| Сторінки (1/35): | « | 1 | » |
Нехай Життя розсудить людей з нашого "учора". На жаль, вони досі не розуміють ціни вже скоєним ділам... Хай не знаходять прихистку у наших серцях чужі надмірність та образи. Життя - не базар - торгувати словами, гідністю та любов'ю, то справа тих, хто має на душі товстеленний шар пилюки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339200
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.05.2012
Тремтять сади від ранньої роси,
Весна всміхнулась сонечком небесним.
Приємний шепіт ніжної весни -
пелюстка яблунева в моїм серці.
Пелюстку на долоні пронеси -
Розвіє біль і серце заспокоїть.
Натхненно подарує спів весни
Провісник щастя, миру і любові.
Та квітка морозцем не вкриється,
Зима їй не співатиме пісні -
Вона росою із травинки вмиється,
Щоб зігрівати серце навесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336042
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.05.2012
На лиці від промінчика сонця для мене проснись,
Знову порухом губ лиш мені ти шепочеш про втому...
Ти така як і завше - учора, сьогодні, колись
Та, до кого щотижня на крилах лечу я додому.
Мружиш очі від жовтого світла клубка,
Що настирно так рветься крізь мною зачинені штори...
Ти така, як в дитинстві - хороша моя й дорога,
Та, чиї рідні сльози повік не пробачу нікому!
Усміхнешся так радісно, наче душа не болить.
Все б віддала, щоб бачити твою усмішку довіку...
Я благаю - приходь ніч у ніч у рясні мої сни,
Прошу серцем - даруй день у день тебе бачити втіху!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2012
За хвилину шоста... Знову мовчки вимірюєш кімнату обважнілими кроками. Мовчиш... Звуки до твоїх слів ще не вигадані - лише емоції. Вчишся мовчати, а на очах зрадливі сльози. Та хіба можна зупинити сльози словами?.. Надійся, що твоє мовчання почує ВОНА - твоя споріднена душа. Почує за кілометри..., і зрозуміє. Зрозуміє і прийме твоє мовчання - його не сплутати з фальшивими словами, бо інколи слова - зайві. І ви помовчите разом... Лише ВОНА зрозуміє, з яких джерел народжуються сльози у твоєму серці, звідки зростає пекучий біль твоєї душі... Тільки ВОНА зітре з очей твоїх краплини гарячих сліз та притулить до небес твоє незряче серце... Тільки ВОНА!..
...Але її дзвінок так і не пролунав о 17.59...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335476
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.05.2012
Чи настільки гаряче сонце,
щоб воно зігріло мою душу?..
Чи настільки сильний вітер,
щоб він розвіяв по світу всі тривожні думки?..
Чи настільки глибоке море,
щоб воно втопило в собі мої печалі?..
Чи настільки співочі птахи,
щоб їх пісня заглушила слова, тобою сказані?..
Чи настільки синє небо, щоб воно заполонило безодню душі?..
Чи настільки жорстокий світ,
щоб він перевершив постріл, здійснений тобою?..
Чи настільки ти Бог,
щоб міняти русло річки мого життя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2012
Хотіла б я тебе кохати, але не ти моя зоря.
Тобі цю квітку не зірвати - для іншого росте вона...
Хотіла б сонцем усміхнутись, та хмари небо заплели
В твої обійми упірнути, але мені чужі вони...
Хотіла б дощиком весняним скропить тебе, що сили є
Твоя весна колись настане, але я чудо не твоє...
Хотіла б стати синім морем і утопить твою печаль,
Що з твого серця так мінорно на мене гляне крізь вуаль.
У розмаїтті днів буденних хотіла б стати вихідним
У суєті проблем щоденних - твоїм порадником одним.
Хотіла б болем невгамовним у твоїм серці прозвучать,
У скронях стукотом невтомним з твоєї долі виринать.
По сходинках душі твоєї піднятись в поле твоїх мрій,
Хотіла б стати я тією, котра сполола б там пирій.
Котра б листки дерев змарнілих пофарбувала б під траву,
У душах птахів скам'янілих завела б пісню чарівну...
Хотіла б замести доріжки, які від серця твого йдуть
Щоб там цвіли квіток маніжки,де бур'яни тепер ростуть...
