| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Вона сміється без зупину, коли їй сумно на душі,
Засуджує чужі помилки, хоч в неї думки не святі.
Вона радіє пташці в небі, струмочку під ногами снів
Та їй ввижаються химери, заполонили її світ!
Вона не знає слова « щастя»,бо навкруги лиш маячня.
І подумки кричить безстрашно:« Мабуть у світі я одна!»
Вона веде себе нахабно, коли не бачить квітів цвіт,
Тому що знає, що неправда крадеться у життя потік.
Вона жахається насмішок, бо біль панує у душі,
Та це не варто її страху, суспільство – це чиїсь думки.
Вона не знає що робити, коли її питають всі :
« Навіщо треба в світі жити?» Не знає, що сказати їм…
Вона іде без перестанку по рідним серцю їй місцям
І не шукає відпочинку – її душа відкрита нам.
Вона спілкується з росою, та слухає пташиний спів
Вмивається лише водою, що залишається від сліз.
Вона сприймає все навколо, як дивний знак Його думок
І знає, що одного слова, не вистачить здолати трьох.
Не будуватиме могилу, бо зможе подолати всіх!
Вона сміється без зупину, коли їй сумно на душі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2011
На обрії палкої мрії,
Для вічних цілей ти живи.
Та пам’ятай слова надії –
Їх в нашім серці не знайти.
Не вір зрадливим наріканням
І рівно голову держи.
Мабуть, не має більш страждання,
Ніж не любити у житті.
Уперто цілей добивайся,
Палко кохай свій рідний край.
Але не смій, не зазнавайся,
Сім’ю свою не забувай.
Адже коли настане смуток,
Вони підтримають тебе.
І ти не зможеш більш забути –
Таке от щастя в тебе є.
Тому, хутчіш біжи до мрії,
Про свою вічність не кричи.
Та пам’ятай слова надії,
Їх в нашім серці не знайти.
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2011