| Сторінки (1/23): | « | 1 | » |
Години шлях уперто стелять,
Цей невпинний рух завжди триває:
Чи ти у своїх емпіреях;
Чи в безодні коли потопаєш.
І жагуча пастельна краса
Із роками - веселка безбарвна.
Тінь минулого все нависа,
Спроба опору їй завжди марна.
Ти кричав. Ти збентежився, змовк.
Неприручений час дичавіє.
В іншосвітнє подавсь, в поті змок:
Амулети, закляття - безсилі.
І вже чутно відлуння кроків..
Ієрогліфи долі написані.
Час настав. Збережи свій докір,
Бо скріншоти у вічність вислані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448523
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.09.2013
Вузлик серпня полишив зап’ястя,
Вітер-привид прогнав геть тепло.
Новий вимір надворі зіп’явся,
Відірвавши останнє число.
Відійшло в небуття незабутнє,
Спорожнілі мовчать укриття..
Час настав обрать шлях на розпутті
І назад вже нема вороття.
..Із губ вивітрився смак малини,
Теплі ночі - вже тільки згадки.
Непорушний, казковий світ згинув,
А душа слізно просить.. три крапки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2013
Інші люди живуть, я лишень гаю час.
Благословляю в путь, щиро і без образ,
Але сам не іду, мов до землі приріс,
В радість чи на біду, ще помічаю вись.
Друзі зірвались з місць, рушили у політ,
Стрічки лиш зостались та, серед неба, слід.
Порожньо навкруги.. відчай, туга і сум.
Я уже заблудивсь в чагарнику цих дум.
Колами все хожу, ставлю на гіллі знак,
Виходу не знайду, мабуть, уже ніяк.
Може, допоможу спраглим, що стріну тут,
Адже, що далі йду - в хащі рясніє люд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2013
Замріяно крокую бруківкою вглиб міста,
Мені злегка киває рудий підйомний кран.
Навколо розкошує сонм променів зернистих,
А затінок сьогодні - останній з могікан.
Захопливо милуюсь театром фарб на небі:
Бог зараз у відпустці, пейзажі - то Моне.
Приковує увагу фонтан - один, мов лебідь,
На дні його втопилось буденне все й земне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2013
Жадібно вбирати подих, мов ковток з джерела,
Усього себе загортати в зустрічний вітер.
Ловити у просвіті листя промінь тепла,
Палати у диво-мріях і, все ж, не згоріти.
Запивати світлим враженням чергову днину,
Складати із клаптиків посмішок портрет щастя.
Ділити з іншим дружби смакоту бджолину,
Поклястись і бути вірним крізь усі сум'яття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435871
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013
Світло від твоїх очей безжально лоскоче клітини смутку,
Які, безпорадно кривлячись, утворюють мою посмішку.
Занурюючи свою руку поміж твого волосся жмутків,
Я щораз відчуваю, як стаю почуттями навколішки.
Поринаю в твої обійми.. Це мов таїнство дотиків душ.
Чуюся справді вільним, як із тобою займенником скутий.
"Мій",- зринає ефірний шепіт, завершаючи кращу із дружб..
"Моя", - подих тріпоче і лине у вись - вершини сягнути..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2013
В тебе щодня ревна сповідь дзеркалу всеосяжному
Яке мовчки несе свою ношу: знати про тебе все.
Терпіти твою ванільність; стан коли ти в грильяжному,
Завжди бути співавтором твого макіяжо-есе.
Ділити твій шрам на скроні, прихований хмаркою пасм,
Тактовно не помічать - одне вухо більше за інше.
Являти потрійний образ, вгамовуючи свій сарказм,
Втішаючись, що колись час, все ж явить тобі суд лінча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402542
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.02.2013
Кафе. Столик. Довгі пальці розтинають мандарин.
Рожеві щупальці вповзли до вух. Свіжак Ріани.
Погляд серед хвилястих патл віднайшов кілька шпарин:
Захопливо читає журнал мод - він гоїть рани.
Щоденник списано. Тепер завдання: знайти новий.
Серця виводить червоні з чорним - скінчилась паста.