Хотіла б співом свого серця збудити приспане твоє...
Хотіла б... Та твій номер стерся із пам'яті моїх ідей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2012
Промінчик надії у чистому серці
Хай сяє крізь хмару тривог і брехні.
Щоб мимо не йшла у потоках інерцій
Красуня-Весна в одежині чудній.
Аби не тонуть у молекулах суму,
Щоб не спотикатись за власні слова -
Всі діри душі хай Весна залікує,
Поманить бажанням Красуня-Весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332331
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.04.2012
Після перегляду вистави А.Крима "Осінь у Вероні"
Почуй, Ромео - серце плаче -
не від кохання, не від зла...
Від плину часу - він покаже
Чом квітка щастя відцвіла.
Почуй, коханий, я благаю...
Не будь байдужим, не іди...
Пелюстки... Ні! Не опадають! -
Бутон не встигнув розцвісти...
Сухий бутон в порожній вазі -
весь спадок, що єднає нас.
Чому? То лиш мудрець розкаже
Ім'я його навкОло - Час...
Лише Він знає достеменно
Чом я любила, ти ж жадав,
чому листи ті не даремно
мені ти все ж не написав...
Не добрі з нас були актори -
не вивчив роль Ромео ти...
Шекспірівські коханців долі
Все ж відіграти не змогли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2012
Так солодко кохати під дощем,
коли краплинки падають на очі.
І миті щастя переповнять вщенть,
твою журбу накриють, залоскочуть
і будуть усміхатись ще і ще...
Як боляче пронизує ножем
пекуча біль, що серце огортає -
мов у полоні вік душа живе
І не знайти того, чого давно немає...
Вже остогидло гратись з міражем...
Життя розставить коми і крапкИ
хоч сповідь твоя тиха й недолуга
прочитані ним будуть всі рядки -
розчавить біль і помарнілу тугу...
кохання нам судилось віднайти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Тихо котить свої води річка,
не знаючи спочинку ні вдень, ні вночі,
оминаючи камені та перешкоди...
Так і людське життя пливе маленьким
струмком.
Якщо русло струмка пряме, то життя -
довге і щасливе;
коли ж русло перекриє великий камінь,
сильніший струмок омине його і
знайде іншу дорогу,
а слабший... розіллється по долині
і згине...
Деякі струмочки зливаються в одне ціле і стають міцнішими,
деякі просто перетинаються і...
...Потік життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327604
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 04.04.2012
В забытых снах мне больше не найти тебя...
И среди скал, в пустынном синем море
Мне не найти ни горя расставаний,
Ни влажных от слезинок мутных мыслей,
Ни боли, что копится в моем сердце,
Ни капельки надежды и рассудка -
Они, словно последняя маршрутка,
Все уплывают вдаль за горизонты...
А я летаю - впадины, высоты -
Без капли равномерной жизни...
Своей судьбы мы сами есть пилоты...
Но не найти нам свои души окрыленные...
Мы движемся, все веря, что высотами
Разгоним грусть и боль, порвем все нити страха,
Взглянув на свет, летим все без возврата...
Хоть крылья изгибаются от этих неземных утех -
Опять в игру все превращается, в которой смысла так же нет.........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327222
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.04.2012
І знову сніг в твоїй душі
Іде, нікого не питає...
Розточить рану до межі,
А є межа?.. Мабуть, немає...
Ти каяттями огорни
Свої відкинуті надії.
Не обіймай, а пригорни
Заіржавілі свої мрії.
Ти знаєш, це, немов, струна -
Натягнута, здалося, надто.
Ще мить - розірветься вона
І вже не буде того "завтра"...
Ти свого серця не вини -
Воно не вміло ще кохати...
Нема стосунків без ціни,
Хоч не хотів ти того знати...
Навчися крила розправлять,
Навчись домовитись з собою -
Кого любить, кого кохать,
А хто не вартує любові.
Ти малюватимеш картину
І гаму вибирать тобі...
Своє лице наполовину
Ти зобрази на полотні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326909
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.04.2012
Хочеш зупинитись - йди!
Хочеш озирнутись - ні!
Опустити погляд свій
Можеш лиш на самоті...
Хочеш знов заплакать - смійсь!
