед тих, хто теж у самоті
Між варіантом у собі і в тиші
Обійми закороткі, затяжкі думки,
Ти за душею.
Те, що вже не личить.
Ти у словах та когось не того.
У посмішці, що закінчить розмову
У теплім дотику весняного доща,
Ти наче подих, що ніяк не зроблю.
І бачу я.
А кроку не ступлю.
Ця втрата і ця зустріч для нас лишні.
Я грію серце із твого тепла
Ти все пробачиш...
Ти все зрозумієш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Прийти до мене, як приходять зорі,
Як сон тихенько ніжно обійми.
Губами солодко ти поцілуй у скроні,
Щоб я пізнала силу теплоти.
Прийти до мене, як весна приходить -
Без натяків, без кроків, без жалю.
Прийди до мене наче синє море,
Яким я марю і яким живу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2020
Пересікаючись між небом і землею
Залиш усі слова для темноти
Хай ті, що будуть жити після тебе
Побачать сенс - для чого і куди.
Нехай вони відчують всю ту втрату,
Той стан, той жаль, той пік невороття...
Коли земля ще котиться по колу
Та знає вже, що прийде до кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2020
Залишися в мені тільки пам'яттю, загадкою
Тільки кроком одним, що ніяк не зроблю
Моїм сірим дощем, моїм криком і натяком
Залишися вогнем, що ніяк не спалю.
Будь зі мною неначе ти один серед тисячі,
Будь туманом який опянить
І коли мене знову поглине тишею
Будь маяком, що в мені задзвенить.
Навіть небо тебе бачить скрізь, а я гублюся,
Ким сьогодні ти будеш для мене скажи?
Ти приходиш щодня, а би менше я плакала
І лишаєш там свої думки.
І здалося мені наче губи цілуєш ти,
Наче пестиш волосся моє.
Я шукаю тебе серед сотень ілюзій
Серед тих, що не знають себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2020
І ми згубились, там серед людей -
Банальних, божевільних, трохи злих
Шукали доброти і теплоти,
А стали так похожими на них.
Де наші душі сховані в слова,
Серед мільйонів вже не віднайти
Дивлюсь у очі тиха пустота,
А ти казав, що в світі ніц біди.
Поглянь тепер... Війна в мені іде,
Що можу я ще в собі зберегти?
Коли до прірви тільки один крок,
А вже ніхто не подає руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2020
Не снись мені, бо вже боюся спати.
Там вільна я і завжди при тобі.
Всі почуття відверті та банальні.
Не снись. Не варто. Не лякай душі.
Не снись мені весняними ночами,
З волосся нестушуй сакури квітки.
Нехай печаль закінчиться очима
Цілуючи холодні голоси.
Не снись мені, таким моїм і рідним.
Так мало знаю. Тільки однину,
Де паралельно ходять божевільні
Шукаючи одну на двох весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2020
Пробач мені, що довго не писала,
Що всі слова застрягли в тишині.
Просто в одну хвилину стало мало
Повітря - не наповнились думки.
Пробач, що не на Ви мої звертання,
Що ніжність досі є в моїх руках,
Що кожен день стою перед прощанням
І знову завтра - буде не для нас.
Пробач, що десь в душі недолюбила.
Глибоких, вірних...Тут таких нема.
Пробач, що я так пізно написала,
А що сказати знову не знайшла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2020
Залишайся для себе людиною.
Захисти все, що там ти знайшов.
До останньої думки минулого
Не втрачай, те за чим довго йшов.
Всі слова вже не пошепки - прокричи,
Щоб почула твій голос хоча би раз
Я стою там сама у твоїй темноті
І зв'язані руки для нас.
Я ще чую твій видих - такий тяжкий.
І я знаю, що часу в нас сім хвилин.
Я благаю лишайся людиною
Ти насправді найбільше цього хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2019
Таку велику відстань ти відміряв
Так мало подихів залишив у мені
І цілий світ так не потрібен світові,
Як моя осінь - необхідний так мені.
Що залишилося, сховаю між словами.
Для спомину, що я в тобі жила.
Ти пам'ятаєш дні, та не всі дати,
Які на календарі відмічаю я.
І ці такі до рідності рядки твої -
Про голос, очі і чужі вуста.
Так тепло, що ти в цьому світі вижевеш
Й напишеш ще мені свого листа.
Читатиму тебе.
А ти - із тишею.
Там на одинці вчиш моє ім'я.
До завтра друже мій.
Ми знов зустінемось.
Так хочу знати, як минуло це життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2019
Сьогодні, осінь пахне твоїм смутком.
І якось всі думки минають голови.
Що робиш, чи чекаєш на маршрутку,
Чому й назустріч кому ті сліди?
А осінь пахне днями, що минають.
Крізь відстань і не знаю, як зійти,
Із цього світу - де тебе всі знають,
А я шукаю і не можу віднайти.
І осінь стала схожа бути з чаєм,
Без дна, без цукру, тільки теплота.
Ніби все добре... Тільки я скучаю
Без слів твоїх, без присмаку життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2019
Як добре, що ми з тобою такі далекі.
Нас це врятувало від минулого,
Так не побились наші серця,
Від безлуздого від неминучого.
І не говори... будь-ласка...
Давай, тільки сьогодні ми з тишею.
Щоразу, як згадую про тебе... Думаю:
Щоб розказати тобі такого, щоб побачити, як ти дихаєш.
Спокійною є поруч тебе,
А насправді, в обійми упасти б і наче ковдрою обгорнутися
Гей... Тихіше будьте там. Мої почуття
В голові навіжено хочуть віднайтися.
І заздрять мені моїж печалі,
Як можна бути такою безмежною...
Тільки б сльози мої витирали твої долоні.
Тримайся за мене вперто...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2019
Я залишила тобі слова за вікном,
Але вони вицвіли під блакитним небом.
Хто ми скажи, навіщо тут?
Хтось має в нас якусь потребу?
Вечірні думки наче вино
Напівсолодке і напівп'яне.
Ми з тобою могли впасти на дно
Та самі себе закували
До сліпих людей, до німих питань,
До безлуздості, до вигнання.
Я люблю тебе... Серед тих людей,
Що чекаю на покарання.
До безмежності в твоєму погляді
І за пару хвилин розтавання.
Я люблю в тобі все, що дав мені...
До останнього.
До прощання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2019
Тримай мою руку, ще подих зі мною побуть,
Спини мене поглядом таким заважким, щоб пізнати
Я серед людей згубила усю свою суть.
Ким були з тобою, й якими могли уже стати.
Ось твої вуста замовчали.
Для чого слова?
Кричати...
Молити...
Пробач.
В мені так мало сили.
Склонила плече і впала навколішки я
І навіть мій Бог не знає, як все це спинити.
Провулками страху до тебе - мої думки,
Крізь відстань і час минають важкі дороги
Де люди стають не рідні й такі чужі
Ми там відбулися.
І стали уже не знайомі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2019
Не питай, як майнув мій вечір...
Та по суті - усе, як було.
Тільки ось: посивіло волосся
І холодним стало нутро.
Скільки часу. Та все, як завжди.
Дім - робота, робота - дім...
Трохи сумно стає під вечір
І щоночі пишу тобі,
Що живу, як учив самотньо
Поглинаючи в себе страх,
Що в ніякі конкретні очі
Не скажу, що й чому не так.
Бо я завжди й навіки сильна
Навіть сльози мої... то - жаль,
Що не так я хотіла вмерти,
Що не так прожила свій рай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2019
Привіт...
Ну ось настав той час.
Зустрінь прошу ту осінь, як мене
З сумним єством, але все ж пригадай
Як я люблю...
Як хтось любив тебе...
І ароматом схожим, як колись
В оселі завари духмяний чай
Хай пахне в серці сонцем і теплом,
Щоб ми завжди верталися в наш рай.
І у цім спокої та тиші обійми -
Нехай побачу цілісність і такт,
Як люди прагнуть жити між людьми,
Щоб моя осінь знов відчула смак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2019
І якщо я знову впаду
Не подавай руки
Я знаю що я не живу
Минулою б стати мені
У відчаю безліч думок
І знаєш гіркі на смак
Мені б один лиш крок
Без вороття назад
І не страшна темнота
Уже в мені ні сльози
Хотілось мені вперед
Та вихід тільки піти
Ладанник - рослина-фенікс, яка сама себе спалює.
