Яна Бім

Сторінки (4/378):  « 1 2 3 4»

Я знаю (наїв)

Я  знаю,  де  живе  любов,  -  
Вона  існує  в  добрім  серці,
Ми  чуєм  пісню  її  знов,
Чекаєм,  хто  на  голос  наш  озветься...

Я  знаю,  де  живе  воно  –
Щасливе,  радісне  кохання,
Воно  не  кожному  дано
Й  буває  у  житті  останнє.

Я  знаю,  де  живе  весна  –
Вона  панує  в  наших  мріях,
Вона  до  нас  приходить  в  снах,
У  поцілунках  і  надіях.

Я  знаю,  де  живе  життя  –
Воно  кипить  в  кожній  людині:
У  незбутніх  почуттях,
У  кожній  радісній  хвилині!

Я  знаю,  де  живуть  усі  
Тривоги,  пристрасті,  надії...
Та  лиш  дороги  не  знайду
У  свої  заповітні  мрії... 28.06.2000

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2012


ПОРИ РОКУ

День  за  днем  і  рік  за  роком
Все  міняється  в  житті,
О,  чотири  пори  року,
Ви  не  змінюєтесь,  ні.
Літо  прийде  за  весною,
Потім  осінь  і  зима.
За  суницею  лісовою  –
І  ялинка  в  дім  прийшла.

ВЕСНА  приносить  нам
Кохання,  цвіт  і  квіти...
Березень  –  сік,  квітень  –  свята,
Травень  –  може  дощем  зігріти!

ЛІТО  прийде  до  нас
З  теплим  світанком    і  низкою  злив.
Червень  –  дарує  сіно,  липень  –  медовий  квас,
Серпень  –  збирає  врожай  з  нив.

ОСІНЬ  до  нас  холод  привіє,
Зелень  пожовкне,  побагряніє...
Вересень  –  лани  пожне,  жовтень  –  розфарбує,
Листопад  –  килимом  казковим  вкриє.

ЗИМА  на  білих  конях  прилітає
Снігом  усе  на  дворі  прикрашає.
Грудень  –  морозом  лякає,  січень  –  Новий  рік  відкриває,
Лютий  –  завжди  весну  зустрічає!

Всі  пори  року  прекрасні,
Хтось  обирає  свою,
Але  завжди  світять  зорі  ясні
І  життя  співає  пісню  нову... 26.04.2001

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2012


Висихаю, як листок восени…

Висихаю  як  листок  восени,
Майже  мертва  падаю  долі...
Зачерствіє  душа  без  весни,
Поки  я  не  вилізу  з  безодні...
Винна  я  в  ситуації  цій  –
Що  забута  найріднішим  серцем.
Ніч  лікує  мене  в  самоті  –
Рани  посипаючи  перцем.
Я  не  та,  що  була  повна  сліз,
Без  вологи,  як  жовте  мертве  листя
під  ногами,  бо  впала  у  низ,
І  мене  віднесло  на  узбіччя.
Висихаю,  як  листок  без  весни,
Зачерствіє  душа  без  любові.
Може,  вітер  життя  піднесе  до  води
І  я  зможу  протистояти  долі. 25.03.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367593
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 29.09.2012


Більш не буде, як колись

присвячується  роману  С.  Кінга  "11.22.63"

В  ніч  прозору,  в  ніч  не  теплу
ти  з’явись  яскравим  сном...
Буде  рай  і  буде  пекло
десь  далеко  за  вікном...
але  ти  забудь  про  всесвіт,
ніжно  в  очі  подивись...
І  зітри  наше  минуле  –
Більш  не  буде,  як  колись.
Ти  будь  тим,  хто  сльози  витре,
як  постукає  біда...
Тим  будь  тим,  хто  скаже  вкотре  –
геть  печаль  –  ти  ж  не  сама.

В  ніч  прозору,  в  ніч  не  теплу
ти  з’явись  яскравим  сном,
тихим  спомином  озвися,
ніжним  вітром  за  вікном...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2012


Монолог пораненого 2

Невже  так  буде  завжди  –
Невже  я  літать  не  зумію?!
Шепоче  надія:  “Зажди,
віра  тобі  крила  зцілить...”
Мені  б  до  живої  води  –
не  тільки  напитись  –  скупатись!
...  Невже  так  буде  завжди?
Невже  недосяжно  щастя...
Не  вірю  я  в  речі  сумні!
Я  віру  в  інше  плекаю!
Побачивши  очі  твої  –
Я  ж  в  небі  без  крил  буваю!
Невже  в  мені  є  ще  життя,
Невже  я  не  тлію  –  палаю?!
Невже  зламавши  крило,
Я  над  землею  ще  покружляю... 15.10.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366897
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 26.09.2012


Монолог пораненого

Відкрийте  клітку  –  дайте  політати!
Хоч  я  й  з  пораненим  крилом...
                         та  краще  волю  взнати
Й  померти  від  її  азартних  жартів,
Ніж  задихатися  в  обіймах  клятих  ґратів!
Відкрийте  клітку  –  дайте  політати...
Можливу  я  і  не  втечу,  зате  буду  знати,
Що  дозволяєте  мені  без  варти
Свободу  й  долю  власну  скуштувати... 11.02.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366892
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 26.09.2012


ВАМ…

(  майже  романс  )
Вам  в  мою  душу  так  цікаво  зазирати,
Ви  так  бажаєте  усе  про  мене  знати,
Але  душа  моя  для  Вас  закрита,
Тож  Вам  її  не  вдасться  спопелити.
Не  нарікайте  на  струн  душі  зухвалість
І  не  тамуйте  свою  злість.
Я  Вам  не  скрипка,  не  гітара...
Та  й  Ви  –  не  ніжний  піаніст.
Тому,  навіщо  нам  манірність,
І  Ваші  брехні  про  “щирі  почуття”?!
Самі  ж  не  вірите  у  власну  вірність,
Від  когось  вимагаєте  клятв  на  все  життя...
У  Вашу  душу  я  й  не  хочу  заглядати  –
нових  відкриттів  для  себе  не  знайду...
Бо  знаю,  Ви  не  здатні  покохати  –
На  своє  щастя,  й  на  чиюсь  біду... 25.02.2004

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2012


…і ти була щаслива…

Він  обіймав  тебе  і  ти  була  щаслива...
Він  ніби  вгадував  бажання  всі  твої,
І  навіть  те,  що  ти  очима  лиш  просила,
А  ти  не  вірила,  що  все  це  не  вві  сні.
Хоч  мріяла  про  набагато  більше,
Та  важко  було  перейти  оту  межу...
Попереду  було  най  цікавіше,
Але  вирішила:  “Ніколи  не  скажу!”
Ніколи  не  розкажеш,  бо  злякалась  –
Побачивши,  що  все  в  твоїх  руках,
І  що  ніколи  у  ньому  не  помилялась...
Усе  це  щастя  викликало  непідробний  жах.
А  за  той  страх  доля  жорстко  покарає,
Не  можна  нехтувати  шанс  останній  свій...
А  шанс  останнім  був  –  тепер  то  ти  це  знаєш,
що  пропустила  шанс,  коли  був  майже  твій... 11.08.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2012