За столик усівся чорнявий красень - шанс черговий:
Вічне кохання? Похід у театр? Зімкнулась пастка.
10.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402003
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.02.2013
Вона їсть цукерки і вмирає без Нього щодня.
(Уже із місяць. Оце живуча! Це, мабуть, ген "ікс")
І сльози ллє (крокодилячі?) всюди і навмання,
Та не в змозі знайти пристойну риму слову "фенікс".
Її пухнастий ведмедик давно вже задихнувся
Від давучих обіймів, що призначались для Нього.
Його т(д)ушу не поховають - її світ звихнувся б,
Знову кортить ревіти та поруч нема нікого..
Забу(и)ла щодо фігури. Їсть круасан з шоколадом.
Манікюр мертвою хваткою затис чашку латте..
Вважає, що Він і весь світ в змові із листопадом:
Вона б сміялась, та це вб'є образ, а значить - не те.
10.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401333
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.02.2013
Ти вся в задумі, погляд твій пом'як,
Вируєш птахом у панорамах мрій.
Список бажань виходить за поля,
Летить за обрій неначе диво-змій.
Вчорашній сум твій зникне у росі
Небесних сліз, крилатими пролитих.
А свіже почуття в усій красі
Проб'ється до життя крізь горя плити.
І світ, розділений на решту й двох,
Новими кольорами затанцює.
І, ставши посеред моста зі спроб,
Шепни Йому:"Жива". І Він почує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2013
Елегантний кленовий листок,
Одягнув свій парадний піджак
І подався в останній виток,
Що в нім його весь світ проводжа.
З висоти милувався він всім,
Безтурботно, любивши політ.
І, здавалось, що це падав німб,
Потьмянілий, що зжив свій зеніт.
Вік прожив, дихав сонцем весь час,
Разом з іншими - створював тінь.
Але струмінь нектару загас,
Настав час для нових поколінь.
Вітер дружньо його закружляв,
Невагомо шепочучи вслід.
Та все зменшувався інтервал,
Завершався прощальний похід..
Коли майже впав на алею,
Його вихватив порух руки..
І в щоденник вдома уклеїв,
Де листок обняли сторінки.
10.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396163
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.01.2013
Сонячний зайчик фліртує із шибкою,
Підліток-дзеркало з ревнощів казиться.
Дівчина-маляр зігнулась лебідкою,
Вірить: так краще сюжет відобразиться.
Та хмари прогнали всі натяки світла,
Лиш тіні віконні розсілись на стінах.
І щоби не зблідла від смутку палітра,
То дівчина далі творить на колінах.
Розрюмсалось небо; спустилася злива.
Ті сльози збиралися долі в кімнаті.
Вона не піднялась. Вона - не зрадлива.
Усю свою силу тримала в пензляті.
Уже плавають книги, ескізи, стілець,
Вода все прибуває, торкається щік.
Але непоміча більш нічого митець,
І ось - штрих останній на полотнище ліг.
Вода проковтнула нещадно будинок,
В горі перевернула хоробрий мольберт.
Занадто скупим виявивсь її вжинок:
Бо на всіх вітрилах хвильми плив.. корабель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364166
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.09.2012
Невмитий ранок позіха на підвіконні,
Життя чекає: десь пташки щебечуть.
Встаєш на ліву, ти ж не забобонний,
І розправляєш груди молодечі.
Лякаєш дзеркало, хоча йому й не вперше,
Складаєш руки у молитві крану.
Відроджуєш конфорку натщесерце,
Заварюєш Її, так довгождану.
Хлібець із сиром принесеш незмінно в жертву,
Зігрієш душу, як спорожниш напій.
І ось і все: новий день розпростерто,
Яким він буде - покаже вибір твій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363791
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 13.09.2012
Сліпо броджу печерою сумнівів
У лабіринтах відповідальності,
Скрізь залишаючи сліди вдумливі,
Що крок втрачаю межі реальності.
Коли - оступився. В провалля. Душі.
Липке чорнило цебенить із рани.
Лише б'ється серце, уперто, в тиші.
Зводжусь. Все далі йду шляхом незнаним.
