| Сторінки (1/39): | « | 1 | » |
Не тривож моє серце безмовне,
Не шукай там скарбів золотих.
Я – самотній загублений човен
Біля берега твого притих.
Розгойдають мене темні хвилі
Вітер-шторм віднесе в океан…
Вранці чайки за мною заскиглять,
Засумує хмарин-караван.
І на берег твій зійдуть світанки,
Щемним болем налиті сповна...
Ти на хвилях побачиш уламки
Від розбитого мого човна.
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2011
Архангеле мій, Габріелю, пане Божий, вартовий раю небесного, ти літаєш між раєм і пеклом.
Архангеле мій, Габріелю, що єси Лівою рукою Господа нашого, війна в душі моїй іде запекла.
Архангеле мій, Габріелю, ти розумієш мене і без слів і знаєш, що вмію молитися мовою серця.
Архангеле мій, Габріелю, стань твердю мені у товщі води, хай голос твій у безголоссі озветься.
Архангеле мій, Габріелю, скажи Всевишньому, що я молюся Йому, а він не чує моєї молитви.
Архенгеле мій, Габріелю, бувають відчуття жахливі, особливо вночі, коли я ні жива, ні мертва.
Архангеле мій, Габріелю, хочу розлюбити чоловіка цього і не бачитися з ним ніколи більше.
Архенгеле мій, Габріелю, він тихенько зраджує мені, набридло вже перед ним тремтіти віршем.
Архангеле мій, Габріелю, солодкі черешні пізнала та ні сном, ані духом не відала - грішні.
Архангеле мій, Габріелю, чому час не лікує любов, і тим, хто знає про нас - не смішно.
Архангеле мій, Габріелю, в який монастир на прощу піти, бо сама не осилю цю ношу...
Архангеле мій, Габріелю, принеси у мій дім світлу радісну звістку - більше нічого не прошу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2011
А мені з тобою холодно.
Ти – у вікна мої – снігом,
Ти – у душу мені – ігом,
Болем-криком, білим стогоном.
А мені з тобою …зимно.
Поруч бути вже нестримно.
Я втечу. Дверима гримну
Не тихенько. Не інтимно
Із життя назавжди зникну.
Ти відчуєш …сонцехолод.
Я зумію. Може й звикну…
Зачароване це коло
Розірву. І скину пута
Ті, якими ти обплутав
Світ в мені і все навколо.
На стрілі твоїй отрута
Перегіркне. Переплутав,
Наче карти, наші долі,
На небесному престолі,
Певно, Бог. Мабуть, неволя
Для обох. Безвихідь. Страта...
Як мені про це мовчати?
2011
сонцехолод - мій неологізм
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2011
"Вы во мне наваждение".
Із листів Модільяні Анні Ахматовій
***
«В синеватом Парижа тумане,
И наверно опять Модильяни
Незаметно бродит за мной..."
Анна Ахматова
****
Сонно-бароковий хмурий палац.
Замерзло кохання... Чи просто ерзац?
Лава жорстка Люксембурзького саду…
Анно! Та ти ж не пробачила зраду!
Прогулянки ніжні Парижем нічним.
Почуття ти не видала й словом - нічим.
Зате крізь прочинене мовчки вікно,
Натхненно кидала троянди Дедо.
А твій Модільяні – художник, жебрак
Зізнався в листах, що без тебе – ніяк.
А ти прилетіла й жахнулась: «О, ні:
Той самий Париж, але інший Моді!»
Змарнів, почорнів, на життя постарів
Він без тебе не жив. Він тобою горів.
І портрети складав біля Анниних ніг -
Тільки геній-самітник робити так міг.
І п’яніли солодким кохання вони.
Її серце навіки Моді полонив...
На рю Бонапарт вже пора хризантем.
А ти йому, Анно, казала je t’aime?
2011
рю Бонапарт – вулиця в Парижі, де мешкала Анна Ахматова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2011
Нас повно у цьому місті -
Місимо передгрудень.
Незатишно нам і тісно -
Виходять плітки у люди.
