| Сторінки (1/88): | « | 1 | » |
Прохання до редакції сайту розмістити це положення таким чином, щоб більшість жителів сайту змогли з ним ознайомитись.
Положення про конкурс патріотичної поезії "Ми пам"ятаємо"
1.Засновники та організатори конкурсу
Засновниками та організаторами конкурсу є:
- Інститут літератури ім. Тараса Шевченка Національної академії наук України;
- Інститут історії Національної академії наук України;
- Центр сучасного мистецтва «Сузір’я »;
- Українська студія батального мистецтва ;
- громадська організація «Пам'ять без кордонів».
- громадська організація «Культурний простір ».
Конкурс проводиться за підтримки Міністерства оборони України.
2. Мета проведення конкурсу
Метою проведення конкурсу є популяризація української поезії громадянсько- патріотичного спрямування, виховання у підростаючого покоління любові до Батьківщини та її історії, позитивного ставлення до армії,служби у Збройних силах України, стимулювання глибокого вивчення та осмислення нашого минулого, а також аналізу сьогоднішньої ситуації у державі, підтримка та популяризація авторів,які пишуть на історико-патріотичну тематику.
3.Загальні положення
3.1. Конкурс проводиться щорічно.
3.2. Твори на конкурс подаються авторами до 31 січня поточного року.
Автор відправляє на електрону адресу: poet-patriot@ukr.net поетичні тексти українською мовою (до 10 сторінок 14 –м кеглем у форматі WORD),а також коротку біографічну довідку, поштову адресу, контактний телефон, електрону адресу та портретне фото.
3.3. Журі формується засновниками та організаторами і в його склад можуть вноситися зміни.
3.4. Протягом січня наступного року проводиться оцінювання творів у чотирьох тематичних номінаціях :
1. Козацька доба.
2. Україна. XX століття .
3. Війни, про які ми не знали.(Афганістан, Алжир, Ангола, Ефіопія, Угорщина…)
4. Сьогодення.
3.5. У кожній номінації визначаються переможці , які за 1- 3 місця отримують цінні подарунки або грошові премії. 4 і 5 місце відзначаються грамотами та дипломами. Також призначається Гран-прі - одне на чотири номінації. Нагородження переможців проходитиме у визначений день між 15 та 23 лютим у м. Києві. Про точну дату та місце проведення урочистої церемонії нагородження переможців буде повідомлено персонально.
3.6. Кращі твори переможців конкурсу будуть публікуватися у щорічному поетичному альманахові ( збірці поезій).
4. Призовий фонд.
4.1. Призовий фонд формується засновниками і організаторами конкурсу та спонсорами.
4.2. Кошти призового фонду витрачаються на проведення урочистої церемонії нагородження , придбання призів, премії переможцям, оплату роботи двох членів журі(голови та відповідального секретаря), та на видання щорічного поетичного альманаху згідно кошторису.
5. Прикінцеві положення.
Хід проведення конкурсу та проведення його результатів широко висвітлюватиметься у друкованих та електронних ЗМІ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307322
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.01.2012
На фоні ранкового неба
Ти на мітлі
Така ж красива,
Як і без неї.
У костюмі відьми,
У образі босоркані
Ти позбавляєш здоров’я,
Забираєш пам’ять,
Висмоктуєш розум,
Зводиш у могилу…
Я вже відчуваю
Холод землі…
Але вночі
Ти перетворюєшся на мамбо –
чаклунку вуду,
Щоб повернути мене з потойбіччя
І перетворити на зомбі
Для того,
Щоб не тільки завтра,
Але і щодня
У костюмі відьми,
У образі босоркані
Позбавляти мене здоров’я,
Забирати пам’ять,
Висмоктувати розум,
Зводити у могилу…
Бо я
Ніби зрадив
Тобі.
Босорканя (діал) - закарпатська відьма
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287089
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.10.2011
Я ніколи не любив тополь.
Вони надто невпевнено тримаються землі
І перший-ліпший сильний вітер
Може нахилити їх і зламати
Чи просто вирвати з корінням.
Я ніколи не любив площ.
Вони живуть постійними протягами,
На них вічно багато людей
І майже неможливо знайти
Такий бажаний спокій
І затишок.
А тепер
Ця площа,
Оточена старими незграбними тополями,
Прошита холодними вітрами вздовж і впоперек
Подобається мені все більше і більше.
Адже на ній є таємне місце,
Наповнене солодкими теплими спогадами,
Місце, про яке знаємо тільки ми з тобою.
На цій площі народжується ніжна пристрасть
І пристрасна ніжність.
І, якби вона не мала іншої назви,
Ми назвали б її
Площею Любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2011
Місяць сьогодні такий чистий і прозорий,
Як наші почуття.
Це тому, що ти
Здмухнула з нього пилюку минулого,
Попіл старих почуттів,
Мов із кришталевої попільнички,
Зішкребла накип недовіри
Та іржу сумнівів,
Вивела плями ран.
Ти промила його сльозами ревнощів,
Протерла хустинкою,
Просякнутою спогадами,
Зігріла полум’ям серця,
Що втратило рівновагу,
Вдихнула в нього життя,
Що не знає спокою
І повісила на стелю світу
Під промені сонця –
Нехай дивує
Усіх.
Моя душа нині
Схожа на місяць,
Бо ти зробила з нею
Те ж саме…
Завтра
Я повішу на небо свою мокру подушку.
Синоптики всіх країн
Змінять свої прогнози,
Тому що почнеться сезон дощів,
Який триватиме аж до глобального
Потепління
Між нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2011
Сон-незбуда присів на груди,
День-небудень гойдає час.
Сон-травою війнуло з двору,
Красень липень цілує нас.
Медом липи бажання липнуть,
На повіки лягає вік
Щедрих вікон, казкових віршів…
Весь у білому чоловік
В новій ролі, як ангел сну,
Знов приходить, дарує людям,
Нам з тобою любов рясну.
Рястом квітне чарівна мить…
Сон-незбуда із нами спить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281806
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.09.2011
А роки летять, мов кулі,
Менше вже кують зозулі –
Скоро тіла насолоду
Старість висмокче до дна.
Скоро зморшками пооре
Наші душі, наші мрії,
Наші весни, мов повії,
З іншими підуть у ніч.
Скоро згаснуть наші ранки,
Стануть шторами фіранки,
Зорі – краплями вина.
Тож цілуй мене негайно,
Хай нам буде нині файно,
Хай кохання не мина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280923
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.09.2011
Образа
проростає крізь тіло,
наче бамбук.
Літо
лишилося в спогадах.
Звук
телефона змовкає -
Зникає
картинка майбутнього.
Певно,
батарею розряджено.
А здається,
що зраджено...
Хто відповість?
Повно
перлів у жмені
назбираю.
Чи сліз?
Біль
наростає у серці.
Ці
втрачені скерцо
плачуть крізь ніч...
Може,
гра не вартує
свіч?
Ні!
Дзвоню у дзвони,
відмолюю рок...
Хто мені скаже,
як відновити
з небом зв"язок?
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280870
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.09.2011
коли ми разом
наші руки нагадують
два кінці канату
зв’язані
морським вузлом
коли ти біля мене
я дихаю тобою
як цілющим повітрям
коли ми поруч
наші серця
ніби два бокали
і грайливе шампанське
переливається
з одного
в інший
а наші очі
у благодаті
п’ють колір неба
із вічності
з тобою я
поза зоною досяжності
для всього світу
для всесвіту
а нині
відстань між нами
створює простір
для смутку
для роздумів
для печалі
для спогадів
для надії
для фантазії
для творчості
бо я без тебе
думаю про тебе
вигадую і створюю
тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2011
Арво Валтон вивчає
життя мурашки,
яка досліджує
його тексти,
хоча нічого в них
і не може втямити.
Я схожий на велику мурашку,
яка намагається осилити
все написане поетом
у його мудрих книгах,
все, сказане ним
у фільмах,
все, на що він просто натякав
у казках,
все, що підсумовував
у афоризмах.
Але чи стане це
приводом для того,
чи випливає із сказаного,
що естонський класик
вивчатиме і моє
життя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280689
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2011
Вікно лікарні світиться
Свастикою вічності.