Тепер круті сходи. Униз чи наверх?
Інтуїція-компас колом кружля.
Та якось дійшов же я аж дотепер,
Діжду́сь уже й помічі нізвідкілля.
Гризусь у полеміці з Абсолютом.
Все не здаюся. Та сили не рівні.
В минуле на́вічно мене закуто,
Я тепер бранець у власній катівні..
Приспані очі здригнулись від світла.
Це Вищість зжалилася наді мною,
Коли втратив звичку жити. Тьма зблідла..
І поста́в шлях під зорею сяйною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363629
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.09.2012
Тріскотить таємниче вогонь,
Подих трав розвіває волосся.
Так минає найдовше з безсонь:
Стрімке літо іще не здалося.
Цупкий згорток тремтить у руках:
Плоди літа, мандрівки і мрії.
Усе це дріма на сторінках,
Огнище позіха. Вечоріє.
Ти підкидуєш їх до небес..
Перегорне із захватом вітер
І вогонь дочита. Щоб воскрес
Через рік заповітний дух літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361195
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012
- - - - - - - - - - - - - - - - -
І
Пробудження. Невідома кімната.
Теплий промінь кип'ятить молочні стіни.
Здається.. так, це лікарняна палата.
Двері обіймає символ зміїний.
Минула година. Стукіт у двері.
Таки дочекався: ввійшов білий халат.
Ураз зароїлись думки невеселі,
І погляд утік: його вкрав циферблат.
Гість привітавсь. Поцікавивсь, як справи.
Почав оповідать як я втрапив до них.
У тоні спокійнім, звичайно ж, ласкавім
А потім спинивсь і на хвилю затих.
"Годі, не буду більш вам дошкуляти.
Та сталася прикрість, страшна випадковість".
І голосом твердим усіх ескулапів:
"У вашій крові я виявив.. Совість".
ІІ
Білі плями. Різкі спалахи світла.
Голки й бинт. І отримано одяг льняний.
В думках зондувала життєва палітра,
В хаосі шукаючи тон головний.
"Співчуваємо: це невиліковно.
Медицина безсила, прийдеться з цим жить.
Тримайтесь, надія ще є, безумовно,
Наука все далі в нас стрімко біжить.
Загадково одне: як же це сталось?
Вакцинація в світі єдина для всіх.
Та у вас не прижилась жодна із залоз,
Вас позбавлено зовсім звичних утіх.
В той час як людей всіх нудить від правди,
Для вас вона стала життєво важлива.
Та це не зробило ваш стан безпорадним:
Значні згустки щастя маєте в жилах".
23.08.2117 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2012
Розкуті гори лежать переді мною,
Течії вітру.. слухаю камені.
Таїни світу мандрують луною..
Мов самоцвіти, віками огранені.
Сьорбаю день на горделивій вершині,
Бавлюсь із хмарами, хапаю за гриву..
Небо спеклося: застигло в бурштині,
Сонце упало, набралось наливу..
Вночі гріюсь з багаття, ковтаю зірки,
Розсівся спина до спини разом з тінню..
Місяць ревно в сузір'ях латає дірки,
Невпинно бурмоче - чергове падіння..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2012
-----------------------------------------
І
Остання щогла вічність як втонула,
Ще й недостойна - лишень із човна.
Давно перебрано усе під мулом,
Чаша терпіння витекла сповна..
Безсило, тихо ковзає морська гладь,
Бездонних сил зосталося катма.
Та намір тліє: вже раз занепадать -
То вдіять це ніяк не задарма.
І вибір ставсь на недалекий берег,
Де височів прадавній бастіон.
Йому випав цей нещасливий жереб,
Що прирікав фортецю на схорон..
ІІ
Гранітні скелі сколисали вежу,
Час, битви, море - довершили гарт.
Та старий форт своє уже відстежив,
Тепер він був колишній авангард.
Давно забрали звідтіль і гарнізон,
Нема стягів, арсенал - понурий.
Поринув замок в нечулий напівсон..
Лиш один вояк вартує мури.
Зосталося тиждень перебути пост,
Кине він:"Прощай!" - в напрямі бійниць.
