| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Нікого не шкода, ми м'ясо з вагонів,
яке споживатимуть тисячі клонів.
Битком набиватимуть шлунки до печії ,
ми всі до народження були приречені,
плести за течією ми будем вічно.
Касета зупиняється автоматично.
Кричи гучно але плати двічі.
Ми не мислимо життя без чисел.
Брудним або чистим , живеш серед людей ?
Бензином з каністри заляпай цей день.
Спокійно йди спати, і може уві сні
всі твої химери розтануть в пітьмі.
Будильник звенить, кувалдою по черепу,
розбудить мене і я піду вечеряти,
а може і снідати, мені всеодно,
я свідок жорстокого німого кіно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276631
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 23.08.2011
Я йду по тунелю на вогник, на волю,
шукаючи свою долю у морі іронії.
Та все це даремно, здається мені,
що це просто лампа висить на стіні
Ніякий не вогник , а просто вольфрам,
бажаю цей блеф розпізнати і вам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2011
Прошу вслухайся в тишу всередині себе,
руки в рідкісних особин тягнуться до неба.
Дякую , більше нетреба.
Я п'ю чай з трьома ложками цукру.
Сьогодні ти тиснеш удачі руку,
а завтра Ганна випадково розіллє масло.
З цього місця твоя удача згасла,
і покотилася в мокру канаву біля тротуару ,
і вся твоя слава,
десятки друзів, не вигадуватимуть палких ілюзій
і забудуть про тебе невдовзі.
Залишиться тільки холодне тіло в морзі,
патологоанатом нервово палить на морозі.
Затишна третя полиця, до темряви притулися,
поближче до дверей.
Тут повно людей але в них мало ідей.
В фіналі залишиться двоє маленьких дітей,
тяжко відвернути погляд від їх щирих очей.
І я застигну мовчки напевно це відчай.
Хочеш ? я і тобі зроблю чаю.
Тільки скажи скільки ложок цукру бо я не знаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2011
Виходячи з дому я поринаю в музику ,аби не чути скрежету і не бачити понурих пик ,з вами я ніколи не вийду з лабіринту, я зайду в тупик.
Кожної днини я бачу картини як не жаліючи слини ходячі мерці товпляться в тролейбусі тримаючи в руках папірці.Я туди не хочу , краще піду пішки , переходячи дорогу закрию очі ,може якийсь в бляшанці неохоче натисне на газ і мене відкине в проїджаючий поряд Камаз , вм'ятина на капоті , кілька гнилих фраз і винний розсіється в найближчому повороті. Спокійно відкриваю очі , йду до пункту А. Від пекучого сонця трісне моя голова. Рукою закриваю тріщину , стараюсь говорити тихше , не підходь ближче! Всеодно ми непотрібне шмаття у вогнищі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276231
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.08.2011