| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Я не закохана в нього без тями!
І не почує він слова «люблю».
Чом же тоді мені сниться ночами,
Кожен ТОЙ погляд на собі ловлю?
Може, хтось скаже, хтось знає причину?!
Я ж не зізнаюсь нізащо сама,
Що закохалася знову в людину,
Крихти від серця в якої нема.
Та й від мого залишився лиш попіл
Вічних надій і несказаних слів…
Вбогий, безкрилий і стомлений сокіл
Більше б ніколи у вись не злетів.
Я вже не знаю, на що й сподіватись,
Тільки б зізнатись нарешті собі.
Як же ж набридло від сліз прокидатись,
І віддавати належне пітьмі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369195
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2012
Я перестала зорі рахувати.
Я так стомилась вірити в любов.
Мені не сумно осені чекати,
Нема на що надіятися знов.
Я більше не збираю білі квіти.
Не зустрічаю сонце у гаю.
В долоні не тримаю ніжний вітер,
На краю прірви боса не стою.
Я спрагу втамувала вже востаннє.
Я з келиха напилася роси.
Ночами не живу в твоїм чеканні,
І серце не кричить тепер «не йди!».
Я перестала зорі рахувати…
А ти ім’ям побавитись прийшов.
Навіщо просиш знов тебе кохати?
Я ж так стомилась вірити в любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2011
Поговори зі мною, друже!
Ввостаннє пару слів скажи.
Спитаєш, чи сумую? – Дуже!
Благаю, тільки говори!
Пробач мене за всі образи,
За крик душі у тишині.
За те, як плакати одразу
Від кривди хочеться мені.
Послухай серця дорогого,
Зітри з очей легку сльозу.
А як замало смутку мого,
Скажи! І більше не прийду.
Згублю слова, якщо бажаєш,
Залишу погляд кам’яний,
Лише одного ти не знаєш:
Що біль у серці ще живий.
Мене для тебе вже немає…
Давно в пітьмі вогонь погас.
Та серце досі ще благає:
Поговори, як знайдеш час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2011
Нестерпний світ, думки вирують,
І ми завжди кудись спішим.
На вчинки ближні провокують,
А ти не спиниш їх нічим.
Життя одне, та й те не ціним .
Життя немов той перший сніг:
Собою світ земний потішить
Та й гине враз від тисяч ніг.
А що залишиш після себе?!
В очах твоїх кришталь роси,
(Стареньке фото), обрій неба,
Ледь блиск від русої коси.
Тебе не стане… згаснуть очі,
Не глянуть більш за обрій вдаль,
Нікому не потрібне фото,
На ньому блиск коси, кришталь…
Палати полум’я почало,
Мов бавиться вогнем іскра.
Тебе не стало, вже не стало!
Лиш тільки фото догора.
Вогонь погас, клубочок диму,
І купка попелу лежить…
Тепер дай відповідь єдину:
Що хочеш світу залишить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2011
Ліс здалеку густий шумить,
І гріє сонячне проміння квіти.
В струмочку десь вода бурлить,
Береза розпустила віти..
Он де поляна чарівна,
Прекрасна теплая погода.
А дівчина іде одна,
На серці в неї прохолода.
Біля струмка ходу спинила,
рука торкнулася води.
У відповідь та забурлила.
Солона стала від сльози,
Що впала краплею в струмочок...
Ті сльози течія знесла,
обличчя дівчини умила.
Та смуток серця не змогла,
Печаль ту сильну не розбила.
Пройшли роки, загоїв рани час,
В струмочку висохла вода...
Лиш дівчина свою тугу ураз
Забути не змогла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2011
Як я навіки в тво́їм серці -
У мріях мо́їх тільки ти!
Кохані очі-два озерця
Кришталь ввібрали від сльози.
Як ти думки мої в полоні
Тримаєш, мов у чужині,
Я грію полум"я в долоні,
Яке ти дав колись мені.
А як кохатимеш навіки,
Я вірна буду назавжди...
Та замість черви чорні піки.
Як вміло граєш ними ти!
Кохання відчаєм вернеться,
Поверне болю вічні сни.
Я не навіки в тво́їм серці,
А ти у мріях назавжди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2011
Залишаючись в спогадах, мріях,
Я не в змозі безслідно піти.
Бо жевріє у серці надія,
Бо кохаєш так віддано ти.
Я тебе намагаюсь забути,
́́́́́́́Але за́вжди твій погляд ловлю,
Бо до серця палкого прикута,
Що шепоче так ніжно «люблю»…
Ти журбу проганяєш бідою,
Я ж у відповідь просто мовчу,
І вмиваюсь щоночі сльозою,
І від болю ледь-ледь не кричу.
Мабуть, доля мені загадала
У ненависті жити твоїй..
Я ж ніколи цього не бажала,
Хоч на мить зрозумій, зрозумій!
́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2011
яка довга, нестерпна ця ніч.
та що ж коїться знову зі мною??
заспокій же мене!! в чому річ?
чому серце здається без бою?
напишу пару слів. та куди?
ні, зітру!!! Шаленію від цього ...
та як важко стирати думки,
як нелегко кохати чужого.
ти зі мною, то в чому же річ?
Ти зі мною... та серце все чує!
ти кохаєш її!!! ти - не мій!!!
і ніщо від журби не врятує...
Як же боляче, тяжко кохати!!!
краще впасти в потоки води,
Щоб ніколи тебе не чекати,
щоб забути тебе назавжди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2011
Можливо, я пишу востаннє,
Та хочу щоб запам"ятав
Оте чудове літо раннє,
І як мене колись кохав.
Можливо, я втрачаю щастя,
Зів"яну, може, від туги.
А, може, в небі Богу вдасться
Прийняти і мене туди.
Лише одного я благаю:
Впусти мене і пам"ятай,
Що я живу - тебе кохаю..
Мабуть, настав коханню край...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2011
А за вікном сміється осінь,
Малює барвами листки.
І в’ється вітер у волоссі,
Читаючи чужі думки.
Погаснуть зорі на світанку
І сонце висушить росу…
Ти знов чекатимеш на ганку,
Та більш до тебе не прийду.
Я смутком біль переборола,
Я відчаєм вернула сміх…
Не віриш, що уже здорова?!
Що більш не в’юсь у твоїх ніг?!
А я не вірю, що кохаєш,
Що вже для тебе дорога!
Навіщо біль мені вертаєш?
Навіщо ці пусті слова?!
Слова твої підхопить вітер,
І понесе за обрій вдаль…
Я не твоя, найбільший гріх мій!
Шкода, що я твоя печаль!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2011
Я так давно чекала того дня,
Коли з тобою йтиму по дорозі.
І байдуже куди, хоч навмання,
Але тебе забути вже не в змозі.
Яким тернистим був цей шлях життя,
А скільки ж болю серце розривало...
Здавалося, що без мого ім"я
Вже світові сумніше б і не стало.
Та в ту хвилину появився ти,
Забрав з собою всі мої страждання.
І прикро буде нам не зберегти
Проміння щастя, вірності й кохання.
Я Бога про одне лише молю,
Щоб бути завжди поруч із тобою.
І, ставши десь босоніж на краю,
Не обпектися гіркою сльозою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2011