Скальпелем місяця
Вирізає ніч пухлину розуму
Із серця відчаю.
А душі хочеться,
Щоб операція була
Успішною.
Спішно так
Складає хірург
Свою валізу.
Хіба залізу
Не важко жити?
5.09.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280536
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.09.2011
Заснула осінь під мостом...
Повільно, втомлено
Іде по вулиці
Спекотний день.
Думки заплутані,
Немов сліди, що на шляху
Водою змиються…
Слова – зелені їжаки –
Упали купами
Каштанів зболених
Під ноги нам.
А ми
Втискаємо в м’який асфальт
Вчорашнє літепло.
Куплети днів складає час
Рядами рівними.
Життя надій в ріку розлук
Стікає ринвами.
05,14.09.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2011
Місяць сховався за хмару,
Христос на хресті очі заплющив,
Бо нам так не терпілося,
Що ми прямо біля дороги…
Бо ж написано: «Люби ближнього…»
А де любити, якщо хати нема?
І коли,
Якщо ніч пролітає
Фарами?…
А земля пахне вереснем,
А трава ще не росяна,
А ти голосу вже не стримуєш!...
Цвіркунів розбудили ми,
Їжаків налякали всіх,
Що в саду крали яблука…
Білі янголи позліталися,
Щоб на тебе дивитися,
Бо твоє тіло світиться –
Ти красива божественно
У бажанні нестримному.
І така ти гаряча, що
Із дерев листя сиплеться…
Місяць хмари порвав усі
На кохання щоб глянути,
І Христос придивляється.
І ти вперше не хрестишся…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2011
Колись
Ти любив подорожувати…
Тепер
Не виходиш із дому без валідолу.
Колись
Ти прагнув літати,
А нині
Готовий продати свої крила,
Чи обміняти їх на більш реальні речі,
Та, виявляється,
Що нікому вони
Не потрібні.
Колись
У тебе було бажання володіти світом,
Сьогодні,
У хвилини розпачу,
На грані відчаю
Не можеш володіти,
Навіть, собою.
Колись
Твої бажання були здійсненними,
Насолоди – доступними,
Поцілунки – гарячими…
А вчора
Ти цілував у чоло свого друга
І твої губи
Були холоднішими,
Ніж його тіло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279981
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.09.2011
Випиваю келих тиші.
Тепло спокою розтікається тілом
І вкриває свідомість
Молочною піною спогадів.
З-під опалого листя часу
Виринають думки
І несуть до мого серця
Клаптики минулого,
Як мурахи до мурашника
Ховають крихти насолоди.
Із тих клаптиків,
Із тих маленьких яскравих частинок
Складаю пазли,
Малюю картини,
Будую речення,
Вертаю втрачене,
Реставрую виблідле,
Складними програмами
Відновлюю карту
Пам’яті.
Потім
Виливаю вечір
У пляшку ночі,
Заплітаю вітер
У коси коханої,
Що десь далеко
Так само хміліє
Від спогадів про мене,
Струшую зірки
З простирадла вічності
Й лягаю спати
В обійми літа,
Від щастя п’яний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2011
У Києві полудень.
Сонце повисло над самісіньким хрестом Софії.
Ти дивишся на нього зі сходу,
Я – з кордону на заході.
Сонце підморгує тобі правим оком,
Мені – лівим.
– Іншим ще важче, – каже воно. –
Їхнє кохання перевіряється
І більшими відстанями,
І тривалішими розлуками.
Наше кохання перевірено муками.
Кожен день без тебе дощем вмивається.
Мені хочеться вірити сонцю,
Але я більше довіряю своєму сонечку,
З яким скоро зустрінемося.
Та чому
Сонце повисло над хрестом Софії
І не рухається?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2011
Роби зі мною все, що хочеш...
Цілуй мене у кожну букву,
Запалюй, пий, в’яжи законом –
Я стану плахою і троном.
Цілуй мене у кожну букву.
Твори молитву на струнах плоті,
Веди в найперші двері світу
І розірви мою орбіту.
Твори молитву на струнах плоті.
Роби зі мною все , що хочеш,
Лише коли розплющу очі –
Не виходи з цієї ночі.
Не виходи з цієї ночі...
Роби зі мною все, що хочеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2011
Відцвітає повінь літа
Гріє ніздрі запах трав,
Посивілий трохи вітер
При дорозі тихо став
Відпочити. Стиглі роси
Сиплють холод кришталю
Попід ноги. Ранок босий
Наступає на стерню
Аж у мозок коле. Полем
Миші днів біжать. Їжак
Наколов на голки кола
Ті, що по воді… Душа
Вже готова рахувати
І курчат, і сльози втрат.
Попід небом клапті вати
Сіють спокоєм. Не в такт
Витанцьовує самотньо
На порозі жовтий лист –
Пророкує ранню осінь…
І такий тужливий свист
Заповзає в пори шкіри,
Мов гадюка у нору.
Трохи щастя, трохи віри
Ще до осені нарву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275374
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.08.2011
Солоне озеро Солотвина роз’їдає мої очі
І вони стікають великими краплями
На лікарняне ліжко.
Солоне простирадло прилипає до мого тіла
І я здираю його із себе
Разом із шкірою
Минулого життя.
Свідомість солоною свічкою
Скрапує в озеро,
Щоб роз’їдати очі іншим
Чи лікувати їх
Від відсутності любові
До життя.
Життя без тебе стає іншим.
Воно, мов пес,
Злизує сіль з моїх губ,
Із очей, щік, пальців…
Але душа, все одно,
Лишається солоною.
Може,
Це тільки тому,
Що в Солотвині все
Солоне?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275182
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.08.2011
Пересохлими губами літо
Цілує мене у спину
І на місці поцілунків
Виростають крила.
Волелюбним соколом
Піднімаюся в небо
Щоб показати тобі
Красу світу і власну силу.
Перетворююся під хмарами
На білого лебедя,
Щоб ти, задоволено,
Побачила вірність
У моєму серці.
Потім стрімголов
Падаю аж до самої землі
І, на рівні твого вікна,
Стаю голубом,
Щоб воркотати тобі
Про свою ніжність
І розповідати
Про таємниці кохання.
Сідаю на підвіконня
І стаю синицею,
Щоб ти могла
Зловити мене у жменю
І відчути свою владу
Над моїм життям.
А коли розтулиш пальці
Я випурхну у кватирку
І перетворюся на бузька,
Бо я так хочу
Зробити тобі подарунок
До Дня Матері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2011
Посередині відчиненого лікарняного вікна
Натягнуто мотузку.
На ній висить пара трусів,
Яскравих, кольорових.
Дивлюся із ліжка на небо
І білизна на його фоні
Нагадує мені прапорці,
Якими мисливці огороджують територію
При полюванні на вовка.
Вітер тріпоче ними,
Тіпає,
Гойдає…
Інколи вони розгортаються
І стають схожими на птиць,
Що прагнуть злетіти.
Білі вівці хмар
Мандрують
Прямокутною полониною неба,
Безтурботно граючись
І поглинаючи одна одну.
Найменші з цих кучерявих символів
Верховинського життя
Ховаються за прапорцями-трусами
І мені здається,
Що вони залізають усередину
І роблять ці труси
Наповненими життям.
Певно,
Це душа повертається
До моєї тлінної
Плоті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275043
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.08.2011
Наші сліди – на морському дні,
Біля самісінького берега…
Відплив оголює їх
І показує світові
Неземну любов.
Наші сліди переплітаються,
Накладаються один на одного,
Туляться,
Пестять свої відбитки,
Цілуються…
Сліди наших ніг
Не можуть один без одного,
Як і ми.
Вони всюди разом,
Вони завжди поруч.
Інколи
Один слід поглинає іншого
І важко розібрати,
Чи малий сховався у великому,
Чи великий своєю ніжністю
Накрив малого.
Але,
Коли сонце починає заздрити,
Приходить приплив
І пінною хвилею
Накриває світлі почуття.
Певно,
Нептун охороняє нашу любов,
Бо сліди наших ніг
Ніколи не змиваються
Морем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2011
Я тебе напою словами –
При свічках читатиму вірші.