Картина "Завтра я умру".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2019
За ким сумуєш і навіщо спомин?
Хто знав - забув, а інші всі пішли
Добра шукала, що знайшла у слові
Чи раптом невідправлені листи...
За ким заплачиш увечері на кухні
Хто вкраде залишки у твого сну
Кажуть, шкодують люди за минулим
Ти серце віддала кому у ту весну?
Боялась темряви чи сонце марнувала?
Сьогодні знову засолодкий чай
Скажи, ти справді так до нього звикла
Що не змогла сказати "прощавай"...
За ким сумуєш?
Що аж так до болю:
І музика - на повну
Вся в порив
Кажуть, шкодують люди за минулим
А хто, скажи, тебе в нім залишив?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2019
...Коли настане день, і ти забудеш світ
Залиш у самоті відкладені слова
Я міг тебе спасти із сотень божевіль
Якими ти себе сама і нарекла.
...Коли настане день, і ти забудеш світ
Де я в тобі жила, де серце без жалю
Могла пройти той шлях, який ти малював
Стоявши сам один серед мого дощу.
...Коли настане час, і дні загублять нас
Й відтінки пустоти захочуть знов прийти
Ти пам'ятай одне: я завжди лиш тебе
У цьому світі міг без сумніву знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2018
Залиш всі слова на порозі
До хати зайди необмежений
Не буду ходити довкола:
Думки всі загострені лезом...
Не шукай в очах моїх відчаю
Страх захований під покривалами
Я налию тобі чай із милістю
З поцілунками і бажаннями...
І обійми мої будуть теплими
З смаком пристрасті і елегантності
Не загадуй, що станеться завтра
Я до ранку тут буду легальною...
Залиши всі слова на порозі
Без вагань, без надій і любові
І шалено зкипить в тобі кров
Бо в цю ніч ти - у моїм полоні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2018
О, брате мій, дозволь мені мовчати
Душу я небу свою віддала
Стали думки усі такі налякані
Зітліла ніч і стала враз чужа.
Я думала, що часу в нас зосталося
На кілька митей і одну грозу
На щирість та для нас таку банальщину
Як пустота крізь відстань й площину
Та видно Богу зверху не хотілося
Зректися думки, що серця сліпі
До болю нині тихо плакали
Замерзлі від байдужості дощі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2018
Сьогодні мою ніч прикрасить дощ
В обіймах зацілує, певне, сум
Укриє одіялом пустота
І розмовляти прийде самота
Про все, про все, що ти уже забув.
Сьогодні моє серце на шматки
На дріб'язки, відтінки наших днів
Хіба не ти мені пообіцяв
Хороший сон із присмаком вітрів.
Сьогодні вже не буде, як колись
Не впаде перший сніг
Нам стане жаль
Що не знайшли у собі пари слів
Щоб розказати, як болить печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2018
Если честно - я никогда не любил людей.
Наверное, все, что я чувствовал к ним, было жалостью.
Я имею ввиду жалость к человеческой сути, в которой нет ничего, кроме слов и мыслей.
У людей нет даже той жалости, которую приходится испытывать мне по отношению к ним в момент убийства.
У меня все просто: сначала приходит письмо на e-mail со всеми данными о жертве, фотографии.
Потом действую Я…
Вычисляю график человека, места его дислокаций и передвижений, знакомства, увлечения.
Одним словом начинается слежка за моими объектами.
Тяжело становится после седьмого дня: сближаюсь с ними, что ли?
Потому я и не откладываю работу на потом.
Иногда их предсказуемость помогает управится за три дня, а то и меньше.
Четыре недели назад пришло очередное сообщение с пометкой «можете не спешить».
Я был слегка удивлен, ведь большинство клиентов отводило мне кратчайшие сроки.
Уже после трех дней слежки я задумался о том, нужна ли мне эта подработка.
Но я привык убивать…
Неважно мужчина это или женщина.
Но ОНА была другой…
Работала в шикарном отеле, получая приличные деньги.
Практически никогда не следовала одним и тем же маршрутом, но я заприметил одно: она, как и я сам, не любила человечество с его убеждениями о всех тех вещах, которые она уже знала.
Думал, что хоть это как-то поможет найти в ней уязвимое место, узнать получше, где она бывает.
Но все только запутывалось еще больше.
Уже на восьмой день я заметил, что ее кошка больше меня не боится, и это было плохо.
Как и я, она попросту привыкла к затянутым ею жертвам.
Ее дом – уютный, там всегда пахло мускатными пряностями.
Я уже знаю, что она любит серый, фиолетовый, синий и горячие шоколадные оттенки.
На ночь она наливает в красивую чашку апельсинового сока, а по утрам пьет кофе с молоком.
Лампа на ее ночном столике с медальоном – изображением созвездия Libra.
Уже после двух недель слежки меня терзали сомнения и беспокойства о том, кто же возжелал ее смерти.
За все это время никто так и не появился около нее.
Мне становилось все тяжелее следить за ней, особенно по ночам.
Почти всегда за полночь она убегает из своей маленькой квартирки, блуждая по улицам, при чем всегда разными, при этом ни с кем не встречаясь и нигде не останавливаясь.
За все двадцать три дня я так и не узнал, какая у нее улыбка, ни разу не увидел глаз, смотрящих на человека, согревая его изнутри.
Я знал многих женщин, но никто из них не был хоть чем-либо похож на нее.
Через месяц я сорвался и бросил все, но уже через восемь часов мне захотелось узнать, что сегодня она решит сделать, как будет успокаивать свою черную кошку, а может даже рискнет и купит себе яблочный сок…
Я пришел и смотрел, как быстро закрыла она свою дверь, надела наушники, включив музыку на всю громкость, которая и мне самому скоро понравилась…
Сегодня… Сегодня все закончится…
Нужно прекращать это затянувшееся дело.
Нужно решить все сейчас.
И я пошел ей навстречу, сжимая в руке холодный нож.
Улица оказалась безлюдной.
При тусклом свете фонаря я пересек ее и в трех метрах от НЕЕ рука моя задрожала, и это заставило меня еще крепче стиснуть нож.
Мы шли навстречу друг другу: ОНА - к СМЕРТИ, Я – к ЖИЗНИ без НЕЕ.
Когда я почти вплотную приблизился, она подняла глаза и улыбнулась.
Такой улыбки я еще никогда не видел.
Ее глаза смотрели прямо в мои и ждали. Не отходя ни на шаг, она не проронила ни слова.
Безусловно, она знает, кто я такой.
Почему же она не убегает? Почему не пытается спасти свою жизнь?
И тут меня осенила мысль: e-mail был написан ее собственной рукою.
Нож звонко ударился о тротуарную плитку, а она продолжала смотреть на меня, улыбаясь.
Той ночью на улице Corvi кто-то умер…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801459
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 31.07.2018
Це - моя остання тут весна...
Глянь, як за вікном біліють квіти
Яблунь, яких я любила смак
І чарівні запахів привіти...
Все мине, і ця весна пройде
Якщо чесно, так я й не навчилась
Вірити в її п'янку блакить
Знати, що нікому не скорилась...
Скільки щастя вона принесла
Скільки слів кохання всюди чутно
А моя остання не змогла
Серця забуття мого збагнути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018
Чуєш, мій рідний:
Пора просинатись...
Весна на долонях заснула ще взимку
Вона так боялась тобі розказати
Що щастя немає, коли поруч тихо.
Коли не смієшся з її милих жартів
Обіймами душу її ти не грієш
Коли звечорілі світи на світанку
Стають несподівано надто засірі.
Коли за вікном - листопад, а у серці
Малиновим спогадом гріються душі
І їй вже нестрашно ходити без сонця
По темних провулках застиглої думки
Чуєш, мій рідний:
Пора просинатись...
Зустріти її несподівано просто
Заглянь у ті очі - їй є що сказати
В тім домі без тебе до смерті запусто...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2018
Вдивляйся гучніше в її наповнену душу
Руками холодними торкайся її уже здалеку
Такою спокійною ти мало її знав, печальною
Коли темнота відбивалась у ній тишиною.
Розкидай безкрайні простори - усі, щоб дивилася
Як вмієш кохати, торкаючись зір навмання
Легендою й спомином стане для тебе довічно
Її невловима любов, що у серці жила.
