| Сторінки (1/43): | « | 1 | » |
Мне бы хотелось быть вдохом твоим
Зимней прохладой безумства,
Мне бы хотелось по утрам тебя будить, просыпаясь небрежно, глотая вдохи твои.
И день за днём, минута за минутой, безумство той прохлады всё сильнее пьянит меня,
Звук гитары в заключительном аккорде , блаженство нот, и мы с тобой одни..
И пусть те дни, минуты и секунды покажут искренность души,
Соблазна чувств , гармонии и счастья , осуществления порывов сердечных сил!
А в жизни важно быть кому-то нужным, ведь даже не любя ты будешь невесом ,
Паришь в дурмане нужды - ты окрыляешь вдохновением себя, рождая в нём любовь.
В погоне вечности, страстей всей красоты блаженной , вовек обручены не будем мы,
Ведь каждый ищет то, что заставляет сердце петь,
Слова тех чувств рождаются внутри.
Пускай та многогранность и бестактность откроет истинности верный путь,
Не уходя, но и не отпуская,
Друг друга за руку держа .
Ведь вера – это то, что будет дальше,
Так пусть же этот миг восстанет пред тобой,
За близость душ, открытость и за верность
Начнём страницу и проложим путь..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2014
Я верю в тебя,
И где бы не были мы,
Вдали друг от друга мы,
На разных краях земли,
В милях мой души - ты.
И может быть только мечта - спасенье от жизненных грёз,
Лучами небесными,
Силой земной любви,
В милях моей души - ты.
Я верю в тебя,
И где бы не были мы,
Но знай, что в конце пути
Куда не пошёл бы ты,
Я путь помогу пройти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2014
Просить о чём-то Бога каждый знает и умеет .
Не зная смысла речи , фраз.
Когда печально и проблемы накрывают сердце,
Вы вспоминаете о Боге , душой крича.
Ведь жизнь даётся не случайно и не по наследству,
Из словом Божьим рождается душа,
Он дал нам жизнь, которая заложена в материнском сердце,
Душа, которая создана для добра!
Любите небо, всмотритесь хоть на миг!
Ведь сила Божья так желает быть с тобою.
Ведь тот, кто равносилен Небу и любит этот мир,
Любовью Божьей будет окрылён надолго ..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2014
Будьте добры друг к другу! Любите людей, излучайте искренность, трепет душ, творите и вдохновляйтесь истинными красками человеческой жизни.Живите с Божьей волей, силой , помощью и ЛЮБОВЬЮ!Ведь как часто мы роемся в своей голове, ищем свой предрассудок , прячась за свои нелепые поступки, прячемся за своё прошлое, не видя будущего.Вечные вопросы без ответов.Вечные метафоры , пересекающие нашу многогранную жизнь.Ответы всегда есть, и мы сами в ответе за свои поступки, за обиды, предательства, аморального использования человека в своих целях, потребностях..В "тренде" сейчас стало то, что рука помощи не цениться , а оценивается..Настоящее счастье не в использовании невинного "тела на ночь" в целях излечения душевных болезненных ран горького опыта, прошлой любви, предательства.Настоящее счастье ищут не в этом.Истинное счастье в духовности.Нет духовного притяжения - нет любви и взаимопонимания.Мужчина должен любить женщину не за формы, - что является инструментом обаяния на сегодняшний день, а - любить за материнское сердце, женскую солидарность по отношению к нему и поддержку.Каждому мужчине нужна сильная, но в то же время беззащитная женщина, каждый мужчина нуждается в женской поддержке, и самое главное , чтобы в него верили..Красота проявляется в душе - там и рождается любовь.Искренняя любовь.
Будьте добры друг к другу..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2014
А мне осталось лишь писать стихи.
Со знаком бесконечности, трактуя смысл познаний,
Осталась длительность необъяснимых слов, внезапных фраз, ведущих в мир моего сознания.