У душі твоїй обережно
Заповнятиму вільні ніші.
У п’янкому полоні ласки,
В ніжних дотиках поцілунків
І не вчуєшся, як утратиш
І тяжіння земне, і… Лунко
Обізветься до тебе щастя
І підніме тебе за хмари,
Від блаженства заплющиш очі
І здаватиметься, що мариш…
У поезії – я з тобою!
Більш п’янкого нема напою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2011
Я цілую твою відсутність
Крізь химерну п’янку цнотливість,
Проникаючи аж до суті,
Усвідомлюючи важливість
Не моменту цього, а ночі,
Що втопила в собі майбутнє,
Що сховала тебе і хоче
Лиш одна в моїм серці бути.
Але серце моє – для тебе.
І допоки тебе немає
Я відсутність цілую в губи
І відсутність таки минає.
І являєшся ти, як ранок,
Відриваючи кірку з рани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2011
І сняться сни...
Твоя рука,
Твоє волосся грає водоспадом,
Твоя присутність лагідна, м’яка,
Твої вуста, що пахнуть шоколадом.
Твоє тепло вплітається у сни
І змушує спросоння посміхнутися.
Твоє кохання, мов вино весни, –
П’янить і не дає проснутися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2011
Я буду вдячний віршами
І стану сильний пам’яттю,
Тому, що ти щасливою
Стаєш зі мною, любочко.
Я засвічу веселкою
Слова свої окрилено –
Ти станеш щасливішою
Ще більш, моя голубочко.
Я квітами розсиплюся
На ложі піднебесному,
Щоб ти, любов’ю поєна,
П’яніла поцілунками.
Я розіллюся ніжністю,
На тіло, болем зранене,
Любисткова настоянка
Тебе скупає, вранішню.
Немов зоря – засвітишся
На полі орхідейному,
Залишишся царівною,
Богинею, Венерою.
Святого перевтілення
Навчуся невгамовного,
Бо лиш з тобою, Сонечко,
Себе відчую богом я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2011
Не шукай мене у місті,
Я вже виріс із квартири.
Не шукай мене у небі,
Бо стомився я без крил.
Я сховався у партері
І чекаю коли двері
Впустять тисячу артистів –
Замаскованих химер.
Не шукай мене ніколи,
Бо на вулицях затори,
Вікна вдягнуті у штори,
Безкінечні коридори
Перебігли в лабіринт.
Не шукай мене, не треба.
Вже у жменях крихти неба,
Море квітів відцвіло.
Не шукай мене. Вже пізно
Випускати вільну пісню
З клітки в зоряну непевність,
З благодаті на вітри.
Не шукай мене. Невпинно
Пострілами криють спину,
Заздрощі пускають слину,
Визнають свою провину
Всі, хто прагнув, та не зміг.
Сутінь пасмами спадає…
Крізь фіранки заглядає
В душу небо голубе.
Не шукай мене ніколи,
Так настійливо, невпинно,
Бо вже пізно. Та й не треба…
Не шукай мене. Віднині
Я шукатиму тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272221
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.07.2011
Нахиливши голову до дверцят,
Обійнявши донечку чи сина,
Ти в авто чекаєш чоловіка,
А зі мною йде моя дружина.
Ти сидиш, замріяно-щаслива,
Я іду – обійнятий і гордий.
Світить ніжно сонце вечорове
На осіннє плетиво природи.
І ніхто, крім нас, не помічає
Снігу, що посипався раптово,
Що, згадавши давню передмову,
Ми удвох читаєм післяслово.
Розвело життя, перемололо
Ті щасливі порухи душі.
Тільки пам’ять проситься на руки,
Мов дитя в заплаканій межі.
Тільки руки рвуться до ромену,
Із сердець вичавлюють вогонь,
Тільки вечір терпко червоніє,
Спогади притиснувши до скронь...
Та обличчя вираз не змінивши,
Заховавши полум’я в повіках,
Я іду з дружиною і сином,
Ти в авто чекаєш чоловіка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272101
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.07.2011
Люблю тебе довго не бачити,
Бо потім, коли ти прийдеш, –
Так м’яко мене приголубиш
І спрагло за руку візьмеш.
Для мене ти знов незнайома
І знов недосяжна для всіх,
Ти лезом пройдешся по серцю,
Розсиплеш по зустрічі сміх.
Мов сон на вологі повіки,
Манлива в мінливім вінку,
Мені подаруєш молитву –
Мелодії краплю п’янку...
Як дихання дотик зупинить –
З душі вирву сором і страх,
Бездумним нектаром розтану
На юних гарячих вустах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2011
Зіграй мені на саксофоні літа,
Брудних примар облізлі кажани
І ноти ластівок на мокрих вітах,
Чи на дротах, прилиплих до спини.
Спини на мить цю тишу мокрих марев
На дні думок розхитану колиску.
По небу мрій проходять чорні хмари
І б’ють себе калюжами по писку.
Піску насип на пляжі перевтілень
Зіграй пісну мелодію прощання
Щоб жили смутку витягти із тіла
Мов музику з останнього кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271898
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.07.2011
Ти мене проводжаєш дощем,
Міражем виникаючи зрідка
По дорозі із раю.
То, здається, що ти на вогні
Витанцьовуєш,
Сало печеш
І приносиш на таці,
То зникаєш в ранковій імлі,
То виходиш із дому у ніч,
Чи тікаєш на танці.
На кислотному музики дні
Ловиш перли розради – вони…
Всі вони – міражі.
Міражі
Виростають між нами.
То привидиться море і пляж,
То на площі гарячий форсаж –
Все міраж.
Все – міраж!
Проводжаєш мене міражем,
Сумно дивишся мокрими вікнами…
А на хмари проміння тече
Із-за обрію.
Так не хочеться їхати… Ранок
Намальовано повниться фарбами
Із новими бажаннями й звабами.
Сірі хмари біліють уже…
Накрапає все дужче і дужче
І здається (це знову міраж?),
Ніби дощ цей –
З твоєї подушки…
Ніби день –
На зіницях вітраж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271812
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.07.2011
Купати донечку удвох.
Купати донечку водою
З ромашкою і чередою.
Росою капати з чола.
Купати доню восени,
Крізь зиму у весну і літо,
Нести для неї щастя квіти,
В долонях обігріти всю.
Сповити мокру в пелюшках,
До себе ніжно пригорнути,
Матусині гарячі груди
До губ маленьких піднести.
Нехай зігріється. А після
В сухе малесеньку вдягнути
І вкласти спати. Хай росте.
У сні і ми росли й не знали,
Як нас батьки удвох купали
І пригортали до грудей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2011
Я хочу тебе
Обіймати руками бажання,
Багаттям мінливого слова
Вкладати щодня на престол.
Я хочу тебе
Цілувати губами пожежі,
Щоб лід твого серця розтанув,
Щоб крига не вбила мене.
Я хочу тебе
По хвилі втрачати до смерті,
Бо вірність на вічність не схожа,
Бо кажуть: любов – це полон.
Я хочу тебе
Прогнати, мов пташку із клітки,
Бо знаю – повернешся знову.
Та клітка тримає мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2011
Нам потрібно відкладати слова,
Як птахи відкладають яйця,
І ніколи не випускати їх так,
Як лук випускає стріли.
Необхідно виношувати букви,
Як мати в утробі – янгола,
І тулити їх обережно так,
Як братика до сестрички.
Ми мусимо зважувати сказане
Ще до того, як упаде замертво
Той, у кого й не думали
Вцілити ми – але…
Слово, воно не проситься,
Як і дитя, на світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271351
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.07.2011
Між нами повня. Простір коливань.
Мовчання не ягнят, а кіз. У коси
Тобі вплітає серпень запах трав
І ніч оця мені тебе приносить.
Із молоком на писаних вустах
І джазом, що собою серце повнить
Твоє. Бо я… Я слухаю тебе.
Лише тебе, але по цей бік повні.
Між нами небо. Зорями бажань
Усіяне, наповнене по вінця.
Мої думки стрибають по зірках,
Мене до тебе наближає ніч ця.
Коза, кролі, твоє село і трави
Із росами щасливих наших сліз.