Спали її поглядом, вічно лукавою посмішкою
Зігрій ще надією декількох митей зі сну
Нехай так безжалісно буде для неї реальністю
Цей світ, що чекає на зовсім інакшу весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2018
Забудь мене, як інших забуваєш
Як дивишся крізь простір і часи
Забудь, як сніг, який уже не вперше
В тобі лишає крихітні сліди
Забудь ім'я яке лягло на пам'ять
Зелені очі й кольорові сни
Забудь, як забувають тиху осінь
Чекаючи квітучої весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2018
Ще сонце не сіло, а ти вже чекаєш світанку
Щоб очі оглянули все, що вона зберегла
До завтра дожити б, щоб не стати попелом
Тінню минулості, вічністю неба...
Торкнутись волосся, як шовку, так звично розкиданого
По подушці лавандового кольору дна
На губах, таких змучених, трохи затриматись
Щоб мене ти відчула, щоб мене ти спасла...
І прокинутись в шостій, щоб торкнутися променя
Твого доброго, справжнього дня
Ти не бійся, я стану для тебе спомином
Тільки сном із минулого твого життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2018
Хочешь знать, как все это было
Расскажу, невелик секрет
Она в три ему позвонила
И сказала спокойно " Привет"...
Он молчал, что ответит не зная
И когда я сошел с ума
Может, карма у нас такая
Если порознь, то без ума.
Помолчал, он спросил с упрёком
Разве делают так друзья?
Ты прости, я ушла ненароком
Больно было, и я ушла.
Две минуты молчали оба
Как забыть, что забыть нельзя
Я хотела сказать так много
Но сейчас в голове - пустота.
Не виню тебя, ты ведь знаешь
Я всю жизнь тебе позволял
Уходить и потом не писать
Всё пройдет, и ты снова захочешь
Мне "Привет" этой ночью сказать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781269
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.03.2018
Я завжди залишуся з тобою
Тихим шелестом оплаканих надій
Співом сірих птахів з сновидінь
Я зостануся з тобою навіть вітром...
Десь за сотню й тисячу століть
Рідні очі буду я шукати
Щоб без тебе марно не блукати
Тінню непрожитих наших днів...
P. S. Є люди, згадуючи яких, виникає бажання подарувати їм весь світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2018
Поглянь, надворі скоро настане доброта
Зігріє серце світлом, тим, що сонце відмовилось дати
Я буду тебе ще у собі тримати
До вечора сьомого дня…
Знатимеш, що схилю перед тобою свою печаль
Я – ніхто з інших, таких до мене красивих
Але є в нас оця глибина
Що в душу крізь простір полине…
Сховаєш букети за плечима тишиною
Подарувавши присмак свободи в раю
Нехай буде холодно
Нехай слова знають
Як ти залишаєш в мені теплоту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2018
Скажи хоч щось…
Бо самота – в мені
Руйнує все, що ти мені казав
Я стала думати, що Я і ТИ -
Лише історія, яку хтось написав…
Скажи хоч щось…
Бо з розуму зійду
Немає сліз, лишились лиш слова
Скажи хоч щось…
Розбий набутий лід
Згорає все, що я так берегла…
Скажи хоч щось…
Гукни до тишини
Кричи…
Рви голос… Просто прошепчи…
Я зрозумію. Я почую. ВІР…
Скажи хоч щось.
Благаю, НЕ МОВЧИ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018
Встромляй ножа так глибоко, як можеш
Така печальна твоя пам’ять
Настільки сильно тебе поглинула твоя ж ненависть
Ти знатимеш, я – вже не та, що була до тебе
Я – вже не та, що була з тобою…
Вічністю не вкарбуємося у світ, ти ж розумієш
Не лишимо слідів, як великі люди
Ми – ті, що вміли ще кохати
І ті, що знаєм, як забути…
Порізами підшкірними на руках, як пам’ятки
Щоб не закарбуватися ще далі, ніж є
Ми світ посунули трішки на потім
На пізніше, що так і не настає
Сумними рядками, не більше й не менше
Листами згорілими, вигуком, сном
Ми в цьому світі з тобою залишимось
СПОГАДОМ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2018
Твоя пустота на дотик стала холодною
І я , наче та, що забула її одягти
Ці залишки спокою були такими важкими
Удвох ми все кинули, щоб щось у собі зберегти…
Усі ті світлини завішані шаллю
Такого чужого, неясного дня
Ми думали, світ – це така собі спадщина
Де є вихід сонцю, де сходить фінальна зоря…
Нечуваним мороком згасла надія
Про те, що ти звеш «доброта»
Ховалися душі в нічне божевілля
Де вже не відчути тепла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2018
І як тобі сказати про усе?
Що дні, як сни, далекі й нереальні
У склянці – дощ, який випав на ранок
На серці – пустота, яка скувала час:
Живий живе, але це не про нас…
Ми б’ємося у груди, йдемо до стіни
В чужі обгортки ми людей ховаєм
Впускаєм ніч у душу до тепла
До вдалої весни себе ми відпускаєм
Насправді не пізнавши каяття…
Чужа… Чужа… І поспіх не при чім…
Змиритись, може, що насправді лишня?
А надворі блукає заметіль
Така, як я, холодна й нетутешня…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2018
Я, наче вперше, тут і все ж востаннє
І стільки пам'яті, а скільки тут тепла
Ці небеса мені подарували
Твою любов, яку я берегла…
А пам'ятаєш зустріч на сторінці?
Мої вагання і свої думки
Я плакала, коли писала вперше
Тобі, мій рідний, лист від пустоти…
А смайли, знаєш, я їх обіймала
Вони були, як посмішки добра
Твої вірші душу в мене виймали
Я знала, що в житті такого вже нема…
І наші зустрічі стали на смак солодкі
Цей випадок приніс в мій світ весну
Я, наче вперше тут, та все ж востаннє
Сьогодні вдячності слова тобі несу...
P.S. Дякую за те, що ти став кольором мого світу, частинкою мого серця, наповнив мудрістю мої думки, навчив не боятися самотності.
Моя душа уже ніколи не забуде твоє тепло і рідність, добробуту та спокій.
Прийми мої слова вдячності...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761109
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2017
Змилуйся, друже…
Невже все, що є – темнота?
Ці руки востаннє торкалися теплого сонця
Ти зрікся сьогодні, а я тебе тут предрекла
На час в самоті, на вирій пустих агоній…
Зостанься тут, друже…
Ще шелест від вітру не зник
І вкотре душа обійматиме мою в біді
Все надто заплутано в ритмах німого життя
Спинися, бо твоя любов заживляє серця…
Не йди…
Закрий двері усі на замки…
Тумани до хати так просто уже не пускай
Ти знаєш, як ллється шалено ця бісова кров
Коли ти, проходячи повз, розумієш де край...
Змилуйся, друже…
Є холод, який не зігріти, є шлях, який не пройти,
І безліч людських історій, і море чужої біди
Є час, який не вернути, життя, яке не спасти
Зостанься, мій найдорожчий, я хочу вдвох пройти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2017
Розтопилися дороги, як туман
Розбіглися думки, нагайкою биті
Ми, як уламки старих вітражів:
Такі ж спотворені - і кольори всі змиті
Ми вижили та стали, як усі
У нас все штучне виїдає душу
Нестерпний смуток і панічний страх
Відвертим муром ділить нас бездушно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760276
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2017
Ми рахували зорі навмання
Гортали книгу з назвою " Забуті "
Ховали криги суму на розпутті
І йшли вперед, не знавши вороття...
Чи ця любов, скажи, була чужа?
Ми знали відповіді на усі питання
Обійнявшу ніч ми цілували, як востаннє.
Продовжуючи рахувати навмання
Чужі нам зорі, із чужого нам вікна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2017
Твоя квітнева ніч загоїть рани
І подарунком скріпить дві душі
Печаль нас двох лікує та карає
Неспокоєм ми мучимось в собі...
Блукаєм днем, немов ми - тільки люди
Яким немає діла до біди
Твої слова - моя легка простуда,
І тільки вічність криється в тіні...
Пробач... я так тебе недолюбила
Стримала руку, мов права нема
Я не торкнулась посмішки твоєї
Немов я була зовсім й не твоя...