Місто з яким прощаюсь…

Я  тебе  більше  не  побачу  –
Місто,  в  яке  я  закохалась...
І  я  сумую  ледь  не  плачу,
Бо  я  жалію,  що  не  осталась.
Із    парком  дивним  я  прощаюсь;
З  сосною,  (білка  з  гілки  там  живе),
З  палатою,  де  з  щастям  зустрічалась,
З  вікном,  що  в  дивний  парк  веде.
Ти  давно-вічне  –  фортеця  сіра
нам  на  згадку  про  твою  міць,
а  у  фортечних  мурах  –  хата  ціла,
досі  обжита  є  людьми,  стоїть.
Ти  серце  грієш  не  одному!
Розлогі  схили  різних  барв  –
Так  хочеться  тихесенько  самому
Пройтись,  й  відчути  їх  місцевий  шарм!
Скінчилася  подорож  незабутня,
Що  щастя  залишила  на  серці...
Спасибі  за  свято  серед  будня,
Мої  неповторні  Микулинці! 25.09.2002

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2012


Малиновий експромт

Гарячий  осінній  компот
із  стиглих  ягід  літа  -
Малиновим  експромтом
я  майже  відігріта.
Хай  мої  пальці  опікає
крізь  чашку  їх  зігріваючи!
Аромотерапією  лікуюсь,
Малиновий  компот  попиваючи.  
Гарячий  осінній  компот  –
Останній  поцілунок  літа
Малиновий  експромт  
Дописано  і  допито... 22.09.12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2012


Осіння зараза

Скажена  осінь  сьогодні...
Чи  просто  погода  скажена...
Холод  мчить  у  кожній  моїй  клітині  –
Замерзаю  в  пошуках  тепла.  Навіжена!
Чому  ти  колюча,  остигла,  така?
і  вітер  крізь  шибку  пролазить...
з  тобою  вистигаю,  без  житла  і  до  тла...
Але  холод  душі  не  заразить!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365687
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 21.09.2012


Знову осінь

Знов  осінь  в  парках  збирає  листя
Й  шиє  сукні  золото-багряні.
Знову  осінь  загубила  щастя,
Й  вийшла  за  всі  допустимі  грані.
Знову  осінь  сама  не  себе  не  схожа,
Хоча  –  дуже  щедра,  як  завжди…
Осінь  за  природою  неможлива  погожа,
Бо  за  нею  дощ  біжить:  “Зачекай,  зажди!
Зачекай,  бо  не  втечеш  ніколи,
То  зі  мною  краще  подружись!”
Знову  осінь  –  діти  йдуть  до  школи:
“  Літо,  літо,  просимо  –  наснись!”
Знову  осінь  по  садах  збирає  сливи,
І  скидає  стиглі  яблука  в  траву…
Осінь...  осінь  –  почалися  зливи…
Знову  осінь  покличе  зиму! 05.10.2004

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012


КОСМОС

Там  на  небі  нічному,
Де  безліч  зірок  і  планет,
Життя  таке  невагоме,
Туди  плануємо  злет:

В  галактики  невагомі,
В  світи  не  відомі  нам,
Відриваємось  від  рідного  дому
Щоб  політати  без  тяжіння  там.

Але  там  ясне  сонце  не  сходить,
Не  дзюркоче  стрічка  з  води,
Їжачок  ночами  не  бродить,
А  вранці  –  ні  трави,  ні  роси.

Там  де,  здається,  вселенське  небо  –
Ні  блакиті,  ні  хмаринки  нема...
Мені  космосу  не  треба,
Бо  нас  кличе  планета  Земля!          22.03.2004

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012


Три крапки

Три  крапки...  
                               то  така  страшнюча  річ,
А  що  там  далі?  Як  там  далі?
Побачення,  тремтіння  свіч
Із  ніжним  запахом  сандала...
.Чи  сльози,  сльози  і  біда
Одягнена  в  прозорі  шати...
Чи  мир  душевний,  чи  війна,
А  я  стомилась  відступати...
Три  крапки  у  листі  порожнім  –
Чого  від  них  й  від  тебе  ждати?
Хай  я  спинюсь,  та  подорожнім
Лист  буде  світом  цим  блукати. 12.04.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2012


Больно

Так  больно,  когда  сердце  плачет,
Когда  душа  страдает  весной,
Когда  всё  самое  хорошее
Происходит  не  с  тобой.

Так  больно,  когда  мечту  разбивают,
И  поранившись  розовым  стеклом,
Ты,  как  кровь,  надежды  теряешь,
Перевязку  откладывая  на  потом.

Так  больно,  когда  несправедливо
Обидели  тебя  унизив  твою  душу,
А  ты  чтоб  не  закричать  и  не  заплакать  –
Терпишь  боль  и  приступы  удушья…            31.03.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365012
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.09.2012


Коли серце неживе

Сумно,  коли  у  серці  любов  не  живе,
навіть  і  невзаємне  надію  дає,
а  коли  пустка  –  то  серце  німе,
життя  чорно-біле,  мов  не  твоє,
віра  зникає  у  добро  і  любов,
щось  зле  і  чорне  потрапило  в  кров,
сіра  байдужість  душу  взяла  в  полон,
нормально  все  йде,  але  то  шаблон.          05.07.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012


В дорогу!

Я  би  воліла  утекти  далеко,
Туди,  де  і  не  має  місця  лиху,
Туди,  де  не  ростуть  смереки,
Де  чути  прибою  пісню  тиху.
Я  б  собі  летіла  в  літаку,
Чи,  може,  в  потязі  дрімала...
Якби  ж  я  мала  долю  не  таку,
Я  б  не  лише  у  снах  це  відчувала.
Я  би  собі  купила  добру  торбу
і  позбирала  наймиліші  речі,
і  вирушила  б  в  дорогу  довгу,
своє  добро  закинувши  на  плечі!
Я  би  ішла,  летіла,  пріла,  мерзла,
але  спинитися  і  впасти  не  хотіла...
Я  би  для  свого  світу  щезла,
але  собі  нові  світи  відкрила! 11.08.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364600
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 16.09.2012


Не говори того, що знаю

Не  говори  мені  того,  що  й  так  я  знаю.
Не  говори  про  те,  що  з  кимось  було.
Ти  розкажи  про  те,  де  ти  блукаєш,
Коли  твоїй  душі  буває  все  одно...
І  не  розказуй,  як  було  добре  “вчера”,
Не  хочу  знати  з  ким  ти  вчора  був!
Скажи,  що  лиш  наша  спільна  вечеря
Спроможна  вивести  з  твоїх  очей  вчорашній  сум...
Не  говори  мені  того,  що  знаю  –
Що  ніч  одна,  розлука  ж  –  назавжди...
Ти  вразь  –  скажи:  ”Тебе  не  відпускаю!”
А  вранці  залиши  мені  свої  сліди...

Не  говори  "назавжди",  ох...  не  говори... 08.05.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012


Потяги

Я  закучилась  за  потягом,
За  отим  душевним  протягом,
За  дорогами  й  туманами,
За  надіями  й  оманами.
Я  скучаю  за  вагонами
І  за  людними  перонами,
Де  прощання  й  зустрічі  єднаються,
Де  радість  і  сум  зустрічаються.
Скучила  за  купе  затишними,
За  провідником  симпатичним,
Що  приносить  гарячий  чай
І  бажає  тихо:    “Мирно  засинай!”
Я  закучилась  за  потягом,
бо  не  їздила  вже  протягом,
Протягом  десятиліття,
Що  тепер  старе  століття...
Потяги  в  дитинстві  були,
Що  давали  вже  й  забула;
Потяг,  даль,  вокзал,  дорога,
І  розбита  вщент  тривога!
Зараз  їзджу  лише  в  снах
На  темно-зелених  поїздах,
Там  я  чай  п’ю,  казки  читаю,
Й  тихо-мирно  засинаю... 18.09.2002

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2012


Бентежна зустріч.