Хочеш підкоритись - знай,
Комусь каятися - ще не рай,
Брудом обливають - хай!
Їх болить, що гідна - що ж...
Заздрість - то найперше зло,
У чиїйсь душі давно росло,
А у когось - вчора лиш зійшло...
Стомлена терпіти – вір!
Хочеш поквитатись – дій!
Ти розкажеш правду - тій –
В дзеркалі, на самоті…
Думаєш минеться – що ж,
Мало ти пройшла доріг…
Ставши правою на чийсь поріг,
Лівою ти входиш в дім…
Слухаєш погрози – чуй!..
З них смердить нікчемність - хай!
Хто казав, що буде рай?!
Буде, як захочеш – ЗНАЙ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2012
Спросить хочу…
Ну для чего вам с всех сторон
к себе гребсти чужую заваль?
Разве нужна вам вонь из всех дворов? –
В своем дерьме себя смогли бы спрятать.
Так нравится заботится о всех,
Свою неискренность припрятав в лик господний?
Ну для чего вам кушать этот грех,
Если и в вас и беды есть и горе?
Подумали бы лучше о своем
И оценили бы себя сполна, як надо.
Ведь кто вы есть чтобы судить о том,
Кто дал вам право брызгать своим ядом?
Вместо того чтобы кого нибудь чернить
Себя обмойте от мазут и грязи,
И перед тем, как человека утопить–
Подумайте о том, что будет с вами дальше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303324
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 31.12.2011
Спасибі за увагу і тепло,
за ніжність і любов, що йшла "від серця",
нехай оцінить Вашу душу Бог,
а "щирість" хай сторицею озветься.
Спасибі за розчинене вікно
душі живої, та вікно не двері.
Спасибі, що не грали у кіно -
вистав у почуттях таки не треба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289031
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.10.2011
Обійми мене, небо. Навій спогади чисті про моє безтурботне дитинство,
про лебідок чарівних, пролітаючих крізь диво-сни.
Не лукав, брате-вітер, не здіймай горобини червоне намисто, так чисто
ти замів у свідомості пам'ять моєї весни.
Дуже порожньо, та не рони на підлогу душі грона плоду яскраві,
хтось розтопче їх грубо, не дивлячись, що біля ніг.
Я не хочу, щоб кров'ю стікали струмками пахучі коралі,
Лиш на те твоя воля, о вітре - ти Бог, а я гід.
Гід, що небом святим напророчений нести відлуння,
що тривожно і боязко б'ється у скронях моїх,
нехай миром окроплене, сонцем зігріте минуле -
не його я сповідую, хоч озираться не гріх.
Та не буду я дихати позавчорашнім повітрям
І не вип'ю води, де утоплений біль каяття.
Не лукав, брате-вітер, я знаю ти стан мимовільний,
І на твоїх дорогах, боюсь, не знайду я життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2011
Испепеленных чуств остался горький запах
Столь едкий, что кружит мое сознанье.
И в сумраке теней чужих
Чуть млеет отблеск навеки ушедшего лета.
Не обогреет, не опьянит, не разукрасит и не простит.
А разве можно простить столь искренную безупречность теплой, золотой осени? Чрезвычайно долго лето держало свои позиции, не столь благосклонно оно было к цареванию прекрасной золотоволоски.
Но, увы, все имеет свой конец.
Как то плавно мы стали одеватся потеплее, стали кутатся в многочисленные лепестки своих одеяний. Нет, лето не шутит, оно не играет с нами - оно действительно обиделось и уходит, оставляя свои пожелтевшие владения Бронзовой Царице. Захватив весь мир в свои обьятия, Осень, чуть-чуть улыбаясь еле ярким солнцем, уничтожает все, что могло напоминать нам о своей предшельнице, окрашивая все вокруг в свои фирменные цвета. Но не резвись, бесприданница, скоро и тебя попросят побыстрее улететь на гребне холодного ветра, ведь все твои \"труды\" перекрасит в белый цвет Ее Величество Зима. Она подкрадется незаметно, утонченно разрисовав своими кистями мое большое окно. Она подует морозным воздухом и все твои листья-предатели улетят прочь. Тебя не станет... Единственное, что будет мне о тебе напоминать - одинокая гроздь рябины, растущей перед моим окном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284140
рубрика: Проза, Пейзажная лирика
дата поступления 03.10.2011
Морське повітря знов наповнить груди,
Небесна синь відіб'ється в воді.