Розбила сонце, що було над нами
І долю прив'язала до шнурка
Я не змогла забути лиш світанок
В квітневу ніч з холодного вікна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2017
Солоні сльози витри з її щік
Поцілуй лоба, кажучи що з нею
Не станеться ніякої біди
Усе пройде, як тінь, як день натхненно...
Розкрий їй світ ти у відтінках пустоти
В самотності розвішай їй гірлянди
Щоб більше не боялась темноти
І відрізнялась дотиками правди...
Їй подаруй світанки і дощі
Ти знаєш, вона досі їх збирає
Складає у коробки з-під взуття
Нікому серця більш не обіцяє...
Обіймами їй душу ти зігрій
Так легко, просто ззаду обійнявши
Щоб більше не втрачала вона мрій
А йшла, тебе у собі відчувавши...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2017
Безликий й безсердечний
Чуєш, плачу?!
Навколішках, та все ще не молюсь…
Ти, мабуть, сильно зайнятий -
Й не бачиш
Що я змирилась й більше не борюсь....
Сердита, Боже!
Знаєш, як сердита?
З тобою говорила про усе:
Ти, мабуть, слухав сповіді розмито
І завжди думав тільки про своє...
Я злюся, Боже!
Скільки болю в серці -
Та я терпіла все, що ти давав
Я так стомилась!
Боже, як стомилась...
Навіщо ти мене сюди послав...
Скорилась, чуєш?
Я тобі скорилась:
Ти все забрав, лишивши пустоту
Я вже не вірю...
Більше я не вірю...
Хоч на колінах зламана клінчу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752447
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2017
Торкаючись серця, лиши там хоч натяк на те, що ти був
Коли я проснусь, ти не дай збожеволіти
Шукати й кричати, що ти ще мене не забув
Як шкода мені, що без тебе не вмію я чути …
Торкаючись душ, ти мою випадково забрав
Я майже повірила в долю чи в нашу весну
Не марила щастям, яке ти мені обіцяв
Я була на ніч, коли сум полонив пустоту…
Торкаючись тіла, ти шрами на нім не лишай !!!
Бо завтра повернусь у дім, де я - все ще своя
Благаю, за мною ніколи, мій рідний, не плач
Я - ще не забута, та жаль тільки - вже не твоя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2017
Коли серце не зможе терпіти у собі печаль
Заколиш його спогадом про вже забуте, та все ж заповітне
Не дай цим сльозам зхоронити, що було не жаль
Ще досі це стомлене серце уміє любити...
Не дай цим рукам захолонути від пустоти
Бо дух - ще нескорений, непримиренний
В людей має бути щось більше щоб просто піти
Відчуєш тепло і побачиш, який ти - нікчемний…
Не дай цій душі перенести у собі біду
Не варто чинити над нею жорстоку розправу
Хай ніч ця пройде і залишить по собі весну
З сумним ароматом, та все ж таким схожим на правду …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2017
Тихіше...
Я прошу...
Не плач за мене:
Солодка кава не загоїть ран
Вимірюєм квартиру тихим кроком
Й картаєм серце спогадом про нас...
Ти дав мені весь світ в єдинім слові
І майже вдалось нам без крил літати:
Та жаль, що мить поділена на миті
Ти все сказав -
Я вибрала мовчати....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2017
Мій єдиний, не дивись на мене, наче ти - безмежно закоханий.
Не варто вірити словам, які знають тільки брехню
Настане день і ми будемо бачити світ в єдиному кольорі
Живитись ілюзією марного почуття
Жити хвилиною і нарешті слухати це дурне серце, що вміє знати.
За мить до смерті лиш збагну, кого не варто було відпускати...
В думках я буду сумніватися, а чи потрібно йти тільки вперед?
Знаєш, мій рідний, не забудь, що люди теж вміють літати
Поза зоною чужих і неможливих меж...
І коли навчусь ходити боса по снігу, без холоду
Прийди, справдити, чи без тебе я досі ще дихаю
Уже стало зовсім не боляче, знай...
З криком та слізьми, просинаючись більше не вірити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2017
Благаю, потерпи...
Це - тільки біль...
Це - тільки твої сльози...
Усе забудеться...
Потрібен тільки час:
Так розум схаменутись просить серце,
Яке ще не навчилося терпіти цю печаль -
І слабшає воно... І днями збилось з руху:
А три години тому ледь не стало,
Вона сьогодні билася у груди,
Щоб лиш почути відповідь зухвалу:
Єдине слово, що напам'ять знає
В кінці - усмішка з дужки без крапок
Вона так сильно билася у груди,
Щоб хоч єдиний -
Та до нього крок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2017
Ні слова, ні прощання, ні цілунку
Душа упала на останнє дно
Ні...
Не чіпай: нехай там і ридає...
Їй, як мені, по - суті, все одно.
Нехай поплаче - їй так стане легше
Той біль зостанеться лише в її очах
Не варто...
Відпусти...
Не смій торкатись...
До тебе він її так обіймав
Дивись, вона щоночі йде блукати
Говорить з тінями такими, як вона...
Лишає лист із маркою у скринці
Лиш не вписавши в ньому адресат...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2017
Так мало знаю...
Боже, як же так?
Чому душі схотілося скоритись?
Немає щастя на Землі - це факт...
Й ніхто не дав і привід, щоб змиритись.
Б'є в грудях смуток
В скронях - біль вини
Любов - у серці
Чи любов - у слові?
Ми боїмось своєї пустоти
Але насправді ми - такі холодні...
Так мало дав ти:
Тільки вороття...
Та як вернутись
Там, де не чекають
Ховаю відчай в келисі від чаю
З твоїм улюбленим забарвленням весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2017
Здається, чи то північ геть здуріла?
Вицокує хвилини каблуком:
І в темноті тінь сильно захміліла
У відчаї задумалась любов...
Панічний страх скував до тебе слово
І ниє болем непосильна віра
Я ненавмисно вся тобою захворіла
Ще до народження прийдешньої весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2017
Якщо мовчати - то тільки до ночі:
І нехай потім крик розіб'є всю належність
Як же бісить мене уся протилежність:
Все, що ділить усіх "на зразки - у зразках"
Хай зірветься душа з моїх заспаних ранків
Прокричить: Неналежу! Я - свобідна в собі...
Чи кохали по-справжньому Ви у житті?
Не вганяючи розум під чужі рамки...
Все, що є - то слова: як не вірити їм?
Коли звикла до них, як до синього неба
Я благаю: Не йди - в серці є ще потреба
Тишиною зігріти дві тіні вночі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2017
Не піднімаючи слухавку,
Спогади нишком - у смс...
Неграмотно ріжу мережу
На вихід онлайнових веж...
Всі мости - спалені:
І холод вже - до кісток...
Ми зачиняємось у собі -
І більше не виходим на зв'язок...
[quote] Zugzwang «принуждение к ходу».
Положение в шашках и шахматах, в котором любой ход игрока ведёт к ухудшению его позиции. [/quote]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2017
Блукає день
Скорився ночі ранок
І став такий похожий на туман:
Балкони сплять, і чайки за віконцем
Сьогодні знов до мене прилетять...
Вони - як я:
Про що болить - не знають:
На серці смутком залягла печаль -
Чекають...
Та на кого тут чекати?
Їм - вже пора...
Мені б їм лиш сказать,
Що я - так само, як вони...
Не маю дому -
І не зігріє теплий дощ мене, як їх...
Ніщо - не вічне: і від цього тліє
Це серце без кордонів і границь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721866
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2017
Я полюбила милого мальчишку
В его словах была видна печаль
Он говорил, что любит читать книжки,
И научился пить холодный чай.
На той странице - всё в любви и власти:
О, солнце, что не знает теплоты...
И я влюбилась в этого мальчишку
С чужого мира, но - моей мечты...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717720
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.02.2017
Ти знаєш, попрощатися прийшла
Босоніж, щоб тебе не розбудити:
Сьогодні віють західні вітри
Немов, все знають... Хочуть зупинити
Чи захистити просять пам'ять ту
Яка їм наспівала сподівання
Мріють вони, що все скоро мине -
А серце прагне вічного вигнання...
Правда - у тім, ти - найдорожчий мій,
Що ми йдемо шляхами не під силу:
Налякана блукаю поміж слів
Які для нас умить стали жахливі...
