Юра...

Сторінки (4/386):  « 1 2 3 4 »

Я нікому тебе не віддам….

Я  нікому  тебе  не  віддам….
нехай  Лютий  сріблястий  падає  в  коси,
нехай  ще  не  досить  дорослий
я…
Нікому  тебе  не  віддам….
Мене  проганяють  морози,
лякають  на  завтра  прогнози...
Я  кривий  і  завжди  не  сміливий,
від  світла  чомусь  дратівливий,
ніби  у  шторм  океан….
та  нікому  тебе  не  віддам….

Пробач  егоїзм,  штамповані  рими,
пробач,  що  ховаємось  в  стіни  
від  всіх…
я  насправді  не  псих…
просто  надто  вже  звик,
що  завжди…  і  всюди  сам...
та  тепер…я  з  тобою,
і  нікому  тебе  не  віддам….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2012


Білий колір настільки холодний…

Цей  білий  колір  настільки  холодний,
що  лише  від  думки  про  нього,  я  мерзну.
Мені  вистачає  часу…  та  сонний…
Зима  розмальовує  все  своїм  пензлем…

І  Лютий  прижав  так  міцно  до  стінки,
що  навіть  не  можу  стояти  спокійно…
ти  швидше  зима  гортай  свої  знімки,
не  можна  пекти  так  морозом  постійно…!

Я  хочу  хоч  трішки,  стати  теплішим,
не  труситись  від  білих  думок,  ілюзій,
я  хочу  зігріти  вас  своїм  віршем,
білий  колір  настільки  холодний  ….  друзі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2012


«Місяць… вимкни своє світло…. »

Зелена  лампа  в  помаранчевій  кімнаті,
стук  двох  сердець  в  одному  біоритмі…
я…  переплутав  дні  в  календарі  і  дати,
місяць  у  вікні  застряг  немов  у  миті,

і  дивиться  на  нас  крізь  хмари,  мов  крізь  пальці,
кидає  своє  світло,  нам  на  плечі…
я  досить  довго,  був  в  закритій,  малій  рамці,
зустрічав  свій  день  і  проводжав  у  вечір…

Сховала  сумніви  очима.  Ненароком
морозний  день,  тепліший  став  за  літній,
а  місяць  мов  лимон…  великий  і  високо…
Гасне  лампа…  «Місяць...  вимкни  своє  світло….»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012


Образи спустошені, відображення розмиті…

Образи  спустошені,  відображення  розмиті,
немає  рівноваги…  
терези  вверх…  вниз  поспішно…
я  немов  від  всіх  закритий,
лишній…

ковтаю  зИму,  запиваю  снігом,
намагаюсь  дотягнути  до  весни,
стомлений  циклічним  бігом…
Заметені  мости…

З  мінусовкою  банальною,
намагався  стати  справжнім…
не  вмію  я  брехати,  хоч  і  живу  буквальною
реальністю,  та  інколи  колажним
світом…
де  образи  спустошені,  відображення  розмиті,
та  саме  головне…  це  –  
жити  ….  жити….  жити…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2012


Я ховаю тебе у рядки…

Я  ховаю  тебе  у  рядки,
закутую  розділовими  знаками,
обмежую  лише  словами,  фразами,
реченнями…
….я  почуваюсь  приреченим,
з  своїми  абстрактними  ляками…

ховаю  тебе  в  своє  серце,
у  світ  лірично  –  неправильний
…втрачаю  себе  в  мегагерцах
ціленаправлено  …

не  згубити  б  емоції  в  вулицях,
сховати  тебе  від  своїх  заперечень,
що  так  іноді  боляче  туляться
до  серця  …  ти  пробач,  
що  ховаю  тебе  у  рядки  своїх  речень…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2012


Голос струн моєї гітари…

Мовчить  голос  струн,  моєї  гітари,
стіни  відвикли  від  музики  слів,
в  шухляду  по  черзі  ідуть  мемуари…
Я…  не  існую,  я  ніби…  напів…

Блукаю  в  просторах,  вокзалах  дешевих,
вию  і  мерзну…  ніби,  собака…
вже  досить  так  жити…  нерівно,  непевно,
досить  вже  так,  хай  холодно,  мряка…

заграють,  ще  струни  моєї  гітари,  
стіни  знов  звикнуть  до  музики  слів,
розійдуться  з  шухляди,  всі  мемуари…
сяду  на  плечі  попутних  вітрів…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310109
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2012


Топлю себе в твоїх очах… (03:00… )

Я  слухаю  тишу  в  кімнаті,  де  вимкнене  світло,
дивлюся,  як  тіні  прохожі  граються…
ловлю  плями  дощу  на  прозорому  склі,
плачуть  вони,  а  інколи  всміхаються…

Розбавлені  кавою  й  чаєм  збуджені  дні,
не  несуть  в  собі  довіри…
лише  в  одній  тобі...  в  тобі  одній
топлю  печаль  свою  ніяку  й  сіру…
Топлю  себе  в  твоїх  очах,  губах,
твоїх  смішних  істериках…
Блукаю  десь  в    містах,
зриває  дах…
ах….

Як  хочеться  по  50…  з  самотністю…  до  дна,
з  цією  тишиною,    з  світлом  вимкненим,
й  закритими  дверима…
А  я  сиджу  помішую,
чай  темніший
за  цю  ніч…
Блін…  вже  ж  третя  година…
03:00…  03:01…03:02…03:03…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2012


Афганістан ( Хвилина мовчання… )

Давайте  без  слів,  і  довгих  промов,
без  цих  монологів  що  в  серце  ножами…
Болить,  ще  і  досі  проллята  кров…
Хвилина  мовчання…  померлим  в  Афгані!!!

В  руках  автомат,  додому  у  цинку,
Заплакана  матір  стоїть  в    сивині…
«Тобі  лише  двадцять,  було  б,  любий  синку.
смерть  ти  знайшов  у  чужій  стороні…»

У  тій  де  гірські  панують  закони,
і  там  все  не  важливо,  адже  війна…
котрій  не  підвладні    межі  й  кордони,
для  неї  святого  нічого  нема…

Та  є  ще  ж  живі…  і  спогади  стиха,
в  ваших    серцях  сьогодні  б’ються  на  вік…
багато  принесла  горя  і  лиха,
лишила  багато  нужденних,  калік…

Для  кожного  з  вас,  дали  нагороди,
які  на  довго  лишились  в  серцях…
Війна  розкидала  мов  карти  в  колоді,
і  залишилася  пам‘ять  в  рубцях…

Давайте  без  слів,  і  довгих  промов,
без  солі,  що  досі  лежить  ще  на  рані!!!
Давайте  ми  встанем…  і  без  розмов…
Хвилина  мовчання  бійцям,  що  померли  в  Афганістані

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2012


Візьми мене за рук… й летимо в Париж…

Візьми  мене  за  рук…й  летимо  в  Париж…
Спочатку  в  аеропорт,  і  два  квитка…
я  не  питаю  чи  летиш…!

Успішно  злетимо,  піднімуться  шасі…
і  ми  з  тобою  в  небі…
Усе  таке  маленьке…і  рука  в  руці,
й  нічого  більш  не  треба…

Давай,  ми  без  зупинок,  пересадок,
приземлимося  там…  
і  з  Єлисейськими  полями  
проведемо  ранок…
лише  ми  в  двох…  і    сам  на  сам…

Зустрічати  будемо  ми  ніч,  біля  Ейфелевої  вежі…
як  добре,  стирати  всі  межі…
і  вірити,що  справді,  полетимо  в  Париж…

Візьми  мене  за  рук  моє  Сонце…
й  не  пускай…  говори…що  не  будь…
чому  ж  ти  мовчиш…?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2012


Я з тобою…

Уже  не  сам…  але  присмак  самотності  в  горлі,
вітром  розвіяна  тиша  збудованих  правил…
ніби  пластинка  по  колу  в  старій  радіолі
ходив  я  без  тебе,  дряпавши  все,  але  мало
було…  Та  вдосталь  тепер…  я    з  тобою...  і  чесний,
і  більше  ніхто  не  потрібний  для  мене  лишень
ти….  Будь  поруч  завжди,  навіть  коли  без  адреси
я  блукаю  по  світу,  ніби  відкрита  мішень…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2012


Я не умею жить… (закрыт доступ)

Я  не  умею  жить,  в  мире  лицемерном,
глотать  вранье  и  верить  людям  ...

Сложно  адаптироваться…
как  –  будто  кинут  кем  –  то,  на  растерзание…

Я  не  умею  жить,  кому-то  данью,
и  столь  быстро  ориентироваться…

Мне  нужно  время,  а  его  не  так  уж  много,
я  должен    научиться  различать  на  ощупь…
друзей  и  врагов.  И  не  судите  строго,
мы  же  любим  это  делать...?
В  мое  сердце…  закрыт  доступ...
и  кому  какое  дело…!!!?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308269
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.01.2012


Не приходь до мене коли я вже забув…

Не  топчи  безжально  мої  тихі  сни,
я  сплю  і  відкриваю  тобі  двері…
не  цілуй  мене,  немає  вже  весни,
і  замість  слів  твоїх,  кровава  мері…

Не  дивись  у  мої  очі  як  тоді…
немає  в  них  для  тебе  порятунку,
потопила  в  нашім  морі  кораблі,
губами  доторкнувшись  ніжно  трунку…

Не  приходь  до  мене,  коли  вже  забув
який  у  тебе  вигляд,  які  очі…
І  колись  давно,  в  тобі  я  потонув,
ти  не  приходь  безжально  в  сни…не  хочу….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2012


В костюмерній моєї душі…

В  костюмерній  моєї  душі,  тихо…
Розібрали  навіжені  всі  костюми,
я  лишився  голий,  вони  із  сміху
ридма  плачуть,  ну  а  я,  то  плачу  з  суму…

Навіщо  так  лишати  на  пів  ставки,
оголену  й  відкриту  світу  душу…
Мої  слова,  для  них  завжди  лиш  вставки
в  життєві  монологи...  я  не  спаплюжу…

Із  посмішкою,  пальцями  в  обличчя
вони  тикають,  і  думають  що  завжди
сміятись  будуть,  але  їх  величчя
зикає,  як  зникають  вирізані  кадри…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2012


Розкажи мені зимо… (Рваний)

Підіграй  мені  зимо  на  скрипці,
на  березах,  засмучених  вербах…
Не  замерзне  вода  у  криниці,
що  тече  у  святих  наших  нетрях…

Розмалюй  мої  вікна  морозом,
візерунками  білими,  подихом  ніжним…
Не  зігрію  я  ніч  теплим  воском
одинокої  свічки,  а  полум’я  ріже….

