Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Ми любимо тих,
хто нас не варті!
І губимо серця тих,
кого не варті ми!
Без когось ми страждаємо,
і долю проклинаємо,
а хтось так за нами,
всю ніч плаче гіркими сльозами...
Того, хто поруч є щодень -
просто не помічаємо,
за тим, хто нас уникає,
очима всюди лиш шукаємо...
І я к мани дзвінка чекаємо,
а на дзвінки інших -
презирством відповідаємо,
і за це відповідальність несемо!
Того, кого ми приручаємо,
весь час оберігати маємо,
а ті, хто приручили нас,
все забувають за короткий час...
Тож навіщо робити так,
щоб було гірше нам і вам,
і чому любити так не вміємо,
щоб не губити життя іншому?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2011
Я більше не заплачу!
Просто сліз вже не маю,
хай поплаче душа,
я ж залишусь черства!
В світі є люди,
у яких гірша є ще біда,
та вони не плачуть
і не жаліються, як я.
Хай інші скажуть,
що доля така,
мені все одно - усміхатимусь
у відповідь, на їхні слова я.
Вони не судді мені,
не Боги,
і байдуже мені,
що думають вони!
Я не плачу!
Чуєш?..Не плачу...
І більш ніколи
ти сліз моїх не побачиш!
Хоч чутиму голос твій,
крізь простір буття,
і снитиму лише твоїм
ім*ям я...
Не діждешся більше ти,
щоб текла із-під вій моїх сльоза,.
бо не така вже я й слабка,
хай краще поплаче самотня душа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2011
Вже вкотре беру в руки ручку,
і виводжу старанно кожну букву,
в ній стільки горя і печалі,
і невисказанні слова болі.
І знов пишу я вірші,
пишу тобі, пишу про тебе,
хоч добре знаю -
тобі цього не треба.
А я крізь сльози пишу далі,
про наші зустрічі невдалі,
про моє вірне до тебе кохання.
і довготривале, на щастя, чекання.
Пишу, пишу, а все даремно,
все пустота,
лиш у блокноті всі слова,
й невисказанні мною почуття...
Яких ніколи не почуєш,
яких ніколи і не зрозумієш,
бо мої вірші серця -
читати зовсім ти не вмієш!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2011
Вона полюбляє чорна каву,
з ніжними вершками,
а Він - зелений чай,
із мріями, думками...
Вона обожнює дощ і сильний вітер,
що так ніжно розвіює її волосся,
а Він полюбляє сонце,
що так жагуче пестить колосся...
Вона обожнює бігати босоніж
літніми ранками,
Він лиш споглядати, як купається сонце
ніжними світанками...
Він - чорне, Вона - біле,
Він - буденність, Вона - мрія,
Він - надія, а Вона - його віра,
Він - реальний, Вона - нездійсненна...
Та все ж єдине ціле, одна на двох душа,
хоч такі різні -
біле і чорне...
Він...Вона...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2011