Чому мені ти дався узнаки?
І світ темніє, наче скоро - осінь?
Проймає біль і крає тишину:
А квіти вже посохли у волоссі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2017
Сховай цей страх в шухляду з - під троянд
Й не пий свій чай з холодним мокрим вітром
Тобі, напевно, боляче за двох
Перед оцим зухвалим, хитрим світом
...Не йди...
Зостанься в цих очах бодай на день
Не спалюй все, що я відклала потай
Залиш свій голос у моїм дощі
Щоб я без тебе вже під ним не мокла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2017
Поволі, мій друже, чи встигну я все ж за тобою?
На дюйм не наближусь - чи я зрозумію тебе?
Тону я безмежно, у кожному твому рядочку
У віршах, яких я знаходжу щось зовсім своє...
Поволі, мій друже, згубилась - й немає покути...
Куди мені йти, коли північ зірвалась на крик?
Рятують вже вкотре мене твої стомлені руки
А як мені далі, коли біль лиш трішки поник?
Поволі, мій друже, душа просить спокою й віри:
Що ми ще зустрінемось - такі надто різні й чужі...
Картаю себе, що не вмію тебе не любити...
Поволі, мій рідний - бо серце німе в тишині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2017
Надворі - ніч... Застав себе поспати:
Зимовим ранком закохайся в день
Не час сьогодні відлік рахувати:
Затамуй подих, відпочинь від меж.
Гортай дороги... Побувай за гранню...
Набий на моїм тілі тайний код -
Щоб тільки ти умів мене читати
По нотах страху заспаних вікон...
Й мовчи. Як вмієм. Приходи до себе
По краплі знов свій світ діли на наш:
Ти надто довго говорив словами,
Не поринавши почуття в екстаз...
Надворі - ніч... Застав себе поспати:
А я чекатиму тебе до десяти,
Щоб розпізнати десь на заднім плані
Усі закриті та приховані сліди....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2017
Спаси мене, віддай моє життя
Віддай усе, що я тобі змовчала!
І хай для неба я - вже нежива...
А ти віддай, скажи, що не вмирала.
Спаси мене, від мене захисти -
І хай колише ніч мене твоїми снами
Кричи мені, що я - не з небесами,
Що розіп'ята через цю любов...
Спаси... Це ж ти мене знайшов.
А ти чекаєш слів, яких мені
За все життя докупи і не скласти:
Спаси мене від відчаю і сліз
І покажи, як вмієш ти кохати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2016
Знаєш,
Я почала переживати,
Що ти досі малюєш мої картини
Може, тобі пора вставати зранку
І відчувати, що ти – незалежний,
Пити гарячу та несолодку тишу
І вірити, що сьогодні для тебе - це сонце,
Я з тобою лишилась споглядати,
Як наш рижий кіт нерівно буде блукати
І шукати в твоїх долонях спокій,
Як я, ще недавно…
Він сумує за тобою справжнім,
Таким веселим і сильним,
Таким неспроможним на зраду,
Таким до біса рідним…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2016
Про що мовчить сльоза, що по щоці
Поквапилася швидше враз пролитись?
До кого линуть звуки тишини
І як мені за тебе не молитись?
Навіщо день без вічного "люблю"?
Слова навіщо, якщо в серці – пусто?
Кому мені подякувать, скажи,
За випадок, який дав мені душу?
Про що мовчать ці сльози, що в мені?
Вуста про що не сміють говорити?
Думки, які сховалися в пітьмі,
Не знаючи, як все це пояснити…
І тільки б’є сполохано, як дань,
В мені чуття, яке ім’я не має:
Сльоза поволі тіло покидає,
Забравши з тебе всю мою печаль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2016
Все почалось з тобою, тут і зараз:
По венах теплота враз розлилась
Моя, любове,
Я - перед тобою,
Перед тобою: грішна і чужа…
Сумую тут, хоча за це
Корю й виню себе я кожного світанку,
Моя, любове,
Я - перед тобою стою -
Та серце так не просить цього ранку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2016
Діли цей світ на два довгі шляхи
Розбий любов на дві різні печаті
Нехай ти – правий -
І мені не взнати,
Чи є у цьому світі доброта
Обійми, щастя, посмішка п’янка…
Діли мене на два свої томи
Я хочу бути там, де сходить сонце,
Нехай ти – правий:
Вкотре в самоті
Я зустрічатиму його в чужім віконці,
Роздвоюючи душу, як сліди…
Діли себе.
Ти зможеш поділити?
На совість і на чесність не діли…
Ти - вкотре правий,
Недостойні ми
У цьому світі все на два ділити
Ми - в однині
Один є шанс прожити
А ми все ділим:
Тишу - на віки
Любов - на правду
Два - на різні три…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2016
Він зберігав моє ім’я на своїм склі,
Яке щоночі вимальовував наш дощ:
Не стер мене, не видихнув, не пожалів,
А зберігав, немов щось не збулось…
І в сірий день виводив на вікні
Моє ім’я, яке він пам’ятав
Не проклинав його, не зазивав,
Лиш кожну ніч єдину він чекав
З простим ім’ям, яке беріг на склі,
Чотири букви вибиті в душі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2016
Розбиті коліна,
Роздряпані руки до крові,
А день лиш почався,
Як швидше позбутись його?
Не знаю…
Не можу…
Не прагну згадати я дату,
Коли я ходила без болі
По вашім вогню…
Хтось б’ється у груди,
Розпилює правду для люду.
Хтось дивиться в очі,
Шукаючи жалість чи гріх.
Кого ти побачив сьогодні у дзеркалі перед собою?
Кого ти кохати хотів, а кого - просто зміг?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2016
В навушниках Secret Love Song
По колу ганяє біт,
А в серці моєму – жар,
Запалюєш знову гніт…
Коли ж я отак, як ти,
Зумію втекти назад?
Скрутити на ніч звук -
Впустити в кімнату страх?
І холодом приректи
Себе без твого буття
В навушниках Secret Love Song
На серці - штампом життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2016
На улице твой субтильный дождь, и я учусь гулять под его каплями так, как это делала ты, подставляя лицо этому изменнику, устами своими читая ему свои любимые лирические стихи.
Я помню, как ты неожиданно остановилась и спросила:
[i]"Нравится?"[/i]
И не дожидаясь ответа своего ночного друга, улыбнулась и так мило продолжила:
[i]"Мне тоже безумно нравится: и ты, и твои прикосновения, и эта вечная любовь.
А хочешь, я всегда буду вот так, как сейчас, разговаривать с тобой?
Только ты приходи почаще.
Мне ведь с тобой совсем не страшно."[/i]
Сегодня шёл по твоим следам, и образ твой возникал предо мной, как наяву. И я снова боялся, что могу ненароком испугать тебя своим присутствием. Но ты даже не оглянулась из-за того, что была очень увлечена своим разговором с ним. Этой ночью не замечала никого и ничего вокруг.
В голове промчалась мысль, что я уже ревную тебя к нему.
Прости.
Как по-детски с моей стороны!
Я понимаю это.
Ты призналась, что любишь его. Так незамысловато и легко у тебя вырвались эти слова.
[i]- Я люблю тебя, ты ведь знаешь это. Я люблю тебя потому, что ты вытираешь мои слезы, утешая меня, при этом ничего не спрашивая.
Я люблю потому, что ты единственный, кто может услышать, как стучит моё сердце. Сердце, которое любит любить тебя…[/i]
Ты говорила так, словно тебя за все твои годы не касалась ни печаль, ни боль. Словно единственное, что ты видишь перед собой, есть и будет искренняя любовь, но при этом мне казалось, что ещё чуть-чуть, и ты упадёшь, не успев договорить важные для тебя слова.
Если б не моя трусость, я, наверное, сказал бы тебе в эту бархатную ночь многое. Успокоил, заверяя, что завтра все это будет тебе уже ненужно.
Но ты не знаешь меня.
Не видишь.
В последнее время тебе очень трудно: я чувствую это, но не знаю, смогу ли чем-то помочь. Умоляю, ты только не бойся. Я - с тобой. И если тебе станет невыносимо больно - позови меня: я ведь всегда иду по твоим следам.
Не останавливайся на дороге, которую ты выбрала для себя.
