| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
Брід на річці Кабул
Джозеф Р. Кіплінг
(1865-1936)
Переклад: Б. Праздников.
.
Геть шаблі! Трубіте, горни!
Град Кабул на ріці Кабул.
На переправі, де ночі чорні
Вірний товариш мій потонув.
Брід, брід, брід на ріці Кабул,
Брід на ріці Кабул у тьмі,
Омочивши стяг і попону
Пропливає пів ескадрону
Через брід на ріці Кабул у млі.
Трубіте,горни! Блискочті шаблі!
Я не забуду його лиця.
Коли ми пливли і обидва слабли
Він каламуть хлебтав без кінця.
Брід, брід, брід на ріці Кабул,
Брід на ріці Кабул у тьмі.
Хапайся за поплавки руками,
Вибирайся на прибережний камінь
Через брід на ріці Кабул у тьмі.
Град Кабул - це сонце і кулі.
Трубіте, горни! Геть, шаблі!
Краще б я утонув в Кабулі
Замість тебе, товаришу мій!
Брід, брід, брід на ріці Кабул,
Брід на ріці Кабул у тьмі.
Чуєш,- коні рвут посторонки,
Люди пливуть, картая воронки
Через брід на ріці Кабул у тьмі.
Ми на Кабул пішли в атаку.
Трубіте, горни! Шаблі з піхов!
Я все забув, коли у мраку
Разом зі смертю знайшов він схов.
Брід, брід, брід на ріці Кабул,
Брід на ріці Кабул у тьмі.
Якщо ще хочете в світі жити
Не раджу ні за що ходити
Через брід на ріці Кабул у тьмі.
Я виліз, а скільки нас потонуло?
Вдвое меншим став ескадрон.
Поверни коня від Кабула.
Трубіте, горни! Шаблі - у схрон!
Брід, брід, брід на ріці Кабул,
Брід на ріці Кабул у тьмі.
Нікого на поміч не звали,
Ми, коли перепливали
Через брід на ріці Кабул у тьмі.
© Copyright:Борис Праздников,2011
св. о публикацииN°11102143867
__________
http://www.stihi.ru/2011/02/14/3867
_
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279395
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 08.09.2011
« Kружляє парком нiжний жовтий лист »
.
Кружляє парком ніжний жовтий лист,
Все ковдрою казковою вкриває,
А я пишу своїй коханій лист,
Та осінь мене знову обіймає.
.
Кружляє парком ніжний жовтий лист,
А вітерець втручається у диво,
У листопада свій чудовий зміст,
І він життя доповнює щасливо.
.
Кружляє парком ніжний жовтий лист,
Дерева роздяглися, як моделі,
Господь дарує Світу Благовіст,
Щасливий кожен у своїй оселі.
.
Кружляє парком ніжний жовтий лист,
А здалеку мелодії гітари…
У кожної людини є свій хист,
Хоча витають у повітрі мари…
.
Берези, та тополі в повнийріст –
Яка краса у цю блаженну пору…
В ній неповторність вічності простору,
Кружляє парком ніжний жовтий лист.
.
© Copyright: Геннадий Сивак, 2008
Свидетельство о публикации №1809020642
http://www.stihi.ru/2008/09/02/642
_
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2011
« Hе збувайте дiти батькiвськоi хати »
.
Не збувайте, діти, батьківської хати,
Бо не раз сльозу ще зроните гірку.
Ви жили щасливі з мамоюі татом
В цій хатині рідній, ніби в квітнику.
.
Вам сюди вертатись спомином далеким,
Вам сюди летіти зграями думок,
Прилітайте ж, любі, ніби ті лелеки,
Що летять весною на гіркий димок.
.
Хоч пусте подвір’я і сумують вікна,
І давно вже в хаті не було тепла,
Та весна розбудить журавлиним криком
Вишню, щоб в садочку рясно зацвіла.
.
Зацвіте садочок, і бузок розквітне,
І запахне ніжно м’ята край воріт,
Мальви подарують посмішку привітну-
Все близьке і рідне тут з дитячих літ.
.
Вам сюди вертатись спомином далеким,
Вам сюди летіти зграями думок.
Прилітайте ж в рідну хату, як лелеки
З вирію вертають на гіркий димок.
.
© Copyright: Наталия Природная, 2010
Свидетельство о публикации №11010084537
http://www.stihi.ru/2010/10/08/4537
.
