| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Я вже не дихаю тобою!Вибач.Ти забутий.
Я не хотіла так,проте інакше не змогла.
І неважливо чи то осінь,чи холодний людий-
Я нізащо й ніколи не буду твоя.
І вже невмію плакати ночами!Забула я твоє ім’я.
Ти вже ніхто для мене.Ти - минуле.
Тепер у мене найпрекрасніше життя.
Я вже не дихаю тобою!Та ти і так це знаєш.
І ніколи не вривайся у моє життя.
Я хочу,щоб відчув,як боляче,коли втрачаєш.
Ти поступово прирівнявся до нуля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2011
Я вже стомилася від цього болю,
Від тисячі несказаних думок,
Це все з середини подавлює собою,
Здається,що до божевілля тільки крок.
Цей світ живе не за моїм законом,
Закручує у вихор почуття,
І перешкоди плавно заливаючи бетоном,
Безжально так ускладнює життя.
Ось подивись у мої сині очі...
У них не тільки радість,доброта,
Але і тисячі болючих тем,безсонні ночі,
В яких ховалася моя душа.
Набридли будні,повсякденні фрази,
Гра міміки,презирливі думки...
Так хочеться зійти з цієї фази,
Розфарбувати дні в інші тони,
Від щастя плакати і посміхатись долі,
Вбачати радість,де її нема,
Піймати успіх у свої долоні,
І розуміти,що я вже не сама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2011
Ось...Я дарую тобі душу...
Не віриш?!у долоні подивись.
Ні,звичайно,я робити це не мушу,
Але візьми і посміхнись.
Тримай...Зігрій ти нею серце,
Не загуби,для себе збережи.
Мого кохання кілогерци
Ти прочитай і запиши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2011
Ловила погляд твій,коли я посміхалась,
Коли дивився ти мені услід.
Я безнадійно в тебе закохалась.
Ти розтопив в моєму серці лід.
Вслухалась в голос твій,коли сама мовчала,
Коли нетямила себе в твоїх очах.
Це той,єдиний,серцем відчувала.
Ти снився у солодких снах.
Вдивлялась в очі,зачаровані коханням,
Коли тримав за руку і мовчав.
І ошелешив найпрекраснішим зізнанням:
Ти безнадійно теж мене кохав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2011
Чому так неочікувано згадав про мене?
Чого чекав увесь цей довгий час?
Хіба незнаєш:це нічого неповерне?
Не готувала доля ще один повторний шанс.
Чому ти думаєш,що все я пам’ятаю?
Чому невіриш,що живу іншим життям?
Тобі сказала,що назавжди відпускаю,
А ти даруєш волю заржавілим почуттям.
Чому до мене «мила» промовляєш?
Чому для тебе звичні ці слова?
А як закінчилось усе ти пам’ятаєш?
Нажаль не чув,як розбивалася моя душа…
Чому ти пишеш скільки слів нестерпних?
Чому повинна все читати я?
Навіщо сповіть у рядках безсмертних?
Невже це знов твоя брехня?
Чому згадав мене?Чому саме сьогодні?
Чому ти заявився у моє життя?
В моєму щасті ані краю,ні безодні,
А ти кидаєш на вітри слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2011
Це не моя рука писала нашу долю,
Не рвала на шматки всі почуття.
Нажаль,ми не керуємо собою,
Незнаємо про слово «каяття».
Це не вогнем припалювали всі рани,
І не окропом заливали білі шрами,
Це серце видирали голими руками,
І голкою ілюзію проколювали під нами.
Це був не ти,а тільки образ щастя-
Забута мною мрія із життя.
Від цього радості нам не придастся,
Заплутає ілюзію й буття.
Це був не Ангел,а магія уяви,
Ми душу вбили грязними руками,
І гра словами поміж нами
Повільно сипле сіль на рани.
Це вже не так...Набридло,хватить!
Нехочеться кохання без душі.
Потрібно щось з середини міняти,
Але питання:У тобі чи у мені?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2011
Напевно так життя пройде-
Вогнем згорить і спопелиться.
Напевно так усе й мине,
Немов гроза і громовиця.
Ми забуваєм про слова,
Які потрібно розказати.
І приглушивши почуття
Продовжуєм себе карати.
Ми перестали цінувати час,
Намарно тратим дні й години.