Речитативным умыслом, в давлении пустой молвы,
Подвижность мыслей, сбившихся с пути,
Рассказом уличной прохлады тишины,
Руками голыми , роняя звезды с небесной высоты .
Как небезгрешны в небе звёздочки-глазуньи ,
За их присмотром падает «мечта»,
Но чёткий взор, проникновение в глубины,
Рождаются мгновения – при них не вижу я себя!
А что же мне..
Остались лишь стихи,
И строчки , в которых задыхаюсь ночью,
Ну сколько же еще осталось места на Земле,
Что б потерять себя , и вновь найти…?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2014
Прохлада, тишина, и омут.
Как будто в бесконечность я гляжу с окна
Тепло и радость охватило душу,
Пророчит путь, который сотворил ты для меня.
Ты – звук
Ты – сердце
Вдохновенье!
Ты – радость
Ты – улыбка на лице,
Ты – тихий шум , вояж моих немых движений,
Ты – музыка,
Ты – песня , что звучит во мне!
О как же много хочется сказать!
Читать тебе несказанные строки…
Писать тебе стихи,
Сквозь тишину зимы к тебе бежать,
На выдохе дрожать
Что б сердце билось в ритм - спокойно..
Покорным ветром зимней тишины,
Закрыть глаза – они отпустят взгляды
Ловить снежинки , бродя по улицах немой молвы,
Потом всю ночь мечтать , не спать под звук гитары..
Ты – тихий голос
Ты – мысль моя
Ты – солнце раннего Рассвета ,
Ты – смех
И даже – мой Закат,
Ты – новый день, в котором хочется ЖИТЬ , ТВОРИТЬ , МЕЧТАТЬ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2014
Огнём в душе горит , не угасает!
Придушенно твердит теплом в изгибе трепета и ласки рук.
Всё было тонко, принудительно истончёно, лишь только бы не этот звук..не этот звук...
Один лишь звук.
И на минуту показалось - потихоньку угасает.
Конец-концом постиг тот миг.
За тот равнодушный трепет рук, и за мрак в глазах мне твоя "любовь" о многом говорит.
Постигший свет вдали - я взаперти.
Ну наконец-то!
Уходи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2013
Теперь я поняла одно, что слабость вся в разлуке.
Что там где близко, так же далеко,
И где туманы безнадежно греют солнце
А солнца то не будет все равно.
Я поняла все это лишь тогда,
Когда Ты душу даришь человеку,
Когда Ты вопреки своей судьбе,
Ты видишь будущее, но на "чужой" планете.
Когда Ты душу наизнанку ,
Слов мало для объятия души,
Тебе все кажется, как будто в сказке,
Глаза сверкают, а сердце, кажется , забыло ритм.
Я знаю, одиноко будет и тоскливо,
Но все кончается когда-то, знай!
Но то, что знаю Я , не расскажу тебе я больше,
И не расскажет теплый Май, или Июнь.
За то, что рядом был - спасибо, Милый.
За нежность, теплоту и радость каждый день.
За то, что подарил другое чувство,
И за приятные моменты в моей судьбе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2013
А может, нам с начало нужно было обьясниться?
Не надо было нам бежать вперед?
У каждого из нас с тобой были слова и мысли, от которых было так дышать тяжело.
Все было просто, как в сказке, порой, я часто вспоминаю о тебе…
Отныне, мы на разных островах от счастья,
А наши мысли заполнены другим смыслом и чужими людьми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2013
Нет больше слабости скучать по тем, кого давно нет рядом.
Часы мгновенно пояснили суть
И вольной птицей в временном прозрении , мне тихий голос знак подал в ближайший путь.
И что с того, что далеко были от счастья?
И что того, что связь осталась позади?
Ведь были ВЫ – те, кто были близко в моей жизни, - попрощались, ушли.
Но в этой жизни теперь изменились правила и суть игры.