Усе віддала б на світі,
Тільки б завжди – на грудях,
В обіймах твоїх... При світлі
Під руку ходити всюди.
Думки, наче стріли гострі:
Забудеш мене. Забуду?
До мене ти тільки в гості
І так,
Щоб не бачив ...юда.
Несила мені на вістрі
Горіти у кожен будень.
Та щемно, коли в повітрі
Мовчання твого не буде...
Бо жити ось так непросто:
Боятися зла й огуди,
А жовто-гарячі айстри
Малюють сумні етюди.
Усі почуття загострено,
Оголено перед Господом.
А ти у тумані - островом,
Сивий мій Передгрудню.
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2011
Упавши гріхом додолу,
Скалічене Небо-Янгол
Схилило печально голову
В осінньо-пастельну ніч.
І Небу неба забракло -
Воно помирало від холоду,
Зневіри, а ще - від сорому
Голих земних сторіч.
Шукало у листі,
Знекровлене,
Ранками гострими,
Зранене,
Крапельниці роси...
«Добраніч, остання Осене!
Добраніч, сумний Світанку,
І Клени в червоних смокінгах...», –
Всі слухали Неба-Янгола
смертельні плачі-голоси.
Мовчала Божа дзвіниця,
Зітхали надривно Клени,
Скидала катрени черлені
Осінь із них. А дим,
В пастельно-осінній ночі -
Наче у храмі... Пророчо...
І зрушився серця камінь,
І він залишався один.
Та пропливали високо
Журавлі золотими ключами,
Сироти-хмари – мечами
Над болем його сліпим.
Тільки у чорних спідницях
Берези – німі молодиці -
Слізно молились над ним,
Роси ненапившись уранці
В гріхах, як у струпах...
Пальці
Схрестивши, перехрестився.
Й відкрилось тоді шатро:
«Прощавайте, земні дороги,
Не буду вже вашим скитальцем -
Чекає Святий Петро.»
2011.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2011
Нині небо ніжно-волошкове,
Осінь літо запросила в гості,
Причастила дивним гранословом,
Застеляла павутинням постіль.
Нині сонце тепле, міднолике,
Фліртувало сонячними зайчиками,
Я до них підкралась тихо-тихо,
Так підходять скрипалі – на пальчиках.
Потім я на відео знімала
Їх веселих, білочку з горішком,
Схожі вони з листячком опалим…
Літечко осіннє,
Грій ще трішки!
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2011
Полечу у мріях
Я у піднебесся
Позбиваю дощик
Із м’яких перин.
Ніжна ностальгія
Тихо в сад проллється
Під ногами змокне
Осені бурштин.
Хвиля-феєрія
Заколише мідно
Уночі безсоння
Срібних намистин.
Огорну, зігрію
Твоє серце, рідний!
І морських дістану,
Й зоряних перлин.
І прилине пісня,
І засвітить сяйво, -
Обігріє дійсність
Неземних хвилин.
Пристрасна стихія
Забринить струною,
На світанку зійде
Сонячний цитрин.
Осінь-чарівниця,
Мов любов остання...
Закружляє нами
Доля – серпантин.
Жовтий Чорнобривцю,
На вікні геранню
Не судилось бути
Інеєм з гардин
Цих дерев осінніх,
Цих садів біблійних,-
Млію у полоні
Гострих павутин
Нині! Ну а завтра
Полечу у мріях
Я у піднебесся
Зачарую танцем
Сніжних балерин...
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2011
Чотири місяці зради...
Та, інша, щаслива і рада,
А я навпаки – безпорадна,
Мені почуття непідвладні.
Коли зрозуміє, який ти,
Не зможе із відчаю вийти.
Як житиме серце розбите?
Чоловік є у неї і діти.
Не знатиме, бідна, спокою,
З морокою, болем, бідою.
Як ти, моє рідне й кохане,
Нещастячко, схожий на хана.
Жінок у полон свій без бою
Віршами береш, але грою
Для тебе є флірт чи інтрига,
Насправді - холодний, як крига…
Для неї ти став ніжним богом,
Для мене - давно епілогом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2011
У вазонах калюж
Лопотять балакучі дощі,
Декорації змінює вітер у філармонії осені,
Він зриває безжально з дерев золотаві плащі -
Прикрашає стежки-килими орігамі босими.
