| Сторінки (8/710): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Перетікає плавно день у темну нічку,
Немов у каву темну цівкою вершки,
Бліденький місяць заглядає з неба в річку,
Співають оду дню минулому пташки.
Який, мов тінь, біжить далеко за плечима,
Жонглює свіжим, пережитим часом знов,
Наступна мить біля дверей дзвенить ключима,
Життя іде, мов кінь, зі стукотом підков.
А я спинилася, вслухаючись в ці звуки,
У дзвін пташиних вічно радісних пісень,
Коня погладила, взяла ключі у руки,
Всім серцем дякуючи Богові за день.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2020
А скоро літо прибіжить до нас гаряче,
Таке веселе, різнобарвне, гомінке,
Таке ще юне зовні, трішечки дитяче,
Хоча в душі доросле й зріле вже таке.
До вуст торкнуться свіжі вишні, полуниці,
Коктейлі з льодом, свіжий м'якуш кавуна,
І будуть сипатись в долоні, мов чорниці,
Солодкі ночі, що п'янкіші від вина.
І полетять кудись за обрій всі печалі,
І вмить згорять в палкому сонці назавжди,
Лиш буде видно їхній дим по вертикалі,
Крізь очерету десь брунатного ряди.
Здалека чути, як верба в надіях плаче,
Атавістично чеше тло землі м'яке,
В чеканні літа, що мов полум'я гаряче,
Дитяче зовні, серцем зріле вже таке.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020
Знайшлась пожовтіла від часу, старенька,
Рапата газетка в шухляді, на дні...
Проте така серденьку люба, тепленька,
І враз щось забуте ожило в мені...
До рук її взяла, прийшла до віконця,
Притисла газетку до своїх грудей,
Застигла у часі, всміхаючись сонцю,
І тепла сльозина скотилась з очей...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2020
Я стоячи зустріну долі вирок,
Не крикну. Не заплачу. Не впаду.
Життя без репетицій, без примірок,
Часом, подібне граду у саду.
Я з вірою пройду крізь прірву ночі,
Цілуючи свій хрестик у мольбі,
Я буду йти й дивитись небу в очі,
Не дамся ані страхам, ні журбі.
Не буду в звуки темряви вслухатись,
Де ухають тривожно пугачі,
Завжди є вибір: йти чи зупинятись,
Боротись, чи вмирати живучи.
Я з гордістю зустріну виклик долі,
Стисну кулак до крові і піду,
Не вперше йти мені без парасолі
Під градом у квітучому саду.
Життя нас одягає без примірок,
Без всякого прогнозу на біду,
Зустріну із Всевишнім долі вирок,
І скільки б ран не було - не впаду!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2020
Шурхоче кронами мрійливо вітерець,
Хвилює цвіт густий черемхи над водою,
Бреде землею теплий травень навпростець,
Назустріч літу, що манить здаля рукою.
А я іду за ним повільно в майбуття,
Як завжди мрію, день дарований кохаю,
Люблю цей світ, у нім людей, і це життя,
І як і всі, то посміхаюсь, то ридаю.
І як і всі, ночами Господу молюсь,
І долі кращої близьким своїм благаю,
В своє майбутнє із надією дивлюсь,
Все буде добре...просто вірю...просто знаю...
Про це співає в свіжих кронах вітерець,
Шепоче цвіт густий черемхи над водою,
І теплий травень, що крокує навпростець,
Назустріч літу, що манить здаля рукою...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2020
У фарбі матовій душа моя купалась,
В мілкій любові у пастельних кольорах,
Де я самотністю щоранку захлиналась,
І від байдужості щоночі їхав дах.
Стікала фарба по обличчю і по тілу,
Сповзала вниз по чорних віях і вустах,
Я була схожа на фігуру скам'янілу,
Яка завмерла десь в загублених світах.
Руками з дна дрібні піщини підбирала,
І кольорові, мов веселка, камінці,
І глибину ногами голими шукала,
В цій мілководній, тихій, матовій ріці.
І просто втримати щоночі намагалась
В очах сльозу, над головою - власний дах,
В цей час душа у фарбі матовій купалась,
В мілкій любові у пастельних кольорах...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2020
Я обернулася назад - а там нічого,
А там нікого вже давним-давно нема,
Нікого справжнього, реального, живого,
Я обернулася, мабуть-таки, дарма.
Там від минулого лиш попіл пролітає,
Зникають лиця і стихають голоси,
Там тільки пам'ять в самоті відображає
Прожиті кадри у краплиночках роси.
Сидить в траві собі між вчора і сьогодні,
В руках із келихом червоного вина ,
А час здуває сірий попіл у безодню,
І коси пам'яті вкриває сивина.
Зникає мить в просторах неба голубого,
Стає минулим смак червоного вина,
Я обернулася назад - а там нічого,
А там нікого вже давним-давно нема.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2020
Я чую хвилі, що гуркочуть вдалині,
Далекі хвилі ледве теплих почуттів,
Що відбиваються луною у мені,
Чолом торкаючись душевних берегів.
Пливуть в минуле чорно-білі кораблі,
Ночей спітнілих і жагучих літніх днів,
Які босоніж бігли з нами по землі,
Тепер човнами розтинають тло морів.
Під крики чайок на подряпаній кормі,
Які викрикують щось спогадам услід,
Пернатим спогадам в ранковій далині,
Які летять за горизонт на сонця схід...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Нічого не кажи мені, не треба,
Хай лине у мовчанні рік, чи день,
Я просто хочу в тиші, просто неба,
Сміття повикидати із кишень.
Нічого не кажи мені, благаю,
Нехай усе залишиться, як є,
Я двері привідкриті залишаю,
У серце розчароване своє.
Не зможу я ніколи їх закрити,
На жаль, перед тобою на замок,
Не зможу я, не зможу не впустити,
Колись тебе у світ своїх думок.
Та зараз я не хочу слів рапатих,
Що будуть душу дряпати мою,
Я хочу серед гір земних, горбатих,
Побути із небесним на краю.
Нічого не кажи мені, не треба,
І фраз вже непотрібних не шукай,
Я просто хочу в тиші, просто неба...
До зустрічі, а може й прощавай...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Куди ж ви всі, метелики крилаті?
Чого ж ви розлітаєтесь, скажіть?
Чого ж ви розлітаєтесь по хаті?
Ну що ж, якщо так треба - то летіть.
В прочинене вікно шепоче ранок,
І кличе вас з собою у політ,
Побудьте ще зі мною наостанок,
Крильми полоскочіть іще живіт.
Крильми полоскочіть іще долоні,
І погляд мій прощальний, і слова,
Крильми полоскочіть лице і скроні,
І душу, що на світ вас сповила.
Чи було вам тут добре, в моїй хаті?
Скажіть щось на прощання...не мовчіть...
Мовчать мої метелики крилаті,
Ну що ж, якщо так треба - то летіть...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020
Потягу вслід задивилась прощально,
Що у туманах ранкових зникав,
Ріжучи душу гудками безжально,
В спогади свіжі по рейках тікав.
Їхали разом в одному вагоні,
Я і супутник, й прожиті роки,
Він їде далі, а я - на пероні,
Час розставання настав все ж таки.
Що ж, але в серці завжди є надія,
Віра, що стрінемось десь у літах,
Наше життя - невідома стихія,
Долі, мов стрічки, несе по світах.
Сходимо з потягів, хтось їде далі,
Хтось з пересадками їде весь час,
Інші розлуки, любові, печалі,
Інші супутники знов біля нас...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020
Не знаю, як я вижити змогла
В ту саму мить, коли з-під ніг земля тікала,
А я, схопившись за любов твою, стояла,
Яка у темряву скотитись не дала.
Ледь ковзаючи кволо по землі
Очима втомленими небом милувалась,
За незрадливі почуття твої трималась,
Які злетілися до рук, мов журавлі.
Які відчули, як душа моя болить,
І в ту ж секунду з тла блакитного спустились,
Сльозину витерли, до серця притулились,
І я відчула, що жива в ту саму мить...
Я зрозуміла, що я вижити змогла,
В той самий день, коли земля з-під ніг тікала,
Коли, схопившись за любов твою, стояла,
Яка у темряву скотитись не дала...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2020
Як добре, коли мама є на світі,
Від слів її зникають всі жалі,
Від слів її, що серцем обігріті,
Матуся - це наш Ангел на землі.
Це жінка, що на світ нас народила,
Що всю свою любов нам віддала,
Що зранку нас цілунками будила,
За руку в світ незвіданий вела.
Це жінка, що нас мудрості навчила,
Що сльози витирала нам з очей,
Яка нас на руках колись носила,
Під зорями недоспаних ночей.
Це жінка, що не зрадить нас ніколи,
Це жінка, що врятує від біди,
Це жінка, що ніжніша матіоли,
Єдина, хто чекає нас завжди.
Ми серцем материнським обігріті,
В якому злості й заздрощів нема,
Це свято, коли мама є на світі,
Любіть її, поки вона жива.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
А я торкнулася магнолії руками,
Душа поринула в рожевий, ніжний цвіт,
І вкрилось серденько м'якими пелюстками,
І закрутився в пелюстках рожевих світ.