Простите, что картины пустоты, увы, теперь рисуете не ВЫ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2013
как близок был рассвет, в тумане облачного ветра.
начинкой кремовой весны,небес гонящих с горки,
ты окунулась в ту же воду, где след остывший в темноте ,
один лишь шаг - и ты опять на дне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2013
Несутся ввысь, в раю живя,
Пусть каждый миг, который нас соединял
Благословляет на века тебя и меня.
Недолгой встреча мне казалась .
Разлука еще больней была.
Прохладным ветром жестокий удар твой приняла,
Чистое чувство в душе своей, храня.
Случайность жизни, иль помеха , как понять?
Болит сердечко – почему?
Быть может, ты уже с другой давно,
А может, откинув принципы, ищешь любовь свою.
Но жизнь, - она не безупречна, - знаешь,
Я только улыбнусь тебе в глаза, когда вновь судьба столкнет с тобой меня.
Те каждые секунды случайных столкновений,
И сны, в которых ты живешь давно,
Храню я бережно в душе отныне,
Хоть даже если тебе судьба подарит жизнь с другой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013
И ни к чему теперь, писать стихи в ночное время суток,
Ведь ты не одинок, твой выбор сделан,
И главное теперь одно – беречь,
Беречь свое и плыть в океане любви, находить берег свой.
А я молиться буду за тебя,
Чтобы, не дай Бог, упасть тебе на одно!
Храни её!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013
А если что, в реке тонуть я буду первой!
Ты только подтолкни, ведь первым всегда легче.
Но только сквозь туманного берега реки, запомни взгляд мой, лёгкость волос, прикосновение руки…
Ты отойди от края берега, - тревожусь.
Ты просто подтолкни и уходи.
Теряя смысл в своих мечтах,
А впрочем,
Не убегай – послушай тишину реки.
Качаясь на волнах, прислушиваться к слову ветра,
Невидима черта, как будто горизонт во тьме,
Ты увидишь знак, а я воскликну громко, - твой сон закончится,
И ты проснешься, так и не узнав, что берег той реки
Живет в тебе, а нам судьба дала всего лишь знак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013
Но от чего же так , когда из ста один лишь шанс возобновиться?
Ведь кто-то есть, кто знает цель и цену этому всему.
Мы, разбиваясь, боимся к небу преклониться,
Теряем – обрекаем пустоту.
У каждого свой путь, свой стимул и задачи,
У каждого своя мечта, и сны, и счастье,
Но все мы, иногда, сбиваемся с пути,
Ведь кто-то есть, кто знает - что такое счастье?
Но все же у каждого из нас живет ответ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013
Плевать хотела я на это все безумие!
Мне дорог мой причал и ты, наверное, меня прости,
Но больше нет лекарства от тебя.
Уж сколько подсчитала я печальных испытаний,
Уж сколько мною было сказано тебе,
Мои слова, искренние признания - ты это все извлёк ,открыл все карты и ушел, - виднелся образ долго твой вдали...
Какое же безумие – страдать, мечтать и сожалеть о чём-то,
Когда частичку сердца оторвала от себя тебе,
Какая глупость величалась в той внезапной муке,
Что иголками до сих пор сжимает всю меня внутри
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2013
А ты не бойся говорить мне правду
В твоих словах не много лжи.
Ты просто стороной держись той планки, которая мешает в слух слова воспроизвести.
А что же мы?
Как замкнутой цепочкой бродим вдоль по свету
Меня тоска и боль «корёжит» изнутри,
Когда одна лишь мысль воскликнет о тебе – приди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2013
Ну как теперь понять то неожиданное мгновение?
Что было послано мне Богом в этот миг?
Наверное, все было резко , но в то же время – скромно
Как будто снова, и снова просыпались мысли о тебе.
Но что-то пробежало в наших взглядах,
Идя по улице, смотрела вдаль – увидела тебя.
Ну что же это было, расскажи мне,
Зачем и почему теперь глотаю мысли, и чувства ставлю на замок опять?