Я всіх люблю. Тебе люблю і повню,
І вересень, що ніч оцю приніс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271289
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.07.2011
Намалюй мені волошки із колоссям у ромашках,
Тіло дівчини бентежне, що згорає від спокус,
Кактус вічності і вірність віртуальності матерій
Так майстерно, мов Ерделі свою Магду... Пікассо
Вже тобі не намалює ілюстрацію до книги –
Гинуть генії ілюзій в хворобливості бажань.
Нежить пам’яті впливає на можливість перевтілень:
В тілі виросла цнотливість, а свобода прагне ран.
Може, крові і не треба? – Море всотує проблеми
І змиває гріх із тіла й муки совісті з душі.
Два квитки зірви із літа і шукай на морі щастя.
Але березень безбожно прив’язав нас до землі.
Ми із болем поріднились, нам ярмо вросло у шиї,
Нам оса політ гранати у пробудження несе.
Сенс у тім, щоби кохати. Колисати коло хати
Для майбутнього минуле менуетами страждань
Нас навчили наші предки. Наші виплекані сльози…
Намалюй мені у квітах нашу зболену любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2011
Поету краще не женитись,
Бо він шукатиме вночі
Не як до жінки підступитись,
А до поезії ключі.
Піде сама собі дружина
За двох кохати і страждати,
А в нього думка все єдина:
І те, і це заримувати...
Він дбатиме не про достаток,
Творитиме в сім’ї не те –
Писатиме складний початок
Або закінчення просте.
А з’являться у нього діти –
Підкинуть ще одну проблему,
Та буде він не їм радіти –
Писатиме про них поему.
Затупляться ножі й лопати,
Зима насипле снігу в двір –
А в нього час не ґаздувати –
Записувати на папір.
Хоч обіцяє всім без міри
Кохання і до щастя злетів,
Не йміть йому, дівчата, віри
І не закохуйтесь в поетів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271108
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.07.2011
За вікнами вічність.
У сонячнім світлі
Мов ангели люди
Літають у квітні.
Божественні крила
Між райські троянди
Перлини нектару
Сплітають в гирлянди .
Вінками з барвінку
Мов німбами неба
Закохані сяють –
Їм світла не треба.
М’якими довкола
Здаються всі речі.
Так солодко сонце
Народжує вечір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270938
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.07.2011
Жовтнева ніч, як світ оцей – одна.
І посмішка – гаряча, ніби сонце.
Мов Робінзон, самотність пив до дна,
Аж раптом – ні! Чи марево, чи сон це?
Такої казки я б не написав.
Хіба такі сюжети для провінцій?
Коли емоцій, пристрастей вулкан,
Передчуттями повнишся по вінця!
Коли здається: мить – і все згорить,
Все зникне, перетвориться на попіл.
А душі лопотять, як прапори,
Серця словами і бажанням повні…
Безкрає небо повниться піснями,
Життя цвіте бенгальськими вогнями…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270936
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.07.2011
Довга нитка дороги
Біжить за голкою бажань
І, проходячи через серце,
Зникає за обрієм спогадів.
Кожен поворот долі,
Наче серп у руці колгоспниці,
Що б’є ним робітника
По молоту.
А кожен камінь на цій дорозі
Ніби вузлик на нитці,
Що проходить крізь груди.
І кожним вузликом
Вдаряє
по високовольтних венах,
Оголених ребрах,
Павутинні нервів.
Нитка дороги життя
Не рветься ніколи.
Просто не всі вузлики долі
Можуть пройти
крізь серце,
Не застрявши у ньому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270821
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.07.2011
"Потік, наче коник, грає...", Марія Матіос
1
Як ся має чорна квітка?
Що ховає в пелюстках?
Розправляє ніжні крила
В пелюстках рожевий птах.
Хоче випурхнути звідти,
Розгорнути темну ніч,
Хоче волі, щоб летіти
У солодку мрію стріч.
Бо така у крил потреба:
Рушником високим неба,
Сонця вітром золотим
Колихати втіхи дим.
2
Твоя рука повільно, вільно
Миє ноги і сосці...
Я тебе, таку звабливу,
Мив би тільки в молоці.
Я б твоє святкове тіло
В ласку слова сповивав,
А чудову чорну квітку
В крила зваби цілував.
Я тобі вплітав би в долю
Стежку, що в любов сія...
Але я – лиш коник річки.
В кожній краплі річки – я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270776
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.07.2011
І де та дика орхідея?
І де ті пахощі, що снять
Тобою. Вабою. І де я?
Коли усі уже стоять
У черзі – дивляться на тебе,
Очима мацають, а ти
Мене шукаєш. Не ба–
жання, а крок за кроком до мети
Ідеш. Іду. Доріжку неба
Стелю під ноги. Але ніч
Нас розділила. Розлучила,
Печаллю доторкнулась пліч.
Любов’ю квітне орхідея,
А я в літах… У небі? Де я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270543
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.07.2011
І вже між нас немає таємниць...
Усе відоме нам, і достеменно.
На чорнім плесі збуджених зіниць
Холодні кола бігають даремно.
Бринить сльоза у пам’яті моїй...
Гіпертонічна аритмія рими
Розірве вени веслами надій –
Тюльпани стануть ранами новими.
І випаде на скроні перший сніг.
Чи вже не перший? Випаде і стануть
Слова, що обіцяли щастя в сні,
Приманкою в житті до твого стану.
Біля дороги, що веде в пивницю,
Розіп’ято останню таємницю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270539
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 16.07.2011
Якби зустрілись на рік раніше
А досвід мали такий же самий,
Якби звели нас бурхливі хвилі
У чорній бурі сліпого смутку,
Якби жили ми з тобою спільно
Ділили весни, в тепло повиті –
Світило б сонце не так , як нині,
Слова, звичайно, звучали б інші.
Якби ми спали з тобою поруч,
Якби між нами не впала прірва
Я був би, може, такий щасливий,
Щодня носив би тебе на крилах
І дарував би любові спокій,
У кожнім слові вчував би пісню...
А може, був би тоді щасливий
Якби ніколи ми не зустрілись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2011
А я постійно думаю про тебе,
А ти постійно у дорозі. Що ж
Сьогодні нам зустрітися з любов’ю
Обов’язково допоможе дощ.
Він буде йти від мене і до тебе
По мріях і бажаннях. По думках.
І крапля ця, що селиться у слові,
Зігріється на бажаних вустах.
Вона розтане поцілунком ніжним
На тлі твоєї пристрасті. Сама
Підставиш тіло під її обійми,
Відчуєш серцем, що вона моя.
І вирвешся з полону переїздів,
І нагодуєш дощ оцей з руки.
Сьогодні нас вінчають зимні краплі,
А вчора розлучали нас зірки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2011
Віддатись тобі...
Віддатись від краплі, до слова,
В твоїй самоті втопити свою самоту,
В твоїй глибині свою глибину загубити
І бути в тобі. І бути собою в тобі.
Розбитись на друзки,
На скалки, на крихти, на порох.
По скронях, по жилах повзти в твої думи і сни
І снитись тобі, і снитись собі у вівторок,
Бо в середу піст, а в мене нема середи.
Спалити себе,
Втекти мов вогонь у повітря,
У простір свободи, обмежений стінами грат.
Ти хочеш щоб я став вітром на схилі дороги.
Я попіл, туман, я осінній озлоблений град.
Я буду таким
У тобі, у вівторок, сьогодні,
Я буду таким у своїй і твоїй глибині.
Я можу втекти, згоріти, розбитись на друзки.
І можу віддатись. І можу... Змінитися – ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270255
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.07.2011
Вітер листя несе,
Вітер віє у вічі.
І вогонь почуттів
Відлітає у вічність.
У бездонні озер
Літо жалібно виє
І прощальну фату
Павутиною шиє.
Вітер гне до землі
Жовтолисті дерева,
Вітер котить красу
Крізь ображені села.
Жовтогривий скакун
Б’є по сонцю копитом,
І лошиця ірже,
Розминаючись з літом.
Теплі мрії несе,
Мов обривки афіші.
І втрачають слова
Надруковані вірші.
