| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
короткі руки
льодом деруть асфальт новий
кришиться лютий на довгі ночі
відмерзлі ноги
і несмачні нігті
увечері
тьотя Люба
виймає морожену курку
короткі руки
обіймають собаку, яка плаче в переході
збирають анкетні дані собак району
увечері
тьотя Люба
дрібно нарізає моркву
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2012
Коли ми познайомилися з Богом,
Не пам’ятаю.
Він був завжди
Моїм найкращим другом.
Бог ніколи
Не пригощав мене морозивом.
Не дарував іграшок.
Він відповідав
На питання.
Іноді сварив мене.
Гнівався на зради заповідям,
Сумував, коли мене ображали.
Плакав, коли мені боліло.
Боявся
Мого самогубства.
Дуже довго
Просив не робити цього,
І ми домовилися.
Бог пообіцяв
Зупинити моє життя
До зустрічі з темрявою.
До зустрічі!
Бог попередив,
Що я скоро помру.
Він поступово
Вкриває мене
Прозорою плівкою,
Від якої забракне повітря.
Я вже відчуваю її.
Перевірялася на СНІД,
На рак.
Лікарі її не бачать.
Я помру здоровою.
Не встигну
Зруйнувати своє тіло
Алкоголем
Та метамфітамінами.
Не встигну
Завагітніти.
Для цього
Бог наказав
Утриматися від кохання.
А ще порадив
Прислухатися до інших,
Робити добро.
Бог знає, що це важливо.
Бог знає все
Про мою втому,
Про безсоння.
Він теж не спить
І обирає останній рядок, останнє слово, останню крапку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2012
Все це дійсно відбувалося на сонці.
Я була там. Ви це бачили? Навряд чи!
Там, на сонці, гарно, весело і тепло.
Теплота оповиває всі думки.
Там, на сонці, чула я чарівний голос.
Я читала сонця літери на небі.
Небо тихо колихало мою пісню.
Свою пісню дарувала я йому.
Там так тепло, як між пелюстків троянди.
Я зігрілась і сміялася угору.
А згори усмішки падали на мене.
Я ловила їх і клала до душі.
Я очима відчувала м’якість неба.
Там, на сонці, я навчилася любові.
Моя шкіра поглинала теплу силу.
Я пізнала: все навколо-також я.
Там, на сонці, мої вії мали мрії.
Мої руки грали там промінням сонця.
Те проміння не спиняється ніколи.
Не воно, а я доповнюю його.
Обгортало мене сонце вічним жаром.
Я обгортки ті вплітала у волосся.
Там, на сонці, я волосся не чесала,
Та волосся не заплуталось моє.
Там, на сонці, я завдання мала певне.
Я навчилася дивитися на небо.
І про Землю небо думало зі мною.
Говорили ми і слухали тепло.
Я на сонці милувалася красою.
Дотик свій запам’ятати намагалась,
Щоб торкатися і дарувати силу,
Бути сильною і захищати всіх.
Я прошу вас, люди, грійтеся від сонця.
Я дарую вам знання про нього певні.
Хочу я, щоб знали ви красу любові,
І тому розповідаю вам усе.
Не сказала я ні крихточки неправди.
Сонце є на небі - правду я кажу вам.
Небо дійсно синє - правду я кажу вам.
Я була на сонці. Вірте. Правда це.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2011