Доля  у  кожного  різна,
У  кожного  своє  життя...
Та  стрічаються  рано  чи  пізно
Два  шляхи  не  дорозі  буття.
Люди  звуть  коханням,
Зустріч  бентежну  цю,
Та,  часом,  не  востаннє
Зустріч  знаходиш  свою.
Все  залежить  від  того  –
Хочеш  спинитись  чи  йти,
Можеш  блукати  довго,
А  щастя  своє  не  знайти...
Тож,  якщо  серце  співає,
А  душа  тремтить,  –  
Кожен  відчуває,
Треба  свій  шлях  спинить!
І  поєднати  дві  долі
На  всі  наступні  віки,
І  вже  разом  поволі
По  дорозі  життя  піти.
Шлях  може  бути  легким,
Може  й  тернистим  бути,
Та  свою  зустріч  першу
Ти  не  в  силі  забути. 15.08.2001

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2012


Пусть грусть…

Пусть  
поживет  в  душе  немного
грусть...
успокоится  тревога,  

Пусть  
еле-еле,  чуть  живая,  
Рождается  любовь  –  
всех  прощая…  18.06.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364167
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.09.2012


Вже холод хапає…

Вже  холод  хапає  за  плечі,
І  вечір  більше  схожий  на  ніч.

Ми  загортаємося  у  теплі  речі,
Запалюємо  камін  або  просто  піч.

Але  найтеплішими  є    -  руки,
Особи,  котра  нам  небайдужа.

Коли  лунають,  за  вікном,  негоди  звуки,
Зігрій  мене  теплом  душі,  милий  друже.  
Жовтень.  2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2012


Виклик совісті

Час  повертати  совість  з  відпочинку,
Відпуск  без  правил  час  перервати,
І  душу  із  мертвого  спочинку
Пора  відмити,  і  годі  спати!

Я  зрадила  себе  оту  –  яка  літала
І  з  вітром  цілувалася  у  снах...
Я  зрадила.  З  хмар  опустилася...й  пропала,
А  для  безсмертя  то  поганий  знак.

Чи  я  втомилася  від  щастя,  Боже?
Чи  осліпило  почуття  земне?
Спустошилась  душа  й  не  може
Ні  бачити,  ні  слухатись  Тебе...

Так  соромно,  і  буде  покаяння,
А  потім  і  спокута  за  усі  гріхи...
Я  ж  знала  це...  Чому  ж  ці  злодіяння
творила,  й  не  могла  завадити  собі?...

Розслабилась!  Забула  я  про  дух  і  душу,
І  занедбала  чистії  думки...
Я  ж  не  така  була...  прозріти  знову  мушу,
Хоч  й  як  не  легко  виправляти  помилки!

Час  повертати  совість  в  почуття,
Час  пристрасті  утамувати  болем,
І  повернувши  цінності  життя
Не  поважати  цю  байдужість  голу! 04.09.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363841
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 13.09.2012


Літалики

Літали  метелики,
 Й  на  квіти  сідали,
   А  я  усміхалася  –
     Їм  привіти  кидала.
       Отут,  серед  трав,
         В  яких  потопала
           І  ніжачись  в  них  –
             Веснянки  співала.
               П’яніючи  солодко
                 Від  трав  аромату  –
                   Цілувала  золотко,
                     Котре  вийшло  з  хати... 07.09.2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2012


ЗВИКАЙ ДО РОЗЛУКИ

Прощай,  та  звикай  до  розлуки...
Розірве  світання  струна  -
Гітару  візьмуть  твої  руки
і  вкотре  воскреснуть  слова.
Слова,  які  я  дарувала,
На  щастя,  що  в  спогадах  є...
Ти  ж  знав  –    назавжди  не  буває
і  все,  що  не  вічне  мине...
Прощай,  заспівай  наостанок  –
Востаннє  про  це  попрошу,
І  в  наш  найтаємничіший  ранок
Заплачу,  поцілую,  піду.
Прощай...  Ти  мені  не  пробачиш,
Але  зрозумієш,  приймеш...
Так  треба  –  неможливо  інакше...
Та  ж  знаєш,  кохання  без  меж,
Але  є  обставини  й  люди,
Що  кажуть  -  кохання  нема...
Проте,  воно  є,  воно  всюди...
Та  інколи  в  серці  зима.
А  в  нас,  в  нас  з  тобою  до  скону
В  душі  поселилась  весна,
Та  мусимо  розстатися  ми  за  законом,
За  правилами  мирного  життя.
Хоча  відтепер  більш  не  буде
ні  миру  в  душі,  ні  життя...
Прощай,  я  тебе  не  забуду.
Забудь  про  свої  почуття.
Живи,  не  рви  струн,  я  благаю,
Хай  з'явиться  інша  любов.
Хай  пісня  твоя  не  вмирає,
Не  жди,  я  не  вернуся  знов.  03.08.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2012


… але ж була…

Раптова  усмішка  осіннього  сонця
Світила  не  довго,  але  ж  була...
Ти  кликав  мене  –  стукав  у  віконця,
Тебе  я  чекала,  але  в  ніч  не  пішла...
Холодні  тумани  збивали  горіхи,
І  гралися  ними  трави  золоті...
Ти  був  задоволений,  та  душевної  втіхи
Мені  бракувало  в  нашому  житті.
Ніхто  восени  не  буває  голодним  –
І  холод  з’їдає  осіннє  тепло...
Ми  разом  були  –  вітром  прохолодним,
А  в  раптову  осінь  це  не  на  добро...    03.10.2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2012


Його не стало, і вона відчула біль…

Його  не  стало,  і  вона  відчула  біль...
А  після  болю  –  заздрість  до  чужого  щастя,
Бо  біль  пекучий  душу  їй  роз’їв,
І  згасло  совісті  розпалене  багаття.
Бо  іншим  добре,  а  їй  –  ох,  як  зле!
Бо  іншим  легко,  а  їй  –  ой,  як  тяжко...
В  житті  і  доброго  було,  але
Так  мало,  що  й  згадати  важко...
І  після  того  як  покинув  він,
(Хоча  про  вибір  в  нього  не  питали)  –
вона  порізалась  об  скло  рожевих  мрій,
які  розбились  бо  їх  розтоптали...
І  от  його  не  стало...  Щастя  й  не  було,
Та  було  легше  їм  у  двох  на  світі...
...шуміло  в  серці  й  в  голові  гуло,
і  зрозумівши,  що  він  залишив  із  ким  жити  –
вона  змінила  стан  свого  життя,
і  припинила  щастя  чуже  винити,
Заради  іншого  щасливого  буття  –
Щоб  дочці  не  довелось  за  її  гріхи  платити... 17.01.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012


Плоди

Яблука  достигли  –  принеси.
Дай  мені  шматочок  літа  аромату!
Пам’ятаєш,  ти  носив  мені  до  хати
яблуневий  цвіт?  –  тепер  плоди  неси!  03.08.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012


Осінній лист

Летить  осінній  лист  шукати  літо,
Хоч  неможливо  вже  його  знайти:
Наклеєно  всі  марки  і  закрито,
Конверт  із  літом  десь  зашлють  вітри. 17.09.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012


Совісні догани…

Все  проходить  –  ніч  міняє  день,
День  змінює  ніч  безсонну  без  ідей.
Все  минає,  час  лікує  рани,
Серце  совісні  вислухає  догани.
Світ  тече  і  совісті  не  чує...
Та  чи  кожен  часто  те  почує,
Чого  не  хоче  слухать,  від  чого  біжить  –
Те  що  ранить  одного  –  іншим  не  болить...
Все  іде,  а  спогади  лишаються,
В  пам’яті  глибоко  поселяються...
Може  совість  в  спогадах  живе,
І  коли  її  згадаєм  жде,  тихенько  жде... 12.11.2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362288
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 05.09.2012


Увірвалась осінь

Так  раптово  увірвалась  осінь
В  літо  це,  як  в  радість  мою  сум...
Холодно  із  літом  привіталась  зовсім,
А  зі  мною  низкою  похмурих  дум.