Жовте листя надій
Відриває від крони,
Жовті квіти землі
Гублять пам’ять корони.
Вітер хмари несе...
І, мов виразки білі,
Простирадла зірок
Загораються в тілі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270194
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.07.2011
Я живу в твоєму домі,
Заважаю у житті...
Маю погляди не добрі,
Маю принципи не ті.
І не так кусаю хліба,
Навіть дихаю не так.
Я у хаті не хазяїн,
А у ліжку – не козак.
І не так я одягаюсь,
І дивлюся не туди.
Ще гріхи мої юнацькі
Кожен день дають плоди.
Грошей мало заробляю,
Не тримаюсь на плаву,
Ще й пишу зрадливі вірші –
То для чого я живу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269836
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.07.2011
Тут пахне спекою і літом.
А, може, спрагою й дощем?
Чи, може, потягом і тілом,
Що хоче ще?
Тут чути звуки саксофона –
Це фон від музики століть,
Чи тінь від неї, мов корона,
В кутку стоїть?
Тут видно відблиски колиски,
Що заколисує думки…
Твій поцілунок близько-близько,
Такий п’янкий!
Тут відчуваєш дивну втому
І світлу ауру тепла.
Ця ніч укрилась простирадлом
І протекла…
Тут крізь прочинену кватирку
Летить у небо низка літ.
Шле молодість, неначе штирка,
Тобі привіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2011
Був мокрий грудень. Чи майже грудень.
І сірий будень топтали люди,
І тіні стужі снували всюди,
І були груди твої наповнені теплом.
Згортала крила остання осінь...
І під акорди сирої ночі
Я слухав ніжні слова жіночі,
Що були схожі на слово "ні".
Якась невпинна хода асфальту
Повз непотрібні сліди освітлень...
Був майже грудень, чи, може, й січень,
У мокрих сплесках німих освідчень.
І плакав місяць на перехресті –
Великий сторож і слави, й честі.
А білий ангел на руки чисті
Лягав гарячим цілунком сліз...
... Не все збулося. Не все забулось.
Верба плакуча ще більш нагнулась,
Ще більше сили забрала осінь.
А я надії не втратив досі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2011
Являєшся
Венерою із піни
І я в обійми
Падаю,
Лечу.
У воді народжується ніжність.
Загадково, тихо, білосніжно
Піна
Поглинає час.
По твоїй шовково-мокрій шкірі,
Мов чарівна музика по лірі,
Світло
Краплями тече.
Ароматом пестощів і ласки
Так, немов повернення до казки,
Ваблять нас
Незвідані слова.
Опускаюсь мовчки на коліна
І схиляю голову покірно:
Мий її
І забери собі.
І не треба любощам нічого
Крім купання пінного, нічного,
Що в кінці
Три крапки
Покладе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2011
вранці
дивишся на телефон з надією
чекаєш дзвінка мого
молишся
перед обідом
говориш зі мною лагідно
вселяєш надію в серце
лелієшся
під вечір
руйнуєш усе зневірою
женеш мене геть
до іншої
як
перебути ніч?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2011
в провалля сну
в тепло весни
у ніжність
я падаю
в твої обійми і
зникаю там
в блаженстві розчиняюсь
розвіююся
і зникаю
і
я всотуюся
лагідно
повільно
у губку ласки
любощів
принад
трут пестощів
голублення
любові
мене немає
є казковий сад
є невагомість
невгамовність щастя
є повнота кохання
благодать
у раюванні
в плині насолоди
на шкірах білих
тигрів і пантер
нам добре так
нам так безмежно добре
що навіть рай
не сниться нам
тепер
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2011
Оранжева лампа. Дитячий годинник.
Показує вісім, показує п’ять.
Крутнеш циферблатом –
гойдається стрілка…
Години-сніжинки у безвість летять.
Захочеш – і вечір, бажаєш – і ранок.
Дитячі надії, дитячі думки…
Змирившись зі світом, звикаєш до зради,
Черствієш душею, вставляєш замки.
Крутнеш циферблатом…
Згадаєш, заплачеш,
Як плакав у вісім, як плакав у п’ять.
Ця іграшка, може,- бальзам для дорослих,
А може… Розбити! Зламати! Нехай,
Нехай не лікує, нехай не тривожить…
Навіщо ці рухи? Навіщо ця гра?
Заплакати так вже ніколи не зможеш,
Бо мрії обвисли, й на серці гора.
Скоріше сховати! Подалі від лампи.
Літа хай повільно у безвість летять.
Дитячий годинник нехай у шухляді
Показує вісім, показує п’ять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268065
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.07.2011
Відрубую руки ранкам,
Що в чергу стають без тебе.
Викручую ноги ночі,
Що схожа із самотою
І винна в твоїй відсутності.
Жорстоко. Це садо-мазо.
Розмазана кров по стінах.
Любов у чужих весіллях
Застряла ножем у горлі.
А хтось тебе не цілує,
Цінує не те, що поруч,
А просто бере у лапки,
Бо ти – ніби штамп у паспорт,
Бо ти – мов розсада в грядці
Для нього. А я страждаю,
Пускаю у серце рани…
Суглоби дощам ламаю
І плачу сльозами віршів.
Вмираю без тебе мовчки.
Бо жити без тебе – гірше…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267976
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.07.2011
Знову дощ змиває тіні
З тротуарів і будинків.
Ти з’явилась на хвилинку
В чистім колі парасолі
Й загубилася в дощі.
А з небес вологе сонце
Впало плямами під ноги
На сліди того дощу.
А твої сліди сховались
В мокрих зморшках парасоль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267857
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.06.2011
Нарвати літа піввідра
Червоного, мов кров із вишні.
Дивитися, як ластівки
Мелодію кохання пишуть
На струнах електродротів,
Тіла складаючи в акорди.
Відчути мить, коли в думки
Тихенько входить липень гордий,
А серпень - ні! Бо на Іллі
Вже стукає у двері осінь...
Набрати в пригорщі тепла,
А в серце - днів, що поле косять...
І все це якось зберегти,
Ввібравши в пальці, очі, груди...
Бо там, у іншому житті,
Такого, певно, вже не буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267807
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.06.2011
1
Вам лічить дні віолончель.
Вам личить велично вивчати
Лице вівці. Вино – на чати
Й тепло вдягати у шинель.
До світла виведе тунель,
Та затискають час лещата.
Ви – мати, Ваша винна хата
Зустріне лагідно, мов Лель.
Коко. Кокто. Колишні коні
Літають лісом, літом... Сам
Візьмуся бути саксофоном -
Для Вашого бажання – фоном.
Співцем. Слівцем на грудях дам,
Що світ виорює з долоні.
2
Декоративна дивна тиша.
Ти – шабля у руках митця.
Лиця твого ляклива миша
Лишає спогади. Оця,
Де ти, де твій стрімкий неспокій.
Покійна посмішка мети -
Не ти. Нести нестримний опій,
Мов опік збуджені коти.
Використовуєш, мов декор
Коротку сукню, декольте.
Тепер тебе пухнастий вектор,
Мов Гектор викує. Не те.
Тепер на білосніжнім троні
Нема мужчин. Коти і коні.
3
Відкриваю вічність. Перший сніг,
Ніби та, на банях позолота.
Виростають ягоди з болота
І латаття тягнеться до ніг.
Ніби все довкола замело...
І мелодію ховає тихий голос,
І тугий згинає спину колос,
І стежки вертають у село...
Там душа із сумнівами б"ється
І весна оголено сміється,
І дари приносить Міністрель.
Дивовижно ніжно, наче кішка,
Припинає коника до ліжка
У гріхах свята віолончель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267622
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.06.2011
Блукає по небу блакитна троянда,
Пливе в піднебессі планета пісень
Затерпли пір’їни в польоті проміння
Із губ починаючи юності день.
Оголене колесо котиться краєм
І капають мрії у роздумів лік.
Пірнає хвилина у плетиво пальців.
Вмивається сонцем пробуджений сік.
Чарує черемха червоним настроєм,
Пелюстками пестить прозорі літа,
Сімнадцята хвиля гойдає сережки
І стигне бажанням пожежа свята.