Закрила очі і щокою притулилась
До теплих квітів, що нагрілись у руках,
Якби могла, то я би тут і залишилась,
У цих заквітчаних магноліями днях.
У цих незайманих миттєвостях, чудових,
Із ароматом пряних, зрощених надій,
У цих обіймах, переплетених, шовкових,
Десь поза часом, у куточку своїх мрій...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2020
Навиворіт душа - а я стрибаю
По вулицях бурхливого життя,
І сонечко на серці вишиваю,
І вірю у дива, немов дитя.
Біжу собі під хмарами важкими,
Всміхаючись калюжам весняним,
Біжу перед вітринами скляними,
В яких я бачу тільки сірий дим.
З минулого, що гасне за плечима,
В якому я то плачу, то сміюсь,
В якому я безстрашними очима,
Майбутньому у вічі знов дивлюсь.
Біжу собі і пісеньку співаю,
І вірю у дива, немов дитя,
Навиворіт душа - а я стрибаю
По вулицях бурхливого життя.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2020
Кажуть, якщо любиш - відпусти,
Друга, чи близьку тобі людину,
Кожен має право, щоб піти,
Чи на все життя, чи на годину.
Тим, кому потрібно вже іти -
Що ж, тоді ідіть, я не тримаю,
Буду у душі вас берегти,
Знайте, що люблю і пам'ятаю.
В нашому житті на все свій час,
І нема ні сліз в очах, ні злості,
Хтось приходить назавжди до нас,
Ну а хтось на каву, просто в гості.
Щоб колись у певну мить піти,
Чи на все життя, чи на годину,
Просто кажуть: любиш - відпусти,
Друга, чи близьку тобі людину.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2020
Нам Всесвіт дав можливість
Побути із собою,
Розкласти по шухлядах
Розкидані думки,
І змити все погане
З душі, немов водою,
І знов перечитати
Життєві сторінки.
В цей час ми всі повинні
Щось більше зрозуміти,
Про це нам прокричала
Збентежена Земля,
Прислухатись потрібно,
Щоб тут подовше жити,
Щоб бачити подовше
Ці гори і поля.
Навчитись цінувати
Це сонце у блакиті,
Цей вітер у волоссі,
Краплини дощові,
Навчитись цінувати
Людей, природу, миті,
Щоб всі ми зрозуміли:
Щасливі бо живі!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2020
Соняхом у небі
сонце розпустилось,
сколихнулись трави
з доторком тепла,
позіхаю сонно,
згадую, що снилось,
де у снах блукала,
хто я...ким була...
Вітер проникає
у мої клітини
із гірким цілунком,
із тривожним сном,
із крихким коханням,
що немов руїни,
височіють зранку
тінню за вікном.
Я стою в сорочці,
і холоне кава,
в променях ранкових
вічної Зорі,
на руїнах долі
дограє вистава,
і по черзі гаснуть
жовті ліхтарі...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2020
Я з вітром говорила на світанку,
Він слухав мій незграбний монолог
І просто грав, як завжди у мовчанку,
З моєю павутинкою тривог.
Яка на стінці серця розтягнулась,
В якій постійно плутались думки,
Де спогади, які ще не забулись
Звисали, мов розірвані хмарки.
Він грав разом із нею, мов дитина,
І подихом трусив на ній думки,
Та раптом відірвалась павутина,
За вітром полетіла до ріки.
Де з ним я говорила на світанку,
Він слухав мій незграбний монолог
І просто грав, як завжди у мовчанку,
З моєю павутинкою тривог...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2020
Мені так радісно на серці, так спокійно,
Так по весняному вже дихає душа,
Звучать думки, немов оркестр, мелодійно,
Лягають нотами між свіжих рим вірша.
Мені так хочеться лягти в траву зелену,
І просто слухати і слухати цей світ,
Тягнутись поглядом в блакить крізь листя клену,
Крізь пролітаючий вишневий білий цвіт.
І просто думати: яке ж життя прекрасне,
І скільки в світі цьому добрих є людей,
І теплих рук, які з'являлись дуже вчасно,
І завжди люблячих і лагідних очей.
Від цього в серці так чудово, так спокійно,
Аж розливається акордами душа,
Звучать думки, немов оркестр, мелодійно,
Лягають нотами між свіжих рим вірша.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2020
Лети, моя сіренька мила пташко,
Любов моя схвильована, сумна,
Тобі зі мною, знаю, було важко,
І це лише моя...моя вина.
Я, мов фантасмагорія для тебе,
З вібраціями вічних хвилювань,
З постійними вимогами до себе,
З великим фоліантом сподівань.
Душа моя, на жаль, так і не стала
Гніздечком теплим, де би ти жила,
Ти так в моєму небі й не літала,
Побачити краєчок лиш змогла.
Лети, моя любове сизокрила,
Туди, де інші ждуть тебе світи,
Туди, де буде легко твоїм крилам,
Лети, моя схвильована, лети...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2020
Я б випила одне гонятко чаю,
З тобою, в повній тиші, без розмов,
У сяйві золотого небокраю,
Під пісню, що співає нам любов.
Так просто пила б чай з листків кохання,
Дивилася б на схід в твоїх очах,
Під шепіт твого пульсу, під мовчання,
З рукою, що лежить в твоїх руках.
Я б випила одне горнятко чаю,
Щоб смак цей пам'ятати все життя,
Ці очі світлі в сяйві небокраю,
І це одне на двох серцебиття...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2020
А ти гориш в моїх руках, мій золотавий,
Я вже злякалася, що ти навіки зник,
Такий гарячий, наче сонечко, яскравий,
Душі змерзаючої вічний рятівник.
Я збережу тебе, мій вогник жовтоокий,
Я покладу тебе за пазуху душі,
Бо тут навколо вітер крутиться жорстокий,
Бо тут навколо б'ють краплинами дощі.
Я не віддам тебе, маленький, в їхні руки,
В собі сховаю від усіх земних стихій,
Бо я не хочу, так не хочу я розлуки
З тобою вогник...жовтоокий вогник мій...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2020
Я деколи за вами ще сумую,
За вами, мій таємний, ніжний друг,
Я деколи в минуле ще мандрую,
Де голос ваш луною пестить слух.
Де ми не то коханці, не то друзі,
Завмерли в пелюстках живих троянд,
Де літо в цвіркунах і м'ятних смузі,
Зима - у світлі місяця й гірлянд.
Де ваші всі слова ще не зів'яли,
Цвітуть собі і пахнуть, мов бузок,
Де ми у почуття ще не стріляли,
З гвинтівок двох на розі двох стежок.
Ці постріли ще й досі часто чую,
Що ріжуть, наче гострим лезом слух,
Проте, за вами деколи сумую,
За вами, мій таємний, ніжний друг.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2020
На світі є люди, що словом рятують,
Що словом своїм підіймають з колін,
На світі є люди, що словом лікують,
Слова їхні діють, немов анальгін.
На світі є люди, що в темряві сяють,
Вони, мов десятки яскравих вогнів,
Які своїм світлом серця зігрівають,
Мов хвилями теплих, бездонних морів.
А є в світі люди, що просто є в світі,
Та це не такий вже й простий собі факт,
Ми з цими людьми, мов з народження зшиті,
Із ними й без слів є духовний контакт.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2020
Немов пір'їночки пухнасті, лебедині,
Кружляють в просторі пухнасті почуття,
Вони хоч дивні, та вони такі єдині,
Які летять за мною слідом в майбуття.
Вони лоскочуть мою душу, мов руками
Скидають з неї всі тривоги і жалі,
Вони торкаються до серця пелюстками
Усіх троянд, які цвітуть на цій землі.
Вони такі...такі Божественно-прекрасні,
З небес спустилися на шлях мого життя,
Вони горять в моїх очах, мов зорі ясні,
Мої пухнасті, лебедині почуття...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2020
Не тільки з неба часто падають дощі,
Вони ще сипляться, часом, крізь наші очі,
З самих глибин, з кривавих ран, що на душі,
Які болять посеред дня й посеред ночі.
Йдемо землею, кожен з нас в своїх дощах,
Що барабанять часто сіллю по надіях,
Йдемо життям в пошитих ранками плащах,
На теплий вогник вдалині, що зветься "мрія."
Йдемо за вірою по свіжих ще слідах,
Сльозу криваву розтираючи руками,
Танцюєм танець, кожен свій, в своїх дощах,
Під ритми долі, що звучать над головами.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2020
А я навшпиньки до вікна - а там світає,
І перший промінь пальцем тягнеться до скла,
Десь на гіллі вже перша пташечка співає,
За горизонт ранковий тягнеться імла.
А я віконце відчинила - свіжий вітер,
І промінь сонця до душі торкнувся вмить,
І враз ганчіркою, мов з дошки, смуток витер,
І, наче вперше, знов душа кудись летить.
Кудись туди, куди не раз вже прилітала,
Куди думки від сну тікали в темну ніч,
Туди, де каялась, любила, де втрачала,
Де ми і зараз з кимось в стінах протиріч.