Я  дивуюсь  –  стало  влітку  холодно,
Звісно  осінь  щедра  пора,  та  все  ж...
У  душі  майнуло  здогадом  –
Щедра  осінь  –  самота  її  теж  без  меж.

Без  запрошення  увірвалась  осінь,
Наче  я  її  чекала  довго  і  давно...
Ну,  а  літо  ногами  босими  –
Дременуло  крізь  відчинене  вікно... 22.08.2003

інший  варіант:

[url=""]https://www.youtube.com/watch?v=PRXlQC2SpkU[/url]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012


Тихий вечір

Так  плавно  вечір  настає:
Приходить  тихо,  не  стукає  дверима,
А  ми  знову  проходимо  мимо,
Ми  квапимося  в  ніч,  а  вечір  розтає...
Повільно  сутінки  сад  огортають
Замалювавши  все  у  колір  сивий,
Хоч  сад  химерний  –  все  одно  красивий,
Й  без  страху  їжаки  там  яблука  шукають.
Без  пафосу  на  небо  перша  зірка  вийшла,  –  
Та  глядачі  затамували  подих,
Хоч  в  неї,  як  цей  світ,  старенький  одяг
Все  ж  зірка  сяє  урочисто.
Так  плавно  вечір  розтає,
Дає  дорогу  ночі,  не  стукає  дверима...
Ми  знову  повз  красу  проходим  мимо,
Ми  спішимо  у  день,  а  вечір  розтає... 08.10.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012


Не скориставшись

Усе  закінчилось  до  пуття  не  почавшись...
Тяжкі  запитання  –  відверті  відповіді.
Ніхто  ніким  ніяк  не  скориставшись,
Розішлись  іншим  читати  проповіді.

Хоча  одне  одному,  видно,  сподобались,
Чекали  одне  від  одного  першого  кроку.
Лиш  гордість  послати  не  удостоїлись,
Щоб  мати  з  щастям  палку  мороку.  
29.08.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361831
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2012


Життя не пісня

П.  М.  В.  (тьоті,  яка  прожила  лише  36  років)

Життя  –  не  пісня,
Бо  пісня  повторяється,
Життя  ж  чиєсь  минає
І  більш  не    починається...
Життя  –  не  казка,
Бо  казка  ще  прочитається,
Життя  ж  хвилини  губить
І  не  зупиняється.
Життя  не  сон  –
Від  жахіття  прикидаєшся,
В  житті  ж  погане  
не  тільки  ввижається...
Життя  –  це  життя,
Де  сміх  крізь  сльози,
Де  вслід  за  спекою
Приходять  морози,
Де  після  печалей
Буває  така  радість,
Що  від  неї  плачеш
І  вмираєш,  наче...
Життя,  як  життя  –
Воно  наше,  власне,
Буває  щасливе,
Буває  нещасне...
Життя  –  марафон:
Є  старт,  є  фініш,
Забіг  і  дистанція  –
У  кожного  різні. 08.05.2001

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361711
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 03.09.2012


ОСІННІ ТУМАНИ

Осінні  тумани  замішані  на  молоці...
В  осінніх  туманах  живе  вицвіле  літо...
Ти  витри  сльозу  на  засмаглій  щоці  –
Осінні  тумани  ще  можуть  зігріти...
Осінні  тумани  сховають  лісу  печаль,
Й  научать  любити  осінь  без  снігу...
Тільки  не  вдивляйся  у  темно-коричневу  даль,
Осінні  тумани  не  сховають  всю  печаль  світу...
Осінні  тумани  свіжістю  пахнуть,  ніби  помито
Землю  цим  ніжним  прозорим  серпанком...
В  осінніх  туманах  зимує  відцвіле  літо,
Чекаючи  поки  цвістиме  рожевим  світанком... 03.11.2004.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2012


П…Е…Ч…А…Л…Ь…

Печаль...  Вітер  віє  в  вікно,
На  жаль...  щастя  було  давно,
Тоді  –  дощ  в  калюжу  не  крапав,
Мені  смуток  душу  не  драпав.
Печаль...  Синь  небесна  чорніє...
Вуаль  приховати  не  вміє,
Що  я  не  сміюся,  а  плачу...
Й  цього  я  собі  не  пробачу.
Печаль...  Почуття  відлетіли
у  даль...  (А  мене  не  зігріли...)
В  твої  очі  п’яні  від  щастя,
її  очам  закохатись  не  вдасться.
Печаль...  Вечір  повний  образ,
На  жаль...  Я  мовчу  бо  всі  фрази
Від  мене  для  тебе  не  модні...
Печаль  зі  мною  в  парі  сьогодні... 19.07.2004

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012


ШКОЛЯРИК (Вперше)

Йде  до  школи  в  перший  клас
Школярик  маленький,
І  несе  він  перший  раз  –  
портфелик  новенький.

Ще  сьогодні  перший  раз
Він  зайде  у  школу,
Вперше  він  побачить  клас
Й  вчительку  чудову.

Дарувати  їй  букет
Він  буде  стидатись,
А  вона,  помітивши  це,
Всі  зусилля  докладе
Щоб  не  розсміятись.

Вперше  на  перший  урок
Школяр  за  парту  сяде.
І  зробивши  впевнений  крок  –
Перших  друзів  знайде!
...............................
Проминуть  чималі  літа,
І  востаннє  дивитиметься  на  карту,
Той  школярик,  що  наче  вчора
Вперше  сів  за  парту... 26.04.1998

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012


Наївна

Так  давно  уже  буває  –
Сонце  сходить  і  сідає,
Місяць  виплива  з  зірками,
Спить  дитя  мале  з  казками...
Так  давно.  А  я  дивуюсь
Ясним  зорям,  і  милуюсь
Небом  нічним  до  світання...
А  ще  –  вірю  у  кохання!
Так  давно  уже  буває:
Хтось  кохав,  хтось  не  кохає...
Із  наївними  думками
Засинаю,  як  з  казками. 24.04.2004

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360971
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 30.08.2012


Ти вже готова до дороги

Ти  вже  готова  до  дороги?
Підготувала  пензлики  і  фарби...
Мольбертом  стане  тобі  природа...
Маєш  різні  сукні  для  зваби.

Ти  вже  готова  збирати  плоди,
Ті,  що  юна  Весна  для  тебе  садила...
А  я  тобі  скажу  –  Осінь  зажди!
Не  підганяй  Літо  розправити  крила!  26.08.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012


Політ уві сні на гелікоптері

Мені  наснився  геліко́птер,
А  за  штурвалом,  власне  –  я.
А  наді  мною:  хмари,  сонце.
А  піді  мною  –  ліси  й  моря!
І  так  мені  було  чудово:
Я  бачила  крізь  скло  красу,
Літала  я  просто  асо́во,
Із  враженням  ніби  й  не  сплю.
Тому  в  крові  адреналіну
Від  захвату  було  багато,
Був  певний  шок,  йому  на  зміну  –
Я  без  вагань  робила  сальто!
Помилувавшись  із  небес
Яка  красива  в  нас  природа,
Подякувавши  за  прогрес  –
Що  політати  тепер  мода,
Я  приземлилась  серед  лісу,
(хоча  не  легко  –  чесно  ска́́жу).
За  мить  звільнилася  від  сну  –
Вже  з  навичками  пілотажу.
Сни  задарма  щоночі  бачу,
А  гелікоптер  не  купить,
Тож  краще  спати  раніше  ляжу  –
Щоб  політати  довшу  мить! 13.02.2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2012


*** (Самотній вечір)

Самотній  вечір  як  і  я  –  
ми  одне  одному  до  пари.