Пильнує прокляття між пеклом і раєм,
Погрожує прірва між „можу” і „ні”,
Ніхто не стриножить кохання і віри,
Ніщо не зажурить безжурні пісні.
Бездонне безсоння бентежить рум’янець,
А душу аж душать простори весни.
Сімнадцяте небо. Сімнадцята першість...
Сімнадцять троянд прилітають у сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267553
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.06.2011
Поети вмирають часто,
Частіше, ніж не поети.
Їх душі летять у небо,
Їх руки, неначе крила, -
Завжди потребують лету.
Поети вмирають просто,
Мов листя летить з берези.
Надворі холодна осінь,
Остання, немов самотність, -
Єдина сестра поета.
Поети вмирають зранку
Без пляшки, що на похмілля,
Без мрії, яку потрібно
Чекати й шукати знову,
Неначе нову повію.
Поети вмирають швидко –
Їм ніколи жити в прозі,
Бо вічно в напівдорозі,
Бо Муза стоїть на розі
Зі словом, що було першим.
Поети вмирають рано,
Їх треба любити нині,
Бо прісно вовіки вічні
Їм вже не потрібні будуть
Ні квіти, ні поцілунки.
Поети вмирають вічно,
Бо вічно шукають смерті,
Бо надто вони відверті
І надто безпосередні,
А бути потрібно іншим.
Поети несуть на плаху
Свою лебедину пісню,
І осені радість пізню
Уже не встигають пити…
Поети не вміють жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267476
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.06.2011
А стежка до тебе ще мріє про день,
Натхненно і щемко занурена в роси.
І просить, і молить, благає пісень,
А пташка лиш крильцями мовчки тріпоче.
Стежина до тебе сховалась в пирій
І роєм над нею схилилися зорі.
Вже ніч усміхнулась і, скупані в ній,
Лягають на аркуш неправлені твори.
Вже погляди наші зустрілися там,
Де мало кохання й багато емоцій.
В сивіючих спогадах губишся сам,
Шукаючи сонця на іншому боці...
В потоці думок - перелітних птахів,
Що часто від тебе до ворога плинуть,
Згубилася нитка пророків, волхвів,
Що звалася стежкою. Знову хвилину
Не встигли впіймати. Не встигли знайти:
Куди і для кого, коли і навіщо?
Цей сон був примарним, далеким, п'янким,
Чужим, нереальним... А вийшло, що - віщим!
Цей сон був совою. Чи ланню. Чи - ні!
Мов ластівка в шибку вдарявся у спокій.
Такий одинокий я був на коні,
Така одинока була ти, допоки...
Допоки блукати дозволиш нам ти? -
Невже в самоті нам страждати не досить?
На стежці до себе тебе не знайти...
На стежці до тебе сховалася осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2011
Бути? Не бути… Набуте в дорозі
Муляє плечі, тягне у розпач…
Плаче печальними мріями розум
Пекло душі поглинає нас.
Повінь
Ні, не весни, а набутих невтілень
Тілу не дасть відпочити допоки
Мучити будуть вчорашні провини,
Винними ріками витече кров з нас.
Пекло душі – найстрашніша покара.
Сумніви віри, помилки долі…
Зашморгом волі
Поволі
Знедолені і
Пересичені трутні
Бити, питати, судитимуть строго
За власні гріхи,
За нездійснені мрії.
Сльози Марії впадуть попід ноги,
Покотяться голови:
Викрики, ловИ!
Треба щоб вижив,
Щоб вижав це поле,
Тобою засіяне маком кривавим.
Просто не хочеться жити в безодні.
Пекло душі заповняє весь простір.
Спазми думок переповнюють мозок,
Спокуса молитви вповзає між ребра.
Так треба.
Так треба – хтось каже.
Кому це так треба?
Хтось в’яже,
Хтось ріже…
І свіже повітря уже не рятує,
І кров не нуртує. На кінчику бритви
Лиш сльози молитви.
Чи сила
Молитви?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267316
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.06.2011
С. Голубокому
Під павутиною думок
Струмок мелодій Страдіварі,
Бульвари й бари, барви міст
І містика іконних граней.
Мов гравій висипано тут,
Густий вінок, похмурий Глоба,
Обачно витерта сльоза
Туга, як смик чи кінський волос,
Що сушить голос.
Лиш скрипка тіла
Хотіла повз долоні в ранах
У ранок.
В пам'ять.
У пісок…
Потік життя міліє швидко.
І видно з дна його найбільше
І найгірше…
Певно,
Чужа дорога не веде
Ні в рай, ні в пекло…
Летіти треба по струні,
Бо у житті, як на вікні:
Напишеш пальцем і зітреш…
А може, й ні…
А на стіні
Висить холодне тіло скрипки,
Під павутиною бажань
Сховавши чардаш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267084
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.06.2011
Під ключем до вирію зустрілися...
Жовтих вулиць вишуканий дим
Граючись, ховав твоє обличчя
В сяйво згадок. В золото. Один
Я стояв у натовпі строкатому
Слухав шурхіт підошов і шин
Стомлено. А мрії листям сипляться,
Під колеса буднів і машин.
Ці думки і настрої непрошені...
Я тебе усе життя шукав...
Серце повернуло вже до осені,
А в думках купається весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267083
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.06.2011
Видимість твого бажання,
Босоногі бані динь.
Я один. А ти зі мною,
Ніби дзвін усіх гординь,
Ніби спів сирен, що рано
В ранах гнізда в’ють. В огні
Міражами виростають.
Стати осторонь мені,
Біля власного вокзалу,
Власне, залом, зелом, злом...
Ломить душу денна втома,
Дещо втрата. За селом
По пустельних роздоріжжях
Розбрелись маленькі “Я”.
І немає більше літа,
І летить у даль земля.
Тільки я лишив свій стогін,
Стукіт серця, попіл, плач -
Я самий собі свобода
І самий собі палач.
Лакмус лібідо. Лібретто.
Післямова. Постмодерн.
Держить пульс мій акапела
Крапля краплених озер.
Гру вже зіграно. За грати
Сонце впало. Пальми слів
Виростають. Ніби сливи
Крапки падають на стіл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266916
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.06.2011
А я любив тебе тоді,
Але і сам не знав. Сьогодні,
Неначе кола по воді,
Гуляють спогади холодні.
А я бажав тебе, але
Ти зникла в просторі і часі,
Мене ж над прірву повели
Жінки, на поцілунки ласі.
А я не знав тебе. Ти так
Майнула блискавкою, може,
Було це марево, міраж?
Та на реальність дуже схоже.
А я згадав. Усе-усе.
Єдиний погляд – нота з пісні.
А я знайшов тебе. Тепер
Мені даруєш згоди ніжність.
А я люблю тебе таку,
Як невідомість, спрага, вічність…
У посмішку твою м’яку
Закохуються сни і вірші.
А я люблю тебе, хоча
І сумніваюся, і плачу,
І біль тамую… До плеча
Бог прив’язав мені удачу.
Все буде добре. От побачиш.
Але і ти зі мною плачеш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2011
Вона приходить тихо, як печаль.
Сідає біля ніг на сонне ліжко,
Знімає снів фантазію-вуаль,
Аж холодом огорне тіло трішки.
Вона торкнеться пальцями бажань
І розлетяться ті у різні боки.
І втомлено, без криків і страждань
Погасне світ просвітлено-високий.
І переляк затріпотить в очах,
І дихання зупиниться... Прощай.
Вона така, як пауза в словах.
А ти гадав – вона прийде на чай.
У чорному, вона завжди за нами:
Слідкує за маршрутами, бреде
Полями, переправами, стежками…
Вона живе всередині. Ніде
Їй не буває добре так. Вона
У кожного із нас таки одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266842
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2011
не плач без мене.
хоч дуже важко
бо я далеко
бо сумнів точить
і серце крає
моя відсутність
не плач без мене
притримуй сльози
держи у серці
сліпу підозру
черству образу
чи недовіру
не плач без мене
хоч тіло ріже
мечем дороги
хоч ревність мучить
і біль-розпука
терзає душу
не плач без мене
безмежність болю
печаль бездонну
як щось коштовне
і найдорожче
тримай міцніше
не плач без мене
а як приїду –
на груди вилий
відро страждання
і сльози щастя
і біль розлуки
і пригорнися
і заспокойся
в обіймах ніжних
я буду довго
тепер з тобою
я не поїду
тепер нікуди
вже аж до завтра
поплач зі мною
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2011
Метелики летять на полум’я
І згорають у ньому – істина.