Розкажи  мені  зимо  секрети…
чи  не  важко  тобі  йти    у  вЕсну???
У  кишені  пустій  не  брязнуть  монети…
Не  дійде  адресату,  лист  без  адреси…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2012


Місто у режимі очікування…

Місто  поступово  у  режимі  очікування,
допиває  ніч  морозну,  тиху  й  свіжу…
а  мій  день  стомився  вже  від  схлипування,
ниття,  і  посмішку  ховає  свою  хижу,
на  засніжені  балкони,  з  надією  що  ніч,
не  видасть  його  завтра  зранку  вранці.
Не  стрінуться  ніколи  вони  віч-на-віч…
спостерігає  місто,  замкнені  ці  танці….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2012


Засніжений погляд…

Засніжений  погляд  ловлю  ненароком,
виблискують  очі  твої  трішки  сумні,
і  зима  по  руках,  холодним  б’є  током…
я  ковтаю  невпевненість,  мов  вогняні,
спресовані  кулі,  думок  незбагнених,
котрі  застрягають  десь  кашлем  в  мені  …
я  був  одиноким  в  краях  чужоземних,
проводжав  на  причалах    пусті  кораблі…

Та  ось,  вже  набридло  мотатись  по  світу…
Ми  з  тобою  у  двох,  і  рука  у  руці,
я  до  тебе  прийшов  не  знаючи  звідки,
із  печаллю  в  очах…  і  з  сльозою,  в  душі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012


Вкрий мене, коли змерзну… ( мікро… )

Ти  вкрий  мене,  коли  змерзну  самотньої
ночі  в  поривах  пісень,  холодного  вітру…
В  кімнаті  моїй  без  тебе  пустотної,
відчуваю  себе  на  пів  подиху,  мікро  …

Звик  називати  ілюзію  правдою,
і  вертатись  в  минуле,  наче  в  фотоальбом,
й  не  впускати  у  причавлене  вадою  
серце…  Я  біль  забуваю,  з  чорнилом  й  пером.

Добре  коли,  ти  торкаєшся  спокою…
і  ніжно  його  перетворюєш  в  істину,
ти  вкрий  мене,  коли  змерзну  самотньою
ніччю…  І  без  тебе  так  холодно  й  вітряно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2012


Ми - люди і більше нема…

Слідом  за  вітром  сьогодні  на  захід,  
нехай  відпочине  сум  і  тривога.  
Ми  просто  йому  маленькі  комахи,  
на  мапах  світів  стежина  дорога…  
                                                                       
В  місті  блукаєм  немов  в  павутинні,  
й  великий  павук  нам  щастя  плете…  
Гріємо  душу  в  пуховій  перині,  
але  все  ж  так  холодно,  все  щось  не  те…  
   
Не  гріє  і  чай  гарячий  із  медом,  
не  гріє  зима  і  при  плюс  двадцять  два…  
світ  аномально  сховався  під  пледом,  
а  того  тепла  насправді  катма…  
   
Штучно  збудована  радість  в  пластмасах,  
лінзи  рожеві  стандарт  є  для  всіх,  
світ  загубився  сьогодні  в  гримасах,  
нормальний  насправді  дорівнює  псих…  
   
Це  все  до  вподоби,  має  так  бути,  
мов  в    рамках  штамповані.  Ніби  взуття  
поношене.  Але  ж  всі  ми  тут  люди  
і  світу  ось  цього  маленьке  дитя…  
   
Краще  сьогодні  за  вітром  на  захід,  
можливо  там  ліпше,  та  хто  його  зна…  
Я  знаю…  ми  всі  маленькі  комахи,  
я  знаю  ми  -  люди  і  більше  нема…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2012


Ну що ж душа…ти знаєш, мені важко…

Тобі  відкрив  я  не  приступне  его,
і  двері  навстіж  змученого  серця…
як  добре,  що  не  чуєш  ти  той  скрегіт
душі  моєї,  що  в  пориві  б’ється,

бігає  в  питанні,  як  бути  далі?
і  розбиває  вщент  пусту  кімнату…
влаштовує  для  мене  ці  скандали,
заганяє  по  кутках…ставить  мати…

Ну,  що  ж  душа…  ти  знаєш,  мені  важко…
та  в  мене  є  вона…  І  справді  годі
іржаві  забивати  в  тебе  цвяшки,
які  не  можу  вийнять    при  нагоді,
навіть  згодом…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2012


Ніч… вже дихала, туманом…

Ніч,  вже  дихала  туманом…
підкурювала  свій  «Честер»  від  світла  ліхтарів,
яке  ледь-ледь,  пробивалося  крізь  
сіру,  холодну  на  дотик,  тишу…
і  мовчки  створювало  тіні  для  перехожих,
навіть  для  тих,    котрі  ніколи  її  не  мали,
а  просто  завжди  дивилися  в  дзеркало
з  одним  бажанням…  розбити  його…

Ніч…    безліч  думок  безсонних,
наввипередки  мчаться,  щоб  їх  почули…
і  знову  не  забули,  вкрившись  
теплою  ковдрою,  запиваючи  чаєм  з  лимоном,
що  кислить,  ще  від  вчорашнього  дня…

Ніч…  так  одиноко  в  он-лайні
ховатися  від  всіх  набридливих  здогадок,
сидіти  перед  очима  ноутбука,  
який,  дивиться  на  тебе  кожний  день  поспіль
і  не  скаже  тобі  вдосталь…
а  знову  запалить  надію,  
що  ти  комусь  потрібний…

ніч…  вже  дихала,  туманом…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2012


Справжня…

Справжня…  
і  дотики  ніжніші  за  світанок,
я  у  полоні  знову  твоїх  рук…
Моє  життя  немов  із  витинанок,
та  обійму  тебе  й  притиснуся  до  губ…

Ти  тільки  вір,  як  віриш  мені  зараз,
і  ми  у  двох,  нехай  нам  заздрять  всі,
з  тобою  йдем,  кудись  по  тротуару…
нічого  не  потрібно...  рука  в  руці…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2012


Не можу без тебе…

Я…  не  можу  без  тебе,не  можу  без
тебе.  Ковтаю  вечір  з  простудою,
стук  стрілок  годинника  ніби  колес,
і  без  тебе  втікаю  в  нікуди  я…

Топлюся  примарою  в  скруті  доріг,
вітром  зникаю,  десь  поміж  тишою,
без  тебе  так  довго  я  бути  не  зміг,
банер  «сумую»  над  містом  розвішую…

Не  можу  без  тебе,  й  стискаю  в  конверт
весь  свій  день  погодинно  написаний…
В  моєму  житті,  ти  найкращий  момент,
я…  без  тебе  не  можу.  Пригнічений…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2012


Дощі розбивають січень…

В  вікні  осінь….  
і  тільки  небо,  по  справжньому  зимнє,  
дощі  розбивають  січень  десь  навпіл,  
у  цьому  ніхто  звичайно  не  винен,  
хіба,  що  холодні,  безжалісні,  краплі…  
   
котрі,  розмивають  прозорістю  вічність  
об  наші  сліди,  залишені  вчора…  
Вже  звик  до  дощів,  в  холодному  січні,  
до  днів,  що  мовчать  на  березі  моря  
якого  ніколи  не  бачив…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2012


(рупор) …про любов

Розпинатись  про  любов…  у  рупор,
і  на  весь  світ  кричати,  я  щасливий,
ніяковіти…  і  ставать  у  ступор…
ну  що  ж  зроблю,    що  я  сором’язливий.

Розбиватись  сонцем  в    підвіконня,
збирати  дотик,  твоїх  ніжних  пальців…
забити  болт,  на  всіх  цих  посторонніх,
забутись  між  світів  твоїх,  прострацій…

Щасливий  просто  бути  поруч  тЕбе,
не  відпускай,  бо  знов  у  прірву  далі…
Переживем  падіння  всі…  і  злЕти,
й  розділимо  ми  радості  й  печалі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2012


На мольбертах реальності

Залишу  місце  
на  мольбертах  своєї  реальності…
І  стану  я…  вільним  художником.
Не  малюю,  але…  в  гранях  буквальності
не  можу,  роблюся  невротиком…

Де  пензлі  і  фарби  й  моє  полотно???
Можливо  створю  я  абстракцію…
і  знаю,  не  вийде.  Але,  все  одно
шукаю  я  правду  і  грацію…

І  мовчання  ковтаю  з  холодною  кавою…
Розмазую  фарби  хаотичними  рухами,
й  рукою  маленькою,  але  вже  зухвалою,
свій  світ  на  мольбертах  малюю,  стуками
серця…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2011


Та не дивіться під маску …

Я….  вдягну,  свою  звичну  маску,
буду  скалити  зуби,  і  всміхатись…
З  радісною  міною  говорити  «Привіт»,
питати  «Як    справи»…?  
Ніби  мені  не  начхати…

Лицемірити…-  звичне  діло,
трохи  цинічності  в  очах-це  мій  козир…
Та  не  дивіться  під  маску  
будь  ласка…!!!
Там  надто  болить…там  дуже  не  легко,
інколи  тепло,
                 інколи  терпко,
                                   інколи  пекло…

Ви  краще  всміхніться  у  відповідь,
й  стане  тепліше...
Та  не  лізьте  під  маску  і  в  душу…!!!
Не  чіпайте
безповоротності  мого  існування,
там  не  так  все  вже  й  ліпше...
Та  я  не  зміню  й  не  порушу,
сьогодні  гучніше…
                         завтра  тихіше
                                         мовчання…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2011


Музика справжня - музика вічна…

Ніч  розривається  блюзом,  і  джазом,
сирість  в  легенях  із  світлом  осіла…
Під  ногами  розмитість,  але…    разом…
В  ніжних  руках  твоїх  віра  і  сила…

І  вечір  холодний  пальцями  соло…
по  грифу  ганяє  в  зад  і  в  перед,
ладами,  нотами.  Вкотре  драйвово
місяць  голосом  хриплим  тягне  куплет,

а  ритм  барабану  настукує  дощ…
б'є  по  асфальту  немов  по  бас-бочці.
Це  просто  лиш  музика,  скажете  й  що,
прийдуть…  новіші,  крутіші,  дорожчі!!!