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279122
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.09.2011
Спогад
(Присвячується Оксані Забужко)
.
Шляхи,перехрестя і брами,
І очі з відомським вогнем.
Я (вірите, пані Оксано?)
Була Вавілонським царем.
.
Я мовчки складала закони
Під схвалення давніх богів
І вірила, що перегони -
То справжнє життя для царів.
.
Ще й досі таблички із глини
Чиїсь будоражать уми.
А в мене нема батьківщини -
Ні царства, ні навіть війни.
.
Я - дика, свавільна (свавільний?),
На попелі тисячоліть
Зворушено, гірко і сильно
Благаю богів: "Поверніть!"
.
Не трон, де сидів я чи лежав,
Не землю. де крові лилось!
А ту незбудовану вежу,
З якої усе почалось.
.
Я б мовчки, скривавлена й боса,
Її будувала одна.
Ні вітер, ні спрага, ні роси,
Ні смерть, ні жорстока війна
.
Не зможуть мене зупинити,
І в мороці духів чи душ
Я зможу її захистити
Тим вічним і справжнім: не руш!
© Copyright: Стелла Свердлова, 2009
Свидетельство о публикации №1905043468
.
http://www.stihi.ru/2009/05/04/3468
.
© Copyright: Украинские Стихи, 2011
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278863
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2011
Мова моя
.
Мова моя зацькована,
cплющена і сплюндрована,
В хворому серці прихована
Мова духм'яна моя...
.
Знічена і знедолена,
Кимось завжди інструктована,
Стала тепер інкрустована,
Майже так само, як я...
© Copyright: Елена Расновская, 2011
Свидетельство о публикации №11101315912
http://www.stihi.ru/2011/01/31/5912
.
© Copyright: Украинские Стихи, 2011
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278862
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2011
Дідова криниця
.
Колесом гуркоче літо по городах
Із крутого схилу- аж в очерета.
І купає сонце у прозорих водах
Річечки- струмочка стомлені літа.
.
Стежечка- доріжка в бур’янах петляє,
Де трава засмагла припада до ніг.
В березі криниця дідова чекає,
Губить небо- квіти мій петрів-батіг.
.
А вода холодна- по старі цямрини,
Припадаю спрагло до її життя.
- Дай, кринице, сили стомленій дитині,
Віри і наснаги дай на майбуття.
.
- Я тебе не знаю,- промовля криниця,-
І моя волога не втамує щем.
Дівчинка білява мені часто сниться-
То моя дитина біга під дощем!
.
- Та це ж я, кринице, я тебе вітаю,
Знов прийшла до тебе, рідне джерело!
- Сивочолу жінку щось не пам’ятаю,
І тебе забуло дідове село.
.
Припадаю слізно до її водиці-
Не втамую спраги, болю і журби.
Якщо є у тебе дідова криниця,
Повертай частіше до її води.
.
Шаленіє літо пахощами меду,
Динями в городах сонце проросло…
Щемно тисне серце.., бо частіше треба
Повертать в дитинство, в дідове село…
.
© Copyright: Людмила Юферова, 2010
Свидетельство о публикации №11007312814
http://www.stihi.ru/2010/07/31/2814
.
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276185
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.08.2011
Стрілецьке
.
Вибач мені, моє сонце,
Вибач мені, моя пташко,
Що зачинене віконце,
"Трудних" днів найшло багато.
.
Що я тут, на краю світу:
"Ту-гу, ту-гу", - на сопілці,
На сопілці... квітнуть квіти,
Ото тільки, щоб зігріти.
.
Ото тільки, що стрілецькі
За спиною маєм кріси,
Ото тільки - молодецькі,
Як виблукаєм, коли, з лісу.
.
Уляжеться пил під ноги, -
Сіделечко, кінська грива,
Трава пахне при дорозі,
Заживемо й ми щасливо.
.
А як підем перéлісом -
Обíзветься лист із дуба...
То якось і перемелеться,
Моя мила,.. Mоя люба.
.
© Copyright: Владимир Киевский, 2010
Свидетельство о публикации №11012128659
http://www.stihi.ru/2010/12/12/8659
.
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhí
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2011
Щемить моє серце до болю
.
Дарую тобі Україно,
ти Янгола крила візьми.
щемить моє серце до болю,
щоб знову кістьми не лягли...
.
За тую солодкою волю,
за клаптик своєї землі,
квітує ромашкове поле,
діди на полях полягли.