Хоч  в  мене  є  рідня  моя,
І  в  нього  зорі  і  тумани,

Та  тільки  з  вечором  у  двох  
Ми  пишем  вірші,  палим  свічі...  18.10.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012


Зоре, зірочко, зірнице!

Зоре,  зірочко,  зірнице,
Чом  тобі  в  північ  не  спиться?
Чом  так  ясно  з  далека  сяєш,
Серед  ночі  кого  виглядаєш?

Мабуть,  хтось  зірвався  з  неба,
І  на  Землю  втік  від  тебе...
Винуватець  безсоння  й  тривоги
Закотився  у  трави  вологі.

Не  повернеться  –  годі  й  чекати,
З  трав  у  небо  йому  не  злітати,
Ти  для  нього  тепер  зависоко...
Не  шукай  каміння,  моя  ясноока! 17.02.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2012


Літо не зима – нема морозів

“Такого  чудового  літа
Давно  вже  в  мене  не  було...”  ТіК

Цього  літа  я  не  чекала,
Я  боялася  дотліти  до  літа,
Я  боялася,  що  сонце  завітає,
А  мене  вже  буде  не  зігріти...
Але  я  і  вірила  у  сонце,
І  воно  мене  не  підвело!
Так  привітно  у  вікно  моргало,
Шепотіло:  “Ще  не  все  пройшло...”
Літо  не  зима  –  нема  морозів,
І  мене  оживило  тепло...
Так  багато  від  щастя  сльозів,
В  мене  ще  ніколи  не  було.  літо  2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2012


Україна - це для мене…

(відповідь  на  опитування  газети)

Україна  для  мене  –  це  мій  дім,  мій  рідний  мальовничий  край,  це  люди,  які  мені  не  байдужі  і  яким,  надіюсь,  не  байдужа  я.  
Що  б  я  змінила  в  Україні?  Якби  мала  можливість  я  б  змінила  ставлення  деяких  українців  до  своєї  країни:  є  люди,  які  десятиліттями  живуть  на  цій  землі,  під  українським  небом,  але  вважають,  що  Україна  –  не  самостійна  держава  і  українська  мова  –  то  не  повноцінна  мова,  а  просто  різний  “суржик”  регіонів,  що  Л.  Українка  і  Т.  Шевченко  писали  “на  суржику”...  Це  так  сумно  чути,  бо  саме  такі  люди  і  роблять  з  нашої  мови  отой  “суржик”.
Інші  постійно  наголошують  на  тому,  що  Україна  їм  щось  винна.  На  мою  думку  наша  Батьківщина  є  такою,  якою  ми  її  будуємо,  тож  хочеться  щоб  українці  більше  віддавали  своїй  країні,  ніж  використовували  її    як  засіб  збагачення  і  політичне  гасло.
Дякую  Україні  за  геніальних  авторів,  класиків  і  сучасних  авторів  поезії  і  музики,  прози  і  живопису,  авторів  фільмів  і  театральних  вистав,  за  авторів  спортивних  перемог,  що  прославили  нашу  Батьківщину  краще  усіх  політиків  і  дипломатів.    Не  називаю  імен  бо  вони  всім  відомі,  і  без  цих  імен  я  не  уявляю  України.
Серпень.  2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359588
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.08.2012


ПРОГУЛЯНКА

Буду  я  із  лісом  розмовляти,
Буду  я  із  гаєм  шепотіти,  -
Хочу  таємницю  їхню  знати,
Щоб  природу  краще  розуміти.

Я  піду:  зайду  в  високі  трави,
Вмиюся  краплинами  роси,
Подивлюсь  на  сонцесхідні    барви,
І  полину  мріями  туди.

Буду  я  гулять  по  небокраю,
І  хмаринці  в  очі  зазирну  –
Таємниці  всі  її  пізнаю
І  свої  секрети  розкажу.

По  веселці  перейду  до  сонця  –
Відігрію  душу  там  свою...
І  відкрию  сонцю  я  віконця,
Щоб  воно  ввійшло  в  долю  мою!

Потім  я  на  крила  вітру  сяду  –
Хай  він  мене  в  гори  віднесе,
Із  гори  в  долину  прокладу  стежину  –
Може  людям  щастя  принесе...

Подорож  моя  буде  недовга,
Мрія  перетвориться  на  сон,
І  покине  серце  вже  тривога,
Й  горе  не  потривожить  долонь...  10.10.2001

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2012


РРРанок

Ранок  рідко  руки  розкриває  –  
Різко  ружа  роси  розриває...
Радуєтьсь  ріка  рабству  русалки,
Рибка  роззявляка  –  радість  рибалки. 03.2004

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2012


Серпень, давай?

Серпень,  спасибі...
Серпень,  зажди!  
Серпень  –  давай?  –
в  інший  бік  -  до  весни?...  12.08.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359254
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 22.08.2012


ГОВОРИЛИ

Говорили  –  ти  вмираєш,  вірити  не  смій...
Говорили  –  ти  страждаєш,  не  будуй  надій...

Говорили  –  ти  пропала  і  не  жди  чудес...
Я  лиш  погляд  піднімала  в  стелю  –  до  небес!

І  мене  лиш  там  почули  і  дали  “добро”,
Щоб  боролась,  щоб  трималась  навіть  всім  на  зло...  20.08.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359128
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 22.08.2012


Пробивало на “ха-ха”!

Пробиває  на  кохання  –  то  весна...
Ти  чуть  випив  і  пробило  на  ха-ха.
Дуже  скромний  ти  тому  почервонів,
Бо  багато  сьогодні  пив  і  мало  їв.
З  твого  ока  покотилася  сльоза  –
То  горілка  винувата,  а  не  я,
Просто  ти  напився,  а  якби  тверезим  був  –
Свою  жалість  щодо  мене  в  мить  забув.
Я  тебе  не  покохала  хоч  й  весна...
Реготала  –  бо  пробило  на  ха-ха,
Ти  ж  подумав  –  над  тобою,  почервонів  –
Не  чекав  від  мене  облизня,  а  з’їв!
З  твого  ока  -  знов  п’яна  сльоза  –
То  пияцтво  винувате,  а  не  я.
Яке  горе  заливаєш  –  вже  й  забув...
Пробивало  на  ха-ха,  а  ти  почув! 09.11.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2012


ЧАС ПІДСУМКІВ

(Присвячується  тій,  кого  цей  вірш  змусив  заплакати)

Приходить  час  підсумків,  і  мусиш  ти  знов
падати  в  яму  спогадів  хапаючись  за  любов.
А  потім  доводити  собі  і  комусь,
що  ти:  не  погана,  ти  просто  чомусь
сама  заблудилась  в  своїх  почуттях...
і  трошки  втомилась  від  недочуття...
І  не  зрозумівши  жартів  життя  –
Хотіла  закритись,  –  а  нема  укриття...
Бо  всім  наплювати  на  твої  думки,
й  на  те,  що  хочеш  жити  навпаки,
на  те,  що  шкодуєш  не  тільки  себе...
хто  знав  таке  ж  саме  –  той  зрозуміє  тебе!
Приходить  час  підсумків,  і  треба  тобі
наводити  лад  на  власній  душі.
Процедура  в  чомусь  болюча,  але  недаремна  –
Бо  у  дзеркало  буде  дивитися  приємно...  16.05.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358497
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 19.08.2012