Лиш  музика  справжня  -  музика  вічна,
всім  поколінням  звучатиме  завжди…
Джаз  і  блюз,  рок  -н-  рол…  це  -  не  пересічна
музика  щирості,  серця  і  правди…

Тебе…  не  пущу  я  цієї  зими…
Послухай,  як  ніч  доспівує  джазом,
і  музика  наших  сердець  -то  є  ми,
звучатиме  доки…  ми  будемо  разом…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2011


Дайте мені антибіотик…

Я  розучився  сприймати  на  дотик
буденність  і  всі  її  примхи…
Дайте  мені  антибіотик,
щоб  не  боліли  сторінки
котрі,  перегорнуті  вчора,
а  може  й  раніше,  не  знаю…
Для  друзів  завжди  була  фора
і  я  наперед  пробачаю…

Хто  зрікся  мене  не  рухайте  даром…
своєю  дорогою  йдіть  мимоволі,
а  я  буду  йти  своїм  тротуаром…
беріть  всю  дорогу  у  ВЛАСНОЇ  долі,

мені  не  потрібно  нічого-нічого,
дайте  мені  просто  антибіотик…
і  ви  відреклися  від  мене  такого,
я  розучився,сприймать  вас  на  дотик….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2011


Я нарешті змерз не сам… (Притишую)

Притишую…  і  намагаюся  тримати  рівновагу…трохи  слизько,  але  байдуже  я  ж  так  довго  чекав  на  цю  зиму,  і  на  цей  сніг…
Вечоріє…  небо  темно-синім  покривалом,  падає  на  дахи  сірих  будинків,  які    жовтими  плямами  роздирають  тишу  змерзлих  вулиць…
Пусті  дороги…  нікого  немає,  лише  асфальт  захований  під  кригу,  і  під  сліди  байдужих  людей,  котрі  поспішали  весь  день,  ніби  намагалися      зупинити  час,  або  хоча  би  його  наздогнати…
А…я  нарешті  змерз  не  сам…  не  сам,  ковтав  холодне  повітря,  не  сам,  дивився  в  перед  і  в  небо…не  сам…
Притишую  свої  кроки,  щоб  почути  як  б’ється  твоє  серце…  сповільнюю  свій  погляд,  щоб  подивитися  в  твої  очі  і  залишитися  в  них…  зупиняю  дотик,  щоб  згубитися  в  ніжності  твоїх  рук…
Нас  двоє…нехай  зараз  нам  холодно,  але….я  знаю,  що  холод  –  це  лише  привід,  щоб  зігрітися…  
Ми  попрощалися,  щоб  завтра  знов  зустрітися…
І  мені  ніколи  не  було  ще  так  тепло,  коли  насправді  холодне…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301825
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.12.2011


Виливаюся (Вино)

Виливаюся  в  стакан….
хтось  буде  запивати  сльози…  
Жадібно  ковтками  притуплювати  крик  …

А  я  лишусь    вином  червоним,
на  декілька  годин,
в  чиїйсь  життєвій  прозі…

І  на  завтра  буду  новим,
все  ж  тим  самим  алкоголем,
з  чиїмсь  болем,
лікувати  душу,
я  ж  не  лікар,…  але  мушу…

ШкодА…
моя,  не  підлягає  лікуванню,
і  винити  тут    кохання  
немає  підстав,
я  пропав…
і    на  біле  простирадло,
виллявся  з  стакану…

А  ти  стала…  білизнОю…
Розчинився  у  тобі,
тепер    чистий  до  безтями…
я  уже  не  пляма...

й  ми  у  двох  з  тобою...
Ще  ж  не    пізно…правда?  Чи…ще    рано?
Вибач…просто  надто  довго
гоїлися  рани…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2011


Будь для мене ніжною сукупністю…

Вкраду  тебе,  в  зими  цієї  дивної…
Ми…  у  вулицях  сховаємось,  від  люду.
Стомився  від  самотності  постійної,
кожний  раз  виходжу    з  хати….  і  в  нікуди.

Коридорами  блукаю,  як  зізнаннями…
Спіткнувшись,  сам  встаю,  знову  йду  у  тишу.
Мої  думки,  хай  будуть…  не  нормальними,
будеш  поруч,  я  відразу  їх  залишу…

Кімнатний  світ,  збентежений  присутністю
твоїх  очей,  і  ароматів  щастя…
будь  для  мене,  ніжною  сукупністю…
і  ти  повір,  усе  в  житті,  нам…  вдасться…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2011


Розділи зі мною подих… (не зігноруй)

Не  зігноруй  мене…  я  вже  звикаю,
що  потрібний  ще  комусь…
Мої  пейзажі,  стали  яскравішими…
Твоя  присутність  рятує,  не  даючи
замкнутися  в  собі  і  не  виходити  на  вулицю…

Розтопи,  своїм  теплом  моє  серце,
яке  відвикло  битися  в  ритмі  двох…
Давай,  почнемо  писати  діалог…???
Я  забуду  всі  банальні  монологи,
про  розтрачену,  кинуту  на  вітер
любов,  ніким  не  оціненну…
ввімкни  світло,
коли  в  душі  моїй  знов  стане  темно…

Розділи  зі  мною  подих,
і  тепло  тендітних  рук…
Вдосталь  хаосу  й  свободи,
не  зігноруй…  скажи…  «Я  тут»…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2011


Я зникну…але…. буду…

Недопитий  чай  зелений  захолов,  як  холоне  ранок,
недочитані  вірші…  Гумільова,Блока
лежать  не  перший  тиждень  на  моєму  підвіконні…
Світ  замкнувся  від  кімнати  до  кімнати,
а  я  думав  туга  закінчилася  сезонна!!!!

Але  ні….  все  тими  ж  пензлями  хтось  вправно,
мою  одноманітність  розбавляє,
фарби  виливаючи  в  обличчя  одним  махом…

Забруднені  очі,  не  миються  навіть  слізьми…

Повітря  ковтаю  лише  на  балконі,
воно  сире  і  розбавлене…

Мною  створена  реальність  забиває  груди,
я  -  уламки  битої  посуди,
я  ніде  й  повсюди…
Я  зникну,  але….  буду…

Не  допитий  чай  зелений  захолов,  як  холоне  ранок….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2011


День з очима незнайомця… (зайвий)

Я  ковтаю  сирість…стиснуту  в  туман,
сніданок-чай  із  вижатого  сонця.
В  голові  погас  вчорашній  балаган,
стрічає  день,  з  очима  незнайомця…

На  мене  дивиться,  так  ніби  знає…
хоча  і  вперше  зустрічав  сьогодні,
в  своїх  руках  холодних  розпинає,
а  я  ж  для  нього  тільки  подорожній,

як  завжди,  просто  зайвий  випадковий…
Чи  то  у  сніг,  чи  в  дощ,  чи  в  сонце,  мряку.
Буваю  чорно-білий,  кольоровий,
Буваю…  емоційний  і  ніякий…

А  йому  плювати,  він  же  ш  просто  день,
зайшов  стабільно  на  одне  сьогодні,
і  він  більше,  не  повториться…  лишень
зігріє  спогади,  що  стали  вже  холодні....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2011


Від мене до тебе…

Між  безліччю  крапель  грудневих  дощів,
проміжок  тиші  де  ми  нерозлучні…
За  спиною  моєю  день  із  вузлів,
вимкни  його,  і  постав  на  беззвучний…

Нехай  не  турбують  питання  чому?
Навіщо?  Що  далі?    Вкотре,  як  бути?
І  все  що  у  силах  моїх  я  зміню,
Байдуже,  босий  я  буду  чи  взутий.

Від  мене  до  тебе,  всього  лише  крок
між  цими  дощами,  холодом  буднів…
Не  буду  втікать,  мов  крізь  пальці  пісок.
Я  буду  з  тобою,  навіть  відсутній…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2011


Згубився… (темно-червоне)

Згубився,  як  губляться  безліч  зірок  
в  хмарному  й  темному,  тихому  небі…  
Я  зник  із  підніжжя  так  ніби  пісок…  
Зник,  як  зникає  по  осені  лебідь…  
   
Я  впав  і  торкнувся  руками  свій  біль…  
червоні  долоні  мов  би  притихли.  
Навколишнім  людям,  я  просто  лиш  ціль,  
щоб  посміятись,  вони  ж  так  привикли…  
   
Ніхто  не  протягне  на  зустріч  руки,  
бояться  всі  влізти  в  темно-червоне,  
Згубився,  як  губляться  в  небі  зірки…  
Піднявшись  пішов  до  рідного  дому…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2011


Сплелися руки, в одне єдине ціле…

Сплелися  руки,  в  одне  єдине  ціле…
І  погляди  стріляли  в  серце  наповал.
Не  впустив  тебе,  а  ти  мене  просила…
І  сонце  стало  наче  зігнутий  овал.

Не  йшли  вже  дні  як  завжди  почергово,
шкереберть  усе  без  жодних  сподівань,
мої  слова  мої  пусті  розмови
вигнали  мене  й  поставили  на  грань…

і  я  пішов…  блукав  в  чужих  планетах,
тебе  забув,  як  пройдений  роман,
згубив  тебе  в  своїх  гірких  тенетах,
ось  тепер  жалію…що  без  тебе…сам.

А  все  змінить...  назад  мотнути  б  плівку,
поставить  осінь  на  повтор...знову  ти…
Я  не  герой  і  не  дістав  би  зірку,
і  не  змінив  би  наші  паспорти…

Але  було  б  нам  добре  зараз  разом,
Лише  я  вірив  би...  і  стало  краще…
Мої  слова  тепер  тобі  лиш  фрази,
й  летять  до  тебе  знову…але….нащо?

Хай  будуть,  і  нехай  вже  все  минулось,
й  не  стане  все  не  стартові  місця,
буває  так,  що  щастя  десь  спіткнулось…
відчай  став  помітний  на  контурах  лиця.

Не  вкраду  тебе...просто  будь  щаслива,
не  впізнав  тебе,  на  превеликий  жаль.
Я  знаю  що  це  ти  одна  єдина,
котра  змінила  б  днів  і  тугу  і  печаль…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2011


Мені важко… ( І я)

Скажи  чому  ми  не  разом???
Чому  я  тобі  не  повірив???  
Ти  відкрилась  мені,
як  відкриваються  очі  зранку  після  сну,
я  себе  зненавидів…я  лицемірив…
Але  втрачений  час  назад  вертатися  не  хоче…


Розтратив  тебе  на  свій  егоїзм,
на  свою  закритість,  я  розтратив  тебе  на  себе…

Мені  шкода,  й  справді  шкода…
Я  дуже  хочу  бути  біля  тебе  поруч…
Пробач  мене...  якщо  ще  не  пізно
дозволь  мені  бути  з  тобою
собою…

Важко…
Мені  важко….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2011


Світ навколо пантомім…

Кроками  невпевнено  нібито  поломаний,
я  не  в  змозі  йти  на  зустріч  до  когось,  взагалі
мій  біль  і  так  гіркий,  пекучий  ще  й  посолений…
плетусь  слідом  за  тінями  збираючи  нулі,

стягую  всю  тишу,  і  з  голими  кишенями
лечу  вперед  з  надією,  що  вже  тепер  не  так…
всі  ніби  приймачі  із  новими  антенами
дають  мені  поради,стирають  з  серця  лак…

А  насправді  і  нікому,  зовсім  не  цікаво,
як  руйнується  з  середини  збудований  мій  дім,
і  що  робиться  у  ньому  коли  надто  мало
відданості  й  правди.  Світ  навколо  пантомім…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2011


Зможу і без тебе …

Не  дивитись  більше  в  дзеркало  і  вниз…
Кого  цікавить    все  давно  забуте?
І  день  сьогодні  весь  мій  під  укіс,
без  нього  аж  ніяк  не  можу  бути…