.
Низенько вклонюсь тобі Нене,
молитися буду за тебе,
і пісня полине до неба,
всім серцем тебе я люблю!
.
© Copyright: Лидия Филимонова, 2011
Свидетельство о публикации №11102100278
http://www.stihi.ru/2011/02/10/278
.
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274497
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2011
Троянди
.
Троянди – квіти людських сподівань,
Надії на краще, таємних бажань,
Недозволених мрій, шаленіючих снів,
Несподіваних вражень, сліпих почуттів.
.
Білі троянди – то символ печалі –
Сум почуттів, що давно вже зів'яли.
Так швидко краса їх безслідно зникає.
Життя довго тліє, лиш потім згасає.
.
Троянди рожеві – то символ любові –
Любові, що більше нагадує сповідь.
Щирість безмежна – дарунок природи.
Один лише погляд – все завжди виходить.
.
Жовті троянди – то символ страждання –
Страждаєм не ми, а змарніле кохання.
Тяжкий переддень осінньої зливи,
Скінчиться вона – для когось щасливо.
.
Троянди червоні – то символ розлуки –
Хай десь і колись – в час останньої муки.
Якщо двом серцям не вистачить крові,
Вони знову трояндами стати готові.
.
Чорні троянди – то символнадії –
Надії на те, що повернуться мрії.
Краплини роси змиють весь бруд.
Ми знову живемо – вільнівід пут.
.
© Copyright: Юлия Рябенко, 2011
Свидетельство о публикации №11102094314
http://www.stihi.ru/2011/02/09/4314
.
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2011
I квiтне бруньками лози
.
Весна приходить ранком синім
і крила розправляє птах.
Тріщать тугі бруньки в долині,
земля парує на полях.
.
Висять клаптями білі хмари,
а по-над ними - неба синь.
Шукає звір у лісі пару,
виходить риба із глибин.
.
Зірвався мій собака з цепу,
подавсь на другий край села.
Я прищеплю до груші щепу,
аби рясніше зацвіла.
.
Шапки діди ховають в скрині
та одягають картузи.
Весна приходить ранком синім
і квітне бруньками лози.
© Copyright: Олег Омелянчук, 2010
Свидетельство о публикации №11003017039
http://www.stihi.ru/2010/03/01/7039
.
© Copyright: Украинские Стихи , 2011
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273853
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.08.2011
Молитва за Україну
.
Молюсь за тебе, рідна Україно,
І ти за себе, бідна, помолись.
Бо у дітей Твоїх на світі тиєдина,
Не розгуби ж по світу їх колись.
.
Дай Бог щоб ми ще дочекались
Добра, бо добрий наш народ.
Чому ж у нас життя не стало
На цій землі, що сам Господь
'
Створив як рай земний, якпісню -
На щастя й праведні труди.
Чому ж ми терпимо покірно
І не збуваємось біди?
.
Дав Бог скарбів, що не злічити:
Таланти, розум, доброту,
Дав щедру землю, що любити
Вже можна хоч за красоту.
.
Ми любимо, пісень співаєм,
За нею тужим в чужині.
A вдома - не оберігаєм,
Живемо наче уві сні...
.
То, може, й Бог за те карає,
Що ми не боремось зі злом?
Не летимо, а шкутильгаєм -
Нещасний птах з одним крилом...
.
Та розбуди нам, Боже, розум
І волю: жити наяву!
Щоби і правнуки далекі
Застали, Рідну, ще живу.
© Copyright: Леся Рузевич, 2011
Свидетельство о публикации №11102041327
http://www.stihi.ru/2011/02/04/1327
.
© Copyright: Украинские Стихи , 2011
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273852
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.08.2011
Візьми мої руки в свої
.
Візьми мої руки в свої,
Зігрій їх теплом, що від серця,
Врятуй же надії мої,
Не дай душі ще раз відмерти.
.
Бо промінь зрадливий її
Обпік, спопелив знавіснілий.
Ще тліє жаринка в мені –
Не дай їй погаснути, милий.
.
Сльозливий такий листопад
Снiгами,ще раннiми,витий.
Чекаю на твій зорепад,
Листів і дзвінків... Тільки... де ти?
'
© Copyright: Елена Сребняк, 2011
Свидетельство о публикации №11101247975
http://www.stihi.ru/2011/01/24/7975
.
© Copyright: Украинские Стихи, 2011
.
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2011