Забуваю, як це – любити

Забуваю,  як  це  –  любити
І  від  щастя  писати  вірші...
І  хотіти  жити,  жити,  жити,
І  торкатись  чужої  душі...
Забуваю,  що  таке  радість,
Коли  плач  не  від  печальних  днів,
Коли  два  крила  виростають
І  не  треба  банальних  слів.
Забуваю,  коли  було  сонце...
Сива  сірість  сирість  розвела!
Не  зігріється  вода  в  джерельці,
І  тепла  та  затишку  нема... 05.09.2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2012


Стара криниця

Стара  криниця  
(перший  збережений)
На  дворі  –  стара  криниця,
Біля  неї  є  травиця,
А  води  нема  –
Зникла  вся  вода.
А  колись  в  криниці  цій  –
Брали  воду  косарі,
Пили  воду  із  криниці
Наших  предків  ще  діди.
Вода  була  смачною:
Голубою  й  чистою.
Її  любили  пити  діти  –
Вона  була  солодкою.
Коли  була  війна
Зникла  тут  вода...
Загинула  й  вона  –
Криниця  молода. 05.03.1993  (урок  німецької  мови)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358314
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 18.08.2012


Про жалість

На  мою  думку,  жалість  –  це  каталізатор  добрих  почуттів  душі.  Вона  різна.  Залежно  від  ситуації:  можна  цинічно  процідити  крізь  зуби:  “Мені  тебе  шкода”,  а  можна  плакати  разом  з  небайдужою  людиною  і  шепотіти:  “Як  же  мені  тебе  шкода”,  чи  можна,  з  усмішкою,  іронічно  висловлювати  свій  жаль,  за  чимось,  що  насправді  й  не  варте  цього.
Жаліти  і  приймати  жалість  теж  можна  по-різному.
Багато  є  сильних  людей,  які  не  терплять  жалості  до  себе.  Дехто  навіть  панічно  не  переносить  жалість  і  старається  не  демонструвати  свій  жаль.  Можливо  тому,  що  це  робить  когось  слабшим.  
Є  люди,  що  люблять  пожаліти  себе,  авжеж  нам  всім  деколи  це  необхідно,  аби  воно  не  переросло  в  постійне  нарікання  на  життя,  на  всіх  і  вся.  
Жалості  не  потрібно  боятися.  Потрібно  навчитися  ненароком  її  показувати  і  з  терпінням  приймати.  
Коли  людину  пожаліли  –  це    не  означає,  що  відібрали  її  гідність.  Виявити  свою  жалість  –  не  слабкість  характеру.  
Правда,  від  самої  жалості  ні  тепло,  ні  холодно...  в  слід  за  жалощами    мали  б  ожити  такі  почуття  як:  милосердя,  співчуття,  підтримка,  розуміння...  буває  з  жалості  починається  і  любов  (тільки  бідна  та  любов,  що  тримається  на  жалості).  Не  вірю,  що  з  жалості  можна  когось  чи  щось  з  ненавидіти,  скоріше  навпаки:  з  ненависті  можна  обізвати  жалюгідним.
Погано  бути  безжальним,  але  тут    також  є  різні  моменти.  Ще  гірше  бути  байдужим.

Головна  перевага  жалості  полягає  в  тому,    що  вона  не  дає  шансів  байдужості.  Проте,  у  боротьбі  безжального  з  жалісним  –  завжди  перемагає  безжальний.      

А  ще  –  можна  давити  на  жалість...  Є  майстри  з  цього  виду  катувань.  Але  це  вже  інша  історія.

Листопад  2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358169
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.08.2012


Літо відбулось

Літо  відбуло́.  Було  сумне...
Десь  веселе,  подекуди  печальне,
Десь  й  екстра  неординарне,
Часом  вельми  оригінальне...
Але  відбуло́...  Прибу́ла  осінь,
Хтось  її  чекав,  а  хтось  не  зовсім,
А  вона  прийшла  і  не  питає,
Чи  хтось  її  прийме,  чи  покохає.
Увірвусь  в  твоє  життя,  як  осінь!
Вітром  розкуйовджу  коси,
В  листя  кленове  тебе  зодягну,
В  буйний  листопад  дощем  потягну,
Й  зникну,  доки  зрозумієш  хто  я...
Й  не  шукай  мене  за  синім  морем,
За  морями  лиш  веселе  літо.
Осінь  не  знайти  й  не  зрозуміти!
Голову  собі  ламатимеш  –  хто  я,
А  я  –  просто  осінь  перша  тво́я.
Ти  –  літо  моє,  яке  відбуло́,  
Те,  що  трагікомічним  було...    05.09.2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2012


В небеса

Випаровується  літо  в  небеса,
Відлітає  в  вир  таємна  мрія...
На  прощання  не  з’явиться  сльоза,
В  час  розлуки  з’явиться  надія...
На  руїнах  серця  народиться  вона
Й  заспокоїть  душу,  як  міцний  бальзам,
Залишиться  тільки  одна  –
Сліпа  віра  в  краще  в  подарунок  нам. 10.08.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357571
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2012


Статус погоди

Тарабанить  у  вікно    дощ,  
бо  скаженіє  вітер...
Схоже...  схоже,  що  всерйоз  
закінчилось  л  і  т  о...
.............................................
............................................

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012


Не чіпайте мову і церкву…

присвячується  моєму  діду...

Ще  літ  25  назад  –
Навіть  вдома  боялись  хреститись...
А  тепер  попереду  на  Службі  стоять  –
І  бояться  в  об’єктив  не  вміститись...
Агітують,  куди  не  піди...
Скоро  будуть,  як  “свідкиєгови”!
Б’ють  у  дзвони,  а  дзвони  -  не  ті,
Хоча  й  з  української  мови!
Бог  у  всьому  ,  Бог  –  у  тобі,  
та  якщо  Його  в  серці  не  маєш  –
навіть  в  церкву  турецьку  піди  –
не  знайдеш  –  марно  шукаєш!
Кажуть  –  "в  селі  святого,  зведем  монастир",
Й  почали  щось  (чи  когось)  закладати!
А  де  ви  з  лопатами,  шановні,  були,
Коли  мій  дід  храм  ходив  мурувати?!
Не  чіпайте  моєї  мови  і  церкви,
Геть  руки  від  мого  села!  –  
Бо  за  це  багато  можуть  померти,
Бо  з  цього  бере  сили  для  себе  війна!
Може  й  не  варто,  малій,  мені  
Лізти  в  тему  таку  небезпечну...
Проте  -  наближається  вік,
Де  нахабство  буває  доречним!  14.08.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357310
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.08.2012


Гірка любов,

Гаряча,  наче  сонце,  
хоч  темна  –  немов  ніч...
В  відчинене  віконце  
ти  не  манни,  не  клич...
Давно  вбита  наївність,  
і  спалено  мости...
Йому  до  мого  болю  
іще  іти  й  рости...
Велика,  наче  море,  
хоч  не  доступна  всім...
Ти  часто  сієш  горе,  
солодкий  в  нього  біль...
Мене  вже  не  обманеш  –  
втекла  я  з  світу  мрій...
Лиш  трішечки  пораниш  
подряпинами  надій.  12.08.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2012


Ра!