Лишуся  я  тільки  крихтою  жалю,
котру  сьогодні  вичавлю  із  себе…
боляче  зізнатись,  що  вже  не  люблю
і  знаю,  що  я  зможу  і  без  тебе…

Егоїстичний...  я  его-їсти-ч-ний…
Не  зрозуміть  нікому,  крик  душі  і  сліз,
але  для  всіх  простий,  комусь  незвичний,
і  лиш  для  тебе  я  -  дрімучий  темний  ліс….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298467
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2011


Тебе не загубити б не розтратити…

Тебе  не  загубити  б  не  розтратити.  І  міцно
обіймати  в  дні  коли  бракує  сонця  та  тепла…
В  календарі  зима  іде,  в  вікні  весна…  і  дійсно
не  комфортно  так,  коли  тебе  десь  поруч  тут  нема…

Ніби  і  не  холодно  все  в  порядку  по  стандарту,
замкненими  колами,  маршрути  всі  і  люди…
Давай,  не  будемо  думати  хто  і  кого  вартий,
давай  ми  просто  «разом»,  а  вже  далі  хай  і  судять,

нехай  говорять,  лише  б  нам  з  тобою  було  добре…
Тебе  не  загубити  б  не  розтратити  і  міцно
так  любов    тримать,  якій    буває  в  світі  тісно…
і  всетаки  я  знаю,  проклянуть  мене  всі  вкотре

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2011


Однотонно… (мій біль-мої секрети)

Однотонно…всім  ліньки  розбавляти  фарби….
Ніхто  не  хоче  добавляти,  щось  в  заучену
буденність.  Й  я  відриваю  клаптик  правди,
так    ніби  дівчину  цілую  вже  заручену…

Ти  крадешся  як  та  злодійка,  в  намаганнях
щось  дізнатися  на  край  ступаєш,  йдеш  крайнощі,
потайки  ховаєшся  в  своїх  бажаннях,
мій  біль-мої  секрети,  а  для  тебе  радощі  ???

Ковтаю  грудень…  готуюся  до  гіршого,
в  моїх  руках  сьогодні  фарби  надто  якісні....
І  з  першим  снігом  кроками  до  іншого,
сліди  лишаючи  підеш...Мені  розкажеш?...  Ні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2011


Наш світ набагато коротший (живу…)

Наш  світ  набагато  коротший,
не  такий,  яким  уявляв  в  дитинстві…
Відстань  в  кілометр,  здавалася  довгим    шляхом
і  ніби  буду  йти  його  годинами…
дахи  будинків,  здавалися  такими  високими,
а  земля  такою  м’якою…
найменші  калюжі  були  глибокими
і  здавалося,  що  в  них  потону,
а  мочив  насправді  ноги…

Земля  стала  твердою,  будинки  понижчали,
не  помічаю  калюж,
кілометри  стали  просто  буденністю…
а  світ,  стиснувся  в  маленькій  глобус
котрий  крутиться  навколо  мене…
і  я  в  намаганнях  не  згубитися,
не  спіткнутися  об  тверду  землю,
і  не  впасти  лицем  в  калюжу...
живу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2011


Без твоїх зусиль…все марно…

Я  стомився  від  ілюзій  постійних,
і  від  того  що  я  сам  собі  брешу,
тішу  себе  марними  сподіваннями
і  думками,  про  ту..якій  нафіг  не  потрібний…

Таке  буває,  коли  хочеться  бути  комусь,
а  не  тільки  перехожим,  яким  наплювати  на  тебе,
таке  буває  коли  хочеться  просто  тепла,
хочеться  просто  бути  потрібним

і  любити  цей  світ…
А  не  прокидатися  з  думками  як  мене  усе  дістало…
І  з  питанням  чому  все  так???
і  шукати  причину  в  усіх…але  тільки  не  в  собі…

Я  не  зможу  змінити  твоє  ставлення,
не  можу  змушувати  тебе  любити  мене
чи  ненавидіти…  

і  скільки  я  не  робив  би  кроків  назустріч,
без  твоїх  зусиль…все  марно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2011


Пафосна поема або гламурний трикотаж…

Ну  що,  ж  пупи  провінційного  міста,
вам  не  здається,  що  вас  забагато???
І  невже  це,  вам  мажорам,  не  тісно
ось  тут,    в  планеті  маленькій  блукати?
Невже,  не  стомились  круто  сидіти,
в  батьків  своїх  безпардонно  на  шиї?
Ви  ж  просто  такі,  звичайні  бандити,
одягнені  модно  з  смаком,  красиво…
Престижні  клуби  і  найкращі  кафе,
гламурні  дівчатка-накрашені  очі…
Всім  вам  потрібне  завжди  лиш  одне,
Це-гроші…  гроші  і  гроші….і  гроші…

Когось  прикрашають  зірки  на  погонах,
а  когось  депутатські  мандати…
Просить  хтось  хліб  на  холодних  перонах,
бо  немає  дітям  їсти  що  дати!
Ваші  дитятка  в  шикарних  машинах,
не  вміючи  їздить,  не  знаючи  правил,
кров  залишають  на  новеньких  шинах,
а  рідним  лишають  смерті  і  травми…
Немає  для  вас,  закону  і  суду,
та  є  ще  ж  всевишній  «Божий  закон»…
Ось  він  покарає,  він  вас  засудить,
І  втратиш  життя  ти  і  втратиш  свій  трон!!!

Багато  вас  всіх  синків  олігархів,
немає  поняття,  що  можна  що  ні,
нема  в  вас  поваги,  немає  страхів,
і  жодних  зупинок,  завжди  на  коні…
І  десь  якщо  що,  то  тато  відмаже,
заплатить  лаве  та  й  буде  все  Ок!!!
Тобі  лише  двадцять,  життя  ще  покаже,
ще  покарає,  хоча  я  й  не  пророк…
Палець  об  палець  в  житті  цім  не  стукнув,
щоб  мати  усе  те  що,  в  тебе  вже  є…
Ти  мов  дівчисько  потискуєш  руку,
і  потім  у  спину  всім  гордо  плюєш…

Все  починається  просто  з  простого,
ти  син  депутата  чи  просто  мєнта.
Вже  із  дитинства  для  тебе  є  фора,
для  тебе  жувачка,  ще  та  і  ще  та…
Дальше  по  блату  у  школі  оцінки,
контрольні  роботи,  там  іспити,  все…
Із  двійки  там  якось  стали  п’ятірки,
й  тебе  не  хвилює  уже  усе  це…
Ти  вже  старшокласник,  великий  крутелик,
у  батька  позичив  без  просу  авто,
летиш  нічним  містом  мовби  метелик
і  чхати  хотів,  чи  йде  там  десь  хто…

А  збоку  сидить  фарбована  барбі,
дочка  бізнесмена  міського.  Вона
сьогодні  красива,  прийшла  при  параді,
напившись  із  кимось  сухого  вина…
Такого  не  те  що  там  «Сонце  в  бокалі»
стоїть  на  прилавку  за  пару  рублєй,
таке  що  із  винних  хороших  підвалів,
пила  ти  не  в  бідних,  звичайних  людей…
Для  нього  вдягнула  усі  прикраси,
і  сукню  найкращу,  що  в  тебе  була.
Плювати  він  хтів  на  всі  ці  окраси,
для  нього  важливо,  щоб  ти  лиш  дала…

А  друзі  його  обдовбані  в  доску,
Хто  пивом,  хто  трамом,  хто  водку  десь  пив.
і  це-деградація  вашого  мозку,
ви  самі  то  робите,  я  не  робив…
Взявши  штахети,  кастети  у  руки
рівно  в  дванадцяти  на  стрілку  пішли,
бити  й  вбивати  непотріб  ви…  с...и…
ви  ж  недаремно  ось  так  всі  знайшли
один  одного.  В  світі  усе  рівномірно,
і  згодом  все  стане  на  власні  місця,
що  з  вами  там  буде  повірте,  все  рівно
ви  самі  і  зтрете  себе  із  лиця…

А  потім  десь  він  для  твого  хлопчини
в  п’янім  тумані  ще  морду  наб’є…
Ось  так  сфанаря,  ось  так  без  причини,
бо  в  батька  там  твого  ксіва  десь  є.
А  ви  уже  пара  найкраща  у  місті,
одягнена  в  гроші  і  в  той  ширпотреб,
Невже  вам  мажорам,  це  місто  не  тісне,
щоб  жити  у  пафосі  і  без  потреб
курити  цигарки,  їсти  колеса,
і  ставить  машину  розбиту  в  гараж,
Ти  просто  негідник…  єдина  адреса-
продовжуй  носити  гламур  й  трикотаж

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2011


Стан душі

Не  зрозуміти  стан  душі,  котрий
вміщається  в  самотній  вечір…
Все  рветься  на  шматки,  й  собі  чужий,
всю  суть  міняють  прості  речі.

Й  слова  «привіт  що  там  нового»,
голос  рідний  в  трубці  телефону,
вартий  значно  більше  аніж  того,
щоб  змінити  тон  і  колір  фону…
свого  кімнатного  притулку.
Займусь  сьогодні  упорядкуванням
думок...сховаю  їх  в  шкатулку…
попрощаюсь  не  зустрівшись  із  коханням…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2011


Залиш мене… (рівномірно)

Не  знаю,  що  там  далі,
але  зараз  всі  слова  не  мають  значення  
і  не  несуть  з  собою  суті,
є  просто  ти  і  просто  я…  
я  простояв  
тобою  не  помічений,  забутий…

Нехай  сьогодні  я  розбитий…
і  для  тебе  пусте  місце…
хай  палає  міст  цей,
нехай  зникають  всі  дороги
котрі  ведуть  до  тебе...
мої  ноги
стомлені,
а  очі  вже  не  в  змозі
дивитися  на  тебе  рівномірно,
повір  мені  все  рівно…  
я  загублюся  в  новій  прозі…

а  тобі  скажу:  «залиш  моє,
залиш  мене,  
залиш  усе  зі  мною  зв’язане,
усе  давно  вже  сказано»…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2011


Проїхав свою осінь і випив її літрами…

Автостопом  до  зими  дорогами  розбитими,
квиток  в  один  кінець  і  жодної  зупинки.
Проїхав  свою  осінь  і  випив  її  літрами,
притуплюючи  пам’ять,  спер  усе  на  ліньки…

І  між  безвихіддю  шукати  виправдань  не  треба,
маю  те  що  маю,  що  моє  -  то  золото…
Я  не  злякався  й  не  зламав  своє  життєве  кредо,
хоч  воно  і  двічі  навпіл  десь  розколоте.

Відправляюсь  до  зими  незнаними  маршрутами,
з  собою  прихопив  усе  за  осінь  зібране…
Нехай  мої  бажання  рахуються  забутими,
а  моє  життя  лінійкою  поміряне…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2011


Хочу до тебе… (впусти)

Хочу  до  тебе…  і  байдуже  на  дефекти…
Феєрверком  із  мене  вириваються  крики,
чому  всі  так  люблять  дешеві  ефекти…?

