| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
Троллейбус.
Серое небо.
Белый туман.
Я еду.
Плачу за обман.
Картинки меняются
В каждом окне.
Я еду.
Не знаю когда и где.
Белый туман садится на нас.
Белый туман, тяжелый и мерзкий,
Он давит на головы наши и плечи.
Мы носим его, как необходимость,
Как воздух, как смерть,
Как воск, как убийство.
Как слезы дождя
И улыбку солнца.
Как танец мятежника-января.
Как арии ветра,
Как бешенный шелест
Листвы октября,
(Листвы на сосне? Хм...)
И пушинок балет
Он сам уж не знает
Сколько им лет…
Молекулы, атомы,
Хаос ночной,
Смеется в ответ
И плачет он в зной…
И вот остановка.
Мой выход уже.
Иду в никуда.
Иду не к тебе.
Уехал троллейбус.
Умчалось такси.
Вокруг – только ветер.
Вокруг – ни души.
Танцуют снежинки
Бешенный танец,
Они провожают меня:
«До свиданья!».
Но я не вернусь,
Это знают они.
Дорога в январь –
Дорога в снеги…
1999р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2011
Я хвора на твоє тіло,
Лікувати мене
Зможеш лише ти…
Твої ніжні руки –
То зів’ялі квіти.
Твій нестримний погляд –
Я тону десь у сині хмар.
Твій беззвучний голос –
Я тікаю в незаймані ночі.
Твої сни – я блукаю у них,
Я чекаю на тебе.
Ти злетиш десь у небо…
Я тебе не побачу –
Ти з птахами
Летиш в невідомість…
Ти зникаєш в повітрі,
Розчиняєшся в сонці
І спадаєш на мене росою.
І буде довго плакати небо,
І, промовляючи твоє ім’я,
Воно згадає і зігріє,
В твоїх очах народить мрію,
Твої слова позбавить думки,
В твоїх думок вкраде надію.
Із твоїх рук візьме ті квіти
Оживить й викине у сни мої
На вічну згадку
Про мертвую любов,
Придуману весну,
Жахливе божевілля…
1999р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2011
Дивний світ
Змінився, зник
У просторі думок,
Несмілих мрій,
Й, спокусливо,
Знімаючи із мене біль,
Ти йшов в світи свої –
Невидимі, безмежні…
2000р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2011
Я – дерево із листям, що зів’яло
Від мороку рентгенів у повітрі,
І олігархів-птахів
Відлякує моя знівечена кора.
І поряд лиш живуть
Пониклі мрії.
Огорнуте я ними як мара.
І, в задзеркаллі,
Крихтами посіяне відлуння
Моїх концертів
На курганах слави.
А корифеї мерзлості дощів
Овації знімають з жалем.
Єднайтесь дріб’язки!
Єднайтесь драми!
Ми проти вас
Ще пустимо коріння.
І на екрані,
Створенім із глини,
Ще екскурс проведем
До краю.
Відлунням пожовтілих мрій
Вкажу на небо,
Що в смазі зомліло.
І докір, зітканий зі снів,
Складу в комод,
Бо не вплива на дії.
Долілиць щебенями
Падуть думки.
Та їх жага
Не вмре ще до загину.
В зеніті землетрусів
Знов пелюстками вкрию
Субстанції, яких нема
Однині.
Сягнувши променем
До студії наук
Вкажу на струмінь
Суму й істерії.
Сценарії, нав’язані комусь
Знімають на попсутих
Камерах
Чужі надії.
Вже нас нема
І попіл
Похоронних маршів
Почесно склав
Свої думки.
На них є попит,
Та епоха наша
Нагадує розтанувши
Сніги.
Розливши сонні думки
За кордони краху
Гротеску майстри,
Знемагаючи від фальші,
Феєрії писали вже кінці,
Уявленням вражаючі
Фантазії німі.
2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288766
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2011
Змарніло все
В білесому тумані.
Пісочного годинника
Хвилини
Спливають вниз.
Заплутане життя
Просило зашморгу
І поверхи вихаркували долі
Життя, якого так і не було
Ніколи.
2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288593
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2011
Сніжних крижинок туман –
Омана, розсипали очі твої.
Мої – завмерли вночі.
Кричи як хочеш, чи мовчи.
Навчи, як зможеш, чи зречи.
Знеси на крилах чи втопчи
Мої сліди.
Піди і мармурові скелі
На стелі зітри у порох.
Морок закутав рухи.
Мусиш іти на світло,
Літо, можливо, ще прийде.
Де сховалися ранкові квіти?
Віти тримають за повіки.
Ліки ще на діагноз є.
Зможеш. Я втрачу себе.
Тебе вже не малюю.
З жалю я цілую скло.
Знайшло мене чорне вікно.
Гармонію вже не відтворити.
Жити. Хтось солодко брехав,
Що треба жити.
2005р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2011
Ромашки мельхіорові і ладан.
Пустельний шум – прелюдія тобі.
Пригнічений, приречений,
Призначений,
Приземлений, принижений,
Пустий.
Меморіальний, милозвучний,
Малозначущий,
Клієнт, книгар,
Ковбой, казкар…
Гальмує час
Нове тисячоліття,
Тривожить сни,
Втікає до зірок.
Залишений, затінений,
Затрачений,
Затемнений, захищений,
Засмучений.
Німий.
Руїни еліптичних елементів.
Етнічний струс, енергія жалю.
Жахливий зомбі,
В забутті зазначений.
Жорстокий канцлер.