Гомінливі дощі
Розмовляють і вдень, і вночі,
У вазони калюж наливаючи смутку по вінця,
Я та яблука червонобокі - єдині сумні глядачі,
Як у саду старого дерев розболілись колінця.
Журавлі розгубили
У намоклому небі прощальні ключі,
Падолистова повінь пригнічує душу найгірше.
А на землю іде легіон балакучих дощів, -
Одягається в рими.
І стає незмовкаючим віршем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2011
Така печальна осені пора,
Приходить в гості поетичним хистом
З-під кришталевого, чарівного пера
Пливе словами музика барвиста.
Невтомно пишуть вірші, мов коран,
Вночі дерева жовтим падолистом,
Зітхнув тужливо зоряний хорал -
І ранки перегукуються свистом.
І давить душу щемний біль-гора,
І кисне туга в серці срібним тістом.
Сумна елегія - поезії пора -
Тремтить мені шипшиновим намистом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2011
Сонце блідим апельсином
Заходить у хмари. Грім
Прощається клавесином
Зі мною. На аркуш - рим
Листя... Зажурене поле...
І плачуть лелеки болем:
Де ти сховалася, доле,
Стражденна, полинна, гола?
А день догорає,
Мов свічка.
Любов переходить
У звичку.
Осінь – руда лисичка,
У неї пальто в смерічку,
Вітром - її косички -
Зачіска по-французьки.
Дзеркало-небо - на друзки,
Ламаються мрії-галузки.
Зловила у пастку пустку.
Срібних дощів мотузки...
Осінь – руда мадам.
Осінь – падам, падам…
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2011
Люблю дивитись у вікно,
коли там злива,
коли нашіптує про щось
старенька слива,
коли по небу-океану –
всі хмари-рими,
у порцелянових калюжах
схололі зими.
Люблю осінній падолист,
в саду, на ганку
приходить гостем він - артист
до мене зранку,
коли повітря так тремтить,
немов фіранка,
коли ми граємо удвох
сумну мовчанку.
Люблю цей голий листопад,
до оніміння,
у передзим’ї – райський сад,
як омовіння.
І ходить вітер-часопад
у шурхотінні,
і скрапують з дерев-мансард
прозорі тіні.
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2011
Любове! Ти - моя приблуда!
З яких ти весен прибрела?
І притулилась, наче Юда,
Поцілувала і втекла.
За сині гори і тумани,
На сьоме небо, там, де - Бог!
І очі в тебе - океани,
Але в човні немає двох.
Навколо все любов’ю дише,
Для мене, знай, ти є усім...
Гойдається осіння тиша
На вітті за вікном моїм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2011
Надто гарний цей вітер,
І не злий, не морозний.
Він підлесник такий!
Він гультяй несерйозний.
В полонині голубить
Верховинку-ялинку.
Ані слова про нього,
Чорноока яфинко!*
Ніби пестить ефір,
Чи до мене плаями?
За вікном – стигла ніч...
І мов протяг між нами…
– Він про тебе забув.
В нього серце не шкребне,
– А без нього, матусю,
Мені небо – безнебне.
– Відпусти його, доню!
Бачиш, повно ним всюди.
– Хай іде! Я готова...
Але серце так любить.
*яфина - чорниця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2011
Переболиш у мені болем,
Перегориш в мені вогнем,
Життя – не перекотиполе
Та швидко лине день за днем.
У цих небесних акварелях
Близьких людей – іконостас,
А на землі моїй – пустеля,
Панує ненависть між нас
І ділить світ між нами навпіл
Вже ми – по різних берегах,
Отак і стіймо, наче Альпи
Замерзлі у чужих снігах.
Я стану перекотиполем
Чорнобилем гірким дощем.
Переболиш у мені болем.
Перегориш в мені вогнем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2011
Я тебе ніколи не забуду,
Не зів’януть спогадів букети.