Это мираж.
Мираж моих видений,
Но в тот же миг застыло всё..
Мне ночь теперь казаться будет утром,
А мысли о тебе – мечтой!
Ну как теперь предугадать судьбы подарок?
Увидимся еще когда-то , или нет?
Ох знать бы только сколько времени еще нам надо,
Чтобы опять, как в первый раз -
"6 вагон, плацкарт, места напротив , ты" ..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013
Ловлю я вдохи в пламенной и страстной тишине.
Мне резок звук все больше с каждым часом и секундой.
Ты приходи когда-то, милый друг,
Останься на минутку, поговорим и помолчим с тобой,
Ты только приходи, ты только не забудь…
Я расскажу тебе о том, как ветер грозно воет,
Как дождь стучится громко каждый день в мой дом.
И как в прохладной тишине мне холодно становится – скучаю к тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013
А мне все больше хочется писать стихи.
О том, как лето к нам придет , весна – уйдет, а ты останешься в дали
Во всех моих печалях
И опрокинешься во сне в сухой траве, играя солнцем , тёплыми лучами…
О как мне хочется писать стихи!
Творить все больше строчек о любви!
И не смотря на все преграды на пути, я так люблю писать тебе стихи!
И трудно, может , позабыть что было,
Начать все заново и рук не опускать,
А может быть, вернется все в «начало», которое мне подарило новый миг любви!
Беги!
Беги ты к новой жизни и любви.
Не придавай значений бедам,
Ты встанешь гордо с помощью своей руки
И тихим голосом весенней радуги воды
Проговорю тебе «о как любила я писать тебе стихи…»
А ты..
А ты молчать все будешь, и сердце на изнанку, и внутри
Скользит слеза тихонько по щеке моей..
Не уходи. Прошу, не уходи..
Ах, нет, быть может, просто лучше иди и не приходи.
Ты много времени сбивал меня с пути, существование моё давно уж превратилось в «небо».
И невесомость благословляла каждую минуту , прожитую мною, на земле..
А ты.. А что же ты?
..Ах как жаль, что ты так и не узнал о том, как я любила посвящать тебе стихи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013
Остался час.
Всего лишь часть секунд , минут спешат ускорить стрелку по пути назад в ничтожную жизнь мою.
И не видать уже морской прибой мне,
И в тишину глядеть не буду я,
Все ближе, и ближе тянуться минуты,
Как будто по секундам уничтожают все внутри меня.
Мне мой очаг далёк так,
Мне взгляды окружения сердец, как мрак.
Но понимая, что с каждой минутой на часах в пространстве глаз теряю я себя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013
За непокірність!
За витривалість і за правду ,
У боротьбі зпідкалась доля всих,
Стискаючи в долонях віру й долю,
У пам'яті скарбинчкою історію ми зберегли.
За той спочин героїв вічних і славетних,
За їх плече, і серце, каяття,
Земля убралась квітами , а небо..А в небі миром процвітає тисячі людей життя.
Їх душу виривали із корнем,
Вони благали , та не падали до ніг
У рабстві й кріпаки в неволі,
За крихту хліба молились Богу і низько припадали тілом до землі!
На жаль, простою буде мова,
Слова , а навіть не потрібні вже вони,
Це наш святий обов'язок і слово честі
Вшановувати пам'ять тих, хто щиру посмішку в скаліченій тривозі ,
По ці хвилини на землі нам залишив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2013
Душа открыла дверь в страну любви и блага,
Лучами солнца согревала тень,
И силуэт прошедших дней печали -
в глазурном небе прошептал ответ...
И радостно, и тихо, и спокойно,
Во сне , глядя на образ нежный твой,
Мне кажется , что мир, упавший под ногами
Вальсирует в танце в небе голубом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2013
Коли словам немає перепону,
Чим більше хочу я сказати, та мовчу,
В думках переплітається зима з весною,
А літо бавить осінь листям над рікой.