О, небо вічне, ти було і будеш
Безмежним прихистком ранимої душі.
О, небо вічне, поглинай тривоги
Як море, утопи в собі біду.
Хоча зникають всі повітряні дороги
Можливо, в сновидіннях я по них піду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284020
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.10.2011
Стомлена ти лягаєш перепочити. Чи то від думок, чи від роботи, а може від самої себе?.. Поглядаєш у вікно, а там сіре, незатишне небо. Хай так, але ти все одно його любиш. Бо часто і на душі буває щось подібне. "Що далі? Що я роблю? Звідки ця пасивність?" Рої запитань, роздумів не дають розчинитися у хвилинці спокою. Втекти, сховатися від світу і... від самої себе. Таке можливо? Задзвенів дощ, обважнілі повіки опускаються... Добре... Спокійно... Це твій маленький світ, маленьке потойбіччя, у яке ти під час дощу інколи навідуєшся. Вдивляєшся крізь потік води у небо. Це не дощ - це плаче душа... Ти затамувала подих, слухаючи стукіт краплинок, боїшся своїм диханням порушити їх симфонію. Лунає музика... Ледь-ледь чутна... Лагідна... Ніжна... Ти слухаєш її душею. Дощ припинився. Цікаво, тиша може розбудити?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283638
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.09.2011
Мужайся, добрый человек
Пока в душе ютятся силы,
Пока уходим в ночь красиво
Вновь совершая свой побег...
Мужайся - эта жизнь слепа,
Не обойдут ее тревоги
Ты на своей тропе-дороге
Испей хорошего вина.
Мужайся, пусть неравен бой,
Пусть твои силы на исходе.
Сейчас порядочность не в моде -
Твою стезю займет любой.
Мужайся, силы сбереги,
Пускай душа имеет счастье.
Уму пусть чуства неподвласны
Ты предрассудки обойди.
Мужайся, добрый человек -
Моей души нелепый странник,
Ты у судьбы своей избранник -
С тобою связаны навек...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283598
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.09.2011
Він стільки йшов до Перемоги!
Пліч о пліч віра з ним була.
Писав листи коханій з фронту,
Щоб коло серця берегла:
"Оленко,зіронько кохана,
Пришли мені в своїм листі
Промінчик сонця - той яскравий,
Що рідну землю гріє навесні.
Я пригорну його до серця,
Щоб зігрівав своїм теплом...
А ще...Кохана, лиш не сердся,
Пришли ту квітку, за вікном,
Ти пам'ятаєш, аромат той
Ми пили, мов п'янкий нектар,
Коли світанки зустрічали
У шепоті росистих трав...
А тут ВІЙНА...Не видно сонця.
Весна зчорніла, як вдова.
Всі думи там - біля віконця,
Де наша квітка розцвіла.
Я повернусь - ти не журися -
Не проковтнуть мене степи...
Вперед! Крізь дні війни імлисті
До Перемоги ТРЕБА йти!"
То був останній лист від нього,
А далі...похоронка...
В ній слова:
"Ціною власного життя,при наступі
Петро здобув нам Перемогу..."
Вже й сивина закралась в коси
І квітка за вікном давно перецвіла.
Роки ідуть...Але Олена й досі
ЧЕКАЄ на свого Петра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283304
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 28.09.2011
Якщо не виправдала всіх надій,
Всіх планів, зАдумок, ідей і мрій
Якщо хтось відчував від мене гніт -
Простіть!..
Якщо занадто щирою була,
Якщо не все зробила, що могла,
Якщо когось образила колись -
Не злись!..
Коли могла і не прийшла на допомогу,
Коли за біди проклинала Бога,
Коли кричала від своїх невдач -
Пробач!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2011
Мы с тобой линии параллельные,
Наши души терзают сомнения
Не доказаны мы теоремами,
Но ведь в них тоже есть исключения.
И путями мы движемся разными,
Лица наши все солнцем обвуглены,
Губы плотно заклеены пластырем,
Руки веткой лианы обпутаны.