Що буде завтра, післязавтра - я не знаю,
Єдине знаю: з серця зникла вже імла,
І я стою біля вікна, і вже світає,
І знову промінь пальцем тягнеться до скла...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2020
Якби не ви, мої прекрасні читачі -
То не було б моїх віршів, таких крилатих,
Які печуться у душі, мов хліб в печі,
Щоб потім вас усіх ним радісно стрічати.
Якби не ви, і ці слова в коментарях,
Що ви лишаєте мені щодня так щиро -
То враз розвіялась би муза, наче прах,
Натхнення зникло би навіки із ефіру.
Якби не ви, такі яскраві, мов зірки,
Такі відверті, і такі талановиті -
То не було б моїх замріяних рядків,
Що іменами, часто, вашими розшиті.
І я вам Дякую сьогодні за тепло,
За те, що кожен з вас звучить в мені струною,
За всю любов, за вашу щирість і добро,
Я просто Дякую за те, що Ви зі мною!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2020
Спинився час у певну мить, завмерли люди,
Завмерли посмішки на лицях, жести рук,
Усе застигло в свіжих фарбах, мов етюди,
Застигли хмари, дужий вітер, чорний крук.
Я враз побачила любов, любов кудлату,
Що на даху душі завмерла, наче птах,
Таку зневірену, поранену, горбату,
В подертій сукні, з диким болем у очах.
До неї вилізла на дах, взяла за руки,
Сказала пошепки: - "Не треба, не стрибай,
Твій біль скінчився, закінчились твої муки,
Тобі принесла нову сукню, одягай..."
Любов, мов пташка, залетіла в мої груди,
І зник у небі з дужим вітром чорний крук,
І рушив час, у певну мить ожили люди,
Ожили посмішки на лицях...жести рук...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2020
Так ось ти де, згубилась у травиці,
В сухій траві з блідих розчарувань...
Тепер ти будеш жити у пшениці,
В пшениці моїх стиглих сподівань.
Маленька, ніжна квіточка надії,
Ти вижити змогла під градом сліз,
Ти витягла на сонце мокрі мрії
З-під снігу, з-під дощів й шалених гріз.
Ти вивела мене з сирої хати
На теплий, вкритий росами, поріг,
Колись тебе лишила помирати,
Та Бог тебе побачив - і зберіг.
Пробач мене за те, що залишила,
Усі ми помиляємось колись...
В тобі, в такій маленькій моя сила,
З якою ми давно уже зрослись.
В тобі, в такій маленькій сонце ясне,
З тобою я міцнію, наче сталь,
В тобі лиш тільки добре і прекрасне,
В тобі - мої дороги в синю даль.
І хай лунає грім над головою,
Проллються знов дощі розчарувань,
Мені вже все одно, бо ти зі мною,
В пшениці моїх стиглих сподівань.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2020
А я живу в чиємусь серці вже роками,
Тут, наче вдома, все знайоме і близьке,
Це жовте сонце, і це небо із зірками,
Бездонне небо, що мов стеля, тут низьке.
Якого можу я торкатись кожен ранок,
І кожну нічку розкладати в ряд зірки,
Під шурхотіння з щастя сплетених фіранок,
Що з вітром тягнуться нитками до руки.
Тут завжди добре, завжди затишно, привітно,
Тут все проходить: смуток, втома, сльози, біль,
Тут ніжна сакура роками буйно квітне,
Яка ховає від життєвих божевіль.
Комусь так хочу просто "дякую" сказати
За те, що дім для мене з серця сотворив,
В якому можу до зірок ясних дістати,
Який мене від всіх негод життєвих вкрив.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2020
Ти гориш в мені свічею вже востаннє,
І, мабуть, тебе я вже не запалю,
Скоро вогник твій сховає сонце раннє,
У якому краплі воску розчиню.
Ці останні три краплиночки любові,
Що застигли на пелюсточках душі,
Ці останні, свіжі, чисті, світанкові,
Мов росинки три на сонному кущі.
І розсиплю сірники свої по сходах,
Сходах пам'яті, в якій ти ще гориш,
У якій в розмитих, тьмяних епізодах
Ти прощально тінню спогадів тремтиш.
Подивлюсь на твій вогонь, мабуть, востаннє,
У надіях двері в день цей відчиню,
Хай заповнить мою душу сонце раннє,
У якому краплі воску розчиню...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2020
Не буває кінця без початку,
Як початку нема без кінця,
Просто час поміж них ставить латку,
Що, мов пластир, лікує серця.
Розлучаємось, знову кохаєм,
Забуваємо, згадуєм щось,
Десь знаходим, а десь і втрачаєм,
Проводжаєм, стрічаєм когось.
В кінці слів наступає мовчання,
За мовчанням приходять слова,
За гріхами - святе покаяння,
За снігами - зелена трава.
Знов кінець у початку зникає,
За прощанням лунає "привіт",
Після того, як сонце сідає
Знов зірки осявають цей світ.
Бо кінець - це початок нового,
Ну а може й старого, хто зна...
Не буває ось так, щоб нічого,
За зимою завжди йде весна.
Просто час поміж них ставить латку,
Що, мов пластир, лікує серця,
Не буває кінця без початку,
Як початку нема без кінця.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871267
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.04.2020
Так епічно усе закінчилось,
Трішки пафосно, трішки з вогнем,
Все у звуках фанфар розчинилось,
Що стихають в душі з кожним днем.
Що стихають, мов плач немовляти,
Переходячи в тишу німу,
Лиш іронія може сказати:
Що? Навіщо? Коли і чому?...
Та до нас їй вже діла не має,
Ні до нас, ні до плачу фанфар,
Ні до того, що в серці згорає
Те кохання, що наче Ікар.
Та любов, що між нами ще билась,
Наче птаха з далеких країв,
А тепер просто долі скорилась,
На вогонь полетіла без слів.
І розплавилась вся, розчинилась,
Під весняним, цнотливим дощем,
Так епічно усе закінчилось,
Трішки пафосно, трішки з вогнем...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2020
А день бреде слідами сонця вже за обрій,
Схопившись пальцями за промінь, мов дитя,
Десь вдалині крокує вечір, вечір добрий,
За ним і ніч, за нею день...таке життя.
Яке звучить, немов канон, звучить віками,
Каскадом падає на землю кожен день,
Весною, літом, вітром осені, снігами,
І тисячами недоспіваних пісень.
І кожен ранок сходить сонце і заходить,
І тане день вночі, а потім ніч у дні,
Щось десь болить іще, а щось уже проходить,
Зникають миті, мов краплини на вікні.
Нехай це так, і день за сонцем йде за обрій,
Схопившись пальцями за промінь, мов дитя,
Та вдалині крокує вечір, вечір добрий,
Який додасть хвилин безцінних до життя.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2020
Я так довго тебе берегла,
Берегла, захищала, плекала,
І коли ти згорала дотла -
Я тебе у собі воскрешала.
Ти маленька моя, моє "я",
Інше "я", що дитиною зветься,
Ти дзвінка, наче спів солов'я,
Із незвіданих надр мого серця.
Та сьогодні я зовсім не та,
І сьогодні з тобою прощаюсь,
Щось зробили зі мною літа,
Все частіше одна залишаюсь.
Все частіше не бачу тебе,
Все частіше тебе забуваю,
Все частіше дорослу себе
Я у собі самій відчуваю.
Лиш не бійся, не плач, я молю,
Я завжди буду поруч з тобою,
Пам'ятай, що тебе я люблю,
Просто хочу побути з собою.
Саме з тою, що сильна, стрімка,
Ти же слабкість моя, ти це знаєш,
Біля тебе стихає ріка,
Ти із мене броню всю знімаєш.
Дай мені залишитись одній,
Дай відчути свій біль за плечима,
Дай побути у тиші німій,
Із закритими просто очима.
Дай з собою побути в думках,
Щоб себе у цей світ повернути,
Як вертається з вирію птах...
Дай мені мою силу збагнути.
Ти не бійся, дитя, не сумуй,
Ти же бачиш, що я не боюся,
На прощання мене поцілуй,
Ну а я тобі ще раз всміхнуся.
А тепер - прощавай, все, іди,
Ти колись будеш знову зі мною,
Збережу в свому серці сліди,
По яких я прийду за тобою...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2020
Вона щоранку поливала штучну квітку
В сліпих надіях, що розквітне...що жива...
Із сподівань густих собі сплітала клітку,
Що обпікали руки, наче кропива.
Листочки квітки, мов часописи жовтіли,
І сохла фарба, наче сльози на очах,
А десь, так близько, зовсім поруч майоріли
Живі, пахучі, свіжі квіти у дощах.
Для неї квітка стала горе-порятунком,
Оази привид у розпечених пісках,
Щодня сиділа за тінистим візерунком
Допоки сонце кволо плавилось в хмарках.
Враз дмухнув вітер - штучна квітка полетіла,
А з нею разом - і пекуча кропива,
На місці штучної з'явилась біла-біла,
Духмяна квітка, сріблом зрошена...жива...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2020
Я щось скажу тобі на вушко, Небо, можна?
Про щось прекрасне і болюче водночас,
Що відчуває кожен день душа тривожна,
Скажу так тихо, що лиш ніч почує нас.
Я запалю маленьку свічку під зірками,
Яка торкнеться до сльози своїм теплом,
Відправлю шепіт свій до Господа з вітрами,
Що бешкетують, наче діти, за вікном.