Я  пропав…  десь  давно  і  не  знаю  чи  скоро
і  чи  взагалі,  десь  знайду  своє  місце…
За  спиною  будинки  викрикують  хором,
йди  звідси…

Безсилий…  міняти  нічого  не  вправі,
суперечки  з  собою  доводять  до  сказу,  
Завжди  я  ж  не  буду  ходити  в  оправі…!!!
Все  життя  я  із  нею  вилажу…

Та  стіни  збудовані  днями  і  мною
стискають,  де  б  я  не  тратився  марно…
Де  б  я  не  був…примарно…
усе  примарно…
але  хочу  до  тебе…так  хочу  до  тебе…
Впусти…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2011


Я – романтик

Я  –  романтик  минулої  епохи,
і  в  наш  сучасний  модернізм
я  не  вписуюсь  нітрохи,
як  в  наш  світ  той  комунізм…

Я-тонкий  лірик  і  печаль
в  душі  моїй  це  звичне  діло,
давай  тобі  зіграю  пастораль
допоки  сонце  ще  не  сіло…

Я  научуся  танцювати  вальс,
не  буду  наступать  на  ноги.
Я  для  тебе  не  Стендаль,
й  не  напишу  красиво  в  прозі

Але…
Я-романтик…ти  доповнюєш  мене
по  самі  вінця  тонкого  бокалу.
Можливо  при  нагаді  хтось  і  пом’яне,
того  хлопчину,  що  давно  не  стало…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2011


Холодно…

Холодно…
а  ти  далеко  десь  можливо  з  кимось,
не  вірю,  що  чекаєш  есемески…
Але  цей  холод,  він  не  чий.  Ось
ти  і  я  ідемо  без  адреси…

Так  довго  я  не  був  хоча  б  десь  близько
до  очей,  до  рук,  до  смаку  щастя…
Не  говори,  що  я  занадто  низько
чи  високо  літав,  а  тут  узявся…

Давай  пройдемо,  ще  хоч  сотню  метрів…
Я  так  давно  не  був  правдивим,  чесним.
Холодно…а  ти  далеко…де  ти?
я  лишаюся  сьогодні  безадресним…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2011


Закохатися у тебе безневинно…

Закохатися  у  тебе  безневинно,  
віддано  і  чесно,  і  без  зобов’язань,  
твої  руки  гріти  коли  буде  зимно…  
Дай  хоча  б  на  мить  я  стану  твоїм  в’язнем…  

Ти  впусти  мене  до  себе  ніби  в  гості,  
не  затримаюсь  на  довго,  але  може  й…  
І  не  знаю  чи  для  тебе  я  дорожчий,  
чи  так  звичайний  просто  перехожий.  

Я  не  буду  стукати  в  закриті  двері,  
рекламувать  себе  не  буду  безупинно,  
але  ти  в  моїй  кімнатній  атмосфері…  
Закохатися  б  у  тебе  безневинно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2011


Амбулаторно не лікують наслідків любовних…

Я  надіюсь,  що  зима  присипле  скоро  снігом
спогади  про  тебе,  осінній  хаос  днів…
Але  ти  в  житті  моєму  звичним  стала  ділом,
я  тепер  хронічно  тобою  захворів…

Амбулаторно  не  лікують  наслідків  любовних,
безсилі  лікарі…  і  навіть  лікар-час
немає  ще  пігулок.  І  я  не  знаю,  що  в  них,
оцих  твоїх  безкрайніх,  голубих  очах…

Усе  минеться  скоро,  можливо  з  новим  снігом,
а  може  навпаки  почнеться  все  з  нуля…
І  коли  світ  раптово  наш,  вкриє  біла  крига,
ти  більше  вже  не  скажеш...  «Любий  я  твоя»…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2011


Н е н а в и д ж у… (Пробачте)

Темінь  вирвала  наш  спокій…  
І  ця  тиша  ріже…  
Ненавиджу…  
Вичерпані  сили  із  криниці,  
бажання  блідолиці,  
немає  вже  позицій…  

Нуль  на  вулиці  і  в  серці,  
нас  з’їдає  хтось  без  спецій,  
Ненавиджу…  

У  душі  печаль  і  крики,  
чому  люди  всі  великі???  
Ненавиджу…  

Ви  пробачте,  що  образив  
я  вам  в  душу  не  залазив,  
не  плював  як  ви  мені…  
І  десь  в  іншій  стороні  
буде  світло,  
буде  літо…  
І  скажу,  що  я  люблю…  
Я  забуду  ….  темінь  й  тишу  
цю  розріжу,  
але  зараз…  
Н  е  н  а  в  и  д  ж  у….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2011


Мой дом…

И  мне  уже  осень  в  горле  комом.
Это  серое  небо  как  небыль…
заскучал  за  родным  своим  домом,
только  день  в  его  стенах  я  не  был.

Уставший  с  дороги  далекой,
лягу  в  родную  сердцу  кровать…
И  вновь  я  не  буду  той  крохой,
в  ветках  метро  полдня  пропадать…

Мой  дом,  мирок  на  5-ой  площадке.
Теплей  чем  плед.  К  холодном  утру
в  городе  этом  жизнь  будто  прядки.
Вновь  каждый  вечер  сам  себе  вру…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294897
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.11.2011


Самотність. Пластмаса. Он-Лайн…

Моя  самотність  надто  вперта
і  не  хоче  мене  покидати  анітрохи,
вона  вважає  мене  безсмертним,
ніби  я  можу  терпіти  вічно
ходіння  однобічно…
В  одну  сторону  іти  самому,
іншою  вертатися  назад,
але…..  од  но  му…
важко  повертатися  додому,
заходити  до  своєї  кімнати
де  на  тебе  чекає  лише  ноутбук,
і  телевізор…в  якому  штампи…
штампи….  штампи….

Вічний  он-лайн  –  пластмасова  радість…
Шукання  себе  на  сайтах,
в  кілобайтах….
Ну  його…хай  все  йде  до  біса,
я  і  справді  втомився
ліпити  ілюзію  власними  руками,
сам  же  ж  створюю  обмани,
щоб  вірити  хоча  би  в  щось,  чи  в  когось…

Вірити  і  бути  потрібному,
хоча  би    в  цій  пластмасі…
А  я  так  боявся  загубитись  в  масі…
все  подрібнено….

Та  надімною,  ярличок  «он-лайн»,
а  в  мені  пусто  і  темно…
Самотність  не  покидай  хоч  ти  мене,
бо  не  виживу….  напевно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2011


Фальш нотами

Я  просто  пустий  і  розчавлений,
самотній  і  чесно  безсилий,
напризволяще  тобою  оставлений.
Мій  відчай  залиш  собі  або  вилий.

Кожного  разу  ідеш  тими  сходами,
буденності  крутиш  колесо,
не  слідкуєш  за  новими  модами…
Звичайно,  що  ти  і  не  поетеса.

По-справжньому  в  місті  бракує  зими,
доспівує  осінь  фальш  нотами…
Я  знаю  сьогодні  не  стрінемось  ми…
Завтрашній  день  згубився  між  лотами.

І  знову  при  виході  вічливо:
«Привіт»!  «Ну  привіт,  як  там  справи»?
До  відпочинку  дні  свої  лічимо…
І  починаємо  ранок  із  кави…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2011


Вечорами і Світанками…

Вечорами  довгими  і  тепер  уже  холодними,
я  забуваю  значення  -  «сьогодні  ми»….
Відсутність  простоти
і  розуміння…
Просто  ти  -
була  моє  спасіння,
відсутність  віри  в  співпадіння,
пізно  вже  збирати  те  каміння….

Світанками  сонними  і  такими  вже  знайомими,
я  забуваю  значення  -  «сьогодні  ми»…
Присутність  гордості
й  мовчання…
Ти  просто  гордо  стій.
Хоча  й  була  моє  кохання…
Відсутність  сподівання
Пізно  вже  збирати  те  зітхання…

Вечорами  довгими  і  тепер  уже  холодними.
Світанками  сонними  і  такими  вже  знайомими.
Байдуже…
Мені  б  ай  дуже….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2011


Чому так сльози падають у осінь?

Чому  так  сльози  падають  у  осінь?
Сирість  в  горлі  стала  краплями  гіркими,
далекими  всі  стали  і  чужими,
я  не  з  ними…

Й  вони  не  зі  мною,
ті  хто  були  вірними  і  чесними…
За  різними  адресами
цього  людського  проживання,
абоненти  позазоною….
Мовчання…

Де  цей  гул  і  шум  і  гам?
Де  ці  співи  під  гітару?
Все  залишилось  десь  там,
а  зараз…

Все  схололо,  всі  холодні,
одержимі  всі  своїм…
Сирість  краплями  у  горлі…
Я-один….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2011


Пішки за минулим…

Пішки  за  минулим,  кроками  назад…
Впіймав  повітря  й  стиснув  його  міцно.
Подих  твій  у  сотні  тисяч    кіловат,
струмом  в  груди  б’є  мої  панічно…

Мовчанням  все  пронизане  і  сумом,
виправдань  не  треба,  все  даремно.  Вір,
що  я  лишивсь  для  тебе  лише  шумом,
чи  то  ехом  із  карпатських  рідних  гір…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011


Вже відчувається все дихає зимою…

Вже  відчувається  все  дихає  зимою…
Немає  снігу  під  ногами,  але  все  ж
зима  крокує  за  стіною.

І  в  вікні  пейзажі  не  зрадливі,
все  світлішим  стане…  і  морози…
На  білому  листку  метаморфози.
Від  синоптиків  прогнози  –  
вже  зима…
і  холодно  по-справжньому
по-справжньому  вона…
вже  не  далеко…
десь  за  пару  кроків,
днів  стандартних  і  всім  звичних,
а  мені  асиметричних…

Вже  відчувається  все  дихає  зимою…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2011


Серця на пальцях

Давай  хоч  раз  зустрінемось  як  вчора…
Далі  розійдемось  в  перехрестях.  Навмання
піду  далеко  десь  напевно  в  гору…
А  ти  лишайся  тут  де  холод  і  зима.