Короткочасні думи мелодію створили на яву,
Вже сни стають дедалі сірі, як наче осінь в небесах,
Чи та веселка після сильного дощу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2013
Ти знаєш, вчора плакав вітер.
Ніколи не вдавалось бачити цього,
Він із великим бойовим поривом страху
Стискав мене в долоні гніву ріжучого свого.
Він вирував над містом, в небі й на землі,
Він так спроможньо говорив про правду,
Старався він не падати із ніг, із кожним кроком
Протоптував мені дорогу в світ моїх таємних мрій.
Краплина щастя, радості чи горя,
Незрозуміло вже було тоді,
Затьмарив очі , і весь час тремтів від болю,
Він говорив про море..Те море, що в мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013
..ось ще одна тиха, спокійна, домашня , святкова ніч! ммм, пахощі цукерок з-під ялинки, печево з чаєм на столі - довгожданна ейфорія, незабутні відчуття екстазу.Так, збулось! Нарешті!
Зрештою, в серці залишились лише хороші спогади. Фрагменти з минулого року уже різко почали змінювати свій ракурс в інше "майбуття" минулого життя.
Хочеться багато чого зазначити і викинути з пам'яті тих, чи інших людей, неприємні враження, переживаня, можливо, безліч пустих, але тривожних сцен із архіву своїх життєвих сторінок.Всі ті прикрощі, радощі, смуток нехай залишуться в тому уже Старому Році, нехай ця ще занадто гаряча чашка чаю буде гріти кожен дім наших вулиць та будинків. І вже, либонь, хочеться сказати і зробити як умога більше висновків , пережитих ситуацій, історій, але кожна історія - це новий крок нового, чогось ще, можливо, незбагненного, проте захоплюючого та непередбачуваного.Всі ті рядки , які присвячувалися особливим людям, нехай вони знайдуть в них хоча б часточку моєї душі, яку я глибоко вкладала, занотовуючи їх на аркуші паперу. І прикро усвідомлювати, все те, що щиро цінувалося мною, не виправдали моїх надій, проте, не скорилася, не злякалася, і скоротовши свій путь та потік думок до тих людей, виразила свої почуття, переживання... І не жалкую про це. І мабуть, не хочеться залишати їх в минулому, адже завдяки їм я знайшла себе, я намагалась втілитись більше в життя, разом зі слізьми я створювала в собі сильну опору справжньої людини. Дякую їм!
Батьки! Скільки щастя та добра вони принесли, несуть і будуть приносити в моє життя. З народження і по цей час я ніколи не припиняла говорити, що вони найкращі і найрідніші, хто в мене були, є і будуть! Вони єдині люди, які по-справжньому мене люблять і ті, хто творять для мене добро та щастя! Хочеться як умога більше говорити, співати, присвячувать свої вірші своїм рідним. Найрідніші люди, які ніколи не переставали вірити в мене, які допомагали і супроводжували мене в усьому. Вже час змістив мою дорогу в майбуття, але де б я не була, далеко, чи близько, я завжди знайду час для того, щоб хоча б почути голос мами. На жаль, через відстань, мені сильно не вистачає люблячого серця мами...Мама й тато, я вас люблю! Дякую вам!
Друзі! Ох скільки ж мені хочеться виразити своїх почуттів вам.Хоч я й втратила своїх найблищих друзів, які в мене були, але я вірю, що в кожного із них залишилися деякі фрагменти з нашої шумної компанії.Це були найкращі роки з вами! Дякую вам!
І не зупинився час на одному... Час минив, і вже разом з ним на моєму шляху з'явилися саме ті люди, яких я щиро полюбила , внесла в свою душу не прото людей, а як людей з добрими серцями, чистим розумами та щирою дружньою любов'ю.Ви - саме ті, від яких моя душа сама по собі посміхається, збагачується вашою енергією!Нереальне спасибі вам за те, що ви в мене є! Люблю вас , мої любі!