І хай розсіються слова, немов піщини
Поміж планетами, десь там, у небесах,
А разом з ними і тривог моїх хвилини,
Мій світлий біль, розчарування, сльози, страх.
Спокійна стане вмить душа моя тривожна...
Та поки теплий вогник свічки ще не згас -
Я щось скажу тобі на вушко, Небо можна?
Скажу так тихо, що лиш ніч почує нас...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2020
А вони - два світи несумісні,
Два далекі земні полюси,
Мов два різних куплета від пісні,
Два магніта, в яких два плюси.
Відштовхнулись, і раптом здалося,
Що це доля між ними пройшлась,
Поправляючи хтиво волосся,
Поміж них на стежину вляглась.
Щоб не дати їм ближчими стати,
А чому це так - знає лиш Бог,
Якось треба цю долю прийняти,
Жити далі без зайвих тривог.
Бо вони - мов дві різні планети,
Мов галактики дві в небесах,
Пишуть свої окремі сюжети
На далеких своїх полюсах.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2020
Про когось часто у житті я забувала,
Комусь близькому не додала теплих слів,
Когось на відстані руки завжди тримала,
Когось насильно витягала з власних снів.
Когось сама впустила в душу без вагання,
А потім болем заплатила за цей жест,
Та це було, на щастя, вперше і востаннє,
Немов черговий прохідний життєвий тест.
Із кимось гордою, жорстокою бувала,
А перед кимось я схилялась, мов верба,
Когось ніколи не просила, не благала,
А перед кимось з вуст зривалася мольба.
Комусь любові через когось не додала,
Комусь я так і не сказала, що люблю,
Бувало, з кимось я про себе забувала,
А з кимось просто розтавалась без жалю.
Не ідеальна я, та може і не треба,
Не ідеальний цілий світ, життя і час...
Та саме в них, в неідеальних є потреба,
Мабуть, так само, як і в них потреба в нас.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020
Душа, мов поле, поле тихе, обгоріле,
Хтось випадково буйні трави підпалив,
Зайнялась віра, що в колоссі днями зріла,
Та вчасно дощ з небес вогонь цей зупинив.
Душа, мов поле обгоріле в плямах чорних,
У почуттях, що почорніли від вогню,
У сподіваннях тьмяно-сірих, ілюзорних,
За це усе лише себе одну виню.
Душа спустошена, від неї пахне димом,
Та де-не-де любов жевріє ще, мов гніт,
Іще жевріє десь, ховаючись за гримом,
Який, мов маска, посміхається у світ.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2020
Буває, інколи, нам просто хочеться любові,
Буває, інколи, нам просто хочеться добра,
І ми вночі крізь дощ, крізь сніг іти готові,
Щоб хоч на мить відчути доторки тепла.
Нам цього хочеться, бо ми живі істоти,
Нам завжди хочеться взаємних почуттів,
Буває, інколи, нам просто хочеться турботи,
Таких простих: "все буде добре" кілька слів...
Буває, інколи, нам просто хочеться краплинку
Чиєїсь віри в наші сили, просто в нас,
Буває, хочеться зустрітись на хвилинку
Зустрітись з тим, з ким розділяє відстань...час...
І ми за обрій, часом, пішки йти готові,
І не важливо: сніг чи дощ, тайфун, імла...
Тому, що інколи, нам просто хочеться любові,
Тому, що інколи, нам просто хочеться тепла...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2020
Від нас з тобою залишились тільки квіти,
Вишневі квіти, що лягли на сторінки
Любові нашої, яку нам не прожити,
Яка у двері інші вставила замки.
На книгу впали білі квіти в ту хвилину,
Як розійшлася поміж нас сира земля,
Зронила вишня над безоднею сльозину,
Покрились снігом долі нашої поля.
Ми на початку ще завершили читання,
Ми перейшли зі старту - в фініш, з щастя - в біль,
З близьких - в далеких, із розмови - у мовчання,
А сторінки нові - в вологу, сіру цвіль.
Нам вже ніколи нас з тобою не прожити,
Всі почуття перетворилися на прах,
Від нас з тобою залишились тільки квіти,
Вишневі квіти на вологих сторінках...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2020
У жовтий колір розфарбований цей ранок,
У жовтий колір розфарбований цей день,
У жовтих променях купається сніданок,
І жовте сонце поїть землю з теплих жмень.
Стрибає радість по калюжах в жовтій сукні,
Разом із щастям, що у жовтих чобітках,
Кружляють поруч жовті миті, незабутні,
В яких пригрілись жовті мрії на руках.
У жовтий колір розфарбовані печалі,
Хвилини смутку, самоти і сірих днів,
У жовтий колір розфарбовані деталі
Моїх складних, замислуватих почуттів.
Скупались в жовтому надій моїх фасади,
Пірнули в жовте свіжі літери вірша,
Покрились жовтим всі життєві балюстради,
І та любов, якою дихає душа...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2020
З усіх щілин весною віє,
На вікна сонечко лягло,
Душа про щось прекрасне мріє,
В ній свіже щастя розцвіло.
Розкрилось небо, мов волошка,
Всміхнулось, і з'явилась вмить
Від літака тоненька зморшка,
Який пірнув в ясну блакить.
Так тепло всюди, так спокійно,
Весна думки несе у даль,
Звучить у серці гармонійно
Якась чарівна пастораль.
З душі ростуть нові надії,
За руки йдуть у майбуття -
Натхнення, віра, світлі мрії,
А з ними разом і життя.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2020
Я у простір кричала мовчанням,
Кров стікала з німих моїх слів,
Вся подряпана гострим коханням
Десь застрягла посеред снігів.
Я стояла й назад оберталась,
І тремтіли від болю вуста,
Без надії на щось сподівалась
На окрайку гнилого моста.
Я стояла й вдивлялась у хугу,
Що сніжинки змітала до ніг,
А у серці спеклася вже туга,
Мов у пічці духмяний пиріг.
Я стояла й жувала шматочок,
Відлітали в минуле роки,
Став кришитись пліснявий місточок,
Разом з ним - світлі мрії...думки...
У цю мить змерзлим носом відчула
Аромат свіжих квітів, тепла,
У легені цей запах втягнула,
Швидко сніг біля ніг розмела.
В хугу кинула тугу пахучу,
Крок зробила з гнилого буття
У весну, у надію квітучу,
У нове, зовсім інше життя...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2020
Ці ніжні троянди, ці лагідні квіти,
Розквітли теплом у замерзлій душі,
Життя буде мало мені, щоб любити
Ці ніжні троянди на долі кущі.
Їх хочеться вічно з долонь поливати,
Лишитися з ними в далекім краю,
Лягти біля них, про життя розказати,
Про зорі, про землю, про долю свою.
Їх хочеться вічно любити...кохати...
Від снігу, від вітру, від гріз берегти,
Собою від граду життя накривати,
Щоб вічно могли вони в серці цвісти.
Ці ніжні троянди, ці лагідні квіти,
З'явилися зранку у змерзлій душі,
Життя буде мало мені, щоб любити
Ці ніжні троянди на долі кущі...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2020
Десь там, за містами в туманах,
Десь там, за шляхами в дощах,
Є острів у жовтих тюльпанах,
Який мені снився у снах.
Шукала на мапі роками,
Шукала його кожен день,
Вночі йшла услід за зірками
І сипалась віра з кишень.
Здавалось, нема його в світі,
Що він - лиш фантазії плід,
Була вже на Кіпрі, Гаїті,
Шукала невидимий слід.
Від віри вже крихти лишались,
Хотілося здатись й піти,
Та враз пелюстки поз'являлись,
Це ж жовтих тюльпанів сліди!
За ними пішла крізь тумани,
Шляхами, що тонуть в дощах,
Роздягнута впала в тюльпани,
Які мені снилися в снах...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2020
Ночами, днями, вечорами,
Горять два сонця у мені,
Летять за обрій із вітрами
Від них малесенькі вогні.
Два бога Ра в мені палають,
І подих топить білий сніг,
Гарячі ноги зігрівають
Морозне тло земних доріг.
Любов і щастя об'єднались,
Душа від радості кричить,
До чого б руки не торкались -
Усе засвічується вмить.
А очі - наче смолоскипи,
Які не гаснуть від вітрів,
Навколо пахнуть квіти липи
З чиїхось сонячних світів.
Бурульки в серці розтопились
І тіні темряви старі,
В мені два сонця засвітились,
Два жовтих блюдця, дві зорі...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2020
Заховай мене в теплі долоні,
Наче пташку, побиту дощем,
Що пролився на долі пероні,
Де тривога, де холод, де щем...
Заховай мене, любий, благаю,
І в життя без броні не пускай,
Я до крові там душу здираю,
З неї скалки стирчать, повиймай...
Повиймай з неї жала пекучі,
Поскидай мокре листя з плечей,
Залікуй щастям рани болючі,
Щоб не сипалась сіль із очей.
Обітри краплі крові вустами,
Словом лагідним витягни щем,
Огорни мене ніжно руками,
Наче пташку, побиту дощем...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2020
Навіщо ж без запрошення я сіла
За стіл чийогось звичного життя,
Навіщо, о, навіщо ж це зробила,
Прийшла туди, де мертві почуття.
