| Сторінки (1/34): | « | 1 | » |
Вечные фразы. Короткие сны.
Зеленые росчерки ранней листвы.
Милое личико рядом со мной
В полночь шагает обновленной весной.
Светлое Знамя, молчанье земли
Облекается в радость – радость Любви.
Ликующий возглас, небесный завет,
Несет нам навстречу новый рассвет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331651
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.04.2012
Утопал без меры я в твоих глазах,
Улетал все дальше, не глядел назад,
Будто бы нечаянно, ты пришла из снов,
Растопила солнцем ледяной оков.
Зазвучал нежданно, среди суеты,
Нежных красок голос, как бы с высоты,
Унося с собою прошлого печаль,
Он напел мне юность, радости причал.
Позабудь заботы прошлогодней мглы,
Затянулись шрамы ран моей души.
В сердце я лелею милый образ твой –
Маленький подснежник раннею весной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321568
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.03.2012
Я два крыла нашел, и вот –
Без подготовки к испытанью,
Стремглав бросаюсь в небосвод
Всех неисполненных желаний.
Парю, кружу, вздымаю ввысь.
И покоряю дали.
Как оглянусь – а позади –
Путь боли и страданий.
Полет под облако. Лечу,
Лечу, скрываясь за годами
И молча, я держу свечу
Из судьбоносного дыханья.
Проснусь – и не летал я вовсе…
Хотя, как радостно воспоминанье!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320423
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.03.2012
Вновь скитаюсь я в поиске вечном
И не знаю, как быть мне иначе,
Как понять и утешить сердце,
Изнемогшее в тоске по правде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302524
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.12.2011
Эх, моя тяжкая минута,
И я утопаю, как будто,
Среди бездонных ночей,
И ни понять, ни увидеть грусти,
Под масками безликих очей.
Вновь восстаю против кнута,
Не кнута, но снова как будто,
Против ненужных речей,
И вновь, ни одна минута,
Не пройдет, без масок, и этих очей.
Эх, нелегка минута,
Я окунаюсь невольно,
В пленящую бездну страстей,
Но под окном заиграет ручей,
От сиянья восхода.
…Нет, мне не одиноко.
Постскриптум: (если сиянье от Бога).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293990
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.11.2011
И только лишь душа бесценна,
Все остальное просто тленно.
И в животе пыли мирской,
Не спеши двигаться, постой.
Не рвись туда, где бесконечно
Одни грехи терзают плоть.
Моли лишь Бога о спасенье,
Ведь только он может помочь.
Ведь просто тленно наше тело,
И только вечная – душа,
И в миг наступит жизни нашей
Осенняя пора. И там – уже зима.
Мы к ней готовимся, греша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293541
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.11.2011
Куда иду? Куда идти?
Я ямбом ненарошно,
Строчу, пишу, кричу… стихи.
Ведь это так несложно.
Стихи – несложно, почему ж,
Так худо в мире этом.
И я скажу – цена мне грош,
Но как же мне, поэту,
Без покаянья говорить,
Творя в устах греховных
Души молитву, и просить
Спасенья от недобрых.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293429
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.11.2011
Как это передать словами? И зачем?
Я вновь ищу, и вновь тону,
В круговороте мировых проблем.
И мир во мне, иль я в миру,
Казалось бесконечно,
Иду путем, живу собой, совсем не безупречно.
Но этот ли я путь ищу,
Стремлюсь к высотам дальним,
Но не спасем себя одним,
Стремленьем ожиданий.
Тот, что ищу, не так уж прост,
Иду, и спотыкаюсь тут же,
Среди камней своей души,
Засоренной, тем, что снаружи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293427
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.11.2011
Прощать, терпеть…
Но все так далеко нам до Любви.
Открыты души для греха и благодати,
Но что ты выбираешь?.. Присмотрись.
Бог дал свободу.
– Ответственность за нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287183
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.10.2011
Я как-то вновь забыл себя,
Но знал ли я, кем был тогда?
Оплот сомненья вдруг восстал,
Как будто не было зеркал,
Как будто видел я, но ничего
в себе никак не замечал.
И для чего я вдруг пишу?
Опять хочу излить я душу,
почем мне знать, что есть во мне?
Хоть и удачлив я извне,
Но кто я есть внутри? Снаружи
Я проявляюсь без труда,
Но не хочу вкушать плода,
чтоб на и так греховной ниве,
моей истерзанной души,
не прорастали вновь и не душили,
ее безмерно сорняки.
Но кто я есть? я слаб, я жалок.