Квітчастий наймит.
Наскальний примус
Білого провалля,
Насичений синявою небес.
Народжений,
Щоб бути страченим.
Прийшовший,
Щоб летіти до небес.
Твоя історія з туманом змішана.
Твої слова летять із-під очей.
Розлом, розрив,
Розіграні спектаклі.
Фантомний розквіт,
Палиця сліпих,
Первісний цвіт,
Унічию розбитий вщент.
Звільнити трунок,
Зазирнути в кригу.
Прозорий трон –
Прогрес тисячоліття,
Програма
Музиканта-скрипаля –
Мотив убивства.
Монастир.
Сміття.
Хаос.
Безмежжя.
Божевілля.
Прокляття.
Смерть.
Утеча.
Темнота.
Завмерлі очі
І порожні пальці.
Зім’яті вії.
Стомлена душа.
2000р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288330
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.10.2011
Скасовані години з тобою
Не повернути.
Страчені моменти життя без тебе
Не прожити з тобою.
Очима твоїми не дивитись
На світ,
Й не мати уяви
Твоїх думок.
Обіймами твоїми не торкнутися
Тіла свого.
Про твої помисли не прочитати
Вже й книжок.
Відтяти змерзлими
Відмерлими руками
Сторінки зниклості його.
Відтиснути лише на глині
Безмежний трунок
Із очей його.
Травою поросли сліди,
В яких колись,
Ненавидячи вітер,
Сніги чи зливу,
Кохали ми
Останньою сльозою,
Останнім подихом,
Останнім знімком
Справжнього життя,
Останнім кроком,
Змістом, знаком.
Останнім поглядом,
Останнім…
І з легкістю того,
Чого нема,
Що не існує вже давно,
Я порухами ніжності
Зняла
Із тебе
Болі.
2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2011
Сніг з пелюсток
Кохання мого.
Сни нікчеми
В нікчемному часі.
Я малюю тебе давно
В темноті,
У полоні бажання.
Ти всміхнешся
Комусь у вікно.
Хтось пройде
І тебе не помітить.
Лише дощ,
Що уперто
Шепоче
У скло,
Наче в морі
Співають трембіти.
А небо
Спустилось униз,
Заглянуло
В наше вікно,
Та вже було пізно –
Нас там давно не було.
1999р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2011
Я напишу про тебе вірші –
Їх читатиме цілий світ.
Я для тебе малюю у сні
Дні кохання і ночі весни.
Зачиняючи очі,
Бачу я твою постать.
Погляд стриманий,ніжний,
В ньому сум і печаль.
Ти, неначе у клітці.
Ти, неначе в безодні.
Я до тебе іду –
Не біжи, почекай.
1999р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2011
Я потягом від’їхала у сни,
В купе сиділа і мовчала.
Я думала, що в змозі
Ще знайти
Той сніжний погляд
Срібного металу.
За мурами тремких повік
Все ж згас вогонь
І, терпкими дощами,
Ти вкрив мій біль,
Приспав і фарбами розмив
Ілюзії, фантазії, реалії…
А за вікном всміхався ліс
І гілки, змочені росою,
Тягнув до мене,
Наче воїн злий,
Що прагне крові
З мене, з неба, з Раю.
Каміння мертве
Дихало в пітьмі,
Повіками моргаючи
Німими
І кликало: «Іди,
Іди до мене, йди.
Чекаю, я чекаю,
Я чекаю…»
Змарніло сонце вже.
Я божеволію.
Навіщо?
Чому?
Десь вітер тихо свище
І потяг стрімко
Їде в сни.
2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2011
І лий на мене очі,
Шукай мене в промінні,
Нехай зів’януть нині
Твої жорстокі ночі.
Зів’ялим листям вкрию,
Снагу очей відверну,
І, ніжно-ніжно змию
Печаль в твоїм обличчі.
Завмерлі сутінки
Стрічатиму з тобою.
Застиглі погляди
Спрямую в нікуди.
Замерзлі порухи,
Нагадані тобою,
Робитиму,
Сміючись у пітьмі.
І злився Час,
І смутком оповиті
Слова, роки,
Думки, молитви.
І злився Час
З печаллю, і ніколи,
Ніколи не почую
Я твій голос.
І зникне Час…
29.06.2000р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2011
«Цейтнот» – сказало нескінченне,
Залежне від цейтнот життя
Втрачає зміст, коли нема
Сміття у ньому.
Втому знімають мрії.
Змії вплітають сподівання.
Бажання лишається,
Кохається чекання і табу.
Піду у нескінченне,
Цейтнот – нема часу.
2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285332
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.10.2011
«Жити! » - Хтось надав наказ.
Вас я закую у стіни.
Міни – крок вперед і крок назад.
Парад – зомбі у строкатих сорочках
На очах чорні окуляри
Мемуари нудні пишуть.
Тішить тільки дощ весни
«Засни» - шепочуть віти.
«Жити! - Непокори крик:
Жити чи не жити?
Змити алгоритми існування.
Змагання почалося у душі давно.
Л-о у тій душі,
Навколо неї тіло в окулярах
І одяг від «Сізо».
2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285331
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.10.2011
На світанку я зустріла сон,
Зітканий з мережива
Думок і мрій…
Я, неначе падала
З усіх вікон,
Розчинялась в центрі
Всіх подій…
Дряпалась в засніжені табу,
Зморено сповзала
По стіні…
«Ні» - казала. Знову: «Ні!
Більше я ніколи не засну…»
2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2011