Не відкрию таємницю людям,
Люди - це такі чужі планети.
Буду щем приховувати в серці,
Буду жити поки нам живеться,
Колисати ніжно на веселці,
Мов малу дитину, твій усесвіт.
Я тебе ніколи не забуду,
Бо тебе забути неможливо.
Я тебе не зможу розлюбити -
Ти моє невигадане диво.
Казка, щастя, світло неповторне,
У твоїх обіймах так, немов
Ніжний Янгол крилами огорне, -
Про таку я мріяла любов...
У неволі не живе синиця,
Тільки в горах квітнуть едельвейси.
Мій Журавцю вірний,
Срібногрудий,
Ждуть тебе твої космічні рейси!
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2011
1.
Нестерпно хочеться тобою відболіти
Аби з очей моїх не лились сльози-стрази,
Цвітуть у тебе в серці дивні квіти
І розбиваються, мов кришталеві, фрази.
Твої слова - немов у змерзлу землю
Золотогранною свічею... Я - на чатах
Глибокий біль ховаю - перетерплю,
Щоб ти не зміг в моїх очах читати
Цей білий падолист - скороморозом
Збирається на бурю поміж нами.
Немов Монмартром, ми йдемо по Корзо -
Пливе розірване намисто небесами…
2.
Але тебе вимолювати марно,
Чи Бог побачить мої сльози-стрази?
Якби тобою відболіти тут одразу!
Далекий мій, ти – поруч... Але хмарно.
Ось це і є моя болюча карма.
А осінь, як Бокшай, малює голі віти
Дерев, що скоро вкриються снігами.
У осені скоромороз – останні квіти
Цвітуть холодними сніжинками-вогнями.
Якби могла тобою
Відболіти.
2011.
Скоромороз - назва квітів, що цвітуть під зиму синіми та фіолетовими зірочками.
Корзо - вулиця в Ужгороді
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2011
Мій ніжний раю на Землі,
Моя ти золота покрова,
У снах ходили журавлі,
Світила зіронька ранкова!
В небесній срібній далині
Стелилась місячна дорога,
На синіх хвилях у човні
Прибилось щастя до порога.
Прибилось щастя у човні
Та не знайшлось у нього слова.
Ходили журавлі сумні,
І тихо плакала Покрова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2011
падаю від утоми розчавлена звідки черпати сили
дивитися небу у вічі коли очі печуть як вогонь
глечик розбився той що із глини ми двоє з тобою місили
серцю навряд чи накажу ще раз любити і ти своєму либонь
янголи теж помирають із нашими почуттями
вони не чекали на смерть так само як і я як і ти
пам'ять про тебе дряпає кігтями серце моє до нестями
знову і знов перечитую мною писані тобі пожовклі листи
я ще писала про тебе вірші відправляла палкі есемески
вірила мріяла марила плакала померла зрештою бо
сховав від сонця і світу в підземеллі своїм мене перелесник
мов Лесину Мавку - в серці моїм як і в неї одержима була любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2011
«Через поле широкоє простягнена нитка,
Чомусь до ня не приходив? Нічка була видка...»
Народна пісня
****
Послухай:
У жовтневому небі колесом котиться грім.
Осінь чомусь по-весняному пахне жасмином.
Пестить волосся моє ніжний вітер-Гольфстрім.
Річка печалі у зболену душу вливається зримо.
І росте у душі прохолодою туга за тим,
Що весною та літом шуміло жадано і швидко.
Залікую всі рани тобі, загорну тебе в ніжності бинт
Тільки не зволікай - ніч осіння коротка і видка.
Ти сказав, що сумуєш за мною, колишньою, втім
За тобою сумую, вчорашнім, не менше. Та хитко
На серці у нас. А в небі осінньому котиться грім.
Приходи,
бо від мене до тебе простягнена нитка.
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2011
"В яку любов сховатися? Біль перебути як?"
Василь Кузан
****
В душі штормить! Не знаю, біль перебути як?!
У океані буднів ти був, немов маяк,
Фарватером, салютами для мого корабля.
Я зрозуміла, зрештою, ти не моя земля.