Хоть не желал, но вновь упал.
Я человек, но в этом нету оправданья.
Ведь в теле мы все так греховны,
И только вечная - душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286315
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.10.2011
Світ розчиняється в світлі
Я, одчинивши очі,
Краю густе повітря.
Світ прочиняє вікна,
Я, відчуваючи холод,
Знов відкидаю спомин.
Світ не знає спокОю,
Я, скрипучи думками,
Правди, шукаю правди -
І знову розводжу руками.
Світ гуркоче у двері,
Я, зрозумівши тільки,
Що серцем лиш можна відчути
Світ. Та від розуму стає гірко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2011
А я стою на роздоріжжі,
Та ви все дивитесь куди я йду,
й без страху шепчетеся за спиною,
чекаючи моменту,
коли я не туди зверну.
Кидаєтесь в темну безодню своїх слів,
і все будуєте фундаменти безмірно,
і на піску тримається ваш дім,
а я стою, усе стою на роздоріжжі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283917
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2011
Страданья нет. И боли больше нет.
Я не страдаю больше, как ни странно.
И не надейтесь вы на мой ответ,
Хоть в горести я был, как вам казалось.
Ведь ничего не знаю о страданье,
Хоть и немало в жизни пережив,
И только сердцем понял я в своем незнанье,
Что на Кресте Господь за нас страданьем искупил.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279854
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.09.2011
Зачем тобою вдруг я заболел?
Ведь не искал тебя я в мире этом,
А ты пришла сама, и принесла цветы
Душе моей, и золотое море света.
Тебя хотел забыть, но все так неустанно,
В сердце звучит мелодия твоя,
И я гляжу в глаза твои печально,
Но не хочу я выпить их до дна.
Вкусить плода я не хочу, чтобы нечаянно,
Не погасить тобой творимый свет,
Я бьюсь с собой, но все так неустанно,
В сердце вторит твоя мелодия в ответ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279849
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 10.09.2011
Я так устал от этой суматохи,
Даже не хочется что-нибудь писать,
И неритмичен пульс, каданс неразрешенный,
Все это чувства человеческого фальшь.
И грохаем ногою в такт своей игре,
Мы жизнь играем так додекафонно,
Синкопы подставляем красочной судьбе,
И для чего нам лишние бемоли?
Для дилетантов главное - мелодия, мелодия!
Но почему бросаем ноты все подряд?
О, как устал от этой суматохи я.
И как теперь звучит ваш прежний звукоряд?
А наша жизнь – игра, так получается,
И мы ее отыгрываем зря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279543
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 09.09.2011
Мы всё идем по тропам безнадежным,
Как будто спим в бреду, не просыпаясь никогда.
Мы ищем путь, стремимся к звездам,
Но в наших действиях какая суть заключена?
Творим сонеты из туманного несчастья,
Творим и оды в солнечных лучах,
Мы все так и творим в слепых порывах страсти,
Но что до этого, опустошенным нам?
Не видим вакуум – не тот, что перед нами,
Нет – не замечаем даже иногда,
Слепого сердца, опустошенного страстями,
Вот так идем по жизни в никуда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278607
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.09.2011
Я одинок. И жалкое притворство
Не воссоздаст Любви мне никогда.
Я понял лишь, с самим собою спорив,
Что в этом мире одиноки мы всегда.
И предаем себя мы сами
Не оставляя места в сердце нашем
Любви – ее искореняем,
Наполнившись порочными грехами.
Мы одиноки. И не надо спорить,
Что, мол, «любимый рядом человек», -
Он может рядом - только сердце,
Закрыто для него навек.
Ты одинок внутри, ну, а снаружи
Пестрит весельем и любовью жизнь.
Но что тебе Любовь? Тебе все чуждо
Когда идешь ты вверх, а остальные – вниз.
И вдруг ты падаешь, вцепится не за что,
И жизнь твоя тускнеет в ночь.
И пустота – и здесь никак не скрыться,
И не пытается никто тебе помочь.
И вновь на высоте, и вновь паденье
Преследует во времени тебя.
И разумом постигнуть не сумеешь,
Где суть, и истина где бытия.
Открыв навстречу Свету сердце,
Поймешь теперь, что ты - не одинок,
Увидев в жизни цель – и твоей грусти,
Нет места там, где есть Любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278468
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.09.2011
П-араболічно рухаючись то вверх, то вниз,
О-кругло пишучи свої прощання,
С-ам я до цього звикнути іще не встиг,
М-алюючи красиві обіцяння.