Навіщо ж я прийшла туди, де тиша,
Туди, де не чекали за столом,
Де лазить по тарілці сіра миша,
Де сонце не для мене за вікном...
Навіщо я пішла за бутафорним
Коханням, що за стіл цей привело,
Де світ із кольорового став чорним,
Де попелом всю душу замело.
Та досить вже, набулась тут доволі,
Пора мені вертатися назад,
Вертатися за стіл, де пахне доля,
Так смачно, мов гарячий шоколад...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2020
Буває, в неба деколи питаю:
Чи справді мене люблять, чи це сон?
Чи бачу те, що хочеться? Не знаю...
Думок, мов тарганів вже легіон.
Даремно душу сумніви бентежать,
Насправді в світі є така любов,
Яка від кілометрів не залежить,
Яка горить спокійно і без дров.
Я вірю, не байдужа я для когось,
Ця віра квітне радістю в мені,
Я вірю, що я часточка чийогось
Життя...і це насправді, а не в сні.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2020
Щаслива, що в світі є люди,
Яких я безмежно люблю,
Яких у душі ношу всюди,
За кого я Бога молю.
Що рідні мені не по крові,
З якими думками в цю мить,
Які зараз є в кожнім слові
І голос їх в серці звучить.
Які зараз вірш цей читають,
Любов мою серцем своїм
Крізь теплі рядки відчувають,
Які я присвячую їм.
Проте, хоч щаслива, сумую,
Бо відстань між нами, на жаль,
Любов свою в стовпчик римую,
А з нею і світлу печаль...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2020
А їй здалося, що її хтось знову любить,
Що хтось так просто, просто взяв і полюбив,
Що хтось так просто серед інших не загубить,
Що хтось назавжди, а не просто пригубив.
А їй здалося, що вона комусь потрібна,
Щаслива глянула в безмежні небеса
І їй здалося, що всміхнулась зірка срібна,
Прошепотіла тихим голосом: краса...
Але насправді хмари темряву голублять,
Але насправді самота в душі щемить,
Це їй здалося, що її хтось знову любить,
Це все здалося їй, здалося лиш на мить...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2020
З'явилась мурмурація,
Думок реінкарнація,
Які із сонцем стрілися,
Шурхочуть десь крильми,
З'явились вже щасливими,
Кружляють поміж зливами,
З гірських вершин простилися
Із холодом зими.
Ще вчора світом повзали,
По кризі білій ковзали,
У собі зачинялися,
Дивились на птахів,
А нині стрепенулися
І в радість одягнулися,
У небо підійнялися
Ще вище літаків.
Душа весною дихає,
Любов'ю дуже тихою,
Надіями засіяна,
Без смутку, без жалю,
Зникає мурмурація,
Думок реінкарнація,
У даль летять замріяні,
До тих, кого люблю.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2020
Я у думках себе питаю:
І як же так могло це статись,
Що я так жадібно чекаю
На те, щоб з кимось обійнятись?
Із ким душа в думках говорить
Про все на світі кожну днину,
Хто зрозуміє, підбадьорить,
Своїм теплом зітре сльозину.
Хто просто вірить в мою мрію,
Хто словом серденько погладить,
Від чого цілий день радію...
Хто не поранить, хто не зрадить.
Звичайно, відповідь я знаю,
А тут поставлю просто кому,
Тоді навіщо ж я питаю,
Коли і так усе відомо...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2020
Неначе вперше, з неї крила проростають,
Неначе вперше, посміхаються вуста,
І теплі промені їй спину зігрівають,
І воскресає серце, зняте із хреста.
В тонких руках її троянда ніжна квітне,
Душа так пахне, мов солодкий фіміам,
У ній з'явилось щось прекрасне і тендітне,
Із чим лишилася думками сам-на-сам.
І впали сльози...сльози щастя на підлогу,
Хтось зміг схилити їй до ніг великий світ,
За кого вічно буде вдячна долі й Богу,
З чиїм ім'ям у серці вирушить в політ.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2020
Як цей метелик, що здійнявся в синю даль,
Так кожна мить кудись сполохано злітає,
Ніщо й нікого нам не втримати, на жаль,
Десь гасне зірка, десь фіалка відцвітає...
Ми відпускаємо навіки кожну мить,
І не дано нам це життя на біс прожити,
Погляньте, в небі рій метеликів летить,
Та нам ніколи вслід за ними не злетіти.
Тому частіше обіймайтеся, любіть,
І словом щирим, добрим душі зігрівайте,
І все, що в серці недосказане - скажіть,
Ніщо не вічне в цьому світі, пам'ятайте...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2020
Я знаю, в світі є душа, що глибша моря,
Що філігранніша сніжинок на вікні,
Я знаю, в світі є душа, що ширша поля,
Частинка Бога у тілесному вбранні.
Я знаю, в світі є душа росою вкрита,
Мов джерело гірської чистої води,
Я знаю, в світі є душа добром розшита,
В якій так хочеться лишитись назавжди.
Я знаю, в світі є душа така велика,
Що в ній здійснити може сокіл свій політ,
В якій помістяться долини, гори, ріки,
В якій помістяться зірки і цілий світ.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2020
Моя ілюзія у пічці догорає,
Ця бутафорія, цей біль, любов, журба,
Згорає той, кого насправді тут немає,
Кого придумала, на жаль, собі сама.
Фата-моргана - це лише омана зору,
І в ній не може бути справжніх почуттів,
Розчарування з елементами декору,
Яке прибилось до душевних берегів.
Насправді, поруч так реальності багато,
Тут стільки справжніх, не придуманих, близьких,
Яких реально можна міцно обійняти,
Ох, як багато біля мене тут таких...
Гори, ілюзія моя, зникай, благаю,
Вже досить ранити мене, достатньо, все!
Любов придуману в тобі ж і залишаю,
Хай вітер попіл твій по світу рознесе.
І догорів у серці той, кого немає,
Кого створила, наче скульптор, я сама,
Тепер збираюсь в ті краї, де вже світає,
Де все реальне, де придуманих нема...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2020
Розсипала ніч над землею
Мільярди яскравих зірок,
Десь вітер цілує лілею,
Десь хвилі голублять пісок.
Десь мріють ліси смерекові,
Десь люди знаходять людей,
Десь тихо звучать колискові,
Десь сни фантазує Морфей.
Десь зірка у небі зникає,
В пітьмі залишає свій слід,
Що сріблом у небі палає
Крізь сотні і тисячі літ.
Десь тане цукерка солодка
В кишені чийогось пальто,
Десь в морі пливе тихоходка,
А десь пролітають авто.
Десь серце на когось чекає,
Десь в горі минають роки,
Десь вітер лілеям співає,
Десь пишуть поети рядки.
Десь місячне сяйво лоскоче
Холодну поверхню дахів,
Спи земле, спокійної ночі,
Космічних і зоряних снів...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2020
Ви уявіть собі маленьку сіру пташку,
Що на віконце ваше сіла з промінцем,
Тримає в дзьобику тюльпан, бузок, ромашку,
І аромат зайшов в кімнату з вітерцем.
Ви уявіть собі нічний небесний клаптик
Що лиє спокій світлом місяця й зірок,
Який горить вгорі мільйонами галактик,
Який витягує з важких, земних думок.
Ви уявіть собі маленький клаптик поля
Із жовтих соняхів, що квітнуть повсякчас,
Які гойдаються, мов теплі хвилі моря,
Які теплом своїм колишуть ніжно вас.
Ви уявіть собі прозорі руки вітру,
Що вас відносять у незвідані місця,
Які принесли на саму вершину світу,
Навколо Всесвіт без початку і кінця.
Ви уявіть собі в гірських лісах струмочок,
Який змиває втому з тіла і душі,
Дзвенить на вушко щось веселе, мов дзвіночок
І ви, всміхаючись, ідете крізь дощі.
Нехай побільше буде днів в житті весняних,
Хай буде щастя в серці, спокій у думках,
Хай душу гріє запах квітів тих духмяних,
Які лишила сіра пташка у руках.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2020
В обличчя сніг із дужим вітром...холодає...
Мороз пролазить в кожну дірку у душі,
Яка їх залишками віри зашиває,
І ставить латки з свого болю на плащі.
В обличчя сніг, зникає ніч, і вже світає,
Десь вдалині з'явився білий силует,
Це хтось із рідних? може Ангел? друг? хто знає...
Так ясно світить, наче сонце між планет.
В обличчя сніг, та серце втомлене зраділо,
Душа відчула щось близьке крізь заметіль,
Тепло від сонця, що здалека ніжно гріло,
Що зняло плащ з душі, а разом з ним і біль.
І день настав, і сніг з вітрами в ніч поринув,
Хтось у плащі у сніжну даль чимчикував,
Зустрівся з тим, хто плащ цей зняв, в безодню кинув,
Хто у любов роздіту душу замотав...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2020
В чиємусь серці вільних місць, на жаль немає,
Хоча, можливо, що для когось вони є,
Та не для мене...сум в обійми загортає,
Любов в мені на брудешафт із болем п'є.