І наостанок хочеться сказати, - ким би ми не були, які б люди на нашому путі не траплялися,- а разом з ними приходили прикрощі , чи радощі,- не можна губити самого себе в хащах тієї безмежної рутини під назвою - життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2013
Забери меня туда , где музыка печали так пуста,
Где гром и вьюга,
Где тихий сердца звук немых и нереальных чувств.
Где суета так далеко от дома
Где ты и я ,
Где море, небо, волны и луна,
Где все так гладко , тихо и спокойно,
Где каждый день ласкает ветер паруса,
Где солнце ярко пробивает блик,
Где мы вдвоем останемся в большом начале,
Начало наше - только я и ты!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2012
І в серці щось перевернулось
В ту першу і спонтанну мить
Стискала груди та пекуча втома
Яка згорала часом у мені.
І вже не так ставало гірко
І ніби час змістив все по місцях
Та от вона - та мить єдина
Така блаженна і чутлива
Мене накрила хвиля спогадів в душі
І вже через хвилину відстані від тебе,
Стояла тиша на землі...
Одна, чи дві, а біс його вже знає,
Хвилини рахувать вже не вдалось мені.
Та, зрештою, зрізь перехожих в масках,
Мабуть, ще довго буду я шукать тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2012
Прекрасне почуття охоплює мене,
І дивоцвітом струни грають у душі,
Ти захопив мою тендітну пісню, акорд якої присвячую тобі.
Мої слова нехай злітають в небі,
Моє тепло , і почуття,
А ту любов , що народилась в серці
Дарунком долі присвячую тобі на все життя.
Ти неймовірне диво!
Ти дзеркало моїх всих мрій
А за вікном вже тихо листя опадає,
І з кожною хвилиною шепоче осінь в глибині .
Птахи тепла уже шукають, так, як я шукаю відповідь в собі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2012
Вельможний тяг спустивсь на душу
Не замовкають ще вітри
Вже в небі сутінковим сяйвом
Горить душа в осінноьому вогні.
Короткочасний подих,
Пульсація крові кипить,
Вже полум'я стає дедалі блищим,
А ти стоїш , незрушив з місця ні на мить.
Вже глибина глибокою здається ,
Холодний змах вітрів не радує мене,
І хочеться в потоці снів пливти - в тому жорстокому вогні поранених надій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2012
Це перейшло межу усих моїх бажань,
Світ мрій моїх почав збуватись на яву,
Це наче в сні блукаєш в небасах,
Це наче промінь сонця, який карає тьму.
Той трепіт губ, тепло і ніжність ,
Ти дарував мені в ту першу й неповторну мить,
І очі щастям наповнились мої від ніжних слів і солодких поцілунків твоїх.
Ти - промінь ніжності моєї,
Ти - радість, щастя і тепло,
І вже, напевне, піддалась я серцю,
Яке відкрите лише тобі - одному!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012
Ховаючись під спогадом минулого,
Здається, подумки я ще з тобою,
Хоч втіха , радість і тепло - сердечна сповідь, та час пройшов...
Акторам вірять в їхніх ролях,
А нам.. А нам повірив час, і думав "розставлю все я по місцях"...
Розставив.
Розставив час.
Розставив "нас", залишивши той час,
Зронивши спогади в минуле,
Повірив ти, а я зазнала віри вічної любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012
Ця сива й безтурботна ніч,
Затьмарила крильми своїми очі,
Я бачу вихід, та тягне в лабіринт,
Я бачу стовп тутешній десь стоїть на роздоріжжі,
Я бачу символ поворотів "повертай", та знак у серці показує на інше.
А ось вже й лабіринт скінчився,
І ніч окутана у страх,
Та все ж стою на родорожжі,
На алеї вічності, краси й майбуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012
Це пустота, чи щось подібне цьому,
Так мимоволі з криком на душі, розкутий вітер,
Який відірваний від волі, і небо, яке безмежне в висоті!