Блукай…в  стежках  немов  у  павутинах,
рахуй  серця  на  пальцях,  що  тобі
належали  немов  хвилини  у  годинах,
і  не  шукай  мене  у  тисячній  юрбі…

Де  ти  знайти  мене  уже  не  зможеш,
баз  маски.    Серед  звичних  вже  облич
ти  кожний  день  крізь  мене  десь  проходиш…
Мені  вже  не  болить,  це  звична  стала  річ…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011


Стомлено… (рідна-чужа)

Стомлено…
Щойно  9-та  година,  а  вже  стомлено…
на  небі  немає  сонця….  тонемо…
хоча  ми  не  в  морі  й  немає  вітрил.  Комами,
розділяємо  дні,  чужими  долонями…

тепло-холодно,тепло-холодно…
рідна-чужа,  рідна-чужа,
перехожа  душа…

тебе  немає,  лиш  пустують  вулиці,
голими  дерева  стали  ці…
добігає  до  снігу  осінь,  стомлена…
й  там  в  зимі    немає…
дотиків  долонями…

рідна-чужа…
перехожа  душа…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2011


Врятуй…

Врятуй…  
Витягни  мене  за  руку…  
витягни,  хоча  би  з  хати,  
рухає  даха  …  

Розучився  говорити  з  людьми,  
чи  то  люди  відвикли  бути  ними,  
не  можу  знайти  спільної  мови…  
все  поперек  знову…  

Врятуй…  
Ввірвися  нагло  в  моє  коло,  
і  займи  там  місце…  
На  душі  у  мене  зараз  голо  
як  на  вулиці,  
і  там  так  само  холодно,  
лиш,  до  асфальту  тулиться  
листя..  

Вщент  стоптані  дороги,  
не  нама  пересічені  стежки,  
ти  кожний  вечір  йдеш  до  нього,  
я  кожний  вечір  у  рядки  
вливаю  душу,  сльози,  
а  ти  на  завтра  знов  лишаєш  прозу…  

Але  ти…врятуй,  
витягни  мене…  

Врятуй…  
за  безцінь…  

Врятуй…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2011


Буденність як зараження…

Ось  і  все,  відшуміла  довгождана
осінь.  Листя  панічно  пожовтіло
й  під  ноги  спонтанно
сіло…

Ось  і  все,  скоро  білими  снігами
зима.  Покинута  хурделиця
між  новими  рядками
стелиться…

А  я  вже  мерзну.  І  в  квартирі
вечір  залишає  плями  сірі.
У  вікні  дзеркальне  відображення,
буденність  як  зараження…
і  ми  безсилі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2011


Мідь…

Він  сидить  розмотує  мідні  катушки,
які  викрутив  зі  старого  
лампового  телевізора,
що  вже  декілька  років  стоїть  в  підвалі…

А  вона  мріє,  щоб  батько  для  неї,
на  двадцятиріччя  подарував  автомобіль…

І  при  цьому  всьому  він  впевнений,
що  вони  будуть  разом,
адже  кохають  один  одного…

Утопія…  У  т  о  п  і  я  …
А  як  хочеться  вірити,  що  кохання
існує  насправді…

Він  завтра  піде  на  точку  здавати  мідь,
а  вона  сяде  в  новеньке  авто…
Що  таке  кохання…  для  нього  пояснять???
Для  неї  слова  марні….а  він,  уже  НІХТО…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2011


Симптом самотності

Симптом  самотності  
сміливо  лишається  до  зими…
Пережита  ще  одна  осінь.
Вже  листопад  віщує  морози…
Теплі  рукавиці  лежать  в  кишені,
так  на  всяк  випадок,  
а  раптом  її  руки  змерзнуть,
раптом  забуде  свої  рукавиці  вдома…
А  раптом,  взагалі  не  вийде  сьогодні  із  хати…

І  більш  за  все,  що  так  і  буде…
В  тебе  простуда…
Теплий  малиновий  чай…
Аспірин  на  столі  мов  рятунок,
гучніше  музику  знову  вмикай,
зроби  сусідам  свій  подарунок,

але  в  тебе  болить  голова…
градусник…  37.8…
скоро  знову  прийде  зима,
й  ти  пошлеш  мене  до  біса…

Симптом  самотності  
сміливо  лишається  до  зими…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2011


Каждому свое…

Каждому  свое,  свой  путь  начертан  небесами
Судьба  неповторима  в  жизнях  человечих…
Мы  ошибаемся  в  друзьях,  становясь  дураками
Мы  провожаем  свое  утро,  чтобы  встретить  вечер

И  глядя  только  в  день,  что  пал  закатом  красным
Вспоминаем,  что  осталось  с  подписью  прощай…
Помни,  что  живешь  на  этом  свете  не  напрасно…
И  завтра  новый  день  с  улыбкою  встречай

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290529
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.11.2011


Випадковий…

Захолола  осінь  листям  жовтим…
На  самотніх  тротуарах,  лиш  мовчанка
Дотик  ранку  
став  холодним,
мов  спустіла  філіжанка…

Я  стомився…  годі…  чесно,
не  із  сталі  я  а  з  плоті…
Десь  до  літа  я  воскресну,
ну  а  зараз  все  в  прольоті,

все  під  нуль.  І  знов  прозорий,
лиш  з  туманом  на  одинці,
трішки  хворий…  
випадковий,
я  застряг  у  павутинці…

Час  розставить  по  полицях,
Нижче-вище,  нижче-вище…
Світ  потоне  в  небилицях,
вірить  в  правду  це  вже  лишнє…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2011


Морозний ранок…

Морозний  ранок…
холодне  сонце  по  збирало  іній…
Вже  майже  листопад
засипав  листям  всі  дороги,
колір  в  неба  вже  не  ясно-синій,  
І  в  літніх  кедах  мерзнуть  ноги…

Ми  попрощалися…  Бо  знали,  
що  не  бути  разом  нам  ніколи
і  не  даремно  так  втікали
від  самих  себе.  Мов  уколи
тепер  нам  спогади.  І  нитки
вже  більше  міцно  не  зв’язати,
лишивши  в  серці  тільки  мітки.
Час  научить  забувати…

Вже  відсвітило  моє  сонце
в  літніх  кедах  на  траві…
Морозні  ранки,  пізня  осінь,
але  всі  спогади  живі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2011


Тебе забути й полюбити тишу…

Усе  вже  б  відписати  у  минуле,
Тебе  забути  й  полюбити  тишу…
Від  злості  ще  так  не  ходили  скули,
А  час  все  пише,  пише,  пише…

Залиш  мене  я  надто  одинокий,
Не  стукай  в  мої  двері  ніччю  у  пітьмі,
Мій  світ  для  тебе  хаосом  глибокий,
Не  являйсь  у  сні,  у  сні,  у  сні  …

Мене  любити  ти  не  зарікалась,
Та  й  пам’ятать  про  мене  завжди  теж,
Ти  і    справді  мого  хаосу  злякалась…?
Можливо  десь  мене  ти  віднайдеш…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2011


Поясни…

Поясни...?    

Ти  за  десятки  кілометрів,
а  я  відчуваю  тебе  тут  і  зараз…

Відчуваю  тебе  у  вісні,
як  ти  ходиш,
як  торкаєшся  мого  обличчя
своїми  тоненькими  пальчиками,
які  вже  стомилися  тримати  цигарку,
але  для  мене  вони  мов  дотик
найніжнішого,  найприємнішого,
що  може  бути  на  цій  землі…

Ти  мов  янгол,  для  мене,
що  з  неба  спустився,
щоб  мене  охороняти,
але  окрім,  твоєї  тіні  я  нічого  не  бачу…

Я  на  пальцях  порахую
скільки  раз  ти  казала  мені  привіт
за  останніх  п’ять  років…

І  лише  тепер  я  зрозумів,
Що  ти  просто  не  могла  мене  любити…

Але  чому,  коли  ти  за  десятки  кілометрів
я  тебе  відчуваю?
Поясни…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2011


Все відлітає у минуле…

Свій  сум  я  не  сховаю  за  осіннім  небосхилом,
Так  важко  зрозуміти,  що  більше  вже  не  буде…
Все  відлітає  у  минуле  птахом  сизокрилим,
Відправляється  мов  потяг,  а  маршрут  в  нікуди.

Відписуємо  спогади  для  сонця  і  туманів,
Залишимо  для  себе  краплинки  наших  днів,
Збережемо  їх  від  всіх  страждань,  простих  обманів,
Вірний  любий  друже,  лиши    хоч  парочку  слідів…

По  яких  прийду  до  тебе,  якщо    мене  покличеш,                
Ніколи  не  залишу  тебе  за  рубежем…
Ще  не  минув  наш  час,  і  ти  мов  сонце  ясне  світиш,
Все  відлітає  у  минуле  вітром  за  плечем…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2011


Пожовтіло листя останнє

Пожовтіло  листя  останнє,
і  вже  змерзли  вузенькі  стежки,
а  я  так  чекав  на  кохання
і  дотиків  ніжних  руки…

Метушиться  місто  в  проблемах…
Нові  зради,  для  когось  старі.
Замість  крові  кава  у  венах,
Замість  сонця  холод  в  горі…

Промайнула  ще  одна  осінь,
і  так  в  грудях  до  болю  пече…
ти  залишися  вітром  в  волоссі,
для  мене  холодним  дощем…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2011


Ти знов розірвала мій спокій…

Ти  знов  розірвала  мій  спокій…
Просто  пройшла  немов  би  зустрілися  щойно,
немов  би  по  серцю  були  твої  кроки
на  високих  підборах,  ступала  безбожно…
Повір  так  не  можна,  не  можна…
Кидати  під  ноги  й  безжально,
усе  зруйнувати.  Сьогодні  буквально  
я  все  зрозумів  і  так  важко,  та  правда…
Колись  твоя  фраза  «Так  нада»,
сьогодні  в’їлася  піском  у  вуха
дзвінким  і  болючим  тупим  ультразвуком…

Сьогодні  віддав  тебе  вітру  і  мріям,
бути  для  тебе  ніким  я  не  вмію,
бути  для  тебе  нікчемним  не  можна…
Ти  знов  розірвала  мій  спокій  безбожно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2011


Як хочеться просто бути…

Як  хочеться  бути  щирим,  чесним,
Як  хочеться  просто  бути…
Просто  відчувати,  що  ти  є…
І  хтось  є  поруч  з  тобою…
Хочеться  бути  відвертим,
І  вірити  людям,  вірити  в  людей,
А  не  ховатися  від  них  в  мержі…
Просто  мені  скажи…
Привіт!!!
Просто  впізнай  мене,
Я  повірю  тобі,  навіть  якщо  ти  збрешеш…
І  я  обіцяю,  що  повірю  в  людей…
В  їхню  чесність…
Обіцяю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2011


Знову ти при зустрічі мовчиш…

Знову  ти  при  зустрічі  мовчиш…  Мені  так  боляче
тримати  спогади,  які  вмістилися  в  три  дні
І  ще  болючіше,  мені  їх  віддавати  для  повітря.
А  так  приємно  їх  побачити  в  тіні
Та  грітись  як  ночі  ось  тієї,  коли  від  холоду  
Зуби  цокотіли  і  мерзло  навіть  небо…
А  нам  було  все  байдуже…

Та  сонця  прихід  обіцяв  неминуче…
В  одному  сторону  пішли,  розбігшись  назавжди,  
Перетинаємось  лише  по  вихідних,
Лише  по  вулицях  закиданих  листками,
Ти  будеш  у  обіймах  грітися  чужих
 А  як  завжди  вкриюся  лиш  днями…

І  знову  ти  при  зустрічі  мовчиш…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2011


Я б для тебе розказав свої таємниці…

Я  б  для  тебе  розказав  свої  таємниці
Найбільші,  найменші,  усі  геть  усі…
Я  б  для  тебе  зимою  віддав  рукавиці.
Насправді  слова  не  такі  вже  й  прості…

Чому  ж  ти  відштовхуєш  зразу  й  так  різко?
Мені  і  насправді  на  тебе  не  по…
І  інколи  просто  зриває  десь  мізки,
Та  це  не  любов,  а  просто  тако…

Не  просто,  не  просто,  це  зовсім  не  просто,
Так  важко  буває  тебе  проводжать,
А  ти  ігноруєш  відразу  все  жостко…
Й  мені  залишається  лише  мовчать.