Сонце,  моє  миле  сонце,  не  залишай  день!
Грайся,  у  хмарках  купайся  і  співай  пісень!
Літо  догорає,  вимито  сміхом  і  теплом!
Щастя!  Я  ділюся  щастям,  частую,  мов  вином...

Поруч...  Ти  ще  ніби  поруч,  а  далеко  вже,
Як  же  я  чекала,  сонце  виглядала,  а  ти  ще  прийдеш?...
Сонця!  Хочу  сонця!  Щастя  і  добра!
Зірко,  заглядай  в  віконця,  ти  мій  рідний  Ра!    06.08.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012


Заметіль із білого цвіту.

Заметіль  із  білого  цвіту
Мирно  підкорялася  вітру  –
В  кінці  весни  майнула  зима,
Іншого  пояснення  в  мене  нема...
Чи,  може,  то  –  сама  весна  танцювала
Із  вітром,  поки  ніжно  не  впала,
На  землю,  ніжними  пелюстками,
Дрібними  травневими  квітками...
А  може,  то  –  літо  так  привіталось  –
Яблуневий  цвіт  зірвало  й  сховалось,
Тобто,  прикмету  дало  таку  –
“Я  вже  скоро  з  плодами  прийду!”
Заметіль  із  білого  цвіту
Плавно  танцювала  за  вітром  –
Це,  звичайно,  щорічне  диво,
Але  душу  мою  зворушило... 14.05.2003

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2012


Не умирает надежда…

Не  умирает  надежда  –
Медленно  тает  она…
Время,  хоть  и  небрежно,
Мы  тратим  всё  же  не  зря…
Быстро  бежит  в  суматохе  
день,  не  похожий  на  ночь  –
ночью  живу  лишь  на  вдохе  –
выдох  не  сможет  надежде  помочь…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334136
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.04.2012


Зайшла…

Ти  далеко  зайшла,
Куди  не  кликали...
Ти  відверта  була,
Та  поміж  дикими.
Проминула  межу
Добра  і  зла...
В  пошуках  куражу
Далеко  зайшла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334123
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 30.04.2012


Біда покаже

Біда  покаже  хто  тобі  подруга,
І  чи  потрібна  взагалі  комусь...
І  розчарує  в  відданості  друга,
Й  саму  тебе  навчить    чомусь...
Біда  ввірветься  і  не  підготує,
І  можеш  з  нею  залишитися  сама.
Бо  співчуття  ніхто  не  зімітує,
Хоча...  потрібна  дія,  а  не  співчуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2012


Ангеле!

Ангеле!  Не  зречись  мене  в  жалю,
Недостойну  зумій  зрозуміти...
Щоб  не  натворила  я  –  молю:
Спробуй  захистити  і  простити!
Ангеле,  ти  борешся  щодня
За  безсмертну  і  безцінну  душу,
І  старатимуся  слухать  тебе  я,
Й  демонів  відступити  примушу...
...а  коли  спіткнуся  –  вибачай...
(На  землі  усякий  падав  долі).
Поможи  піднятися  й  вручай
Господу  мене,  я  в  Його  волі!
Ангеле!  Не  зречись  мене,  молю  –
Попроси  у  Бога  сили  і  терпіння!
Не  залишай  мене  в  радості  й  в  жалю...
Вірно  стережи,  Божеє  створіння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328694
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 08.04.2012


Неминуче

Неминуче  прийде  весна...
Хай  тепла  і  квіток  ще  нема,
Хай  пейзаж  за  вікном  зимовий,
Та  повітря  пахне  весною.
Неминуче  повінь  прийде  –
Стільки  снігу  дарма  не  мине...
Тепер  сонцю  не  нудьгувати  –
Вологу  в  хмари  переселяти.
Все  відновиться,  все  воскресне,
Коли  крига  остання  скресне.
Як  й  щороку  –  Великдень  прийде,
Благодатний  вогонь  зацвіте! 20.03.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2012


Розцвіли підсніжники

Розцвіли  підсніжники  за  моїм  вікном:
Зеленіють  ніжні,  пахнуть  так  теплом...
А  зима  лютує  –  ще  й  сніги  ідуть...
Не  встигли  розквітнуть,  а  вже  пропадуть.
Зима  обдурила  наївних  хлоп’ят!
Є  багато  квітів,  та  всі  поки  сплять.
Наївні  підсніжники  –  мріяли  вони,
Що  стануть  першими  квітами  весни.
Мрія  їхня  збулася,  але  не  уся,
Бо  взяла  й  вернулася  лютая  зима...
І  плачуть  підсніжники  –  крихітки  малі,
Бо  час  повернутися  знову  до  землі... 15.03.1999

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2012


Галереї на вікні

Чудернацькі  картини  Мороза,
Що  малює  зимою  на  склі,
Я  завжди  розглядаю  серйозно  –
Розкривають  вони  казку  мені!
Галерею  свою  відкриває  –
За  оренду  грошей  ніхто  не  бере,
Що  прийду  до  вікна  –  Мороз  знає,
І  щоранку  чекає  мене  щось  нове.
Бо  Мороз  –  неповторний  художник,
І  на  твори  у  нього  “гаряча”  пора,
От  і  малює  він  захопившись
Цілу  ніч  біля  мого  вікна.
Він  пишається,  що  на  його  “полотна”
Є  такий  вибагливий  глядач!
Та  відомо,  що  мине  пора  холодна,
І  галерея  та  розстане,  як  не  плач... 22.11.07.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300447
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.12.2011


Минає майже все

Минає  день  і  рік  новий  минає,
Старіє  світ  і  рік  старіє  теж...
Лиш  час  ані  початку  ні  кінця  не  знає,
На  все,  бо,  свій  початок  і  кінець...
Немає  в  серці  радості  без  суму,
Й  печаль  уміє  щастя  дарувать,
І  дуже  мудру  і  пихату  думу  –
Усмішка  малюка  здатна  збивать.
Минає  безтурботність  солодкава,
І  за  рахунками  гірко  нам  платить!
І  думати,  (хоч  думка  не  цікава)  –
Зерно  від  сміття  треба  відрізнить!
Немає  в  світі  цінного  нічого  –
Усе,  що  має  ціну  –  тлінне  водночас...
Лише  душа  творіння  Божого
Безцінна  і  безсмертна  повсякчас...
Минає  рік  старий,  що  був  новим  минає,
І  підбивати  підсумки  –  невдячний  труд.
Ніхто  не  знає,  яке  завтра  його  чекає,
Лиш  знає,  що  ті  “завтра”  теж  минуть... 29.12.2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296648
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 29.11.2011


Мандрівний музикант

Знову  вітер,  теплий,  пестить  скроні...
І  повітря  чисте  в  легені  летить,
Світ,  немов  у  тебе  на  долоні,
Невідкритими  дорогами  манить.
А  для  подорожі  так  мало  треба,
(хто  збирає  гроші  –  з  хати  не  піде):
Ровер,  булка  із  компотом,  погоже  небо,
і  намет,  якщо  погоже  небо  підведе.
Щастя  у  очах  і  у  долонях,
І  його  не  втратить  мандрівник...
Хай  за  плечима  ні  дому,  ані  плоту,
Лише  гітара  на  якій  він  чарівник.
Хтось  закине  –  де  сім’я  і  діти,
До  чого,  й  кого,  твоя  дорога  приведе?
Це  питання  для  нього  закрите  –  
Варто  захотіти  –  він  знайде  усе.
Європейські  площі  ще  не  всі  відкриті,
ті  міста  не  чули  гітари  у  його  руках...
В  капелюх  лягатимуть  долари,  євро,  інші  валюти  –
Вдарить  по  педалях  мандруючи  по  світах.
Поки-що  –  вірний  він  дорозі
і  новим  незвіданим  шляхам...
А  коли  заб’ється  серце  у  тривозі:
заведе  сім’ю,  збудує  дім,  посадить  сад. 19.04.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2011