Метелики хочуть грітися.
Та є серед них романтики,
Які обминають вогники,
І вибирають квітку,
Красою заховану в ніч.
Летять вони тихо і впевнено
На запах нічної фіалки,
На поле нарцисів,
Під Хуст.
Фіалки любов’ю пахнуть
І розкривають ночі
Чари свої і тайни.
Маленькі білі суцвіття
Наповнюють ніч ароматом
І кличуть до себе, звуть.
Метеликів вабить запах –
Вони обнімають квітку
Мереживом ніжних крил.
Вдихають на повні груди –
Цілують свою загибель
І мертвими падають.
Так
Цвіте орхідея-любка,
Чарівна нічна фіалка,
Бо любить коли в любові
Падають їй до ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266649
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.06.2011
Дідо Юра посадив тую
На могилі інваліда війни
Що його енкаведисти
Скинули з автомобіля
Вниз головою.
Дідо Юра посадив тую
На могилі невідомого січовика
Що загинув за Карпатську
Чи просто
За Україну.
Дідо Юра посадив тую
І на могилі великого жовтня
Що змалів і вмер
Від самоотруєння.
Дідо Юра посадив тую
І у своєму дворі
І перед моєю хатою
І біля хреста на околиці
І коло сотень будинків
У яких жили люди.
Він вирощував туї на грядці
І садив їх усюди
Бо просто любив життя.
А ще дідо Юра
Дарував яблука із власного саду
Друзям і просто людям.
А хто посадить тую
На могилі діда Юри?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266557
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.06.2011
У перестиглий простір літа вплітає срібло павутинь
Бліда рука. Повісив смуток, неначе глечика, на тин,
Плащем промоклим огорнув замерзлу душу і пішов
Кудись у ніч останній воїн. На рванім серці грубий шов
Не заживає. Плаче рана болючим холодом століть.
На перехресті білий камінь без жодних надписів стоїть.
Підеш наліво, то загинеш. Підеш направо, то помреш.
А прямо? Прямо – будеш жити. Але недовго проживеш.
Тебе зустріне гола осінь вагітним танцем живота.
І буде сонце ворожити: чи та це осінь, чи не та?
Але яка тобі різниця – хай пальці ловлять часу плин.
Іди собі куди захочеш. Та маску лиш повісь на тин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266425
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.06.2011
Життя, неначе гойдалка, прив’язана до місяця.
Час хилитає маревом уявність перемог.
Перемололи вересень з кістлявими горіхами
І зброя попід стріхами вже проситься… Та Бог,
Напевно, відвертається від поклику козацького,
Батрацького мрійливого – вхопитись за шаблі.
Блищать медалі скривджено фальшивими монетами,
Бо все, за що давали їх – лишилось на війні.
Позбавленими вибору, до подвигів привченими
«Чеченами», «душманами», «бандерами» були.
Буяли і буянили. Безбожними законами
Вростали у агресію, мов кулі у стволи.
А стали непотрібними. Загрозою для спокою.
Лишилися самотніми у натовпі питань.
Прощальний вітер осені ще грається медалями,
За далями зухвалими мовчить акордеон…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266329
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.06.2011
А коли настане осінь
І коли доспіють сльози,
Я, неначе лист кленовий,
Упаду тобі до ніг.
Аж заплаче небо синє,
На моє волосся сиве
Виллє твердо і невпинно
Дев’яносто днів дощу.
Мокра, зимна і байдужа,
Ти пройдеш і не поглянеш
І на серце не наступиш –
Просто так пройдеш – і все.
Згасне золото природи,
Я зостануся лежати,
Поки рідні, добрі люди
Не пройдуться по душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266204
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.06.2011
Коли приймають рішення емоції,
Єдина фраза розриває світ,
Коли згортають крила навіть ангели –
Як лебеді закінчують політ,
Коли усе на грані, чи на лезі,
Над прірвою на ниточці висить,
Коли душа наповнена сльозами
Й образа проявляє ненасить,
Коли із слова виростає полум’я,
Пожежа гніву поглинає все –
Ти зупинися, може хвиля спокою
Тобі душевний спокій принесе.
Оглянься просто – там, на тому березі,
Де все було – невже його нема?
Не все живе у серці і на полюсі
У кригу перетворює зима.
Ти ж закриваєш все і заморожуєш…
В моєму оці гріх тебе пече.
Ти хочеш подивитися як з тіла
Душа на білу скатерть потече?…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266182
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.06.2011
Щойно розбилось дзеркало – випало з рук на підлогу.
Від цього втрачаєш віру, з-під ніг випускаєш дорогу.
Це ніби вертаєшся вранці на місце вчорашнього злочину.
Викручуєш власну совість, потом холодним змочену.
Обходиш калюжі на вулиці, до звершень втрачаючи смак,
І відчуваєш шкірою: щось у житті не так.
Що? На вершині відчаю борсаєшся у розпачі.
Холод тебе пронизує, ніч роз’їдає очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265953
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.06.2011
заховатися від світу
і від світла
тільки ти
щоб ніхто не бачив щастя
лиш удвох
без самоти
щоб ділитися думками
подихами
тихо
так
цілуватися словами
як із птахом
вільний птах
розриваються бажання
ніби серце
на шматки
ми – не вільні птахи, люба
ми у небі
літаки
приземляємося часто
десь на світлі
у світах
мерехтливо щастя світить
нас єднає
у думках
аж тамує подих мрія
від бажань
і висоти
заховатися б від світу
тільки я
і тільки
ти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2011
М.
У тебе закохався сивий голуб –
приніс тобі красиву божу ружу.
І небо закохалося – йому
у сповіді ти відкривала душу.
У тебе закохалися дороги,
бо ти ногами пестила їм спини.
Копиці мрій, і гори неозорі,
і колір моря бірюзово-синій.
Тебе кохають всі земні поети,
бо ти на вірші надихаєш їх.
Твоє життя наповнене журбою,
твоя любов – як чистий перший сніг.
Тебе, буває, спогади турбують,
бо ти, маленька, кривдила когось:
Котам в'язала до хвостів бляшанку,
бо хтось навчив – хай копне його лось!
Тебе давно пробачило дитинство,
і жаби, і коти, і їжаки…
У тебе всі закохані… Ти нині
веселку годувала із руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2011
Можливо, ти богинею була.
Венерою в закоханому Римі,
Твоє ім’я пишалося у римі,
В поемах біля царського стола.
Можливо, ти царівною була.
Короною безмежного кохання,
Сіяла в небесах, мов зірка рання,
Трояндами між травами цвіла.
Звільняючись від горя і боргів
Крізь сльози ти навчилася радіти
У храмі молодої Афродіти,
У храмах позолочених богів.
Серед покритих надписами стін
Тобі до ніг вклонялися атлети
І воїни, й філософи, й поети,
І всі мужі прославлених Афін.
І танець твій божественним бував:
І весь народ спартанський і лаконський,
І Олександр Великий Македонський
Сліди твоїх сандалій цілував.
І кришталево розливався спів
Просторами святої Ойкумени...
А нині прихиляєшся до мене
І захистити просиш від світів.
Можливо, ти богинею була...
Для мене і сьогодні ти – богиня,
Для мене ти царівна й берегиня ,
І музика, і муза, і зоря.
Хай чують всі Олімпи і світи:
Образити тебе не дам нікому,
Між тим життям і цим поставлю кому -
Пригадуй, перевтілюйся, цвіти.
Прочитуй долю в дзеркалі води
І хай тобі здається – це Афіни...
На цій землі, у серці України
Я згоден цілувать твої сліди.
Можливо, ти богинею була...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2011
Білі крила яблунь туляться до скроні
Запахом медвяним, подихом тепла.
Плаче квітень садом. Білим простирадлом
Мить зловити хоче, аби не втекла.
Ще весна минула так не відчувала
Щемко, аж до болю, безбережжя мрій.