І як би лагідно до серця не торкалась,
І скільки б ніжності не клала на поріг -
Я за дверима все одно вночі зосталась,
Змерзають ноги, віє вітер, сипле сніг.
Та що ж поробиш, і таке в житті буває,
Хтось не помітив, не відчув, ну і нехай,
Я йду туди, де місця завжди вистарчає,
Хто не залишить серед ночі. Прощавай.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2020
Стрибнула у весну з зимового трампліну,
Аж кола розійшлися в душі та у думках,
Почула шепіт крон і пісню солов'їну,
Розтанули сніжинки на віях і щоках.
І сонце запалало, і загуділи бджоли,
І закружляв із вітром вишневий білий цвіт,
Зеленим оксамитом покрились гори, доли,
І став квітучим садом увесь зимовий світ.
Пройшлася по садочку, припала на коліна,
Погладила рукою травинки запашні,
Душею загорнулася в рідненьку Україну,
І так на серці добре, так лагідно мені...
І знову час прощатись, вертатись до трампліну,
Поглянула, як з полем єднається блакить,
Стрибнула в білий сніг, в зимову хуртовину,
В душі лишилась квітка, в якій бджола гудить...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2020
Сьогодні вона не пішла у театр,
Із глузду звели ці перуки, ці ролі...
Її не врятує вже сам психіатр,
Ніхто, окрім прояву власної волі.
Розтерла помаду, втомилась, хворіє,
Перука палає у пащі каміну,
Поглянула в люстро - волосся сивіє
І дихає час, мов гепард їй у спину.
Подерла костюми, в смітник покидала,
Вдягнула сорочку на зношене тіло
І джинси, які так давно не вдягала,
Зайшла в таксофон...не зайшла...залетіла.
Дзвінок до театру - у трубці мовчання,
Як добре! Вистава проходить без неї!
Назавжди покинула світ існування,
Щаслива і боса побігла по Геї...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2020
Я покладу тобі квітку в долоні,
Символ кохання мого і добра,
Ніжно вустами торкнуся до скроні,
Вимкну на стінці малесеньке бра.
В темряві тихо промовлю: "кохаю"
Подихом теплим торкнуся щоки,
Дві пари губ у єдине з'єднаю,
Випущу в світ з голови всі думки.
Від поцілунків нагрілося тіло,
Долі секунди - ми вдвох у зірках,
Хвилею пристрасті ніч нас накрила,
Квітка розкрилась в гарячих руках.
В лоно землі із небес повернулись,
Шкіра у срібних краплинах роси,
Зорі із неба нам вслід посміхнулись,
Сонячний схід вже голубив ліси.
Квітка пульсує в гарячих долонях,
Символ кохання мого і добра,
Ніжні цілунки палають на скронях,
В променях сонця купається бра...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2020
А десь світить сонце у вікна морозні,
Лишаючи промінь у змерзлих руках,
В простому ховаються речі серйозні,
Щось вічне, безцінне в тонких пелюстках.
Ми часто сміємось крізь сльози пекучі,
А хтось, обійнявши загоїть наш біль,
Ми тілом спокійні, серцями - жагучі,
Долаємо скелі життя в заметіль.
Ми часто благаємо через мовчання,
У ніжність вдягаємо душі не ті,
В кайданах тримаєм у собі кохання,
Роками страждаючи на самоті.
Ніколи не знаємо, що буде далі,
Не знаєм що буде із нами за мить,
Ми просто всі крутимо свої педалі,
Хтось їде повільно, хтось вічно спішить.
А десь світить сонце у вікна морозні,
І промінь лишає у змерзлих руках,
В простому ховаються речі серйозні,
Щось вічне, безцінне в тонких пелюстках.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2020
Безмежне, магнетичне і глибоке,
Притягуєш мій погляд та думки,
Люблю тебе я, небо чорнооке,
Ці зорі, що палають крізь віки.
Я знаю, що десь там, за горизонтом
Не спить чиясь душа, як і моя,
Під зорями, що світяться експромтом,
Щоб сни яскраві бачила земля.
Я знаю, що десь там мене чекають,
Ім'я моє у серці бережуть,
Сліди моїх очей в зірках шукають,
Думками по слідах до мене йдуть.
Я теж чиїсь сліди очей шукаю,
Що плутаються в темній глибині,
За ними йду до когось, обіймаю,
Когось, чиє ім'я живе в мені.
Тепер душа спокійна, засинаю,
Блищать в холодній темряві сліди,
По них навшпиньки в сни свої тікаю,
А завтра знов прийду вночі сюди.
Безмежне, магнетичне і широке,
Колишеш у собі мої думки,
Люблю тебе я, небо чорнооке,
Ці зорі, що палають крізь віки.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2020
Дозволь мені тебе кохати,
Дозволь спалити всі мости,
Хотіла так давно сказати:
За те що довго йшла - прости...
Не бійся, просто вір, благаю,
Дозволь прийти в твоє життя,
Подертий одяг познімаю
І викину старе взуття.
Вдягну на себе твоє тіло,
У твою душу загорнусь,
І як би це життя не било -
Я буду поруч, я клянусь...
Лишуся в осені чекати
Допоки ще зима не в нас,
Дозволь мені тебе кохати,
Допоки є іще в нас час.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2020
Я б з тобою на край світу,
Я б з тобою до зірок,
Я б з тобою в кожне літо,
Я б з тобою в кожен крок.
Я б до тебе через хугу,
Я б до тебе через час,
Я б до тебе через тугу,
Я б з тобою в "не про нас."
Я б з тобою в кожен ранок,
Я б з тобою в кожну ніч,
Потім кава, сонце, ґанок,
Ми б з тобою віч-на-віч.
Ми б з тобою крізь розлуки,
Ми б з тобою крізь печаль,
Крізь невдачі в щастя руки,
Ми б з тобою в світлу даль.
Ми б з тобою над журбою,
Ми б з тобою в майбуття,
Ми б з тобою...ми б з тобою
У одне на двох життя...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2020
Для когось ти надія,
Для когось просто сон,
Для когось вічна мрія,
Для когось на сезон.
Для когось винятковий,
Для когось незначний,
Для когось початковий,
Для когось заключний.
Для когось ти навіки,
Для когось лиш на день,
Для когось ти є ліки,
Для когось ти мігрень.
Для когось на сніданок,
Для когось в шафі річ,
Для когось ти світанок,
Для когось темна ніч.
Для когось ти багаття,
Для когось ти вівтар,
Для когось ти прокляття,
Для когось Божий дар.
Для когось ти Сахара
Для когось білий сніг,
Для когось вічна кара,
Для когось вічний гріх.
Для когось ти ліхтарик,
Для когось сірий гніт,
Для когось ти комарик,
Для когось - цілий світ!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2020
Так добре любити людину
За те, що вона просто є,
Цю душу із квітів жасмину,
Це світло, що з серденька б'є.
Любити далеко від тіла,
Любити крізь сотні доріг,
Любити таємно, несміло,
Крізь холод, крізь вітер і сніг.
Так добре любити цю душу
Й знімати від щастя зірки,
Долати моря, гори, сушу,
Крізь весни, століття, роки.
Так добре так просто любити,
Молитись за когось вночі,
Комусь своє серце відкрити,
В долоні поклавши ключі.
Так добре в думках обіймати
Так щиро, так тепло, без слів,
І ниточки з кимось сплітати,
Так просто, без всяких вузлів.
Любити цю душу з жасмину,
Це світло, що з серденька б'є,
Так добре любити людину
За те, що вона просто є...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2020
Я такого ще ніколи не робила,
Я іще не підганяла власний час,
Кожен день я ремонтую свої крила
І поповнюю в дорогу свій запас.
Налаштовую в душі своїй частоти
І обійми нагріваю від вогню,
Що запалений від вічної турботи
За батьків моїх, яких я так люблю.
До яких я так давно вже не літала,
За яких моя душа щодня болить,
За яких я кожну ніч Отця благала,
За яких Отця благаю кожну мить.
Я так хочу загорнути їх у крила,
Помовчати серед білих стін, німих
Про любов свою, і як до них летіла,
Щоб тепер не залишати їх самих.
Помовчати про життя, як сумувала,
Як цей смуток став мені вже до лиця,
Як молилася - і зустріч ця настала,
З допомогою небесного Творця.
Як із темряви хтось вивів на дорогу,
Як звільнив від роз'їдаючих думок,
Просто стер, неначе гумкою, тривогу,
Як від легкості злетіла до зірок.
Помовчати про усе, що є на світі,
Про світанки, про планети, про людей,
Постелити їм під ноги килим з квітів,
Пригорнути їх міцніше до грудей.
Ну а поки ремонтую свої крила
І поповнюю в дорогу свій запас,
І, на жаль, звичайно, як би не хотіла -
Я не в силах підігнати власний час...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2020
Мені так сильно захотілося весни
В ту мить, як пташка заспівала на світанку
І як проник цей спів у душу крізь фіранку,
І як розвіяв, мов туман глибокі сни.
В ту мить, як вийшло ясне сонце із-за хмар,
Щоб сонну землю крізь мороз поцілувати,
І щось із серця в небо стало проростати,
Та зупинив процес настінний календар.