А  далі…що  далі,  стандартна  програма,
Ще  пиво  і  ноут,  й  стривожена  ніч,
І  завтра  день  новий,  немов  би  із  крана
холодна  вода  проллється…  мовчиш…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2011


Пам’ятаю все…

Я  пам’ятаю    все…погляд  кожний,
пам’ятаю  дотики…твоїх    пальців…
Пам’ятаю  як  ставало  все  порожнім…
коли  зникала  ти….

Пам’ятаю  твої  сльози…які  були,вони  гарячі…
як  падали  в  мої  руки
і  здавалось,  що  в  одну  сльозину,
вмістився  світ,  твій  світ…
котрий  тримав  в  своїх  долонях,
але  він  занадто  був  мені  солоний…
І  запах  твій  беріг  
мов  запах  літа

Втратило  все  сенс,  коли  ти  обернулася  спиною
і  пробігла  крізь  час  дарований  Богом,
я  ніколи  не  забуду  часу  того…

пам’ятатиму  крізь  буревії  років,
пам’ятатиму  погляд  твій…
не  відпускай  мої  спогади,
залиш  їх  біля  себе…  зігрій
коли  мені  буде  холодно…

Пам’ятай  і  ти,
що  ми  були  дітьми,
і  хтось  з  нас  двох  не  забуде  ніколи,
хтось  тремтить  при  зустрічі  ще  й  досі…
а  хтось  давно  собі  сказав  вже…
досить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2011


Стаю частинкою тебе…

Все  втрачено…  
та  світ  тісний,
наші  дороги  також  не  такі  широкі.
Ти  завжди  йдеш  за  мною,  а  я  перед  тобою,
і  ця  шалена  погоня  за  вітром
здається  немає  кінця,
ти  вічно  з’являєшся
коли  мене  покидає  відображення,
коли  я  стаю  прозорим.
І  от  тоді…
я  знову  стаю  частинкою  тебе,

а  ти  віриш  в  стабільність,
і  тобі    не  потрібні  тихі  зміни,
що  вривають  хурделицею  в  душу
я  мушу…мушу…мушу….
Забути  тебе  та  не  можу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2011


Твоя правда…не варто…

Ти  звісно  скажеш,  що  все  марно,
що  не  варто  було  взагалі  що  не  будь  починати.

Ти  знаєш,  твоя  правда…не  варто…
ми  занадто  егоїстичні,  щоб  жертвувати
чимось  своїм  ради  когось…
і  навіть  не  пожертвуємо,  ради  спільного…

Ми  надто  жадібні  до  свого…
і  через  те  так  часто,  щось  втрачаємо
і  зазвичай  це  щось…надто  дороге…
нам  залишаються  лише  крихти,
котрі  в  маленьких  теплих  руках  не  помітні,
але  ми  їх  бережемо,  бо  це  все,  що  залишилося…

Значення  одного  слова,  перекреслить  все  нанівець…

«Пізно»  як  часто  буває  пізно…
А  особливо  тоді  коли  ти  намагаєшся,  щось  зробити…
І  без  слів  розумієш,що…
що  не  варто  було  взагалі  що  не  будь  починати…
ти  знаєш,  твоя  правда…не  варто…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2011


Пам'ять

Все  в  минулому,  та  пам'ять  не  зрадлива…
І  по  наївному  ще  вірить  в  чудеса,
І  жодний  епізод  вона  не  пропустила,
Й  ні  разу  не  дивилася  з  коса…

Ну  що  ж  ти  пам'ять,  віриш  ще  у  зустріч?
Коли  забув  я  все  давним-давно…
Та  спогадам  так  важко  дати  відсіч,
У  спогадах  наївності  зерно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2011


Пробач, як би не я то ти була б щаслива…

Пробач,  як  би  не  я  то  ти  була  б  щаслива,  
Танцювали  б  разом  на  балу  твій  вальс…  
Зустрічали  б  осінь  на  порозі  твого  дому,  
І  було  б  тепліше  і  комфортніше  для  нас.  
А  так  ми  двоє  мерзнемо  порізно  з  тобою,  
Ти  шукаєш  втіхи,  ну  а  я  сміюсь  крізь  плач,  
І  наші  зустрічі  як  завжди  випадкові,  
І  погляди  як  стріли  б’ються  об  мішень.  
А  ми  просто  ще  були  з  тобою  не  готові…  
Та  хто  у  нас  питав  кому  до  кого  діло,  
Що  коїтися  із  кимсь  плювати  нам  завжди,  
Але  вже  наше  сонце,  там  за  обрій  сіло,  
Ми  спостерігали  як  було  красиво…  
Пробач…як  би  не  я,  то  ти  була  б  щаслива…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2011


Між гордістю і ЕGO (У кравця)

Порозумітися  з  собою  інколи  так  важко,
Бути  ніби  гойдалка  й  земля    іде  з  під  ніг…
Помилки  по  збирати  у  скляну  прозору  пляшку,
Щоб  згодом  десь  розбити  гордо  об  поріг…

Переступить  мужу,  між  гордістю  і  ЕGO...
Завжди  так  не  помітно  й  легко,  в  одну  мить…
Задерши  голову  не  бачиш  навіть  неба,
І  хочеш  похвали  і  ще  мене  хваліть!!!

А  потім  падаєш  в  буденність  мов  у  яму…
Звичні  всі  проблеми  дотискають  до  кінця,
І  все  чомусь  не  так…хоч  всі  такі  же  самі,
Твоя  егоїстичність  знову  у  кравця…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2011


Ранок, що застряг у горлі…

Кава  розмочила  ранок,що  застряг  у  горлі…
Ніч  розповідала  сни  мов  короткометражки,
В  вікні  мелькають  люди  й  мокрі  парасолі…
На  підвіконнику  сліди  і  не  помиті  чашки…

А  в  попільничці  віра  й  не  докурена  самотність,
Ковтаю  тишу,  що  на  ранок  мов  спасіння…
Вчорашній  вітер  заблукав  в  моїм  волоссі,
І  щира  правда  стала  точкою  кипіння…

Тебе  немає,  ти  пішла  не  зачинивши  двері,
Лишила  свої  речі  ніби  ти  колись  прийдеш…
Усе  що  було  нашим,  ми  учора  стерли…
Усе  що  було  втраченим  тепер  вже  не  знайдеш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2011


Осінь…чому з тобою так холодно?

Осінь…чому  з  тобою  так  холодно?
Й  босоніж  неможна  ходить  по  квартирі,
Небо  змінює  колір  в  твоєму  вікні…
Все  не  так  як  завжди,  все  по-іншому
І  водночас  таке  же  саме…

Замкнене  коло  набридає  своє  по  черговістю,
І  де  його  розірвати  я  не  знаю!!!
Мовчки  вечори  ідуть  до  нового  ранку,
А  я  до  того  ж  самого…
Обманюю  себе,  не  помічаю  що  довкола
багато  тих  кому  я  й  справді  потрібен…

Інколи  навіть  в  дзеркалі  немає  відображення,
Зникаю  з  рамок  цього  світу,
Але  залишаюся  в  тому  ж  колі…

Прийди…  розірви  його  і  стань  поруч…
Не  відпускай…  надто  важко  цієї  осені  бути  одному
і  водночас  потрібному  всім…
Я  не  належу  собі  і  нікому…
На  наших  обличчях  помітний  лиш  грим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2011


Мое время

Написать  осталось  пару  строчек
В  тетрадь,  где  сотни  слов  по  кругу.
Где  в  каждой  клетке,  куча  точек,
Где  я  блуждаю  в  снег  и  в  вьюгу.
Где  мчусь  в  перед  как  будто  всадник,
В  руках  с  мечем,  на  мне  кольчуга…
Как  будто  преданный  изгнанник,
Который  был  на  веки  другом.
Я  мчусь  вперед,  на  шее  цепи,
И  будто  пес  привязан  верный.
Обидно  мне,  что  люди  слепы.
И  каждый  третий  лицемерный,
Обидно  мне,  что  рвутся  нити,
Что  вяжут  крепко  так  людей,
И  больно  мне,  что  те…  забыты!
Известен  шут  и  лицедей…
Досадно  мне,  что  не  вернется…
Не  может  время  идти  назад.
А  иногда  так  сердце  бьется
Стремясь  идти,  не  знать  преград.

Но  и    бывает  тоже  время…
Что  сердце  биться  больше  не  в  мочь.
Как  будто  сам  своя  же  тень  я,
Себя  гоню  от  сюда  прочь…
Покинуть  хочется  мне  стены
Хрустальной  жизни,  мира  грез.
И  выйти  вон…  на  ту  арену…
Где  роздерет  безумный  пес…

И  высь  не  хочется  стремится,
И  небо  душит  так  меня,
Нет  крыльев.  Нет,  и  я  не  птица
Я  просто  жар,  что  без  огня…

Я  просто  тлею  в  днях  усталых,
Что  идут  известным  чередом,
В  закатах,  рыжих,  красных,  алых
Я  просыпаюсь,  с  новым  днем.