В яку стрибнути прірву? Здолати висоту?
Аби розбити тугу, зламати суєту,
Аби спалити спогади, що пам’ятає тіло?
На серці загоїти печаль по тобі білу?
Яку пігулку випити, щоб не летіти в Лету?
Мені, як справжній жінці, не бути без поета.
Так душу роздирають ці гігабайти болю,
І нерви обривають, й паралізують волю.
Як далі мені жити після твоєї зради?
Немає від кохання ні ліків, ані ради!
Молилася на тебе, мов на святу ікону
І вірила: любитимеш і ти мене до скону...
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2011
Осінній день, а небо синє-синє,
Холодний світ і листопадовоосінній,
Зійшлися кольори і радості й печалі,
Небесний синій з сонцем і голий – жалю.
Цей голий колір дерева стоїть переді мною,
Він так мені пасує, бо це - мій колір болю,
Але від сорому не червонію – блідну,
Невже і я, як листя, зникну так безслідно?
Мій голий колір дерева, душа оголено-розхристана,
Невже і є оце - проста маленька істина?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2011
у провалля сну провалитися хочу знову
відчути рук твоїх ніжність твоєї ніжності мову
пірнати глибоко з тобою у насолоди таєнство
купатися в любові твоїй – таке блаженство!
з якою римою римується слово щастя?
із квіточкою, що розкриває своє пелюстя?
із літнім сонечком – серед зими так любо гріє
із богом Лелем, який казково мене леліє.
ти став для мене більше, ніж богом Лелем
знаю: не станеш Каїном ніколи, ані Авелем!
цвіте кохання наше так солодко, трояндоквітно
ти рай, ти пісня, мрія з мрій моя тендітна!
мов колискова – голос твій,
цвітуть тюльпани
не було кращої в душі моїй
Любові – панни!
тепер живу в чарівній казочці,
що тільки снилася
ти неповторність у житті моєму, –
яка здійснилася!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2011
1.
я мовчу про те, що я тебе люблю,
що весна в душі зацвіла у жовтні.
я мовчу, а березень нам співає блюз
про осіннє листя, про свою самотність.
березню сумний, благодатним будь,
пий свою печаль, мов абсент, сьогодні,
полином гірким нам ще зацвітуть
цвітом орхідей наші дні господні.
2
в парку цьому гіллям липа шелестить, -
ніби хтось гортає сторінки поезій.
ти зі мною тут і березень-артист,
й, може, щастя трішки і моїх ілюзій.
поцілунком ніжним, спраглим вітерцем,
подихом грудей ти моїх торкнувся.
березнем оцим, придуманим творцем
в спогади твої ще не раз вернуся
3
а давай з тобою,
янголя мале,
збережем кохання
від усіх на світі
хай воно живе
попри всі «але»
в наших двох серцях
пристрастю зігрітих
а давай з тобою
збережемо сон цей
лагідний, мінорний
березневий блюз
крізь вікно машини
цей ліхтар
як сонце
я мовчу про те
що
я
тебе
люблю…
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2011
“Зізнайтесь, Вам просто потрібен мужчина,
Простий дегустатор прощань і кохання,
Мов мрії ранкової крапля остання,
Що воском гарячим скотилась на скатерть.
Зізнайтесь, Вам просто потрібна причина
На мить, чи на місяць, чи тільки до ранку
Щоб вилити пристрасті повінь у склянку
І впасти обличчям в волосся на грудях....»
Василь Кузан «А, може, Вам просто потрібен мужчина!»
ПАРОДІЯ "В ГОТЕЛІ..."
Ми нишком з тобою зустрілись в готелі.
Стою біля ліжка я мужній і п’яний.
Твої поцілунки на стінах і стелі.
А отже я хлопець, скажи, непоганий.
До ранку? Не страшно! В інтимній дуелі
Про вірші забув і, немов від дурману,
Зробив я у ліжку такі «каруселі»! -
Ти вийшла у Космос ловити нірвану.
Так, ніби всю ніч піднімав я гантелі,
Вморився з тобою та нити не стану.