Колише вітер голі липи, ясени,
А разом з ними білу попрану фіранку,
Злетіла мить, неначе пташка на світанку,
Проте мені ще більше хочеться весни...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2020
Я проста, я звичайна людина,
З тарганами в своїй голові,
То доросла, часом, мов дитина,
Що босоніж біжить по траві.
То кричу, то мовчу, то співаю,
То у подушку плачу вночі,
То втрачаю, то знову кохаю,
Губ сліди бережу на плечі.
То, буває, когось ображаю,
Ненароком роздмухую біль,
Знов виню себе, знову картаю,
Вечір, відчай, вино, ранок, хміль.
То біжу між дерев, мов вовчиця,
Краплі крові в снігу майорять,
Знову серце пронизує спиця,
Знову кулі у душу летять.
Сил бракує, ще мить, зупиняюсь,
Знов зализую душу свою,
В очі долі сміливо вдивляюсь,
Я не з тих, хто здається в бою!
Макро-Всесвіту мікро-частина,
Із чорнилом на вістрі пера,
Я проста, я звичайна людина,
Просто жінка з Адама ребра.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2020
Життя - дар безцінний
Проте, на жаль тлінний,
Про це пам'ятайте кожнісіньку мить,
Як боляче - плачте,
Штовхнули - пробачте,
Кохайте, грішіть, люди просто живіть!
Радійте дорогам
І людям, що Богом
Відправлені були у ваші серця,
Добро пам'ятайте,
Близьких обіймайте,
Всміхайтеся! Посмішка вам до лиця!
В собі не ховайтесь,
В надіях купайтесь
І дякуйте Богу за ночі і дні,
Тепло віддавайте
І мрії плекайте,
Із щастям у парі співайте пісні.
Здіймайтесь високо,
Пірнайте глибоко,
Впускайте у душу і сонце і грім,
Любіть божевільно,
Летіть світом вільно,
Кохайте життя усім серцем своїм!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2020
Наче море, душа вирувала,
Била хвилями берег землі,
З дна глибокого мул підіймала,
І тонули надій кораблі.
Розлітались краплини солені
І розносились вітром стрімким,
В серці чайки кричали шалені
І кружляли над морем шорстким.
Хтось побачив, як море вирує,
Як ридає воно, мов дитя,
Як ці води щось давить, хвилює,
Як здригається болем життя.
Дуже ніжно погладив руками -
І загоїлось все, що болить,
Стали чайки у небі зірками,
І наповнилась спокоєм мить.
Стихли хвилі і мул опустився,
Знов до сонця пливуть кораблі,
Хтось здалека відчув і з'явився,
Хтось єдиний на цілій землі...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2020
Я вже не знаю, де я зараз, я не знаю,
За горизонтом десь, чи тут, посеред парку,
Чи десь на кухні, в самоті, з горнятком чаю,
Ковтаю спрагло знов гірку свою заварку...
Чи десь цілую чиїсь рани свіжо-зшиті,
Свої думки в чиїсь, мов коси, заплітаю,
Чи в снах чужих, чи у очей ясній блакиті,
Я вже не знаю, я не знаю, я не знаю...
Чи десь лечу до когось радісно, таємно,
І на вікно чиєсь, мов птах щодня сідаю,
Хтось скаже: "Нащо це тобі, поглянь, там темно..."
Так, може бути, що ж поробиш, я це знаю.
Мабуть, часом, я не одна, мене багато,
У комусь гину, в комусь знову воскресаю,
Дугою вигнулась життя мого фермата,
Я вже не знаю, де я зараз, я не знаю...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2020
У темну воронку летять без упину
Вагони із часом, вагони з життям,
Стою не одну вже цілісіньку днину,
З закрученим в банці квасним почуттям.
А протяг затягує сиве волосся
І тіло змерзає від швидкості літ,
Із рук впала банка, усе розтеклося,
На темній підлозі залишився слід.
Мабуть, не на тому пероні з'явилась,
Та руки і серце, на жаль, вже не ті,
Не втримали банку холодну, розбилась,
Померли метелики десь в животі.
Навколо так тихо, лиш часу вагони
Щодня пролітають в незвідану даль,
В уламках і плямах завмерли перони,
Затягує протяг в воронку печаль.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2020
Так, сьогодні я знову щаслива
Ланцюги розірвала важкі,
Що стискали в собі мої крила,
Білі, ніжні, пухнасті, легкі...
Так, сьогодні я знову відкрилась,
Наче вперше в своєму житті
Небесам, тихо Їм помолилась
І з'явилась зоря в пустоті...
Наче вперше, сьогодні сказала,
Що я дякую Богу за день
У якому сміялась, страждала,
І любов розливала зі жмень.
У якому знов чула, мов пісню
Голос рідних, коханих людей,
Й відправляла цю порцію кисню
До гарячих та спраглих грудей.
У якому я знову віталась
Із вітрами та снігом в сльоті,
Знову падала, знов підіймалась,
І долала вершини круті.
Наче вперше, я знов зрозуміла,
Що я в людях і люди в мені,
Що сьогодні я знову щаслива
У цій вічній земній метушні!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2020
Душа у порваних колготах
Із серцем в зморшках вікових,
Маленька міль в мільйонних сотах,
Щодня чужа серед чужих.
Зима, вітри, морозні ночі,
Течу між ними, наче джем,
Ховаю біль у мокрі очі
За кольоровим вітражем.
Самотня маса у кварталах,
Одним-одна у морі лиць,
Шукаю вихід на вокзалах,
За ґратами своїх в'язниць.
Стікаю з ложки на світанку,
Із ложки долі в теплий чай,
Зірвало вітром знов фіранку
Із вітражів...летить...і хай...
Мороз до тіла, мов ножами
Безмовно тулиться щодня,
А десь ось тут, за вітражами
Можливо ти, можливо я...
Душа у порваних колготах
Із серцем в зморшках вікових,
Маленька міль в мільйонних сотах,
Щодня чужа серед чужих.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2020
Так хочеться скрутитися в клубок,
Втекти в свої зелені лабіринти,
Втекти від смутку, втоми, від думок,
Втекти в весну, лягти у гіацинти.
Так хочеться подалі від зими,
Від холоду, від вітру, від хуртечі,
Від снігу, що стає в очах слізьми,
Від подиху, який морозить плечі.
Так хочеться в обійми без питань,
Без слів в чиїсь гарячі ніжні руки,
Так хочеться в чиїсь сади мовчань,
Без болю, без прощань і без розлуки.
Так хочеться забутись хоч на мить,
Зайти в чиюсь самотню теплу хату,
Струсити з себе все, що так болить,
І схід разом з любов'ю зустрічати.
Так хочеться знайти до щастя шлях
В своїх зелених довгих лабіринтах,
За руку з кимось, з сонцем у очах,
Втекти в весну й лежати в гіацинтах.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2019
Зірки за хмарами ховались,
Тікали в темну глибину,
Душа повільно одягалась
У дуже ранню сивину.
На світ дивилась і вивчала
Межу між нею і між ним,
І грань навпомацки шукала
Між небесами і земним...
В якусь субстанцію пірнала,
В щось дуже ніжне і м'яке,
Верталась, в сивину вплітала
Щось тепле, вічне і близьке.
А я під деревом стояла,
Застигла, наче сталактит,
На блудну душу все чекала,
Яка щодня пірнала в світ.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2019
До мене доля якось зранку увірвалась,
Мені налила у горнятко дивний сік,
Його ковтнула, захмеліла, закохалась,
Життєве русло розвернулось в інший бік.
Пішла туди, де ще ніколи не бувала,
Без сну кохала день і ніч, до забуття,
Уся сп'яніла, соком душу напувала,
Купала в ньому своє тіло й почуття.
Пройшли роки і сік у долі закінчився,
У звичне русло повернулося буття,
Та десь глибоко у мені той смак лишився,
Той дивний смак, який змінив моє життя...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019
Мені до рук поклав від спогадів ключі
Черговий рік, який вже майже за дверима,
Він пролетів, немов пугач перед очима,
Посипав пір'ям, сів нечутно на плечі.
Летять сніжинки на потертий циферблат,
Повільно голову в задумі повертаю
І пугача у люстрі часу розглядаю,
Неначе древній та безцінний експонат.
Хай помовчить мені ще трішки про ті дні,
Які в відтінках різнобарвних проживала,
Про те, як досвід власним болем карбувала
В своїй уразливій душевній глибині.
Боюсь злякати, я боюсь, що полетить,
Хоча, лякай чи не лякай - процес незмінний,
Він зникне в часі, се ля ві, бо він є тлінний,
Тому прощатись не спішу, хай посидить...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2019
Нас дуже часто ненароком забувають,
Мов недочитану газету у метро,
Яку між станціями поспіхом читають,
Не заглядаючи глибоко у нутро.
Нас дуже часто ненароком викидають
Із свого серця, мов зіжмакане сміття,
А імена з душі у фосу виливають,
В яку стікаються реалії життя.
Нас дуже часто ненароком розбивають,
Неначе вазу із тонкого кришталю,
Уламки віником із килима змітають
За межі спогадів, без болю, без жалю.
