| Сторінки (1/19): | « | 1 | » |
И вроде бы давно опали листья
и как бы больше нечего жалеть
нежданно осень ворвалась в мысли,
а мне как прежде нечего надеть...
А я болею, насморк и простуда
и в статусе пишу - "Никто не безупречен,
ведь наша жизнь всего одна минута,
и дождь не может длиться вечно".
Учусь мечтать и склеивать по крохам
жестокостью растоптанное счастье,
и пошлым отвечать намекам
в глаза не глядя, скромно - "Здрасте"
Мне все равно, что делают другие
они не виноваты, это такой век
пускай внутри они совсем гнилые
стерплю обиды гордо, я же ЧЕЛОВЕК.
Нежданно осень ворвалась в мысли,
а мне как прежде нечего надеть...
И вроде бы давно опали листья....
и как бы больше нечего жалеть....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372691
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.10.2012
В полу пьяном бреду
шептать твое имя,
черт, я же не пью
совсем забыла...
я же начала с нуля
опять по новой
так хотела для тебя
чужой стать, незнакомой....
так хотела, не хотеть
не желать чужого
уйти прочь, умереть
начать по новой...
нет, ЭТО я не убью
просто нету силы
я тебя больше неба люблю
мысль... последняя.... твое...
.................имя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335035
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.05.2012
Зачем что-то менять, уже слишком поздно
мне пора домой, туда где я стану настоящей
сниму маску и подвешу у двери к гвоздю
кофе без сигарет.... мне в кайф так.... некурящей...
Онлайн до самого утра, а дальше по кругу
тупые шутки как ни странно - в тему
кому то скажу "люблю", но увы... как другу
на пары ( о благо ) во вторую смену...
Кто-то опять клянется, навсегда... лишь меня...
не надо лжи, сударь, я вас насквозь вижу
вы ошиблись, мне желательно принца, а не коня
идите с миром, не бойтесь - слабых не обижу....
Зачем что-то менять, уже слишком поздно
мне пора домой, туда где я стану настоящей
сниму маску и подвешу у двери к гвоздю
кофе без сигарет.... мне в кайф так.... некурящей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333473
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.04.2012
Самотня ніч, блукаючи над прірвою
що поглинає спомини і почуття
вже не ронила сльози тільки іноді
від холоду здригалась бо була зима.
Вона якраз з зимою не поладила
не догодила чимось біла ніч
хурделиця їй коси гладила
сніжинки непристойно так спадали з пліч...
Коли не вистачало слів і гордості
вона топила у мовчанні свої сльози
і безпритульною на дні ховалась в мороці
бо на поверхні лютували вже морози...
Вона понад усе любила день
котрого не судилось їй пізнати
ніколи не почує він пісень
які втомилась вже йому писати...
Самотня ніч із мокрими віями
просилася якось в мою весну
"Куди ти з хтивими надіями?
Його тобі ніколи не прощу"..........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2012
Коли хурделиця замкне всі двері, напиши мені...
сидітиму і як востаннє ждатиму твого листа,
а ти мабуть напишеш - "так далеко і така близька"
і смайлик на сторінці... десь в кінці.
Як небо плакатиме прямо в душу, напиши мені...
я прочитаю і розливши в два бокали його сльози,
за тебе і за себе... востаннє... тільки вже серйозно
і ти прийдеш до мене ніччю у вікні...
Якщо щемітиме щось зліва, напиши мені...
і полиново-гірко стане від її любові,
я розділю тоді свою надвоє
і житиму для тебе лиш на цій землі...
Пиши мені... коли вже станеш на краю,
я мовчки підійду й подам тобі руку,
а ти здивуєшся - "пережила всі муки?"
ну звісно, я ж безсмертна... бо тебе люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2012
Апрель... по памяти поползут мысли
разбудят усопшие давным-давно чувства,
воспоминания грозовыми тучами виснут
и все, что нам осталось - наверное дружба.
Нет, вру....... даже меньше чем просто друзья
и чуть-чуть выше чем банальное "привет"
и как-то не важно, - с тобой, без тебя.....
у меня ведь апрель и... скоро рассвет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327560
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.04.2012
Одна лишь жизнь... одна большая вспышка.
Один куплет никем не писаных стихов...
поэма у кого-то, у кого-то просто - книжка
без песен, без восторгов и без слов...
Один лишь взгляд... а больше и не надо,
чтоб вновь связать невидимую нить...
ты помнишь, говорил "люблю" когда-то
и навсегда потом просил забыть...
В одной улыбке схороню всю злобу,
пускай со мной смеются призраки и скачут...
а слезы...нет, уже не в моду
Запомни - победители не плачут!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327213
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.04.2012
До болю довгі стали ночі,
до крику аж, і до конвульсій.