І-линучи до тебе знову й знов,
Ш-укаючи глибини незбагненні,
К-ружляю в вихорі, смиряю свою кров,
А-ти для мене світиш, наче сонце в небі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278467
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 03.09.2011
Я свет увидел за окном,
И на просторах океана
Я мыслей вечный слышу стон,
В тиши воды и ураганов.
Они вздымают пенистые валы,
И с грохотом на берег стремясь,
Будоражат мою тихую гавань,
Мысли эти – не от меня.
И мой корабль к пристани причалив,
Принимает их каждый удар,
Отвергает всю грусть и печали.
Он все так же тверд. Он – не упал.
Ведь его путь – сквозь ураганы,
Сквозь боль, и океаны, и моря, и страны,
Пройти без веры в сердце невозможно,
По направлению к земле обетованной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276790
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.08.2011
К чему пустые разговоры,
И препиранья наши, ссоры,
Какая цель вообще у них?
(Я как-то напишу об этом стих).
Блуждая по притворным далям,
Себя самих мы загоняем
Не ведая, в пустыню. Души наши,
От этого опустевают.
Душа – есть незаполненный сосуд,
И наших слов его оковы жмут,
А надобно, смиряя нашу кровь,
Чтобы заполнила сосуд этот Любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276789
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.08.2011
Наша душа – как сосуд.
Бог есть Любовь.
Заполняем наши сосуды Любовью.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276114
рубрика: Інше, Лирика
дата поступления 20.08.2011
Умная мысль без стука не входит,
Но стук происходит от нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276111
рубрика: Інше, Лирика
дата поступления 20.08.2011
Час. Вічність. Можливе одна з найбільших таємниць нашого життя. Ви зупиняєте годинника, але час і далі продовжує іти, крокувати вперед, неминуче вести у те, що ми звикли називати "майбутнє". Це лише умовність. Ми ніяк не можемо(чи не бажаємо?) зрозуміти себе і час. А він все одно йде далі – цей невидимий годинник все одно відбиває удари нашого серця, ритм нашого земного життя, незважаючи ні на що.
Чому ми не можемо змінити минулого? І чому нам не дано побачити хоч частиночку майбутнього? Ми всього лише можемо, що тільки жити в цьому крихітному відрізкові часу, який триває одну мить – короткому відрізкові, що люди обізвали – “теперішнє”.
Хочете дізнатися своє майбутнє? Для чого? Що ви маєте на увазі “майбутнє”? Немає ніякого минулого, теперішнього, майбутнього. Це абстрактні поняття. Є просто “час”. Він теж абстрактний. Оця “плинність”, вічність, за течією якої, якби не хотілося, але ми пливемо. Що б ми не робили, “воно” і далі продовжує рухатись вперед, і нам “воно” не підвладне..
Можливо, ще не підвладне.. Можливо, нам просто “не дано”. Не це наша “місія” на землі, у цьому світі. Людина є такою ж самою великою загадкою для себе – і ще є багато нерозвіданих просторів нашої свідомості, про які ми і не здогадуємося, і зовсім інших проекцій уже свідомого. Та не в цьому істина.
Не маючи змоги керувати цим процесом, нам залишається тільки ЖИТИ. Жити в цьому плині часу, приймаючи все, що приходить, і прямуючи до того, що нам визначено, того, для чого ми прийшли в цей світ. Чекати моменту, коли те, чого ми прагнемо – відбудеться. Або ні. Або не чекати. Хоча чого ми прагнемо? Якщо матеріального, то воно саме прикладеться у тому випадку, коли дійсно потрібно. А духовного... Духовне прикладеться у будь-якому випадку, якщо тільки прагнути єднання з Богом всім серцем і смиренно приймати все, що приходить.
Ми губимося в часі, в наших умовностях. Ми часто перестаємо помічати прекрасні речі. Чистоту, справжність. Наші помисли інколи повністю захоплюють наш розум, приховуючи істину.
Умовності, слова, якими ми їх називаємо не розкривають повністю усе поняття, думку. Як тільки ми прочиняємо уста, всі ці думки і сенс, який ми у них вкладаємо, тонуть у темній безодні наших слів. Якби тільки ці слова доносили той сенс, який у нього вкладає сам оповідач…
Шукайте глибину. Уповайте на Бога. Слідкуйте за вічністю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275816
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.08.2011
Трава – мудрець, що гнеться під поривом вітру,
Єднаючись із ним в одному напрямку,
Та в сутності вона – трава. І хоч росте деінде,
Та пророста корінням в глибину.