Но  настанет  ище  время….
Где  полечу  как  птица  в  высь!!!
И  где  тот  пес…  на  той  арене,
Уйдет,  и  крикну    ему  БРИСЬ…

Настанет  время,  мое  время…
И  удержать  бы  мне  его…
И  показать  что  я  не  тень.
Я  сам  хозяин  своего….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285803
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.10.2011


Я знову… став старшим… на осінь…

Кришталево  чисте  небо  пронизане  
променями  сонця…воно  було  таким,
А  зараз  по  сіріло…від  байдужих  людей,
Які  дивляться  на  нього  лише  тоді
коли  збирається  йти  дощ,  і  дме  вітер.
Люди  не  звертають  увагу  на  сонце,
тому  що  воно  вже  не  гріє,
а  просто  сповіщає  нас  про  свою  присутність.
Ми  настільки  звикли  до  зелених  дерев,
що  вони  нам  здаються  красивими
лиш  тоді,  коли    жовті  фарби  стають  звичним.
Ми  мовчки  топчемо  листя,
яке  так  довго  тремтіло  від  вітру
І  лише  тепер,  коли  воно  старіє,
та  летить  до  низу,  ми  помічаємо,
як  насправді  стало  пусто…навкруги…
І  як  гарно  стало  під  ногами,
Так  і  хочеться  собі  його  згребти
і  покласти  в  книгу  поміж  сторінками,
І  наступної  осені  з  полиці  взяти  
так  і  не  прочитану  книгу…
Подумавши  про  себе  ….    сказати…
 «Я  знову…  став  старшим…  на  осінь…»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2011


Я больше не вернусь…

Я  уйду,  бросая  тень  на  листья  желтые
И  грусть  на  плечи  мне  положит  утро,
Тебе  останутся  на  память  следы  мокрые
И  сны  подаренны  осенним  перламутром…

Открой  окно,  рассвет  прохладу  пусть  навеет,
Не  вспоминай  меня,  я  больше  не  вернусь…
Пускай  другой  тебя  в  обятьях  греет,
А  меня  сентябрь  и  листьев  медных  грусть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285368
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.10.2011


Мрії про Тебе

Я  досі  ще  живу,  
І  дихаю  тобою,  
Я  досі  ще  лечу  
Туди,  де  були  двоє...  
І  тихо  так  мовчить  
В  вікні  самотнє  небо,
Час  так  швидко  мчить
Я  хочу  лиш  до  тебе...
П-в:
Мріяти  так  хочеться,  
І  бути  там,  де  ти...  
Вірити  так  хочеться,
А  ти  давай  лети...
Залиш  мені  частиночку,  
Недоспаних  ночей...
Залиш  мені  краплиночку,
Своїх  сумних  очей

Ми  знову  лише  вдвох,
Ніхто  не  заважає...
Знає  лише  Бог,
Хто  кого  кохає...
Лети,  не  забувай
Всі  наші  світлі  мрії,
Крил  у  нас  немає...
Та  ми  літати  вміємо
П-в:1  раз

Залиш  мені  частиночку,  
Недоспаних  ночей...
Залиш  мені  краплиночку,
Своїх  сумних  очей


Музика  і  слова:  Юрій  Матвійчук
Виконує:  Вікторія  Буханько
Аранжування:Zefir  Music

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2011


Я один… на тисяч сто

Я  один…  на  тисяч  сто,
Ти  одна  така  на    двісті…
Не  кажи  мені  що  все  просто!!!
Дуже  важко  навіть  в  двічі.

Як  там  справи?Як  живеш?
Як  там  вдома  й  особисте!!!!
Не    кажи  все  добре  теж…
Не  кажи  все  світле,  й  чисте!

Не  кажи  що  ти  одна…
Що  сумуєш  там  за  мною…
Любов  наша  вже  до  дна…
Випита  з  тобою!!!!

Ми  згоріли  мов  ліхтар…
Що  тремтить  при  деннім  світлі,
А  я  сам  між  мокрих  хмар,
А  ти  там…І  всі  вже  звикли…

Ти  чому  така  сумна???
Що  із  голосом?  Що  сталось?
Чому  настрою  нема?
Чому  знов  в  собі  сховалась?

Але  в  відповідь…  лиш  просто!
Ось  і  все  що  ти  сказала!!!
І  в  мені  догадок  зо  сто…
Ти  мене  зовсім  не  знала!!!

Так    і  зараз  ти  не  знаєш!!!!
Я  один  на  тисяч  сто
А  ти  все  в  собі  гуляєш
Не  кажи  мені  що  все  просто…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2011


Чому коли жовтень …

Чому  осінь  завжди  приходить  з  тобою?
Чому  коли  жовтень  я  вмиваюся  відчаєм…?

Відповіді  на  запитання  не  мають  значення…
абсолютно  ніякого….
Запитання….  запитання…запитання….!!!
 
Із  криком  виривається  біль  через  подерте  горло
словами,  котрі  ніколи  не  хотілося  казати  тобі…

Я  безсилий…  
Не  збагнеш….  ти  ніколи  не  збагнеш….!!!
як  це  бачити  тебе  коли  тебе  немає  поруч…
Як  в  кожній  абсолютно  в  кожній…шукати  твій  почерк…
Твої  очі…..і  навіть  вітер  говорить  твоїм  голосом
нещадно  б’ючи  мене  в  спину…
І  навіть  небо…плаче  твоїми  сльозами…
Тобі  ніколи  не  збагнути…як  це  бути  покинутим
людиною…котру  несеш  у  серці  з  першого  знайомства…
Тобі  ніколи  не  збагнути…
Тобі…ніколи…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2011


Чай з лимоном…

Захолов  мій  чай  з  лимоном…
Тихо  вечір,  перетворюється  в  ніч.
Я  залишуся  для  тебе  не  знайомим,
Я  з’явлюся,  тільки  ти  поклич…
За  вікном  весна,  малює  візерунки,
Немов  зорі  світять  ліхтарі…
Я  для  тебе,  знову  в  прорахунку…
Заберу  собі  я  спогади  старі.
А  тобі  залишу  недопитий  чай
З  лимоном,  що  покинув  на  вікні.
Можливо  він  без  цукру  пробачай!
Я  не  знаю,  чи  солодкий  п’єш  чи  ні…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2011


Пробач мене мамо!!!

Пробач  мене  мамо,  що  буваю  різкий,
Що  уже  у  свої  двадцять  років
Біль  відчуваю  мов  би  старий,
Пробач  мене  мамо  за  вкрадений  спокій.

За  недоспані  ночі,  тривогу  у  серці,
Що  залишилась  з  дитинства  мого.
Пробач  що  й  тепер  додаю  в  життя  перцю,
Пробач  що  я  впертий  і  йду  до  свого…

Пробач  мене  мамо  за  те,  що  не  в  силі
Я  кращим  зробити  наше  життя…
Я  знаю,  колись  ще  ми  будем  щасливі,
Всі  будемо  разом  святкового  дня!!!

І  тато  приїде  тричі  на  рік…
А  не  так  як  завжди  по  два  рази,
Наллємо  в  кувшини  березовий  сік,
Накриємо  стіл  і  сядемо  разом…

Й  на  Паску  у  церкву  підемо  сімєю,
Запалимо  свічку  згадаємо  всіх…
Мої  дорогенькі  всіє  душею!!!
Люблю  й  поважаю,  рідних  своїх…

Пробач  мене  мамо,  пробач  мене  мамо!!!
Пробачте  мене  дорогенькі  батьки!
Пробачте,  що  я  залишив  в  серці  рани…
Пробачте  за  все…  що  я  не  зробив!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2011


Батькам

Мої  батьки  вже  трішки  постаріли,
Тієї  втоми  не  сховати  у  очах,
Волосся  вже  не  вперше  посивіло,
Та  й  сила  пропадає  у  руках…

А  час  біжить  рікою  невблаганно,
І  зупинить  його  не  в  змозі  ми…
Мама  з  сонце  прокидається  так  рано,
Хоч  попередній  день  її  втомив.

І  тато  десь  за  сотні  кілометрів,
Мотається  посвіту  безліч  літ…
Ось  так  би  взяти  їх  і  стерти,
Розтопити  кілометрів  грубий  лід…

Мої  батьки…мої  такі  рідненькі,
Життя  подарували  сповнене  надій,
Немає  в  світі  кращих  батька  й  неньки…
Рідної  домівки  й  рідних  берегів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2011


Дім самотності

Вечоріє…прокрадається  крізь  холод  туга,
І  дивиться  осінь  таємна  шпигунка  в  вікно,
Я  вірний  і  відданий  мов  би  прислуга,
Що  бігає  в  світі,  а  всім  все  одно…

Сьогодні  не  видимий,  й  знову  вразливий…
І  крокі  мої  важкі  при-важкі,
Я  буду  десь  поруч…і  буду  щасливий,
Хоча  мої  фрази  ще  будуть  гіркі…

Так  темно  і  боязко…  світло  погасло…
І  вітер  затих  не  гойдає  гілля,
Чому  ж  ти  так  знову  самотність  не  вчасно
Мене  за  рідню,  у  свій  дім  прийняла…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283849
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2011


В тобі зостанусь

Я  у  руках  твоїх  залишусь  дотиком,
В  тобі  зостанусь  нікотином  чи  наркотиком,
В  тобі  зостанусь  сонця  променем,
В  тобі  я  буду  комами…
Завжди  продовженням  пунктирами…
Твоїми  вірними  кумирами,
Твоїми  кодами  й  замками,
Чи  забутими  думками….

Згадай…коли  я  буду  десь  далеко…
В  повітрі  іменем  чи  звуком..
Хоча  б  в  морози  чи  у  спеку…
Згадай  мене…у  серці  з  стуком…..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2011


Пече у грудях осінь

Пече  у  грудях  осінь  димом  спалених  вітрів,
Сумом  оповиті  дні  карбують  не  відоме…
Стомлений  від  присмаку  гірких  і  терпких  днів,
І  літо  мов  востаннє  йде…  а  ставить  коми…
Лишає  місця  трішки  для  тепла…
Для  днів  спекотних  й  «Бабиного  літа»…
А  час  летить  немов  з  отрутою  стріла,
Що  випущена  з  луку  знищеного  світу…

Палає  осінь  в  листі  аплікацій,
Що  першачки  наклеїли  в  альбом…
Світанок  збудить  завтра  рано  в  ранці
І  скаже:  «Літо  йди  уже  до  дом»…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2011


Я пустий…

Ходжу  по  квартирі,  шукаю  думки…
А  їх  ніде  немає…
Я  вже  був  на  балконі,  і  дивився  в  низ…
Дивився  в  гору…але  там…
 Пустота…
Лише  повітря  ріже  скроні
свіжістю  осіннього  трепету…
Лише  крик  автомобілів,
що  летять  не  стаючи  на  пішохідному  переході
єдиного  світлофора  у  нашому  місті…

А  я  далі  ходжу  по  квартирі  і  шукаю  думки…
Заглянув  під  стіл…
Пусто…
Заглянув  на  шафу….
Пусто…
Заглянув  в  телевізор…
Пусто…
Заглянув  в  старенькій  диван…
І  там  теж  пусто…
Заглянув  в  себе…
Пусто…
Стало  страшно…
Я….  пустий…???
То  що  ж  виходить…
Що  всюди  пустота….???
Я  ніхто?
Я….  пустий…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2011


Стоячи поплескаю на біс

Я  вам  стоячи  поплескаю  на  біс,
І  проскандую  криком  БРАВО!!!
В  моїх  очах  вам  не  побачить  сліз,
Ваша  правда…  не  мої  то  справи!

Я  вас  забуду,  викреслю,  і  годі…
Мене  забудьте  ви  благаю  вас…
Забудьте,  що  існую  я  в  природі,
І  затанцюйте  свій  весільний  вальс…

А  я  прийду  так  просто  в  «запорожці»,
І  стоячи  поплескаю  на  біс…
Ви  не  почуєте,  але  почують  гості.
Ось  такий…  малесенький  сюрприз…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2011