Якісь рядки сумні, тривожні, чи відверті,
Якась пора, чи літо, чи зима,
Мабуть, вже сонце сіло за будинок,
А з ним у відчаї поринулась душа...
Чи літня злива, так дощів нема,
Чи осінь - листям клопітлива,
Чи то весна, яка вишневим цвітом всю землю "снігом замела",
Чи то грайливе море бентежиться собі на втіху?
Вже музикой заполонилась пустота,
Вже моря шум невтомним криком з кожним днем реве,
Та так все буде, доки сонце не прийде,
А зараз ..А зараз хмарне небо, і нема ТЕБЕ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2012
Мій покровитель снів,
Моє натхнення й муза,
Писати щось вже більше , напевне, не спроможна.
Годинник відбиває відлік часу.
Хвилини, чи години , а може й, дні.
Чекати буду довго з нетерпінням випадкової зустрічі,
А зараз лише тіні, силуети німих дощів...
А час іде, й можливо, неостанні ці присвячую рядки тобі.
Нічого більшого я не попрошу ,
Лише благаю - останній раз приснись мені і йди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2012
На вулиці вже світло стало.
Вже ночі не вбачаються мені,
Ні відстань, ні сльозлива злива - нічого вже не затамовувало подиху в мені.
Так сумно стало, знаєш, це наче ти стоїш один серед пустель,
Це наче сонце вже не вітить , а ти шукаєш порятунку, та його нема ніде.
Це ніби ти ідеш по зламаних дорогах,
Це ніби сон, яким хотілось жити на яву,
Це ніби я, та вже не та, що треба, уже німа, пуста, - та чого ще тобі треба?
Нічого вічного немає, - говорять всі довкола, та люди помсту лиш вбачають,
В житті , в якому навіть не жили ніколи.
Та що ж ті люди, як же ми?
Невже той вогник, який палає й досі у душі,
Не запалив тебе, і не затронув струни душі твоєй?
Можливо, дивно це писати й знать,
Що майбуття уже з тобою більше "не зазнать", та лиш прошу тебе, будь-ласка, хоч інколи мене душею не забувать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2012
Я вже не хочу гнати думи марно,
Моїй насназі вже прийшов кінець,
Змертвілих дотиком фальшивих гнівів,
Пекучим болем все стискав в мені.
Не хочеться горіти в тьмі життєвих п'єс,
Не хочу бачити і знати все те, що загорілося в мені.
Я хочу безслідно зникнути колись.Далеко. Назавжди!
І вже нехай весні не буде літа,
Мені вже відчай допоміг здолать,
Всю тугу ту болючу мені так хочеться вже наздогнать.
Пригнічені думки, очей та пустота накрила холодним подихом тієй "весни",
Яка очі мені відкрила.
І вже не плачу, не тужу , та в сни являєшся ще раз-у-раз,
Я серденько своє прошу - не згадувать тебе, та серденько не знає ще ладу - не слухає мене!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2012
Чого життя не безтурботне?
Чого питання не мовчить в мені?
Вже скільки часу б не минало,
Все знову, й знов блукаю у думках своїх.
Це не вичерпно видалити спогад,
Чи епізод кадрованих сценічних драм,
Це не картина , якою художник марив все життя,
Це пошук істини - це ти, це є життя.
Це так вельможно бути кимось, невідчуваючи тепла
Людської віри й спонукання до надій,
Уже давно живуть у сірім небі і не повернуться до нас, які заховані в скарбниці мрій.
Ми кажем, - "гори подолаєм", - та навіщо?
Ми кажем,що життя складнішим все стає,
Та кожен з нас, либонь, ще не задумавсь,
А чи насправді це твоє?