Страшно....справді, не дивись мені в очі
ти ж сам втопив цю любов в лицемірства емульсії.
А я душила її слізьми й болем
тоді спалила в вогненнім крематорії.
Попіл довго кружляв над страждань морем....
Все...The end...Очистили територію.
А знаєш, вона часто приходить в сни
й жахливо так терзає мої спомини,
забери її собі.... забери...
і сам влаштуй їй поминки.
Наш гріх.....один на двох
й любов у нас на двох була
вона звала тебе "Мій Бог"
а ти її "іще одна"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2012
І знов мете, і знову замітає
хурделиця мої мости до тебе,
і з кожнем днем сильніше засинає,
те чому спать зовсім не треба.
І вже покритий снігом слід твій
лиш іній гарно так обрамлює буденність,
пухнастий, чарівний і синій-синій,
усім кричить, що ти - моя залежність.
Кричать і хмари, й оце сіре небо,
щоб ти почув, щоб озирнувся знов,
ти як наркотик, ти моя потреба,
мій найсолодший, мій реальний сон.
Я вірю в долю, а вона тебе поверне,
( ще не такі стояли на краю )
заглянь у душу свою скверну,
я вже карбую там:"Тебе люблю"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2012
Була святою, мало не молились,
а врешті-решт набридла, бо сумна.
Казали, нецікава, нерозкрилась -
доля в "святих" дівчаток теж важка.
Була брутальною, й жила на нервах
яскравий макіяж, червоний манікюр
Душа ж в багні шукала чомусь перли,
серед тупих "гламурних дур".
Жила в онлайні на його сторінці
і так любила, ну востаннє наче.
Йому ж плювати - пише іншій дівці,
отій гламурній, що по клубах скаче.
Тепер мовчу й чекаю свого принца,
не на авто, нехай прийде хоч пішки,
набридло уже так усе це свинство,
й самотність, вам скажу, зовсім не смішки.
А так то напишу - усе нормально,
живу й сміюсь, дивлюсь на небо.
Яка ж насправді - взнати нереально,
запитуйте, коли комусь щось треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2012
«Ты веришь в чудо? В любовь, например?» -
Соврала «да», но огонь не грел
Стучала долго, сбив руки в кровь,
но лишь тишина отвечала мне вновь. –
«Сошла с ума ты – никому не нужна».
Ночь за окном прошептала – «Одна…».
«Ну и пусть, мне и так хорошо,
я уж спать пойду» - и закрыла окно.
Собираю все мысли в стаю лебедей,
и гоню их прочь, от себя быстрей.
Не нужны они мне, измотали совсем,
а еще в них тот, кто мог бы быть всем.
«Ты веришь в чудо?» - ну что-ж смотри сам,
я верю лишь в зло и жестокий обман.
Вот так вот… Как дальше? Нет. Путь коротка.
Я к «вечному счастью» дойду и сама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307249
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.01.2012
Бессмысленно...опять терять,
так не познав и капли счастья,
и эту боль нечем унять,
и нет спасенья от ненастья.
И этот бред с глубин души...
Зачем? Ведь он не прочитает,
но я пишу, молю:"услишь",
а время тает, тает, тает...
И эта суматоха дней -
"однообразные мелькают",
она за ним, не он за ней
бежит, себя совсем теряя...
Бессмысленно...стих за стихом
сплетаясь с острой болью
котились спутанным комком,
не просто слезы - в перемешку с кровью.
Бессмысленно...и глупо... все же
у подворотни к раю
впервые....может
я найду, найду... не потеряю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296124
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.11.2011
Я в істеричнім монолозі
сама з собою не в ладу
печальна осінь вже не в змозі,
мене любить... я й не прошу.
Щось шепче вітер - з небом розмовляє,
я йому заздрю від душі,
блаженний той, хто крила має,
а решта всі - раби земні.
Перегорнула ще одну сторінку
(щось почерк зіпсувався зовсім)
так нерозбірливо, з сірим відтінком -
"В усьому винувата осінь".
Ось тут рядки прямі, а далі криво,
щось про любов тут і надію (він би знав...)
Навчи ж повірити у диво!!!!!!!!!!
ТОЙ, хто цю книгу про мене писав......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2011
Червоним кетягом калини
знов осінь стукає в вікно
пожовкле листя горобини
і хмар сіре полотно.
Ще один жовтень, ще одна мука.
І плаче серце знову й знов,
позаду і попереду – розлука,
безпомічність од і промов.
Вже втретє осінь сльози ллє,
і втретє я вдягнусь у чорне.
Хай вітер тугу рознесе,
хай листя вкриє все невідворотне.
Знов зацвітуть у полум’ї жоржини,
хтось посміхнеться, хтось полюбить знов.