Цілуєш, а…

Цілуєш,  а  очі  порожні,
Цілуєш,  а  серце  мовчить...
Цілуєш,  як  подорожній,
Що  квапиться  кудись  мчить.
Не  любиш,  а  тішишся  з  ласки,
Не  любиш...  І  вона  не  дурна  –
Можливо,  бракує  їй  казки,
Але  собі  не  бреше  вона...
Коханням  вона  не  торгує  –
Кохання,  як  дар  береже!
Тобі  себе  не  подарує,
А  як  злодія  прожене!
Тобі  боляче  ще  не  було  –
У  душі  ще  не  пекло,
А  вона,  на  жаль,  не  забула  –
Що  цілують  навіть  на  зло! 04.05.04.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2011


Arividerchi! (Сплету тобі віночок)

Сплету  тобі  віночок  
із  колючих  квіточок.
Смак  полину-гіркоти  
Вже  скуштуєш  нарешті  й  ти!
Це  не  помста,  це  лиш  жарт...
Я  терпіла  –  ти  був  кат,
Відмовляюсь  без  вагання
Від  терпіння  катування!
Вже  йде  осінь  без  тепла,
Й  доброта  моя  втекла,
Бо  набридло  –  зігрівати,
А  взамін  лиш  холод  знати...
Любиш  ти  себе  одного,
Тож  мені  не  жаль  такого
Відпускати  в  світ  без  меж...
Ти  ж  без  совісті  живеш!
Що  від  тебе  я  зазнала,
(  лиш  за  те,  що  покохала  ):
зраду,  злість  і  нарікання  –
так  віддячив  за  кохання.
Я  ж  дурна  –  усе  терпіла,
Поважала,  розуміла
І  прощала  раз  у  раз...
Досить  вже  –  минув  той  час!
Ту  сторінку  перегортаю,
Й  дозволу  я  не  питаю,
І  клянися  не  клянись  –
Час  від  тебе  відректись!
Сплету  тобі  віночок
Із  колючих  квіточок,
Ти  їх  сіяв,  я  збирала  –
Все  ж  тобі  подарувала...
Смак  полину-гіркоти
Ось  відчув  тепер  і  ти!
Ту,  що  втратив  зрозумієш,
Лиш  коли  сам  посивієш...
Це  не  помста,  це  –  лиш  жарт,
Вибач,  що  ввійшла  в  азарт.
Я  прощаюсь  без  жалю  –
Arividerchsi  –  говорю!  09.09.2003

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2011


Дика (Сон)

[i]  На  пальчиках  нечутно,  наче  кішка,
Приходить  сіроока  самота...
І  я  уже  не  добреду  до  ліжка
Заснувши  серед  квітів  в  лісі...  Та
не  повернусь  додому  в  тиху  прірву,
Краще  здружусь  зі  зграєю  вовків.
Собі  впіймаю  я  коня  за  гриву,
І  зграю  поведемо  на  биків.
Мене  відкинули  оті  –  що  люди...
Природа  врятувала,  зграя  прийняла...
...Мене  у  когось  не  було  й  не  буде,
Чи  хтось  не  взнав,  що  в  нього  я  була...  [/i]
15.08.2008  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2011


Гармонія

Білі  клавіші  радості  торкає  душа,
Це  минулася  довга  розлука  зі  щастям...
Добрий  ангел  шепоче  мені:  “Поспішай,
Залишитись  назавжди  не  вдасться...”

Все  мине...  і  ця  зустріч  неждана  також
Промайне,  й  лиш  зоставить  на  згадку
Легкий  помах  крил  метелика  в  дощ,
І  сльози  прощальної  вічну  загадку...  18.10.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294605
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 20.11.2011


Химерна осінь

Холодний  Вересень  німий
Веде  під  руку  кволу  Осінь.
Їх  Вітер  смиче  руйнівний,
А  темна  Ніч  їм  колить  в  очі...
І  так  до  Грудня  їм  іти  
Під  стрілами  сльотливої  зливи,
Або  не  встигнуть  доповзти,
І  в  Жовтні  осінь  вмре,  можливо...
Під  білими  кулями  Зими
Загине  Вересень  і  Жовтень,
І  Листопад  не  гратиметься  листами,
І  стане  ще  коротшим  Світлий  День...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287293
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.10.2011


Прощальное…

Ну  вот  и  всё  –  барьеры  взяты…
И  сделав  шаг  –  я  ухожу,
Теперь  тебе  держать  канаты,
Помочь  ничем  я  не  смогу…
Тебе  решать,  что  будет  дальше:
Быть  трезвым  или  жить  в  бреду,
Вести  или  вестись  за  руку…
Решать  я  больше  не  могу.
Душа  болит,  она  дороже,
Чем  все  соблазны  большого  мира!
Пожалуйста,  будь  осторожен  –
Не  сотвори  себе  кумира! 28.01.2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287283
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 19.10.2011


Ось така бува любов…

Осінь  з  кленом  загуляла  -
Дні  і  ночі  цілувала,
В  вірності  клялась  йому  –
Бо  не  було  більш  кому.
Клен  все  листя  розгубив  
Поки  їй  догодив,
А  вона  йому  от  так:
“Хоч  ти  й  щедрий,  та  бідняк!”
Осінь  ще  щось  набрехала,
Своє  забрала,  і  пропала...
І  залишила  його  –
Голого  і  босого.
Клен  свій  біль  притамував,
Й  іншу  подругу  позвав:
Нагодилася  Зима  –  
Й  білі  шати  принесла...
Згодом  і  Зима  пішла  –
В  нім  нічого  не  знайшла.
Клен  згадав  про  незрадливу,
Про  кохану,  серцю  милу...
Цілувала  того  клена,
Одягаючи  в  зелене,
Сяяла  з  ним  –  юна  Весна,
Що  взаємність  принесла.
Клен  був  вірним  їй  від  березня,
Й  вистачало  його  до  вересня  –
Й  так  щороку,  знов  і  знов,
Ось  така  була  любов... 10.2002

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2011


Вересневий ліс…

Ліс  осінній  у  туманах  
Пахне  смолами  і  мохом,
Пахне  кронами  у  ранах
І  зими  далеким  кроком.  
Ліс  осінній  сохне,  в’яне,
Лист  десь  падає,  десь  ні,
Лісу  добавляють  рани
Ці  осінні  трудодні...
Ліс  осінній  все  ж  прекрасний,
Як  і  кожної  пори,
Загадковий,  наповнений  птаством
Й  чистим  запахом  кори.  22.09.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2011


НОВИЙ ДЕНЬ

Повітря  тепле  і  квіткове,
Відчуття  –  ніжне,  виняткове...
Усе  спочатку,  усе  назад  –
Старе  життя  на  новий  лад!
Парад  святковий,  настрій  теж.
О,  день  новий,  куди  ведеш?!  –
Усе  мовчить,  усе  гаразд,
Стара  картина,  новий  намаз.
Вдих  чистий,  видих  вільний,
Крок  чіткий,  розмірений,  повільний.
В  очах  молитва,  лиш  до  Бога,
Старий  вокзал,  нова  дорога...
Про  почуття  казати  небажано:
Усе  почуто,  все  відказано,
Забуто  мрії,  приспано  казки...
Стара  тривога,  нові  думки... 15.04.2002

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279990
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 11.09.2011