Рій думок високих селиться в тополях,
А краса сакральна – у душі твоїй.
Голосом ілюзій повниться майбутнє,
«Бути чи не бути?» – відійшло у ніч.
Нічия в театрі, що життям озветься
У цитаті вічній, та не в тому річ.
Просто ти наснилась нині на пероні.
У вагоні білім їхав я на Січ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265651
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.06.2011
Щось між нами було... Ні розмови, ні дії
Тільки відблиск вогню впав у тишу зіниць,
Тільки краплі хвилин, мов сполохані мрії,
Диким криком прощань полетіли з дзвіниць.
Із матерій тонких, манускриптів таємних
Щось межу перейшло й раптом зникло кудись,
Ніби вітер весни на вітрилах зелених,
Ніби погляд зорі, що згоріла колись.
Щось химерно – п’янке, щось до болю реальне:
Ейфорія сердець, унісонне тепло...
Едельвейс почуттів, що на скалах не в’яне
І співає весні: „Щось між нами було.”
Щось між нами було, та втекло від означень,
Потекло в глибину, проповзло поміж слів...
Лиш у храмі грудей хтось окрилено плаче,
Тінь неясних тривог крає лінію брів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265537
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.06.2011
Не розкажу нікому про те,
Що відчуваєш ти,
Коли торкнуся рукою
Твоїх грудей…
Ні сонце, ні вітер
Не бачать моєї руки
Під твоїм плащем.
І якби зараз була ніч,
Всі зорі заплющили б очі,
Щоб дати можливість
Випити щастя
На честь життя
Із келиха твоєї цицьки.
Я пив би довго,
Допоки моя душа
Не стала б Галактикою.
А ти…
Була б єдиним сонцем
У ній.
2002
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2011
Я цілую твою відсутність
Крізь химерну п’янку цнотливість,
Проникаючи аж до суті,
Усвідомлюючи важливість
Не моменту цього, а ночі,
Що втопила в собі майбутнє,
Що сховала тебе і хоче
Лиш одна в моїм серці бути.
Але серце моє – для тебе.
І допоки тебе немає
Я відсутність цілую в губи
І відсутність таки минає.
І являєшся ти, як ранок,
Відриваючи кірку з рани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2011
це правда
я люблю себе
себе і славу
блиск і глянець
самозакоханий
і гордий
черствий
нездатний відчувати
страждання ближнього
це так
люблю себе
але з тобою
свій стан люблю
коли ти поруч
тебе люблю
як нагороду
твій плач
на кінчику страждань
слова
наповнені бажанням
у ніжність оповитий день
занурену у пристрасть казку
твій запах
лагідність
тепло
вино з тобою
та я п’янію
не від вина
а від присутності твоєї
на відстані цілунку
ти
моя заплакана царівно
моя мелодіє
весни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265248
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.06.2011
Лікарю,
Вилікуй її від кохання.
Чаклунко,
Дай їй напитися чарів,
Щоб вона забула про мене.
Правдо,
Стань солодкою,
Щоб я міг проковтнути тебе.
Пісне,
Народися у серці зболеному
І обмий мої рани сльозами.
Вічносте,
Заховай у безпам’ятство все,
Чого ніколи не зможу змінити.
Доле,
Подаруй мені крила,
Щоб міг я стати
Журавлем у небі,
Лелекою,
Що приносить дарунки.
Янголе,
Позбав нас від страждань
І подаруй нам янголятко.
Демоне,
Відпусти мою душу,
Не тримай мене за крила,
Дай мені волю,
Щоб я міг піднятися в небо
І стати для неї
Піснею,
Долею,
Правдою,
Лікарем,
Вічністю,
Янголом
І янголятком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265187
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.06.2011
Мій сон ховається біля робочого стола.
Кожного разу,
Коли я сідаю до комп’ютера,
Мене огортає спокоєм,
Пеленає затишком.
Сон теплою хмарою нависає наді мною
І починає наспівувати свою найновішу колискову…
Кожного разу,
Коли лягаю у ліжко,
Мене пронизує холодом зимного простирадла,
Яке пахне свіжістю альпійських луків
І нав’язливою рекламою прального порошку.
Неспокій влізає під ковдру,
З-під подушки виповзають тривожні думи
І, воїнами у металічних панцирах
З виставленими вперед списами,
Обступають мене.
Кожного разу,
Коли лягаю у ліжко,
Я починаю думати,
Що як багато геніальних творів
Я зміг би написати
Якби спав за столом
А працював у ліжку.
Хоча робота у ліжку
Кожного разу
Передбачає інший результат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265066
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.06.2011
Намалюй мені волошки із колоссям у ромашках,
Тіло дівчини невинне, що згорає від спокус,
Кактус вічності і вірність віртуальності матерій
Так майстерно, мов Ерделі свою Магду... Пікассо
Вже тобі не намалює ілюстрацію до книги –
Гинуть генії ілюзій в хворобливості бажань.
Нежить пам’яті впливає на можливість перевтілень:
В тілі виросла цнотливість, а свобода прагне ран.
Може, крові і не треба? – Море всотує проблеми
І змиває гріх із тіла й муки совісті з душі.
Два квитки зірви із літа і шукай на морі щастя.
Але березень безбожно прив’язав нас до землі.
Ми із болем поріднились, нам ярмо вросло у шиї,
Нам оса політ гранати у пробудження несе.
Сенс у тім, щоби кохати. Колисати коло хати
Для майбутнього минуле менуетами страждань
Нас навчили наші предки. Наші виплекані сльози…
Намалюй мені у квітах нашу зболену любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265019
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.06.2011
Між сторінками книги буття
Покладу квітку наших мрій,
Нехай вона зберігає там
Запахи днів, кольори радості,
Пелюстки бажання,
Доторки вітру…
Неповторну квітку надії
Висушу теж.
Із недосяжного космосу
Висмикну коріння її
Невидиме,
Поріжу скальпелем
Необезболену
І, склавши віялом, вкладу між буквами.
А віра висохла давно на корені…
Така історія,
Такі реалії…
Із книги спогадів
Лиш смуток виросте.
І, може,
В лютому,
У день закоханих
Я подарую тобі, невпійманій,
Гербарій щастя,
Що пахне пошепки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264765
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.06.2011
Отрута твоєї ревності
Любов і мене вбиває.
Щоранку подати прагнеш,
Дозуєш, не як в аптеці –
Вихлюпуєш все й одразу,
Убити щоби напевно,
Як ворога.
Я – навпроти.
Кинджалом своєї ревності
Пронизуєш груди й серце
І перцем із сіллю й оцтом
Мої посипаєш рани,
Щоб мучився. Щоб не зразу
Життя проміняв на вічність.
Я поруч.
Рука дістане.
Не ревність, а гільйотина
У тебе в руках, кохана.
Моя голова на таці –
Мета твоїх слів жорстоких,
Що стрілами підганяють
Тіло моє на плаху.
Лягаю.
Відсунь волосся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2011
Мовчиш?
Мовчи.
Карай мене мовчанням.
Вихлюпуй біль у простір самоти.
Я не відчув би прірви під ногами,
Якби не ти.
Якби не ти, я не відчув би й неба
Під крилами.
Не зміг би так зрости
У розумінні вічного й земного,
Якби не ти.
Розбите серце точить німота,
Зникають зорі днів, немов у кухлі
Вуглини почуттів.
Сумна
Одна
Перегортаєш сутінь.
Пробач мене.
Прости мені.
Мовчи!
Не треба слів просіяних,
Промитих.
В мовчання безмір корені пустив
Кришталь
Розбитий.
Але я вдячний Богові за те,
Що ти на світі є.
Зі мною.
З іншим…
Твоє ім'я солодке і святе
Займає нішу
У пантеоні вічних почуттів,
В сузір'ї Муз, що їх торкнувся геній.
Але невже окрилена любов
Мовчить
На сцені?
Мовчиш?
Мовчи.
Тримай безмежну паузу.
Але в мовчанні я
Помру
Не зразу.
То краще вже,
Неначе кулі в скроню –
Від слів твоїх
Себе я не бороню.
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264628
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.06.2011