А я буду продолжать любить тебя потому, что ты - это ты, и никто кроме тебя не умеет так искренне разговаривать и любить этот холодный ночной дождь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696708
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 25.10.2016
Розсічене серце, і капає кров на слова,
Які ти ще вчора кричав мені так неоглядно:
Тебе не цікавило моє затихе життя
І те, що люблю тебе так по - дитячому і безпорадно…
В кутку – плаття порване - доказ кохання твого,
На тілі моїм – відпечатки, які ще не змила,
На мені твій запах, за ним я всі траси сходила -
Бо тінь твоя віяла холодом душу мою
Ти когось любив, як тебе я безмежно люблю?
З підлоги підняв одяг свій і без крику пішов,
Залишив мене ще занадто закохану й п’яну:
Боялась зізнатись собі, що лишилося зовсім замало
Сценарієм грати в чужі нам давно почуття -
Ти в когось поринув, у тобі втопилася я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2016
Ми стали занадто самозапиленими
Насправді мучимо поряд людей
Розмовляємо стисло, коротко, відносно,
Як в’язні, яких підслуховує вартовий.
Мені здається, наші камери стоять поруч -
І тому я виливаю в твою душу свою примху
Ти, як звично, змовчиш про себе,
Як добрий і чужий.
Вислухаєш і подаш носовичка:
Я безмірно буду вдячна,
Що я - на перехресті сьогодні,не зовсім сама...
І вже завтра трошки більше відкрию двері
І не побачу, як ти увійдеш і затулиш вікна
Я завжди думала, що в тобі є крихти від ангела:
Тоді чому без тебе стало не вистачати повітря?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2016
І як тут вижити?
І як тут зрозуміти?
Є просто люди, які можуть вбити
Є просто відстань, яку не здолати
Є просто сонце, яке не обняти...
Та далі - все, як завжди -
Як до тебе:
Чужі слова, в яких нема потреби:
Дурні думки, які у корінь згнили,
А так все просто:
Просто, бо не жили...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2016
Повернуся до тебе, як верталась до тебе ця осінь
Своїми дощами, турботами й білим вином:
Чому у житті я ніколи тобі не казала -
Зігрітися можу єдиним лиш твоїм теплом…
Повернуся до тебе, бо до тебе вернутись - то щастя:
Ось ці смайли, що ти повивішував в нас у дворі
Я їх бачила зранку, проходячи тут в самоті,
І щовечора я їм писала листи, мов ту сповідь.
Повернуся у ніч, як розкидаєш зорі на небі,
Як торкнеться рука білосніжного снігу в саду,
Як співатимуть квіти про чисте глибоке небо,
Я вернуся, як сонце обіймами скриє журбу…
Я вернуся у дім де розклав ти старі наші фото
Де ще пахне бузок, за тим третім холодним вікном,
Де колись на рожевім я вперше знайшла твої вірші
Я вернуся додому, де колись ти мене віднайшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695282
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 18.10.2016
Не сумуй в собі - я завжди з тобою
Хоч чужа тобі, хоч зовсім - не та:
Як шовкова ніч, буду мовчазною,
Як білий туман, зникну без сліда…
Не сумуй в собі - я ж завжди з тобою
Знаєш, як без сонця жити в темноті,
Як сумує день без твого кохання,
Як скучає сон без мрії в житті…
Не сумуй в собі, бо завжди з тобою,
Хоч не бачиш ти - міцно обніму -
Ранком я твій чай розбавлю весною
Ввечері я зорям ніжністю шепчу:
Не сумуй в собі - я ж тебе люблю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2016
Знаєш, чекати тебе
У цих рожевих стінах -
Так важко…
Ці багатогранні нерівності
Заносять в мій світ
Чужі шторми:
Я не знаю, чи не буде
Замало вічності?
Чи приручить хтось
Наші зухвалі вітри?
Знаєш, чекаю тебе,
Незважаючи на розбіжності…
Альтруїзмом твоїм
П’янію, неначе вином
Я стала на два кроки ближчою
Ти - на вісім від мене відійшов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2016
Скажи, ти був тут, чи мені здалось?
Скажи, ти дихав у мені чи видихав?
Ловив у пам’яті солодкий голос:
Скажи, це ти сьогодні в сні мене гукав?
У нашу ніч, скажи, не ти зірки ховав?
Ці сонця промені доспілі ти приносив?
Із моїх вій не ти сльози збирав?
Скажи, ти був? Чи це мені здалося???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2016
Не стихає день
Не обійме час -
І цей світ вже більше
Не зуміє жити лиш заради нас…
І твоя печаль
Не спіймає сон
Як, скажи, ми ще не вмерли разом в унісон?
Двоє без вини,
Але з каяттям -
Не досягнем зір
Не продовжим шлях…
Розпачем змовчу
Злістю розітнеш
Наш єдиний вхід олівцем затреш:
І майнуть серця в бурю колотнеч…
Розпочнем любов
З напівголих плеч
І на тому склі, яке я розбила,
Ти писав у віршах, як тобою жила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2016
Знаєте, я стала ненавидіти лишні звуки,
Які занесені вами випадково
Кланятись і робити ідола там,
Де тільки торкається перший погляд,
А потім відчувати усесторонню пустоту,
Поглинати тишею байдужість,
Що там далі - мене не цікавить…
Я не хочу знати майбутнє.
Мені достатньо: тут і зараз
Запускати свої руки у людей,
Які настільки дивовижні, різносторонні, теплі
І чи варто знати більше?
Якщо і без цього
Я безмежно закохана...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2016
Твоє літо не стало моїм -
І цей біль ще не зовсім проник
Ти між інших мене загубив
Між сторінками іншої зник…
Моя осінь така - не моя,
Що волію вернутись в минуле,
Де можливо відчути тепло
З коливань твоєї скульптури…
Чи бувало у нас щось своє?
Щось, скажи, залишилось від мене?
Все твоє я ховаю у себе -
І чекаю цієї зими,
Мов останню надію на щастя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2016
Ти обіцяв, що дощ - для мене:
Вічно…
Омиє біль із серця та душі -
З тобою…
І хіба зараз не гірко?
Що ми згубились в нашій тишині.
Ти обіцяв, що дощ - для мене:
Справжній…
Обійме краплями німе життя:
З тобою…
А нестримно, зараз важко,
Немов вся паралель - то однина.
Ти обіцяв, що дощ - для мене
Завтра…
Дістане крила і зламає час:
З тобою…
Буде не одна хвилина,
А вічність, розфарбована для нас.
Ти обіцяв, що дощ - для мене:
Тільки…
Чекала після всіх твоїх нулів:
З тобою…
Мріяла про тишу ранків-
Та ти цього вже більше не хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2016
Знову поїзд:
Вкотре і куди?
Знов дорога:
В невідоме, може,
Писані й неписані листи
Адресату вкотре невідомі.
Кілька речень:
Просьба і печаль,
І поставлені крапки, там де не треба,
А між білих ліній - крик і жаль,
Бо кохати привілей є неба -
І кінець…
P.S. до життя
На пероні -
Двоє вже нерідні,
Винесено вироки запізні,
В тих очах примирення одне -
І дорога, котра біль несе…
tap-tap - постукування по підлозі / противнику / собі. Символічний жест, що означає здачу боя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2016
Стало холодати. Твої ночі чітко розуміють мій стан. Вони просяться в той час, коли теплі промені вміли злегка торкалися тебе. Коли день дихав оранжевим і сухим листям, а шурхіт під ногами заплутував веселі нотки з дитинства. Вернутись би туди, де серце вміло відчувати щастя. Твоє щастя. Вдихати його. Закохатися у нього до безпам’ятства, до трепету.
Знаєш, як і до, так і після, цілують зірки небеса, та чомусь тільки сьогодні я сміюсь, підглядаючи їхні цілунки. Кіт ліниво треться мордочкою об мою долонь. Вимагає ласки, уваги, любові, яку так легко дарувати. В такі моменти не треба нічого… правда? Тільки чуть сильніше потонути у твоїх думках. Трішки довше побути в світі: неіснуючому, нереальному, неправильному, та створеному тобою для останнього. І неважливо, що ти сьогодні питимеш каву, якою я насолоджуюсь, чи тільки свій чай. Неважливо, чи світло сяє в твоєму вікні, головним є те, що ти несеш це тепло в серця інших, породжуючи доброту та безстрашність. Неважливо. Віриш? Неважливо, що було, тому що немає більше радості ніж чути твої слова в своїх думках. Рядочком проштовхуватись до ще одного твого відкриття чи зізнання. Губитись, відчувати, кидатись у сотні потоків одного чуда.