А в голову лізуть думки невеселі:
«Патрони скінчились. Наїмся сметани!»
………
Ми нишком з тобою зустрілись в готелі.
Лежу я на ліжку щаслива і п’яна.
Твої поцілунки на стінах і стелі.
Мужчина, зізнаюсь, ти все ж непоганий!
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2011
Я вчуся жити без тебе,
Відвоювала тиші півнеба
Зірвала квітку лілею,
Змастила біль свій єлеєм.
Без тебе справді печально,
Я знала: боляче буде!
Сади у сукнях клечальних
Піснями й росами будять
Тебе щодня на світанні
Та не прибуде в твій будень
Моє гірке безталання,
Неначе мавка, приблуда…
Показую спокій на людях,
Боюся: обмовлять, осудять!
Мій срібнокрилий, у грудях...
Дощ плаче тихо і дрібно –
Душі моїй так потрібний.
09.06.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2011
Твоє червоне порше –
надзвичайне!
Крім усього,
це ще і твоя шафа-гардероб.
У ньому чемно зберігаються акуратно відпрасовані
смокінги, костюми, сорочки
і навіть таємниці
про твоїх колишніх коханок та повій,
яких ти іноді підбирав
на трасі.
Мені подобається роз’їжджати з тобою
по вечірньому місту,
коли в салоні грають
мої рідні Бітлз
чи Кустуріца.
А ще
у нас є улюблена вулиця,
що стелиться вздовж Ужа...
А, пригадуєш, одного разу
ми вийшли з ресторану,
і твоє порше сяяло від щастя,
бо його, без нашого відома,
помив якийсь невідомий ром?
Я запропонувала втекти,
щоб не платити, адже знала,
що всі гроші ти витратив на мене
і тепер у твоїх кишенях
гуляє вітер.
Ми помчали на шаленій швидкості
у бік кордону.
Я уявила собі,
ніби ми щойно пограбували банк
і втікаємо від поліцейських,
ну, хоча б,
...у Мексику!
Навіть
мішки з мільйонами американських баксів
ввижалися мені
на задньому сидінні.
Незабаром
ми опинилися в ...осені.
А там
так довірливо шелестів зачаклований ліс
і надихав нас обох
на кохання.
І на біса мені ті мільйони баксів, -
подумалось раптово, -
коли в мене є ти,
наша любов
та золото під ногами.
Але,
якщо я розкрию хоч одну твою таємницю
про інших жінок,
то тоді попрощаюся з тобою
по-італійськи:
розіб’ю фари твоєму надзвичайному
порше...
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2011
Я люблю багато твоїх віршів,
які ти написав іншим жінкам.
Торік, пригадуєш, у жовтні
я попросила тебе,
аби ти подарував їх мені.
Ти відповів,
що не можеш зробити
такий подарунок,
бо напишеш мені
ще кращу поезію.
Нині на вулиці
знову жовтень розкидує котивітром
теракотове листя.
Вранці
ти мене приголомшив словами:
«Моя кохана Марі,
всі свої вірші дарую тобі!»
Я розгубилася від такої несподіванки і,
навіть, забула подякувати.
Але навіщо мені твої давні вірші тепер?
О, Поете,
мені вже не потрібні
ні ти,
ні твоя поезія,
якою ти
впродовж літа
таємно залицявся
до іншої
жінки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2011
****
я стаю твоїм минулим
забирай мене у спогад
забирай мене у пам'ять
світлу, чисту, наче сніг
мертвим янголом
безкрилим
спілим яблуком
осіннім
перестиглим
небом синім
жовтим листячком
безсилим
тихим дощиком
захриплим
упаду тобі до ніг
я стаю твоїм минулим
не знайти тобі віднині
шлях до мене. в павутинні
опинились сто доріг
лабіринти ці дороги
наші долі охололі
дві самотні парасолі
недосяжні горизонти
душі голі в алкоголі
будемо топити біль
і шукати тепле сонце
в ополонці амазонці
так захоче цей убогий
цей вологий босоногий
і зрадливий березіль.