Схиляється перед могутністю природи,
І все росте, щоб потім дати місце іншим,
І тягнеться до неба вище й вище,
Хоч і затоптана ногами грішних.
Повинні так і ми – рости углиб корінням,
Стояти твердо на землі і відчувати серцем
Могуть Отця, і Сина, і Святого Духа,
Іти смиренно, і тоді озвуться,
Озвуться, у душі людини кожної,
Хто у серцях своїх молитву віднайшов,
Та в розумі не лишить місця темним помислам,
Чесноти три: Надія, Віра і Любов.
́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2011
Я бачив світ. Іще таких, як цей, не було,
Світів, нездоланих на самоті.
Я, може, це відразу й не відчув.
Й віддався повністю жаданій простоті.
Я йшов далеко, цілячись ще далі.
І знаючи, яке усе несправжнє,
Жадав знайти, й володіти кращим.
Усе це - однієї сторони медалі.
Я все шукаю. Коридор вузький.
Є тільки шлях один.
Та все ще не знаходжу.
І тільки віра світлом є живим.
Що віднайду. Що не зійду. Що зможу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2011
Не воспринимайте все слова буквально,
Быть может, я не тот, кем видите меня.
А может?.. Я молчу, не выдаю отчаянья,
Таким я был вчера, сегодня – я – не я.
И вновь сотру с листа, свои я сожаленья
Не видев букв, не слышав слов,
И погружусь в смиренное моленье
Тому, кто людям все простить готов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275578
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.08.2011
Я не можу мовчати.
Я не хочу мовчати у вічність.
Я не буду кричати.
Я не буду страждати безгрішним.
Я не хочу кохати (хочу просто любити).
Я не хочу цієї фальші.
Треба бачити світло.
Всепроникливе світло Твоєї ласки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2011
Чи байдужі мені
Пташині пісні? –
Ні, вони мені не байдужі.
Для чого ж їх ділити тоді
На «співочі» і на «певучие»?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275445
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.08.2011
Без сну. Я доволі без сну вже живу.
Не даю собі ради. А далі –
Ну, а далі – усе наяву.
Ви не вбачите ані деталі.
Та усе наяву – мов у сні.
Я і сам не усе тут вбачаю.
Ну, скажіть, розкажіть же мені,
В чому гріх мій, і в чому я каюсь.
Мовчите. Краще й далі мовчіть.
Я не знаю, куди я забрів.
Я спущусь у глибини душі.
Не сам - зі страхом своїх відкриттів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2011
Ти підійшла до мене навесні.
Весна в душі, надворі ж осінь.
На згадку залишивши мені
Солодковий порух волосся.
Ти підійшла до мене по зимі,
Коли прокинулась душа природи,
На згадку залишивши мені
Квіти душі, а з ними – грози.
Настало літо. Ти не підійшла.
Зостались твої трави й роси.
Я все чекав весни – і ти прийшла
Серед грози, а в серці –
Ти принесла сонце…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275232
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.08.2011
Пишу, творю мелодії
У себе в голові. –
Скажіть добродії,
Шукаю що
В глибинах
Невідомих.
Шукаю. Що й навіщо?
Я не веду історії.
«Всього лише» пишу симфонії,
Що в глибині
Заховані
Навіки.
А може…
…не захованії зовсім.
А тільки лиш
Написані
Рукою,
Та не душею.
Тоді для чого враз,
Я все оце пишу?
Можливо раз-не-раз,
Свою відкрив я душу,
І виставив-таки незграбні нотки
Напоказ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2011
Я вновь сижу в вечернем зное,
И думаю – как же коротка
И быстротечна жизнь, лювовь и горе,
И все же – это жизни суета.
Сижу в плену своих я мыслей,
Не замечаю даже перезвон
Колоколов – о, как же чисто,
Звучит их певческий небесный тон.
Все преходяще и не вечно
Материальных миражей миров.
Я все в плену у мысли быстротечной,
Но уже слышу звон колоколов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275135
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.08.2011
Кручуся, верчуся на новітніх витках історії.
Помилкам минулих поколінь
Навчаюся. І повторюю. Повторюю,
Незважаючи на лемент прохожих.
Залишаю сліди по собі на загривках мелодії –
Як замінник «своєї» духовності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2011
Закрадається.
Потрохи закрадається
у серце й розум
Сумнів.
Залишається.
Потрохи залишається і
повністю зливається
З душею.
Навіщо?
Навіщо ходимо, костуром відбиваючи
бруківку?
Цураємось,
цураємось самих себе, зацькованих
навіки.
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274931
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2011