"Мы есть, мы еще живы" - повторяем мы вновь и вновь друг другу.
"Я здесь..." - ты в тишине ночной прошепчешь мне
"Слышишь, вечно буду с тобой
пусть разделяют нас бездонные пропасти разлуки.
Я твой - взгляни в глаза мои, слышишь,
розвьяжи мне руки,
чтоб я схватил и удушил ту боль,
что рвет и давит мое сердце.
Услышь, пойми - я мыслями с тобой.
Хочу согреть я руки у костра твоей души..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281714
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.09.2011
Актори долі і життя поети,
Митці ілюзій й втрачених надій
Все пишем про буття чудні портрети
Із гіркотою в вихорі подій.
Брехня і смуток у вінок сплелися,
Журба пекуча тісно обплела
За нитку порятунку лиш схопиться б
Та все колючішою вмить стає вона...
Хто ж допоможе тоді, хто спасе людину?
Хто порятує від нечемності і зла?..
"Ми єсть народ, якого правди сила
Ніким звойована ще не була..."
То все брехня, колись так може й було,
Часи міняються - ми в іншому житті.
Ми там живем, де все брехня панує
Із дня у день смердить вона мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281694
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2011
Мені здалося то був ти...
Немов дихнув приємний вітер, скуйовдив на деревах віти.
Холодний, легкий холодок пронизав моє чисте серце,
я бачу очі - два озерця...
Це ти!
Ні!.. Це лише міраж...
А то був тільки подих вітру...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2011
...У руслах майже висохлих струмків душі ледь-ледь живої,
В найпотаємніших глибинках ще нерозвіданих пещер
Мала стеблинка проросла, не знавши ласки і любові
Колись, можливо, зацвіте - як вітер не зламає вщент...
Вона була завжди глухою до біди чужої.
Так прагнула тепла, але роки нестримно йшли.
Те серце не повнилося ні святом, ні любов'ю,
Пелюстки літ її пустих зів'яли й відцвіли.
Душа та не зазнала ні кохання, ні любові,
Бо егоїзм і черствість повернули майже все.
Душа повільно йшла собі шукати вітра в полі
Години відчаю і смутку - її друзі над усе!
У світі цьому бувши лиш транзитним пасажиром,
Коли поглянула назад - нестерпний біль пройняв до ран.
Збагнула, що словесним брудом лиш обличчя замастила
У серці виросли не квіти, а бадилля і бур'ян...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281527
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2011
"Стук,стук" - стукаю у двері твоєї ДУШІ. Чи знаєш ти які непрохідні хащі мені довелось подолати на шляху до НЕЇ? ВОНА заросла чагарниками, відгородила та захистила себе від усього і від усіх. Та мені вдалось впритул наблизитись до ЇЇ дверей. Ось тільки вони зачинені...Не бійся, я не заподію тобі зла. Може впустиш?.. Мовчання. Нестерпно довге мовчання. Мабуть, у НІЙ осипаються квіти... Це не означає, що ти маєш сказати: "Ласкаво прошу в душу! Плюйте, панове!" Ні! Не так! Але ж зніми хоча б замок - я привідкрию двері сама. Не навстіж, ні! Лише трішечки. Я вірю, що там не купа цегли, не руїна. ВОНА ЖИВА! Чи я помиляюсь?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2011
Спасибі за все, що робили і робите
Бажаю Вам успіху, миру і злагоди.
У підлості мені не в силах відмовити
Нехай хоча б це Вам про мене нагадує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271147
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.07.2011
Так ніжно й легко гомін обіймає,
Підніме високо ген-ген під небеса.
Тепліє холод, мозок оживає,
Ступаєш у росистий райський сад.
Відчуй мелодію прозорого світанку,
Здійсни таємну мрію - дай тепла.
І не метай слова так сильно - будуть ранки
Для їх загоєння ще ліків не знайшла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2011
Засяй зорею на моєму небокраї,
Впади росинкою ти на сухі уста,
Зігрій теплом вечірньої заграви,
З'явись промінням сонця в моїх снах.
Осяй яскравим променем надії
Найпотаємніші глибинки у душі.
Не будь тим, хто ламає мої мрії -
Ти втіль в життя їх просто живучи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2011
Твоя душа закована в оковах хугових
І серце зачароване в обіймах снігових.