я стаю твоїм минулим
і за все, що не відбулось
і за все, що перегіркло
ти пробач і відпусти
ну а березень хай плаче
я чекатиму терпляче
я молитимусь за тебе
щоб і ти зумів пробачить
хто тоді, якщо не ти?
ми обоє, мов злочинці
із едему два вигнанці
стоїмо на цій зупинці
бо не пара, лиш коханці
грішні наші почуття
й розуміємо обоє,
що у те, що промайнуло
нам немає вороття
ну якщо не відболиш ти
і з минулого повернеш
в мої спогади, у пам’ять
з днів далеких прибіжиш
і тоді я, і тоді я
мертвим янголом
безкрилим
спілим яблуком
осіннім
перестиглим
небом синім
жовтим листячком
безсилим
тихим дощиком
захриплим
упаду тобі до ніг
боже, це мені наснилось!
я від цього сну здригнулась,
ніби ти моє минуле
ніби я торішній сніг…
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285871
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2011
Ще буде дощ у келихах калюж,
Ще буде тепле павутиння днів
У пахощах достиглих яблук, груш
Пастелі заколисаних полів.
І феєрверк багряної шипшини,
У небі - крик щемливий журавлів,
Ще будуть листям встелені стежини,
І будуть сльози, та не буде слів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2011
А тебе кохати я не мала гадки,
Якось так раптово і негадано…
Цю любов мою, мов потерчатко,
Із душі не викурити ладаном.
Та любов сполоханим звірятком
Заховалась в пам’яті, бо ти
Не леліяв її сонцем - напочатку
В серце зимний вітер запустив.
О, любове! Нерозгадана загадко,
Звідки ти у мене? Богом дана?
Тлієш чорним гнотиком лампадки,
Плачеш, мов невиплакана рана!
І чому б’єш сильно спліном-прутиком,
Так дзвениш печаллю, так болиш?…
Бо цвіте для тебе «парашутиком»
Інша - манить у небесну тиш...
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2011
Осінь-попелюшка зриває вітром листя,
І тулиться до мене мовчазно сум високий,
Бо я вас так кохаю, мій пане ясноокий!
Моя любов казкова. Така, що тільки сниться!
У сукню кольорову, барокову, із ситцю
Ця осінь одягає дерев химерну готику.
Любов моя вмирає від пострілу - від дотику,
Мій пане ясноокий, така печаль на серці!
Шипшина – королева хизується намистом,
Співає у калюжах то сплін, то дощик-рок,
Мій загадковий пане, до вас – як до зірок!
Пливе мій біль туманом понад містом.
У попелюшці-осені є жінка – таємниця.
У піднебесся кличе нас журавлиний блюз,
Мій пане ясноокий, душею вас люблю я!
Хіба моє кохання вам навіть не насниться?
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2011
Марі на проза. ру кодує вірші подвійним іменем.
У ній живе багато тем, куди там Кінгу Стівену.
До речі, вчора пропонував їй інший своє хтиве тіло.
На вуха локшину вішав, мовляв, він є світилом
Науковим. Та їй начхати на його слиняве кохання
І тільки так, а не інакше, й лише з єдиним – гортанно -
Марі почувається справжньою жінкою, є собою,
Коли він проростає дивом у ній - цілющим звіробоєм.
Вона сумує, впадає в ейфорію, заламує білі руки,
Терпнуть у неї коліна, стікають сльози в холодні ріки
Бо, нівроку, Марі вже знає, хто така любов. Це -
Немовби розпечена праска притисла серце...
Замість квітів у горщиках вирощує дивних зайців,
Вони гуляють по квартирі, коли є настрій.
А Богу вже набридло боротися з її лезом гострим,
І часто в снах її засиджуються потойбічні монстри,
Затим із неї казки страшні виповзають між люди,
Фарбує світ вона у фіолетовий колір, бо нудить...
Була щасливою, коли зустріла омріяного майстра,
Чекала у дарунок ні, не юду - осінні жовті айстри!
Марі також піде на зраду і зрадить власну совість.
І виллє душу зболену у WORD - напише повість.
2011.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2011
1.
Господи, як важко на душі!