Із вуст злітають тисячі образ
У бік невинної людини.
І повертаємся на пройдені дороги,
Повторюючи наші помилки,
Змінити щось немаєм змоги,
А все допоки не очистимо думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2011
Збігали останні години осені... По щоці пробіг легенький вітерець... Здається,не дуже і холодно,а з середини немов заморожує... Легенька привітна посмішка,а в очах ніякого блиску...Все для того,щоб не звучало лишніх питань. Вона іде вздовж темної вулиці,не дивлячись під ноги,вона,немов,шукає внебі щось незвичайне,щось особливе.. Іде,тихо наспівуючи олюблену музику, важко дихаючи, вона уявляє його поруч... Посміхаться... Згадуючи про свій біль, намагається себе запевнити,що ще трішки і все минеться... Не виходить... Далі страх...страх залишитись в цій невідомості,яку вона намагалася роз’яснити,але,нажаль,він не захотів нічого пояснити,а ще більше заплутав її... Знову дивна посмішка-вона пригадалайого слова... пригадала,що раніше вона їх промовляла іншим...пригадала для чого...Почала кусати губи-стало ще більше боляче... Питання «За що?» звучало вдумках,і ехом відлунювалось в серці... Різко холод перейшов в пекучий жар,який випалював її з середини. Невже вона заслуговує на це?! Згадала інших...відчуласебе на їхньому місці. Боляче...Але без виходу... Головне,що вона некохає,просто боляче відчувати себе обманутою... Просила правду,а отримала обман під оболонкую чесності і лицимірства... Довго не вірила серцю і відчуттям-вірила словам...обпалилась... На мить здалося,що вона знає вихід...Гордо підняла голову,запевняючи,що втілить свою думку в життя,але з такою ж швидкістю знову поринула в задуми...»А чи варто?» Не варто...Для початку потрібно розібратися в собі.Знову посміхнулась...Пригадала людину,яку колись кохала...пригадала,що ця людина все ще кохає її.І чомусь так захотілося побачити його,обійняти і,можливо,все повернути.Пригадала,як це бути потрібною...Вирішила...вирішила змінити себе,своє ставлення до іншик,атже світне змінити...І,ідучи темною вулицею,вона уже щасливо посміхаючись,ховаючи очі від місячного світла,рішуче поверталась додому...Завтра новий день,нові події,нові думки,хоча і те саме життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272884
рубрика: Інше, Нарис
дата поступления 31.07.2011
Вона,як Ангел,що зійшов із неба,
Вона мов промінь сонця в прохолодний день.
Це їй всі квіти світу дарувати треба,
Про неї тексти всіх сумних пісень.
Сміється,плаче,знов радіє...
Життя її не в тих тонах.
Вона кохати ще не вміє,
Але пізнала те кохання в снах.
Їй дивний захід і схід сонця,
І райдуга,що йде після дощу.
Частенько дивиться з віконця
На розмальовану дугу.
І дивиться,як гірко плаче небо,
Сидить,сумує,мріє-тільки не живе.
Їй щастя від життя уже не треба,
Для неї щастя-бачити тебе.
Вона одна й говорить,що щаслива,
А в серці носить сильний біль.
На світі лиш така єдина-
Вона прийшла з далеких мрій.
Вона не дивиться ніколи в очі-
Боїться,що колись вони
Припишуть їй безсонні ночі
І приведуть знов до біди...
Вона мов Ангел,що зійшов ії неба,
Така прекрасна і така проста.
Свій синій погляд високо підняла,
Там де життя і незіпсована душа.
Вона з життям так часто грає:
То підійметься,то боляче впаде.
А що робити їй,якщо він не кохає?!
Тому вона життя таке веде.
Собі говорячи,що не кохає,
Стискає губи і ковтає біль.
Вона не плаче,сліз уже немає.
Залишилась у серці темна тінь.
Лишається сама.Так й далі буде.
Не скаже все йому,а промовчить.
Хоч розуміє,що ніколи не забуде,
Але стирає з пам"яті ту мить...
Вона все ж Ангел...Ангел з неба...
Як крапля ранньої роси.
Ну що ще їй для щастя треба?!
Потрібен ти...один лиш ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2011
Настане ніч,засяють зорі,
Тихенько сядеш край вікна,
І промінь місяця опуститься на скроні,
Покотиться додолу слізонька твоя.