Стало холодати, і наші скроні сонця вже завтра набудуть іншого відтінку, смаку і спомину. Інше тепло поселиться у душі. Іншою стане земля твоя. Як хтось чужий, так і той інший, ніколи не побачать твоєї різниці. Твого спожитого. Твого знайденого і втраченого. Та я знаю, мій вірний друже, люди живуть давно без свого. Вірять не у своє. Забувають початок, ставши тільки на крок ближчими до кінця.
Стало холодати, мій найрідніший, і я вкотре заціловую твої мрії, як кілька видихів тому мої зорі цілували твоє небо. Пишу тобі зі своєї осені, яка не вміє забувати про єдине місце за межами землі, яке ти бережеш для мене у своєму серці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689023
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2016
Якщо скажу, що ти - в мені,
Ти не повіриш,
А я лиш божеволію дарма
Ти скажеш так жорстоко
Так, як вмієш
Ти вибрала - живи тепер одна…
Якщо скажу, що я люблю,
Ти не повіриш,
Любов дається сильним без вини:
А я – слабка…
І все, що тільки вмію -
Ховатись і крізь простір мовчки йти…
Якщо скажу, без тебе, наче в пеклі,
Ти не повіриш у мої слова
Я і сама собі часто не вірю,
Бо бачу - в світі вижила брехня…
Якщо скажу, що вічність - все ж можлива,
Що є варіант загубитися у ній,
Ти не повіриш. Більше не повіриш
Моїм словам, хоч як би не хотів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2016
Читай мене у тональності Ля,
Як сьому сонату Бетховена,
Як лист на чуже ім’я,
Як душу, яка не заповнена…
Читай мене у тональності Ля,
Як симфонію номер чотири,
Мендельсон написав її,
Щоб сказати, як в світі любили.
Читай мене у тональності Ля,
Як Моцарт з оркестром фортепіано
Де не треба зайвих думок
А достатньо відчувати правду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016
[quote]…..коли серце сумнівається, біль дасть відповідь….[/quote]
Боляче?
Значить живий!
Значить, не все ще ти втратив.
Тяжко?
Сильніше терпи.
Ти не з тих, що зможе здатись.
Страшно? Тебе обніму.
Боятись людей лише треба.
Знаєш, те, що на душі -
Краще лишити для неба.
Холодно? Згадай про тепло,
Яке я знайшла в твому серці.
Самотність – це тільки єство,
І сонце – це тільки шмат жертви.
Боляче?
Значить живий!
Значить, за що є боротись.
І не шукай мілини
Кожної темної ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2016
Боже!
– Мовчи!
Бо чомусь мені стало так важко.
Жар полонив,
Тіло палить - неначе вогнем,
Я ще не давно, торкалась душею те серце -
Серце, яке зчарувало правдивим слівцем.
Боже!
– Мовчи!
Я сьогодні не в силі кричати.
Тільки мене, придають мої власні думки,
Котяться сльози від рідної вже пустоти,
І навіть їх, я не в змозі уже витирати.
Боже!
– Мовчи!
Я благаю…
Мені так погано.
Крутиться світ.
Я б зійшла, як зупинка була б.
Може у всьому виною моє власне пекло,
Голос який просто зник, погубивши життя.
Боже!
– Мовчи!
Якщо виживу - ми поговоримо.
+40 градусів і повітря вже майже нема.
Як скажи сталося в світі якому я вірила,
Як я живу, коли поруч лишень тишина?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2016
Все схоже так на тебе, що аж важко…
Ходити поруч цих твоїх людей,
Затерпла у чеканні моя сповідь
І сонце стало трепетно-скупим.
Все схоже так на тебе, аж до болі…
Ковтаю всі думки і почуття,
Завмерло серце, стукає поволі
І розум божеволіє дарма.
Все схоже так на тебе... Все знайоме…
Ось ті слова, які казав мені
Їх хтось чужий поніс чужій її,
А я все згадую наші теплі розмови.
Все схоже так на тебе…
Все - ще ранить…
Прикриті очі зводжу в небеса,
Голос захриплий майже у благанні
Попросить мить минулого тепла,
Зірветься вкотре зранена душа,
Щоб написати, як без тебе не жила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016
Не забивай моїми сльозами свої думки,
Прозоро й чесно - я досі не вмію словами,
Я хочу обняти тебе, так сильно, аж до душі,
До щастя взаємного хочу у себе вдихати…
Я не хочу завдавати смутку і ранити тебе,
Біль пліч опліч зі мною… і від цього - мені досі страшно,
Хотілось упасти в твої сильно розфарбовані сни,
Я не хочу тебе ніколи, нізащо втрачати…
Світ для мене, як всесвіт - необнятий без граней і дна,
І кімната моя завелика для мене на метри,
Я б хотіла відчути, щось менше, а ніж почуття,
Тільки б ти не взнав, як тебе я навчилась кохати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2016
Іноді справді
Рятує правда
Тулиться відчай
Сміється душа
Мириться серце
Стираючи зраду
Сутнє німіє
Й минає життя.
Іноді справді
Для того щоб жити
Треба спалити
Своє почуття
Дихати миттю
Сузір’я хранити
Вірити сухо
В обриси дня.
Іноді справді
Немає надії
Все продубльовано
Світлини в тіні
Невдячні істини
Писані в гніві
Надмірним вироком
Недоречні вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2016
…Я вчилась вас любити -
Не змогла…
Не стало часу
Чи душі не стало
В обірваних словах шукала шанс,
Але і шансу на любов замало.
…Я вчилась вас любити -
Попри все…
Я стала Вам найкращою в мовчанні
Розгадувала океан думок,
Які згубились в безвісних блуканнях.
…Я вчилась вас любити -
Як свій світ
Якому не хватає потепління,
Я вірила у щастя, а не гріх,
І потонула -
У ілюзіях хотіння.
…Я вчилась вас любити -
Та не так…
Не так, як нам написано любити.
Я вчилась, бути вірною собі,
А Ви змогли за мить мій всесвіт вбити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2016
Мій Керубим! Я побачила твою людську душу і стало так безмірно радісно, що твоє серце вміє бути добрим та милосердним. Барвистий світ відкрила мені твоя незаселеність чужими думками. Твоя мовчазна мудрість була такою голосною, що мені забажалось дізнатись про тебе все. Просвітна самотність наповнює тебе смутком, який виринає в тобі неймовірними вчинками (ніжністю…теплом…турботою…). Швидко із особливою тобі інтонацією ти пишеш мені свої листи, а я читаючи прагну хоч на дюйм могти так само, як і ти відкриватись вивертаючи свою душу навиворіт…
Кажуть, що почуття – це нісенітниця в яку ми прагнемо вдихнути повітря, оживити, щоб прикрити свою нікчемність перед світом. В ім’я чогось там непізнаного іншими - творити, вбивати, любити. Як прекрасно читати твої листи і вірити в любов. По тихеньку стирати штампи, які були накладені в моїй душі до тебе. Любити і нічого більше.
До кінця, ще не знаючи, що чекає нас завтра. Ми клянемось у вірності та любові. Обіцянками даємо надію іншій, беззахисній уже перед нами душі. Віримо в те, що ще неосягнуте нами, не усвідомлюючи всю свою брехню, ми брешемо дивлячись прямо в очі…
Мій друже… Кожного разу читаючи твої листи я думаю: Чи це людина у вигляді ангела, чи ангел в подобі людини? І ця думка не покидає моє серце. Скажи, що гірше в цьому світі: Жити не розуміючи всю силу любові та доброти, яке може омите людську душу і подарувати спокій та щастя? Чи бути гордим та несміливим небажаючи пізнавати істини?
Рідний мій! Пиши мені… Бо це радість - пізнавати тебе. Бо це тепло, що ти даруєш таке неймовірно дбайливе... А я молитимусь, щоб щастя вміло жити тільки в тобі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679764
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2016
Мій світлий! Не пройшло миті, щоб я не згадала тебе. Як ти? Як там твоє стомлене серце?