Вже без нього осінь. Перша осінь…
Йду крізь неї. Чайки на Ужі
Кличуть у бездонну синю просинь.
Літо накосило дивних трав,
Золота гарячка висушила стоси,
Вересневий смуток серце обійняв:
Спіють сонценята-абрикоси…
2.
Витираю срібні сльози у рукав,
Листя в такт зі мною – безголосо:
Хто його любов від мене вкрав?
Ходить парком осінь сонна, боса…
Рум’яніють дні без нього – що ж:
Пожовтіють липи, ще зелені досі.
Перейти б ці спогади уздовж, -
Не така болюча була б мені осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2011
1.
Осінь, давня та, була безмхарною
І тремтів від вітру ти і плющ…
Кажуть, що була та осінь гарною!
І кохав її шипшини кущ.
І була вона багатослівною:
Танцював органно падолист.
І пройшлась над полем королівною,
І моливсь на неї дощ-буддист…
2.
Чи не важко бігти полем-стежкою,
Щоби наздогнати молоду?
Ревнував. І розбивався пташкою…
Небом-болем на руду біду.
Згадую, як осінь стала нашою,
З пізніми трояндами в саду.
До тієї осені найкращої,
Мов у гості, в спогади іду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2011
Запалила лампадку в садах бурштинова осінь,
Одягла у парчу золоту падолист – не в іржу.
Люблю тебе тихо. Суцвіття мого безголосся
Печаллю колише сутінь, ніби колиску чужу.
Украдене щастя болем в мені стоголосить.
Надривно тебе кохаю. А ти не приїхав чомусь...
Лягає між нас павутиння – срібне Господнє волосся.
Вином недопитим залишмо усе... Я навчусь
Розлюбити тебе такого, яким ти ще був учора,
Розлюбити твій голос, неначе яфинка, терпкий.
Я приходила так, як приходить покрова-покора…
Наче сонечка, в гості чекала. Чекала таки…
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2011
Переболено. Перебілено.
Переорано. Пересіяно.
У душі – осінь-віхола
Прилетіла вже. Чи приїхала?..
Перезбирано. Перетоптано.
Переплутано. Перечитано
рими й стежечки... Охололо
у душі моїй і навколо.
І розхристано. І двоістинно.
Ніби істина – гільйотинно
четвертовано. Чи на вістрі я?
Чи душа моя? Поклітинно
і відлюблено, і розгублено.
По хлібині – як по камінню.
Ніби сіль вона, бо роздроблена,
бо кохалася – ніби з тінню…
Екзальтовано. Закарбовано
І зарублено, мов відрубано.
Не судилось щастям, втіхою.
Стану мишкою. Буду тихою…
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2011
1.
Осміяна любов, посміяна
Овіяна стражданнями, обвіяна
Вимучена мукою. Закута.
Тобою зраджена. Тобою призабута.
Любов – це гріх. І за любов – покара,
І я тепер, як мавка та - примара...
2.
Василю, ти лукаш, Василю,
Ти розчавив мене, неначе я –
горіх
Піднятися тепер немаю сили,
З грудей моїх лиш сльози
Й дикий сміх.
Василику, тобі відкрила серце
Ти холодом обпік його. Зима...
О, Боже мій, чи мука ця минеться -
Кохання це? Глуха, німа стіна
Між Господом і мною!
Хоч ти почуй, Василику, мене?
Це я! Це я! Твоя любов колишня!
Колишу біль, немов мале дитя.
Нічого.
Хай болить мені,
Василю,
Цей біль нестерпний душу з мене рве!
А я й не проти!
Може, збожеволію...
Вже світ летить у прірву...
Душі забракло подиху...
Невже насправді я
Прощаюся з життям?!
3.
Не буде мене, не буде,
Не буде мене, Василю!
Гулятиме вітер всюди
І небом важким. Як скеля,
Ходитимеш ти по світу,
Блукатимеш між жінками
Осипаним чорним цвітом
Мене не повториш в жодній
Минатимуть дні і ...тижні
Гойдатиме серце лихо
Гойдатиме тихо-тихо..
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2011