Він був так близько і,здавалось,
Що вже назавжди разом ви,
Та не так,нажаль,все сталось,
Ви розійшлися назавжди.
Так боляче при зустрічі всміхатись,
І промовчати про страшенний біль,
Коли насправді хочеться признатись,
Що ще кохаєш.І крикнеш:"Стій!"..,
Але це тільки крик душі пустої,
Убитої безжально болем зла.
Ти скуштувала смак доленьки гіркої,
Коли любов в одну мить стає чужа.
А він живе...І не страждає...
Гуляє з іншою тепер...
І день за днем сумно минає,
Ще час кохання це не стер...
Ти кажеш,що вже назавжди забула,
І коли друзі згадують його ім'я,
Ти робиш вигляд,що нічого не відчула,
Насправді тихо так здригне рука,
Сховаєш очі,і затихнеш...
Невже назавжди весь цей біль?
Ти і помітити не встигнеш,
Як сльози потечуть з-під вій.
Ні,ти горда,ти смілива,
Ти перебориш все,ти просто вір,
Але чекаєш того дива,
Що заспокоїть серця вир.
Та все мине і ти забудеш,
Згадаєш якось мимохідь.
Ні,ти плакати не будеш,
Ти просто засмієшся вслід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2011
Розвіяв вітер пил кохання,
твій щирий погляд вже не мій.
Від вечора і до світання
я чую голос ніжний твій.
Спинити час ніхто не в змозі,
ніхто ніколи не покаже шлях
куди і по якій дорозі
іти,шукати світло у твоїх очах.
І тільки час лікує рани,
стікає сльозами душа.
нема нічого вже між нами-
укрила рясою пітьма.
А дощ холодний змиє кривду,
притупить біль густий туман.
здавалося,що все в нас вийде,
та все це був лише обман.
Іди...Цілуй їй очі і вуста,
забуть про мене й не жалій.
Залиш для неї всі слова.
Тепер навіки ти не мій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2011
пробач мені те все,що було:
за те,що появилася в твоїм житті,
за те,що твоє серденько відчуло,
за те,що болю завдала тобі!
Ти зрозумій,не все так просто.
І я не знаю,що діється в моїй душі:
чи я люблю того відносно,
коли кохання вперше появилося мені.
Я посміхаюсь на людський розсуд,
але в душі у мене сильний біль.
Не зізнаюсь-страшний невільний осуд,
тому така далека моя ціль.
Але щовечора я гірко плачу,
сумую за тобою,милий мій,
хоч знаю,що для тебе значу,
та рідко чую голос твій.
Я знаю-тепер ти вже мені не віриш!
Я зізнаюсь!Я була не права,мені повір!
Я зачекаю,коли сторінку чисту ти відкриєш-
напмшеш ти на ній щасливий твір!
Якщо ж ти думаєш,що краще буде,
коли ми розійдемся назавжди,
якщо важливо,що про тебе скажуть люди-
я зрозумію,від мене більше не почуєш "ми".
Але ти знай,що все ж кохаю,
кохаю усім серцем лиш тебе,
і хоч не визнаю того,що знаю
я зрозумію,якщо ти призератимеш мене!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2011
Уже зима холодна промайнула,
уже погас у серці біль,
проте його ти так і не забула,
і ніби сиплеш ти на рани сіль!
Згадаєш якось ти йогов хвелини жалю,
заплаче серце й защемить,
і вже страждань не буде краю-
любов твоя не відлетить.
І сонним небом золотавим
підеш із сонцем ти на схід,
і все навколо стане тьм"яним,
немов змінився цілий світ.
Ти сядиш тихо при дорозі,
заплачеш гірко й закричиш,
страждати більше ти не взмозі-
душею ти до нього відлетиш.
Ще сон оцей не закінчився,
і драма ваша без кінця,
безжальний фільм не запенився,
ще грає музика життя.
ще десь далеко,в чистім полі,
кохання вітер розвіва,
шаленим ти ковтком неволі
усе йому розповіла.
Ще час на стежці залишився
,але бажання вже нема;
на ньому цілий світ спинився,
а ти залишилась сама.
Та не сумуй,що він покинув,
і не жалій,що сталось так,
страждання час назавжди злинув,
обман зоставсь лиш на словах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2011