Та це не страшно, бо є ті, що нас плекають,
І наші душі кришталеві бережуть,
Які газети у метро не забувають,
А їх читають і за пазуху кладуть.
Бо є такі, що нас з душі не виливають
В смердючу фосу, що в реаліях гниє,
Які з життя нас, мов сміття не викидають,
А просто люблять і радіють, що ми є.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2019
Стоїть посеред цвинтару гарненька
Ще юна, мила дівчинка, одна,
З зеленими очима, вся худенька,
Із раною в душі, яка без дна.
А вітер льодяний тривожить квіти,
Які хтось на могилі залишив,
Гойдаються над нею чорні віти,
Мов лещатами, серце біль здавив.
Взяла тоненьку квітку в рученята
Присіла на снігу в гірких сльозах,
Забрали небеса в обійми тата,
Життя тріщить, розходиться по швах.
А мама...мами теж давно немає,
Під чорною землею мирно спить,
В сльозах світлину тата витирає,
А серце розривається, болить...
Як мріяти, радіти, як любити?
Як з вірою дивитись в майбуття?
І як у цьому світі далі жити,
Без рідних, що пішли у небуття...
А як тепер вертатися до хати,
Де кожна річ нагадує про все,
Кому тепер про біль свій розказати,
Хто витягне з безодні? Хто спасе?!
Можливо час, та це лише можливо,
А доля, інколи, така жорстока річ,
В людини забирає щось важливе,
Лишаючи із болем віч-на-віч.
На цвинтарі нікого вже немає,
Сидить одна під зорями в снігах
Зі свічкою, яка вже догорає,
З тонесенькою квіткою в руках...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2019
На теплу поверхню спливаю,
Лежу, мов інжир в молоці,
З душі щось навіки змиваю,
Стираю свій грим на лиці.
А ранок розтоплює пічку
І змащує золотом скло,
Кладе в молоко темну нічку,
А з нею і все, що було.
В годиннику стрілки співають,
Два птаха сидять на руках,
А хвилі молочні гойдають
Від ночі розвіяний прах...
Прокинулись дзвони, на диво,
Можливо, предвісники змін,
Лежу в ейфорії, щаслива,
Вслухаюсь в божественний дзвін.
З душі щось навіки змиваю,
Стираю свій грим на лиці,
Очищена в світ виринаю
І тоне інжир в молоці...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2019
Сідають на аркуш птахами
Даровані небом вірші,
На них я чекала роками,
Вслухаючись в тишу й дощі.
А муза раптово з'явилась
З забутого голосу й слів,
У небі вікно відчинилось,
Без всяких залізних ключів.
Мандрую з любов'ю землею,
Немов пілігрим між людей,
Із музою разом своєю,
З хрестом, що приріс до грудей.
Незнана, для світу незрима,
Не Стус, не Хайам, не Шекспір,
Я, просто, часом чую рими,
Які загортаю в папір.
Летять над старими дахами
Вітри, хуртовини, дощі...
Сідають на аркуш птахами
Даровані небом вірші...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2019
Люблю незвичних, трішки дивних, не комфортних,
Люблю таких, що не вливаються в цей світ,
Люблю замріянних, а часом, безтурботних,
Яким подобається сходити з орбіт.
Люблю цікавих, юродивих, не статичних,
Замислуватих, мов кросворди, і смішних,
Люблю нестримних, вольових, асиметричних,
Люблю реальних: то веселих, то сумних.
Люблю таких, які без слів все зрозуміють,
Люблю таких, яким довірюсь без вагань,
Які вогнем душевним в холод обігріють,
І мовчки витягнуть на світло зі страждань.
Люблю давно уже знайомих, вперше стрічних,
Люблю надійних, щоб пірнути в майбуття,
Люблю чуттєвих, щирих, чесних, довговічних,
З якими можна розділити це життя.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2019
Дві різні самотні людини,
Два різних самотніх життя,
Із цегли поставили стіни,
Сховали за них почуття.
Ідуть чорно-білими днями
Вмуровані страхом у світ,
Обліплені болем, синцями,
Вертаються знов до воріт.
В свої кам'яні сірі мури,
Що їх заховають на ніч,
Пірнають в вечірні тортури
Із небом важким віч-на-віч.
Та кожен із них щось шукає,
Виходить щодня із-за стін,
В щось вірить, чогось ще чекає,
За чимось біжить навздогін.
Дві різні самотні людини,
Два різних самотніх життя,
А краще б зламали ці стіни,
Й звільнили свої почуття...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2019
Стоять свічки маленькі в тиші на комоді,
Зняла із себе мокрий плащ, брудне взуття,
Вдягнула светр, що давним-давно не в моді,
Який зі мною майже все моє життя.
Взяла сірник, свічки маленькі запалила,
Засяли золотом в очах моїх вогні
І теплота холодне тіло обліпила,
Затанцювали тіні рубму на стіні.
Пірнула в крісло, мов у пір'я лебедине,
Закрила очі і здійнялась над земним,
Де час поволі між зірками тихо лине,
Над містом мокрим, розтревоженим, нічним...
Горять свічки маленькі в тиші на комоді,
А я лечу над автострадами буття,
І гріє душу древній светр, що не в моді,
Який зі мною майже все моє життя...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2019
Твоя душа така ранима і тендітна,
Її створили із тонкого кришталю,
Сховалась в тілі, полохлива, непомітна,
Уся заквітчана, зі смаком мигдалю.
Я так боюсь її, тремтливу, обійняти,
Єдиним доторком лишити світ руїн,
Боюся думати, боюся щось питати,
Боюся спалених мостів і білих стін.
Пропахло димом і дорогами все тіло,
Пізнав багато я жінок і почуттів,
Нічне життя до мене тінню прикипіло,
Набив тату на своїм серці із гріхів.
Твоя душа така незаймана і чиста,
Я пахну ромом аж глибоко до кісток,
Бреду у даль шляхом хмільного анархіста,
Душа черствіє, під ногами лиш пісок.
Боюся зранити тебе, моя ранима,
Боюсь розбити твоє серце з кришталю,
Дорога кличе, прощавай душа незрима,
Хоч і без мене, стань щасливою, молю...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2019
А вдалині жовтіє обрій безтурботно
І топить в золоті небес ультрамарин,
І хоч зима, та на душі моїй спекотно,
Там сяє сонце, мов яскравий апельсин.
Думки розчесані навколо обертаю,
Приємні спогади, людей і почуття,
Неначе квіти, їх під сонцем зігріваю,
А разом з ними і усе своє життя.
І знову час мене у грудень викидає,
Дивлюся в небо і жую свій апельсин,
Холоне обрій, вечір річку присипляє,
Зникає в темряві небес ультрамарин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2019
Вона пішла, я у вікно їй вслід дивився,
Ранковий погляд розтягнувся на життя...
Вона пішла, не став спиняти, підкорився,
У повній тиші слухав звук серцебиття.
Минали дні, а я завмер, мов мармуровий,
Немов скульптура у Тосканському саду,
Я свято вірив, що цей мармур тимчасовий,
Що, може, завтра з цього саду я піду.
І день настав, і чорний мармур розкришився
В долонях часу, став лиш купкою сміття,
Пішов з Тоскани, тільки погляд залишився,
Ранковий погляд довжиною у життя.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2019
Мені здається, що я знов когось люблю,
Когось близького і чужого одночасно,
Чи наяву це все, чи, може, я ще сплю?
Вже не важливо, я літаю, це прекрасно...
І хай там що, впадуть сніги, чи дощ, чи град -
А я щаслива до безмежності, до скону,
В цих почуттях немає лестощів і зрад,
В цих почуттях нема країв, нема кордону...
Це неймовірно, та я знов когось люблю,
Мені мовчати і кричати одночасно
У світ так хочеться, я стримуюсь, терплю,
Здіймаюсь серцем до небес і це прекрасно...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2019
Потріскана душа у темних плямах
Іде одна кварталами вночі,
Шумить вода в стічних, глибоких ямах,
І крук сидить на голому плечі.
Загострені кути, асфальт, вокзали,
Самотні світлофори перехресть,
Які, здавалось, просто віддавали
Зеленим світлом пішоходам честь.
Сміття летить під ноги за вітрами
І біль, і сльози їй вже до лиця,
Іде собі одна життям ночами,
З любов'ю в серці, з вірою в Творця.
Потріскана душа, життям побита,
Бреде на тьмяне полум'я свічі,
Вразлива, тілом втомленим прикрита,
Із круком на маленькому плечі...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2019
Зупинися на хвилинку, я благаю,
Розумію, поспішаєш в майбуття,
Обернися, я стою тут біля краю,
Біля краю твого власного життя.
Під дощами пліснявію в хвилях часу,
І зникає в хмарах мокрий Купідон,
Перетворююсь у темно-сіру масу,
Розливаюсь в безколірний задній фон.
Ти проходиш біля мене серед ночі,
Ти проходиш біля мене кожен день,
Бачу, доля вже не дивиться нам в очі,
Певно, вибрала собі нову мішень.
Все, набридло бути фоном біля краю,
Біля краю твого власного життя,
Вже зима, навколо сніг і я змерзаю,
Кличе час мене до входу в майбуття...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2019