Я ж поспішаю на твою могилу,
не плачу, сильна. В мене ж твоя кров.
Обличчя рідне із гранітної плити
так лагідно і ніжно посміхнеться…
О тату, як без тебе жити?
Ти ж бо ніколи вже не повернешся…
Десь ворон кряче в верховітті,
цвинтарний спокій душу сповива.
Я розповім про всі свої жахіття,
мені так страшно, зовсім я одна.
Чомусь усе не так якби хотілось.
Несправедливість і жорстокість, біль і страх
любов була, та не здійснилась,
живу сльозами і надіями в ночах.
Якби ти знав як серце заболить
від нелюдського горя й кривди.
Я знаю, що життя – це тільки мить,
що дуже скоро вже кінець той прийде.
Тож як прожити, щоб не пожаліть,
як ухилитися від злої долі,
і як зробити з серця мідь,
що б не розбилось і не відчувало болі.
Мовчиш. Тиша. Дощик моросить.
Я вже піду, не раз ще повернуся,
прошу лиш тату, ти зумій простить,
за те, з чим я ніколи не змирюся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2011
В безодню неба впасти без свідомості
й забутись, загубитись серед хмар,
втратити всі докори совісті
і відректись від радості примар.
Вдихнеш на повні груди - ти вже вільний!
Лиш вийдеш за ворота зобов'язань,
нічого і нікому ти невинний,
бажання правилами вже не зв'язані.
Життя тече десь поза почуттями,
воно так низько і буденно, при землі.
Минуле все згорить майбутнього вогнями,
а все чим дорожиш -залиш собі.
Бо те чим дорожиш і є твоє майбутнє,
(ти ж знаєш, це забуте лиш старе)
Зів'ялі квіти на душі твоєї грунті
розквітнуть знову... як весна прийде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2011
Не плач, не вір і не надійся.
Бо ж не накажеш серцю. Правда, жаль?
Дивись вперед. Не хочеш? Ні, не бійся.
Незвідана, а все таки там даль.
Залиш його, не муч, не бачиш
в очах його ще не твоє ім’я.
Це похіть, пристрасть, знаєш
так важко жити навмання.
У тебе й в нього може різні долі,
шляхи схрестились лиш на мить,
лиш знає час всі таємниці крові,
що жилами шалено так біжить.
І тільки час тебе врятує
від безнадійності і сум’яття.
Колись прийде він і почуєш:
«Тепер навіки ти моя. »
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2011
Лише байдужість і лише мовчання
Безмежна порожнеча забуття,
лежить на серці прадідів прокляття
врятує мабуть тільки каяття.
Та вже давно покаялась і зрозуміла,
і виправила помилки давно,
і все і всіх давним-давно простила,
та біль не полишає все-одно.
Болить душа від того, що самотня
і серце на шматки пекельні муки рвуть,
бо мрія не здійснилася ні жодна,
Ну а попереду роки все йдуть і йдуть.
Які сюрпризи доля ще готує,
хтось скаже правду, хтось закриє очі
хтось відвернеться, збожеволіє від горя
і плакатимуть знов криваві ночі.
Душа стомилась… просто від життя,
І цінне все вона вже загубила.
Я напишу: «Це лиш моя вина.
Прощай мій світе… я тебе любила»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2011
Під кригою століть не розбудити наші душі,
ні, ми не мертві, хоч вже й не живі
завжди перебуваєм у вічнім русі
облич не розпізнать у чорній тьмі.
Все швидше змінюються пори року,
невпинно час відносить мить.
Ніхто із нас ще не зробив і кроку,
не оглянувсь назад, щоб зупинить.
Нам все байдуже, все чекаєм благодаті,
яка повинна впасти нам з небес.
Її нема, й коли впаде не знати
лиш з кожним днем все важчає наш хрест.
Лінь і байдужість, страх перед майбутнім
Це все, що залишилось нам з віків.
І зберегти, не вбити незабутнє
немає сили, а бажання й поготів.
І серед неба вслухавшись у хмари,
або приклавши вухо до землі,
ми чуєм крик самотньої примари:
«Вони не мертві, хоч вже й не живі…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2011
Пробач! Я не люблю тебе…
Пробач! Я далі так не можу,
я зараз скажу все як є,
і більш тебе не потревожу.
Щось не складаються слова
і не виходить як хотілось.
Це я – холодна і чужа,
і що було, те розлетілось.
І де шукати я не знаю,
а може просто мені лінь.
Не хочу, з серця виганяю
любов і пристрасть, страх і біль.
Я вже доволі настраждалась,
усе чуже, усе нерідне.
І скільки раз назад верталась.
Ніхто не жде, нікому не потрібна.
Чи повернусь до тебе я не знаю,
дорога далі не веде.
Залишусь просто другом,
і тією, що спокою позбавила тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2011