Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Сіріє.Надворі уже вечоріє,
Останній промінчик
Тихенько згасає.
І все затихає, уже засинає,
А в серці чомусь
Ніжний щем оживає.
Чого серце хоче?
Химерна наука,
Чогось тишком ниє,
Прискорено стука.
Молочний туман
Із садів випливає
І хвилями котиться
Й тиша зітхає.
Цей вечір весняний
Приніс у долину
Запах духмяний,
І зорі-перлини.
А вітер , що сонечка
Зранку напився,
У вербах заснув,
Бо за день натомився.
І місяць так ясно
З небес заглядає,
Сказати щось хоче
Та мови не має.
Заснуло усе
І плин часу триває,
А ніч володіння
Свої оглядає.
І я вже спочину,
Хоча в цю хвилину
Душа просить радості.
В спогадах лину
У вечір бузковий,
Який буяв квітом.
У юності травень
Загублений літом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2011
Ніч Мавкою ходила в срібних росах
І світлячків накидала в свої зелені коси .
Із променів зірок зіткала срібні шати,
Її красу з лілеями лиш можна порівняти .
Пливла над озером ,колишучи тумани,
І запах квітів чарував, п'янив, дурманив.
Їй очерет щось шепотів про таємничі справи,
А зорі падали у слід, котилися у трави .
Ніч Мавкою ходила і когось шукала,
Напевно, Лукаша кохання виглядала.
Ось так і я , у мріях Мавкою блукаю
І лиш тебе мій милий виглядаю.
У зорянім вінку ходжу по срібних росах
І від любові оживають квіти у покосах.
Їх окроплю, як перлами, росою
Лугів, лісів зелених щирою сльозою.
Хай квітнуть вічно, як кохання і надія,
Як пісня солов'я, і як моя прекрасна мрія.
В смарагдових лісах нічний ,таємний шепіт,
Немов закоханих щасливий, ніжний трепет.
Тобі, коханий, трави вистелять стежину,
Де ти мене зустрінеш мов царівну
У зорянім вінку на темних косах,
У сяйві місячнім ,у квітах ,в срібних росах...
Ніч Мавкою ходила і когось шукала,
Напевно, Лукаша кохання виглядала.
Коханого чекала поки сили стало.
Не склалося... Надворі вже світало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2011