Так хочеться пригорнутись до тебе, щоб загоїти всі рани, що принесла в наше життя сама доля.
Немає неба… Не хватає повітря... Не солодшає навіть від твоїх листів. Все зупиняється без твого світу і так уже сталося, що дні все швидше і швидше минають крізь мене. Зима змінилась весною, весна – літом і тільки осінь по справжньому розуміє мене…
Стала помічати, що ненароком посміхаюсь коли хтось із сторонніх вживає слова, які в такому сполученні почула в перше від тебе. Це ніби грати в гру. Гру в сторінки та рядки. Де твої цифри перетворюються у вісників моєї долі.
Я читаю твої листи та ще досі, не навчилась сліпо вірити їм. Напевно тому, що світ ти стараєшся зрозуміти розмовою, а я пробую його на дотик. Я перестала мислити ірраціонально. Не вмію бачити істини. Не прагну вічного. Я бажаю, щоб у ньому було одне… Звучання. Як музики в навушниках. Як почуття серця, в яке ненароком завітала любов.
Ти можеш відчути те, що відчуваю я. Достатньо тільки зранку не відкривати свої очі. І так по обережному, напомацьки до йти до вікна. Притулись до нього своєю долонею. Ти не побачиш, а відчуваєш. Розумієш? Так я відчуваю людей. З кожним дотиком вони віддають мені тепло чи холод. І ти стаєш до них ближчим. Ти починаєш розуміти їх, себе, те, що важливо.
Це схоже на традицію, яка з недавніх пір появилась у мого серця. Воно кожного разу завмирає тільки но моя рука торкається почтового ящика. Всі клітинки прагнуть відчути його шалений ритм, який оповістить про ще одне життя в далечині.
Інколи здається, що моє серце живе за своїми законами та принципами. І найчастіше не довіряє мені своїх таємниць. На цьому клаптику я лишаю тобі всю себе. Всю чесність і любов, яка зараз живе в мені.
Я скучаю. Я так скучаю за тобою…
Чи маю я право сумувати за твоєю душею? Та я бездонно та безмежно кожною йотою свого тіла - скучаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678611
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016
Мені болить!!!
Побудь зі мною поряд -
Не треба слів,
Не варто доброти...
Побудь, як друг,
Як рідний і знайомий,
Як світла часточка
Людської теплоти.
Мені болить!
Тримай мене в обіймах,
Як брат, мене від мене захисти.
Мені болить…
Болить так, що аж у скронях
Пульсує біль осінньої вини.
...Мені болить...
Чи може так боліти?
Рве серце жар -
Дивуюсь, що жива…
...Побудь зі мною...
...Остуди це пекло...
...Не дай згоріти без твого тепла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016
Дорога моя людино! Скільки любові твоєї в мені…
Я знову почала жити. Я встаю і лягаю, а в голові тільки одна пам'ять. Всі мої думки наповнені тобою. Торкаюсь ручки дверей і зупиняю себе, що як сьогодні не буде твого листа… Серце спалахує надією і печаллю…
Хочу побачити знову, як твій лист переступить поріг мого дому. Я вже забула, як свобідно дихати там де людей немає… Де все квітне, зростає, живе по своєму. Старий дім, де ніхто нікого не чекає.
Твій лист розкаже історію любові. Твоєї любові, яку ти несеш в собі уже так багато років. Розкаже про ту любов, про яку я не смію ні говорити, ні писати через усі ті перестороги, страх, через те, що обставини мого життя заковують мене все глибше і глибше. І коли я зупинилась, щоб почути себе. Я розумію, що я давно уже не жива. Тільки тінь когось, кільки зранені руки від праці і опущені на плечі тягарі. І я тягаю ці камені з душі, випрошуючи прощення за все скоєне, все спотворене мною.
А ти дивуєш мене і кожного разу приносиш в мою душу нові квіти, які розквітають і заживляють рани безнадії.
Я приклонила перед тобою голову за твою щирість.
Я віддала тобі своє серце за твою доброту.
Я покохала тебе.
Єдиному тобі відомо, як тягнуться дні без мого сонця. Хвилини стаються вічністю. Вічністю... яку я, так і не зуміла побачити. Не дай мені розбитися неначе птаху. Не вбивай мене своїм мовчанням. Не даруй мені дня, пустого дня без твого слова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677640
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016
Дорогий моєму серцю і моїй душі. До тебе я була зламана і життя сенсу немало. І ніч і день наче туга за кимось, кого не знаю. Скажи, як далі миритись цій долі? Як недовіряти словам сумної пісні, що так не сміє співати більше в моєму саді соловей.
Я люблю тебе, тільки так, як вмію любити я.
І тому вперше благаю…
Зупини нас.
Зупини себе.
Допоки не пізно.
Мене уже запізно зупиняти. Бо холод і пустота, що так без страху кутали душу, покидають мене з кожним твоїм написаним листом.
Не давай мені марних обіцянок. Заклинаю! Будь чесним з нашою надією.
Бо я - твоя. Твоя до останнього, осіннього подиху. Твоя на всі сім життів. Твій біль. Твій сум. Твій хрест.
О! Скільки в житті я ще буду в тобі?
Мені б хотілось назавжди. Хотілось за край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677473
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2016
Ну що ж, давай поговоримо, як стихлі люди.
Розтаскаєм по міліметру всі слова двійники.
Ти думаєш я хворію від чужої простуди?
Ні. Насправді в мені віють вічні вітри.
Давай повикидаємо свої душі на переході.
Хай по них пройдуться, їх потопчать, забруднять.
Ти ж розумієш, що і без них ми дорослі
Ми і без нас світові надто байдужі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2016
Мій світанку! Ожила взявши до рук знайомий конверт. Серце затремтіло наче малесенький метелик, який знайшов таке жадане тепло. Невже щастя моє змилувалось?
Як боляче читати мені твою печаль. Вона криється поміж рядків. Ховається за кожним пропуском твого пера.
О, моя любове! Якби я могла поділити цей світ на дві частини. Щоб вони знали, що таке твоя любов і як безнадійно жити без неї. Яке це гірке почуття коли тебе немає поруч. Тоді пустота, вона ламає ребра і висмоктує останній кисень, що так владно ховався у крові… Ти так любиш мене, що інколи, здається ненавидиш мене за цю любов.
Не шукай мене в раю. Там живуть праведні. Я б не вибрала його, коли тебе не було б поруч.
Солодко стало мені від твоїх слів… Наче поряд ти… Я бачу тебе… Відчуваю… Ти цілуєш мене кожного разу коли посмішка торкається моїх вуст. Я чую твої кроки. Твоє тепло - гріє мої вічно холодні руки. Твоє серце - б’ється чуть сильніш мого. Я чую… Чую, мій коханий.
Не журись, що я не з тобою. Я твоя. З твого ребра… З твоєї любові… Так багато мені даровано на цій землі…
Я кохаю!
Так багато дарувало нам благе небо. Змилуйся над ним… Над тими, що не пізнають… Не згорять так, як ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677047
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016
Дорога моя людино! Цілий світ змінився в мені. Чи вправі я називати тебе рідним? Та ти рідний моєму серцю, як ніхто за всі мої роки. Мої роки – скільки всього зібралося в цих непримітних двох словах.
Сьогодні я отримала твій перший і надія є, що не останній лист. Твої слова заставили моє серце битись, прокинулась, відчути, вдихнути твого слова, твого чесного повітря. Повірити в себе. Повірити в нас.
Нас, неймовірно звучить. Як хочеться вірити в твої почуття і насолоджуватися твоєю любов’ю, горіти сильним полум’ям так, як цього бажає моє серце. Та оздоблення твоєї душі нагадує мені кришталь, який я не вправі взяти в свої чорні від бруду руки.
Твоє життя і ти сам здаєшся мені таким чистим і праведним, що душа моя тремтить і жахається. Що як ідеальність твоя призначена для іншого, чистого, тобі подібного ангела? А сонце твоє, яке ти побачив в мені одного разу тільки відблиск твого справжнього…
Чи можу я вірити собі? Цьому спонтанному почуттю, в мені, що викликав твій голос? Цим словам, яким я вже повірила. Я потонула в тобі, ще тоді при першій зустрічі. Я пропала при першому твоєму слові. Я предрекла себе до болю з кожним твоїм забутим про мене днем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676918
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016