Та коли це з морем дивне щось сталось:
Темрява зійшла до людських зіниць.
ІІІ
Спопеліло небо, зчорнилась вода,
Навісніє й знов - падає навзрид.
Непокинув посту одинак-солдат,
Шторм вже закида хвилі на бескид.
Взявши висоту гамує одну мить,
Свистом промовляє:"Я єсьм Море!".
Воїн непорушний, тілом не тремтить:
"Я єсьм Вартовий!" - погляд говоре.
Невимірний безум вщент змиває форт,
Й давлять море корчі макабричні..
Помира дух моря, вже немає спроб:
Воїн переміг - стояв довічно..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2012
Чіпляйся за життя, не падай, не здавайся!
В безоднях вогко й нудно, завжди холодний чай..
Вдихай на повні груди, не горбся, розпростайся,
Впивайсь без соломини, нехай ллється за край!
Кусай гілки, не інших, як падаєш до низу,
Тобі не злість, а воля треба, воля до життя!
І не соромсь ніколи підкидувати хмизу:
Нащо згоряти? Плекай же дружби багаття.́
А як уламками тебе придавлюють думки -
Пробач, спокутуй - лишень відкинь цього хвоста!
Минає біль та час і змінюєшся ти, тільки,
Одне запам'ятай: життя дається неспроста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2012
Стікають краплі по обличчі,
Душа не знає як їй буть.
Прошепотів молитву тричі,
А десь далеко поїзд чуть..
Ще не приймаю те, що сталось,
Не розуміючи.. Та ж як?
Лиш безпорадно серце зжалось,
Згасав надії мій маяк..
Взуттям байдуже по калюжам..
Без парасолі.. вітер хлистить.
Бувай, єдиний справжній друже:
Душевну тугу дощ очистить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2011
Гуркотить засув столітній,
Промені з'їдають морок..
Вводять силует тендітний,
Що босоніж стира порох.
Жінку вдягнену в мотузку,
Із мішком на голові,
Садовлять у гнилу луску
Та на камені сирі.
Стіл дубовий. Сановиті
Розсілись за нього людці.
Вино в келихи розлито,
У всіх по свічці у руці.
Опісля гримлять промови,
Розпинаються в жару..
Всі як один суплять брови:
Мов, не знаєм ми жалю.
Відчеканили прокляття,
Хусткою прибрали піт,
І на залишки завзяття
Узялися за графіт.
Архівар ретельно пише,
Що оратор декламує.
Бранка ж ледве чутно дише,
І зі слів ніщо не чує.
"Отже - винна! Навернулась
В блондинізм, покайся, грішна!",
Та зі страху заїкнулась -
"Що це? Сміх? Зстригайте пишне!"
Встали всі присутні в залі,
Зняли з голови накидку.
Двадцять дві присутніх - кралі,
Всі брюнетну мали мітку.
Завершалось автодафе,
Кат брав ножиці до рук..
Опадав дощем на кахель,
Білий локон під сліз звук..
*Автодафе - церемонія приведення до виконання вироку інквізиції.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274820
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.08.2011
Сьогодні нехай не рахується
У список із прожитих днів.
І хай хоч весь Всесвіт вовтузиться:
Байдужий мені його гнів.
Я хочу спинитись у липні,
У розпалі дня серед тих,
Кого не турбує невсипно,
чого він в житті ще не встиг.
І мить переливного співу,
Карбую в шкатулку душі.
Дарма, що потім була злива:
Ми танець вели в шпориші..
Хай небо сіріє ображено,
Йому все ж не перемогти.
Не знищити те відображення,
Де в моїх очах будеш ти..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2011
Я забув як писати вірші,
А гадав, що це вміння назавжди.
Є в житті ще заняття інші..
Та ніде не сховаєш ти правди.
Ніби й небо ще над головою
І думки, немов бджоли, рояться..
Та порожні чомсь мої сувої,
Хоч мені лишень трохи за двадцять..
Ніби й все як колись..
Але так ще не було ніколи.
О, натхнення, з'явись!
Чи ж скажи чом полишило кволим?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2011