Можливо, безліч цих питань живуть в мені,
Несправедливості ріка пливе в фантазії моїй,
Та хоч замало в світі бачила "казок",
Скажу відверто - ще буде досталь цих життєвих драм,
В яких ми будемо задіяні разом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2012
В дорозі ти зі мною по житті,
В печалях, в радощах і в горі,
Мені так висловити хочеться тобі свою любов , ласку і турботу.
Весь світ для мене валиться з-під ніг,
Коли сумуєш ти, чи плачеш, чи радієш,
Твоя опіка , материнське серце і плече - моя опора, моя відвічна втіха.
Я хочу, щоб хвилини йшли роками , а молодість твоя ніколи не згасала.
І юністю у серці радістю жила, твоя любов до мене, радість, чи журба.
Ти вірний друг, моя голубка мила, вклонитись хочу низько до землі тобі,
О мамо, мені так пощастило, що ти дала мені життя, а я творю тобі - твоє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2012
Мені далеко вже не хочеться горіти в пеклі болю, давно слова розвіялись в пітьмі , придушеною "волею двобою" кожен із нас зазнав поразки на землі.
Всі чудеса цього пригніченого світу давно вже перестали вірити у нас, та істину стараємось відкрити , яка придушено говорить в повсякчас.
- Ми любимо , радієм , живемо?Хіба це щастя, - задумався мудрець, спустивши голову донизу, - Та ні це лише сарказм , - пригнічено повторював раз-у-раз.
Ми люди, та легко нас зламати, немов ту квітку на Землі.
- Не залишай, прошу тебе , не треба , - просив мудрець, - Нехай ще квітка квітне в пустому полі на фоні зламаних людських сердець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2012
Так тісно жити в цьому світі ,
Так пусто і нестримно,
Сльоза скотилась по моїй щоці, і серце голосом німим заговорило.
Невже ще довго жити і боятись, очікувать, вмирать по днях,
Дивитися, проте не вбачати світлину майбуття?
На це питання відповість не кожен, та істину знайти - спроможний,
Відчути дискомфорт німой душі, утоплена в безодні пустоти.
Не заздрити комусь ми зможем лиш тоді,
Коли цивілізація ідіотських дум "помре" в реаліях породжених та скривджених доріг.
Коли суспільство стане серце дарувати, низьким укліном свою родину прославляти, тоді й настане мирна чаша на Землі, а ми... А ми покінчемо з тим німим монологом душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2012
Ще недопита кава на столі,
Коротка ніч, яка вдалась безмежной,
Згадала марево пісень сумних, немов окутані в подиху Шопена,
Звучать сумной мелодієй в мені...
Зафіксувала зустрічі й моменти,
Зафіксувала й подих, й сміх,
Той виблиск радісних емоцій відчув прекрасне почуття в душі.
Пекуче літо вже забрало весну, весну, яка б ще йшла все літо,
Яка б вселяла посмішку ту найпрекраснішу на світі,
І на окрилених думках іла б я до тебе на яву і у ві сні.
Та ця пора така важка й болюча,
І вогник той зростає полум'ям в мені,
Вже з кожнем днем тягучої розлуки ,
Та вкрадена весна сумує за теплим й ніжним образом твоїм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2012
Це так прекрасно згадувати мить!
Одну єдину і таку важливу, яка змістила все моїй душі,
і стати мрією твоєю захотіла.
Мені так боязко було і скрутно навіть, промовить слово в ту чудову мить,
і в серці спалахнулось щось щасливе, тонувши в поглядах твоїх.
О як блаженно та прекрасно відчути ніжність і тепло твоє,
зарадити, на жаль, нам може лише відстань, яка невдовзі розіб'эться,
немов кристал в полоні всих крилатих мрій!
Я вірю, і живе в мені надія, велика радість, щастя і тепло.
З твоїм приходом до мого серденька , заполонив частинку всим собой!
Я так очікую тієї миті , коли побачу погляд твій,
і ніжно-ніжно , заплющивши очі, візьму за руку і скажу - "єдиний мій"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2012