Ти оповитий холодом, та то лише на мить,
Бо віднайду я золото щоб лід той розтопить.
Як вийде сонце вранішнє, промінням обійме -
Розтане лід незайманий, водою потече.
І знов весна...
Мов молодість вривається в життя.
Нема вже того холоду - буяють почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2011
Опять вдвоем с тобой мы гуляем по улицам
И в памяти проносятся кадры из прошлего.
Ведь все, о чем мечтали, мы знаем не сбудется
Мечты о самом светлом, увы, не воротятся.
Их с нами больше нет - все пропавшие безвести
И где то далеко солнце светит им ясное.
В нас краткие пути - от измены до верности,
Нас солнце свысока обжигает до красного.
Чудес не бывает, ты даже не жди
Звезду не получишь в конверте по почте.
И знать мы не знаем что ждет впереди
Ведь все мы имеем, да хочется большего.
И солнце сияет нам ярче чем всем,
И ветер-бродяга по свету не носит нас.
Но знать мы не знаем, все ждем перемен
И в неба подарков безсмысленных просим.
Хочу спросить в небес вновь одарят ли молнией,
Как обратится к Вам, может:"Ваше Высочество"
Чему Вы научили навеки запомнила
И в памяти остались все те же пророчества.
Мечту я в облаках сберегу до последнего,
Она мне сердце греет, теплом обжигает.
Мне звезды подсказали, что здесь ее нет давно
Лишь глупая записка:"Чудес не бывает..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268418
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.07.2011
Безлад у думках, впевненість в словах,
Відчаю ні краплі, процвітає гордість.
Не такий як всі, зверхність звідусіль
Мимо пропливаєш - всі втрача свідомість.
Рівних ти не знав, завжди стартував
Стрімко і миттєво - здобував визнання,
Спокою не мав твій вагомий стан -
Хтось життя за тебе спланував зарання.
Час усе минав - ти поважним став,
Першість - то твоє - так батьки заклали.
Зверхньо і поважно вниз ти позирав
Та частіш за все ти дивився прямо.
Хоч життя твоє примітивне й сіре
Ти знаходиш втіху у "своїх ділах",
У амурних справах знаєш ти як діять,
Там нема потреби у пустих словах.
Навіть не посмію осудить пихатість
Знаю, що обуренню не знайду границь.
Про свою нікчемність ти не хочеш знати
Нехай когось іншого такий факт болить.
Бо тобі аналогів в світі не існує
Черга із прихильниць з кожним днем росте.
Твоє дуже серце в грудях не сумує
Для емоцій щирих воно не живе...
Так минають будні - то дім, то робота
Ніби день наповнений, але він пустий.
Та начхать тобі на це, життя - насолода
І не взяти з нього кайфу може лиш дурний.
І попри усю вагомість, впевненість і пиху,
Попри значимість, що демонструєш над всіма
Ти живеш спокійно, лиш собі на втіху
Хоча, як можливо жити, як душа пуста?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2011
Змалюй мені лісову тишу,
Шум краплів дощу і мовчання.
У відповідь тобі залишу
Прекрасне північне сіяння.
Відкрий мені пісню пташину,
Мовчання всіх гір і долинок.
Всі співи дощі заглушили,
А птахи у гори полинуть.
Змалюй мені місяць прекрасний,
Туман понад озером, зорі.
А зорі тут гарні і ясні,
Неначе перлинки у морі.
Відкрий мені небо величне
Відкрий його саме сьогодні.
Бо зараз воно, ніби, кличе
Нас двох у небесну безодню.
Змалюй красу літньої ночі,
Духмяність трави степової.
І я доторкнутися хочу
До неба своєю рукою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2011
Сьогодні ранок цей настав для тебе,
Жовтаве сонце визирнуло із-за хмар.
Цей день - це, ніби, божий дар
І дякувать мені за це не треба.
Поглянь на крапельки роси на квітах,
Вони блищать, немов перлинки в морі
Розраджують людей у горі
Немов русалки, що гойдаються на вітах.
Поглянь на небо, оціни красу безодні,
Що, ніби, поглинає все живе
І знову доля нас звела:мене й тебе
Не в інший день весни, а лиш сьогодні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2011